Концерн став учасником заходу, присвяченого нагальним питанням впровадження корпоративного управління, який відбувся 28 липня в Українському кризовому медіацентрі.   Під час обговорення були розглянуті питання критичного ставлення до роботи наглядових рад і незалежних керівників великих держпідприємств, досвід впровадження у нашій країні корпоративного управління, життєстійкості реформи з огляду на політичні реалії сьогодення тощо.   У заході взяли участь менеджер проєктів з комплаєнсу ДК «Укроборонпром» Микола Роєнко, ексголова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, радниця міністра економіки Наталія Косянчук, голова Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, народний депутат Ярослав Юрчишин, представник держави у Наглядовій раді публічного акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України» Віктор Пинзеник та інші.    Для Укроборонпрому тема обговорення є надзвичайно актуальною, оскільки вона нерозривно пов'язана з реформуванням і трансформацією державного сектору ОПК.   Нещодавно ухвалений Верховною Радою України законопроєкт № 3822 запроваджує на перетворених підприємствах – учасниках Концерну сучасну модель корпоративного управління. Це спрямовано на убезпечення оборонки від корупційних ризиків, конфлікту інтересів і прямого політичного впливу.   «Укроборонпром на порозі великих змін. Впровадження моделі корпоративного управління згідно з принципами ОЕСР має забезпечити розмежування  функції держави-регулятора від функції держави-власника, стати драйвером для залучення інвестицій, економічного зростання та боротьби з корупцією. Відповідно до  найкращих практик Укроборонпром застосовуватиме концепцію «трьох ліній захисту», яка передбачає впровадження функцій внутрішнього аудиту, ризик-менеджменту та комплаєнсу», – зазначив Микола Роєнко.   Нагадаємо, що реформа Укроборонпрому передбачає трансформацію державних і казенних оборонних підприємств, які входять до складу Концерну, в господарські товариства, єдиним власником яких залишається держава в особі Кабміну. Підприємства згрупують у науково-виробничі об'єднання за галузевою ознакою, а у державного сектору ОПК з'явиться можливість залучати інвестиції, зокрема іноземні, утворювати спільні підприємства з закордонними партнерами тощо.   Сам Укроборонпром також буде перетворено на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатимуть державі. Це буде корпоративний центр, який відповідатиме за організаційні зміни, а у перспективі – за залучення інвестицій.  

16 липня, Верховна Рада України прийняла Закон № 5557 про основи національного спротиву. За це рішення у другому читанні проголосували 313 народних обранців. Він передбачає впровадження системи загальновійськового навчання населення, розвиток територіальної оборони та руху опору, охоплюючи широкі верстви населення України, організацію всеохоплюючої оборони та національні особливості з організації спротиву агресору. В Законі, розробленому під загальним керівництвом Президента України, враховано досвід країн-членів НАТО, зокрема Литви, Естонії та Польщі, сучасні практики Верховна Рада також 312 голосами прийняла закон № 5558 «Про чисельність Збройних Сил України». Ним передбачено збільшення граничної чисельності ЗСУ на 11 тисяч: 10 тисяч — тероборона та одна тисяча — спецпризначенці. Це спрямовано на забезпечення виконання завдань, визначених Законом про національний спротив. Прийняття законів №5557 та №5558 — знакова подія для України, що дозволить максимально швидко підвищити обороноздатність країни в умовах російсько-української війни та загроз з боку Російської Федерації. Одним з ключових факторів, які визначає закон про національний спротив, є соціальний та правовий захист учасників територіальної оборони і руху спротиву.    «Національний спротив» – це залучення усього населення до протидії агресору, а також підготовка до такої протидії. Такий підхід передбачає, що захист України є всенародною справою і здійснюється як на підконтрольній, так і на окупованій територіях нашої держави. Територіальна оборона вестиметься по всій території України поза межами бойових дій, а рух опору – на тимчасово окупованій території. Крім того, складова підготовки громадян України є вагомим вкладом у національно-патріотичне виховання українців.

