Укрпошта спільно з Державним концерном “Укроборонпром” 9 жовтня вводить в обіг марки «Бронетранспортер «БТР-4МВ1» та «Система БМ-21УМ «Берест» із серії «Національна військова техніка». Обидві бойові машини виготовлені на заводах, що входять до складу Укроборонпрому. Дизайн поштових марок, конвертів та штемпеля “Перший день” виконали художники Олександр та Сергій Харуки. «Зазвичай у мирному житті навряд чи більшість із нас цікавиться бойовою технікою і бронетранспортерами. Але уже 6 років поспіль тема війни в нашій країні стосується кожного. В Укрпошти своя поштова «зброя» - марки. Завдяки їм ми маємо можливість відображати наше сьогодення і транслювати важливі для України події всередині країни і далеко за її межами. Цього разу це вже третій випуск марок, сюжетами яких стала сучасна військова техніка України. Вдячні нашому партнеру Укроборонпром за тісну співпрацю і за щоденну важливу роботу в тилу для захисту та підтримки наших військових», - прокоментував генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський. У розробці обидвох зразків техніки підприємства Укроборонпрому врахували бойовий досвід наших захисників на Сході України. “Укроборонпром як стратегічний виробник озброєння та військової техніки прагне забезпечити українське військо сучасним, якісним, високотехнологічним та надійним озброєнням, що здатне захистити нашу державу та зберегти життя наших військових. Це – наше першочергове завдання: вчасно та в повному обсязі виконувати державне оборонне замовлення й не збавляти темпи виробництва озброєння”, – відзначив в.о. генерального директора ДК “Укроборонпром” Ігор Фоменко. Тираж кожної марки – 130 тисяч примірників, номіналом – 9 грн. [gallery size=«medium» ids=«9005,9004,9003»] БМ-21УМ “Берест” – це реактивна система залпового вогню (РСЗВ) калібру 122 мм, розроблена та виготовлена на Шепетівському ремонтному заводі. “Берест” оснащений цифровою системою управління вогнем, яка дозволяє екіпажу проводити підготовку до стрільби, зокрема топогеодезичну прив’язку, не залишаючи кабіни. Окрім того, “Берест” інтегрований у систему обміну інформацією на полі бою – РСЗВ у режимі реального часу отримує точні координати ворога, які надходять з безпілотників та інших систем спостереження. Характерно, що усі комплектуючі, за винятком бортового комп’ютера та засобів зв’язку, – українського виробництва. Наразі «Берест» успішно пройшов заводські випробування та має замінити бойову машину БМ-21 “Град”, яка перебуває на озброєнні Збройних Сил України. БТР-4МВ1 – це повнопривідна броньована машина-амфібія, розроблена Харківським конструкторським бюро ім. Морозова. Бронезахист цієї машини побудований у спосіб, що дозволяє екіпажу оперативно замінювати елементи верхнього шару броні у польових умовах. За короткий час БТР-4МВ1 можна налаштувати до виконання будь-якої задачі: від дозорно-розвідувальної до машини-амфібії. Крім того, новий приціл БТР-4МВ1 дозволяє екіпажу знищувати противника на максимальній дальності дії зброї, вночі та за складних погодних умов. БТР-4МВ1, сконструйований із застосуванням стандартів НАТО, успішно пройшов заводські випробування та має замінити БТР-4, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України. Серію “Національна військова техніка” Укрпошта у співпраці з Державним концерном “Укроборонпром” розпочала в 2016 році із випуску поштових марок “Бронетранспортер “Дозор-Б”, “Танк БМ “Оплот” та “Фрегат “Гетьман Сагайдачний”. У 2017 р. серію продовжила поштова марка “Бронетранспортер “БТР-4”.

