Офіс трансформацій державного концерну “Укроборонпром” на чолі з Генеральним директором Концерну Айварасом Абромавичусом провів зустріч із заступником керівника Офісу Президента Романом Машовцем та новою командою Директорату з питань національної безпеки і оборони ОП. Зустріч була присвячена статусу реформи Державного концерну та проблемним питанням роботи підприємств оборонної галузі. В Укроборонпромі ознайомили Романа Машовця зі стратегією трансформації Концерну, політикою власності та дорожньою картою реформи - робочим планом перетворень Укроборонпрому. Окремо Директорату з питань національної безпеки і оборони представили основні положення законопроектів, потрібних для реалізації реформи та оздоровлення підприємств Укроборонпрому. Також учасники зустрічі обговорили участь підприємств Концерну у виконанні Державного оборонного замовлення, фінансові питання, зокрема, питання обмеженої рентабельності, що підриває бізнес-модель та призводить до збитковості підприємств. Крім того учасники зустрічі обговорили питання експорт товарів військового призначення. Роман Машовець зазначив, що питання ОПК перебувають на особливому контролі Президента України і подібні робочі зустрічі матимуть регулярний характер, а Директорат з питань національної безпеки і оборони в ОП має стати основною платформою для обговорення та вирішення проблемних питань функціонування галузі та реформування державних підприємств ОПК. Нагадаємо, наприкінці квітня відбулася робоча зустріч генерального директора Укроборонпрому Айвараса Абромавичуса з головою Служби безпеки України Іваном Бакановим, під час якої Концерн заручився підтримкою колег з СБУ щодо трансформації оборонного концерну. Також після перерви, пов’язаної із заходу каратину, відновила роботу Міжвідомча робоча група, створена на базі Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо реформування Державного концерну «Укроборонпром».

Команда ДК «Укроборонпром» на чолі з генеральним директором Айварасом Абромавичусом презентували Прем'єр-міністру України Денису Шмигалю стратегію трансформації Концерну та дорожню карту реформи. У зустрічі також взяли участь міністр фінансів України Сергій Марченко та міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. З боку Концерну реформу презентували заступники генерального директора: Роман Бондар, Михайло Морозов, Руслан Корж та Мустафа Найєм. Команда Концерну розповіла про реальний стан підприємств оборонної промисловості, результати тріаж-аналізу, представила детальний план перетворень в Укроборонпромі та основні проекти законів, необхідні для реалізації трансформації підприємств Концерну у незалежні галузеві бізнес-одиниці. «Реформування Концерну неможливе без підтримки Кабінету міністрів. Наразі це єдина державна компанія, до якої не доходили руки жодного з попередніх Урядів. Зараз є вікно можливостей для прийняття необхідних рішень - на розгляді профільного комітету Верховної ради знаходиться ключові законопроекти, які дозволять прийняти історичне рішення щодо ліквідації пострадянського неефективного скупчення підприємств та перетворення Концерну у цивілізований бізнес», - розповів урядовцям Айварас Абромавичус. На зустрічі також обговорювались поточні проблеми у роботі Концерну. «Незважаючи на карантин та майже п’ятимісячну відсутність виплат по виконаних контрактах, підприємства Концерну продовжують поставляти необхідне озброєння та військову техніку в армію. Але, на жаль, наші проблеми залишаються поза фокусом уваги. Наразі Уряду передано цілу низку ініціатив, які можуть значно покращити умови роботи промисловості. Зокрема, щодо штучного обмеження прибутку виконавців Державного оборонного замовлення, бюрократичні перепони для експорту української зброї, яка складає левову частку доходів оборонних підприємств та неузгодженість відсоткових ставок по кредитах за державними гарантіями між банками та замовниками», - розповів про проблеми підприємств Мустафа Найєм. У свою чергу урядовці підтвердили, що Кабінет міністрів обов'язково відреагує на усі окреслені під час зустрічі проблеми і сприятиме якнайшвидшому угодженню необхідних для реформи законопроектів. Як відомо, раніше стратегію реформування »Укроборонпрому" презентували Офісу Президента. Також в Укроборонпромі розповіли про результати тріаж-аналізу, за підсумками якого в Концерні розпочато реорганізацію 50 підприємств. За результатами цього аналізу в Укроборонпромі створили 3 умовні групи компаній: для розвитку, оздоровлення та перепідпорядкування.  

Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», передало для потреб Міноборони чергову партію з 4 одиниць танків Т-64 та 2 одиниць танків Т-72, та успішно завершило контракт під державні гарантії з Міноборони України. «Частину бронетехніки нам довелось відновлювати в умовах карантинних обмежень, проте ми в стислі строки здійснили всі необхідні заходи щодо недопущення поширення коронавірусу на ЛБТЗ, як результат, нам вдалося якісно організувати роботу та вчасно передати військовим бронетехніку», – наголосив директор ДП «Львівський БТЗ» Віктор Андрощук. Керівник підприємства також розповів, що паралельно з виконанням державного оборонного замовлення, конструкторсько-технологічне бюро підприємства працює над освоєнням капітального ремонту та модернізацією інших видів гусеничної бронетехніки, таких як танк Т-80, броньовані ремонтно-евакуаційні машини БРЕМ-2 та БТС-4. «Це тривалий та трудомісткий процес освоєння нових видів техніки, але ми ставимо собі амбітні завдання – освоєння ремонту та модернізації всіх видів бронетехніки на гусеничному ходу, які є на озброєнні у Збройних Силах України. Ми працюємо та накопичуємо свій потенціал і нам дуже важливо безперебійно мати наступні державні замовлення аби, по-перше, зберегти унікальний колектив професіоналів на робочих місцях, а по-друге, і надалі нарощувати потужності роботи підприємства для збільшення обороноздатності нашої держави», – зазначив Віктор Андрощук. [gallery columns=«4» ids=«8386,8384,8385,8387»] Нагадаємо, Львівський бронетанковий завод – державне підприємство з 76-річним досвідом роботи, яке займається не тільки ремонтом, але і виготовленням бронетехніки, а саме: виготовлення броньованих пожежних машин ГПМ-72 та ГПМ-54, броньованих ремонтно-евакуаційних машин БРЕМ «Лев» та БРЕМ «Зубр» та тактичної броньованої колісної машини «Дозор-Б». Також підприємство здійснює капітальний ремонт і модернізацію танків Т-72, Т-64 та Т-55 і низки спеціальних інженерних машин, таких, як броньована машина розмінування БМР-2 та інженерна машина розгородження ІМР-2. Підприємство входить у п’ятірку найбільших платників податків області та забезпечує роботою понад 700 працівників, середня заробітна плата за перший квартал 2020 року становить понад 16 600 грн. що є майже на 70% більше середньої заробітної плати у Львівській області за той самий період.

В рамках Стратегії Інновації державний концерн «Укроборонпром» планує відродити та посилити конструкторський напрямок вітчизняного оборонно-промислового комплексу через інтеграцію критичних технологій, імпортозаміщення, створення інноваційних продуктів, а також за рахунок розширення лінійки товарів подвійного та цивільного призначення, над розробкою яких будуть працювати конструктори. Про це повідомила заступник генерального директора Укроборонпрому з інновацій Надія Васильєва в інтерв’ю виданню ОПК. «Я хочу щоб усі зрозуміли: будь-яка компанія без інновацій – приречена. Як з точки зору продуктової стратегії продажів, так і з точки зору розвитку своїх спеціалістів та інженерів. Нам потрібно дивитись на ринок по-сучасному. У нас більше 15 тисяч конструкторів та робочих інженерних спеціальностей, які очікують завантаження та розвитку. Але ані держзамовлення, ані існуючих ринків не достатньо для того аби завантажити наші конструкторські та виробничі потужності. Нам потрібно втілювати інновації як у продуктах, дизайні, технологіях виробництва, так і у бізнес-моделях пошуку нових ринків та видів фінансування», - зазначає пані Васильєва. За її словами, за результатами внутрішньої оцінки багатотисячний колектив конструкторів та інженерів Концерну буде класифікований на 2 групи, які будуть працювати над різними завданнями: суто військовими високотехнологічними та іншими інкрементальними (модернізація та покращення). Так, провідна команда конструкторів, до якої будуть входити як досвідчені талановиті конструктори підприємств Концерну, так і молоді амбітні інженери з сучасними знаннями у сфері розробок, буде працювати над лінійкою нових високомаржинальних