ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, що входить до складу Державного Концерну «Укроборонпром», виконало замовлення Міністерства оборони України на поставку безпілотного авіаційного комплексу SPECTATOR-M1, виготовленого в рамках ДОЗ. «Це перша поставка Збройним Силам України безпілотного авіаційного комплексу цієї модифікації. SPECTATOR-M1 - наша спільна розробка разом із науковцями Національного технічного університету України «КПІ», у цій модифікації підсилено основні переваги попередніх моделей – відмінна аеродинаміка, малопомітність, захищеність від систем радіоелектронної боротьби. Закінчувати роботи над комплексом довелося під час карантину, але ми, попри все, виконали свої зобов’язання перед Міністерством оборони», - повідомив голова правління ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова В’ячеслав Проценко. БпАК SPECTATOR-M1 призначений для розвідки місцевості, може бути використаний для моніторингу державного кордону, пошуково-рятувальних операцій, моніторингу водних та лісовий масивів тощо. Завдяки вдалій аеродинаміці один такий безпілотник може знаходиться в повітрі більше двох годин та охоплювати зону радіусом до 30 км. Повторний запуск БПЛА займає до десяти хвилин і не потребує спеціальних злітних майданчиків чи додаткового аеродромного устаткування для експлуатації. З детальними характеристиками та функціональними особливостями комплексу можна ознайомитися на сайті Укроборонпрому. SPECTATOR-M1 пройшов випробування та був прийнятий на озброєння ЗСУ у червні 2019 року. Попередні модифікації БпАК «Spectator M1» поставляються Міністерству оборони та Прикордонній службі України з 2015 року. У 2018 році команді фахівців, що працювали над реалізацією проекту БпАК «Spectator» було присуджено Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій.

Мустафа Найєм, заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» з питань взаємодії з органами державної влади про плюси та мінуси створення нового міністерства з розвитку стратегічних технологій та інновацій.   Судя по всему, в скором времени в структуре правительства может появиться новый вице-преьмер и новое министерство, которые будут опекаться оборонно-промышленным комплексом. У этой идеи много критиков и сторонников. Критики опасаются создания «совкового» монстра и ссылаются на стандарты Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР). Сторонники справедливо указывают на отсутствие единого органа управления и государственной политики в сфере ОПК. Я против слепого следования каким-либо догмам, независимо от того, кто на них ссылается. Попробую пояснить свою позицию исходя из здравого смысла и наших реалий. Начну с того,что такое стандарты Организации Экономического Сотрудничества и Развития. Если совсем упростить, они сводятся к одной простой мысли – один и тот же субъект не может одновременно и устанавливать правила работы рынка, и напрямую управлять одним или несколькими игроками. Как, например, тренер футбольной команды – даже самый честный и объективный – не может играть на поле и судить матч. Правила в стране создают государственные органы-регуляторы. И очевидно, чтоодин и тот же орган не может одновременно и диктовать правила, и управлять предприятиями. Рано или поздно возникнет соблазн писать правила под себя и насиловать рынок. Это - конфликт интересов и практика показывает, что рано или поздно он приводит к коррупции, неэффективности и развалу сектора экономики. Это и есть суть тех самых стандартов ОЭСР, нарушения которых опасаются критики. К сожалению, инициаторы создания нового органа до сих пор так четко и не артикулировали, какими именно будут функции нового органа по отношению к государственным предприятиям и Укроборонпрому. В любом случае, создание такого госоргана – это политическое решение и принимать его должны парламент и правительство. Я же позволю себе высказаться от лица тех, для кого, собственно, это министерство должно работать. Я считаю, что создание такого министерства назрело уже давно. Объясню, почему. Я – переговорщик и лоббист интересов Укроборонпрома – самого крупного объединения отрасли. В Концерне я занимаюсь вопросами взаимодействия с органами государственной власти. Ежедневно по различным вопросам наших предприятий моя команда контактирует с десятками коллег из департаментов минимум пяти министерств, семи парламентских комитетов и нескольких рабочих групп в составе представителей всех наших регуляторов. Буду откровенен: зачастую, когда у наших предприятий возникают проблемы,мне сложно найти одного единственного «собеседника», который бы предложил комплексное решение системных проблем, уничтожающих отрасль прямо сейчас, каждый день.Возникает стойкое ощущение, что в правительственном квартале уверены, будто мы решаем какие-то свои личные, а не общие проблемы. Нам действительно нужен единый центр формирования и реализации государственной политики в сфере ОПК, который бы координировал взаимодействие между всеми субъектами отрасли. Существование такого центрального органа исполнительной власти предусмотрено законом «О национальной безопасности Украины», который вступил в силу еще в 2018 году. Теоретически, это могло бы быть любое министерство, служба, агентство или даже инспекция. На данный момент правительство уполномочило на такие функции Министерство экономики, где специально для этого сектора создана позиция профильного заместителя министра. Таким образом, формально в стране уже существует госорган, ответственный за эту сферу. Но давайте говорить открыто. На одного заместителя министра возложена функция формирования, реализации и координации сектора, где одновременно «играют» – 16 государственных заказчиков, в том числе, несколько министерств; 116 предприятий Укроборонпрома, Государственное космическое агентство, Государственная служба экспортного контроля и более полутора сотни частных компаний. Очевидно, полномочий и инструментов заместителя министра недостаточно для координации такого большого количества игроков, среди которых целый ряд субъектов, имеющих гораздо больше рычагов влияния.И это не вопрос персоналий. А проблема приоритетов, системы координат, функционала и возможностей конкретной должности. Поэтому да, стране нужен такой госорган.Но играть на поле и самостоятельно управлять хозяйственной деятельностью госпредприятий он не имеет права.Владеть – может. Например, корпоративными правами. Может и обязан требовать высоких показателей, но не может указывать, как строить и реализовывать свою деятельность. Внедрение этих правил и есть то, что мы называем уже приевшимся словомкорпоратизация. Когда собственник, в данном случае - государство, распоряжается своими активами и правами не напрямую, а через систему корпоративного управления, состоящую из коллегиальных органов, куда собственник делегирует своих представителей. Что важно,необходимость внедрения такой системы управления не зависит от того, когда и как будет создавать новое министерство, как оно будет называться, какой у него будет штат, бюджет и кто его возглавит. Повторюсь, я не комментирую политическое решение госорганов о создании нового министерства. Но внедрение вышеуказанных стандартов – это базовое необходимое условие реформирования отрасли и перехода к цивилизованным инструментам управления госсобственностью. Это еще не реформа, но уже точка невозврата в наше советское прошлое. И Укроборонпром к этому уже готов.Готово и правительство, которое дорабатывает необходимые законопроекты и внесло в проекте своей программы пункт о переходе к корпоративной модели управления в ОПК. К сожалению, инициаторы создания нового министерства ставят переход к модели корпоративного управления в прямую зависимость от появления нового госоргана. Это непозволительное затягивание реформы ключевого сектора экономики. Я был свидетелем создания не одного госоргана и в шапкозакидательство не верю. Запуск нового министерства не решается одной подписью. Разработка нового положения, набор штата, внесение изменений в бюджете, выбор и назначение руководителя даже при благоприятном политическом консенсусе займет минимум полгода. Еще столько же – на разработку внутренних процедур, налаживание контактов с другими госорганами, в т.ч. с заказчиками и исполнителями военной техники, парламентом, СНБО, международными организациями и прочее. Итого – год. Еще один год ожидания военно-промышленного комплекса воюющей страны, пока государство разрешит ему выйти из каменного века. Корпоратизация и стандарты ОЭСР – это ведь не прихоть новых реформаторов, не требование западных спецслужб и не «воля Сороса». Это непосредственно вытекает из целого ряда нормативных документов, выданных Кабинетом Министров Украины и Президентом, которые прямо обязывают нас идти по этому пути.

