22 вересня Державний концерн «Укроборонпром» проведе відкрите онлайн-обговорення результатів трансформації закупівель Концерну, зокрема, практики використання системи Прозорро, яка була запроваджена у січні 2020 року. Презентація для представників ЗМІ та учасників ринку відбудеться 22 вересня о 14:00 у форматі онлайн на платформі Microsoft Teams. Додатковий аналогічний захід, через велику кількість бажаючих взяти онлайн-участь, відбудеться 24 вересня. Враховуючи великий суспільний інтерес до теми боротьби з корупцією у сфері державного оборонно-промислового сектору та засвідчуючи свою відкритість, ми запрошуємо журналістів приєднатися до онлайн-обговорення практики закупівель Укроборонпрому. Під час заходу директор із закупівель Концерну Надія Бігун розкаже про основні зміни, які відбулися у Концерні з приходом нової команди: Скільки підприємств-учасників Концерну проактивно перейшли на закупівлі у системі Прозорро? Скільки відкритих торгів було проведено за цей час та Який економічний ефект вони мають для оборонних підприємств? Які обмеження існують у політиці закупівель Концерну та Які особливості участі у тендерних закупівлях оборонних підприємств? Після презентації пані Бігун відбудеться модероване обговорення практики закупівель Концерну з учасниками ринку постачальників, які коли-небудь брали участь у тендерних закупівлях Укроборонпрому або потенційно зацікавлені у такій співпраці. Для участі у заході вже зареєструвалося більше 600 учасників, усі отримані пропозиції та зауваження учасників обговорення буде враховано в процесі вдосконалення внутрішніх процедур закупівель Концерну. Для участі у заході необхідно надіслати запит на адресу pr@ukroboronprom.com, у відповідь на який до 11 ранку 22 вересня буде надіслано запрошення з посиланням на онлайн-зустріч. Нагадаємо, попри відсутність законодавчих вимог, наприкінці 2019 року в «Укроборонпромі» було прийнято кардинальне рішення про перехід усіх підприємств Концерну в публічну площину та ініціативне використання системи закупівель Прозорро. Даний крок посилює контроль закупівель з боку учасників, унеможливлює спотворення результатів аукціону та сприяє підвищенню довіри учасників, що покращує конкуренцію та економію державних коштів.

Підприємства державного концерну “Укроборонпром” стабільно та в повному обсязі виконують контракти за державним оборонним замовленням (ДОЗ) на 2020 рік, попри заходи національного карантину та коронавірусні обмеження у світі. У рамках цьогорічного ДОЗ укладено та виконується 200 контрактів на суму 12,2 млрд грн для чотирьох державних замовників: Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Головного управління розвідки Міноборони. 86 з них є перехідними контрактами з 2019 року. До виконання державного оборонного замовлення залучені 46 підприємств-учасників ДК “Укроборонпром”. За 8 місяців 2020 року виконання плану з виготовлення нових одиниць та модернізації озброєння та військової техніки (ОВТ) в рамках ДОЗ складає 97%, ремонту і відновлення ОВТ - 100%. Близько 50 контрактів виконуються із випередженням графіку. Станом на серпень 2020 року темпи виконання державного оборонного замовлення підприємствами ДК “Укроборонпрому” залишаються на рівні аналогічного періоду минулого року. Згідно із затвердженими планами передачі продукції, замовники вже отримали близька 1200 одиниць нового, модернізованого та відремонтованого ОВТ від загального обсягу, передбаченого держоборонзамовленням. При цьому, через пізнє контрактування за державним оборонним замовленням, яке розпочалося у травні 2020 року, здача основної кількості техніки запланована на третій та четвертий квартали поточного року. Цього року підприємства “Укроборонпрому” виконують 36% від загального обсягу держоборонзамовлення. Решту потреб замовників закривають спецекспортери, які імпортують необхідну продукцію (10%) та приватні виробники озброєння (54%). Варто відмітити, що зменшення частки державних компаній у виконанні державного оборонного замовлення є тенденцією останніх 6 років: «Виконання державного оборонного замовлення напряму залежить від того, чи існує в Україні система довгострокового планування. Від цього напряму залежить ритмічність завантаження виробництва замовленнями на виготовлення, ремонт та модернізацію озброєння та техніки. Тому надзвичайно важливо, щоб всі державні органи, від яких залежить узгодження держоборонзамовленя, дотримувалися графіку і наступного року у нас не було такої ситуації, коли ДОЗ зайшов на виконавців із запізненням у декілька місяців. Також важливо, щоб були вирішені регуляторні перешкоди, які ускладнюють виконання ДОЗ. Над цим ми зараз працюємо разом з новим Міністерством з питань стратегічних галузей економіки. Йдеться про вирішення проблеми із обмеженням прибутку державних підприємств, які виконують ДОЗ та усунення ризиків виконання ДОЗ під державні гарантії», - підсумував Мустафа Найєм, заступник генерального директора з питань взаємодії з органами державної влади.

