Як стратегічний виробник озброєння та військової техніки для сил оборони та безпеки України, Укроборонпром прагне аби в арсеналі українського війська було більше сучасного, якісного, високотехнологічного та надійного озброєння, здатного захистити нашу державу та зберегти життя наших військових. Інфокарта – це у зручний спосіб структурована інформація про перспективні продукти підприємств-учасників Укроборонпрому, які здатні захистити Україну на землі, на воді та в небі.     #UOPnaVodі представляє: морські газотурбінні двигуни Виробник: Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (м. Миколаїв). Що це: наявність сучасного обладнання та кваліфікованої команди фахівців дозволяє ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» проектувати, виготовляти і поставляє високоякісні морські газотурбінні двигуни родини UGT потужністю від 3 до 32 МВт. Кожен з двигунів має кілька модифікацій, конструкції та параметри яких постійно вдосконалюються. Морські газотурбінні двигуни здатні працювати на різних сортах рідких і газоподібних палив. За технічними характеристиками вони відповідають сучасним закордонним аналогам і можуть з легкістю скласти їм гідну конкуренцію. Призначення: морські газотурбінні двигуни призначені для комплектації пропульсивних установок усіх типів надводних кораблів та комерційних суден - як водотоннажних, так і на підводних крилах та на повітряній подушці. Конструктивні особливості: UGT-двигуни - трьохвальні, мають двоконтурний газогенератор - осьові компресори низького та високого тиску, що обертаються відповідними турбінами, та протиточну трубчасто-кільцьову камеру згоряння. Силова турбіна кінематично не зв’язана з газогенератором. Морські газотурбінні двигуни комплектуються силовими турбінами з різними швидкостями обертання, реверсивного та нереверсивного виконання. Системи двигунів: Система змащування; Паливна система; Система запуску двигуна; Пневматична система.Для ВМС України вони ще не постачалися, але наразі заплановане використання UGT 15000 на першому українському корветі «Володимир Великий». Лідерні двигуни: На підприємстві свого часу були розроблені, наразі виготовляються та масово постачаються морські газотурбінні двигуни третього покоління UGT 15000 потужністю 17,5-20 МВт та коефіцієнтом корисної дії до 36% та UGT 25000 - двигуни четвертого покоління потужністю 26,7 МВт та коефіцієнтом корисної дії до 36,5%. Вперше двигуни UGT 15000 та UGT 25000 були представлені в 90-ті роки. Світове визнання: створеними на українському підприємстві газотурбінними двигунами оснащено до 25% світового газотурбінного флоту, кораблі та судна якого експлуатуються або стоять на озброєнні ВМС України, Індії, Китаю, Польщі, Болгарії, Греції, Румунії, В’єтнаму, США та ін. Найбільшим замовником українських морських газотурбінних двигунів є Індія. Саме індійський флот був першим клієнтом, який зробив замовлення двигунів у підприємства після оголошення незалежності України. Загалом ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» виготовило понад 2300 морських газотурбінних двигунів, якими оснащено понад 500 бойових кораблів у 20 країнах світу. Основні характеристики: морські газотурбінні двигуни мають високу довговічність, економічність, компактність та малу вагу, що задовольняє жорсткі вимоги військово-морських та комерційних пропульсивних установок. Конструкція двигунів забезпечує високу надійність та ефективність, відсутність меж з працездатності від холостого ходу до режиму максимальної потужності. Двигуни прості в експлуатації та мають високу ремонтоздатність. Всі системи двигунів створені підприємством та пристосовані для застосування з груповою системою автоматичного управління двигуном або установкою. Двигунами UGT 15000 оснащені кораблі проектів ВМС Росії та В’єтнаму. Усього для цих кораблів було поставлено 32 двигуна UGT 15000. Двигунами UGT 25000 оснащені есмінці типів 052В та 052С ВМС Китаю. Усього для цих кораблів було поставлено 8 двигунів UGT 25000. Також, Китай придбав ліцензію на виробництво двигунів UGT 25000, які наразі виготовляються в Китаї під брендом QC 280. Статус: Газотурбінна техніка ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» має попит на світових ринках завдяки своїй високій якості при помірній ціні у порівнянні з виробниками з інших країн. Підприємством виконується ряд контрактів на поставку великого обсягу морських газотурбінних двигунів, які включають і замовлення на двигуни UGT 15000 та UGT 25000. При цьому на підприємстві відбувається постійне вдосконалення якості експлуатації актуальних газотурбінних двигунів та розробка нових.  