Ухвалення законопроєкту № 3822 щодо реформування державного сектору оборонно-промислового комплексу України позитивно оцінено послами країн «Великої сімки»: Великої Британії, Італії, Німеччини, Франції, США, Канади та Японії. Йдеться також  про швидке та ретельне впровадження законопроєкту, що зменшить ризик корупції. «Належно впроваджені, ці реформи сприятимуть підвищенню глобальної конкурентоспроможності оборонної промисловості України та подальшому забезпеченню безпеки країни», – зазначають посли G7 у Твіттер. Посли G7 вітають ухвалення законопроєкту, який створює  надійну основу для корпоратизації Укроборонпрому та вдосконалення стандартів корпоративного управління у секторі відповідно до керівних принципів ОЕСР. Нагадаємо, законопроєкт № 3822, який ухвалено у другому читанні 13 липня 2021 року, відкриває шлях до перетворення державних та казенних оборонних підприємств, що входять до складу Укроборонпрому, на господарські товариства, які є гнучкішими за своєю організаційно-правовою формою. При цьому єдиним їхнім власником буде держава в особі Кабінету Міністрів України. Трансформація Укроборонпрому дасть змогу оздоровити підприємства-учасники на всіх рівнях: фінансовому, виробничо-технологічному та соціальному.  

Сьогодні, 13 липня, Верховна Рада України проголосувала у другому читанні та в цілому законопроєкт №3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». За перетворення державних оборонних підприємств у сучасні оборонно-промислові компанії – підзвітні державі, відкриті для інвесторів та прогнозовані для партнерів – проголосували 256 народних депутатів. Так, реформа передбачає перетворення державних та казенних оборонних підприємств, що входять до складу Укроборонпрому, на господарські товариства, які є гнучкішими за своєю організаційно-правовою формою. При цьому єдиним власником (акціонером) перетворених підприємств державного ОПК буде держава в особі Кабінету Міністрів України. Крім того, усі новостворені господарські товариства будуть згруповані в науково-виробничі об’єднання за галузевим принципом: бронетехніка, радарні системи, високоточне озброєння та боєприпаси, морські системи, авіаремонт та спецекспортери. Сам Концерн також буде перетворено в акціонерне товариство, 100% акцій якого належатиме державі, та виконуватиме роль корпоративного центру, а отже, візьме на себе лідерство в усіх організаційних перетвореннях підприємств-учасників, а згодом і у залученні інвестицій. Загалом вертикально-інтегрована модель управління дозволить посилити обороноздатність України, структурно перезавантаживши 118 розрізнених підприємств Укроборонпрому, 21 з яких  знаходиться на тимчасово окупованих Росією територіях. Закон запроваджує сучасну модель корпоративного управління на перетворених підприємствах-учасниках Концерну, яка покликана убезпечити їх від корупційних ризиків, конфлікту інтересів та прямого політичного впливу. У новостворених товариств з’явиться можливість залучати прямі (зокрема, іноземні) інвестиції з метою виготовлення сучасних зразків озброєння та військової техніки передусім для потреб Збройних сил України. Усі кошти від реалізації надлишкового та непрофільного майна будуть направлені виключно на потреби перетворених підприємств: на розвиток і модернізацію виробництва, фінансування науково-технічних розробок, інноваційну діяльність, підвищення рівня соціального захисту працівників тощо. Ці кошти не зможуть бути виведені з галузі. Насамкінець трансформація Укроборонпрому дозволить оздоровити підприємства-учасники на всіх рівнях: фінансовому, соціальному та виробничо-технологічному.

Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв узяв участь у Всеукраїнському форумі «Україна 30. Економіка без олігархів». Під час свого виступу очільник Концерну наголосив на необхідності проведення реформи Концерну та оборонно-промислового комплексу (ОПК) України загалом. На думку керівника Концерну, Укроборонпром вже зараз, у період трансформації, має стати рушійною силою не лише в оборонці, а й у розвитку промисловості та економіки України загалом. «Наші прагнення – впровадження корпоративного управління, інтеграція в ланцюжки постачання країн – членів НАТО, повернення до десятки країн – лідерів глобального ринку озброєння. Ми маємо не тільки стати драйвером інновацій всередині країни, а й лідером країн Центральної та Східної Європи», – заявив він. Юрій Гусєв також нагадав, що основою реформи, яка реалізовується на завдання Президента України, є законопроєкт № 3822, що вже успішно пройшов перше читання в парламенті і схвалення Комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки перед другим читанням. Як відомо, з грудня 2020 року вже триває підготовка до корпоратизації підприємств державного ОПК. Вже розроблено і впроваджено відповідні стратегії галузевих структур, які увійдуть до трансформованого Концерну.

Укроборонпром запустив тестову версію нового сайту з оновленим дизайном і зручним функціоналом.  Під час створення вебпорталу було враховано сучасні тренди. Значну увагу приділено візуалізації, реалізовано зрозумілий та зручний каталог товарів з розгорнутим описом для потенційних партнерів. Сайт відображається на всіх, зокрема мобільних, пристроях.    Крім того, на сайті можна знайти вичерпну інформацію про хід реформи Концерну, діяльність Укроборонпрому та підприємств, які входять до його складу. Пошук необхідних відомостей спрощує зручна навігація.  «У рамках комплексної реформи Концерну ми запроваджуємо нові підходи в комунікаціях та просуванні продукції оборонно-промислового комплексу серед вітчизняних та іноземних замовників», – зазначив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв.  Оновлений вебсайт має шість мовних версій. Базові мови – українська та англійська. Також доступні стартові сторінки з основною інформацією про Концерн, його керівництво, напрямки діяльності французькою, китайською, іспанською та арабською.  Продукт розробила українська компанія FAIRTECH GROUP, яка зацікавилася проєктом і взяла на себе його повну реалізацію. Вартість проєкту склала 47 тис. грн.  «Це був справжній виклик для нашої команди. Зазвичай створення подібних сайтів потребує від 6 місяців, проте ми впоралися за 2,5 місяця. Наразі сайт готовий на 100%, однак тестування  триватиме кілька місяців.  Ми вже маємо ідеї щодо подальшого розвитку та вдосконалення проєкту», – розповів директор компанії-розробника Андрій Ржавін.  Зазначимо, що протягом тестового періоду користувачам буде також доступна і попередня версія сайту. 

Сьогодні, 14 травня, Комітет ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки розглянув правки до законопроєкту № 3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» та одноголосно рекомендував парламенту проголосувати за нього у другому читанні та в цілому. Законопроєкт дає можливість структурно перебудувати державний ОПК, представлений 118 розрізненими негнучкими підприємствами Укроборонпрому, для зміцнення обороноздатності України. Згідно з проєктом закону запроваджується сучасна модель корпоративного управління на підприємствах Концерну, яка убезпечить їх від корупційних ризиків, конфлікту інтересів та прямого політичного впливу. Крім того, відбудеться оздоровлення підприємств Укроборонпрому на всіх рівнях: фінансовому, соціальному та виробничо-технологічному. Як результат, у державних оборонних компаній з’явиться можливість залучати прямі (зокрема, іноземні) інвестиції, брати дешеві кредити, створювати спільні підприємства з метою виготовлення сучасних зразків озброєння та військової техніки передусім для потреб Збройних сил України. Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв подякував Комітету за доведення законопроекту № 3822 до розгляду у другому читанні. «Наше головне завдання – своєчасно та у повному обсязі забезпечувати українську армію сучасною високотехнологічною зброєю та військовою технікою. Без корпоратизації Укроборонпрому здійняти жовто-блакитний стяг над адмінбудівлями Донецька, Луганська, Севастополя та Сімферополя буде дедалі важче», – наголосив на важливості реформування державних оборонних підприємств Юрій Гусєв. На засіданні Комітету депутати обговорили, яким чином буде формуватися Наглядова рада акціонерного товариства, у яке трансформується Укроборонпром. Депутати також погодили, що громадяни країни-агресора або які працювали в секторі безпеки і оборони країни-агресора, не будуть допущені до складу Наглядової ради. “Корпоратизація Укроборонпрому не передбачає передачі державних оборонних підприємств у приватні руки. Держава була, є і залишиться 100%-им акціонерним власником цих підприємств”, – підкреслив Юрій Гусєв. Таким чином, Комітет ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки підтримав законопроєкт та ухвалив рішення про його внесення до порядку денного Верховної Ради та розгляд у другому читанні. [gallery link=«file» size=«medium» ids=«12677,12675,12679,12676,12674,12673»]

Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв узяв участь у Всеукраїнському форумі «Україна 30. Безпека країни». Під час свого виступу очільник Концерну вказав на те, що державний оборонно-промисловий комплекс (ОПК) попри достатню кількість проблем має чимало здобутків. Так, на 21% зросло виробництво озброєння та військової техніки на підприємствах Укроборонпрому за 4 місяці 2021 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Сума укладених контрактів спецекспортерами за 4 місяці 2021 року порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилась у 2,4 раза і сягнула 280,5 млн дол. Загалом чистий прибуток Укроборонпрому за 2020 рік збільшився вдвічі порівняно з 2019 роком і становить 2,5 млрд грн. Юрій Гусєв наголосив, що перед Концерном та українським ОПК в цілому поставлено завдання проведення комплексної глибокої реформи. Це, зокрема, передбачає і законопроєкт № 3822, схвалення якого у другому читанні очікується найближчим часом. «Держава не може існувати без Збройних сил, а Збройні сили не можуть існувати без ефективного, сучасного оборонно-промислового комплексу, ядром якого є Укроборонпром», – заявив гендиректор Концерну. Він також зазначив, що з грудня 2020 року на доручення Президента України вже триває підготовка до корпоратизації підприємств державного ОПК. Вже розроблено і впроваджено відповідні стратегії галузевих структур, які увійдуть до трансформованого Концерну. «Корпоратизація – це лише частина комплексу реформ Укроборонпрому, яка передбачена законопроєктом № 3822. Що таке корпоратизація і що таке реформа Укроборонпрому? Це побудова сучасної та ефективної системи управління, впровадження стандартів НАТО, системи корпоративного управління. Вона має відповідати на ті виклики, які є сьогодні, має забезпечити трансфер технологій, у тому числі, щоб у подальшому забезпечити створення спільних підприємств з нашими міжнародними партнерами і виготовлення необхідної продукції для ЗСУ. Хочу наголосити, що Збройні сили України – це головний замовник. Підприємства Укроборонпрому працюють передусім для забезпечення потреб ЗСУ», – підсумував Юрій Гусєв. [gallery size=«medium» link=«file» columns=«4» ids=«12645,12648,12646,12647»]