Штучне створення кредиторської заборгованості та укладення так званих «інвестиційних договорів» – дві найбільш поширені схеми незаконного заволодіння державним майном. Про це свідчить аналіз кримінальних проваджень, відкритих у справах щодо оренди та продажу майна. “Без людського фактору, без участі відповідних посадовців, без стимулювання певних рішень, в тому числі на рівні судів, – такі схеми були б неможливі. ДП “КАРЗ”, ДП “Буревісник”, ДП “Генератор”, ДП “УАТК”, завод «Радар» колись були лідерами з виробництва за своїм профілем, а сьогодні на цих підприємствах переживають складні економічні часи, за яких ці схеми процвітають”, – повідомив Костянтин Бушуєв, заступник генерального директора із безпеки ДК «Укроборонпром», на спільній онлайн конференції з експертною організацією StateWatch. За його словами, перша схема незаконного заволодіння державним майном зводиться до штучного створення кредиторської заборгованості на підприємстві та введення його в критичний фінансовий стан. У такому разі кредиторські зобов'язання перекривають будь-яку дохідну чи економічну діяльність. “Як це працює: підприємство штучно створює кредиторську заборгованість (кредит, зірваний контракт тощо) та збільшує борги за рахунок «драконівських» штрафів. Далі суб’єкт господарювання викуповує цю штучно створену кредиторську заборгованість. Опісля того новий кредитор примусово реалізує майно через Державну виконавчу службу або шляхом банкрутства. При цьому Комітет кредиторів в процедурі банкрутства погоджує питання розпорядження майном, його реалізацію, умови продажу, зниження ціни, призначення чи заміни арбітражного керуючого. І, насамкінець, кредитори повторно звертаються із вимогами погасити штрафні санкції та повторно ввести підприємство в процедуру банкрутства або ж реалізувати майно через ДВС”, – розповідає Бушуєв. Натомість друга схема, зі слів топ-менеджера Укроборонпрома, полягає в укладенні так званих “інвестиційних договорів”. Ними передбачається забудова земельних ділянок, які належать підприємству, за рахунок оціненого на ньому майна. При цьому, як правило, не враховується вартість земельної ділянки, що значно зменшує розмір внесеного підприємством майна в «інвестиційний проект». Схема не має нічого спільного з оздоровленням чи покращенням фінансового стану підприємства. Така схема була застосована на київському заводі «Радар» у 2016 році та стала предметом розслідування правоохоронних органів, спроби її реалізувати були і на інших проблемних підприємствах “Укроборонпрому” - на ДП “Буревісник” та ДП “Генератор”. “Ми намагаємося діяти не реактивно, а проактивно. Ключова задача – створити правове середовище, в якому Концерн був би максимально дієвим з точки зору ефективності використання майна і з точки зору виконання завдань, покладених на сектор оборони. Для цього ми входимо стороною в судові процеси, ініціюємо зміну арбітражних керуючих, співпрацюємо з правоохоронними органами”, – зазначив Бушуєв. “Як Укроборонпром протидіє цим схемам? По-перше, ми проводимо незалежну оцінку активів, якщо їх переоцінка не проводилась з 01.01.2018 року. По-друге, продаємо майно або здаємо його в оренду через Прозорро.Продажі, додатково розміщуючи оголошення на тематичних веб сайтах. По-третє, знижуємо початкову вартість оренди на 15%, якщо аукціон не відбувся з першої спроби, ще на 15% – якщо з другої, та на 50% – під час третьої спроби через 30 днів. По-четверте, виводимо «тіньову» оренду в договори оренди. По-п'яте, не допускаємо участь фізичних або юридичних осіб країни агресора, які є бенефіціарами, керівниками чи власниками», - розповідає Бушуєв. Усе це дало можливість Концерну підвищити ефективність оренди у 2020 році на 24%, а підприємствам-учасникам отримувати на 2,7 млн грн на рік більше”, – підсумував Бушуєв. Повна версія презентації К.Бушуєва: [pdf-embedder url=«/storage/news_import/2020/09/Bushuiev_UOP-StateWatch_17.09.2020.pdf» title=«UOP_Executive summary_ukr_Short_11062020»]

За 8 місяців 2020 року підприємства Концерну провели 480 аукціонів, з них – 4-ри з оренди. Решта аукціонів пов'язані з продажем майна, в основному металобрухту та списаних автівок. Про це повідомила Надія Бігун, директор із закупівель ДК «Укроборонпром», на спільній онлайн конференції з експертною організацією StateWatch. За 8 місяців цього року підприємства Укроборонпрому заробили на прозорій оренді та продажі майна 21,6 млн грн. Ще на понад 10 млн грн – успішно провели аукціони. Ухвалення Закону України “Про оренду державного та комунального майна” з одного боку та відсутність підзаконки до нього – з іншого заблокували оренду держмайна в Україні щонайменше на півроку. І лише місяць тому були ухвалені останні підзаконні акти, які дозволяють держпідприємствам виходити на прозору оренду майна, розповіла Надія Бігун “Згадані чотири аукціони Укроборонпрому з оренди майна не підпадають під дію Закону. Заводи “Маяк” та “Радар” не є класичними держпідприємствами, це публічні акціонерні товариства. Тому продаж свого майна через Прозорро.