ДП «Завод імені В.О. Малишева», що входить до складу ДК «Укроборонпром», опанувало новий напрямок виробництва – гусениць для бойової машини піхоти. Фахівці підприємства уже розпочали виконання замовлення Міністерства оборони України. Про це сьогодні повідомив генеральний директор ЗІМу Василь Крилас під час візиту на підприємство віце-прем’єр-міністра України Олега Уруського, представників Укроборонпрому та делегації народних депутатів України. Виробництво запчастин для військової техніки відбувається в рамках програми імпортозаміщення, зазначив директор підприємства. «Традиційно наше підприємство було задіяне у виготовленні гусениць для танків, тому виробництво гусениць з гумо-металевими шарнірами для легкої бронетехніки фахівці ми змогли опанувати у доволі стислі строки, – говорить Василь Крилас. – Після успішних випробувань ЗІМ отримав замовлення від Житомирського бронетанкового заводу на виробництво декількох десятків комплектів гусениць. Виконання замовлення Міністерства оборони України вже стартувало, на сьогодні повністю завершені роботи над виготовленням першого комплекту гусениць. Опанування такого напрямку виробництва значно розширює можливості нашого підприємства, а наші військові нарешті отримають БМП на нових українських гусеницях», – заявив Василь Крилас. [gallery ids=«8768,8769,8770»]   Варто зазначити, що до цього часу основні запасні частини і комплектуючі БМП в Україні не виготовлялися. Однією з критичних позицій є якраз гусеничні стрічки. Міноборони України мало в них нагальну потребу, але постачання гусениць відбувалось виключно з-за кордону. Тепер ці комплектуючі Україна здатна виготовляти самостійно. Директор підприємства повідомив, що минулий рік Завод закінчив зі збитками близько 400 млн грн, але за 9 місяці поточного року ситуацію виправили і наразі збитків немає. На початку четвертого кварталу, додав він, підприємство планує отримати прибуток. ДП «Завод імені В. О. Малишева» має багаторічний досвід виробництва, обладнання, відповідні технології та військову спеціалізацію, тож у 2019 році між ДП «ЗІМ» та МОУ було досягнуто домовленість щодо організації виробництва гусениць БМП. Наразі ДП «Завод імені В.О. Малишева» є єдиним виробником в Україні нових гусениць до БМП. «ЗІМ» має повний комплекс обладнання і підтвердив свою спроможність самостійно виготовляти до сотні комплектів нових гусениць БМП на рік. Завод імені В.О. Малишева продовжує роботи з освоєння нових видів запасних частин для військової техніки Збройних сил України в рамках програми імпортозаміщення. Довідково Гусениці для БМП виготовляються з матеріалів, виготовлених українськими виробниками: ПАО «Дніпроспецсталь» м. Запоріжжя; ДП УНДКТІ «Дінтем» м. Дніпропетровськ. При освоєнні виробництва гусениць для БМП центральна заводська лабораторія ДП «Завод імені В.О. Малишева» розробила оригінальну методику та успішно виконала циклічні випробування гумо-металевих шарнірів. Гумометалевий шарнір витримав більше 14 млн. циклів кручення з радіальним навантаженням 1380 кгс, що відповідає більше 42000 км пробігу гусениці. Дослідні зразки гусениць витримали навантаження при русі БМП-2 по твердому покриттю з максимальною швидкістю 65 км/год та з імітацією повного бойового спорядження. При випробуваннях дослідних зразків гусениць підтверджено ресурс експлуатації 15000 км пробігу. Гарантійний ресурс експлуатації гусениць – 7000 км пробігу у складі БМП або 36 місяців.

ДК «Укроборонпром» підбив підсумки діяльності підприємств-спецекспортерів Концерну у першому півріччі 2020 року. Зокрема, йдеться про основні показники роботи 5 державних компаній: «Спецтехноекспорт», «Укрспецекспорт», «Укрінмаш», «Прогрес» та «Укроборонсервіс». Загальний обсяг експорту озброєння та військової техніки до іноземних країн підприємств-спецекспортерів Концерну за перше півріччя склав майже $145 млн. Попри світову пандемію, активна робота спецекспортерів дозволила укласти близько 140 експортних контрактів з 36 країнами світу на загальну суму $142 млн. Усього за цей період укладено експортно-імпортних контрактів на $154 млн. У надзвичайно складних умовах спецекспортери Концерну продовжують забезпечувати оборонні підприємства Концерну роботою, а країну – валютною виручкою. ТОП-10 країн основних імпортерів української продукції, частка експорту яких склала 85%, були: Китай, Туреччина, Пакистан, Індія, Йорданія, В’єтнам, Азербайджан, Алжир, Марокко, Ефіопія. Серед вагомих експортних поставок (понад $5 млн) у першому півріччі 2020 року слід відмітити постачання до КНР обладнання та складових до техніки ВМС, а також надання послуг з R&D за авіадвигунобудівною тематикою, постачання до Туреччини радіолокаційної станції та супутніх товарів, постачання до Йорданії комплектувальних виробів для ракетного озброєння, а також надання послуг з ремонту авіадвигунів для В’єтнаму. У регіональній структурі міжнародних передач товарів військового призначення переважає Азіатсько-Тихоокеанський регіон – 56% від усіх поставок. Частка європейських країн у регіональній структурі експорту озброєння та військової техніки зросла до 19%, у 2019 році вона складала 13%, а у 2013 році – всього 3%. Третім географічним ринком вітчизняної продукції військового призначення є Близький Схід та Північна Африка – 18%. У структурі експорту озброєнь та військової техніки традиційно перше місце займає постачання авіаційної техніки, надання послуг з ремонту і модернізації та постачання запчастин до неї – 30%, сегмент військово-морської техніки склав 25%, бронетанкової техніки та техніки ППО – 16% та 14% відповідно. Наймасштабніші контракти, укладені у першому півріччі 2020 року, були на постачання систем ППО до країн Європи та Америки, високоточної зброї до однієї з країни Близького Сходу. Введення основними партнерами України у сфері ВТС карантинних заходів призвело до скасування всіх виставкових заходів, офіційних візитів, більшості зустрічей та переговорів, випробувань та приймально-здавальних робіт, що в свою чергу ускладнило реалізацію укладених контрактів та знизило показники експорту/імпорту продукції та послуг в середньому на третину у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Слід зауважити, що падіння основних показників діяльності торкнулося не тільки українських експортерів, а стало загальносвітовою тенденцією на ринку озброєнь.

