22 січня 2020 року Верховний Суд України у складі суддів Касаційного цивільного суду розглядають чергову з 4 скарг про стягнення заборгованості за позовом російської компанії «Авіа-Фед-Сервіс» до державної акціонерної холдингової компанії «Артем», що входить до складу концерну «Укроборонпром». Що сталося? У 2012-2014 роках державна акціонерна холдингова компанія «Артем» уклала 4 договори поставки з російською компанією АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» (спеціалізується на авіабудівельному та авіаремонтному обладнанні). За цими договорами ДАХТ «Артем» зобов’язалася поставити в Росію товари військового призначення, зокрема: лічильники залишку патронів, замки гальмівних парашутів, електродвигуни, тощо. По всіх договорах «Авіа-ФЕД-Сервіс» зробило передплату і «Артем» розпочав виконання. У зв’язку із військовою агресією РФ влітку 2014-го року Україна запровадила цілу низку обмежень на поставки в Росію техніки військового призначення, а саме: почала відкликати експортні дозволи (з червня 2014), припинила експорт в РФ військових товарів для кінцевого використання РФ (серпень 2014), стала запроваджувати економічні санкції щодо російських підприємств, які загрожують національним інтересам, безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України. У травні 2018 р. Указом Президента №126/2018 було введено економічні санкції до АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» на 3 роки у вигляді блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань. Усі ці події унеможливили виконання ДАХТ «Артем» своїх обов’язків за договорами. Перебіг справи АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (м. Москва) й отримало на свою користь 4 арбітражних рішення. Вони зобов’язували компанію «Артем» повернути передплату на загальну суму 2,33 млн дол. США, сплатити відсотки та відшкодувати вартість юридичних послуг і арбітражного збору (усього близько 7,18 млн руб.). Після цього компанія «Авіа-ФЕД-Сервіс» звернулася до українських судів із 4 заявами про визнання та виконання на території України цих арбітражних рішень. Чому Україна має право не виконувати шкідливі арбітражні рішення Росії Рішення міжнародних комерційних арбітражів ніде у світі не застосовуються безпосередньо і повинні проходити формальну процедуру визнання у державі, де сторона має намір його виконати. Ця процедура регулюється міжнародним правом, а саме Нью-Йоркською конвенцією про визнання та надання дозволу на виконання іноземних арбітражних рішень (1958 р.), сторонами якої є і Україна, і Росія. Логіка Нью-Йоркської конвенції дуже проста: арбітражні рішення, прийняті за кордоном, підлягають обов’язковому визнанню національними судами, якщо тільки не буде встановлено наявності якогось з винятків, вичерпний перелік яких наводиться у Конвенції. Ці винятки здебільшого пов’язані з істотними процесуальними недоліками, допущеними при розгляді спору (відсутність згоди відповідача на розгляд спору арбітражем, неналежне повідомлення відповідача, неправильний склад арбітрів тощо). Але один з винятків стоїть осторонь: суперечність публічному порядку країни. Цей виняток дозволяє будь-якій державі вирішувати, чи не порушує те чи інше арбітражне рішення основи її публічного правопорядку, чи не буде виконання такого рішення суперечити державній політиці, і якщо буде – надає право відмовитися його визнавати та виконувати. Спочатку українські суди залишали заяви АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» про визнання рішень московського арбітражу без задоволення саме на цій підставі - суперечності публічному порядку України в частині дотримання режиму санкцій проти компаній оборонного комплексу РФ. Справа російська фірма дійшла до найвищої судової інстанції - Верховного суду України. У вересні 2018 року Верховний суд з цією позицією судів інших інстанцій не погодився, зазначивши, що агресія РФ проти України не повинна впливати на договірні відносини між АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» та ДАХК «Артем», і повернув справу на новий розгляд. 