Продажі є їхньою власною ініціативою. Втім, тепер їхній досвід дозволить Концерну зробити аукціони з оренди держмайна максимально ефективними”, - підсумувала Бігун новий досвід передачі майна оборонних підприємств в оренду Зазначимо, сьогодні оренда держмайна відбувається через відкриті аукціони на Прозорро.Продажі. Крім того, Закон дає право орендодавцям не продовжувати діючі договори на наступний період, який зазвичай сягав 5-10 років. Втім, Закон дає їм також право їх продовжити: зі старими орендарями на тих самих умовах. Укроборонпром сподівається, що відповідальні держкомпанії цим правом не скористаються, а запустять чесні та прозорі аукціони. “Що робить зараз Укроборонпром для досягнення максимального прибутку на оренді майна? Зважаючи на те, що ринок оренди перебуває у глибокій кризі, ми рекламуємо наші аукціони та об'єкти оренди максимально повно та привабливо на фасадах самих об'єктів, на спеціалізованих інтернет ресурсах (OLX, domik.ua) та в соцмережах (Facebook)”, - розповіла на заході Бігун. За її словами, у “портфелі” Укроборонпрому є успішний кейс із оренди майна заводом “Радар”: передача приміщення в оренду в центрі Києва, поруч зі станцією метро Палац Україна. Коли аукціон оголосили вперше із початковою вартістю у 316 тис. грн – прийшло всього 2 учасники, які між собою не торгувалися. Вже тоді аукціон дозволив здорожчити вартість майна на 462 тис. грн Однак нам видалося дивним, що учасники не торгувалися за об'єкт, тому ми скасували аукціон, повісили банер-рекламу на фасаді будівлі і переоголосили торги. Під час другої спроби прозоро передати майно в оренду прийшло вже 5 учасників, а сума за об'єкт від початкової ціни виросла втричі – до 1 млн 100 тис.”, - додала Бігун.

17 вересня о 10.00 в Українському кризовому медіа центрі відбудеться онлайн прес-конференція на тему “Оренда та продаж майна Укроборонпрому: чи подолали схеми і тіньові заробітки?”, в якій візьмуть участь представники ДК “Укроборонпром”. Трансляція події відбудеться на сайті УКМЦ: https://uacrisis.org/uk/pres-tsentr/stream Прес-конференція організована експертною організацією StateWatch за фінансової підтримки Фонду Відродженння. Під час прес-конференції громадська організація StateWatch презентує аналітичне дослідження щодо ринковості цін на майно, яке підприємства Концерну здають в оренду. Дослідження презентуватиме громадський діяч Гліб Канєвський. Від Концерну у заході візьмуть участь: Надія Бігун, директор із закупівель ДК “Укроборонпром” та Костянтин Бушуєв, заступник Генерального директора із безпеки ДК “Укроборонпром”. Теми до обговорення: 1. 21,6 млн грн прибутку на оренді та продажі майна Укроборонпрому за 8 місяців 2020 року – це багато чи мало? 2. За скільки підприємства Укроборонпрому здають в оренду квадратний метр державного майна? 3. Як Укроборонпром і Прозорро.Продажі долають корупцію на оренді та продажі нерухомості? 4. Найпоширеніші схеми з майном підприємств Укроборонпрому на прикладі заводів “Артем”, “Радар” та “Маяк”. Онлайн-трансляція відбудеться також на Facebook-сторінках: ДК “Укроборонпром”: https://www.facebook.com/ukroboronprom ГО StateWatch: https://www.facebook.com/StateWatch.ua проекту Марлін: https://www.facebook.com/officemarlin Місце: Український кризовий медіа центр (вул. Хрещатик, 2) Дата та час: 17 вересня, четвер, 10:00 – 11:00 Умови акредитації: До участі у заході запрошуються представники ЗМІ, утім, зважаючи на ковідобмеження у країні, кількість фізично присутніх журналістів під час заходу - обмежена. З питань акредитації звертатись до Артема Скрипника, менеджера з комунікацій ГО StateWatch: statewatch.media@gmail.com або за телефоном 380971627617

ДК “Укроборонпром” оприлюднив основні показники фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, що належать до сфери управління Державного концерну «Укроборонпром» за 1 півріччя 2020 року. Чистий дохід ДК “Укроборонпром” за перше півріччя 2020 року збільшився на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 14,4 млрд грн (13,7 млрд грн у 2019). Завдяки збільшенню виробництва та продажів бронетехніки, високоточної зброї та морських турбін операційний прибуток ДК “Укроборонпром” за перше півріччя 2020 року зріс у 2,6 рази та склав 1,6 млрд грн (0,6 млрд грн в 2019).   