Команда ДК «Укроборонпром» заручилася підтримкою керівництва Служби безпеки України у процесі трансформації оборонного концерну. Під час зустрічі 27 квітня генеральний директор Айварас Абромавичус представив голові СБУ Івану Баканову концепцію реформування Укроборонпрому, розповів про правові аспекти створення шести державних оборонних холдингів та реформу спецекспортерів. Він підкреслив, що Укроборонпром є першою компанією стратегічного сектору економіки, яка залучає правоохоронні органи до процесу своєї трансформації. «Це - демонстрація взаємодовіри та підтримки розпочатих нами змін, адже Укроборонпром, як і Служба безпеки, є невід’ємними складовими системи національної безпеки України», - повідомив Абромавичус. «Ми будуємо нову оборонну компанію та секторальні корпорації на принципах прозорості та нетерпимості до корупції, фінансової підзвітності та чесної конкуренції. Цей підхід має у підсумку підвищити ефективність та конкурентоспроможність усього оборонного сектору держави», - зазначив він. Абромавичус розповів, що сили безпеки і оборони є основним клієнтом і партнером Концерну. «Продукція підприємств Укроборонпрому забезпечує обороноздатність держави і реформа, яку ми розпочинаємо, має на меті саме це: озброювати країну найкращими вітчизняними та іноземними зразками техніки. Саме для цього ми створюємо галузеві корпорації, змінюємо філософію роботи всього сектору, трансформуємо спецекспортерів, які просуватимуть українську продукцію на зовнішніх ринках більш злагоджено та цивілізовано», - розповів гендиректор Концерну про мету перетворень. У свою чергу голова Служби безпеки України Іван Баканов підтвердив готовність надавати фахову допомогу представникам Укроборонпрому для забезпечення більш ефективного та прозорого реформування державного концерну. «Будь-яка реформа повинна відбуватися не заради процесу, а задля результату, що несе користь державі. Тож ми разом маємо встановити нові стандарти та чіткі та зрозумілі критерії роботи концерну »Укроборонпром«. СБУ готова надавати усю необхідну допомогу», - сказав Іван Баканов. За результатами зустрічі сторони домовилися підтримувати подальший діалог для проведення ефективних змін у цій сфері.

За підсумками дводенних випробувань, мобільний оглядовий 3D радіолокатор 90К6Е виробництва КП «НВК »Іскра« повністю підтвердив свої заявлені тактико-технічні характеристики з виявлення безпілотних літальний апаратів на різних висотах та максимальній дальності. »Після проведення заводських випробувань, ми успішно завершили цей останній етап випробувань радару 90К6Е щодо здатності визначення малорозмірних цілей з малою ефективною поверхнею розсіювання. Позитивні результати цих випробувань відкривають перед нами беззаперечні перспективи для реалізації 90К6Е на експорт. Ми вже маємо потенційного замовника з  однієї з країн Близького Сходу, для якого здатність визначення безпілотних літальних об’єктів є однією із основних вимог. Станція також розглядається в інтересах Міноборони України, однак потребує певних змін під потреби наших військових«, – повідомив директор Науково-виробничого комплексу »Іскра« Юрій Пащенко.   Радар   90К6Е  було презентовано восени 2019 року на виставці »Зброя та безпека«. Цей принципово новий 3D радіолокатор кругового огляду з транзисторним передавачем призначений для виявлення цілей, що летять на низьких, середніх і великих висотах. Він розроблений для використання у зенітних ракетних військах як засіб видачі цілевказівок та як інформаційна ланка У підрозділах військово-повітряних сил та протиповітряної оборони.    Об’єктом визначення під час випробувань радару виступив безпілотний авіаційний комплекс   Raybird 3, польотами якого керували спеціалісти компанії  Skyeton. Raybird 3 – це безпілотний авіаційний комплекс серійного виробництва класу »малий тактичний«, який використовується для різних довготривалих місій, ISTAR рішень та пошуково-рятувальних операцій; має максимальну висоту польоту 3000 м та може розвинути швидкість до 160 км/год. »Ми вдячні авіаційній виробничій компанії Skyeton за надану можливість та фахівцям Спеціалізованої зовнішньоторговельної фірми «ПРОГРЕС» за допомогу у організації та проведенні випробувань«, – додав Юрій Пащенко.    »Науково-виробничий комплекс «Іскра» є не лише лідером розробки радіолокаційних систем, а й займається радіоелектронною та контрбатарейною боротьбою, що є надзвичайно актуальним для України. Продукція «Іскри» визнана не лише в нашій країні, але й стоїть на озброєнні у десятках інших країн. Це дійсно підприємство світового рівня, яке не стоять на місці та використовує сучасні технології. Радар 90К6Е  є прикладом такої високотехнологічної сучасної системи, яка забезпечує моніторинг повітряного простору і здатна з дуже малою погрішністю визначити координати літальних об’єктів. Ми вважаємо цю продукцію «Іскри» дуже перспективною«, – зазначив заступник генерального директора Укроборонпрому з виробництва Ігор Фоменко.   Також, за словами Пащенка, у випробуваннях взяли участь високомобільна РЛС метрового діапазону радіохвиль МР-1 та контрбатарейний радіолокаційний комплекс 1Л220УК. Випробування цих радарів проводились за погодженою програмою та також дали повне підтвердження заявлених характеристик з визначення БПЛА.   Казенне підприємство  Науково-виробничий комплекс Іскра (м. Запоріжжя) – лідер з розробки та виробництва наземної радіолокаційної техніки оборонного комплексу України. КП »НВК «Іскра» об’єднує конструкторське бюро та електромашинобудівний завод, на яких створюються та серійно випускається радіолокатори світового рівня.  

