Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», передало для потреб Міністерства оборони України чергову партію відремонтованих та модернізованих танків Т-64. За словами керівника підприємства Віктора Андрощука, в ході ремонту фахівці підприємствапокращили тактико-технічні характеристики танків: встановили новітні засоби навігації та зв’язку, тепловізійні прилади тощо. «Основна модернізація танка Т-64 - це насамперед системи зв'язку і управління вогнем. Відтак, танки отримали нові сучасні нічні приціли, новітні цифрові радіостанції, супутникові системи навігації, встановлені комплекти динамічного захисту та ще чимало додатків для більш ефективного виконання бойових завдань», - розповів директор ЛБТЗ. На підприємстві також повідомили, що паралельно з виконанням державного оборонного замовлення, конструкторсько-технологічне бюро ЛБТЗ працює над освоєнням капітального ремонту та модернізацією інших видів гусеничної бронетехніки, таких як танк Т-80, броньовані ремонтно-евакуаційні машини БРЕМ-2 та БТС-4. «Протягом всього карантну Львівський бронетанковий завод працює »як годинник« - вчасно виконує свої договірні зобов’язання та поставляє техніку на передову. Це важливе підприємство для бронетанкового дивізіону Концерну та всього регіону. Воно входить до п’ятірки найбільших платників податків області та забезпечує роботою понад 700 родин. Надважливо забезпечити ритмічність завантаження виробничих потужностей ЛБТЗ і довгострокове планування державного оборонного замовлення має в цьому допомогти. Однак компанія контрактації в рамках цьогорічного ДОЗ іще триває і ми сподіваємося, підприємство отримує нові замовлення», - зазначив Ігор Фоменко, заступник генерального директора з виробництва «Укроборонпрому». [gallery size=«medium» ids=«8678,8679,8681,8677,8676,8675»] Львівський бронетанковий завод – державне підприємство з 76-річним досвідом роботи, яке займається не тільки ремонтом, але і виготовленням бронетехніки - броньованих пожежних машин ГПМ-72 та ГПМ-54, броньованих ремонтно-евакуаційних машин БРЕМ «Лев» та БРЕМ «Зубр» та тактичної броньованої колісної машини «Дозор-Б». Також підприємство здійснює капітальний ремонт і модернізацію танків Т-72, Т-64 та Т-55 і низки спеціальних інженерних машин, таких, як броньована машина розмінування БМР-2 та інженерна машина розгородження ІМР-2.

Державна акціонерна холдингова компанія «Артем», що входить до складу ДК «Укроборонпром», виграла арбітражний процес у американської компанії, яка не виконала контракт на виготовлення та поставку лінії для серійного виробництва корпусів великокаліберних снарядів на підприємстві. Колегія арбітрів Арбітражного Інституту Стокгольмської Торгової Палати повністю задовольнила позовні вимоги ДАХК «Артем» і постановила стягнути з компанії Gray Fox (Gray Fox Aviation and Logistics, Inc.) на користь заводу суму в розмірі $8,3 млн, отриману в якості авансу за контрактом, а також відшкодувати всі додаткові витрати, пов'язані з процесом. Зараз підприємство вживає заходів для виконання зазначеного арбітражного рішення на території США, повідомили у ДХАК «Артем». «Я вітаю колег з цією принциповою для нас та важливою для країни перемогою. Блискуча робота юридичного департаменту »Артема« та їх юридичних радників дала свій результат - позов повністю задоволено, заводу присуджено велику суму компенсації: і те, що було перераховано у якості авансу за контрактом, і всі витрати на юридичні послуги, і витрати на сам процес... В сумі, я думаю, це майже 9 мільйонів доларів. Та головне, що по завершенню всіх судових спорів »Артем« готовий продовжувати виконувати контракт з новим постачальником обладнання - збудувати лінію і почати серійний випуск снарядів. Також варто відмітити роботу контррозвідки в цьому конкретному кейсі: завдяки їх інформації ми отримали беззаперечні докази неналежного виконання договору компанією Gray Fox для міжнародного суду, що істотно допомогло у здобутті перемоги», - прокоментував рішення Арбітражного суду Айварас Абромавичус, генеральний директор ДК «Укроборонпром». Нагадаємо, у березні 2018 року державний завод «Артем» уклав контракт в рамках державного оборонного замовлення з американською компанією Gray Fox на поставку стратегічно важливої лінії для виготовлення снарядів калібру 152 і 155 міліметрів. У травні 2018-го «Артем» заплатив постачальникові передоплату – $8.3 млн, але за рік обладнання на завод так і не було поставлено, а лінія не збудована. Натомість, американська компанія від самого початку намагалася замінити обсяг та вартість обладнання для лінії, посунути строки поставок, а ближче до завершення контракту її представники взагалі перестали виходити на зв'язок і надавати інформацію на запити підприємства. У травні 2019 року ДАХК «Артем» розпочала арбітражний процес проти компанії Gray Fox