Підтримка та допомога Альянсу в реалізації реформи Укроборонпрому та затвердженні Україною Стратегії розвитку ОПК стали предметом зустрічі між керівництвом Державного концерну та головою Офісу зв'язку НАТО в Україні Александером Вінніковим, представниками штаб-квартири НАТО. Нарада відбулася в режимі онлайн 29 квітня. Очільник Концерну Юрій Гусєв розповів про хід реформи державного оборонно-промислового комплексу, в основі якої лежать принципи ОЕСР – прозорість, відкритість, підзвітність та належне врядування. “Укроборонпром має намір впроваджувати новітні світові розробки, осучаснити науково-виробничу базу підприємств-учасників, а також створити максимально сприятливі умови для трансферу технологій. Це стане можливим після ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 3822, який наразі розглядається Комітетом з питань нацбезпеки, оборони та розвідки перед другим читанням. А доти – в рамках підготовки до корпоратизації – ми ініціювали проведення вже у червні цього року науково-практичної конференції з питань інновацій в оборонно-промисловому комплексі України”, – поділився планами генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Перший заступник гендиректора Концерну Роман Бондар розповів про прогрес у впровадженні Укроборонпромом антикорупційної політики та комплаєнсу, а також запропонував Офісу зв'язку НАТО в Україні провести хакатон серед розробників озброєння та військової техніки з метою розвитку штучного інтелекту та машинного навчання у виробництві нових їхніх зразків. Нагадаємо, Укроборонпром приділяє велику увагу освітнім програмам. Так, Концерн спільно з КПІ ім. Ігоря Сікорського започаткував Школу професійного розвитку інженерів-конструкторів, а разом з Київською школою економіки запустив навчання для керівників державних оборонних підприємств. [gallery columns=«4» size=«medium» link=«file» ids=«12597,12594,12596,12593»]

В Укроборонпромі завершується перший етап реалізації дорожньої карти впровадження функції комплаєнсу – системи правил та норм, які регламентують корпоративні відносини працівників як один з одним, так і з третіми сторонами. Зокрема, вже затверджено Кодекс корпоративної етики та триває ухвалення комплаєнс-політик і процедур. Про це керівник підрозділу комплаєнсу Державного концерну «Укроборонпром» Микола Роєнко розповів на XII щорічному форумі «Корупція та корпоративне шахрайство», що проходив за участю топ-менеджерів провідних підприємств і державних установ у сфері протидії шахрайству, комплаєнсу, внутрішнього аудиту, безпеки, права та кібербезпеки. На форумі, зокрема, обговорювалося питання реформування Укроборонпрому та впровадження функції комплаєнсу в Концерні як важливої складової реформи корпоративного управління, що відбуватиметься згідно з Керівними принципами ОЕСР. «Наразі ми перебуваємо на етапі розробки методології та проведення навчання для працівників Концерну. Ми переконані, що впровадження функції комплаєнсу стане ефективним інструментом для попередження та мінімізації корупційних ризиків, запобігання конфлікту інтересів, невідповідності стандартам чи порушенням законодавства. Це необхідно для стрімкого розвитку української оборонки, що особливо актуально в часи гібридної війни», – зазначив Микола Роєнко. [gallery size=«medium» link=«file» ids=«12570,12571,12569»] Комплаєнс-офіс Укроборонпрому було запущено в рамках реформи корпоративного управління підприємствами Концерну. На офіс покладено функції розробки та впровадження політики доброчесності працівників і контрагентів відповідно до міжнародних стандартів корпоративного управління, внутрішніх документів і процедур запобігання фінансовому шахрайству, а також врегулювання конфлікту інтересів. Комплаєнс – це система правил та норм, які регламентують корпоративні відносини працівників як один з одним, так і з третіми сторонами: партнерами, контрагентами, представниками влади та іншими учасниками виробничого процесу. Серед таких правил та норм в рамках політики відкритості та прозорості у компанії діє Кодекс корпоративної етики та Антикорупційна програма, які були розроблені з врахуванням кращих світових практик корпоративного управління. Кодекс корпоративної етики визначає основні цілі та принципи ділової поведінки кожного співробітника у рамках задекларованих корпоративних цінностей Товариства та досягнення основної місії компанії – забезпечення енергонезалежності країни. Цей документ регламентує взаємовідносини працівників компанії один з одним, з партнерами та іншими сторонами у межах діючого законодавства України та міжнародних стандартів.