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України завершила аудит кібербезпеки ДК «Укроборонпром», ініційований Концерном у березні 2020 року. У процесі оцінки фахівці ДССЗЗІУ розглянули політику інформаційної безпеки Укроборонпрому, організацію системи інформаційної безпеки, управління інформаційними активами Концерну, управління доступом та інші аспекти фізичної та мережевої безпеки. «Цього тижня ми отримали фінальний звіт щодо проведеного аудиту кібербезпеки Концерну. Ініціюючи цю оцінку, ми ставили чітку ціль - визначити існуючий рівень кіберзахищеності Концерну, а також напрями та підходи до її покращення у відповідності до нових нормативних вимог та кращих практик. Аудит засвідчив, що в цілому IT-система та система інформаційної безпеки Концерну доволі надійно захищені існуючими організаційними та технічними засобами. Водночас, є низка елементів, які потребують вдосконалення через необхідність переходу від статичного до динамічного захисту від кіберзагроз. Опрацювавши рекомендації аудиту, ми вирішили створити в Концерні Операційний Центр Безпеки та єдиний Центр Компетенцій з кібербезпеки, який надаватиме допомогу підприємствам-учасникам Укроборонпрому. Також запускаємо онлайн-програму з »кібергігієни« для співробітників усіх підприємств, аби навчити їх основам поведінки у сучасному кіберпросторі», - прокоментувала результати аудиту Надія Васильєва, заступник Генерального директора Укроборонпрому з інновацій. Вона розповіла, що у процесі цифрової трансформації Укроборонпрому була проведена оцінка усіх підприємств Концерну, яка показала дуже різний рівень організації процесів та захисту інформації та IT-систем. «Ми прагнемо прискорити цифрову трансформацію оборонного сектору України, в тому числі, за рахунок впровадження сучасних надійно захищених ІТ-систем та постійного навчання наших співробітників. Завдяки програмі з кібергігієни, обізнаність та пильність наших співробітників щодо правильного поводження з кіберзагрозам суттєво зросла, це в тому числі допомагає нам протистояти численним атакам», - додає Васильєва. Протягом 2020 року Укроборонпром постійно атакується не кіберзлочинцями. Атаки здійснюють не тільки з метою блокування роботи підприємств та спотворення інформації, але й кібершпіонажу - з метою отримання комерцйної інформації державного характеру. «Цими днями фахівці Концерну стримують одну з таких масованих кібератак типу brute-force: ми зафіксували більш ніж мільйон намагань доступів до електронних поштових скриньок співробітників Концерну, які надходять з 18 країн Європи. Утім, система інформаційної безпеки Концерну дозволяє завчасно виявляти та відбивати такі атаки”, - повідомив Костянтин Бушуєв, заступник генерального директора з безпеки Концерну. Він розповів, що для координації дій та ефективній протидії кібератаці Концерн залучив фахівців Департаменту кіберполіції, СERT-UA (ДССТЗІ) та Ситуаційного центру забезпечення кібернетичної безпеки СБУ, спільно з якими напрацьовано протокол реагування та убезпечення баз даних Концерну. »Діяльність концерну та підприємств, що входять до його складу, обґрунтовано потребує посиленого кіберзахисту. Особливої актуальності це питання набуло в умовах карантину та організації роботи на віддаленні. Задля цього за ініціативи Концерну спеціалістами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації проведено аудит кіберзахисту інформаційно-телекомунікаційної системи Укроборонпрому, за наслідками чого вжито заходів з усунення причин та умов кіберінцедентів”, - додав Бушуєв. Нагадаємо, аудит кіберзахищеності Укроборонпрому було ініційовано Концерном минулого місяця та проведено новою командою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у період з 16 по 27 березня. ДССЗЗІУ – єдиний державний орган, уповноважений здійснювати подібний аудит для владних інституцій та державних підприємств.  

Група з 11 фахівців державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод »АВІАКОН«, що входить до складу ДК »Укроборонпром«, повернулася до України з Народної Республіки Бангладеш, де вони виконували зовнішньоекономічний контракт державної компанії »Укрінмаш«. Фахівці-авіатори закінчили свою роботу за контрактом ще 9 квітня, але Бангладеш закрив повітряне сполучення через пандемію коронавірусу і виїхати за межі країни стало неможливо. Протягом цього часу наші фахівці перебували у безпечних умовах готелю і чекали на повернення додому. Операція з евакуації працівників Концерну з Бангладеш тривала майже місяць і була дуже складною з точки зору планування маршруту та отримання всіх необхідних дозволів в умовах закритого міжнародного авіасполучення. У Концерні відпрацьовували десятки сценаріїв евакуації групи авіаторів регулярними та нерегулярними рейсами. Завдяки співпраці з дипломатичними відомствами декількох країн нарешті вдалося отримати всі погодження для здійснення чартерного рейсу з Бангладеш до України. Витрати взяв на себе один зі спецекспортерів ДК »Укроборонпром«. З боку Концерну повернення співробітників додому координувала група фахівців під керівництвом заступника генерального директора з авіа- та ракетобудування Руслана Коржа. »Ми намагалися спланувати евакуацію таким чином, щоб чартерним літаком могли повернутися в Україну не тільки наші працівники. Ми були готові відвезти всіх українців з Бангладеш та Індії, евакуацію яких можливо було документально здійснити для даного рейсу. Концерн ініціативно запропонував евакуювати чартером з Бангладеш співробітників іншого приватного підприємства, які так само працювали там в рамках експортного контракту. Але нам повідомили, що вони все ще задіяні у випробуваннях, які до моменту здійснення рейсу не завершилися. Також, попри зусилля усіх дипломатів, здійснити евакуацію інших українців в період дії дозволів (72 години) на здійснення рейсу з Бангладеш, виявилося неможливим. Зокрема, для оформлення всіх дозволів необхідно було через МЗС отримати письмове підтвердження, що всі повернуті українці в обов'язковому порядку відправляться на обсервацію. Це обов'язкова вимога всіх українських органів. Однак, як повідомили нам, такої згоди на момент здійснення рейсу отримано не було. Водночас, затримувати рейс ми теж не мали можливості через стан здоров'я декількох наших працівників«, - розповів він. Також, за словами Коржа, на зворотному шляху чартерний літак мав здійснити зупинку в Баку для евакуації ще одного співробітника Концерну та одного співвиконавця контракту з приватної фірми. Однак в рамках даного рейсу вчасно оформити всі дозволи виявилося неможливо, тому у Концерні працюють над іншими сценаріями поверненням своїх колег з Азербайджану. »Ми дуже раді, що наші фахівці нарешті вдома! Ще раз хочу відмітити злагоджену роботу та сприяння з боку Міністерства закордонних справ України, Державної прикордонної служби та Міністерства внутрішніх справ, які дозволили нам це зробити і повернути своїх колег з іншої частини світу в умовах карантину. Ця група фахівців нарешті в Україні, але в різних країнах світу залишається ще близько 50 наших співробітників, які продовжують виконувати контрактні зобов’язання поки це можливо в умовах приймаючих країн. З усіма ними ми на постійному зв’язку і обов’язково безпечно повернемо їх додому", - підкреслив Русан Корж. Нагадаємо, після початку карантину до України вже успішно повернулися 3 групи фахівців оборонних підприємств: 14 працівників – з Уганди, 3 працівників - з Ісламської Республіки Пакистан та 8 - з Азербайджанської республіки.