«В Україні міністри вже 5 років не впливають на призначення керівників держкомпаній”, – такпрокоментувавгенеральний директор ДК »Укроборонпром« Айварас Абромавичус агентству »Інтерфакс« інформацію про наміри замінити все керівництво Концерну. »Днями відбулася планова зустріч з Президентом щодо анонсованої раніше зміни моєї ролі в Концерні і пов’язаних із цим заходів наступності, перезавантаженням наглядової ради Концерну. Я зробив Президенту пропозицію розглянути в якості нового очільника Укроборонпрому одного з найсильніших членів нашої команди. Це гарантує продовження розпочатої трансформації, збереження швидкості змін, з якими рухається Концерн, та команди, яка їх втілює. На зустрічі з Президентом також був присутній віце-прем’єр Уруський. Мав нагоду обговорити з ним і його останні заяви та реформу Укроборонпрому в цілому. Я щиро радий, що пан Уруський так швидко увійшов в курс справ у Концерні, адже п’ять років тому він відійшов від державного управління галуззю. Як надзвичайно досвідчена людина він знає, яким чином розвивалась компанія і як ніхто інший розуміє, що наша команда стала першою за всю історію існування Концерну, яка впритул наблизилась до створення секторальних корпорацій та зміни ролі Концерну. Про потребу ліквідації та переосмислення задач “Укроборонпрому” ми заявили на самому початку роботи. І тут наше бачення збігається – у тій ролі, в якій створювали Концерн, він більше не має існувати. Мушу сказати, що ми однаково розуміємо проблеми і Концерну, і галузі. Однак по-різному бачимо інструменти їх вирішення. Це раніше у нас олігархи призначали міністрів, а міністри – керівників найбільших державних компаній. Уже 5 років Україна намагається жити за новими правилами. З 2015 року триває реформа корпоративного управління, яку ми розпочали з командою в МЕРТ. Держава поступово цивілізує підходи до володіння та управління стратегічними держкомпаніями. На державних підприємствах впроваджують міжнародні стандарти: інститут наглядових рад, які призначають незалежного директора; антикорупційні політики, аудити та процедури запобігання конфлікту інтересів. В Україні вже 5 років як міністри не втручаються у призначення керівників держкомпаній та кадрові питання. Деполітизація призначення гендиректора та можливість самостійно формувати свою команду – це золотий стандарт міжнародного менеджменту та принципи ОЕСР, які Україна зобовязалась запровадити на стратегічних підприємствах державної форми власності. Недотримання базових принципів ОЕСР суперечить і чинним законам, і духу реформи корпоративного управління всіх державних компаній, і, найважливіше, несе колосальні корупційні ризики. Більше того, порушення цих стандартів саме в Укроборонпромі призведе до втрати фінансової допомоги Євросоюзу у розмірі 1,3 млрд євро, умовою отримання яких є збереження темпів впровадження реформи корпоративного управління у державних компаніях. При цьому, на самому початку створення міністерства, віце-прем’єр запевнив усіх стейкхолдерів та скептиків, що буде чітке розмежування функцій формування політики та власника. Щиро сподіваюся, що саме так і буде, і що совкова система кадрової політики і ручного управління державними підприємствами залишиться у нашому минулому. Адже саме такий підхід тридцять років незалежності тримав оборонно-промисловий комплекс країни у заручниках політичних інтересів і призвів до масштабних розкрадань у галузі. Також нагадую, що жоден нормативно-правовий акт не наділяє віце-прем’єр-міністра України правом на подібні кадрові призначення. Порядок призначення і звільнення керівництва і співробітників державного концерну «Укроборонпром» регулюються двома базовими документами – законом «Про особливості управління об’єктами оборонно-промислового комплексу» та статутом Концерну. Згідно з ним, гендиректор Укроборонпрому призначається Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України, а виключне право звільнення і призначення співробітників Державного Концерну «Укроборонпром» належить Генеральному директору компанії. Вкотре повторюю, що зараз Концерн найбільше готовий до трансформації за всі роки існування. І для впровадження цих змін моя команда зробила дуже багато – більше, ніж будь-хто до нас за всі попередні роки. Йдеться не тільки про стратегії трансформації: ми змінили культуру роботи, розпочали аудит, частково впровадили міжнародні стандарти роботи в концерні, який за духом лишався радянським. Концерн зараз і концерн зразка 2014 року – це дві різні компанії. І наша команда готова довести