Державний концерн «Укроборонпром» відкритий до державно-приватної взаємодії у сфері ОПК та шукає оптимальні механізми співпраці з приватними виробниками озброєння, зокрема, щодо розвитку авіаційних та наземних безпілотних апаратів оборонного та подвійного призначення. Таку позицію озвучила заступник генерального директора Укроборонпрому з інновацій Надія Васильєва під час проведення круглого столу, організованого Концерном спільно з Міністерством оборони України, Лігою оборонних підприємств та Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння. За словами Васильєвої, співпрацю державного концерну та приватного сектору вирішили обговорювати саме на прикладі безпілотних апаратів, оскільки вже розроблено велику кількість легких розвідувальних та моніторингових комплексів, але наразі на українському ринки немає бойових машин, поставлених на озброєння. «За останні 2 місяця ми суттєво просунулися у розробці продуктової стратегії інноваційних продуктів Укроборонпрому і ми відкриті до співпраці з приватним сектором щодо нових розробок. Ми працюємо на зближення потреб ринку та можливостей наших конструкторських бюро аби дійсно створювати, з одного боку, новітні зразки, які би були цікавими на ринку, а з іншого боку – безпосередньо задовольняти потреби МОУ та Генштабу. Тому ми вирішили розпочати з такого перспективного напрямку, як безпілотні апарати, і зібрали за одним столом ключових гравців українського ринку БПА та наших основних клієнтів – сили безпеки та оборони України, аби визначити спільні інтереси та очікування. Діалог вийшов напрочуд цікавим, ми напрацювали кілька потенційних моделей співпраці з приватним сектором, такі як, наприклад, спільні проекти або консорціуми, і продовжимо обговорення та пошук нових інвестиційних та фінансових моделей. Наступного тижня ми плануємо обговорення цих бізнес-моделей співпраці у Міністерстві економіки», - заявила Надія Васильєва. Під час зустрічі представники приватних компаній-виробників БПА одностайно підтримали ідею співпраці з державним концерном Укроборонпром та висловили свої очікування від такої взаємодії. За словами Васильєвої, основні очікування приватного сектору від Укроборонпрому стосуються загального проектного менеджменту для проведення фінального продукта через всі складні бюрократичні процеси системи постановки на озброєння, а також спільної розробки апаратів, створення їх бойової частини та підготовки до серійного виробництва, що передбачає значні витрати. У свою чергу представники Генерального штабу ЗСУ пояснили що ключовою причиною неприйняття вже виготовлених машин є брак їх випробувань в реальних бойових РЕБ умовах на полігонах. Серед іншого, учасники ринку озвучили і інші проблеми: відсутність державного фінансування підготовки серійного виробництва, обмеження нормами прибутку для постановки на озброєння в нашу армію на рівні в 1 та 1,5% та необхідність інвестування держави в НІР замість ДКР. Це перша подібна зустріч з цілої низки подій, запланованих Укроборонпромом задля діалогу з представниками оборонних відомств, експертами та приватними виробниками озброєння та військової техніки. У дискусії взяло участь близька 30 учасників, включно із представниками Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, Національного інституту стратегічних досліджень та більше ніж 10 приватних компаній, які спеціалізуються на розробці та виробництві безпілотних апаратів. Нагадаємо, Укроборонпром планує до кінця травня завершити розробку середньострокової продуктової стратегії з фокусом на 1-2 суто інноваційних високомаржинальних продукта у кожній сфері Укроборонпрому (повітря, море, суходіл) та невдовзі представити концепції назагал. Для визначення продуктової стратегії в квітні, після 8 років перерви, Укроборонпром перезапустив роботу Науково-технічної ради Концерну. НТР об’єднує як представників секторальних дивізіонів та конструкторських бюро підприємств Концерну, так і експертів ринку, представників профільних міністерств та інших органів влади. Продуктова стратегія Укроборонпрому буде враховувати очікування та запити ключових стейкхолдерів – сил безпеки та оборони України, сильні сторони та потенціал підприємств Концерну, можливості партнерської кооперації та світові тренди.