За останній тиждень серед працівників одного з підприємств Укроборонпрому у Вінницькій області підтвердили 4 нових випадки захворювання на коронавірус. Після консультацій із лікарями хворі проходять лікування на самоізоляції вдома. Вірус було виявлено у працівників одного з підприємств Концерну під час їх перебування на самоізоляції. У трьох з чотирьох захворювання перебігає майже безсимптомно. Відповідно до внутрішніх протоколів реагування, керівництво та служба безпеки підприємства негайно вжили усі необхідні заходи: працівників, які могли контактували з хворими до підтвердження їх інфікування, відправили на самоізоляцію; силами обласної СЕС проведено додаткову дезінфекційну обробку виробничих приміщень підприємства. Наразі ці приміщення закриті, на решті виробничих дільниць здійснюються додаткові дезінфекційні заходи. Для всіх працівників підприємства проведено додаткові інструктажі щодо дотримання санітарних норм. Інформація про випадки була негайно передана обласній санепідемстанції та обласному оперативному штабу із запобігання та протидії поширенню коронавірусу, проходять регулярні консультації. Всього за час карантину на підприємствах Укроборонпрому зафіксовано 5 випадків захворювання на коронавірус, 4 з яких - протягом цього тижня. Один із хворих на коронавірус - працівник київського підприємства - помер на початку квітня. З 12 березня у ДК «Укроборонпром» та на всіх підприємствах Концерну запроваджено особливий режим роботи під час дії карантину та створено Оперативні штаби для контролю ситуації. На всіх підприємствах посилено заходи бактеріальної безпеки та гігієни, працівники забезпечені засобами особистого захисту; вдвічі знижено кількість працівників, які щодня виходять на роботу; зачинено їдальні та інші місця скупчення працівників; організовано спецтранспорт та температурний контроль, тощо. На підприємствах Концерну, задіяних у виконанні державного оборонного замовлення, введено особливий режим та антикризові міри, що дозволяють одночасно убезпечити працівників та зберегти темпи промислового виробництва і виконання контрактів.

22 квітня, після восьмирічної перерви, відбулося установче засідання Науково-технічної Ради ДК «Укроборонпром». Цей дорадчий орган покликаний координувати зусилля профільних дивізіонів та конструкторських бюро підприємств-учасників Концерну для розвитку науково-технічних розробок та інноваційного напрямку. Науково-технічну раду Укроборонпрому очолив Генеральний директор Концерну Айварас Абромавичус. Заступником голови НТР призначили Надію Васильєву, яка опікується у Концерні інноваціями. «На жаль, в останні роки у галузі новітніх розробок у державному секторі або не проводилося активних дій, або вони не закінчувались трансфером технологій для забезпечення нашої армії або іноземних партнерів сучасними зразками військової техніки. Я бачу інновації, посилення конструкторського напрямку, захист власної інтелектуальної власності невід'ємними складовими процесу трансформації Укроборонпрому. Це вкрай важливо заради посилення обороноздатності нашої країни та її економічного зростання», - наголосив Айварас Абромавичус. За словами Надії Васильєвої, долю України у сукупному військовому світовому бюджеті можна нарощувати в середньостроковому періоді: «Високомаржинальні технології слід шукати у переліку так званих критичних технологій, визначених міжвідомчою групою Кабміну під головуванням МОН/НАНУ. Також нам важливо чітко окреслити власні конкурентні переваги, як з точки зору досвіду нашої продукції у збройних конфліктах, так і в унікальних технологіях, які має наразі Укроборонпром та його підприємства. У рамках стратегії інновацій ми також плануємо реформувати сферу захисту інтелектуальної власності. Це вкрай необхідно для монетизації наших нематеріальних активів. Також працюємо над тим, аби оновити інструменти та підходи до розробок, суттєво скоротивши термін розробок за умови одночасного зростання їх якості. Нам потрібно підходити по-новому до інновацій, що передумовлено сучасними викликами та обмеженими ресурсами у цій сфері», - повідомила пані Васильєва. Через заходи карантину перше засідання НТР відбулося в онлайн-режимі, до зустрічі приєдналося близька 30 учасників – представників дивізіонів Концерну та конструкторських бюро окремих підприємств. Під час зустрічі учасники обговорили основні тенденції ринку розробок та стратегію інновацій Укроборонпрому. До кінця травня в Концерні планують закінчити розробку та затвердити середньострокову продуктову стратегію Укроборонпрому з фокусом на обмежену кількість суто інноваційних продуктів, яка буде враховувати позиції ключових стейкхолдерів (Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ), ринкові тренди та потенціал підприємств Концерну.