9 січня 2020 за закритими дверима та без виклику сторін Верховний суд підтверджує свою позицію 2018 року та зобов’язує компанію «Артем» виконати рішення арбітражу на користь російської «Авіа-ФЕД-Сервіс». Аргументи Верховного Суду на користь російської компанії На думку Верховного Суду, відмова у наданні дозволу на примусове виконання російських арбітражних рішень є недопустимою, оскільки порушуватиме права заявника, які захищаються положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 761/46285/16-ц). Ані визнання Росії країною-агресором, ані заборона на експорт військової продукції в РФ, ані запровадження персональних економічних санкцій проти російських компаній оборонного комплексу, зокрема і до «Авіа-ФЕД-Сервіс» – ніщо з цього, на думку Верховного Суду, не стосується українського публічного порядку. Цей підхід Верховного Суду вже вплинув на інші рішення судів, хоча є надія, що ще не став остаточним і не закріпився у вигляді усталеної практики. Як виконує арбітражні рішення українських судів Росія У російських суддів не виникає жодних проблем із відмовою у виконанні українських арбітражних рішень на території Росії навіть без посилання на публічний порядок чи інші належні підстави. Так, у червні 2017 року московські суди відмовили у визнанні та наданні дозволу на виконання в Росії одразу 5 рішень МКАС при ТПП України, що стосувалися кримських компаній. Як рішення Верховного Суду впливають на долю українських оборонних підприємств Спір «Авіа-ФЕД-Сервіс» та ДАХТ «Артем» - не єдиний для концерну випадок. Зараз у судах також зараз розглядається справа № 924/774/18 за позовом АТ «Російська літакобудівельна корпорація "МіГ» до ДП «Красилівський агрегатний завод» про стягнення 5 304 005,72 російських рублів передплати за договором поставки військової продукції від 2013 р., виконання якого стало неможливим через запровадження санкцій. У цій справі Верховний Суд під впливом рішення своїх колег у справі «Авіа-ФЕД-Сервіс» повернув справу на новий розгляд в суд першої інстанції. Таким чином в Україні утворюється негативна судова практика покладення на українські компанії фінансових зобов’язань за позовами їх російських контрагентів через невиконання договорів поставки військової продукції у РФ у зв’язку з дією санкцій.

Шановні журналісти! Запрошуємо вас сьогодні (23 січня) о 14:00 на судове засідання у справі про стягнення заборгованості за позовом російського компанії «Авіа-Фед-Сервіс» до державної акціонерної холдингової компанії «Артем», що входить до складу концерну «Укроборонпром». Засідання відбудеться у приміщенні Верховного Суду у складі суддів Касаційного цивільного суду за адресою: просп.Повітрофлотський, 28. Суть справи: російська фірма, що перебуває під санкціями в Україні у зв’язку з війною з Росією, стягує через суд майже 3 млн дол. з українського стратегічного оборонного підприємства «Артем» через те, що той не поставив, згідно контрактів, військову продукцію в РФ. Верховний суд України вже розглядав позови цієї фірми і став, фактично, на бік російської компанії. Сьогоднішнє рішення Верховного Суду або «зацементує» цей підхід, або змінить наявну практику, бо справу слухає нова колегія суддів. Суддя-доповідач: Осіян Олексій Миколайович; член колегії: Білоконь Олена Валеріївна; член колегії: Сакара Наталія Юріївна Порядок доступу: Відкритий судовий процес. Довідка у справі: У 2012-2014 роках державна акціонерна холдингова компанія «Артем» уклала 4 договори з компанією з Російської Федерації АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» на поставку товарів російського призначення. По всіх 4 договорах «Авіа-ФЕД-Сервіс» зробило попередню оплату, а «Артем» розпочала виконання. У зв’язку із військовою агресією РФ, починаючи з літа 2014 року Україна запровадила цілу низку обмежень на поставки до РФ військової техніки і «Авіа-ФЕД-Сервіс» потрапила під санкції. Це унеможливило виконання «Артемом» своїх обов’язків за договорами. «Авіа-ФЕД-Сервіс» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації й отримало на свою користь 4 арбітражних рішення. Ці рішення зобов’язують «Артем» повернути 2,33 млн.