Законопроекти, які дозволять запустити процес корпоратизації підприємств-учасників та Концерну «Укроборонпром» можуть бути ухвалені протягом наступних кількох місяців. «Укроборонпром - єдина велика державна компанія, яка залишається нереформованою за останні 5 років, тому що регулюється спеціальним законодавством. Ми вже напрацювали законопроект про корпоратизацію Укроборонпрому, від зараз знаходиться у Парламенті», - повідомив генеральний директор ДК »Укроборонпром« Айварас Абромавичус під час онлайн-дискусії на майданчику аналітичного центру Atlantic Council. Наразі міжвідомча робоча група на базі парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки закінчує розробку відповідних законопроектів, які дозволять розпочати юридичний процес корпоратизації та фінансового оздоровлення оборонних підприємств. »Відповідно до нинішньої динаміки, я вірю, що це законодавство буде прийняте в серпні або вересні«, - заявив Абромавичус. В цілому трансформація Концерну передбачає 3 стадії та має бути завершена протягом 5 років, розповів Абромавичус. Перша стадія – »Стабілізація через корпоратизацію« - триватиме до 2021 року. Вона передбачає корпоратизацію підприємств у відповідності до нової законодавчої рамки, запровадження нових стандартів корпоративного управління, вирішення питань зі структурою активів та борговими зобов’язаннями. Другий етап реформи – »Корпоратизація« - запланований на 2021-2022 роки, він передбачає консолідацію підприємств Концерну у галузеві державні холдингові компанії. Наразі планується створення щонайменше 6 державних холдингових компаній: ракетобудівної, авіаційної, авіаремонтної, бронетанкової груп компаній (холдингів або корпорацій), а також радарних та морських систем. Третій етап реформи – »Ріст та інновації« - має розпочатися у 2022 році. Також Абромавичус додав, що трансформація Укроборонпрому є однією з умов отримання воєнної підтримки США Міністерством оборони України, тому в Концерні розраховують на злагоджену роботу всіх гілок влади щодо реформи оборонно-промислового комплексу. Нагадаємо, згідно проекту реформування ДК »Укроборонпром" буде створено 6 державних галузевих холдингів навколо прогресивних підприємств Концерну, а сам Укроборонпром – ліквідовано. Для впровадження реформи та плану реорганізації в Укроборонпромі створено Офіс трансформації та Стратегічний Комітет – обидві команди, у тісній співпраці з керівниками підприємств, вже розробляють галузеві стратегії майбутніх галузевих оборонних компаній. Як відомо, команда Укроборонпрому представила стратегію трансформації Концерну та дорожню карту реформи РНБО, Директорату з питань національної безпеки і оборони в Офісі Президента, Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, міністру фінансів України Сергію Марченко та міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорю Петрашко, голові Служби безпеки України Івану Баканову, а також голові Виконавчого комітету Національної ради реформи при Президентові України Михеїлу Саакашвілі.

Реформа Державного концерну «Укроборонпром» повністю готова. Про це 20 травня повідомив Володимир Зеленський на прес-конференції у Києві, присвяченій першій річниці його президентства. «Я думаю, через місяць, коли ми вийдемо з цього складного процесу (карантину), обов'язково перейдемо до реформування Укрзалізниці і не тільки. У нас повністю готова реформа »Укрооборонпрому«. Повністю готова. Тому багато реформ», – заявив Зеленський, відповідаючи на питання журналіста. Як відомо, раніше генеральний директор ДК «Укроборонпром» під час онлайн-дискусії на майданчику аналітичного центру Atlantic Council презентував комплексну стратегію трансформації Концерну та повідомив, що у серпні-вересні очікує ухвалення Верховною Радою України законопроектів, необхідних для “зеленого коридору” реформи найбільшого оборонного концерну країни. Раніше команда Укроборонпрому представила стратегію трансформації Концерну та дорожню карту реформи Національній раді реформ при Президентові України, заступнику керівника Офісу Президента та новій команді Директорату з питань національної безпеки і оборони в Офісі Президента, а також Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, міністру фінансів України Сергію Марченко та міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорю Петрашко. Нагадаємо, згідно проекту реформування ДК «Укроборонпром» буде створено 6 державних галузевих холдингів навколо прогресивних підприємств Концерну, а сам Укроборонпром – ліквідовано. В цілому трансформація Концерну передбачає 3 стадії та має бути завершена протягом 5 років, розповів Абромавичус. Перша стадія – «Стабілізація через корпоратизацію» – триватиме до 2021 року. Вона передбачає корпоратизацію підприємств у відповідності до нової законодавчої рамки, запровадження нових стандартів корпоративного управління, вирішення питань зі структурою активів та борговими зобов’язаннями. Другий етап реформи – «Корпоратизація» – запланований на 2021-2022 роки, він передбачає консолідацію підприємств Концерну у галузеві державні холдингові компанії. Наразі планується створення щонайменше 6 державних холдингових компаній: ракетобудівної, авіаційної, авіаремонтної, бронетанкової груп компаній (холдингів або корпорацій), а також радарних та морських систем. Третій етап реформи – «Ріст та інновації» – має розпочатися у 2022 році. Для впровадження реформи та плану реорганізації в Укроборонпромі створено Офіс трансформації та Стратегічний Комітет – обидві команди, у тісній співпраці з керівниками підприємств, вже розробляють галузеві стратегії майбутніх галузевих оборонних компаній.   Фото Володимира Зеленського - Радіо Свобода.