Державний концерн Укроборонпром залучає профільні асоціації у сфері авіаційної галузі, а також – представників всіх профспілкових організацій авіаційних підприємств Концерну до розробки стратегії трансформації. Про це 23 квітня під час онлайн-конференції з профспілками повідомив Роман Бондар, заступник генерального директора ДК Укроборонпром з питань трансформацій. Під час конференції Роман Бондар, який очолює в УОП Офіс трансформацій, презентував стратегію реформи Укроборонпром та розповів про етапи створення першого державного авіаційного холдингу, який об’єднає більшість підприємств авіаційної галузі, що перебувають в управлінні Концерну. У Концерні також залучать до розробки галузевої стратегії ДП «Антонов», яке стане «серцем» майбутнього авіахолдингу, повідомив Роман Бондар. «Оборонна галузь – складна еко-система, реформа якої потребує консультацій та врахування позицій великої кількості гравців. У авіаційних підприємствах Концерну працює близько 20 тисяч людей, і всі вони, вся галузь має виграти за результатами трансформації, яку ми розпочали в Концерні. Сьогодні в Концерні розпочато процес роботи над галузевими стратегіями, включно зі стратегією розвитку авіабудування. Цей процес відбуватиметься у тісній координації з ДП »Антонов« та профіспілками», - повідомив Роман Бондар. «Саме тому і профільні асоціації авіаційної галузі, і представники профспілок будуть обов’язково залучені до процесу трансформацій. У Концерні є принципове рішення: стимулювати відродження вітчизняного літакобудування, це – те, що держава має отримати у підсумку реформи Укроборонпрому», - повідомив Роман Бондар. Подібна зустріч керівництва Концерну з представниками профспілкових організацій авіаційних підприємств зі складу УОП та галузевих асоціацій відбувається вперше. У ній взяли участь голова Профіспілки авіабудівників України Ярема Жугаєвич, голови профспілкових організацій ДАХК «Артем», ДП «Антонов», ДП «ХМЗ» ФЕД«, ПрАТ »ФЕД".

23 квітня 2020 року найбільший у світі транспортний літак Ан-225 «Мрія» повернувся до аеродрому «Київ-Антонов-2» з медичними засобами для запобігання поширенню коронавірусу в Україні. «Мрія»доставила з китайського міста Тяньзінь вантаж вагою 103 880 кг об’ємом близько 1000 кубічних метрів. Все це - медичні пов’язки, халати, засоби дезінфекції та інші медичні засоби. У зустрічі легендарного українського літака взяв участь Президент України Володимир Зеленський, керівництво ДК «Укроборонпром» та ДП «Антонов».   [gallery size=«medium» ids=«8298,8299,8300,8301,8302,8303,8304,8305,8306,8307,8308,8309»] Повна трансляція прильоту «Мрії»: До гуманітарних операцій з перевезення медичних засобів з Китаю до різних країн світу Ан-225 долучився 11 квітня цього року. До теперішнього часу «Мрія» вже виконала рейси до Варшави та Парижу. Ан-225 став шостим літаком авіакомпанії «Авіалінії Антонова», що беруть участь у доставці вантажів для протидії COVID-19. З кінця березня по теперішній час п’ять літаків Ан-124-100 перевезли майже 1500 тон з Китаю до десятків країн Європи, Америки, Близького Сходу. Частина цих рейсів виконується за програмою стратегічних авіаперевезень SALIS (Strategic Airlift Interim Solution) в інтересах країн НАТО. Планується, що 24 квітня Ан-225 вилетить з Гостомеля для виконання рейсів за цією програмою. 22 квітня розпочалася чергова серія рейсів літаків «Авіаліній Антонова» з перевезення медичних засобів з Китаю до різних міст США, в тому числі до Орландо, Хьюстона, Вашингтона та Лос Анжелоса. Планується, що в травні до виконання цих рейсів підключиться також Ан-225. Льотні та технічні екіпажі «Авіаліній Антонова» при виконанні рейсів забезпечені всіма необхідними захисними медичними комплектами: масками, рукавичками, комбінезонами. В аеропортах проводиться процедура дезінфекції літака, здійснюється медичний огляд членів екіпажу. Мінімізований контакт екіпажу з персоналом аеропортів.

У державному концерні «Укроборонпром», в управлінні якого перебувають 137 державних підприємств оборонної галузі, пропонують створити «Фонд оборонного оздоровлення». Про це в інтерв’ю виданню ОПК повідомив заступник генерального директора Концерну Роман Бондар, який очолює Офіс трансформацій Укроборонпрому. Він розповів, що концепцією реформування «Укроборонпрому» передбачено розподіл функцій Концерну на управління виробництвом озброєння та військової техніки, та управління активами проблемних підприємств. «З метою відновлення низки підприємств ми створимо Фонд Оборонного Оздоровлення, в якому сконцентруємо повноваження і компетенції управління активами. Фонд буде повністю зосереджений на реструктуризації, виробничій оптимізації, фінансовому оздоровленні проблемних підприємств, перенесенні виробництв і продажі надлишкового майна. Гроші, звільнені у результаті реалізації нерухомості, будуть спрямовані на модернізацію виробництва і капітальні інвестиції у галузеві холдинги, згідно затверджених галузевих стратегій», - розповів Роман Бондар про деталі трансформаційних процесів у Концерні. Керівник Офісу трансформацій розповів, що у результаті реформи державний концерн «Укроборонпром» перестане існувати, а замість нього будуть створені 6 галузевих холдингів: ракетобудівного, авіаційного, авіаремонтного, бронетанкового, радарного та морських систем. В основі холдингів будуть найпрогресивніші і перспективні підприємства Концерну, які об’єднають державні підприємства однієї галузі. «Кожен з цих напрямів має свої особливості, історичну інерцію, логіку розвитку, потенціал і існуючі коопераційні зв'язки. Щоб створити максимальний ефект, ми взяли за основу існуючі продуктові платформи і об'єднали підприємства за принципом синергії галузевих компетенцій. Наприклад, до складу бронетанкового холдингу, під кодовою назвою »ZIMM«, увійдуть підприємства, які здійснюють ремонт, виготовляють компоненти, роблять дослідження і створюють кінцевий продукт. Такий собі повний виробничий цикл», - пояснив Бондар. Також реформа передбачає, що протягом двох років Укроборонпром здійснюватиме роль «центру управління польотами» для трансформаційних процесів, виконуючи роль «повитухи» для створення галузевих холдингів. За словами Бондара, зусиллями команди Концерну потрібно буде провести корпоратизацію підприємств, здійснити оздоровлення проблемних активів, провести концентрацію виробництв, продати надлишкове майно. Крім цього, кожен холдинг, перш, ніж відправитися в самостійне плавання, повинен буде мати сучасну систему корпоративного управління, затверджену стратегію, програму капітальних інвестицій, виділені ключові продукти, сучасні системи управління виробництвом і стандарти звітності. Цим Концерн буде займатися протягом найближчих декількох років, як ініціатор змін і суб'єкт управління реформою ОПК. Після того, як нові холдинги будуть створені, Концерн як корпоративний центр може бути ліквідований.