розпочату справу до кінця і зробити ці зміни невідворотніми. Напередодні свого призначення віце-прем’єр-міністр публічно та відкрито підтримав нашу стратегію реформування Концерну та наш базовий законопроект про корпоратизацію. Тому мені не зовсім зрозумілі заяви про зміну команди, яка все це зробила в умовах пандемії та національного карантину, закритих світових ринках, затримці з ДОЗ, колосальній протидії одних стейкхолдерів і бездіяльності інших; зміні Уряду, трьох міністрів фінансів, двох міністрів оборони і так далі. Реформи в Укроборонпромі тільки починаються. Вони складні, комплексні, для окремих осіб – дуже незручні. На жаль, не швидкі. Але вони мають бути продовжені. Сформована чесна та професійна команда, якій можуть позаздрити не тільки державні компанії, але і приватний сектор. Нам потрібна підтримка новоствореного Міністерства: довгострокове та прогнозоване, своєчасне оборонне замовлення – як гарантія ритмічності завантаження роботою наших підприємств; фінансування нових перспективних розробок; зрозуміле та чесне ціноутворення на нашу продукцію; ухвалення законів про корпоратизацію та фінансове оздоровлення; замовлення на літаки, реформування роботи державної експертної служби і багато іншого. Сьогодні в Концерні працюють сучасні управлінці високого рівня, готові впроваджувати розроблену стратегію трансформації. Бажання і вміння є – потрібна підтримка!

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ), що входить до складу ДК «Укроборонпром», передало Міністерству оборони України останні чотири БТР-4Е – таким чином усі контрактні зобов’язання з виготовлення 45 машин виконано. “Вчора, із випередженням графіку, віддали останню партію бронетранспортерів для військових. Усі 45 машин готові та вже передані замовнику. Частина цих нових БТР-4Е прямує на Київ – вони візьмуть участь в урочистостях до Дня незалежності України”, – повідомив директор ХКБМ Яків Мормило. Бронетранспортери від ХКБМ укомплектовано кулеметами виробництва київського заводу “Маяк”, що є співвиконавцем контракту. Виконання контракту по БТР-4Е фактично відродило виробництво на цьому підприємстві. “Для нас це був принциповий контракт. Його розблокування та вчасне виконання – за графіком, узгодженим із замовником, без нарікань на якість – це приклад того, що підприємства Укроборонпрому працюють по-новому. Основний замовник нашої бронетехніки – Міноборони. Ми хотіли довести військовим, що спроможні робити якісну техніку вчасно. І ми це зробили. На черзі – другий проблемний контракт – БТР для Нацгвардії. Його реалізація була неможлива через те, що ХКБМ виконував замовлення для військових на максимальній виробничій потужності заводу. Тепер усі перепони усунуті і незабаром нацгвардійці отримають першу партію машин”, – розповів заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Мустафа Найєм під час відвідування ХКБМ 13 серпня. Сьогодні із візитом на підприємстві перебуває також віце-прем’єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський. Він оглянув основні виробничі цехи заводу, ознайомився з етапами виготовлення БТРів та зробив короткий тест-драйв БТР-4Е: “Краще, ніж на “мерседесі”, – так відгукнувся Олег Уруський після того, як проїхався на бронетранспортері. [gallery ids=«8835,8836,8837,8838,8839,8840,8841,8842,8843»] Нагадаємо, виконання поставок бронетранспортерів відбувається за контрактом з Міноборони від 2016 року, який був розблокований спільними зусиллями Президента України, Кабінету міністрів України, Міноборони та нового керівництва Укроборонпрому наприкінці 2019 року. Перші відвантаження військовим бронетехніки після відновлення робіт за контрактом відбулися у грудні 2019 року – ХКБМ передав військовим 12 бронетранспортерів БТР-4Е. Далі відвантаження відбувалися чітко за графіком, попри особливий режим роботи підприємства у зв’язку із заходами карантину. Бронетранспортер БТР-4Е – це сучасна, броньована, колісна, чотиривісна, плаваюча бойова машина, на базі якої створено ціле сімейство машин (командирська, командно-штабна, медична, ремонтно-евакуаційна, тощо). Бронетранспортер БТР-4Е є суто українською розробкою, що пройшла повний цикл від «чистого аркушу» до постановки на озброєння, нині серійно випускається в Україні, планово надходить до підрозділів ЗСУ та НГУ, поступово замінюючи бронетранспортери, що залишились в спадок від Радянського Союзу. Бойове хрещення БТР-4Е відбулося в червні 2014 року при проведенні Антитерористичної операції в районі Слов’янська. Більше про БТР-4Е читайте вІнфокарті.