в Арбітражному Інституті Стокгольмської Торгової Палати з вимогою повернути сплачені кошти та розірвати договір через його порушення з боку постачальника. Витрати, пов’язані з веденням міжнародного арбітражного процесу, ДАХК «Артем» покривала за рахунок власних обігових коштів. Процес тривав майже рік і завершився повною перемогою українського оборонного підприємства над недобросовісним виконавцем надважливого державного контракту. За інформацією правоохоронних органів, кошти, отримані постачальником у якості авансу, були майже повністю перераховані на приватні рахунки керівництва Gray Fox та членів їх родин, тобто, використані нецільовим способом. Прикметно, що поки тривав судовий процес, головний операційний директор американської компанії, який керував проектом, був засуджений у США до 12,5 років ув’язнення за організацію міжнародної схеми шахрайства, із зобов’язанням виплатити потерпілим 7 млн доларів відшкодування.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Відповідний документ за номером 3822 був опублікований на сайті Ради 9 липня 2020 року. Ініціаторами законопроєкту №3822 стали члени Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, де напередодні відбувся розгляд проєкту закону. Цей комітет визначено головним з розгляду законопроекту №3822. Документ визначає нормативно-правову рамку для реорганізації державних підприємств-учасників “Укроборонпрому” у товариства, 100% акцій яких належить державі. За словами Мустафи Найєма, заступника генерального директора Концерну з питань взаємодії з органами державної влади, законопроєкт дає законодавчий старт для реалізації комплексної стратегії з трансформації Державного концерну «Укроборонпром», яку нова команда Концерну презентувала навесні цього року. Перезавантаження Укроборонпрому, розповів Найєм, передбачає корпоратизацію державних підприємств - перетворення їх на державні акціонерні товариства, що дасть можливість створювати спільні підприємства з іноземними партнерами та залучати прямі інвестиції в галузь. Також проєкт передбачає спеціальні процедури та механізми оздоровлення держпідприємств і створення необхідної матеріально-технічної бази для подальшої зміни їх юридичної форми власності та запровадження корпоративного управління. Зокрема, проєкт спрощує процедуру передачі між держпідприємствами та господарськими товариствами майна, продукції, контрактів та фінансових зобов'язань. З метою одержання додаткових коштів підприємства отримують можливість самостійно розпоряджатися нерухомим майном, яке не забезпечує основні види діяльності або не використовується понад 3 років у виробництві і подальше його використання не планується. При цьому, усі кошти від реалізації надлишкового та непрофільного майна державних підприємств Концерну будуть направлені виключно на потреби цих підприємств і не будуть виведені з галузі. Також нові норми надають можливість передачі контрактів за Державного оборонного замовлення, програм підвищення обороноздатності і безпеки держави, інших договорів, а також обслуговування пов’язаних з цим кредитів, гарантій та отримання інших фінансових послуг між самими підприємствам та між новоствореними господарськими товариствам. Таким чином, наслідки від юридичного перетворення у акціонерні товариства будуть мінімізовані, а фінансові, контрактні та соціальні зобов'язання держпідприємств - збережені, пояснює Найєм. Законопроєкт запроваджує нову систему корпоративного управління на підприємствах після їх корпоратизації - за міжнародними стандартами. На цих товариствах з'являться наглядові ради та інститути незалежних генеральних директорів, функції управління ризиками, сучасні моделі планування промислового виробництва та контролю якості. За словами Мустафи Найєма, фахівці Державного концерну «Укроборонпром» брали активну участь у підготовці законопроєкту, який, у підсумку, покликаний вирішити більшість проблемних моментів щоденної роботи підприємств УОП, готує їх до контрольованої трансформації та ефективної роботи після перетворення. Нагадаємо, стратегія трансформації “Укроборонпрому” передбачає корпоратизацію державних та казенних підприємств-учасників Концерну у відповідності до нової законодавчої бази і поступове запровадження міжнародних стандартів корпоративного управління державними компаніями. Після цього відбудеться консолідація підприємств Концерну у галузеві державні холдингові компанії. Наразі планується створення щонайменше 6 державних холдингових компаній: авіаційної, авіаремонтної, ракетобудівної, бронетанкової груп компаній (холдингів або корпорацій), а також радарних та морських систем. Метою реформи «Укроборонпрому» є якісне посилення оборонного сектору, збільшення обсягів виробництва сучасної техніки, а також інтенсивне створення інноваційних розробок та розвиток важкої промисловості.