У результаті реформи ДК «Укроборонпром» буде створено 6 галузевих холдингів навколо прогресивних підприємств Концерну, а сам Укроборонпром – ліквідовано. Про це розповів заступник Генерального директора ДК «Укроборонпром» та Голова Офісу Трансформації Концерну Роман Бондар в інтерв’ю для видання «Оборонно-Промисловий кур’єр». Керівництво Укроборонпрому переконане, що поточна модель управління Концерном має бути змінена, оскільки вона не забезпечує ефективне управління більше ніж сотнею розрізнених підприємств-учасників Концерну. В Укроборонпромі готуються до створення щонайменше 6 галузевих держкорпорацій, навколо яких буде консолідовано підприємства за принципом галузевої синергії компетенцій: ракетобудівної, авіаційної, авіаремонтної, бронетанкової, радарних та морських систем. В Концерні створено Офіс трансформації та Стратегічний Комітет – обидві команди, у тісній співпраці з керівниками підприємств, вже розробляють галузеві стратегії. «Наприклад, до складу бронетанкового холдингу, під кодовою назвою »ZIMM«, увійшли підприємства, які здійснюють ремонт, виготовляють компоненти, здійснюють дослідження та створюють кінцевий продукт. Таким собі повний виробничий цикл. Подібним чином будуть створені і інші галузеві холдинги, в основі яких будуть найбільш прогресивні та перспективні підприємства Концерну. Що стосується самого Концерну, то в тому вигляді та в тій ролі, як якої він створювався, він точно припинить існування. Ми вважаємо, що Укроборонпром має бути ліквідовано у результаті реформи», - заявив Роман Бондар. Концепція реформи Укроборонпрому має дві частини, розповів Бондар: кінцеву цільову модель трансформації та перехідну модель – те, як компанія буде працювати з моменту прийняття необхідного законодавства. Протягом двох років Укроборонпром буде відігравати роль «центра управління польотами» для трансформаційних процесів та створення галузевих холдингів. Команда Концерну проведе корпоратизацію підприємств, здійснить оздоровлення проблемних активів, концентрує виробництва, реалізує надлишкове майно. У холдингах буде створено сучасну систему корпоративного управління, затверджено стратегію розвитку, програму капітальних інвестицій, продуктову лінійку, систему управління виробництвом та стандарти звітності. «Після того, як корпорації буде створено, роль та значення Укроборонпрому точно зміняться. В цьому полягає стратегічна розвилка та ключове рішення, які держава повинна буде зробити. Питання можна сформулювати так: чи потрібна управляюча компанія для галузевих оборонних холдингів? Якщо потрібна, то цій управляючій компанії можуть бути делеговані функції корпоративного центру, з фокусом на залучення фінансування, розвиток нових видів бізнесу, контроль над реалізацією стратегії, зв’язкам з державними органами і т.д. Якщо не потрібна, то частина цих функцій може бути передана органам влади або новому ЦОВВ, плани на створення якого існують в державі. Питання майбутнього Укроборонпрому необхідно вирішувати після створення нових галузевих холдингів, а не до», - підкреслив заступник Генерального директора з трансформації. При цьому, реформувати неефективну систему корпоративного управління державними оборонними підприємствами неможливо без зміни законодавчої рамки: ухвалення змін до ЗУ «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та прийняття нового ЗУ «Про корпоратизацію підприємств ОПК». За словами Бондара, сьогодні проекти законів знаходяться на розгляді профільного комітету ВРУ і реформа Укроборонпрому напряму залежить від ефективності парламенту: «Без необхідних законів строк створення корпорацій складе близько 2,5 років. З ухваленням законів – реально впоратися за 6-9 місяців». Більше про деталі реформи читайте у повній версії інтерв'ю Романа Бондара.