Фахівці державного підприємства «Завод 410 ЦА» та ДП “Антонов”, що входять до складу ДК «Укроборонпром», відремонтують три транспортних літака Ан-32Б Військово-повітряних сил Шрі-Ланки. 11 серпня літаки прибули в Україну, повідомив директор «Заводу 410 ЦА» Олександр Пащенко. Контракт на ремонт літаків був укладений ДП ДГЗІФ “Укрінмаш” з Міністерством оборони Шрі-Ланки. Він передбачає капітальний ремонт, продовження ресурсів та строків служби 3-х літаків Ан-32Б. Усі ремонтні роботи триватимуть рік та здійснюватимуться на “Заводі 410 ЦА”. Також українські фахівці надали технічну допомогу Військово-повітряним Силам Шрі-Ланки у підготовці літаків до технічного перельоту до України.

Команда державного концерну «Укроборонпром» презентувала Віце-прем’єр міністру — Міністру з питань стратегічних галузей промисловості Олегу Уруському концепцію другої секторальної бізнес-одиниці – холдинг авіаремонтів. Його планують створити після корпоратизації державних підприємств, що здійснюють ремонт та обслуговування військових літаків, вертольотів та двигунів до них. Презентація відбулася 11 серпня під час робочої наради Олега Уруського з керівниками авіаремонтних підприємств ДК “Укроборонпром” на Луцькому ремонтному заводі «Мотор», що входить до складу Концерну.     [gallery ids=«8802,8801,8800»] Олег Яковенко, директор зі стратегії ДК “Укроборонпром”, розповів, що нова бізнес-одиниця буде надавати послуги з ремонту, обслуговування, модернізації та виготовлення військової та цивільної авіаційної техніки для забезпечення потреб вітчизняних та іноземних замовників, з виключним пріоритетом сил безпеки і оборони України. Холдинг планують створити з 7 авіаремонтних підприємств-учасників Концерну, які в процесі корпоратизації будуть реорганізовані у групи компаній: авіаремонтних, з виробництва двигунів та вертольотів. Така модель корпоративного управління покликана створити синергію спроможностей учасників корпорації щодо ремонтів та модернізацій різних типів авіатехніки (бойових та цивільних вертольотів; бойових, учбових, військово-транспортних та цивільних літаків), усіх елементів конструкцій (планер, авіоніка, агрегати, двигуни та ін.) та виробництва й відновлення вузлів та агрегатів (в т.ч. в рамках імпортозаміщення). Концепція холдингу авіаремнтів враховує стратегічні орієнтири та пріоритети розвитку галузі, викладені у таких засадничих документах, як “Стратегія воєнної безпеки”, “Стратегічний оборонний бюлетень”, “Основні напрямки розвитку ОВТ”, “Державна програма розвитку ЗСУ до 2020 р”, “ДЦОП розвитку озброєння та військової техніки до 2022 р.”, “Стратегією розвитку ОПК” та низкою державних цільових програм реформування та розвитку галузі. Очікується, що новостворена корпорація авіаремонтів дозволить здійснити глибоку модернізацію існуючої бойової техніки в Україні та реалізацію програми «Українські вертольоти». Також архітектори концепції передбачають поступову інтеграцію нової авіаремонтної корпорації в західний ринок обслуговування військової та цивільної авіатехніки. Нагадаємо, концепцію першої галузевої корпорації – радарних систем – команда Укроборонпрому представила наприкінці липня. В цілому реформа державного концерну «Укроборонпром» передбачає корпоратизацію державних підприємств-учасників та створення галузевих холдингів навколо прогресивних підприємств Концерну, а також реорганізацію самого Укроборонпрому та запровадження міжнародних стандартів корпоративного управління. [gallery columns=«4» ids=«8810,8809,8808,8807,8806,8805,8804,8803»]  

443 одиниці нового, модернізованого та відремонтованого озброєння та військової техніки передали замовникам підприємства-учасники ДК «Укроборонпром» в рамках виконання державних контрактів та експортних договорів у першому півріччі 2020 року. Зокрема, за два квартали поточного року замовники отримали 32 одиниці нової та 272 одиниці відремонтованої бронетехніки; 6 відновлених одиниць авіаційної техніки; майже сотню одиниць високоточної зброї та боєприпасів; 42 одиниці різних видів радіолокаційної техніки, радіозв’язку та іншої спеціальної техніки. Окрім того, у першому півріччі 2020 року судноремонтні підприємства Концерну відремонтували три малих броньованих артилерійських катери та один десантний. У підсумку, попри особливий режим роботи, введений в ДК «Укроборонпром» у березні у відповідь на надзвичайну ситуацію з коронавірусом в Україні, підприємства Концерну виконали 95% виробничого плану першого півріччя та реалізували продукції на суму12,8 млрд грн. Для порівняння, у 2019 році за цей же період було реалізовано продукції на суму 12,9 млрд. грн. Бронетанкові підприємстваКонцерну за перші 6 місяців роботи у 2020 році виконали 99% плану з виготовлення ОВТ та реалізували продукції на суму 3,3 млрд грн, що втричі більше обсягів минулого року – у 2019 було реалізовано продукції на 933 млн грн. Також більше, ніж у першому півріччі 2019 року підприємства Концерну реалізувалирадіолокаційної технікита спецпродукції для