інноваційних продуктів у сфері оборони. «Наразі ми витрачаємо 3-5% ресурсів на інноваційні напрямки і їх дослідження, а 95% - на модернізацію і оновлення існуючої продукції. Однак відсоток витрат буде постійно змінюватися на користь новітніх технологій», - наголошує заступник генерального директора з інновацій. Паралельно із нею, друга, так звана трансформаційна команда, буде шукати нові продукти подвійного або цивільного призначення, розробка та виробництво яких будуть забезпечувати витрати на утримання більшої частини конструкторів та інженерів, які наразі недозавантажені роботою. «Такі команди потрібно буде підсилити спеціалістами продуктового дизайну та економістами з бізнес-моделювання. Тут ми розраховуємо дуже на кооперацію з приватним сектором та іноземним інвестором. За нами – зростання якості та відповідальності, за приватним сектором – бізнес-моделі та замовлення», - додає Надія Васильєва. В Концерні планують до кінця травня завершити розробку середньострокової продуктової стратегії з фокусом на 1-2 суто інноваційних високомаржинальних продукта у кожній сфері Укроборонпрому (повітря, море, суходіл) та вже восени представити їх прототипи на виставці «Зброя та безпека». Нагадаємо, для визначення продуктової стратегії в квітні, після 8 років перерви, Укроборонпром перезапустив роботу Науково-технічної ради Концерну. НТР об’єднує як представників секторальних дивізіонів та конструкторських бюро підприємств Концерну, так і експертів ринку, представників профільних міністерств та інших органів влади. Продуктова стратегія Укроборонпрому буде враховувати очікування та запити ключових стейкхолдерів – сил безпеки та оборони України, сильні сторони та потенціал підприємств Концерну, можливості партнерської кооперації та світові тренди.

Державне підприємство «Київський бронетанковий завод», що входить до складу державного концерну «Укроборонпром», передало українським війковим партію з 9 бронетранспортерів БТР-80, відремонтованих в рамках державного оборонного замовлення. «Сьогодні ми передаємо нашим захисникам останню партію відремонтованих бронетранспортерів БТР-80. Роботи довелося закінчувати в особливому режимі карантину, але усі наші зобов’язання в рамках державного оборонного замовлення 2019 року тепер виконано», - повідомив директор КБТЗ Володимир Синявський. Усі бронемашини пройшли плановий регламентований ремонт, отримали нові сучасні засоби зв’язку та навігації, а також нові 29-дюймові покришки українського виробництва. “Підприємство мало завершити контракт восени минулого року, але через затримки у фінансуванні державних гарантій та додатковий обсяг робіт, який було виявлено вже після поглибленого дефектування, виконання робіт було затримано. Після зміни керівництва КБТЗ та призначення на посаду в.о. директора Володимира Синявського наприкінці минулого року відновилися ритмічні роботи в рамках контракту”, - зазначив заступник генерального директора Укроборонпрому з виробництва Ігор Фоменко. За підсумками першого кварталу 2020 року КБТЗ став рекордсменом серед підприємств бронетанкового дивізіону Концерну за обсягом виготовленої продукції. Так, у першому кварталі цього року обсяг товарного випуску продукції КБТЗ склав 406 млн грн. Це майже у 4 рази більше ніж за аналогічний період минулого року, повідомив Ігор Фоменко. “В цілому за 1 квартал 2020 року підприємствами, діяльність яких координується управлінням бронетанкової техніки Концерну, план по товарному випуску продукції виконаний на суму понад 1,7 млрд грн, що у порівнянні з виконанням плану товарного випуску продукції за аналогічний період минулого року більше ніж у 2,4 рази. За результатами роботи січня-квітня 2020 року бронетанковими підприємствами Концерну замовникам поставлено понад 300 нових, відновлених та модернізованих зразків ОВТ”, - розповів про підсумки заступник генерального директора Концерну з виробництва Ігор Фоменко. Він також окреслив майбутнє бронетанкових підприємств Укроборонпрому після реформи. Так, у результаті Концерн буде трансформовано