Команда ДК “Укроборонпром” підготувала стратегію трансформації Концерну до винесення на затвердження Наглядовою радою Укроборонпрому. Про це повідомив перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Роман Бондар. Документ описує процес трансформації державного концерну, а також цільову модель нової оборонної холдингової компанії з функціями фінансового та корпоративного центру з управління галузевими об’єднаннями. Після презентації министерству його фіналізували для затвердження Наглядовою радою Укроборонпрому. Згідно зі стратегією, фінальним етапом трансформації стане ліквідація Концерну. Замість нього буде створено два холдинги: оборонних технологій та аерокосмічний. Ці холдинги будуть виконувати роль корпоративних центрів та реалізовувати політику власності для галузевих науково-виробничих об’єднань, що будуть створені після корпоратизації. Підприємства-учасники Укроборонпрому, які виготовляють озброєння та військову техніку для сил безпеки та оборони, увійдуть до оборонного холдингу, низка авіабудівних підприємств відійдуть до аерокосмічного. Крім того, у складі оборонного холдингу будуть створені шість галузевих субхолдингів та увійдуть спецекспортери. «З боку міністерства з питань стратегічних галузей промисловості є питання, щодо ролі спецекспортерів – чи повинні вони увійти в оборонний холдинг? Ми вважаємо, що так, тому що спецекспортери невід’ємно пов’язані в існуючій бізнес моделі з підприємствами. Вони часто діють, як »казначейські центри«. Тому на перехідний період мають залишитись та виконувати ці функції до створення торгових домів на галузевих холдингах. Для захисту цієї позиції ми підготували аргументи. Будемо додатково презентувати Віце-Прем’єр Міністру», – розповів перший заступник гендиректора Укроборонпрому Роман Бондар. Стратегія трансформації повністю орієнтована на потреби Міноборони та Збройних сил України з урахуванням викликів війни та потенційних загроз національній безпеці країни, і направлена на посилення кооперації з приватним сектором та залучення інвестицій в галузь. «Наша візія майбутнього Укроборонпрому – у співпраці та кооперації з приватними компаніями, як з України, так і з закордонними партнерами. Оборонний холдинг, що з’явиться, стане платформою для розвитку державно-приватного співробітництва, со-інвестування у розробку та створення нових продуктів, екосистемою для стимулювання розвитку оборонного сегменту економіки», – пояснив Роман Бондар. Над документом працювали спеціалісти декількох міністерств та незалежні експерти спільно з директорами підприємств і командою Офісу трансформацій Концерну. У концепції перезавантаження Укроборонпрому враховано дуже багато чинників та документів: від національних стратегічних документів галузі до міжнародних зобов’язань України у сфері оборони та реформи корпоративного управління. Нагадаємо, що реформа оборонних підприємств, розпочата новою командою Укроборонпрому, передбачає їх корпоратизацію та об’єднання у державні холдингові компанії за галузевим принципом, а також поступове запровадження міжнародних стандартів корпоративного управління. Мета цих перетворень – залучення іноземних інвестицій в оборонну галузь. Для реалізації зазначених перетворень необхідно докорінно змінити законодавче поле, яке регулює роботу Концерну та державних підприємств оборонної галузі, а також провести їх фінансове оздоровлення, розповів Бондар. Для цього в Парламенті зареєстрований законопроект №3822, який визначає процедуру перетворення державних оборонних підприємств на акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю; запроваджує нову модель корпоративного управління на основі міжнародних стандартів та конкретні механізми покращення роботи оборонних підприємств-учасників Концерну.

Про призначення виконуючого обов'язки генерального директора Президент України Володимир Зеленський призначив виконуючим обов’язки генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» Ігоря Фоменко, який працював в компанії заступником генерального директора з виробництва. Відповідний Указ опубліковано на сайті Президента 6 жовтня 2020 року. Ігор Фоменко працює в Укроборонпромі з листопада 2019 року. Обіймав посади заступника генерального директора з бронетанкової, радіолокаційної та спеціальної техніки, пізніше очолив увесь напрямок виробництва Концерну. Ігор Фоменко отримав ступінь MBA в Institute of International Business Relations (Німеччина), пройшов курси Executive Education в Harvard Business School та INSEAD. Ігор Фоменко працював на Луганському акумуляторному заводі, Луганському станкобудівному заводі, який було реорганізовано та перетворено в Луганський патронний завод. Обіймав керівні посади на у холдинговій компанії АвтоКрАЗ, Corum Group, ICDI Group. Ігор Фоменко продовжить трансформацію Укроборонпрому та реформування оборонних підприємств концерну, розпочаті новою командою. У пріоритетах Ігоря Фоменко: своєчасне забезпечення сил безпеки та оборони якісним озброєнням та військовою технікою; підвищення якості продукції та послуг; розвиток та модернізація підприємств оборонної галузі шляхом корпоратизації і трансформації у співпраці з Міністерством стратегічних галузей промисловості. «Також серед своїх першочергових завдань бачу