У результаті реформи ДК «Укроборонпром» буде створено 6 галузевих холдингів навколо прогресивних підприємств Концерну, а сам Укроборонпром – ліквідовано.  Про це розповів заступник Генерального директора ДК «Укроборонпром» та Голова Офісу Трансформації Концерну Роман Бондар в інтерв’ю для видання «Оборонно-Промисловий кур’єр».   Керівництво Укроборонпрому переконане, що  поточна модель управління Концерном має бути змінена, оскільки вона не забезпечує ефективне управління більше ніж сотнею розрізнених підприємств-учасників Концерну. В Укроборонпромі готуються до створення щонайменше 6 галузевих держкорпорацій, навколо яких буде консолідовано підприємства за принципом галузевої синергії компетенцій: ракетобудівної, авіаційної, авіаремонтної, бронетанкової, радарних та морських систем. В Концерні створено Офіс трансформації та Стратегічний Комітет – обидві команди, у тісній співпраці з керівниками підприємств, вже розробляють галузеві стратегії. «Наприклад, до складу бронетанкового холдингу, під кодовою назвою »ZIMM«, увійшли підприємства, які здійснюють ремонт, виготовляють компоненти, здійснюють дослідження та створюють кінцевий продукт. Таким собі повний виробничий цикл. Подібним чином будуть створені і інші галузеві холдинги, в основі яких будуть найбільш прогресивні та перспективні підприємства Концерну. Що стосується самого Концерну, то в тому вигляді та в тій ролі, як якої він створювався, він точно припинить існування. Ми вважаємо, що Укроборонпром має бути ліквідовано у результаті реформи», – заявив Роман Бондар.  Концепція реформи Укроборонпрому має дві частини, розповів Бондар: кінцеву цільову модель трансформації та перехідну модель – те, як компанія буде працювати з моменту прийняття необхідного законодавства. Протягом двох років Укроборонпром буде відігравати роль «центра управління польотами» для трансформаційних процесів та створення галузевих холдингів. Команда Концерну проведе корпоратизацію підприємств, здійснить оздоровлення проблемних активів, концентрує виробництва, реалізує надлишкове майно. У холдингах буде створено сучасну систему корпоративного управління, затверджено стратегію розвитку, програму капітальних інвестицій, продуктову лінійку, систему управління виробництвом та стандарти звітності.  «Після того, як корпорації буде створено, роль та значення Укроборонпрому точно зміняться. В цьому полягає стратегічна розвилка та ключове рішення, які держава повинна буде зробити. Питання можна сформулювати так: чи потрібна управляюча компанія для галузевих оборонних холдингів? Якщо потрібна, то цій управляючій компанії можуть бути делеговані функції корпоративного центру, з фокусом на залучення фінансування, розвиток нових видів бізнесу, контроль над реалізацією стратегії, зв’язкам з державними органами і т.д. Якщо не потрібна, то частина цих функцій може бути передана органам влади або новому ЦОВВ, плани на створення якого існують в державі. Питання майбутнього Укроборонпрому необхідно вирішувати після створення нових галузевих холдингів, а не до», – підкреслив заступник Генерального директора з трансформації.  При цьому, реформувати неефективну систему корпоративного управління державними оборонними підприємствами неможливо без зміни законодавчої рамки: ухвалення змін до ЗУ «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та прийняття нового ЗУ «Про корпоратизацію підприємств ОПК». За словами Бондара, сьогодні проекти законів знаходяться на розгляді профільного комітету ВРУ і реформа Укроборонпрому напряму залежить від ефективності парламенту: «Без необхідних законів строк створення корпорацій складе близько 2,5 років. З ухваленням законів – реально впоратися за 6-9 місяців». Більше про деталі реформи читайте у повній версії інтерв’ю, Романа Бондара.

Авторський матеріал Михайла Морозова, заступника Генерального директора «Укроборонпрому» з маркетингу та збуту, для видання «Оборонно-промисловий кур'єр». Публікується мовою оригіналу.   Должно ли государство регулировать военный экспорт? Как отмена согласования стоимости оружия (в рамках постановления Кабмина #1228) отразится на военной промышленности страны Постановление Кабмина №1228 об отмене согласования с ГК «Укроборонпром» стоимости продукции военного назначения всем предприятиям, которые намеревались торговать на мировом рынке вооружений, наделало много шума. Его приветствовали частные производители, реформаторы и отдельные эксперты. И даже в Концерне поддержали данное решение, обозначив, при этом, что дерегуляция – лишь первый шаг в комплексной реформе работы Укроборонпрома и не может стать единственным, что чиновники сделают для трансформации Концерна, управляющего почти всем оборонным комплексом страны. Тем временем, данное решение будет иметь последствия для работы всей сферы торговли ОВТ. Поэтому я и хотел бы, в силу собственного опыта, понимания, как работает мировой рынок торговли вооружением и что из себя представляет Укроборонпром образца 2020 года, поделиться некоторыми соображениями об эффекте данного постановления на жизнеспособность всей отрасли, его своевременности и стратегичности. Сразу обозначу три фундаментальные позиции: 1.либерализация в сфере торговли ОВТ – необходима, за частными военным компаниями – будущее; я за либерализацию, но не в ущерб интересам государства; 2.оружейный бизнес как часть военно-технического сотрудничества во всем мире – это прерогатива государства; 3.Государство должно иметь монополию с сфере контроля за торговлей оружием, как внутри страны, так и за ее пределами. Так работают во всем мире. Другой вопрос – форма и степень контроля. Начну с того, как работало “согласование” маркетинга в Укроборонпроме и почему лишь после отмены мы стали слышать визг частных предприятий о том, как это их “тормозило”. Что такое частные предприятия, производящие вооружение и военную технику? Откуда они появились? Ни для кого не секрет, что зачастую такие предприятия возникали прямо за забором государственных, обремененных неподъемным грузом старых долгов, социальными проблемами, судебными процессами и прочим. Каким-то чудом сотрудниками такого нового частного предприятия становились лучшие рабочие и инженеры соседнего, государственного “доходяги”. Понятно, что их зарплата была в разы выше, чем у соседей. Иногда вместе с “мозгами” к частникам перекочевывала еще и часть оборудования из госпредприятия. И вот уже такое частное предприятие начинало производить ту же продукцию, что и соседнее, умирающее, государственное. Что удивительно – у такого частного предприятия откуда ни возьмись появлялась вся необходимая документация для такого