у галузеві холдинги, що будуватимуться навколо прогресивних підприємств УОП, а сам Укроборонпром – ліквідовано. “Поточна модель управління Концерном буде змінена, оскільки вона не забезпечує ефективне управління більше ніж сотнею розрізнених підприємств-учасників Концерну. Зараз йде мова про створення в Укроборонпромі щонайменше 6 галузевих держкомпаній: ракетобудівної, авіаційної, авіаремонтної, бронетанкової, радарних та морських систем. Наприклад, до складу бронетанкового холдингу увійдуть підприємства, які здійснюють ремонт, виготовляють компоненти, здійснюють дослідження та створюють кінцевий продукт. Це буде повний виробничий цикл”, - повідомив Фоменко. У Концерні створено Стратегічний Комітет, до якого увійшли директори найбільших підприємств Концерну. Спільно з командою Укроборонпрому вони працюють над створенням нових холдингових компаній, моделей їхнього існування та ринкових стратегій. “Ми робимо фокус на інновації та продукцію, яка має експортний потенціал. Але перш за все завданням новоствореного бронетанкового холдингу буде переозброєння українського війська сучасними видами військової техніки вітчизняного виробництва. Також реформа передбачає обов'язково збереження конструкторського потенціалу галузі та трудових колективів, які після об'єднання працюватимуть у синергії”, - розповів про реформу УОП Фоменко. Нагадаємо, у квітні фахівців “Київського бронетанкового заводу” успішно завершили черговий етап випробувань модернізованого танку Т-72А, під час якого перевірили основні тактико-технічні характеристики танку під час водіння під водою. Раніше, на початку березня, КБТЗ передав Збройним силам України останню партію з 6 капітально-відремонтованих танків Т-72. Цим КБТЗ завершив поставку танків за державним контрактом з Міністерством оборони України. Перші 25 одиниць відремонтованих танків Т-72 із покращеними тактико-технічними характеристиками було передано до українського війська двома партіями у січні 2020 році. Державне підприємство “Київський бронетанковий завод” спеціалізується на виробництві легкого бронетанкового озброєння, капітальному ремонті та модернізації бронетанкової, інженерної та бойової техніки, ракетно-артилерійського озброєння, а також виготовленні запасних частин до бронетанкового озброєння та техніки. [gallery columns=«4» ids=«8367,8368,8369,8370,8371,8372,8373,8374,8375,8376,8377,8378»]

Сьогодні виповнюється 75 років з дня заснування «Запорізького машинобудівного конструкторського бюро »Прогрес« ім. академіка О.Г. Івченк», лідера вітчизняного авіадвигунобудування, що входить до складу ДК «Укроборонпром». Авіадвигуни, розроблені конструкторами «Івченко-Прогрес», застосовують на 66 типах літальних апаратів і їх модифікаціях у більш ніж 100 країнах світу. Підприємство також спеціалізується на газотурбінних двигунах промислового застосування. За підрахунками підприємства, загальний наробіток в експлуатації їх газотурбінних двигунів складає понад 300 млн годин. Це приблизно 35 000 років безперервно роботи. Експериментально-дослідний комплекс «Івченко-Прогрес» містить 17 стендів та 78 спеціальних установок для різних випробувань двигунів, що робить його одним з найпотужніших в Європі. Сьогодні колектив підприємства з 2500 тисяч людей очолює академік Інженерної академії України, доктор технічних наук Ігор Федорович Кравченко, який працює на підприємстві вже близько 40 років та обіймає посаду керівника та генерального конструктора з 2010 року. Під його керівництвом «Івченко-Прогрес» демонструє стабільний ріст фінансових показників, як за обсягом виконаних робіт, так і за їх реалізацією. Лише за останні 4 роки підприємство перерахувало до бюджетів різних рівнів більше 1 млрд грн податків. «Івченко-Прогрес – дійсно унікальне потужне українське підприємство зі світовим ім’ям! Саме це підприємство розробило двигуни, які підіймають у небо найбільший та найпотужніший в світі транспортний літак – Ан-225 »Мрію«, а також Ан-125 »«Руслан» та інші моделі літаків Антонова. Конструкторський геній колективу «Івченко-Прогрес» розробив не один унікальний двигун, які встановили багато рекордів, як, наприклад, перший в світі найбільш потужний вертолітний двигун Д-136. Щиро вітаю колектив та ветеранів підприємства із ювілеєм. Переконаний, що новим поштовхом для розвитку підприємства стане відродження в Україні авіабудування. Укроборонпром долучився до розробки відповідної стратегії і ми віримо, що незабаром цей великий державний проект буде втілено в життя«, - зазначає Генеральний директор ДК »Укроборонпром« Айварас Абромавичус. »Україна має необхідні потужності для повного циклу виробництва авіаційної техніки, включно із унікальними конструкторськими розробками «Івченка-Прогрес». Ухвалення Стратегії розвитку авіабудування, яка має сьогодні політичну підтримку Президента, має зрушити галузь з мертвої точки, що буде новим етапом у розвитку цілого ряду підприємств«», - додає радник генерального директора Укроборонпрому зі стратегічних питань Руслан Корж. ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро »Прогрес« ім. академіка О.Г. Івченка» здійснює проєктування, виготовлення, випробування, сертифікування, підтримку льотних випробувань дослідних зразків, авторське конструкторське супроводження виробництва і експлуатації, ремонт і модернізацію газотурбінних двигунів авіаційного і промислового застосування. Право на проєктування, виробництво, ремонт та модернізацію двигунів підтверджено понад 75 сертифікатами, виданими Європейським агентством з авіаційної безпеки, Державіаслужбою України, Головним управлінням цивільної авіації Китаю, Бюро Верітас та ін. «Івченко-Прогрес» активно співпрацює із іноземними виробниками авіаційної техніки та бере участь у міжнародних науково-технічних проєктів. Пріоритетними напрямками в роботі є науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.

Фахівці Ради національної безпеки та оборони України відреагували на масовану кібератаку на систему інформаційної безпеки ДК «Укроборонпром», зафіксовану у квітні 2020 року, та долучилися до відповідної робочої групи реагування на кіберзагрозу, створену на базі Концерну. Разом із фахівцями Апарату РНБО України до робочої групи реагування на кібератаку увійшли експерти інших профільних органів державної влади - Департаменту кіберполіції, Держслужби спецзв’язку та захисту інформації, Ситуаційного центру забезпечення кібернетичної безпеки СБУ. «Ми переконані, що нещодавній успішних досвід Укоборонпрому у стримуванні потужної кібератаки типу brute-force може допомогти убезпечити від подібних загроз інші державні підприємства та об’єкти критичної інфраструктури України. Тому ми налагодили обмін даними про кіберзагрози, спільно розробляємо методи ефективної протидії подібним атакам», - повідомив заступник генерального директора Укроборонпрому з безпеки Костянтин Бушуєв. Він розповів, що в Укроборонпромі оновилася команда фахівців, які займаються питаннями кіберзахисту та інформаційної безпеки оборонних підприємств Концерну, які запровадили нові протоколи реагування на зовнішні атаки. Нагадаємо, наприкінці квітня 2020 року фахівці з інформаційної безпеки ДК «Укроборонпром» успішно стримали масовану кібератаку типу brute-force, під час якої було зафіксовано більш ніж мільйон намагань доступів до електронних поштових скриньок співробітників Концерну, які надходили з 18 країн Європи. Аби посилити рівень кіберзахищеності Укроборонпрому, у березні керівництво Концерну ініціювало проведення аудиту кібербезпеки силами фахівців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, в процесі якого фахівці ДССЗЗІУ розглянули політику інформаційної безпеки Укроборонпрому, організацію системи інформаційної безпеки, управління інформаційними активами Концерну, управління доступом та інші аспекти фізичної та мережевої безпеки. Аудит засвідчив, що IT-система та система інформаційної безпеки Концерну доволі надійно захищені існуючими організаційними та технічними засобами. Водночас, Укроборонпром працює над посиленням власної кіберзахищеності у відповідності до рекомендацій аудиту.