дол. США передплати, сплатити проценти, а також відшкодувати вартість юридичних послуг (усього близько 7,18 млн. руб.). Після цього «Авіа-ФЕД-Сервіс» звернулося до українських судів із 4 заявами про визнання та виконання на території України цих арбітражних рішень. Спочатку українські суди залишали заяви «Авіа-ФЕД-Сервіс" без задоволення, адже вони суперечили режиму санкцій проти компаній оборонного комплексу РФ. Але у вересні 2018 року Верховний Суд України з цією позицією судів не погодився, зазначивши, що агресія РФ проти України не повинна впливати на договірні відносини між компаніями, і повернув справу на новий розгляд. На початку 2020 за закритими дверима без виклику сторін ВСУ підтверджує цю позицію та зобов’язує «Артем» виконати рішення арбітражу на користь російської «Авіа-ФЕД-Сервіс». Тобто, у спорі російської підсанкційної компанії про стягнення грошей з українського стратегічного оборонного підприємства, яке не поставило в РФ військову продукцію через санкції та війну, український Верховний Суд стає на захист компанії держави-агресора. Таким чином виникають дві паралельних реальності: в одній Росія вчиняє проти України акт агресії, проти Росії та її компаній діють національні та міжнародні санкції та обмеження; в іншій – українські компанії не поставляють товари військового призначення росіянам, а росіяни в українських судах успішно стягують гроші за це, оскільки, на думку судів, це відповідає раніше укладеним договорам.

“Укроборонпром“ продовжує впроваджувати заходи з метою економії на закупівлях. 33 млн гривень. Саме стільки планує зекономити концерн завдяки “агрегованій закупівлі“ електроенергії для 60 підприємств Укроборонпрому. І це лише лише за 6 місяців. Агреговані закупівлі – це процедура, коли концерн централізовано купляє товари та послуги для підприємств концерну. Ціна під час таких торгів, зазвичай, нижча, ніж для кожного підприємства окремо. Такий підхід дозволяє економити кошти внутрішніх замовників концерну за рахунок більшого масштабу закупівлі. Перша агрегована закупівля електроенергії для 60 підприємств відбулася у грудні минулого року. Торги показали, що у разі централізованої купівлі великого обсягу можна зекономити значні кошти, тож найближчим часом такий підхід буде застосований до закупівлі інших енергоносіїв. Окремо варто зазначити, що агреговані закупівлі це 1 тендер, замість 60 по кожному окремому підприємству. Тож впровадження агрегованих закупівель, це також і економія робочого часу співробітників підприємств.

ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, що входить до складу державного концерну «Укроборонпром», презентував потенційним замовником власну розробку – квадрокоптер «Берегиня» для розвідувальних операцій. Керівником проекту розробки літального апарату став 23-річний працівник заводу Максим Шеремет, аспірант спеціальності «авіоніка» КПІ ім. Сікорського. «Воєнні події на сході України показали можливості та переваги використання для вирішення багатьох задач малих безпілотних літальних апаратів, в тому числі мультикоптерного типу. Завдяки малим габаритам, високій маневреності, відносній простоті експлуатації та використання вони стають надійними, а інколи і незамінними засобами підвищення ефективності військових підрозділів збройних сил, вирішуючи завдання розвідки, наведення та інші». – прокоментував керівник проекту Максим Шеремет. «Берегиня» – перший військовий квадрокоптер вітчизняного виробництва. Його рама надрукована із карбону за допомогою 3D принтера, вага – до 2 кг. Цей матеріал є міцним і легким, що робить безпілотник мобільним та ефективним для розвідувальних цілей. Це також здешевлює ремонт апарату. Час повного розгортання комплексу, за умови підготовки операторів – до 2 хвилин, заміна акумулятора – до 1 хвилини. Безпілотник за 3 секунди набирає висоту 100 метрів. При швидкості вітру 20м/с (тропічний шторм) в ручному режимі ним можна керувати без обмежень. Квадрокоптер оснащений 2-ма камерами (цифрова та аналогова). Також зображення із безпілотника передається не тільки пілоту, але й на наземну