підвищення соціальних стандартів, створення позитивного іміджу роботодавця для залучення інженерних талантів та молодих конструкторів, що допоможе оновити професійний склад працівників підприємств Концерну», - прокоментував Ігор Фоменко. Про зміну ролі Айвараса Абромавичуса Іншим Указом Президент задовольнив заяву на звільнення Айвараса Абромавичуса, який два місяці тому оголосив про плани змінити власну роль в Концерні і покинути посаду генерального директора Укроборонпрому. За рік роботи Айварас Абромавичус повністю оновив команду Укроборонпрому та 20 підприємств, стабілізував роботу компанії, запустив міжнародний аудит, зберіг темпи промислового виробництва оборонних підприємств Концерну та виконання державного оборонного замовлення. У Концерні під управлінням Айвараса розробили стратегію трансформації та повністю підготувати компанію до першого етапу реформи. “Перша стадія трансформації Концерну - завершена. Підготовлена стратегія і план реорганізації роботи Укроборонпрому та підприємств, сформована потужна команда, змінено багато операційних процесів, тривають аудити, директори працюють над стратегіями мабутніх галузевих бізнес-одиниць. Це - тільки початок трансформації, яка триватиме декілька років і потребуватиме системної роботи й політичної підтримки. В цьому бачу основне завдання нового менеджменту Концерну. Я впевнений, що команда Концерну продовжить і в повній мірі здійснить цю реформу, яка оздоровить всю оборонну галузь і зробить її привабливою для інвестицій«, - прокоментував Айварас Абромавичус. Про інші кадрові зміни в ДК “Укроборонпром” 1 жовтня змінено кількість керівного складу Концерну та запроваджено новий штатний розпис, що є продовженням удосконалення управлінської моделі Укроборонпрому. Надія Васильєва, яка опікувалася питанням розвитку інновацій в Укроборонпромі, залишила команду наприкінці вересня. На посаді заступника гендиректора з інновацій Надія здійснила низку проектів з цифровізації Концерну та окремих оборонних підприємств, перезапустила роботу науково-технічної ради та конструкторського напрямку. До Концерну Надія працювала генеральним директором компанії »Майкрософт Україна". Відповідний структурний підрозділ також було реорганізовано, а функції - розподілено всередині команди. Лідерство у питанні інновацій для оборонної промисловості відійде Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості, яке має намір створити Агентство з розвитку оборонних технологій. Руслан Корж, радник генерального директора зі стратегічних проектів, також покинув компанію наприкінці вересня. Руслан Корж займався в Укроборонпромі питаннями розвитку авіаційної галузі та опікувався роботою авіабудівних та авторемонтних підприємств Концерну. Роман Бондар, який керував Офісом трансформацій, став першим заступником генерального директора і продовжує працювати в команді над реформою та перетворенням Укроборонпрому. Роман також відповідатиме за розбудову корпоративного управління, організаційну ефективність, закупівлі, корпоратизацію та створення галузевих холдингів. Денис Кравченко продовжує розвивати напрямок суднобудування на посаді директора дивізіону. Нова структура управління допомагає ефективніше координувати діяльність понад сотні підприємств оборонної галузі та Концерну.

В рамках державного замовлення ДП «Завод імені В.О. Малишева», що входить до складу ДК «Укроборонпром», відремонтував і модернізував чергову партію бойових машин «Булат», що надійшла з зони проведення операції об’єднаних сил на сході держави. Як повідомив генеральний директор «Заводу імені В.О. Малишева» Василь Крилас, фахівці «ЗІМ» усунули всі пошкодження бойових машин, а також провели їх модернізацію з заміною комплектуючих: «Булати» пройшли ремонт і складання за повним технологічним циклом. В танках встановлені нові засоби зв’язку і навігаційна апаратура, замінені деякі деталі», – зазначив директор підприємства. Відновлені «Булати» «на відмінно» пройшли випробування у полігонних умовах: здійснили пробіг на 100 кілометрів, під час якого фахівці проаналізували роботу танків, а також пройшли перевірку стрільбами, в ході яких протестовані потужність та точність гармати і кулемету бойових машин. «Після проходження модернізації танки стали більш сучасними з покращеною координацією зв’язку, приладами прицілювання та системою спостереження. Наші фахівці вже приступили до ремонту наступної партії «Булатів» для наших військових», - додав Василь Крилас. Державне підприємство «Завод ім. В.О. Малишева» (м. Харків) спеціалізується на виробництві та модернізації важкої і легкої бронетехніки для Міністерства оборони України та іноземних замовників. Серед основної продукції та послуг підприємства – БМ «Оплот», модернізація танка Т-64 до виду БМ «Булат», бронетранспортери БТР-3, БТР-4, модернізація бронетранспортерів БТР-50. БМ «Булат» – основний бойовий танк, який використовується в танкових військах ЗСУ. Ця бойова машина – глибока модернізація танка Т-64Б. Протягом останніх чотирьох років фахівці ЗІМ відремонтували після пошкоджень у зоні ведення бойових дій на сході держави та передали до українського війська понад півсотні модернізованих БМ «Булат» з покращеними тактико-технічними характеристиками. Зокрема, на них встановили нові сучасні засоби зв’язку та навігації, а також прилади прицілювання та нічного бачення. [gallery ids=«8993,8994,8995»]