Сьогодні, 15.06.2020, в мережі Інтернет з’явилася інформація, що Окружний адміністративний суд міста Києва нібито зупинив дію рішення Генерального директора Державного Концерну «Укроборонпром» від 09.06.2020 про звільнення президента ДП «Антонов», і таким чином нібито задовольнив клопотання О.Д. Донця щодо незаконності наказу та відновив його на посаді керівника ДП «Антонов». ДК «Укроборонпром» не може ані підтвердити, ані спростувати зазначену інформацію, адже ані позову О.Д. Донця, ані жодних рішень суду з цього приводу Концерн станом на вечір 15.06.2020 не одержував; відповідні судові акти відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Водночас, викликає здивування звернення О.Д. Донця з позовом до адміністративного суду, адже Концерн не є органом влади, а керівник підприємства не є посадою державної служби, а отже - не існує юридичних підстав для звернення до адміністративного суду. Водночас, оскільки у п’ятницю, 12.06.2020, Концерн отримав листок непрацездатності, який свідчить, що на дату звільнення О.Д. Донець перебував на лікарняному, наказ від 09.06.2020 про припинення повноважень О.Д. Донця сьогодні скасовано. Разом із тим, Концерном прийнято рішення про припинення повноважень О.Д. Донця як президента ДП «Антонов» з 15.06.2020. «На жаль, ми є свідками використання недоліків судової системи та недосконалостей правового поля. Саме це змушувало роками терпіти неефективних управлінців на чолі державних підприємств. Я не бачу пана Донця керівником ДП «Антонов». У нас різні цінності, різний погляд на майбутнє компанії і різне ставлення до численних порушень та зловживань, ознаки яких ми виявили під час перевірки за дорученням Прем’єр-міністра та Служби безпеки України. Олександр Донець обрав шлях війни з підприємством та колективом, яким він керував майже два роки. Це його право, так само як звертатися до суду. Ми впевнені у своїй правоті і будемо далі піднімати з колін легенду вітчизняного авіапрому», - заявив Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавичус.

Сьогодні команда державного концерну ДК «Укроборонпром» разом з в.о. президента підприємства Олександром Лосем зустрілися з колективом ДП «Антонов» та представила працівникам результати перевірки, наслідком якої були зміни у вищому керівництві Антонова. Участь у зустрічі з антонівцями взяли заступник генерального директора концерну з питань трансформацій Роман Бондар, заступник генерального директора з питань безпеки Костянтин Бушуєв, директор компанії «Спецтехноекспорт» Євген Ларін. Колективу підприємства розповіли про результати перевірки, яку Концерн проводив за дорученням Прем'єр-міністра та СБУ, пояснили причини припинення повноважень президента ДП «Антонов» та очікування від нового керівника. Директор з трансформації Концерну Роман Бондар розповів антонівцям про плани реформування підприємства та повідомив, що Олександр Лось очолить Стратегічну групу по реформуванню Антонова, яка розробить детальний покроковий план змін. «Наступного тижня комітет розпочне роботу і до процесу реформування Антонова будуть залучені представники колективу. Антонов мають змінювати самі антонівці. Ми на цьому неодноразово наголошували. Одним із головних завдань, які Президент України поставив перед новим керівництвом »Укроборонпрому«, є розробка та реалізація комплексної стратегії з трансформації оборонної галузі, до складу якої входять й авіаційні підприємства України. »Антонов« стане ключовим підприємством, на основі якого відбудеться формування державної авіаційної холдингової компанії. Ми розраховуємо, що зміна керівництва пришвидшить процес трансформації підприємства і перетворення його на сучасного і потужного виробника транспортних літаків», - розповів Роман Бондар. Окремо команда Укроборонпрому спростувала міфи та чутки про майбутнє ДП «Антонов», які ширяться на підприємстві колишнім керівництвом. «Чутки про відчуження нерухомості та інших активів »Антонова«, закриття соціальної інфраструктури, відокремлення авіаперевезень від авіабудівництва - ці фейки не мають нічого спільного з планами »Укроборонпрому« і не мають під собою жодних документальних підстав. Ті, хто їх поширюють, шкодять національним інтересам і самому Антонову», - заявив Роман Бондар. Також перед колективом виступив Євген Ларін, директор компанії «Спецтехноекспорт». Він пояснив причини затримки авансового платежу за перуанський літак та окреслив майбутні можливі контракти для Антонова, над якими працює його компанія. Зустріч тривала близько 2 годин і зібрала понад 300 працівників ДП «Антонов». У Концерні запевнили, що подібні зустрічі відбуватимуться регулярно і закликали працівників не піддаватися зовнішнім групам впливу, які намагаються перетворити зміну керівництва на конфлікт, втягнути колектив у внутрішнє протистояння і використати це у своїх політичних цілях.