У четвер, 22 квітня, за участю генерального директора ДК “Укроборонпром” Юрія Гусєва відбулася пресконференція на тему “Приватизація недіючих оборонних підприємств: скидання баласту чи інвестиція у їхній розвиток?”. Експертна організація StateWatch, що виступила організатором заходу, провела аналіз фінансово-господарського стану 17 недіючих оборонних підприємств, які за рішенням Уряду були передані Укроборонпромом на приватизацію. Так, StateWatch перепідтвердила, що жодне з відчужених підприємств упродовж багатьох років не виконувало роботи в рамках державного оборонного замовлення для армії. Навіть більше: 16 з 17-ти підприємств не мали прав на жодну інтелектуальну власність. «На 15 підприємствах в різні періоди взагалі було зупинено виробництво. Зокрема, до 2010 року припинили діяльність 4 підприємства, протягом 2010–2013 років – ще 8, упродовж 2014–2015 років зупинилася робота ще на трьох підприємствах”, – зазначив голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський. Своєю чергою, генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв поінформував, що декілька місяців тому звернувся до правоохоронних органів із проханням провести перевірку можливого порушення законодавства у попередні періоди, що призвело до банкрутства підприємств ОПК. »Підприємства, які ми передали на приватизацію, не тільки не забезпечують Збройні сили України необхідним озброєнням та військовою технікою, але й обтяжують ОПК своєю неефективністю та боргами. Фактично вони не є підприємствами ОПК. Це залишки майна – розграбованого, пошматованого, – яке може стати об'єктами для інвестицій або створення промислових чи непромислових майданчиків”, – розповів Юрій Гусєв. Крім того, на думку генерального директора Концерну, питання оптимізації структури Укроборонпрому розглядатиметься ним разом з Урядом і надалі, аби зробити її максимально потужною та ефективною. “Приватизація недіючих оборонних підприємств – це частина великої реформи державного ОПК. Законопроєкт №3822, що проголосований у першому читанні та чекає на друге, – це фундамент для трансформації й глибокої всеосяжної реформи Укроборонпрому. Головним завданням ОПК України на сьогодні є якісне та своєчасне забезпечення ЗСУ озброєнням і військовою технікою”, – підсумував очільник Концерну. Голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко наголосив: “Фонд державного майна готовий взяти на себе зобов'язання знайти ефективного інвестора для цих об'єктів. Держава отримає від приватизації поповнення бюджету, нову базу для оподаткування, інвестор – можливість налагодити успішний бізнес, місцева громада – розвиток території та нові робочі місця”. Онлайн-аукціон з приватизації першого об’єкта із переліку переданих Укроборонпромом – ПАТ “Херсонський завод “Судмаш” – відбудеться вже 30 квітня.

Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв узяв участь у круглому столі «Реформування ОПК: інвестиційно-інноваційний розвиток для підвищення обороноспроможності України». Захід проведено спільно Концерном та Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП). Очільник ДК «Укроборонпром» наголосив, що лишати Концерн у такому вигляді, як його було створено за часів Януковича, – небезпечно. Це не тільки завдає фінансових збитків, але й заважає зміцненню обороноздатності держави та не дає держсектору ОПК можливості для розвитку. Вирішальним кроком до трансформації Концерну в сучасну прозору й ефективну компанію та оздоровлення усієї державної оборонки має стати ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 3822 у другому читанні. «Це необхідно заради своєчасного забезпечення якісним озброєнням та військовою технікою наших Збройних сил, трансферу технологій, можливості створювати спільні підприємства та залучати інвестиції, зокрема прямі іноземні. Важливо об’єднати зусилля, аби доопрацювати законопроєкт з урахуванням усіх пропозицій та винести на друге читання його досконалу версію», – зазначив Юрій Гусєв. Модерував дискусію президент УСПП Анатолій Кінах, а участь у обговоренні взяли голова Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко, віцепрезидент УСПП Денис Красніков і представники наукових кіл і галузевих об’єднань. З метою зосередження зусиль для розвитку ОПК Державний концерн «Укроборонпром» і УСПП підписали відповідний меморандум.