Наступного тижня Кабінет міністрів планує розглянути питання про підвищення тарифів на передачу електроенергії для промисловості. У разі ухвалення такого рішення підприємства ДК «Укроборонпром» додатково витрачатимуть на електроенергію понад 77 мільйони гривень щорічно. Саме стільки коштуватиме оборонним підприємства Концерну заплановане рішення Уряду. Виготовлення озброєння та військової техніки все ще залишається енергоємним і стаття витрат на електроенергію та її передачу є значною для багатьох виробництв підприємств-учасників. Саме з метою зменшення витрат на електроенергію у Концерні на початку 2020 року розпочали абсолютно нову практику – централізованих закупівель, завдяки якій тільки в поточному році підприємства могли б зекономити 33 мільйони гривень. Збільшення тарифів зведе очікувану економію нанівець. Слід також врахувати, що збільшення вартості тарифів на електроенергію неодмінно призведе до збільшення вартості кінцевої продукції, яка виробляється підприємствами «Укроборонпрому». На окремих підприємствах оборонного комплексу така ситуація може призвести до вимушеної оптимізації технологічних процесів та кількості працівників, задіяних у виробництві. Підвищення тарифів збільшує вартість електроенергії для стратегічно важливих державних підприємств, які, попри економічну кризу, заходи карантину та особливий режим роботи під час пандемії продовжують своєчасно забезпечувати українське військо технікою та зброєю. В першу чергу постраждають великі підприємства, які є виконавцями державного оборонного замовлення та закуповують значні обсяги електроенергії. Зокрема, втрати складатимуть: 14 000 000 грн для ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» 10 500 000 грн для ДП «Завод імені В.О. Малишева» 8 400 000 грн для ДП «Антонов» 3 600 000 грн для «Казенне підприємство »Науково-виробничий комплекс «Іскра» 3 400 000 грн для ДАХК «Артем» 3 200 000 грн для ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова« 2 600 000 грн для ДП ''ХМЗ»ФЕД« 2 500 000 грн для »Казенне підприємсво «Шосткинський казенний завод »Імпульс« 2 000 000 грн для ДП »ЗМКБ «Прогрес» ім.академіка О.Г. Івченка 1 900 000 грн для ДП «Ізюмський приладобудівний завод» Ці гроші потрібні оборонці. Зростання тарифів на передачу, диспетчерське управління та розподіл електроенергії стане додатковим негативним чинником для планів розвитку та трансформації окремих підприємств концерну. Підняття тарифів на передачу електроенергії матиме явно негативний економічний ефект для підприємств-учасників «Укроборонпрому» та всієї важкої промисловості.

ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, що входить до складу ДК «Укроборонпром», достроково виконало плановий ремонт партії безпілотних авіаційних комплексів БпАК «Spectator-M». Попри особливий режим роботи під час карантину, підприємство виконало свої контрактні зобов’язання на 4 місяці раніше запланованого. БпАКи вже передано для виконання бойових завдань Міністерству оборони України. «Наше підприємство має сучасні виробничі потужності та висококваліфікований персонал, що дозволяє нам виготовляти 100 безпілотників на рік. Виробництво такого масштабу не можна зупиняти, тому ми працюємо за рахунок внутрішніх резервів заводу, навіть під час очікування погоджень бюджетів, ухвалення ДОЗ, та інших процедур, пов’язаних з виділенням коштів. Це дозволяє нам сформувати «стратегічний запас» деталей БпАК, завдяки якому ми маємо змогу виконувати замовлення навіть достроково. Трапляються ситуації, коли термін виготовлення БпАКів обмежується не потужностями заводу, а отриманням дозволу на експорт однієї маленької комплектуючої, наприклад, з США. Тому наше конструкторське бюро веде постійну роботу з імпортозаміщення, вдосконалення виробів та розробки нових моделей на основні вітчизняної елементної бази. Ми маємо власну акредитовану сучасну випробувальну лабораторію, де проводяться усі потрібні тести. Завод готовий до виконання нових замовлень для наших військових», - повідомив голова правління ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова В’ячеслав Проценко. БпАК Spectator різних модифікацій прийнятий на озброєння Міністерства оборони України та Прикордонної служби України та призначений для моніторингу державного кордону, ведення пошуково-рятувальних операцій, моніторингу водних та лісових масивів, аерофотозйомки тощо. ВАТ «Меридіан» ім.С.П.Корольова – єдине в Україні підприємство з державною часткою власності, де налагоджено серійне виробництво безпілотної техніки.

На Державному підприємстві «Завод 410 ЦА», що входить до складу ДК «Укроборонпром», повністю відновили пошкоджений під час підготовки до випробовувального польоту літак АН-26 Повітряних сил ЗСУ. Про це повідомив директор Заводу Олександр Пащенко. Роботи з відновлення льотної придатності літака тривали тиждень. Фахівці «Заводу 410 ЦА» працювали над ремонтом у дві зміни та вже за тиждень відновили літак до стану, який дозволяє здійснити контрольний політ та передати його замовнику найближчим часом, розповів Пащенко. Нагадаємо, 26 червня 2020 року на території «Заводу 410 ЦА» у одного з літаків Повітряних сил ЗСУ, який проходить капітальний ремонт на підприємстві, склалося ліве шасі, у результаті чого був пошкоджений фюзеляж та інші частини літака. За цим фактом на підприємстві розпочали перевірку силами внутрішньої служби безпеки, а правоохоронні органи здійснюють розслідування вказаного інциденту в рамках відповідного кримінального провадження. Перевірка, яка має встановити причини пошкодження, наразі триває. Державне підприємство “Завод 410 Цивільної Авіації” спеціалізується на діагностиці, ремонті, технічному обслуговуванні, переобладнанні та модернізації авіаційної техніки марки “Ан” в інтересах іноземних та внутрішніх замовників.

Державний концерн «Укроборонпром» офіційно призначив Олександра Лося президентом Державного підприємства «Антонов». Наказом генерального директора ДК «Укроборонпром» Айвараса Абромавичуса від 7 липня 2020 року президентом ДП «Антонов» призначений 42-річний Олександр Лось, представник нового покоління антонівців, який раніше займав посаду віце-президента з проектування Підприємства та в період з 9 червня до 7 липня тимчасово виконував обов'язки президента ДП «Антонов». За 18 років роботи на авіапідприємстві Олександр Лось пройшов шлях від інженера до головного конструктора і віце-президента ДП «Антонов». Його досвід та знання в авіабудівній галузі забезпечать продовження усіх конструкторських та виробничих напрацювань легендарного українського авіагіганта. Як уже неодноразово зазначалося Концерном раніше, оновлення керівного складу державного підприємтсва дозволить вибудувати прозорі процеси корпоративного управління, здійснити необхідні для залучення іноземного капіталу фінансові аудити та пришвидшити темпи виготовлення літаків лінійки «Ан». Олександр Донець, який очолював ДП «Антонов» з 2018 року та після звільнення у червні 2020 року намагався двічі через суд відновитися на посаді, відкликав усі свої вимоги та позови щодо підприємства. ДК «Укроборонпром» у повній мірі виконав свої зобов’язання перед колишнім президентом ДП «Антонов», передбачені трудовим законодавством та контрактом.