На казенному підприємстві «Науково-виробничий комплекс« Іскра», що входить до складу ДК «Укроборонпром», розроблено і в стислі терміни виготовлено дослідний зразок нової перспективної радіолокаційної станції 80К6КС1. Основне призначення станції – виявлення в зоні огляду, супровід і вимір трьох координат повітряних об’єктів та їх швидкості у складі зенітно-ракетного комплексу. Станція 80К6КС1 створена для бойового застосування у складі дивізіонів зенітно-ракетних військ протиповітряної оборони. Радіолокаційна станція сумісна з наявними зенітно-ракетними комплексами як Збройних сил України, так і закордонного виробництва. Станція 80К6КС1 є модифікацією лінійки радарів 79К6 та 80К6 виробництва «Іскри», що добре зарекомендували себе на службі у Повітряних Силах ЗСУ. «Ключовими елементами технологічного успіху цієї розробки є побудова передавального пристрою на сучасних твердотільних модулях, використання технологій цифрових антенних решіток, реалізація на новітній елементній базі спеціальних обчислювачів радіолокаційних сигналів, що працюють за розробленими на підприємстві високоефективними алгоритмами. Для підвищеної мобільності радіолокаційної станції вся апаратура розміщується на одному транспортному засобі вітчизняного виробництва. Це дозволяє розгортати та згортати мобільну станцію за лічені хвилини», - розповів про особливості розробки директор «Іскри» Юрій Пащенко. Наразі фахівцями підприємства успішно завершено попередні випробування дослідного зразка, повідомив він. «У процесі випробувань радіолокаційна станція підтвердила усі заявлені тактико-технічні характеристики. Найближчим часом відбудуться державні випробування», - анонсував подальші плани директор підприємства. Як відомо, нещодавно у ДК «Укроборонпром» був створений Стратегічний комітет, до якого увійшло керівництво Концерну та директори найбільших підприємств, зокрема, і директор «Іскри» Юрій Пащенко. Комітет працюватиме над розробкою довгострокових бізнес-стратегій майбутніх секторальних холдингових компаній та створенням перших холдингів. «Реформа Укроборонпрому передбачає трансформацію Концерну у 6 галузевих корпорацій. Одна з них – холдингова компанія радарних систем, яка об’єднає в собі всі підприємства Концерну, що виробляють даний вид продукції та комплектуючі. Ядром цієї нової потужної компанії стане саме «Іскра», а створенням і запуском нового галузевого холдингу займатиметься Юрій Пащенко», - розповів про майбутнє підприємства генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавичус. [gallery ids=«8430,8432,8433»]

Команда ДК «Укроборонпром» на чолі з генеральним директором Айварасом Абромавичусом провела робочу зустріч з Олексієм Даніловим, секретарем Ради національної безпеки та оборони. Зустріч була присвячена питанням трансформації державного концерну, корпоратизації підприємств, створенні галузевих холдингів та центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та забезпечення реалізації державної військово-промислової політики та функцій з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Генеральний директор концерну Айварас Абромавичус розповів Секретарю РНБО про те, як саме реформа Укроборонпрому трансформує поточні практики в управлінні виробничими процесами підприємств і дасть можливість створити пріоритетні продуктові платформи, на розвитку яких буде сконцентровані нові галузеві бізнес-одиниці, що будуть створені на заміну Укроборонпрому. Він також зауважив, що реформа Концерну неможлива без законодавчих змін і потребує злагодженої роботи всіх органів влади, що регулюють зараз державну оборонну сферу. Секретар РНБО України привітав ініціативу щодо реформування «Укроборонпрому», але водночас наголосив, що основну модерацію цього процесу має виконувати Уряд, якому підпорядкований Концерн, зокрема, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Він також зауважив, що плани щодо реформування ДК «Укроборонпром» мають бути суттєво доопрацьовані з урахуванням потреб Збройних Сил України у контексті функціонування оборонно-промислового комплексу, сучасних світових тенденцій розвитку озброєння та техніки і міжнародної кооперації. Окремо керівництво Укроборонпрому розповіло секретарю РНБО про стан виконання Указу Президента №59/2020, зокрема, про обсяги забезпечення своєчасного постачання підприємствами – учасниками Концерну озброєння та військової техніки, надання послуг і виконання робіт для потреб Збройних Сил України в умовах карантину, процес підготовки законодавства, необхідного для фінансового оздоровлення підприємств галузі та запуску реформи.