Інтерв’ю генерального директора ДК «Укроборонпром» Айвараса Абромавичуса 24 каналу, вперше опубліковано 11 червня 2020 року, автор - Антон Голобородько. 30 років тому Україна отримала один із найпотужніших оборонних секторів у світі. Ми могли виробляти абсолютно все: літаки, танки, БТРи, кораблі. Здавалося, що у цієї галузі попереду – велике майбутнє. Чому цього не сталося – пояснив керівник Укроборонпрому Айварас Абромавичус. Про корпоратизацію в Укроборонпромі, стан реформи та ситуацію на ДП «Антонов» – він розповів у інтерв'ю в програмі «Є питання» на 24 каналі. Про реформу в Укроборонпромі - Ви зараз хочете розпочати реформу в Укроборонпромі. У чому її суть? Реформа управління держпідприємствами почалася 5 років тому. Спеціальним законом, на жаль, підприємства оборонно-промислового комплексу були з неї вилучені. Як результат реформи Укрпошта, Нафтогаз, Укрзалізниця та інші підприємства змогли залучити фінансовий ресурс для розвитку за дуже привабливими низькими ставками. Ми ж цей шлях лише починаємо. Тому все, що робилося до цього в Укроборонпромі щодо корпоративного управління, підконтрольності, прозорості, світових стандартів – все це тільки зараз починається в нас. Ми напрацювали всі ці стандарти, процедури, політики, правила. І чекаємо, аби Верховна Рада ухвалила закон про корпоратизацію підприємств оборонно-промислового комплексу. Важливо! Реформи в Укроборонпромі неможливі без ухвалення змін до Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» і прийняття нового Закону України «Про корпоратизацію підприємств ОПК». -Можете пояснити простими словами, що таке корпоратизація? Зараз досі в оборонно-промисловому комплексі більшість підприємств перебувають у юридичній формі, яка не притаманна приватному сектору, світовій практиці. Це казенні, державні та унітарні підприємства. Така форма власності не дозволяє компаніям розвиватися, правильно розпоряджатися своїм майном, залучати фінансові ресурси через розміщення, наприклад, єврооблігацій на світових ринках, а також робити спільні підприємства з світовими гігантами. Тобто все це потрібно міняти, корпоратизувати. При цьому, корпоратизація в жодному випадку не є синонім до приватизації. Є багато фейків, людей залякують, що зразу після корпоратизації відбудеться приватизація, що відбудеться якийсь розпродаж майна. Також хочу сказати, що після приходу нової команди Укроборонпрому за 9 місяців ні одного квадратного метра, ні одного підприємства не було продано. У найближчих планах такого немає. Проте є досить велика кількість зайвого майна, яким мають розпоряджатися самі підприємства – з метою розвитку. Ситуація на ДП «Антонов» -Якщо говорити про корпоратизацію, напевно, дуже хороший приклад – це держпідприємство «Антонов». Його мали корпоратизувати, але цього не відбулося. Ба більше, це підприємство з унікальними можливостями та великими збитками. Воно щороку отримує величезні дотації з державного бюджету. Що з цим робити? Ви правильно зауважили: попри підбурювання колективу деякими керівниками, держава підтримує ДП «Антонов», надаючи велику кількість субсидій та пільг – у розмірі 600 мільйонів гривень у рік. «Антонов» переживає не найкращі часи: за 5 років там не виготовили жодного літака. Зараз триває виробництво літака для поліції Перу. Його змогла продати вже нова команда Укроборонпрому спільно зі своїми спецекспортерами. Зараз очікуємо другого тендеру для поліції Перу, маємо намір його виграти. Працюємо й по інших напрямках: Азербайджан, Туреччина, Саудівська Аравія, Індія – це лише кілька країн з усіх, які можу згадати. Найважливіше – щоб наші власні збройні сили, поліція та ДСНС закупляли літаки. На жаль, на 2020 рік цього передбачено не було. Але разом з новим менеджментом ДП «Антонов» ми докладемо максимум зусиль, аби в 2021 році наші військові та поліція закупили щонайменше 2 транспортних літака АН-178. Щодо корпоратизації Антонова – уже в 2012 році Організація економічного співробітництва та розвитку, яка є світовим золотим стандартом корпоративного управління, зробила дослідження. Його замовила українська влада, профінансувало шведське посольство. Там чорним по білому було написано: якщо «Антонов» хоче бути серед світових лідерів авіабудування, підприємство повинне запровадити світові стандарти корпоративного управління. Пройшло 8 років, деякі учасники «велопробігу» нас звинувачують, що ми квапимо «Антонов» в переході на ці стандарти. Але я говорю: вже 8 років пройшло, ви нічого не зробили, світ пішов далеко. Приватний підприємець Ілон Маск посилає ракети в космос, приватна компанія в Туреччині виготовляє у великій кількості абсолютно феноменальні ударні дрони. «Антонов» ж натомість стоїть на місці. Ба більше, 11 травня 2017 року було ухвалене розпорядження Кабміну про корпоратизацію ДП «Антонов» та заводу цивільної авіації №410. Знову 3 роки пройшло, а нічого не зроблено. -Чому так відбулося? Чому ми стільки років спостерігаємо та очікуємо, що Антонов ось-ось здійснить прорив, вкладаємо туди державні гроші, а результату немає? Чи можемо ми в принципі із «Антонова» зробити «Боїнг»? На початку 1990-х в небі було більше АНів, ніж «Боїнгів» та «Аеробусів» разом взятих. Зараз, на жаль, кількість літаків АН зменшилася на 90%. Легендарна слава є, але минулі досягнення не гарантують успіху в майбутньому. Риба гниє з голови. Якщо менеджмент «Антонова» за останні роки показав неспроможність і небажання трансформуватися, то запоруки успіху немає. Тому 2 дні тому ми ухвалили рішення про зміну керівництва. Є колосальна кількість порушень умов контракту від гендиректора. Пройшла перевірка СБУ, яка показала велику кількість порушень. Ми передали результати цієї перевірки НАБУ та НАЗК і вирішили змінити керівництво. При цьому, тимчасовий в.