радіозв’язку. Так, у 2019 було реалізовано всіх видів цієї продукції на 640 млн грн, а у 2020 році – на 700 млн грн. Обсяг реалізованої продукціїавіабудівними підприємствамиКонцерну склав 53 млн грн, що майже дорівнює аналогічному періоду 2019 року. Високоточної зброї та боєприпасіву першому півріччі 2020 року було реалізовано підприємствами УОП на 24 млн грн, що навіть на 3% більше від плану. Нагадаємо, другий квартал першого півріччя 2020 року підприємства Концерну відпрацювали в «особливому режимі» – частковому простої або позмінній роботі з мінімальною кількістю працівників, задіяних у виконанні виробничих планів та контрактів. Окрім національного карантину на виробничі показники оборонних підприємств Концерну у першому півріччі також вплинуло затвердження державного оборонного замовлення із затримкою у 3 місяці, і, відповідно, запізна контрактна кампанія – підприємства оборонпрому почали отримувати перші аванси за контрактами тільки наприкінці квітня. По-друге, введення основними партнерами України у сфері ВТС карантинних заходів призвели до скасування всіх виставкових заходів, офіційних візитів, випробувань, приймально-здавальних робіт, що вплинуло на обсяги реалізованої продукції на експорт. Водночас, запідсумками першого півріччя“Укроборонпром” отримав 14,4 мільярдів гривень чистого доходу, що майже так само, як в минулому році; і 480 млн грн чистого прибутку, що на 7% краще показників минулого року. При цьому, рентабельність EBITDA збільшилася майже вдвічі – до 14% у 1 кварталі 2020 порівняно з 8% за цей же період 2019.

З початку 2020 року Державне підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод”, що входить до складу ДК »Укроборонпром", реалізувало продукції та послуг на 131 млн. грн. Про це повідомив директор ЛДАРЗ Дмитро Матрунчик під час офіційного візиту на підприємство Віце-прем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олега Уруського та заступників генерального директора Укроборонпрому Олега Фоменка, Мустафи Найєма та Михайла Морозова. У рамках візиту віце-прем'єр-міністра ознайомили з виробничими потужностями підприємства, поточним станом справ та планами щодо ремонту і модернізації військових літаків, які перебувають на озброєнні ЗСУ. Також, за словами директора заводу, у першому півріччі ЛДАРЗ виплатив 33 млн грн податків та зборів до бюджетів усіх рівнів. Зазначимо, що останнім часом на завод постійно здійснюються інформаційні атаки та поширюються фейки про його виробничі та фінансові показники. Зокрема, окремими сайтами, як українськими, так і російськими, поширюється інформація про можливе банкрутство підприємства. Як свідчать результати роботи ЛДАРЗ за підсумками півріччя, ці “прогнози експертів” не відповідають дійсності.  

За підсумками першого півріччя 2020 року, Державне підприємств «Львівський бронетанковий завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», отримало прибуток у розмірі 64 мільйона гривень. При цьому підприємство виробило продукції на 204 мільйона гривень та реалізувало продукції на суму більше 541 мільйон гривень. Про це заявив директор Львівського бронетанкового заводу Віктор Андрощук під час офіційного візиту на підприємство Віце-прем’єр-міністра – Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олега Уруського та заступників генерального директора Укроборонпрому Олега Фоменка, Мустафи Найєма та Михайла Морозова. У рамках візиту пану Уруському було презентовано виробничі потужності підприємства, а також поточний стан справ та плани підприємства щодо виготовлення та ремонту бронетехніки. Зокрема, за словами Віктора Андрощука, за 6 місяців 2020 року ЛБТЗ сплатив до бюджету податків, зборів та платежів в розмірі 29 мільйонів гривень, на підприємстві працює 690 працівників, середня заробітна плата у І півріччі складає 16 725,70 грн. «Не зважаючи на карантинні обмеження, ми змогли не тільки виконувати виробничі плани з ремонту та модернізації бронетехніки, але й достроково передати відремонтовану техніку у війська в рамках контракту під державні гарантії. ЛБТЗ готовий до якійсних змін та нарощення виробничих потужностей! Наразі наші конструктори та інженери працюють над освоєнням ремонту нових видів бронетехніки та розробляють варіанти її модернізації. Зокрема, у першому півріччі ми працювали над освоєнням капітального ремонту танка Т-80 – наразі триває дослідження технічного стану», - заявив директор підприємства. ДП «Львівський бронетанковий завод» спеціалізується на виробництві, ремонті та модернізації бронетанкової техніки і запасних частин до неї, в тому числі: капітальний ремонт і модернізація танків Т-72, Т-64, Т-55, виготовлення та капітальний ремонт гусеничних пожежних машин ГПМ-72 та ГПМ-54, виготовлення броньованих ремонтно-евакуаційних машин БРЕМ «Лев» та БРЕМ «Зубр», капітальний ремонт броньованих ремонтно-евакуаційних машин БРЕМ-1, інженерних машин розгородження ІМР-2 та броньованих машин розмінування БМР-1, ремонт танкових двигунів та комплектуючих. [gallery ids=«8779,8780,8781,8782,8783,8784»]