У державній акціонерній холдинговій компанії “Артем” відбулася планова зміна керівництва - новим президентом призначено Володимира Зіміна. Відповідне рішення 30 квітня ухвалив Айварас Абромавичус, генеральний директор ДК «Укроборонпром». Перед новим президентом ДАХК «Артем» поставлено завдання розпочати трансформацію компанії у зв'язку зі реформою Концерну та початком створення державного холдингу високоточного озброєння. Володимир Зімін до недавнього часу працював у ДАХК «Артем», де протягом 6 років відповідав за зовнішньоекономічну діяльність, маркетинг та збут компанії, входив до Правління «Артему». За період роботи реалізував понад 70 міжнародних контрактів із партнерами з понад 10 країн світу. Зімін відповідав за напрямок стратегічного маркетингу та планування продажів за усіма регіональними напрямками, а також продуктову стратегію, взаємодію із державними органами влади, координував виконання замовлень та обслуговування імпортних операцій із обладнанням та сировиною військового призначення. До ДАХК «Артем» працював заступником директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», що входить до складу ДК «Укроборонпром», у державних та комерційних банках. Має понад 15 років досвіду у банківській сфері. Володимир Зімін має дві вищі освіти - закінчив Київський національний економічний університет та міжнародну програму MBA Carnegie Melon University (Пітсбург США) Міжнародний Інститут Менеджменту. Раніше пост Президента компанії ДАХК «Артем» займала Марина Грищенко. Вона почала працювати на підприємстві економістом у 1990 році, за 30 років роботи побудувала кар'єру від начальника управління до віце-президента (2009 р.) та президента компанії (2019 рік). Команда державного концерну Укроборонпром висловлює вдячність Марині Грищенко за багаторічну роботу та відданість підприємству, беззаперечний вклад в розвиток ДАХК «Артем». Усі зобов'язання Концерну за контрактом з Мариною Грищенко виконані вчасно та у повному обсязі, відповідно до трудового законодавства.

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ), що входить до складу ДК «Укроборонпром», передало Міністерству оборони України чергову партію з 5 бронетранспортерів БТР-4Е. Усі БТР оснащені кулеметами КТ762 виробництва київського державного підприємства “Маяк”, який є співвиконавцем контракту. Таким чином ХКБМ виконав уже 60% державного контракту - станом на кінець квітня на заводі виготовили та передали військовим 28 бронетранспортерів з 45, передбачених державним оборонним замовленням 2019 року. “Усі БТР прийняті військовою прийомкою Міноборони та вже відбули до військової частини”, - повідомив директор підприємства Яків Мормило.   [gallery columns=«4» ids=«8342,8349,8350,8351»] Нагадаємо, виконання поставок бронетранспортерів відбувається за контрактом з Міноборони від 2016 року, який був розблокований спільними зусиллями Президента України, Кабінету міністрів України, Міноборони та нового керівництва Укроборонпрому наприкінці 2019 року. Команда Концерну разом з керівництвом ХКБМ, новим директором заводу «Маяк» та Міністерством оборони доклали значних зусиль для реанімації контракту на виготовлення бронемашин та кулеметів для них. Ці бронетранспортери безпосередньо задіяні у військових операціях на Сході, але протягом більше ніж двохироків не виготовлялися і не постачалися Збройним силам України. “Контракт дістався нам у спадок у безнадійному стані і для нашої команди було принципово його врятувати, адже від його виконання залежала доля одного з наших найбільших заводів бронетанкового дивізіону. За фактом зриву контракту було порушене кримінальне провадження і у поставки цих машин в армію вже ніхто не вірив. Нами була пророблена