Обсяги виробництва озброєння та військової техніки у порівнянні з першим півріччям 2019 року також збільшилися на 11% у 2020 році. Підприємства бронетанкового дивізіону майже вдвічі збільшили обсяги виробництва у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – на 95%; обсяги виробництва підприємств дивізіонів радіолокації та суднобудування збільшилися на 23% і 42% відповідно. Значний негативний вплив пандемії коронавірусу на діяльність авіаремонтних підприємств, більшість яких орієнтовані на виконання експортних контрактів, у першому півріччі поточного року майже компенсовано надзвичайним попитом на транспортні послуги ДП “Авіалінії Антонова”. Результати за 6 місяців 2020 року свідчать про безперебійну роботу підприємств, що входять до складу Концерну та виготовляють і надають послуги з ремонту озброєння та військової техніки в умовах світової пандемії коронавірусу та національного карантину. На фоні падіння виробництва у всіх галузях вітчизняної промисловості підприємствам ДК “Укроборонпром” вдалося зберегти та наростити власні темпи виробництва військової техніки для забезпечення державного оборонного замовлення та потреб сил безпеки й оборони. Найбільше на фінансові-економічні показники ДК “Укроборонпром” у першому півріччі 2020 року вплинули такі фактори: 1. затримка фінансування державного оборонного замовлення більш, ніж на три місяці, та, відповідно, відтермінування строків початку контрактної кампанії, яка, по факту, розпочалася лише у другому кварталі поточного року; 2. глобальна економічна криза, викликана коронавірусом, та, відповідно, зменшення, а в окремих випадках – повна зупинка фінансово-економічної активності партнерів та інозамовників, суттєве уповільнення військово-торгового співробітництва з низкою країн. Обмеження авіа та наземного сполучення призвели до відміни більшості міжнародних виставок та заходів, унеможливили регулярні контакти в рамках як діючих контрактів, так і потенційних міжнародних проектів, які поставлені на паузу. Також карантинні заходи країн-постачальників суттєво вплинули на строки поставки комплектуючих, вузлів для забезпечення виробничих потреб підприємств Концерну. 3. національний карантин та обмежувальні заходи, встановлені Урядом України для протидії поширенню коронавірусу. З березня 2020 року підприємства-учасники Укроборонпрому працюють в особливому режимі: кількість персоналу, щоденно задіяного у виробництві, суттєво скорочено до критично необхідного; введено режим віддаленої роботи, який потребував додаткових інвестицій в цифрову інфраструктуру підприємств; окремі підприємства ставали на простій у зв'язку із виявленням захворювання у співробітників або запроваджували неповний робочий тиждень. 1 Показники скореговано на: 1) Вплив від матеріального контракту дозвіл на експорт по якому було затримано в 2018, відвантаження відбулося в першому півріччі 2019. Вплив на реалізацію та прибуток в 2019 році відповідно в млн грн -3901/-301, та 2) Курсову різницю по кредитах, що не обслуговуються. Кредити отримані до 2014 року. Вплив на чистий прибуток 6м 2020/6м 2019/2019 відповідно, в млн грн 260/-132/-355 2 вплив курсових різниць по валютним кредитам, що обслуговуються +208 млн грн в 1кв 2019, та -183 млн грн в 1 кв 2020. У 2019 за рік вплив +531 млн грн

Минулого тижня у ЗМІ та соціальних мережах стався вибух активності навколо роботи ДК «Укроборонпром»: згадування Концерну виросли майже у сім разів, а до аналізу роботи нової команди долучилися не тільки журналісти та експерти, але і блогери, які, зазвичай, не цікавляться оборонною тематикою. Аномальну активність у мережі помітив та проаналізував Мустафа Найєм, заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» з питань взаємодії з органами державної влади, а у минулому - журналіст та народний депутат, автор курсу «Комунікації у публічній сфері» Київської школи економіки. На його думку, проти Укроборонпрому у ЗМІ розгорнули замовну дезінформаційну кампанію «для заповнення медіа поля негативними згадками або відвертою брехнею про Концерн», джерелом якої стала маніпулятина публікація, де, на думку Мустафи Найєма, йшлося про фінансові показники, виробництво та експорт Концерну, які не відповідають дійсності. «Нещодавно ми підбили підсумки півріччя і подали офіційну звітність до Міністерства економіки, тому фактичні, а не вигадані зі стелі, дані можна з легкістю отримати звичайним запитом. Я наведу лише 10 показників, що свідчать про результати нашої роботи. Для об'єктивності - наведу їх у порівнянні з 2019 роком, хоча всім зрозуміло, що будь-яке порівняння тут недоречне через нові умови роботи та життя, в яких опинився увесь світ у зв'язку із пандемією коронавірусу, у тому числі українські компанії державного та приватного сектору. В режимі національного карантину ми живемо вже півроку. Попри це “Укроборонпром” продовжує стабільно працювати і виконувати власні виробничі плани у нових умовах», - підсумував Мустафа Найєм у своєму аналізі. 