Київський завод «Маяк», що входить до складу ДК «Укроборонпром», відвантажив чергову партію з 5 кулеметів для бронетранспортерів, що виготовляються на Харківському конструкторському бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ). Про це повідомив директор заводу Віктор Квас. Як відомо, Київське державне підприємство «Маяк», що спеціалізується на розробці та виготовленні стрілецької та артилерійської зброї, є співвиконавцем державного контракту ХКБМ та Міністерства оборони України. Розблокування та відновлення цього контракту дозволило стабілізувати роботу підприємства та повністю відновити виготовлення кулеметів, а також інших видів зброї. «Відновлення виробництва всіх видів зброї на заводі »Маяк« триває. Ми вже повністю налагодили виготовлення кулеметів для бронетранспортерів і зараз поступово нарощуємо темпи їх виробництва. Два роки простою підприємства вдалися в знаки - багато станків вийшли з ладу або морально застаріли, частина взагалі була розкрадена чи зруйнована. Сьогодні ми наново відбудовуємо цехи та модернізуємо лінії. Найближчим часом плануємо запустити в роботу власний високоточний фрезерний станок ЧПУ виробництва заводу »Маяк«, - розповів директор підприємства Віктор Квас. Нагадаємо, перші відвантаження військовим бронетехніки після відновлення робіт за контрактом відбулися у грудні 2019 року, наразі ХКБМ, »Маяк" та інші співвиконавці виконали 60% державного контракту.

Державна корпорація, яка має об’єднати радіолокаційні підприємства в результаті реформи державного концерну «Укроборонпром», вже знаходиться на стадії формування. Про це розповів директор одного з провідних радіолокаційних підприємств Концерну - Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс »Іскра« - Юрій Пащенко. »Реформа Укроборонпрому – це програма структуризації державного сектору оборонної промисловості. На сьогоднішній день державна корпорація під умовною назвою «Радарні системи» уже формується, готуються документи, триває розробка стратегічних бізнес-планів усіх підприємств, які мають потенційно увійти до складу цієї корпорації. На основі цих планів буде сформовано єдиний документ, який до кінця травня ми маємо представити Стратегічному комітету Укроборонпрому«, - повідомив він в інтерв’ю проекту SecutiyTalks. За словами Пащенка, усі робочі групи Стратегічного комітету Концерну вже працюють над створенням 6 галузевих державних корпорацій і мають єдиний календарний план робіт. Водночас, розпочати господарську діяльність ці нові бізнес-одиниці можуть в різний час, адже це залежить від стану підприємств та їх виробничої готовності. Ключовим елементом для створення галузевих корпорацій, розповів Пащенко, є зміни законодавчої рамки, що дозволять запустити процес корпоратизації та створення нових бізнес-одиниць. Наразі міжвідомча робоча група на базі Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки розробляє відповідні законопроекти. В Концерні розраховують, що парламент розгляне їх до кінця поточної сесії. »Ці законодавчі зміни важливі та мають бути прийняті обов’язково. На мою думку, це навіть не предмет дискусії. Інша справа, що операційну діяльність на початковому етапі становлення, так би мовити, «дистанцію розгону», можна робити і без законодавчих змін. «Радарні системи» навіть без офіційної реєстрації може почати роботу в рамках Концерну – через спільні та синхронні дії підприємств, напрацювання спільних планів роботи, введення механізмів контролю та підтримки, і, найголовніше, – структуруватися операційно, тому що в рамках корпорацій не має бути внутрішньої конкуренції«, - заявив директор НВК »Іскра«. Юрій Пащенко також вважає, що майбутні галузеві корпорації повинні мати право на ведення зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, керівник