беспрецедентна робота разом з державними органами і на даний момент контракт виконується з повним дотриманням термінів”, - розповідає Мустафа Найєм, заступник генерального директора Укроборонпрому з питань взаємодії з органами державної влади. Що важливо, виконання контракту дозволило відновити виробничий процес на іншому підприємстві Концерну - АТ “Маяк”, додав Найєм. «Після майже дворічного простою завод повністю відновив виробництво кулеметів для бронетранспортерів та інших видів зброї. Перша партія з 5 кулеметів для БТР-4Е пройшла всі випробування, була прийнята Військовим представництвом Міноборони та доставлена до Харкова, де їх встановили на бронетранспортери», - додав заступник гендиректора Концерну. [gallery columns=«2» size=«medium» ids=«8344,8342»] “Два роки завод не працював, його атакували рейдери і потроху розкрадали екс-керівники. Ми змінили на “Маяку” директора, з яким за три місяці стабілізували роботу підприємства, почали повертати майно і налагодили виробництво кулеметів за цим державним контрактом”, - розповів Найєм. Нагадаємо, перші відвантаження військовим бронетехніки після відновлення робіт за контрактом відбулися у грудні 2019 року – ХКБМ передав військовим 12 бронетранспортерів БТР-4Е. Далі відвантаження відбувалися чітко за графіком. Так, у лютому цього року підприємство відвантажило 3 бронемашини, у січні – 4, у березні – 4 та 5 - у квітні. Всього за контрактом ХКБМ має виготовити і передати 45 одиниць бронетранспортерів БТР-4Е. Під час карантину в Україні виробництво кулеметів на заводі “Маяк” та бронетранспортерів на ХКБМ відбувається без затримок, державний контракт виконується всіма співвиконавцями у повному обсязі та згідно з графіком. [video width=«1024» height=«576» mp4=«/storage/news_import/2020/04/KhKBMLogo-small.mp4»][/video]

Державна компанія «Укрспецекспорт», що входить до складу ДК «Укроборонпром», спільно з ТОВ «Аеротехніка-МЛТ» виконала зовнішньоекономічний контракт на постачання радіолокаційної техніки іноземному замовнику. «Попри карантинні заходи і обмежене авіасполучення в усьому світі, Укрспецекспорт продовжує працювати над виконанням контрактів, а також укладає нові угоди на постачання військової техніки та озброєння, виробленого оборонними підприємствами Концерну. Як би це складно не було в умовах пандемії, яка майже зупинила економічну діяльність багатьох країн світу, що є нашими партнерами, Укрспецекспорт продовжує виконувати свої зобов’язання. Сьогодні згідно з графіком у повному обсязі відвантажили іноземному замовнику продукцію за контрактом», - повідомив директор компанії Вадим Ноздря. [gallery size=«medium» ids=«8333,8334,8335»] Раніше цього місяця компанія «Укрспецекспорт» достроково поставила Міністерству оборони України 37 одиниць бойових машин піхоти БМП-1 для потреб Збройних Сил України. Як відомо, державний концерн «Укроборонпром» за результатами 2020 року має наміри отримати від збройного експорту близько мільярда доларів США. Про це повідомив заступник генерального директора держконцерну з маркетингу та збуту Михайло Морозов. Такого ефекту в Концерні очікують в тому числі від реформи спецекспортерів, розпочатої наприкінці 2019 року. Вона триватиме щонаймене 3 роки, за її результатами кількість державних компаній-спецекспортерів буде зменшена і вони працюватимуть за принципом: «одна країна – один експортер». Водночас, Морозов не виключив, що на фінансові плани Конерну щодо експорту може негативно вплинути коронавірус та пов’язаний з ним карантин – як в самій Україні, так і в усьому світі. За підсумками 2019 року експорт озброєння та послуг підприємств-учасників концерну «Укроборонпром» склав 908 млн доларів США, що на 19% більше показника 2018 року.