станцію. «Берегиня», на відміну від квадрокоптерів для цивільних потреб, має захищені канали зв’язку, що убезпечує пілота від (виявлення) спеціалізованим обладнанням. «Минулого тижня на зустрічі міністр оборони окремим пунктом виділив, що розвиток авіації, зокрема, безпілотної, є одним із пріоритетів для України. Нам дуже важливо оперативно отримати зворотній зв'язок про даний літальний апарат від тих хто буде використовувати та все доопрацювати відповідно до потреб кінцевого користувача. Сподіваюсь, що через кілька місяців ці квадрокоптери будуть на озброєнні Збройних Сил України». – наголосив заступник Генерального директора з бронетанкової, радіолокаційної та спеціальної техніки Укроборонпрому Ігор Фоменко. «Меридіан» отримав запит від Міністерства оборони на розробку квадрокоптера у березні минулого року. В результаті Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України розробив робочі матеріали до проекту тактико-технічних вимог і завод «Меридіан» розпочав виробництво. А в жовтні відбулися перші випробовування квадрокоптера «Берегиня». Таким чином, від розробки до демонстраційного польоту минуло трохи менше ніж півроку.

Сьогодні в Миколаєві розводили мости для «Юрія Олефіренко». Миколаївський суднобудівний завод Укроборонпрому завершив ремонт цього найбільшого десантного корабля Збройних Сил України. Сьогодні відбувся перший вихід корабля з акваторії в місце постійного базування. Ми відновили ремонт та здійснили його всього за 5 місяців. Більше сотні працівників суднобудівного підприємства проводили роботи з обстеження, перевірки та ремонту вузлів і механізмів судна. Це дуже потрібний збройним силам корабель, адже він перевозить морпіхів!   Головне призначення корабля ‒ транспортування у райони виконання бойових завдань підрозділів морської піхоти та спеціального призначення, зі штатним озброєнням та технікою і подальшим десантуванням на узбережжя. Корабель «Юрій Олефіренко» здатний проводити десантування більше ніж 150 бійців / перевозити до 10 одиниць бронетехніки / перевозити до 250 тонн вантажів. Також він озброєний реактивними системами залпового вогню і 30-мм автоматичними гарматами. Після повернення до пункту постійної дислокації, корабель пройде ходові випробування.

15 січня 2020 року генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус видав наказ про звільнення директора ДП «Завод 410 ЦА» Олексія Попова. Рішення прийнято на підставі заяви Олексія Попова за взаємною згодою обох сторін. Виконуючим обов'язки генерального директора підприємства призначено першого заступника Хомка В.О.

Державний концерн «Укроборонпром» реалізовуватиме списане майно підприємств через електронний майданчик ProZorro.Продажі. Інформацію про торги та лоти можна отримати безпосередньо на офіційному сайті концерну, куди інтегрували інтерфейс ProZorro.Продажі. Наразі в системі оголошено 270 аукціонів на загальну суму 62,58 млн грн. Серед позицій є, наприклад, залізобетонний плавучий понтон та фюзеляж вертольоту. В основному ж підприємствами «Укроборонпрому» на аукціон виставлено автомобілі, автобуси і металобрухт. Переведення торгів списаним майном підприємств, що входять до складу Концерну, є одним із компонентів реформи закупівель в Концерні, що розпочалася зі зміною генерального директора. Реформа передбачає централізацію закупівельної функції в концерні, повний перехід на ProZorro, зміну внутрішніх процедур, зокрема, зменшення суми допорогових закупівель. З 2020 року в «Укроборонпромі» та на підприємствах концерну зменшено суму допорогової закупівлі до 50 тисяч гривень. Це означає, що будь-які послуги або майно, вартість якого перевищує 50 тисяч, купуватиметься прозоро через публічний майданчик. «Ефективне розпоряджання майном – один із головних елементів успіху. Саме тому »Укроборонпром« приділяє цьому велику увагу. Ми постійно співпрацюємо із ProZorro та консультуємо підприємства щодо проведення продажів та закупівель. Зокрема, створили інструкцію для підприємств як правильно проводити продажі, яка інформація повинна бути в описі лота, наприклад, важливим є наявність