1. Обсяг виробництва - збільшився. За шість місяців 2020 року ми виконали 98% плану з виготовлення та ремонту озброєння та військової техніки. Це - на 11% більше, ніж минулого року. 2. Кількість виготовленої продукції. За 8 місяців 2020 року лише в рамках виконання державного оборонного замовлення Укроборонпром виготовив, відремонтував та модернізував 1155 одиниць техніки, при цьому через пізнє контрактування з боку Міноборони, здача основної кількості техніки запланована на третій квартал 2020 року. За аналогічний період 2019 року замовникам було передано 1844 одиниці. 3. Експорт очікувано знизився на третину (34%) у порівнянні з аналогічним докоронавірусним періодом минулого року і складає у першому півріччі 2020 - $298 млн. «Експорт військової техніки та озброєння - сфера, по якій коронавірус вдарив найбільше», - вважає Мустафа Найєм. «Основні партнери України запровадили карантинні заходи, через які більшість виставок відмінили, офіційні зустрічі, комісії, перемовини та випробування - скасували. Але є і внутрішні фактори, які вплинули на обсяг експорту. Зокрема, затримка дозвільних документів по деяких контрактах або проблеми з оплатами - багато країн не приймають гарантії наших державних банків! Варто також зазначити, що падіння основних показників діяльності, викликаних світовою пандемією, торкнулася не тільки українських експортерів, а є загальносвітовою тенденцією на світовому ринку озброєнь». 4. Чистий дохід ДК “Укроборонпром” за перше півріччя 2020 р склав 14,4 млрд грн. За підсумками двох кварталів 2020 року обсяг чистого доходу збільшився, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, на 5% (13,7 млрд грн в 2019). Завдяки збільшенню виробництва та продажів бронетехніки, високоточної зброї та морських турбін операційний прибуток Укроборонпрому за перше півріччя 2020 року зріс у 2,6 рази, та склав 1,6 млрд грн (0,6 млрд грн в 2019). 5. Борги підприємств Укроборонпрому за кредитами планомірно зменшується. «За 9 місяців цього року кредитний портфель у гривні зменшився на 12%, у доларах США – на 4%. Водночас, один з наших спецекспортерів отримав кредит у євро для виконання контрактних зобов’язань під держгарантії в рамках програми підвищення обороноздатності і безпеки країни», - пояснив Мустафа Найєм. 6. Внески підприємств: менше половини йде на діяльність Концерну. «За останні три роки обсяг внесків для більшості учасників Концерну залишається незмінним - на рівні 15% від чистого прибутку за попередній фактичний рік роботи підприємства. З внесків сплачується податок на прибуток та дивіденди, надається фінансова допомога підприємствам та утримується робота концерну. За 9 місяців поточного року на підтримку роботи Концерну було направлено лише 42% від суми внесків, це - менше половини. У 2019 на адміністративне утримання Концерну пішло 62% внесків, у 2018 - 54%. Іще 15% з цьогорічних внесків виплачено у вигляді дивідендів та податків, а 36% - це повернення раніше отриманих фінансових допомог. На стабілізацію окремих підприємств Концерн з власних коштів направив фіндопомоги майже на 43 мільйони гривень у цьому році. При цьому, є підприємства, які через фінансовий стан не сплачують внесків. Наприклад, Харківський завод імені Малишева вже три роки поспіль взагалі не сплачує внесків». 7. «Заборгованість по заробітним платам на підприємствах – одна з найбільш чутливих тем», - вважає Мустафа Найєм. «Коли ми прийшли в Концерн, у спадок отримали 43 підприємства із заборгованістю по зарплаті на суму 463 млн грн. На деяких підприємствах ця заборгованість накопичувалася десятиліттями і є абсолютно безнадійною – вирішити проблеми таких підприємств без втручання держави неможливо. Тому ще взимку 2020 року ми підготували відповідний законопроект про фінансове оздоровлення оборонних підприємств та представили його на розгляд парламентського комітету, Мінеко та всіх зацікавлених сторін. У липні відповідні зміни до податкового кодексу були зареєстровані в парламенті, але ще не розглянуті. Тим часом ми повністю погасили заборгованість на 4 підприємствах та суттєво скоротили на ще 5. Через коронавірус та затримку із фінансуванням за виконану роботу, протягом 2020 року ще на 7 підприємствах виникла заборгованість по зарплаті – ми погасили її у повному обсязі, ще на 3х – скоротили. Станом на сьогодні заборгованість по заробітній платі є на 42 підприємствах Концерну, загальна сума боргу – 560 млн грн. При чому, майже половина цієї суми, а саме - 260 млн грн - це борги Харківського державного авіаційного підприємства (ХДАВП)». 