1 жовтня 2020, Київ - Команда державного концерну Укроборонпром представила віце-премєр-міністру з питань стратегічних галузей промисловості Олегу Уруському комплексну стратегію трансформації та розвитку Концерну до 2030 року. Документ описує процес трансформації державного концерну у сім галузевих холдингів та принципи їх формування, а також цільову модель нової оборонної холдингової компанії з функціями фінансового та корпоративного центру з управління галузевими об’єднаннями. Концепцію трансформації, згідно статуту компанії, має затвердити Наглядова рада Концерну, після чого її буде передано на розгляд та остаточне затвердження Кабінету міністрів України. Документ розроблявся у рамках низки урядових рішень, бачення новоствореного міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, нещодавно схваленої Стратегією національної безпеки України та потребами Збройних сил України. В основі стратегії лежить глибинний аналіз фінансово-економічного, технічного та управлінського стану підприємств Концерну, продуктового портфелю Укроборонпрому та експортних ринків. Запропонована концепція також враховує всі коментарі та пропозиції віце-прем'єр-міністра Олега Уруського, які команда Концерну отримала під час презентацій майбутніх галузевих холдингів, що тривали протягом липня-вересня поточного року. Вперше проект перетворень Укроборонпрому був представлений новою командною Концерну Офісу Президента України, РНБО, Прем’єр-міністру Денису Шмигалю та урядовцям у травні цього року. У ньому йшлося про реорганізацію 50 підприємств та створення 6 груп компаній за галузевим принципом - шляхом об'єднання 38 учасників Концерну з “групи розвитку”. Після цього концепцію ретельно допрацювали та вдосконалили, і вже оновлений варіант представили Мінстратегпрому. Згідно з актуальним планом перетворень Укроборонпрому, 60 підприємств Концерну будуть реорганізовані у 7 галузевих холдингів: “авіаремонт”, “бронетехніка”, “високоточне озброєння”, “боєприпаси та спеціальна хімія”, “радарні системи”, “морські системи”, “спецекспорт”. Решта підприємств буде передана в управління іншим органам, зокрема, до Фонду державного майна України. Також, до складу майбутнього оборонного холдингу пропонують не включати деякі авіабудівні підприємства Концерну, які мають відійти до самостійних об'єднань у аерокосмічній галузі. Низку підприємств, включно з Концерном, в процесі трансформації пропонується ліквідувати. Кінцевий перелік підприємств, що підлягають реорганізації, має бути затверджений Наглядовою Радою Укроборонпрому та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості. Після цього оновлену стратегію перетворень презентують комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки і широкій громадськості. “Узгодження стратегії с Мінстратпромом є важливим кроком для перетворення Укроборонпрому на якісно нову холдингову компанію - «Оборонні системи України». Розроблена стратегія будується на чотирьох “китах”: підвищення якості нашої продукції, залучення інженерних талантів та підвищення соціальних стандартів; пошук інвестицій та створення спільних підприємств; розвиток нових технологій та розробка нових конкурентних продуктових платформ для стимулювання експорту,” - розповів Роман Бондар, перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром”. Над документом працювали спеціалісти Офісу трансформацій Концерну та стратегічного комітету, до якого входять директори найбільших підприємств Укроборонпрому, залучалися спеціалісти декількох міністерств та незалежні експерти. Нагадаємо, що реформа оборонних підприємств, розпочата новою командою «Укроборонпрому», передбачає їх корпоратизацію та об'єднання у державні холдингові компанії за галузевим принципом, а також поступове запровадження міжнародних стандартів корпоративного управління. Мета цих перетворень - залучення іноземних інвестицій в оборонну галузь. Для реалізації зазначених перетворень необхідно докорінно змінити законодавче поле, яке регулює роботу Концерну та державних підприємств оборонної галузі, а також провести їх фінансове оздоровлення. Для цього в Парламенті зареєстрований законопроект №3822, який визначає процедуру перетворення державних оборонних підприємств на акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю; запроваджує нову модель корпоративного управління на основі міжнародних стандартів та конкретні механізми покращення роботи оборонних підприємств-учасників Концерну.  

Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод», що входить до державного концерну «Укроборонпром», достроково закінчив ремонт протидиверсійного катеру Військово-Морських Сил Збройних Сил України «Гола Пристань». «Ми інтенсивно працювали і змогли закінчити усі роботи на місяць раніше запланованого. «Гола Пристань» успішно здійснила ходові випробування та вже передана замовнику», - повідомив директор «Миколаївського суднобудівного заводу» Валерій Калашніков. Протидиверсійний катер «Гола Пристань» (Р241) зайшов до акваторії Миколаївського суднобудівного заводу для виконання планового ремонту наприкінці липня 2020 року. За два місяці роботи фахівці підприємства відновили конструкції та зовнішню обшивку корпусу, здійснили його фарбування, відремонтували гвинто-стерновий комплекс та валопровід, системи головного двигуна та дизель-генераторів, електромеханічну системи тощо. Нагадаємо, від початку року на підприємстві вже відремонтували та передали державним замовникам малі броньовані артилерійські катери «Вишгород», «Нікополь» та «Аккерман», а також десантний катер «Сватове». Наразі тривають роботи з відновлення МБАК «Бердянськ» та середнього десантного корабля ВМС ЗСУ «Юрій Олефіренко». Також фахівці МСЗ здійснюють виїзні докові роботи у м. Маріуполь з ремонту МБАК «Лубни» ВМС ЗСУ. Фото – Дмитро Удовицький [gallery ids=«8970,8972,8973»]    

Державне підприємство «Київський бронетанковий завод», що входить до складу державного концерну «Укроборонпром», достроково виконало оборонне замовлення на ремонт бронетранспортерів БТР-80. В рамках контракту замовник отримав 9 бронетранспортерів, які пройшли капітальний ремонт на КБТЗ. «Ми відновили боєздатність усіх систем та агрегатів бронетранспортерів, замінили несправні прилади та вузли, перевірили роботу озброєння – тепер ці БТР готові до виконання нових бойових завдань! Намагалися відновити машини якнайшвидше, аби вони потрапили в бойові частини ще до Дня Захисника», - повідомив директор Київського бронетанкового заводу Володимир Синявський. Бронетранспортер БТР-80 — бойова колісна плаваюча машина, призначена для транспортування особового складу механізованого підрозділу та надання вогневої підтримки під час бою. Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» спеціалізується на виробництві легкого бронетанкового озброєння, капітальному ремонті та модернізації бронетанкової, інженерної та бойової техніки, ракетно-артилерійського озброєння, а також виготовленні запасних частин до бронетанкового озброєння та техніки. [gallery columns=«4» ids=«8963,8964,8965,8966»]

24 вересня 2020 року відбулась міжнародна відеоконференція щодо ключових напрямів співпраці України та Бразилії у сфері оборонної промисловості. З боку України у діалозі взяв участь посол України в Бразилії Ростислав Троненко, аташе з питань оборони України в Бразилії Володимир Савченко, перший заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Валерій Іващенко, заступник генерального директора з маркетингу та збуту ДК «Укроборонпром» Михайло Морозов, заступник голови Державного космічного агентства України Володимир Міхеєв, представники Міністерства закордонних справ України, представники ДП ДГЗП «СпецТехноЕкспорт» та інших підприємств оборонно-промислового комплексу України. Бразилію представили директор Секретаріату з питань оборонної продукції Міністра оборони Бразилії Маркус Розас Дего Понтіс, директор департаменту розвитку торгівлі Луіс Антоніо Дуізіт Бріто, а також представники Міністерства іноземних справ Бразилії. Під час конференції було обговорено поточний стан співпраці між оборонними промисловостями та шляхи її активізації. Кожна зі сторін представила своє бачення потенційних тем для подальшого діалогу. Директор «СпецТехноЕкспорт», окрім пропозицій щодо постачання сучасних зразків озброєння та військової техніки, розповів про перспективи співпраці у сфері спільних розробок та озвучив пропозиції української сторони щодо можливих напрямів такого співробітництва. Сторони домовились про підготовку до підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо розвитку виробництва та комерційного використання оборонного виробництва та Меморандуму про взаєморозуміння з питань науково-технічного співробітництва в оборонній галузі. Підписання заплановано у рамках наступного етапу діалогу, який відбудеться під час візиту бразильської делегації в Україну у жовтні поточного року. Представники Бразилії відвідають українські виробничі підприємства та випробувальні полігони. Започаткований діалог є важливою подією для розвитку співпраці оборонних промисловостей обох держав та, наразі, є пріоритетним напрямом розвитку відносин України та Бразилії.

Працівники внутрішньої безпеки ДК «Укроборонпром» викрили та задокументували нелегальний видобуток піску на території державного підприємства «Київський державний завод» Буревісник« (м. Київ, вул. Здолбунівська, 2), що входить до складу Концерну. За фактом уже порушене кримінальне провадження та триває внутрішнє розслідування. Про це повідомив Костянтин Бушуєв, заступник генерального директора з безпеки Концерну. Що сталося На початку вересня в Концерні отримали інформацію про існування на території недіючого київського заводу «Буревісник» підозрілу активність – щільний рух спеціальної техніки. Первинна перевірка встановила, що на території заводу, який з 2015 року фактично зупинив будь-яку виробничу діяльність, невідомі особи незаконно організували видобуток та продаж піску. «Ми зафіксували, що на території підприємства працює безліч техніки: екскаватор, бульдозер, два вантажних автомобілі, які періодично безперешкодно в’їжджали-виїжджали через ворота підприємства. Завод не працює майже 6 років, у підприємства немає потреби у використанні такої кількості техніки», - пояснює ситуацію Бушуєв. «Упродовж кількох днів команда безпеки Концерну документувала те, що відбувається на Буревіснику. Виявилося, що