фото. Також ми плануємо навчання для колег та постійно будемо контролювати виконання рекомендацій», – наголосила директор департаменту закупівель Надія Бігун. Наступний крок в реформі закупівель держконцерну – виставлення орендованого майна державних підприємств на майданчику ProZorro. З наступного місяця в країні набирає чинності новий закон про оренду державного майна. Він зобов’язує всі державні підприємства передавати майно в оренду через електронний майданчик ProZorro. Це, наголошує Надія Бігун, дасть змогу здавати в оренду майно державних підприємств на ринкових умовах. Всі лоти зібрані за посиланням: /uk/prozorro-sale?fbclid=IwAR3l9OwkxbKrgZxOkfc26CsJBUjNMmWvTtbOKcAdjwNWSxGc8t7oNej3V2k

У Державному Концерні “Укроборонпром” продовжується оновлення керівників підприємств. Так, за результатами відкритого відбору були призначені генеральні директори на два державні підприємства: Завод імені В.О. ім.Малишева та Завод 410 Цивільної Авіації, а також в компанію “Укрспецекспорт”. Генеральним директором ДК “Завод імені В.О. Малишева” став Василь Крилас. Крилас все життя працював на виробництві - харківських заводах «Електроважмаш», «Харківпродмаш», «Спецмаш Україна», має великий досвід управління виробничо-господарською діяльністю, організації та контролю виробництва, технічного переозброєння підприємства тощо. Генеральним директором ДК “Завод 410 ЦА” став Олексій Попов. Попов завершив Харківський авіаційний інститут за спеціальністю “Авіаційні двигуни і енергетичні установки” та отримав управлінську освіту у сфері авіації у Франції (Aerospace Master of Business Administration, Тулуза та “аудитор системи менеджменту якості в аерокосмічній галузі”, Париж). Також Попов навчався в канадському університеті McGill, який входить в ТОП-100 найкращих ВУЗів світу. Олексій Попов працював на різних посадах у вітчизняному підприємстві, що займається виробництвом та розробкою систем керування повітряних і космічних суден. Генеральним директором ДК “Укрспецекспорт” став Вадим Ноздря. Ноздря є депутатом Київміськради, де займається житлово-комунальними питаннями. До призначення управляв активами міжнародної групи компаній в Україні, займався проектами злиття та поглинання. Із червня 2017 року очолював львівський проект будівництва заводу з перероблення твердих побутових відходів, що фінансується Європейським банком реконструкції та розвитку та міжнародними фондами. До того Ноздря п'ять років працював у компанії “Укрспецекспорт”, де забезпечував виконання зовнішньоекономічних контрактів на постачання та ремонт техніки. Нагадаємо, раніше в “Укроборонпромі” не існувало практики конкурентного та відкритого відбору на керівні посади підприємств Концерну. Команда Айвараса Абромавичуса змінила підхід до формування команди і відкрила Концерн для фахівців та ТОП-менеджерів з корпоративного та державного секторів. Так, в “Укроборонпромі” провели відкритий відбір на посади керівників восьми підприємств, що входять до складу Концерну. Всього на керівні посади восьми підприємств подалися 350 кандидатів. Спеціально створений номінаційний комітет сформував на кожну із позицій “короткий список” кандидатів, в загальній кількості було 50 претендентів на 8 позицій. Усі кандидати мали представити власне стратегічне бачення розвитку підприємства та плани першочергових кроків, проходили оцінку компетенцій, антикорупційну та перевірку служби безпеки Концерну. По закінченню відбору всі нові керівники добровільно пройшли дослідження на поліграфі. До складу номінаційного комітету входили: керівництво Концерну, представники профільного комітету Верховної Ради України та Ради Національної Безпеки та Оборони, представники посольств країн “Великої сімки” (G7) та незалежних антикорупційних громадських організацій: Незалежний Антикорупційний Комітет з Оборони та State Watch. Нагадаємо, що раніше за підсумками аналогічного відкритого відбору на посаду директора ДП “Житомирський бронетанковий завод” був призначений Олексій Жуковець, а новим гендиректором ДП “НВК Газотурбобудування “Зоря”-”Машпроект” став Денис Гордієнко.