Державне підприємство «Державне Київське конструкторське бюро «Луч», яке входить до державного концерну «Укроборонпром», розробляє ударний безпілотний літальний апарат «Сокіл-200», макет якого буде представлено на цьогорічній виставці «Зброя та безпека». Про це генеральний конструктор та генеральний директор ДККБ «Луч» Олег Коростельов розповів в інтерв’ю Security Talks. Наразі вже відпрацьовано близько 85% вузлів та агрегатів майбутнього БПЛА: «Усі комплектуючі частини безпілотника відпрацьовані: є ракета, є оптико-прицільна станція з лазерною системою наведення – тепер ми просто поєднуємо це в іншому літальному апараті. Спроектувати літальний апарат для КБ «Луч» - це взагалі не проблема», - повідомив Олег Петрович Коростельов. За словами генерального конструктора, корисне навантаження майбутнього ударного БПЛА складатиме 200-250 кг, з розрахунку на можливість нести 4 протитанкові ракети типу «Бар’єр» власної розробки та виробництва. «Я вважаю, що цілком реально прийняти такий літак на озброєння протягом 1,5 років: почати літати через 9 місяців і 8-9 місяців залишити на випробувальні роботи», - переконаний пан Коростельов. На підприємстві готуються представити макет «Сокола-200» у натуральному масштабі на цьогорічній виставці «Зброя та безпека». Крім того, генеральний директор ДККБ «Луч» повідомив, що наразі триває процедура прийняття на озброєння ракетного комплексу Р-360 «Нептун», випробування якого закінчилися нещодавно. «Процедура включає в себе акти державної комісії, кодифікацію основних частин та комплексу в цілому, і в подальшому наказ міністра оборони та прийняття, так би мовити, на постачання. Нам слід пройти ці процедури, але я думаю, що протягом 1,5-2 місяців, ми вкладемося у ці строки», - повідомив Олег Коростельов та додав, що до кінця 2021 року дивізіон ракетних комплексів «Нептун» вже може бути переданий до війська. Відео-версія інтерв’ю доступна за посиланням: Частина 1 Частина 2 Фото Олега Коростельова - «Оборонно-промисловий кур'єр»  

3 липня 2020 року фахівці Державного концерну «Укроборонпром» виявили та запобігли черговій кібератаці на інформаційно-телекомунікаційну систему Концерну. На корпоративні електронні поштові скриньки працівників Концерну розсилалися електронні повідомлення, інфіковані вірусом типу «троян» Trojan.Delf.FareIt.Gen.7. Атака відбувалася з електронної адреси, розміщеній на серверах одного американського телекомунікаційного провайдера. Системами інформаційної безпеки Концерну атаку було зупинено, про інцидент повідомлено Національний Координаційний центр кібербезпеки РНБОУ. Для підвищення рівня кіберзахищенності державний концерн поступово впроваджує більш сучасні та динамичні системи захисту, що діять в реальному режимі часу 24/7.

Верховний Суд України поставив крапку у судовому спорі ДАХК «Артем», що входить до складу ДК «Укроборонпром», та російської компанії «Авіа-ФЕД-Сервіс», яка вимагала від українського виробника ракет сплатити кошти за 4 рішеннями Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації. 2 липня 2020 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відмовив у визнанні та виконанні третього арбітражного рішення МКАС при ТПП РФ про стягнення з ДАХК «Артем» грошових коштів на суму понад 115 тис. дол. США на користь російської компанії АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс». Таким чином, завод «Артем» виграв у трьох з чотирьох справ за заявами «Авіа-ФЕД-Сервіс» про виконання на території України рішень МКАС при ТПП Російської Федерації про стягнення з ДАХК «Артем» коштів на загальну суму понад 2,7 млн. дол. США. Ці кошти російська фірма намагалася стягнути з українського підприємства за договорами про поставку в Росію продукції військового призначення, укладеними ДАХК «Артем» у 2012-2014 роках. Виконання цих контрактів стало неможливим у зв’язку із російською агресією проти України та застосуванням до АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» персональних економічних санкцій через загрозу національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України. «Нарешті Верховний Суд поставив жирну крапку у цій, без перебільшення, прецедентній справі, відмовивши у трьох з чотирьох заяв російської компанії щодо ДАХК »Артем«. На жаль, одне рішення на початку року суд ухвалив не в інтересах »Артема«, саме тому команда »Укроборонпрому« активно долучилася до процесу і змогла донести до суду свої аргументи. Фактично, Верховний Суд змінив власну практику і погодився, що визнання російських арбітражних рішень на користь підсанкційної компанії з держави-агресора проти українського оборонного заводу за договорами, виконання яких стало неможливим через збройну агресію Росії, порушує публічний порядок України та суперечить фундаментальним інтересам держави і суспільства. Для нас у цій серії справ головним є формування в Україні позитивної судової практики, що дозволятиме ефективно блокувати в Україні виконання рішень іноземних арбітражів, прийнятих без урахування інтересів національної безпеки України, і в інших аналогічних справах», - прокоментував перемогу в суді Даніїл Федорчук, директор з правових питань ДК «Укроборонпром». Нагадаємо, 26 червня 2020 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відмовила у визнанні та виконанні другого російського арбітражного рішення про стягнення з ДАХК «Артем» грошових коштів на суму понад 750 000 дол. США на користь російської компанії АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс». Переше рішення на користь державного «Артему» Верховний суд виніс у лютому цього року.