8. За рік роботи Концерну по жодному з підписаних за цей період контрактів і по жодному члену нової команди не зареєстровано жодного кримінального провадження. «Звісно, це є нормальним і вихвалятись тут немає чим», - вважає Найєм, і додає, що така ситуація стала нормою лише в останній рік. На думку Найєма, джерелом фейків про Концерн стала публікація автора під псевдонімом на сайті ТОВ «Інформаційно-консалтингова компанія »Діфенс Експрес«. Цей матеріал, зазначає Мустафа, взяли як “рибу” для розміщення на різноманітних майданчиках, які посилалися на“ЗМІ, »що мало б створювати уявлення про вагомість та об'єктивність тверджень у публікації«. »Більшість даних, наведених у “викривальному” матеріалі, не містять посилання на першоджерело, є маніпулятивними або викривленими, відповідно, висновки з них - хибними. І робилося це умисно. При чому, до Концерну за інформацією ніхто не звертався, тим більше - за коментарями, які б пояснили деякі фінансові показники, коректність їх порівняння та нові умови роботи«, - зазначив Найєм. Хвилю фейків підхопили такі сайти, як ZiK, 112 та NewsOne, “Аргументи і Факти”, “Факты”, Голос.юа, podrobnosti.ua, Главком, УНН, Gazeta.ua та Апостроф. Протягом доби, зазначає Мустафа, на менш відомих сайтах-генераторах з'явилося близько 60 републікацій із посиланням на неправдиву статтю. »Не знаю, хто саме стоїть за цією конкретно дезінформаційною кампанією, направленою на дискредитацію особисто Айвараса як керівника Концерну та наших результатів роботи. Але припускаю, що запустили її більше для відпрацювання грошей підрядником, адже свого ефекту вона не мала і не могла мати", - підсумовує Найєм.

Мустафа Найєм, заступник гендиректора ДК “Укроборонпром”, в інтерв'ю кримськотатарському каналу ATR розповів про результати роботи нової команди, виконання ДОЗ, червоні лінії реформи та про те, що потрібно зберегти будь-якою ціною, хто б не очолив Концерн і його трансформацію у майбутньому. «Ще рік тому перед командою стояло 2 виклики: що робити з виробництвом та що робити з корупційним минулим Концерну? Ми домовились, що наздоганяти колишніх, – це робота правоохоронних органів, якою ми на сьогодні відверто не задоволені.» Наводимо найцікавіше в текстовій версії інтерв'ю з Мустафою Найємом:     Тим не менш, за рік роботи команди ми подали близько 20 матеріалів (уточнення: 280 інформувань) для відкриття кримінальних проваджень як щодо діючих контрактів, так і щодо нинішніх очільників підприємств. На противагу: за 10 років існування Концерну було порушено усього 85 кримінальних проваджень. Разом з тим за цей рік правоохоронні органи не порушили жодного кримінального провадження щодо нашої команди. Команда Укроборонпрому – одна із найкращих в держсекторі. Сьогодні нам закидають невиконання держоборонзамовлення (ДОЗ). Це неправда. В Україні є 16 замовників озброєння та техніки: Міноборони, Нацгвардія та інші. Цьогоріч Міноборони виділило близько 19 млрд гривень на ДОЗ. Укроборонпром виконує лише 30% цього замовлення, решту 70% – виконують або приватні компанії, або це імпорт. Левова частка держоборонзамовлення лежить саме на приватних компаніях. УОП повністю виконує свої зобов'язання по ДОЗ: вперше за всі роки існування Укроборонпрому ми не зірвали жодного контракту. Для розуміння: коли наша команда прийшла в УОП, близько 5 великих контрактів на понад 5 млрд грн були зірвані. На сьогодні приблизно 30% номенклатури ми продаємо Україні, 70% – за кордон. Високоточне озброєння – ракети та боєприпаси – є найперспективнішою галуззю для нас. У світі є всього 6 країн, які мають повний цикл виробництва крилатих ракет, Україна – одна із них. Крім того, ми продовжуємо продавати українські БТРи за кордон. Сподіваємось, цьогоріч ми запустимо “Оплот” – один із найкращих танків у світі – в серійне виробництво. Буквально донедавна ми були залежні від російської продукції, а сьогодні є програми імпортозаміщення практично за усіма номенклатурами. Курс Концерну і його підприємств – максимально обійтись без російських комплектуючих. В багатьох виробах на сьогодні це можливо. Є тільки один спосіб підняти оборонно-промисловий комплекс України – залучити зовнішні інвестиції. Для цього Концерн має стати прозорим, підзвітним та вільним від політичного впливу: незалежним у призначеннях гендиректорів, а у господарську діяльність підприємств або ДОЗ не має бути політичного втручання. Це наші червоні лінії. За рік ми розробили нову модель управління Укроборонпромом, яку Концерну 4-ма таємними постановами було доручено розробити ще урядами Яценюка та Гройсмана. Система корпоративного управління передбачає, що держава формує політику та регуляторне поле, але не управляє підприємствами в ручному режимі. Ми це відобразили в законопроєкті 3822, який перебуває в парламенті.

Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод», що входить до складу державного концерну «Укроборонпром», достроково виконало державне оборонне замовлення на ремонт та модернізацію БРДМ-2Л1. В рамках контракту замовник отримав близько 50 броньованих розвідувально-дозорних машин. В процесі модернізації фахівці підприємства покращили тактико-технічні характеристики базової машини БРДМ-2. Зокрема, було змінено ергономіку машини за рахунок бокових люків із посиленим бронюванням, а також встановлено тепловізори та сучасні засоби зв’язку і навігації, які відповідають стандартам НАТО. «Хочу наголосити, що колектив підприємства виконав замовлення достроково навіть в досить жорстких умовах роботи – на карантині. Попри всі фейки про нібито заблоковані рахунки підприємства та зриви термінів договорів – факти говорять самі за себе! Миколаївський бронетанковий завод справно працює, незважаючи на фактор пандемії коронавірусу і стабільно забезпечує військові підрозділи МО України якісною бронетанковою технікою», - заявив директор підприємства Юрій Кравченко. [gallery size=«medium» ids=«8875,8876,8877»] Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» – одне із основних підприємств «Укроборонпрому», що спеціалізується на ремонті та модернізації броньованої колісної техніки для Збройних Сил України. Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 6 листопада 2019 року №913, підприємство внесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Броньована розвідувально-дозорна машина БРДМ-2 знаходиться на озброєнні Збройних Сил України, має підвищену прохідність та призначена для ведення розвідки та супроводження конвоїв, також слугує для розміщення спеціального озброєння.

Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», передав державному замовнику чергову партію бойових машин піхоти після капітального та регламентного ремонту, зокрема – більше двох десятків БМП-1 та близька десятка БМП-2. Військову техніку було відремонтовано в рамках державного оборонного замовлення 2020 року. Працівники підприємства відновили боєздатність усіх систем та агрегатів, замінили несправні прилади, перевірили роботу озброєння тощо.Крім того, в процесі ремонту БМП отримали сучасні навігаційні системи, оптичні прилади та приціли вітчизняного виробництва. Додатково на машини було встановлено фари інфрачервоного випромінювання та освітлювальні фари з використанням сучасних діодних ламп. Частково на певних зразках відремонтованої техніки було використано гусенічні стрічки власного виробництва ЖБТЗ. «Незважаючи на всі особливості роботи підприємства в умовах загрози коронавірусу, завод дотримується взятих на себе зобов’язань перед замовником та відправляє до Збройних Сил України чергову партію відновлених бойових машин піхоти. Машини пройшли увесь цикл заводських та приймально-здавальних випробувань. Впевнені, що наші вироби стануть надійною опорою для військових підрозділів під час виконання бойових завдань», - розповідає директор ЖБТЗ Олексій Жуковець. ДП «Житомирський бронетанковий завод» займається глибокою модернізацією та капітальним ремонтом бойової і спеціальної техніки різних модифікацій: БМП, БРЕМ, БМД, а також машин на їх базі. Наразі триває модернізація виробничих потужностей підприємства шляхом впровадження новітніх енергозберігаючих технологій виробництва. [gallery ids=«8858,8857,8859,8860,8861,8862»]

Напередодні Дня Незалежності України державне підприємство «ЦКБ »Протон«, що входить до складу ДК «Укроборонпром», передало до Збройних сил партію автоматизованих станцій радіоперешкод короткохвильового радіозв’язку Р-330КВ1М. Про це повідомив директор підприємства Вотяков Олег. Перший серійний зразок цієї станції радіоелектронної боротьби «Протон» поставив до ЗСУ у липні 2019 року. За результатами його бойової експлуатації фахівці конструкторського бюро провели роботи з модернізації окремих вузлів станції, які суттєво підвищили її тактико-технічні можливості. «Удосконалення основних параметрів дозволяє значно поліпшити виявлення та місцевизначення ворожих джерел радіовипромінювання, збільшити відстані постановки завад для дезорганізації радіозв’язку противника. Новітні вироби Р-330КВ1М здатні блокувати роботу більшості сучасних короткохвильових радіостанцій на відстанях у сотні кілометрів», - розповів директор «Протону» про результати модернізації. Корисність внесених змін повністю