Підприємства, що входять до складу державного концерну «Укроборонпром», на 98% виконали зобов'язання по виготовленню та ремонту військової техніки перед державою. Про це свідчить стан виконання обсягів державного оборонного замовлення на кінець 2019 року. Всього українським військовим було передано 4876 одиниць техніки: 3889 нової та модернізованої і 987 відремонтованої, а також 2327 двигунів, вузлів та агрегатів (станом на 20 грудня 2019 року). Так, систем радіолокації, радіоелектронної боротьби, зв’язку і навігації було передано 474 одиниці; 202 одиниці ракетно-артилерійського озброєння; 25 одиниць бронетехніки, автомобільної та інженерної техніки; 9 одиниць авіаційної техніки та обладнання; 3179 високоточного озброєння та боєприпасів. Авіаремонтні підприємства “Укроборонпрому” та «Львівський бронетанковий завод» виконали ДОЗ достроково. Також команді Концерну вдалося відновити зірваний контракт з постачання БТР-4Е в рамках держзамовлення. “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова” уже передало Міністерству оборони України 12 бронетранспортерів з 45 БТР-4Е, передбачених контрактом вартістю 1,5 млрд. грн. У 2019 році підприємства, що входять до складу Концерну, уклали 45 державних контрактів на виготовлення та модернізацію озброєння та військової техніки (ОВТ) на суму 7,5 млрд. грн.

Державне підприємство “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова” Концерну “Укроборонпром” передало Міністерству оборони України 12 бронетранспортерів БТР-4Е з обсягу державного оборонного замовлення 2019 року. Усі БТР прийняті військовою прийомкою Міноборони та передані у розпорядження 92-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України. Термін виконання самого контракту продовжений до 31 серпня 2020 року. “Порятунок цього контракту став пріоритетом нових команд “Укроборонпрому” та Міноборони, але ця проблема не вирішилася би без доручення глави держави, рішення Уряду, а також зусиль Мінекономіки та Міністерства фінансів. Для розблокування контракту вистачило сто днів, хоча нас запевняли в тому, що його вже не врятувати, і ці БТРи ніколи не будуть поставлені військовим. Сьогодні БТРи вже в частині, ХКБМ отримав за них гроші. Це приклад злагодженої роботи багатьох людей, зацікавлених у відновленні виробництва та виконанні держоборонзамовлення”, - прокоментував передачу БТРів генеральний директор державного концерну “Укрборонпром” Айварас Абромавичус. Відновлення контракту дозволило новому керівництву ХКБМ повернути на роботу колектив, а також скласти та погодити графік виробництва та поставок з усіма співвиконавцями контракту. Це один з найбільших контрактів підприємств Концерну в рамках виконання Державного оборонного замовлення. Фінансування контракту було передбачене за рахунок кредитних коштів, виданих під державні гарантії на суму 1,5 млрд грн. Внаслідок недобросовісних дій чиновників, керівництва підприємств та співвиконавців контракт був зірваний - за три роки після його підписання Збройні сили не отримали жодної одиниці техніки, а «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» було поставлено на межі занепаду та банкрутства. Термін поставки продукції бронетранспортерів минув ще у червні поточного року. Відновлення дії контракту та виготовлення виробництва стало одним з ключових пріоритетів нової команди Концерну та керівництва бронетанкового дивізіону, а також - керівництва Міністерства оборони, з яким був розпочатий інтенсивний діалог. Перша зустріч делегацій Концерну та керівництва МОУ пройшла вже у вересні поточного року і заклала новий рівень довіри та співробітництва між оборонним відомством та керівництвом Концерну. Термін поставки Контракту був продовжений на виконання доручення Президента України Володимира Зеленського після його візиту на ХКБМ у