Науково-виробничого комплексу »Іскра« не розглядає питання продажу або передачі технологій за кордон: »Для нас продаж технологій - не джерело заробляння грошей. Можна продати технології, які ми вже не використовуємо та вважаємо неактуальними. Щодо передачі технологій – це можливо лише у випадку великого замовлення, коли мова йде про постачання не одного десятку станцій, і замовник слідує власному законодавству, яке передбачає часткову передачу технологій та компетенцій для того, аби зробити певну локалізацію виробництв«, - додає Юрій Пащенко. На думку директора підприємства, майбутнім корпораціям також знадобиться »стратегічна надбудова« - керівний центр, який візьме на себе відповідальність за стратегічні функції всіх корпорацій. Нагадаємо, згідно проекту реформування ДК »Укроборонпром« буде створено 6 державних галузевих холдингів навколо прогресивних підприємств Концерну, а сам Укроборонпром – ліквідовано. Йдеться про створення ракетобудівної, авіаційної, авіаремонтної, бронетанкової груп компаній (холдингів або корпорацй), а також радарних та морських систем. Для впровадження реформи та плану реорганізації в Укроборонпромі створено Офіс трансформації та Стратегічний Комітет – обидві команди, у тісній співпраці з керівниками підприємств, вже розробляють галузеві стратегії майбутніх галузевих оборонних компаній. Як відомо, команда Укроборонпрому представила стратегію трансформації Концерну та дорожню карту реформи РНБО, Директорату з питань національної безпеки і оборони в Офісі Президента, Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, міністру фінансів України Сергію Марченко та міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорю Петрашко, голові Служби безпеки України Івану Баканову, а також голові Виконавчого комітету Національної ради реформи при Президентові України Михеїлу Саакашвілі. У матеріалі використано фото »Укрінформ" www.ukrinform.ua.

Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод», що входить до складу Державного концерну «Укроборонпром», передало Міністерству оборони України партію з 5 одиниць капітально відновлених броньованих розвідувальних дозорних машин з покращеними характеристиками БРДМ-2Л1. Це чергова партія техніки, відновлена фахівцями МБТЗ вже в рамках державного оборонного замовлення 2020 року. Бронемашини пройшли військову прийомку та відбули у розпорядження Окремого президентського полку. «Попри доволі пізнє контрактування та особливості роботи підприємства під час карантину, ми рухаємося за графіком та вчасно передаємо техніку нашим військовим для виконання бойових завдань. Ми регулярно спілкуємося з ними та спираємося на їх бойовий досвід, покращуючи ті чи інші характеристики бронетехніки», – зазначає директор МБТЗ Юрій Кравченко. В ході капітального ремонту було покращено тактико-технічні характеристики базової машини БРДМ-2. Зокрема, встановлено новітні засоби навігації та зв’язку, тепловізійну систему нічного керування; змінено розташування особового складу та покращено ергономіку машини за рахунок бокових люків із посиленим бронюванням, що пришвидшує десантування екіпажу та спрощує експлуатацію техніки, розповідає директор підприємства. «У 2020 році Мколаївський бронетанковий запрацював з новою якістю. За перший квартал цього року на підприємстві виготовлено та відремонтовано продукції на 31,5 млн грн, що майже вдвічі більше за аналогічний період минуолого року. Бронетанковий дивізіон Концерну – один з найпотужніших. Тільки з початку року бронетанкові підприємства Укроборонпрому передали збройним силам близько 300 одиниць техніки. На сьогодні в структурі оборонпрому бронетанкові підприємства – найбільш підготовлені для об'єднання у галузевий холдинг, зараз ми прораховумо різні сценарії та формати цієї нової бізнес-одиниці та чекаємо на ухвалення відповідного законодавства, який пришвидшить процес трансформації», – розповів Ігор Фоменко, заступник Генерального директора «Укроборонпрому» з виробництва. Завдяки правильному плануванню та посиленим заходам безпеки, капітальне відновлення бронемашин на МБТЗ було зроблене вчасно, попри заходи національного