підтверджено результатами випробувань, що проведено підприємством за участі військових представників. ДП »ЦКБ «Протон» спеціалізується на розробленні та виготовленні засобів спеціального радіозв’язку. Це підприємство увійде до холдингу радарних систем, який в «Укроборонпромі» планують створити одразу після ухвалення необхідного законопроекту №3822. Презентація холдингу і покрокового плану з його створення відбулася у липні поточного року і отримала схвальний відгук від віце-прем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського під час візиту на ДП НВК «Іскра» у Запоріжжі. «Протон» виробляє автоматизовані станції радіоперешкод короткохвильового радіозв’язку Р-330КВ1М (зі складу комплексу “Мандат”); пристрої радіомоніторингу систем зв’язку КХ-діапазону Р-677; радіомодеми передачі даних по КХ радіоканалів, цифрові радіоприймальники пристроїв КХ-діапазону К410, вузькосмугові пристрої радіомоніторингу УКХ діапазону, панорамні пристрої радіомоніторингу УКХ діапазону. Довідково: Р-330КВ1М – автоматизована станція радіоперешкод короткохвильового радіозв’язку, яка здатна деорганізувати радіозв‘язок противника на відстані у декілька десятків кілометрів. Р-330КВ1М дозволяє блокувати роботу всіх сучасних короткохвильових радіостанцій, зокрема і тих, що створені спеціально для роботи в умовах активних радіоперешкод. Ці характеристики є унікальними не тільки для України, але і повністю відповідають всім, зокрема і перспективним, вимогам до станцій РЕБ у країнах НАТО. Р-330КВ1М є частиною комплексу Р-330УМ «Мандат», до складу якого також входять станції радіоперешкод ультракороткохвильового радіозв’язку, радіорозвідки та управління. Станція Р-330КВ1М може працювати як у складі комплексу «Мандат», так і окремо.

Державна компанія «Укрспецекспорт» що входить до складу ДК «Укроборонпром», розпочала процедуру примусового виконання рішення польського суду щодо компанії, яка не виконала контракт на поставку БМП для збройних сил України. Наразі представники «Укрспецекспорту» перебувають на території Республіки Польщі, де в примусовому порядку здійснюють виконання контракту, а саме, доставку броньованої техніки на територію України. Виконання рішення суду забезпечують представники місцевої влади. У липні минулого року року Польський суд задовольнив позов української державної компанії «Укрспецекспорт» до польської компанії «Вторпласт СА» та зобов’язав останню поставити 26 одиниць техніки Україні, а також повернути авансові платежі за контрактами та компенсувати судові витрати, усього – понад 3 мільйони доларів США, повідомив генеральний директор «Укрспецекспорту» Вадим Ноздря. «Через невиконання умов контракту польською стороною ми були вимушені звернутись до суду, який виніс рішення на користь України. Ми рік судилися і виграли всі позови, захищаючи інтереси України. На даний час представники нашої компанії забезпечують доставку БМП до нашої країни. Усі аргументи, які наводили представники компанії »Вторпласт« в суді були визнані безпідставними. Польська компанія не представила жодних обґрунтованих, серйозних причин, які б дозволили їй не виконувати умови контракту та зривати терміни поставки машин. Насправді вона могла у передбаченому порядку, згідно з домовленостями, реалізовувати українське замовлення», – зазначив Генеральний директор «Укрспецекспорту». Він, також, висловив сподівання, що найближчим часом ці БМП перетнуть кордон України та стануть на озброєння ЗСУ. «Таким чином державне оборонне замовлення буде виконане. Кожна вкладена в укріплення нашого оборонного потенціалу гривня має працювати на зміцнення нашої армії. Зміцнення обороноздатності держави є нашим пріоритетом номер один», – наголосив Вадим Ноздря. Нагадаємо, контракт з польською фірмою був підписаний ще у 2016 році. «Укрспецекспорт» мав придбати для потреб ЗСУ 93 бойові машини піхоти. Загальна вартість контракту становила понад 15 мільйонів доларів. У 2016 році, після отримання авансового платежу, Україна отримала перші 20 бойових машин, решта мала бути отримана до кінця 2018 року. Однак компанія «Вторпласт СА» не виконала свої зобов’язання і до сьогодні, обіцяна техніка до України так і не потрапила, розповів Генеральний директор «Укрспецекспорту» Вадим Ноздря. Він висловив подяку МЗС України та Посольству України в Республіці Польща, представники якого активно сприяють роботі представників «Укрспецекспорту» в Польщі.