листопаді цього року. Додаткова угода щодо продовження терміну поставки контракту між ХКБМ та Міністерством оборони України була підписана відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України, ухваленого 4 грудня 2019 року. Нагадаємо, зрив контракту став резонансною подією в роботі Концерну, спричинив низку журналістських розслідувань і кримінальних проваджень. За фактом невиконання контрактів про постачання БТР-4Е для потреб Збройних Сил України Державне бюро розслідувань веде кримінальне провадження. За результатами внутрішнього службового розслідування директор заводу був відсторонений і нині триває конкурс на нового керівника. Керівництво ДК “Укроборонпром” направило до Генеральної прокуратури України результати службового розслідування щодо зриву поставки військової техніки в рамках Державного оборонного замовлення

24 грудня 2019 рокуКП “Шосткинський казенний завод “Імпульс” зі складу державного концерну “Укрборонпром”, відкрив новий виробничий комплекс, де виготовлятимуть усі необхідні деталі для засобів ініціювання артилерійських снарядів та ракетного озброєння. Завдяки запуску нового цеху на заводі утворився повний цикл виробництва артилерійських боєприпасів та ракетного озброєння. У цеху встановили сотню (101) комп’ютеризованих високотехнологічних верстатів та обладнання для виробництва комплектуючих деталей для детонаторів. Запустили цех у рекордно короткі строки – 9 місяців, його вартість склала 282 млн грн. На новому обладнанні вже виготовлена та успішно випробувана перша партія підривачів, наступний етап – полігонні випробування. “Високоточні верстати мають вільний набір інструментів, які здатні виготовити всю номенклатуру комплектуючих для детонаторів. Вірогідність браку деталей, які будуть виготовлятися в новому цеху, мінімальна. Нові верстати працюють у дуже швидкому режимі. Наприклад, для виготовлення деталі «Корпус» потрібно 26 хвилин, тоді як в ручному режимі спеціаліст витрачає на нього понад 8 годин”, - розповідає Андрій Артюшенко, директор дивізіону високоточної зброї і боєприпасів державного концерну “Укроборонпром”. Паралельно із обладнанням комплексу на підприємстві готували спеціалістів для роботи із новими верстатами, 25 працівників уже працюють в новому цеху. Передбачається, що за умови повної завантаженості буде задіяно 45 спеціалістів. Завдяки оновленню потужності заводу “Імпульс” здатні повністю забезпечувати потреби Міністерства оборони України.

Генеральний директор Державного концерну “Укроборонпром” Айварас Абромавичус взяв участь у 28-му засіданні Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва, яке відбулось 12 грудня в штаб-квартирі Альянсу. “Ми зосередились на реформуванні самої суті існування Концерну та рухаємось в напрямку його корпоратизації. Нарешті склалися всі необхідні умови для впровадження важливих реформ, зокрема завдяки налагодженню дієвої взаємодії та наявності повної підтримки з боку Верховної Ради України і профільних міністерств”, - зазначив Айварас Абромавичус. Він також запропонував стороні НАТО розглянути можливість розширити формат залучення української промисловості до багатонаціональних проектів НАТО, досліджень Промислово-дорадчої групи НАТО, підтримки та допомоги за напрямками стандартизації, контролю якості, оцінки відповідності оборонної продукції тощо. “Дуже важливим та перспективним напрямом взаємодії може стати залучення наших підприємств до ремонту і модернізації озброєння та військової техніки радянської розробки/виробництва, яка експлуатується в країнах Альянсу. Ми готові також приєднатися у якості співвиконавців до процесу розробки та виготовлення західних зразків ОВТ”, - зауважив Генеральний директор Концерну. Крім того, запропоновано поглибити співпрацю у сфері стратегічних авіаційних перевезень програми SALIS.