карантину. Як і інші підприємства «Укроборонпрому», вже 2 місяці Миколаївський бронетанковий завод працює в особливому режимі: на робочі місця допускається обмежена кількість критично важливих фахівців, робота відбувається із дотриманням дистанції та посиленими заходами безпеки та санітарно-гігієнічними заходами. Нагадаємо, в середині квітня МБТЗ відвантажив першу партію капітально відновленої бронетехніки в рамках цьогорічного ДОЗ. Броньована розвідувально-дозорна машина БРДМ-2 знаходиться на озброєнні Збройних Сил України, має підвищену прохідність та призначена для ведення розвідки та супроводження конвоїв, також слугує для розміщення спеціального озброєння. Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» – одне із основних підприємств «Укроборонпрому», що спеціалізується на виготовленні та модернізації броньованої колісної техніки для Збройних Сил України. [gallery columns=«4» size=«medium» ids=«8420,8417,8418,8421,8419,8422,8424,8423,8425,8426,8416,8415»]

Керівництво державного концерну «Укроборонпром» представило власні плани реформи оборонних підприємств УОП Михайлу Саакашвілі, голові Виконавчого комітету Національної ради реформи при Президентові України. Про стратегію трансформації найбільшого державного концерну оновленій команді Нацради розповіли Айварас Абромавичус, генеральний директор УОП, Мустафа Найєм, Михайло Морозов, Костянтин Бушуєв та Олег Яковенко. Айварас Абромавичус: “Концерн - останнє нереформоване стратегічне підприємство в Україні такого масштабу. До Ради входять представники всіх державних органів, від яких залежить процес та швидкість трансформації як Концерну, так і всієї оборонної галузі. Ми бачимо в Нацраді партнера, який допоможе Укроборонпрому не просто розпочати реформу, а здійснити трансформацію в повному обсязі. Реформа Укроборонпрому стала можливою за нової команди Президента і, сподіваюся, для Нацради вона стане однією з пріоритетних”, - прокоментував генеральний директор УОП зустріч. У свою чергу Михайло Саакашвілі, голова Виконавчого комітету Національної ради реформи, заявив, що буде рекомендувати Нацраді розглянути стратегію трансформації Укроборонпрому на найближчому засіданні та підтримати її. Про це він написав у своєму Фейсбуці: «Сьогодні мав дуже приємну зустріч з однодумцями - новою командою Укроборонпрому. Це - команда реформаторів, яку давно знаю і поважаю, в яку вірю і результати роботи якої бачу в Україні зараз. Це дуже світлі люди, які завзято та з блиском в очах розповідають про реформу і власні, доволі амбітні плани трансформувати оборонного монстра. Мені в деталях розповіли про те, що вже зроблено новою командою, в чому полягає суть реформи, чому »Карфаген має бути зруйновано« і що для цього потрібно. Вважаю, що трансформація такого громіздкого і стратегічного об’єднання підприємств має стати пріоритетом для Нацради реформ при Президенті. Тому я буду рекомендувати Нацраді розглянути стратегію трансформації Укроборонпрому на найближчому засіданні та підтримати її», - повідомив голова Виконавчого комітету Нацради. Він додав, що Укроборонпром озброює українську армію і в результаті реформи військові нарешті зможуть отримувати якісну вітчизняну техніку для війни з Росією. «Сильні оборонні підприємства - те, що стримує російську агресію, і розпочата в Укроборонпромі реформа посилює вітчизняний оборонний сектор, а також позитивно вплине на всю важку промисловість, для якої зараз настали складні часи. Тому я всіляко підтримую ідеї, закладені в трансформацію Концерну у потужні державні компанії за галузевим принципом, і вважаю, що Нацрада реформ може прискорити процес перетворення, щоб перші державні оборонні компанії нового зразка з'явилися в Україні вже в цьому році». Як відомо, раніше команда Укроборонпрому представила стратегію трансформації Концерну та дорожню карту реформи заступнику керівника Офісу Президента Роману Машовцю та новій команді Директорату з питань національної безпеки і оборони в Офісі Президента, а також Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, міністру фінансів України Сергію Марченко та міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорю Петрашко.