о. гендиректора – це корінний «антонівець», один із наймолодших, 44 років йому. Це – Олександр Лось, керівник усіх конструкторів. Він авіабудівник «до кісток», володіє англійською, має дуже хорошу репутацію за межами України, на підприємстві працює вже 18 років. Вважаю, що під таким керівництвом нам вдасться зрушити з мертвого місця трансформацію цієї компанії. -СБУ провели перевірку. Що вони виявили? Корупцію, кримінал, якісь інші злочини? Це ДСК-перевірка (для службового користування – 24 канал). Тобто у публічному просторі ви не побачите її результатів. Тривала вона місяць, хоча зробити це можна було й у стисліші терміни. Проте був саботаж, певні погрози з боку менеджменту та образи у бік тих, хто проводив перевірку. Як я сказав, порушення серйозні, далі будуть розбиратися правоохоронні органи. Вважаю, що є неефективне управління держмайном, зокрема в особистих інтересах, можливо. Є неефективний захист державних інтересів в судах за кордоном. Тож з такими підходами, які були у попереднього керівництва, далеко ми не зайдемо. Які зміни чекають Укроборонпром -«Антонов» – це лише один з компонентів Укроборонпрому, є ще багато інших. Наскільки я розумію із заяв, мовиться про те, шо Укроборонпром має бути ліквідованим. А на його місці повинні бути утворені 5 – 6 підприємств, які будуть мати максимально замкнений цикл виробництва і з максимально готовою продукцією для представлення. Водночас напередодні я брав інтерв'ю у секретаря РНБО. Він сказав, що у них є якесь інше бачення. Є конфлікт чи його немає? Чи, можливо, мовиться про різну термінологію? У нас достатньо різне бачення реформи сектору ОПК. Ціла команда детально займається цим 9 місяців. Проводять дуже детальні дослідження, використовуючи найкращі світові практики. Підключили консультантів, детально вивчили кожну компанію, проблеми, перспективи тощо. Й ми, звісно, дійшли до висновку, що сама структура керування, яка є зараз, потребує змін. Ми пропонуємо, щоб у майбутньому це був корпоративний центр під, можливо, іншою назвою, аніж Укроборонпром. Функцій буде набагато менше, ніж зараз в Укроборонпрому. Тому інколи й випливає фраза, що Укроборонпром буде ліквідований. Зараз близько 260 співробітників, а в майбутньому буде 50 – 60 або до 100. Більший фокус та повноваження буде на business unit, так званих галузевих корпораціях. Їх буде приблизно 6, а також ще 1 – 2 спецекспортера. Під ними вже будуть галузеві підприємства. При цьому, за останній час зробили так званий 3H аналіз. Розділили всі підприємства на 3 групи – розвитку, реструктуризації та групу, яка повинна бути перед Фондом держмайна, тому що в приватних руках вони будуть успішнішими. Не дивлячись на державну позицію щодо нового центрального органу виконавчої влади, ми повинні рухатися паралельно вперед. Тому ми разом з профільним комітетом Ради та Міністерством економіки розробили закон про корпоратизацію Укроборонпрому. Вважаю, що потрібно його ухвалити в найближчі терміни. Хочу нагадати, що 20 червня 2018 року була ухвалена єдина дієва стратегія щодо розвитку сектору ОПК до 2028 року. Там дуже чітко прописано, в якому напрямку ми рухаємося. Це насамперед стандарт НАТО. А ще там дуже чітко написано, що Укроборонпром повинен трансформуватися в галузеві корпорації, тобто має бути кластеризація. Те, що ми зараз і робимо. Це ми не придумали самі. Ми дотримуємося раніше заданих стратегій. Я вважаю, що держава повинна управлятися нормативно-правовими актами. Деякі нас звинувачують, що ми надто швидко рухаємося, розробляємо стратегії. Ще два дні назад разом з компанією Ernst & Young за підтримки французького уряду розробили дуже чітку модель управління майбутнього корпоративного центру галузевих корпорацій і окремих підприємств. Як вони взаємодіють, де чиї повноваження. Адже досі такий документ ніколи не пропрацьовувався. Тому й були казусні ситуації, коли ніхто не знав, хто за що відповідає, хто призначає, як винагороджуються. Я вважаю, що пророблена величезна робота й ми рухаємося вперед. -Говоримо зараз про те, що має бути кілька галузевих корпорацій, які повинні виробити якусь продукцію. Чи здатен Укроборонпром в тому вигляді, в якому він є зараз, або уже реформований, забезпечити потреби українського війська в оборонній техніці та озброєнні? Я би одразу хотів сказати, що наша оборонна промисловість дуже сильно недофінансовується. Є застаріле правило щодо того, як наша продукція оцінюється в так званих РКМ (розрахунково-калькуляційні матеріали – 24 канал). Як вважається там, націнка на комплектуючі матеріали не може бути понад 1%, на робочу силу – не більше, ніж 20%. І це стримує маржинальність нашої продукції, тобто на внутрішніх ринках заробити неможливо. Тому окремі компанії концерну Укроборонпрому розвиваються тільки шляхом експорту. Ми, на жаль, повинні шукати «місце під сонцем» за кордоном, щоб заробляти, розвиватися тощо. Боремося за те, щоб не платити дивіденди в державний бюджет в час війни. Тому що 30 років наша компанія недоінвестована, технологічно дуже сильно відстала. Всі виробничі приміщення небезпечні для роботи людей. Потрібно будувати нові заводи, цехи, закуповувати нове обладнання. Для цього не вистачає коштів, тому що не вистачає механізмів, інструментів з боку держави щодо фінансування промислового комплексу. Але як тільки ми створимо галузеві корпорації, нові правила корпоративного управління, прозорість, фінансовий аудит по міжнародній фінансовій звітності, яка ніколи не робилася…. Тому ми відстаємо від Укрпошти, Укрзалізниці та «Нафтогазу» десь на 3 роки. Вважаю, що наздоженемо втрачене швидше й вже вийдемо на світові ринки, включно із залученням дешевого фінансового ресурсу, який допоможе нам якось розвиватися. В державі глибокі проблеми із ухваленням рішень. Як ви знаєте, держоборонзамовлення було затверджене, перші гроші прийшли тільки на першому тижні квітня. Тобто перші три місяці держава не фінансувала оборонно-промисловий комплекс. І це під час війни, коронавірусу, карантину. Тобто ситуація дуже складна. Планування йшло раніше хоча б на рік. А зараз гроші отримуємо хоча б в квітні чи в травні, а у листопаді вже просять тебе розповісти, чи ти впорався з виконанням держоборонзамовленням. Отже, планування йде тільки на 9 місяців. Європейські країни в кооперації планують починати виробництво нового покоління танків в 2038 році. Тобто вони вже там планують, що буде через 15 років, а ми не знаємо, що в нас буде через 9 місяців. Потрібно переходити на довгострокове планування. Ми над цим вже працюємо з Міністерством оборони. Працюємо особливо щодо бронетанкової техніки: БТР-3, БТР-4, броньована машина «Дозор». Хочемо повністю відобразити в документах потреби Збройних сил на триваліший термін. Підписати контракти, аби завантажити підприємства постійною роботою. Тому що у виробництві ритмічність – це найголовніше. Чому розвалюються підприємства? Чому йдуть люди? Тому що в один рік можуть замовити 100 одиниць, а в інший – 2, а потім 50, а ще пізніше – 1. Тому зварщики, конструктори розходяться. Хтось за кордон їде, хтось йде у успішніші приватні підприємства. Коли замовлення вже приходить, ти їх не збереш. Тому ритмічність у виробництві – на першому місці. Також повинні бути прозорість та довготривале планування.