производства! Неужели купили?! Существует ли вообще легитимный процесс приобретения такой документации у государства? Зачастую, кстати, секретной. Защита государственной интеллектуальной собственности в области производства вооружения и военной техники (ВВТ) — это вообще отдельный серьезный и больной вопрос… Ну и напоследок — директором такого частного предприятия становился, как правило, бывший директор государственного. А конечным собственником, например, бывший депутат из профильного оборонного комитета. Сможет ли теперь военное госпредприятие конкурировать с соседним — частным? Ответ очевиден. Создав частное предприятие и задекларировав его цели, например, строительство крылатых ракет, ему нужно зарегистрироваться в Госслужбе экспортного контроля (ГСЭК). Просто взять и зарегистрироваться. Служба, при этом, не проверяет возможности по производству задекларированного продукта, наличие соответствующего оборудования, конструкторской документации (и тем более, откуда ее взяли). Проверка вышеуказанного и не входит в функции Службы, она просто регистрирует предприятие. На сегодня в Украине уже более ста частных компаний и более двадцати из них имеют право экспорта собственной продукции (т.е. произведенной на этом предприятии). Подчеркну еще раз — среди таких структур есть честно созданные компании талантливыми и предприимчивыми людьми, иногда потратившими на это все свои сбережения. И развитие таких частных компаний не остановить. За ними будущее. Но одно дело — производить военную технику и вооружение, реально и в критический момент поставлять продукцию в свою армию, а другое дело – бесконтрольно продавать эту продукцию на внешних рынках. До отмены Постановления #1228 контроль государства за экспортом оружия носил двухступенчатый характер. Такую функцию осуществлял Укроборонпром по поручению Кабмина. На первой стадии, когда частное предприятие только намеревалось предложить свой продукт третьей стране по своей цене, оно вынуждено было согласовать это с Укроборонпромом. Но Концерн вообще не согласовывал цену как таковую — понятно, что ее размер определяется самим предприятием, исходя из себестоимости, расчета прибыли и т.д. Наша задача была в том, чтобы не допустить искусственного занижения цены. Верхних пределов Концерн никогда не ограничивал. Чем больше заработает предприятие, тем больше заработает страна — это очевидно. Затем, после удачных переговорных процессов и подписания контракта, предприятие должно было получить соответствующее разрешение на экспорт своей продукции в Госслужбе экспортного контроля (ГСЭК). При этом повторюсь, ГСЭК ни коим образом не проверяет, действительно ли это предприятие пытается экспортировать собственно изготовленную продукцию. Этого не требует законодательство. ГСЭК только сверяет задекларированные этим предприятием возможности при создании продукта и его соответствие регистрационной записи при намерении экспортировать — все! Отмена Постановления упразднила первую стадию согласования, которую Укроборонпром делал много лет, создав специальное управление, накопив серьезную базу данных. Нужно отметить, что Концерн осуществлял это быстро и эффективно — любое обращение рассматривалось не более трех дней. В прошлом году не было ни одного отказа частному предприятию: ни по согласованию цены, ни по согласованию рынка сбыта. В сумме было более шестидесяти обращений в 2019 году, и ни одному частному предприятию мы не отказали! Единственный отказ – совершенно обоснованный – получили «Оборонные технологии» в этом году. Возникает вопрос: зачем же тогда Концерн вообще это делал? Целью было не допустить продажи такой продукции за бесценок своей собственной специальной структуре – прокладке, созданной где-нибудь в Восточной Европе (стало модным), в Эмиратах, на Кипре или где-нибудь еще. Далее такая компания-посредник продавала бы вооружение или технику конечному покупателю, и основная прибыль оставалась бы вне территории Украины… Теперь же постановления нет — дорога открыта! Любое частное предприятие может зайти на любой внешний рынок с любой продукцией по любой цене, даже демпингуя. Вспомним теперь про соседние «зазаборные» государственные предприятия, которые тоже продают свою продукцию на внешних рынках, и, в отличие от частных, демпинговать ценой не могут. Попытка занизить свою цену ниже расчетной госпредприятию грозит нанесением убытков государству, что может рассматриваться как уголовное преступление со стороны директора. Для руководителя частного предприятия никаких подобных ограничений в законодательстве нет. Как теперь госсектору конкурировать с частным? Я уже молчу о том, что три с половиной месяца наши госпредприятия не могут получать деньги от МОУ по уже изготовленной продукции — государственный оборонный заказ все никак не может пройти все стадии утверждения. Да только экспорт их и спасет от банкротства! Что будет, если мы один за дрим начнём терять свои рынки?.. Меня называют консерватором. Наверное. Я выходец из прошлого. И у меня оно значительно большее, чем у многих оппонентов. Но разве экспорт вооружений не должен контролироваться консервативно? Во многих цивилизованных странах государство контролирует именно первичный выход производителя или экспортера на международный рынок. Ведь сам факт такого выхода — не сельхоз же продукты продаем (!) — это уже политика государства! И пускай потом Госслужба экспортного контроля запретит, собственно, экспорт в ту или иную страну конкретной продукции — международная реакция на саму попытку продать нашу, уже знакомую крылатую ракету (да просто зенитно-ракетный комплекс, якобы произведенный не еще в СССР, а компанией «Оборонные технологии», например) не заставит себя ждать. И такого рода неконтролируемые «выходы» на внешние рынки частного предприятия могут лишить нас не просто уважения со стороны союзников, а и серьезно повлиять на наши отношения с ними в эти тяжелые времена. Не говоря уже о реакции противников. Государство, по моему мнению, должно сохранить монополию на право регулирования экспорта вооружений, даже если вообще все предприятия этой отрасли станут частными! А при таком точечном, избирательном содействии частникам, причем, не производителям, а торговцам, которые успешно имитируют изготовление продукции, при полной невозможности госсектора конкурировать с ними ни на этапе производства, ни на стадии экспорта, госсектор долго не продержится. А теперь, собственно, о государстве и государственном подходе. Помимо уже перечисленных рисков, в частности, понижения конкурентоспособности и без того не очень конкурентоспособных госпредприятий по сравнению с частными; снижение