Відповідно до абзацу 6-го пункту 4 Порядку списання об’єктів державної власності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 №1314 (зі змінами від 9 вересня 2020 № 814), суб’єкти господарювання, на балансі яких перебуває майно, первісна (переоцінена) вартість якого становить більш як 50 тис грн та яке не використовується, у тому числі морально застаріле та фізично зношене, подають інформацію про таке майно суб’єктам управління. Державний Концерн «Укроборонпром» публікує Перелік морально застарілого та фізично зношеного майна Підприємств-учасників Концерну, яке пропонується до передачі або списання:     - ДП «Авіакон» (на 26.04.2021) - ДП «Луцький ремонтний завод »Мотор« (на 26.04.2021) - ДП Харківський машинобудівний завод »ФЕД« (на 26.04.2021) - ДП »ЖМЗ «Візар» (на 26.04.2021) - ДП «ВО »Карпати« (на 26.04.2021) - ДП Запорізький державний авіаційний ремонтний завод »МіГремонт«(01.05.2021) - ДП »Луцький ремонтний завод «Мотор» (на 01.05.2021) - ДП «Шепетівський ремонтний завод» (на 06.05.2021) - ДП «Радіовимірювач» (на 12.05.2021)

Протягом січня-травня 2020 року підприємства бронетанкового дивізіону ДК «Укроборонпрому» передали Міністерству оборони України понад 300 нових, відновлених та модернізованих одиниць різної броньованої техніки. Про це повідомив заступник генерального директора з виробництва ДК “Укроборонпром” Ігор Фоменко. «В цілому за 1 квартал 2020 року підприємствами, діяльність яких координується Управлінням бронетанкової техніки Укроборонпрому, виконали план товарного випуску продукції на суму понад 1,7 млрд грн. У порівнянні із аналогічним періодом минулого року – це ріст приблизно у 2,5 рази! Нашими чемпіонами стали Київський бронетанковий завод, Завод ім. Малишева та Харківське КБ машинобудування ім. О. Морозова – ці підприємства продемонстрували найбільш помітне збільшення товарного виробництва продукції, в тому числі, завдяки зміні керівництва цих заводів та новим підходам до управління, які ініціював Укроборонпром», - повідомив заступник генерального директора Укроборонпрому з виробництва Ігор Фоменко. Зокрема, у січні-квітні 2020 року обсяг товарного випуску на цих підприємствах склав: ДП «Київський бронетанковий завод» - 406 млн грн, що майже у 4 рази більше ніж за аналогічний період минулого року. Серед іншого, передали МОУ: у січні - 25 відремонтованих танків Т-72, у березні – 6 капітально-відремонтованих Т-72 та у травні – 9 відремонтованих бронетранспортерів БТР-80. ДП «Завод ім. Малишева» - 301 млн грн, у 2,4 рази більше ніж за аналогічний період минулого року. Серед іншого, у поточному році на заводі Малишева виготовлено 26 танкових двигунів: у січні – 6, у лютому та березні підприємство - по 10 щомісяця. ДП «ХКБМ» - 391 млн грн, у 1,9 рази більше ніж за аналогічний період минулого року. Серед іншого, передали МОУ: у січні – 4 бронетраспортери БТР-4Е, у лютому -3, у березні - 4, та у квітні – 5 бронемашин, відповідно. «Наразі триває підписання нових договорів бронетанковими підприємствами Концерну із Міністерством оборони України вже в рамках нового ДОЗ. Ми очікуємо, що попри карантин, збережемо темпи виробництва на ключових підприємствах, задіяних у ДОЗ. А для того, аби надалі робота бронетанкових підприємств Укроборонпрому ставала ще більш ефективною, ми працюємо над стратегією створення державної бронетанкової бізнес-одиниці, яка об’єднає підприємства, що здійснюють ремонт техніки, виготовлення компонентів, роблять дослідження та створюють кінцевий продукт. Це буде повний виробничий цикл», - коментує Фоменко плани щодо трансформації Концерну. Нагадаємо, у Укроборонпромі готуються до створення щонайменше 6 галузевих груп акціонерних компаній державної власності: ракетобудівної, авіаційної, авіаремонтної, бронетанкової, радарних та морських систем. У результаті реформи сам Концерн як “квазіміністерство” буде ліквідовано. Для реалізації реформи в Концерні рішенням генерального директора Айвараса Абромавичуса створено Офіс трансформації та Стратегічний Комітет – обидві команди у тісній співпраці з керівниками підприємств розробляють галузеві стратегії майбутніх бізнес-одиниць.