Міжнародна компанія EY завершила перший етап проекту підтримки корпоративної реформи Державного Концерну «Укроборонпром» і представила нову цільову модель управління в Концерні та на підприємствах, розроблену спільно з офісом трансформації УОП. Зокрема, консультанти здійснили огляд поточних практик корпоративного управління в Концерні та на підприємствах, а також огляд законодавчої та нормативної бази, що її регулює. Огляд охоплює поточну структуру управління в УОП та його взаємодію з підприємствами-учасниками. На підставі порівняння існуючих практик корпоративного управління з провідними практиками (керівні принципи та стандарти, референтні компанії) експерти запропонували для Концерну нову роль під час трансформації – корпоративного центру, та рекомендували впровадити трирівневу цільову модель корпоративного управління. Така модель дозволяє чітко розподілити ролі та повноваження на рівнях володіння, нагляду й моніторингу між вищим виконавчим керівництвом та ефективно організувати управління всією групою компаній. Враховуючи специфіку діяльності УОП в оборонній промисловості, а також спираючись на український і світовий досвід організації управління диверсифікованими групами підприємств, у EY вважають за доцільне впровадити у Концерні три рівні управління: Корпоративний центр Галузеві бізнес-одиниці та Підприємства. У такій моделі “додана вартість” кожного рівня управління розподіляється наступним чином: Корпоративний центр відіграватиме роль лідера трансформаційного процесу, корпоративних та організаційних перетворень. У ньому створюватимуться центри експертизи з метою впровадження провідного досвіду та досягнення єдиного рівня розвитку (maturity level) функцій у всій групі компаній УОП. Також центр впроваджуватиме механізми контролю та відповідальності за реалізацією стратегії, бізнес-планів, виконанням встановлених правил та політик Галузеві бізнес-одиниці - на цьому рівні відбуватиметься координація та узгодження операційних планів для мінімізації потреб в обіговому капіталі та створюватимуться корпоративні сервіси (Shared services). На рівні підприємств відбуватиметься виконання виробничих та операційних планів з підвищенням ефективності виробничих процесів та оптимізацією витрат на виробництво продукції. Експерти EY вважають, що на час трансформації ключових функцій та вдосконалення бізнес-процесів Укроборонпром має відігравати роль «Стратегічного архітектора»«. Водночас, після закінчення трансформації, впровадження процесів стратегічного управління, підвищення рівня зрілості ключових функцій, впровадження механізмів контролю та звітності, Корпоративному центру Групи УОП доцільно поступово перейти до ролі »Фінансовий холдинг«. Крім того, в рамках проекту реформи корпоративного управління консультанти EY визначили ролі верхньорівневої моделі управління Групи УОП та розподіл ролей в ключових процесах операційної діяльності на рівнях Корпоративного Центру, Галузевих бізнес-одиниць та підприємств. Для побудови ефективної системи корпоративного управління,пропонується аби Корпоративний центр та галузеві бізнес-одиниці функціонували у формі Акціонерних товариств, а підприємства - у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Нагадаємо, співпраця з фахівцями міжнародної компанії EY відбувається в рамках проекту підтримки корпоративної реформи Державного Концерну »Укроборонпром" за технічної допомоги Уряду Франції. Зокрема, допомогу Франції було спрямовано на форензік аудит та діагностику поточної системи корпоративного управління Концерну, розробку документів, необхідних для запровадження корпоративного управління за міжнародними стандартами на всіх підприємствах, якими управляє Концерн. Сприяння у визначенні стратегії корпоративного управління.pdf                               Page 6 / 15 Zoom 100%

Авторський матеріал Романа Бондара, заступника Генерального директора «Укроборонпрому» з трансформації. Вперше опубліковано і Інтернет-видання Liga.net 11 червня 2020 року, публікується мовою оригіналу. Государство задумало поменять управление оборонной отраслью. Что необходимо сделать, чтобы не навредить оборонным предприятиям при создании нового супероргана? Государственной части оборонного комплекса не везет с момента создания. Мало того, что Укроборонпром был создан злой волей, с дулей в кармане и с камнем за пазухой, так еще и на протяжении всей истории своего существования концерн упрямо и настойчиво уводили от международных практик управления госкомпаниями и прятали в тень. Последствия мы помним. От многочисленных коррупционных скандалов и практически мертвой доброй трети госпредприятий до пятого президента, выбитого громким расследованием в оборонке из предвыборной гонки. В погоне за личной наживой и выстраиванием механизмов взимания коррупционной ренты в концерне была умножена на ноль система подотчетности, прозрачности и контроля. Вернее так. Ее никогда не существовало. Советская система, выцветшая до дыр, утратила актуальность, а новые практики не появились. Более того, когда настала пора изменений, то Укроборонпром умело вывели из-под действия корпоративной реформы, которая началась в 2015 году. Зацементировали неэффективность и заблокировали любые изменения специальным законом. Зря. Именно корпоративное управление для Укроборонпрома является отправной точкой в решительных изменениях, которое общество почувствует не только в качественной военной технике и вооружении, выпускаемой предприятиями концерна, но и в росте ежегодных налоговых платежей и поступлений в бюджет. С чего начинается реформа? С правильного определения роли государства, как собственника, и полного отделения функций владения от функций разработки политики, регулятора и закупщика. В советской модели государственного мышления централизация этих ролей в рамках одного органа давала ответственность и полномочия для достижения результата. В государстве, где существует плановая экономика и напрочь ответствует частный сектор, наверное, этот подход как-то работает. Но развитый мир для стимулирования технологического развития, притока инвестиций и конкурентоспособности давно отбросил такой подход, как змея – старую шкуру. Современный мир требует современный способ организации взаимоотношений государства и государственных предприятий. Любая система для того, чтобы стать устойчивой в долгосрочном плане, обязана быть пронизана сдерживающими факторами и противовесами. Взаимным контролем и подотчетностью. Ясными целями и четко описанной ответственностью. Должен соблюдаться базовый принцип – каждый должен делать свою работу, дополнять друг друга и не пересекаться. Таким образом роли владения, регулирования, распределения бюджета (закупок) и создания политик распределяются по разным органам управления, обеспечивая реализацию воли государства