прямо на території заводу вирили кар’єр, з якого видобувають і в подальшому продають “на сторону” пісок. І це відбувається майже в промислових масштабах! Припускаємо, що без участі посадових осіб підприємства організувати незаконний видобуток та схему збуту було б неможливо», - вважають в Укроборонпромі. [gallery columns=»2« size=»medium« ids=»8943,8944«] Відпрацьовані нелегальні кар’єри ділки маскували сміттям з вже відпрацьованих надр. “Сірий» видобуток, за даними працівників безпеки Концерну, займає значну частину закинутих площ заводу «Буревісник». Однак точно це має встановити окрема експертиза. [gallery columns=»2« size=»large« ids=»8945,8946"] Реакція ДК “Укроборонпром” 21 вересня представники ДК «Укроборонпром» викликали на місце незаконного видобутку поліцію. За участі кваліфікованих фахівців-геодезистів поліція засвідчила під протокол факт незаконного зняття поверхневого шару земель на значній території підприємства і видобуток піску, а також затримали транспортні засоби, залучені до незаконних земельних робіт. Представники Концерну подали до поліції звернення про вчинення кримінального правопорушення. 22 вересня на підставі звернення Концерну Дарницьким управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві зареєстроване кримінальне провадження №12020100020004284 за ч. 2. ст. 239-1 КК України: незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель та розпочате досудове розслідування. Також, з метою запобігання та припинення протиправних дій на Заводі у Концерні розпочали перевірку окремих аспектів діяльності «Буревісника». Для встановлення реального об'єму видобутого піску та розміру потенційних збитків у Концерні залучили профільне підприємство з надання інженерно-геодезичних послуг. Як упередити подібні випадки? «Кричуща ситуація з незаконним видобутком піску прямо на території оборонного заводу в черговий раз доводить потребу передачі подібних проблемних активів, які вже роками не задіяні у виробництві військової техніки, до Фонду державного майна. З такою ініціативою Концерн виступив іще на початку року та подав список з 21 підприємства, які необхідно передати до сфери управління ФДМУ. Група цих підприємств не задіяна виконанні держоборонзамовлення, більшість заводів взагалі давно існують лише “на папері”, - пояснює Мустафа Найєм, заступник генерального директора ДК «Укроборопнром» з питань взаємодії з органами державної влади. “Доцільністю відновлення виробництва на заводі «Буревісник» ми цікавилися на початку карантину, коли розглядали можливість виготовлення апаратів штучного дихання, які колись випускав «Буревісник». Уже на той час було зрозуміло, що використовувати потужності та площі заводу, де останні 5 років немає ані світла, ані тепла, ані колективу, в оборонних цілях неможливо. Ресусрів на відновлення роботи підприємства у держави немає. Велика кількість приміщень та землі, які очевидно вже не будуть задіяні у виробництві військової техніки, вимагає великих витрат на утримання і залишаються привабливими об’єктами для корупційних діянь. Це питання необхідно вирішити якнайшвидше», - вважає Мустафа Найєм.

Більше 8 місяців тому підприємства Укроборонпрому добровільно перейшли на систему Прозорро, це відкрило ринок закупівель Концерну для 4,5 тисяч постачальників. Про це повідомила Надія Бігун, директор із закупівель ДК “Укроборонпром”, під час відкритого онлайн-обговорення із бізнесом. “Роками закупівлі у сфері оборони були закритими та втаємниченими. Втім, коли ми подивилися, що саме купують підприємства Концерну, зрозуміли, що у більшості позицій немає ніякої таємниці. А перехід на систему Прозорро взагалі дозволить купувати ці товари, а також роботи та послуги, ще дешевше та без корупції. Ми купуємо абсолютно все: виробниче устаткування, мастильну оливу та охолоджуючі рідини, електроенергію та газ, офісну та комп'ютерну техніку тощо. Те, що не становить військової таємниці, може і має закуповуватись прозоро та відкрито. Саме це ми і зробили”, – розповідає Надія. Зі слів топ-менеджера, до 1 січня 2020 року 70% закупівель підприємств Концерну відбувались закрито на одному з майданчиків, в яких могли брати участь лише зареєстровані на ньому постачальники. Решта 30% закупівель підприємств Укроборонпрому взагалі були в «тіні» – їх не було навіть на згаданому майданчику. Вже понад 8 місяців як усі закупівлі підприємств Концерну відбуваються через систему Прозорро. “До Державного концерну “Укроборонпром” входять 137 підприємств, близко 60 з них ведуть активну виробничу діяльність. У 2019-му ці підприємства закупили на 4 мільярди гривень, а за 8 місяців цього року – на 5,6 млрд грн. Якщо торік у закупівлях підприємств Концерну змогло взяти участь обмежене коло постачальників, то цьогоріч на відкриті торги приходять усі охочі. За рахунок конкуренції підприємствам Укроборонпрому вдалося зекономити понад півмільярда гривень (520 млн) з початку року”, – пояснює результати трансформації закупівель Концерну Надія Бігун. Зазначимо, до відкритого онлайн-обговорення закупівель Укроборонпрому приєдналося близько сотні постачальників. Через великий інтерес та з метою ефективнішого обміну думками з учасниками, Концерн проведе додатковий захід для бізнесу вже цього четверга, 24 вересня.