Оболонське управління поліції Головного управління Національної поліції України розслідують кримінальне провадження за ст. 356 Кримінального кодексу України – самоправство щодо дій одного з орендарів приміщень київського заводу “Маяк”. Кримінальна справа порушена за заявою директора підприємства Віктора Кваса після безуспішної спроби звільнити декілька приміщень, розташованих на території заводу по проспекту Степана Бандери в Києві, від орендарів, договір оренди з якими скінчився. За інформацією директора підприємства, у неділю, 2 серпня, представники одного з орендарів приміщень заводу “Маяк” – ТОВ “Агат”, за участі “тітушок” перешкоджали доступу представників оборонного підприємства до приміщень заводу по проспекту Степана Бандери 8. У приватної компанії ТОВ “Агат”, яка орендувала частину площ даного приміщення на підставі договору оренди, закінчився строк оренди. У законний спосіб керівництво заводу поінформувало орендаря про неможливість продовження дії договору і попередило про необхідність звільнити орендовані приміщення. Цього не було зроблено в обумовлений строк. Натомість, представники приватної компанії почали чинити опір керівництву заводу, які намагалися потрапити у приміщення, виставили навколо озброєних осіб і не допустили власників у будівлю. Пізніше, під час другої спроби керівників оборонного заводу потрапити до приміщень, розташованих на території підприємства, представники фірми “Агат” та невстановлені особи спортивної статури також перешкоджали діям керівництва АТ «Завод Маяк», провокували конфлікт та погрожували. На місце події викликали поліцію, за цими фактами порушено кримінальне провадження.

Вчора шанований нами журналіст та головний редактор видання Цензор.нет Юрій Бутусов зробив публічну оцінку ефективності роботи нової команди Концерну та 68 тисяч працівників сотні оборонних підприємств, підпорядкованих УОП. У своєму аналізі Юрій Бутусов оперував даними за перший квартал 2020 року, на підставі яких зробив негативний прогноз на другий квартал. При чому, структури даних та коментарі до них журналіст у Концерну не запитував, відтак, мав неповну картину. Без цього прогноз виявився некоректним, а деякі інші припущення та тези журналіста – такими, що потребують уточнення та пояснення з нашого боку. Перш за все треба зазначити, що квартальні та піврічні показники Концерну – це результати роботи всіх колективів підприємств-учасників Укроборонпрому, десятків тисяч фахівців, які в умовах карантину продовжували віддано працювати над державним оборонним замовленням і забезпечувати військо зброєю та технікою. У таких умовах добитися кращих результатів, ніж у першому півріччі минулого року, було вкрай важко. Однак, ми – змогли. Це треба визнати і не викривлювати дійсності, якими б благородними не були цілі. “Но 1-й квартал 2020-го концерн «Укроборонпром» официально закончил с убытком в 681 миллион гривен! Для сравнения в первом квартале 2019-го была наоборот – прибыль в 645 миллионов.” Перший квартал для підприємств Концерну, дійсно, був важкий – тривало узгодження ДОЗ, відповідно, перші замовлення та аванси пішли на підприємства лише у квітні, наприкінці першого кварталу, що спричинило катастрофу з обіговими коштами та створило негативний вплив на фінансову стійкість підприємств. Цей інцидент носив надзвичайний характер, та залежив від факторів, на які Укроборонпром не мав вплив. У 2019 році такого не було. Задолженность по зарплате при этом в 1 квартале 2020-го – 481 миллион гривен, а в 1 квартале 19-го – 413 миллионов. Как говорят, например, сотрудники «Киевского КБ артиллерийского вооружения», зарплату им не платят с марта. Борги по зарплатні на деяких підприємствах Укроборонпрому накопичувались з 2012 року. Структура боргу нерівномірна – переважну частку займає борг перед співробітниками Харківського підприємства ХДАВП, яке було загнане в скрутний стан ще у 2000-х роках. Більшість підприємств, що мають заборгованість не в змозі самостійно подолати цю проблему, а у Концерну, зважаючи на юридично правову форму та відсутність централізованого казначейства, існує обмежена можливість впливу. Незважаючи на це, за рахунок комплексу координаційних дій, ми зменшили внутрішньогрупову заборгованість з 55 млн грн до 2 млн. грн. Також за рахунок цільового фінансування допомогли підприємствам ліквідовувати касові розриви та ефективно долати кризи ліквідності, щоб унеможливити появу боргів у майбутньому. Однак, по деяких підприємствах борги спричинені структурними проблемами. Зокрема неефективністю регулювання, як у випадку КБ “Артилерійське озброєння”. Так, за внутрішніми положеннями Міністерства оборони, замовник не може перерахувати аванс, чи здійснити оплату виробленої продукції у випадку наявності навіть незначної заборгованості у виробника. Через це КБ має проблеми у фінансовому стані та зростаючий борг перед працівниками, очікуючи грошей від МОУ. Зважаючи на критичний стан речей Укроборонпром перерахував з власних коштів 10,7 