и исключая конфликт интересов. Кто и как управляет Укроборонпромом сейчас и что может поменяться? В текущей корпоративной архитектуре функции управления переданы в ограниченной степени Наблюдательно совету Укроборонпрома, ответственность владения Концерном закреплена за Кабинетом Министров, а функции политики и регулирования - за Министерством экономики. И это правильно, хоть и нуждается в усовершенствовании. Но что будет, если слить все это вместе в некий суперорган – единое министерство? Радикальное снижение качество управления. Бизнес, хоть и государственный, должен жить по законам бизнеса. Бизнесом должны управлять люди с бизнес компетенциями. В текущих условиях, когда зарплата государственного служащего среднего звена едва достигает 20 000 грн, найти профессионалов на такой уровень дохода будет невозможно. Придут либо непрофессионалы, либо заинтересованные лица с конфликтом интересов. Качество и скорость принимаемых решений радикально упадет. Массово возникнут коррупционные соблазны, когда утвержденный финплан, согласованную организационную структуру или за назначение генерального директора будет браться мзда и процветать взяточничество.Такие повреждения отбросят государственные предприятия на десятилетия назад, остановят в развитии и поставят многих на грань смерти. Потеря роли справедливого арбитра. Объединив функции собственника государственных предприятий и регулятора, государство не сможет выполнять роль независимого арбитра между частным сектором и госпредприятиями. Превращаясь в, фактически, главного участника рынка, оно будет иметь большой соблазн предоставлять преимущества «своим» компаниям, а не равные условия для всех. Такой подход искривит и дисбалансирует конкуренцию и ограничит развитие рынка в целом. Отсутствие равных правил игры. Владея предприятиями и одновременно определяя политику для всего рынка, государство получит искушение делать подмену целей и приоритетов нужных стране, целями отдельных предприятий, которыми владеет. Таким образом вместо равных правил для всех, появятся те, кто будут немного «равнее», которые будут иметь преимущества в распределении государственного финансирования, льгот, инвестиций. Суперминистерство станет заинтересовано кормить родные рты, а частный сектор будет ущемлен и страдать. Особенно, если такое Суперминистерство получит функции по управлению закупками. Конфликт социальных целей и эффективности управления. Владея и управляя предприятиями, государство потеряет логику рационального владения. Мертвые и неконкурентоспособные предприятия будут тянуть за уши, перераспределяя ограниченный ресурс в целях спасения и реанимации, вместо принятия жестких решений о ликвидации и реорганизации. Государственные предприятия будут требовать к себе особых отношений, взывать к увеличению госзаказа и преференций, которые они будут успешно осваивать. Долги будут накапливаться и расти, а запутанность и размытая ответственность будет рождать операционную неэффективность и коррупцию. И это только некоторые патологии из многих. Описанная печальная картина не является плодом воображения. Это практически полное описание положения вещей, которое происходило в управлении государственной собственностью до 2015 года. Начатая тогда корпоративная реформа создала условия для трансформации и перестройки госкомпаний на рыночные рельсы. И реформа Укроборонпрома должна происходить в фарватере уже принятых ранее решений о модели управления государственными компаниями. Без исключения и особого статуса. Реформа оборонного комплекса, разрабатываемая на высших правительственных уровнях, должна учитывать красные линии, которые проведены международными стандартами корпоративного управления, для того чтобы избежать патологий и негативных эффектов, описанных выше.Их несколько. Красная линия №1– разделение функций между органами, которые будут выполнять роль собственника по отношению к Укроборонпрому и органов, которые будут разрабатывать политику и регулировать оборонно-промышленный комплекс. Для этого в конструкции будущей системы власти нужно заложить разделение компетенций владения и политикотворчества в разных министерствах. Красная линия №2– обязательная корпоратизация государственных оборонных предприятий для того, чтобы перейти от устаревших архаичных организационно-правовых форм (государственных и казённых предприятий) в современные и конкурентоспособные формы (АО и ООО). Для этого нужно как можно быстрее принять закон о реформировании Укроборонпрома, разработанный комитетом Верховной Рады, совместно с Минэкономики, в котором содержаться правовые механизмы ускоренной корпоратизации и современного корпоративного управления. Красная линия №3– принятие политики собственности Укроборонпрома Кабинетом министров, которая даст возможность зафиксировать цели владения, завершить калибровку уже разработанной стратегии развития концерна и определить показатели эффективности для менеджмента и Наблюдательного совета концерна. Красная линия №4 – внедрение современных стандартов корпоративного управления на базе рекомендаций ОЭСР. Включая формирование наблюдательного совета с независимыми директорами, рыночной оплаты членов НС, а также утверждение согласованного со стандартами ОЭСР устава Укроборонпрома в части распределения полномочий и ответственности между государством, как собственником, Набсоветом концерна и менеджментом. Как видите, красных линий немного. Реформа Укроборонпрома набрала быстрый темп, и мы прошли большой путь за последние десять месяцев. Во-первых, разработана долгосрочная концепция реформирования концерна. Во-вторых, проведен триаж-анализ с оценкой жизнеспособности государственных оборонных предприятий. В-третьи, сформирована детализированная модель управления Укроборонпромом на переходной период и в целевом состоянии. В-четвертых, завершено создание модели корпоративного управления, включая утвержденный Набсоветом кодекс корпоративного управления. В-пятых, завершается разработка отраслевых стратегий, определяющих развитие предприятий исходя из перспективных продуктов и ожиданий клиентов. Шестое достижение - разработан законопроект, который ускоряет трансформационные процессы в оборонных предприятиях с помощью корпоратизации и внедрения современной модели управления. Мы готовы к корпоративной трансформации и нас сдерживает только принятие законопроекта, который должен снять зашитые в законодательное поле ограничения. У нас единственная просьба к нашему акционеру, вне зависимости от конструкции власти на верху: не смешивать владение с регуляцией и не ограничивать искусственными барьерами набранный нами темп. В таком случае государственная оборонная отрасль вздохнет полной грудью, расправит крылья и вернет сторицей вложенные усилия качеством продукции и уплаченными в бюджет налогами.