АТ “Завод Маяк”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”, провів унікальні випробування кулемету власного виробництва КТ-7,62 і вперше підтвердив живучість з настрілом у 25 000 пострілів. Цим кулеметом оснащено всі види легкої бронетехніки Збройних Сил України. Результати періодичних випробувань 22 вересня затвердили представники Військового представництва 1285 Міністерства оборони України. Під час випробувань перевіряли справність роботи кулемета в усіх можливих кліматичних зонах планети Земля, відтворених у заводській лабораторії, а також було підтверджено його живучість при здійсненні 25 000 пострілів.   [gallery ids=«8924,8925,8926,8927,8928,8929,8939,8940,8941»] Випробування на живучість тривали 10 днів, а кліматичні випробування - 15 діб, їх проводили фахівці заводу “Маяк” за участі представників ВП 1285 МОУ, за кошти підприємства. “Маяк” став другим збройовим заводом у світі, який здійснив випробування з настрілом у 25 000, розповіли на підприємстві та показали 29 ящиків з відстріляними гільзами. [gallery ids=«8930,8931,8932,8933,8934,8935»] “Вперше в Україні кулемет цього сімейства підтвердив свої характеристики на періодичному випробуванні, успішно відстрілявши 25 000 пострілів. Для порівняння - стандарт НАТО для аналогічного типу озброєння - 15 000 пострілів, а наш кулемет відстріляв 25 000 і виглядає як новенький! Хочу підкреслити, що кулемет КТ-7,62 Заводу “Маяк” на 100% складається з українських складових і є найбільш потужним у калібрі 7,62 серед подібних кулеметів. До нас підтвердити настріл у 25 000 пострілів вдалося зробити лише одному заводу у світі - “Іжевському механічному заводу, який входить до Концерну “Калашников”. Він знаходяться на території країни-агресора”, - пояснює заступник голови правління з виробництва АТ “Завод Маяк” Олександр Гордєєв. За словами Гордєєва, представники замовника самі обрали 2 кулемета з партії для проведення кліматичних випробувань та випробувань на живучість, та особисто супроводжували усі етапи перевірки. “Випробування на живучість відбулися у вересні - протягом 10 днів по 3-4 години на добу кулемет безперервно стріляв з перевіркою на кучність, аби довести свою живучість у 25 000 пострілів. У 2014 році, коли на Сході України велися особливо інтенсивні бої, наші кулемети працювали приблизно з такою ж інтенсивністю, але вже в умовах реальних боїв. Тому цими періодичними випробуваннями ми підтвердили здатність КТ-7,62 безвідмовно влучно працювати в умовах сучасного типу збройних конфліктів, в якому основне значення мають кулемети та снайперське озброєння”, - пояснює Гордєєв, який донедавна і сам захищав Україну на Сході. Зокрема, саме ці танкові кулемети встановлюються на БТР-4Е, які виготовляє Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова в рамках державного оборонного замовлення. “Як вітчизняний державний виробник озброєння ми відчуваємо особливу відповідальність за те, як наші вироби проявляють себе в умовах сучасного бою. Ми маємо сервісні зобов’язання перед замовником і забезпечуємо гарантійне обслуговування виробів, які виготовляє “Маяк”. На відміну від іноземних виробників озброєння, ми знаходимося тут, поруч, і маємо можливість оперативно проводити гарантійне та післягарантійне обслуговування. Замовник може побачити на власні очі всі етапи виробництва та проконтролювати їх. Цими періодичними випробуваннями ми підтвердили спроможність заводу виготовляти якісні танкові кулемети. Наразі ми готуємося до випробувань ще одного нашого виробу - унікальної, першої в світі піхотної гармати калібру 14,5 мм”, - повідомив пан Гордєєв. Успішні періодичні випробування КТ-7,62 розширюють також і експортний потенціал українського кулемета, вважають на Заводі. Вже сьогодні це сімейство кулеметів прийнято на озброєння у більш ніж 60 країнах світу. Усі вони - потенційні замовники українського збройового заводу, який нарощує темпи виробництва після років занепаду. У найближчих планах Заводу, розповідає Гордєєв, розробка нової версії кулемета КТ-7,62 під набій 7,62х51 NATO. Її хочуть завершити за рік. Після цього Україна отримає можливість поставляти кулеметами вітчизняного виробництва збройним силам країн НАТО. Кулемет КТ-7,62 калібру 7,62 мм (набій 7,62 х 54 R) – призначений для ураження живої сили противника і його технічних засобів. Розроблений та виробляється на АТ «Завод «Маяк». Існують дві модифікації кулемету: КТ-7,62 (танковий) та КМ-7,62 (піхотний). Танковий кулемет КТ-7,62 призначений для встановлення на бронетехніку в якості допоміжного озброєння танків, бронетранспортерів, бойових машин піхоти та іншої військової техніки. Прийнятий на озброєння ЗСУ у 2011 році.