млн для часткового покриття (60%) боргу перед працівниками КБ “АО” та затвердив покрокову дорожню карту ліквідації заборгованості до кінця року. У майбутньому реформа Укроборонпрому, корпоратизація та створення холдингів дозволить забути про заборгованість по зарплатні та підвищити соціальні стандарти, за рахунок створення єдиного центру фінансового планування, залучення фінансових ресурсів та казначейських операцій. Полной статистики по финансовым результатам концерна во 2-м квартале еще нет, но судя по динамике, там также большое падение финансовых результатов. Як бачимо, Концерн у другому кварталі суттєво покращив показники, і за підсумками першого півріччя маємо – 14,4 мільярдів гривень чистого доходу, що майже так само, як в минулому році; і 480 млн грн чистого прибутку, що на 7% краще показників минулого року. При цьому, рентабельність EBITDA збільшилася майже вдвічі – до 14% у 1 кварталі 2020 порівняно з 8% за цей же період 2019. Усе інше вважаємо оціночними судженнями, на які має право журналіст. Водночас, хочемо зазначити наступне. Айварас Абромавичус має намір далі працювати в Концерні і продовжити його трансформацію та розвиток у новій ролі разом з командою, яку зібрав для реалізації реформи. Такою була домовленість із Президентом України, який запрошував Айвараса Абромавичуса до Наглядової Ради Концерну та, пізніше, на посаду генерального директора. Команда концерну має намір далі працювати над перетворенням Укроборонпрому в нову сучасну оборонну корпорацію світового рівня. Зазначимо, що одним із головних завдань, яке було поставлено перед новим керівництвом «Укроборонпрому», була розробка та реалізація комплексної стратегії з трансформації оборонних підприємств Концерну. Метою реформи, яку розпочала нова команда, є якісне посилення оборонного сектору, збільшення обсягів виробництва сучасної техніки, а також інтенсивне створення інноваційних розробок та розвиток важкої промисловості. Для реалізації реформи залучено усі гілки державної влади в Україні, а контроль над її реалізацією здійснює особисто Президент України. Створення профільного міністерства з питань стратегічних галузей та посади віце-прем’єр-міністра має посилити координацію усіх державних органів, від яких залежить успіх реформи. На першому етапі реформа оборонних підприємств, розпочата новою командою «Укроборонпрому», передбачає їх корпоратизацію у відповідності до нової законодавчої бази і поступове запровадження міжнародних стандартів корпоративного управління державними компаніями. Необхідний для цього законопроект (№3822) був розроблений та вже зареєстрований у Верховній Раді – чекаємо на його ухвалення. При цьому, корпоратизація державних оборонних підприємств мала відбутися ще за минулих урядів – існують відповідні постанови про це і покрокові плані. Утім, досі цього не було зроблено. Стратегічний фундамент для реформи повністю готовий – розроблений за участі найкращих фахівців за підтримки посольств Франції та Великобританії, військових радників США. Йдеться про проект політики власності, який визначає, навіщо держава володіє Концерном; цільову модель корпоративного управління – дороговказ, який визначає найбільш ефективний спосіб управління Концерном державою. Розроблено моделі корпоративного управління підприємствами концерну за міжнародними стандартами. У рамках другого етапу реформи відбудеться консолідація підприємств Концерну у галузеві державні холдингові компанії. Наразі планується створення щонайменше 6 державних холдингових компаній: авіаційної, авіаремонтної, ракетобудівної, бронетанкової груп компаній (холдингів або корпорацій), а також радарних та морських систем. На даний час перший холдинг радарних систем вже презентовано віце-прем’єр-міністру Уруському. Триває юридична робота над його створенням, однак повноцінно до цього можна буде перейти після ухвалення необхідного закону. Отже, говорити про те, що “реформа не розпочата” саме командою Концерну – несправделиво. Усі зміни – у закупівлях, антикорупції, призначеннях, умовах заключення контрактів та підходів до виконання ДОЗ – це і є реформа. Трансформація – це тривалий у часі процес. І він складається не тільки з появи чогось нового, але і зі змін тих процесів, культури та принципів роботи, які були закладені в ідею концерну на початку його створення. “Укроборонпром” зараз і УОП зразка 2012 року – це геть дві різні історії. Тим більше не зовсім коректно говорити, що реформа “заточена” саме під гендиректора Айвараса Абромавичуса. У трансформації Концерну беруть участь всі працівники, а до створення галузевих холдингів залучені більшість директорів підприємств Концерну. Сподіваємося, наші пояснення та коментарі так само знайдуть підтримку серед громадськості та профільних журналістів, як і думка Юрія Бутусова. Ми повністю відкриті і надаємо всю інформацію, яка цікавить громадськість, експертів та профільні видання, і закликаємо журналістів звертатися до Концерну за коментарями, поясненнями та іншою інформацією.