контроля государства за экспортом вооружений и возникновение возможных проблем во внешнеполитической сфере, есть еще элемент несвоевременности данного решения и его некоторой избирательности, направленной исключительно на улучшение и без того неплохих условий для экспорта продукции частниками. Концерн поддержал либерализацию, но как первый шаг в системной поддержке реформ всей отрасли. Предприятия “Укроборонпрома” должны сначала окрепнуть, хотя бы получить легитимную возможность привлекать инвестиции! Для этого необходимо провести первый этап реформы – корпоратизацию, преобразование государственных казенных предприятий в государственные акционерные общества. И лишь после этого целесообразно говорить о дерегуляции, но также – комплексно: убрать ограничения по импорту — прибыль не более 3% убрать согласование экспорта с Министерством обороны. Да, это было необходимо в 2014, но сейчас оставлять возможность МОУ ветировать экспорт продукции даже той, которую министерство не включило в государственный оборонный заказ (мол, может, потом пригодится) — неверно! провести реформу ГСЭК (пятнадцать лет тому назад я был пару месяцев руководителем этой Службы — все стало еще хуже и, главное, бюджет этой структуры как был нищенским, так и остался); дать возможность МКВТС принимать конечные решения. Собираются уважаемые люди — министры или их замы, часами обсуждают важнейшие вопросы, голосуют, принимают решения, а ГСЭК говорит Комиссии «спасибо» — посоветовавшись с Минобороны, мы решили делать все-таки по-своему. И только вместе с этими и другими реформами отменяйте Постановление №1228. Тогда госпредприятия смогут оказаться хоть в приблизительно равных конкурентных условиях с частными. К слову, по всем перечисленным реформам мы уже многократно писали наши предложения, участвовали в совещаниях, а воз и ныне там. Нельзя в стратегическом секторе экономики принимать точечные однонаправленные решения; осуществлять реформирование необходимо исходя из долгосрочной стратегии. Но и в этом случае я остаюсь при своем мнении: мало забрать у «Укроборонпрома» функцию первичного согласования рынков сбыта. Ее необходимо передать другому ведомству, например тому же ГСЭК, вместе с накопленной нами базой данных, компетентными людьми и увеличением бюджета Службы. В этом смысле я остаюсь консерватором — контроль за экспортом вооружений должен оставаться за государством. Именно для этого мы и реформируем Укроборонпром. Чтоб государство в лице Концерна могло более эффективно контролировать рынок вооружений и управлять собственными комплексом оборонных предприятий. Напомню, что Украина – самая большая страна Европы по размеру территории (не считая Россию). Так вот, эта самая большая европейская страна занимала менее 3% территории СССР, но именно у нас было сосредоточено около 30% всего военно-промышленного комплекса бывших Советов. Господин Горбулин (первый вице-президент Национальной академии наук Украины, академик – «ОПК»), в авторитетности которого мало кто сомневается, вообще считает, что на территории Украины производилось около 40% ВПК СССР! Простой пример — Харьковский завод им. Малышева в советские времена мог производить около 900 танков в год, а в особый период — до 1500! И подобных монстров времен неудержимой гонки вооружений у нас осталось немало. Сегодня же во всем мире продается не более 40 танков в год. Зачем все это наследство независимой Украине, которая большую часть своей новейшей истории прожила как внеблоковое и нейтральное государство? Никто кардинально не пытался реформировать это наследие в течение вот уже практически тридцати лет! И объективности ради надо сказать — создание «зазаборных» частных предприятий было некоей спонтанной “реформой”, проводимой предприимчивыми, иногда — авантюрными, но чаще — талантливыми людьми, которые не дождались реформирования со стороны государства. Теперь же эта реформа есть, но есть политическая зоркость осуществить ее комплексно? Эйнштейна как-то спросили: если ему дадут один час на то, чтобы изменить мир, на что он его потратит? Великий ученый сказал, что 55 минут он потратит на анализ понимания ситуации, в которой оказался мир, и только пять минут на, собственно, принятие решения. Так вот, полгода новая команда Укроборонпрома потратила на анализ ситуации в самом Концерне, на его предприятиях, в отрасли, в профильном законодательстве, во взаимодействии (или его отсутствии) и с другими соучастниками этой большой государственной (а теперь и частной, во многом) деятельности. И подошла к, собственно, реформе самое себя, одним из ожидаемых результатов которой является упразднение самого Укроборонпрома. Но вот только примерно через два года — после осуществления первичного этапа реформации самого госконцерна и его предприятий. Напомню, такое кардинальное реформирование не проводилось около тридцати лет и привело большинство предприятий «Укроборонпрома» в состояние полного экономического упадка. В состав Концерна входит 137 предприятий. Более двадцати осталось на оккупированных территориях. Из оставшихся только 27 обеспечивают почти 90% дохода всего концерна! Еще несколько практически работают на выживание, остальные – убыточны. На сегодня их суммарная задолженность перед государством и сотрудниками предприятий составляет около пяти миллиардов гривен. По мнению тех же американцев, даже лидер Концерна — известное предприятие, успешно работающее на нужды Министерства обороны и имеющее большой пакет экспортных заказов, отстает технологически от среднемирового уровня подобных предприятий лет на 50! Новая команда провела огромную работу по анализу состояния отрасли во всех аспектах. Привлекли новых талантливых руководителей, поменяли корпоративную культуру управления, побеждаем гигантскую ненужную бюрократию, практически искоренили коррупцию. Причем, особое недовольство тех, кто сегодня пытается снова взять бразды правления в свои руки, вызывает тот факт, что коррупционные схемы исчезают навсегда и многие из них возобновить уже не удастся. Это, кстати, иногда не очень сложно: важно просто показать, как эти схемы работали, и после этого их уже будет сложно повторить. Ликвидация «Укроборонпрома» сегодня (соответствующий проект закона недавно зарегистрирован в парламенте) в том виде, в котором он на сегодня сформировался, с моей точки зрения — большая ошибка. Это в очередной раз отодвинет на непонятный период времени подготовленное Концерном реформирование отрасли, приведет к серьезным экономическим потерям нашего, и без того не очень богатого, государства. Такое решение должно быть следствием комплексной реформы, а не ее началом.