У Державному концерні «Укроборонпром» продовжують впроваджувати міжнародні стандарти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) - затверджено Кодекс корпоративного управління. Цей документ визначає засади корпоративне управління - систему правил, практик і процесів, за допомогою яких встановлюються цілі ДК “Укроборонпром”, визначаються способи їх досягнення та відбувається моніторинг результатів господарської діяльності концерну та його підприємств-учасників. Зокрема, документ містить рекомендації щодо роботи наглядової ради, її комітетів та корпоративного секретаря, прав та ролі всіх стейкхолдерів Концерну, політики винагород та компенсацій, розкриття інформації про діяльність Концерну, засади сталого розвитку, вимоги до фінансової та нефінансової звітності, дивідендної політики тощо. Кодекс описує, як краще побудувати функції внутрішнього контролю, комплаєнсу та управління ризиками, містить рекомендації до політики запобігання корупції та конфлікту інтересів, засади корпоративної етики. Кодекс був розроблений державним концерном “Укроборонпром” вперше. Очікується, що він стане внутрішнім стандартом корпоративного управління оборонними підприємствами державної форми власності і на його основі згодом будуть розроблені внутрішні політики та регламенти майбутніх галузевих холдингів. Розробка кодексу є послідовним крокам нової команди Укроборонпрому, яка впроваджує прозорі стандарти управління концерном та державними підприємствами-учасниками Укроборонпрому на підставі кращих міжнародних практик та стандартів. Над підготовкою тексту Кодексу працювали фахівців офісу трансформацій державного концерну та міжнародні експерти за підтримки Посольства Великої Британії в Україні та Посольства Франції в Україні. В основу цього Кодексу покладено Національний Кодекс корпоративного управління України.   [pdf-embedder url=«/storage/news_import/2020/06/UOP_CG-Code_UKR_Final_Ed.pdf» title=«2020-03-16 UOP Recommendations UKR v 2.7 AB_publication»]

“Ми домоглися того, що в жодного органу державної влади – ані у Міністерства економіки, ані у РНБО, ані у ОП, ані у парламенту - немає питань щодо корпоратизації Укроборонпрому. Це те, чого не могли досягти протягом багатьох років”, - так прокоментував стан та швидкість трансформації Укроборонпрому заступник генерального директора з питань взаємодії з органами влади Мустафа Найєм в інтерв’ю виданню Новое Время. Він розповів що законопроект, який створить сприятливі умови для корпоратизації державних підприємств у сфері ОПК, вже знаходиться на фінальній стадії погоджень та може бути зареєстрований Кабінетом Міністрів України вже в червні. “Ми сподіваємося, що цей законопроект буде внесений до наступного засідання РНБО, на якому буде ухвалено рішення про нове міністерство. І наскільки я розумію, є наміри провести його в червні. Я вважаю, що законопроект практично готовий. Зараз йде узгодження з чинним законодавством. Сподіваюся, що Кабмін внесе законопроект вже цього місяця”, - повідомив заступник генерального директора Укроборонпрому. При цьому, згідно Указу Президента України, ухвалення законопроекту про корпоратизацію має відбутися незалежно від дати створення нового центрального органу виконавчої влади, який буде опікуватися питаннями оборонної промисловості, додав Найєм. “В Указі не написане створення спочатку міністерства, а потім проведення реформи. Там чітко вказано, що має бути внесений законопроект про корпоратизацію Укроборонпрому. З чого можна зробити висновок, що Указ Президента є більш визначеним і має більш чітку мету реформувати Укроборонпром, аніж створити ЦОВВ. Він є інструментом формування політики. Законопроект треба ухвалювати незалежно від того, чи буде створено ЦОВВ”, - наголосив Мустафа Найєм. Нагадаємо, у лютому 2020 року на базі Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки утворили міжвідомчу робочу групу щодо реформування Державного концерну «Укроборонпром». Завдання робочої групи - напрацювати низку законодавчих актів, які необхідні для трансформації «Укроборонпрому» та фінансового оздоровлення Концерну. До групи увійшли представники Концерну, Офісу Президента та Верховної Ради, трьох міністерств (Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерств розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), Ради національної безпеки і оборони, Державної податкової служби, Державного космічного агентства, посольств країн Великої Сімки, офісу НАТО та інших міжнародних організацій, науковці, профільні й антикорупційні експерти з числа громадянського суспільства. Як відомо, раніше команда Укроборонпрому представила стратегію трансформації Концерну та дорожню карту реформи РНБО, Директорату з питань національної безпеки і оборони в Офісі Президента, Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, міністру фінансів України Сергію Марченко та міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорю Петрашко, голові Служби безпеки України Івану Баканову, а також голові Виконавчого комітету Національної ради реформи при Президентові України Михеїлу Саакашвілі.