АТ “Київський завод “Радар” проведе новий аукціон з передачі в оренду приміщення, площею понад 10 тис кв метрів, розташованих поруч з метро “Палац Україна” у одному з центральних районів столиці. Таке рішення 22 вересня ухвалила наглядова рада підприємства, повідомляє Надія Бігун, директор із закупівель ДК “Укроборонпром”. “Є дві причини переоголошення конкурсу. По-перше, у Концерна з’явилася інформація щодо можливих корупційних ризиків, які могли виникнути на етапі підписання договору оренди. Йдеться про намагання третіх сторін запропонувати або отримати неправомірну вигоду за нібито вирішення питань з підприємством. Відповідна інформація вже передана правоохоронним органам та стала предметом внутрішнього службового розслідування Концерну,” - повідомила Надія Бігун. Окрім того, з'ясувалося, що учасник, який надав найкращу цінову пропозицію, не відповідає кваліфікаційним вимогам конкурсу і є питання до його платоспроможності. “Ми хочемо, щоб конкурс відбувся чесно і без ризиків для підприємства, адже йдеться про оренду в центрі міста на 10 років наперед по сусідству із діючим оборонним заводом. Тому дійшли спільного рішення оголосити новий конкурс”, - пояснила Надія Бігун. Вона також зазначила, що після скасування аукціону учаснику буде повернутий гарантований платіж. Нагадаємо, 2 вересня відбувся аукціон із оренди 10 тис кв м приміщення заводу “Радар”, на якому найкращу цінову пропозицію надав ТОВ “Майстер Муракамі”. Компанія запропонувала удвічі вищу ціну від початкової – 2,59 млн грн на місяць. Утім, під час розгляду цінової пропозиції учасника, на “Радарі” виявили низку невідповідностей кваліфікаційним вимогам. По-перше, пояснює Бігун, всупереч вимогам до учасників, компанія із найкращою пропозицією має податкову заборгованість перед держбюджетом, але складі пропозиції надала довідку про відсутність такої заборгованості, що не відповідає дійсності. Саму ж довідку неможливо перевірити на сайті Податкової за QR-кодом. По-друге, компанія не мала жодного персоналу та на виконання вимог до учасника винайняла трьох співробітників лише за день до аукціону. Енергетик, інженер та виконавець робіт з будівництва останні 5-9 років ніде не працювали, що піддає сумніву їх кваліфікацію, а також викликає сумніви у тому, що компанія взагалі здійснює господарську діяльність протягом 2020 року. По-третє, компанія, згідно фінансової звітності за 2019 рік, має чистий прибуток 51 тис. грн.,і, відповідно виникають питання яким чином та за рахунок якої діяльності буде покриватися досить значна плата за оренду приміщень. “Однак куди серйозніше виглядає той факт, що учасник із найкращою ціною має непрозору структуру власності: хто насправді володіє активами компанії встановити так і не вдалося. Засновником значиться 34-річна жінка, зареєстрована у гуртожитку Чернігівської області. Юридичного зв'язку учасника аукціону з мережею ресторанів Муракамі не встановлено ”, – пояснює директор із закупівель ДК «Укроборонпром». Оскільки Радар має намір укласти з орендарем договір строком на 10 років, - каже Бігун, - питання платоспроможності переможця аукціону є ключовим”. Протокол із повним переліком невідповідностей переможця кваліфікаційним вимогам тендеру завод “Радар” опублікував на майданчику Прозоро.Продажі 16 вересня. “Для нової команди Укроборонпрому критично важливо на практиці доводити нетерпимість до будь-яких корупційних проявів. Водночас, ми намагаємося показати і клієнтоорієнтованість по відношенню до бізнесу. Саме тому вирішено скасувати аукціон, щоб учаснику були повернуті гроші і переоголосити новий конкурс, що дає можливість всім учасникам знову взяти в ньому участь. Зважаючи на те, що розмір гарантійного внеску для участі в аукціоні чималий - 756 тисяч гривень, – учасники мають точно усвідомлювати вимогу відповідності всім критеріям та умовам. Їх завод “Радар” випише більш ретельно цього разу”, – підсумувала Бігун. Нагадаємо, 18 серпня 2020 року АТ “Київський завод “Радар”, який входить до складу Держконцерну “Укрооборонпром”, оголосило аукціон із оренди приміщення у понад 10 тисяч кв. м поруч з метро “Палац Україна”. Заявлена початкова ціна оренди без ПДВ – 1,26 млн грн на місяць; саме майно оцінено у понад 60 млн грн. На аукціон прийшло 4 учасника. За результатами торгів перемогла компанія зі статутним фондом у 100 тис. грн. Перша спроба передати в оренду ці площі заводу «Радар» відбулася невдало і у липні поточного року аукціон був відмінений, а до його повторної організації залучено закупівельну команду Концерну, яа забезпечили кращу конкуренцію та промоцію аукціону. Довідково: Серед кваліфікаційних вимог, які висувалися до орендаря в оголошенні про лот, були, зокрема, відсутність заборгованості перед держбюджетом; судових рішень та/або позовів, предметом яких є фінансові вимоги/претензії третіх осіб (включаючи держоргани); кримінальних проваджень щодо посадових осіб орендаря; арешту активів. Крім того, компанія-переможець мала працювати на ринку щонайменше 5 років, володіти кваліфікованим персоналом та досвідом успішної реалізації проєкту у сфері будівництва та інжинірингу, а також бути готовою до 100%-ої передоплати за оренду майна за перші 12 місяців.