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ), що входить до складу ДК «Укроборонпром», передало Міністерству оборони України чергову партію з 4 бронетранспортерів БТР-4Е. Від моменту розблокування контракту з МОУ наприкінці 2019 року роботи виконуються чітко за графіком. На сьогодні виконано вже 80% державного контракту. Усі бронемашини укомплектовано кулеметами виробництва київського заводу «Маяк», що фактично відновило повний виробничий процес на цьому підприємстві. Нагадаємо, виконання поставок бронетранспортерів відбувається за контрактом з Міноборони від 2016 року, який був розблокований спільними зусиллями Президента України, Кабінету міністрів України, Міноборони та нового керівництва Укроборонпрому наприкінці 2019 року. [gallery columns=«4» ids=«8635,8637,8638,8640»]

1 липня 2020 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, під час якого народним депутатам представили проєкт закону про «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Про це за підсумками засідання повідомив заступник генерального директора Концерну з питань взаємодії з органами державної влади Мустафа Найєм. Він розповів, що законопроєкт визначає законодавчу рамку для трансформації Концерну та підприємств-учасників, спеціальні механізми перетворення державних підприємств у акціонерні товариства, 100% акцій яких належать державі, та запроваджує засади корпоративного управління ними за міжнародними стандартами. «Це - необхідний юридичний інструмент, без якого ми не можемо розпочати системну та глибоку трансформацію підприємств та самого Концерну. У нас все готово для реформи - потрібен був закон, який дозволить все це реалізувати і рухатися за планом. І ось він є і днями буде зареєстрований», - повідомив Мустафа Найєм після презентації проєкту в Комітеті. Він зазначив, що запропоновані у законопроекті механізми дозволять створити нові галузеві бізнес-одиниці - прозорі, конкурентоздатні та прогнозовані господарські товариства, здатні виробляти якісну техніку, створювати спільні підприємства з іноземними партнерами та залучати інвестиції. «Укроборонпрому потрібна нова »прошивка«. Саме це пропонує законопроект - нову »операційну систему« - спосіб управління підприємствами та взаємодії між ними під час та після трансформації», - додав він. «Норми проекту створюють для підприємств умови швидкої, але продуманої та контрольованої трансформації - те, без чого ми не здатні залучати в сектор інвестиції та стратегічних партнерів. Та головне - це дуже практичний законопроект. Ми збирали проблеми від директорів наших заводів і підприємств, аналізували їх і шукали рішення, які втілені у нормах законопроекту. Документ вирішує багато проблем, з якими наші підприємства стикаються щодня, і які неможливо вирішити в інший спосіб». Заступник генерального директора Концерну подякував усім розробникам законопроекту і відзначив, що документ має поставити крапку у «десятиріччі неефективного, корумпованого та нездатного виготовляти сучасне озброєння та військову техніку Концерну», а також висловив сподівання, що проєкт закону буде підтриманий усіма парламентськими фракціями та групами, незалежно від того, у більшості вони, чи в опозиції. Нагадаємо, законопроект про перезавантаження Укроборонпрому розроблено учасниками міжвідомчої робочої групи, створеної у лютому 2020 року на базі Комітету спеціально для напрацювань нового правового поля для реформування Державного концерну. До групи увійшли представники Концерну “Укроборонпром”, Офісу Президента та Верховної Ради, трьох міністерств (Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерств розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), Ради національної безпеки і оборони, Державної податкової служби, Державного космічного агентства, посольств країн Великої Сімки, офісу НАТО та інших міжнародних організацій, науковці, профільні й антикорупційні експерти з числа громадянського суспільства.