Державне підприємство «ДержККБ »ЛУЧ«, що входить до складу ДК »Укроборонпром« достроково відвантажило Збройним Силам України останні 16 одиниць виробів «Вільха», що серійно виготовлялися на підприємстві відповідно до державного контракту укладеного в рамках державного оборонного замовлення. Таким чином ДП »ДККБ «Луч» виконало державний контракт, укладений з Міністерством оборони України у 2018 році на поставку Збройним силам України виробів «Вільха». Відповідно до календарного плану контракту постачання всієї кількості виробів передбачалося здійснити до кінця травня 2020 року. Однак, враховуючи важливість цих виробів для підвищення боєздатності Збройних сил України, ДП «ДККБ »Луч« завершило виконання контракту достроково. На початку квітня військовим було поставлено заключну партію виробів »Вільха«. Конструкторське бюро »Луч« під час карантину продовжує працює на повну потужність: тривають роботи в рамках раніше укладених контарктів, модернізація ракетної системи »Вільха-М« та випробування ракетного комплексу »Нептун«. Реактивна система залпового вогню »Вільха« призначена для ураження на дальніх відстанях броньованої, легкоброньованої та неброньованої техніки, живої сили противника, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку, об’єктів військово-промислової структури, наземних споруд складського та іншого призначення. Ракетний комплекс »Нептун" – комплекс крилатих ракет наземного базування з протикорабельною ракетою призначений для ураження бойових кораблів класів крейсер, есмінець, фрегат, корвет, десантних, танкодесантних кораблів та транспортів, які діють як самостійно, так і в складі корабельних груп і десантних загонів, та берегових радіо-контрастних цілей, в простих і складних метеорологічних умовах, у будь який час доби і року, при активній вогневій та радіоелектронній протидії противника.  

Міжвідомча робоча група, створена на базі Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо реформування Державного концерну «Укроборонпром» відновила свою роботу після перерви, пов’язаної із заходами карантину. Перше засідання групи за участі представників Концерну, народних депутатів та експертів відбулося 28 квітня в форматі онлайн-конференції. Під час зустрічі учасники групи обговорили деталі проектів законів, від яких залежить трансформація Концерну, законодавчі особливості створення секторальних корпорацій, юридичні ризики та правову рамку, необхідну для комплексного фінансового оздоровлення підприємств оборонної промисловості. «Парламентський комітет – наш головний партнер у реформі, який має стати локомотивом трансформації Концерну, де вже все готово для швидкої перебудови. Стратегія трансформації Укроборонпрому презентована профільним міністерствами та правоохоронними органами і ми вже почали її реалізовувати – утворили Стратегічний комітет, в який увійшли керівники всіх дивізіонів та найбільш перспективних підприємств оборонпрому, що стануть стрижнем майбутніх секторальних холдингів. Триває робота над виробленням організаційно-правової структури майбутніх компаній, моделей корпоративного управління, бізнес-стратегій. Швидкість появи в Україні державних галузевих корпорацій оборонно-промислового комплексу нового зразка напряму залежить від ефективності роботи парламенту і профільного комітету, а саме - прийняття необхідних законопроектів, які усунуть законодавчі бар’єри для реформи і створять сприятливі умови для оздоровлення всього сектору», - розповів про підсумки зустрічі Мустафа Найєм, заступник генерального директора Концерну зі зв’язків з органами державної влади. Він зазначив, що робота над проектами законів щодо корпоратизації та особливості діяльності оборонних підприємств Концерну триватиме до кінця травня. Нагадаємо, у лютому 2020 року на базі Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки утворили міжвідомчу робочу групу щодо реформування Державного концерну «Укроборонпром». До групи увійшли представники Концерну, Офісу Президента та Верховної Ради, трьох міністерств (Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерств розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), Ради національної безпеки і оборони, Державної податкової служби, Державного космічного агентства, посольств країн Великої Сімки, офісу НАТО та інших міжнародних організацій, науковці, профільні й антикорупційні експерти з числа громадського суспільства. Завдання робочої групи – напрацювати низку законодавчих актів, які необхідні для трансформації «Укроборонпрому» та фінансового оздоровлення Концерну. Йдеться, в першу чергу, про проект Закону України «Про корпоратизацію», який дозволить перетворити Концерн та його підприємства-учасники в акціонерні товариства, а також законопроекти про реструктуризацію податкових боргів та фінансового оздоровлення підприємств оборонно-промислового комплексу.