Керівництво ДК “Укроборонпром” презентувало у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розроблений міжнародними експертами проект цільової моделі корпоративного управління компанією під час та після трансформації. Зустріч за участі генерального директора ДК “Укроборонпром”, Надзвичайного та Повноважного Посла Франції в Україні пана Етьєна де Понсена, заступниці Міністра розвитку економіки Світлани Панаіотіді, представників інших міністерств та експертів відбулася 9 червня. Цільову модель корпоративного управління Концерном розробив офіс трансформації Укроборонпрому у співпраці з експертами міжнародної компанії EY за підтримки Уряду Франції. Запропонована модель передбачає запровадження універсальних внутрішніх політик та кодексів, необхідних для побудови нової архітектури операційного управління та контролю, а також бізнес-процесів першого рівня, покликаних підвищити ефективність діяльності Концерну та підприємств-учасників. “Цільова модель корпоративного управління дає детальну відповідь на запитання, як ми будемо керувати державною оборонною промисловістю під час та після трансформації Укроборонпрому. Розроблена модель має універсальний характер, це дозволить нам адаптувати її під усі організаційні та виробничі особливості підприємств при створенні галузевих бізнес-одиниць. Розробка моделі відбувалася на основі затверджених стратегічних документів держави у сфері національної безпеки та оборони, а також засад реформування та розвитку ОПК, затверджених Кабінетом міністрів України. Але ключовим для реформи Укроборонпрому є ухвалення закону про корпоратизацію державних підприємств ОПК. Наразі цей законопроект проходить останні стадії погодження у Кабміні ”, - повідомив генеральний директор Укроборонпрому Айварас Абромавичус. Розробка цільової моделі управління відбулася в рамках проекту підтримки корпоративної реформи ДК “Укроборонпром” з боку Уряду Франції. “Франція прагне спрямовувати свою двосторонню підтримку на ключові потреби і напрямки реформ, визначені українською владою. Фінансування великих проектів, які є ключовими для українського суверенітету, а також підтримка відродження Східної України є одними з основних напрямків нашої діяльності. У відповідь на запит України ми вирішили розширити нашу двосторонню допомогу на сферу реформи корпоративного управління. У цьому контексті я радий, що Франція фінансує незалежну експертизу, щоб допомогти Укроборонпрому підняти стандарти управління до міжнародного рівня. Удосконалення управління - це тільки початок шляху, це фундамент, який дозволить підвищити економічну та промислову ефективність як Концерну, так і галузі в цілому”, - зазначив під час зустрічі Надзвичайний та Повноважний Посол Франції в Україні пан Етьєн де Понсен. У нараді, присвяченій реформуванню оборонно-промислового комплексу, взяли участь представники Міністерства економічного розвитку, Міністерства фінансів, Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ України, а також РНБО України та парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Крім того, до обговорення долучилися представники Посольства Франції в Україні, експерти аудиторсько-консалтингової компанії EY, Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) та Організації економічного співробітництва та розвитку. На зустрічі Концерн представляли: Айварас Абромавичус, Роман Бондар, Олег Яковенко та Тарас Іванишин. Як відомо, раніше команда Укроборонпрому представила стратегію трансформації Концерну та дорожню карту реформи РНБО, Директорату з питань національної безпеки і оборони в Офісі Президента, Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, міністру фінансів України Сергію Марченко та міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорю Петрашко, голові Служби безпеки України Івану Баканову, а також голові Виконавчого комітету Національної ради реформи при Президентові України Михеїлу Саакашвілі. [gallery ids=«8566,8567,8568»]

У Державному концерні «Укроборонпром» продовжують впроваджувати міжнародні стандарти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – затверджено Кодекс корпоративного управління.  Цей документ визначає засади корпоративне управління – систему правил, практик і процесів, за допомогою яких встановлюються цілі ДК “Укроборонпром”, визначаються способи їх досягнення та відбувається моніторинг результатів господарської діяльності концерну та його підприємств-учасників.  Зокрема, документ містить рекомендації щодо роботи наглядової ради, її комітетів та корпоративного секретаря, прав та ролі всіх стейкхолдерів Концерну, політики винагород та компенсацій, розкриття інформації про діяльність Концерну, засади сталого розвитку, вимоги до фінансової та нефінансової звітності, дивідендної політики тощо. Кодекс описує, як краще побудувати функції внутрішнього контролю, комплаєнсу та управління ризиками, містить рекомендації до політики запобігання корупції та конфлікту інтересів, засади корпоративної етики.  Кодекс був розроблений державним концерном “Укроборонпром” вперше. Очікується, що він стане внутрішнім стандартом корпоративного управління оборонними підприємствами державної форми власності і на його основі згодом будуть розроблені внутрішні політики та регламенти майбутніх галузевих холдингів. Розробка кодексу є послідовним крокам нової команди Укроборонпрому, яка  впроваджує прозорі стандарти управління концерном та державними підприємствами-учасниками Укроборонпрому на підставі кращих міжнародних практик та стандартів.  Над підготовкою тексту Кодексу працювали фахівців офісу трансформацій державного концерну та міжнародні експерти за підтримки Посольства Великої Британії в Україні та Посольства Франції в Україні.  В основу цього Кодексу покладено Національний Кодекс корпоративного управління України. Кодекс корпоративного управління. pdf

Державним концерном “Укроборонпром” ухвалено рішення про припинення повноважень президента підприємства ДП “Антонов” Олександра Донця. Відповідний наказ підписаний генеральним директором ДК «Укроборонпром» Айварасом Абромавичусом 9 червня. Тимчасовим виконуючим обов'язки призначено Олександра Лося, віце-президента з проектування ДП “Антонов”. Напередодні комісія ДК “Укроборонпром” завершила перевірку ДП “Антонов” й передала матеріали за її результатами до Служби безпеки України та Національного агентства з питань запобігання корупції. Перевірка проводилася з 27 квітня до 22 травня 2020 року за дорученням Прем'єр-міністра України за даними Служби безпеки України, викладеними у листі СБУ від 16 квітня щодо наявної інформації про "нанесення шкоди національним інтересам України, пов’язаної з бездіяльністю, послідовними безсистемними управлінськими діями керівництва Державного підприємства “Антонов”. За результатами перевірки були виявлені численні факти, що можуть свідчити про неефективне управління державним підприємством; нецільове використання об'єктів державної власності; зловживання та порушення з боку керівництва, що могли призвести до значних збитків державі та нанести істотну шкоду репутації найбільшого авіаційного підприємства України. Результати перевірки разом з матеріалами щодо дій керівництва підприємства, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передані для подальшої оцінки та розслідування до правоохоронних органів. Акт перевірки також направлений Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Кабінету Міністрів України та Офісу Президента України. З актом та матеріалами перевірки керівництво Концерну також ознайомило голову Профспілки авіабудівників.