У ДК «Укроборонпром» розпочали процес реструктуризації оборонних підприємств, що перебувають в управлінні Концерну. Йдеться про підприємства, які за підсумками тріаж-аналізу будуть реорганізовані або передані в управління іншим органам державної влади. Таке рішення в Концерні ухвалили за результатами тріаж-аналізу, затвердженого наглядовою радою Укроборонпрому, повідомляє заступник генерального директора з питань трансформації УОП Роман Бондар. «Тріаж-аналіз - це комплексна оцінка 137 підприємств Концерну за 9 параметрами. Аналіз показав реальний стан підприємств оборонної галузі. Дозволив нам виокремити життєздатні та визначитися із пріоритетністю реорганізації тих, що є проблемними», - розповів Роман Бондар. Зі 116 працюючих підприємств Концерну, пояснив Бондар, до фінансово стабільних можна віднести 33, 27 підприємств є фінансово нестабільними, 56 - у поганому фінансовому стані. Всього 29 підприємств Укроборонпрому заробили 88% чистого доходу Концерну за 2016-2019 роки. На оборонних підприємствах дуже висока концентрація працівників - 44,6 тисяч людей працюють на 14 підприємствах. працюють від усієї чисельності робітників Укроборонпрому. “Основні засоби підприємств - дуже зношені. Середній коефіцієнт на початок 2020 року становив 63%. На 28 підприємств цей рівень сягає вище 80%! При цьому, дуже багато надлишкового майна: загальна площа земельних ділянок у користуванні підприємств Концерну становить 5,5 тис гектарів, площа нерухомості - 11,3 млн. кв. м. Тобто, Концерн перенавантажений надлишковим майном, що створює додатковий тягар та негативний вплив на фінансові результати. Саме тому в Концерні розпочато другий етап реформи - реструктуризації та оздоровлення цих активів”, - розповів керівник офісу трансформацій Концерну Роман Бондар. Він додав, що за результатами тріаж-аналізу в Укроборонпромі створили 3 умовні групи компаній: для розвитку, оздоровлення та перепідпорядкування. ГРУПА РОЗВИТКУ. В групу включені 38 підприємств із сукупним чистим доходом 35 млрд. грн. чи 88% доходу Концерну, на яких працюють 53,6 тис працівників - це 80% загальної кількості працівників всіх підприємств Концерну. Підприємства цієї групи увійдуть у 6 галузевих бізнес-одиниць: ракетобудівну, авіаційну, авіаремонтну, бронетанкову, радарних та морських систем. ГРУПА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ. В групу включені 50 підприємств із сукупним чистим доходом 4,9 млрд. грн. чи 12% від всіх доходів Концерну. У цій групі працюють 13,9 тис працівників - 20% від загальної чисельності підприємств Укроборонпрому. Підприємства цієї групи у Концерні планують фінансово оздоровлювати та реорганізовувати. Ці програми включатимуть в тому числі перенесення виробництва, позбавлення надлишкових активів, виведення з банкрутства та виплату боргів перед працівниками, державою та кредиторами, пояснив Роман Бондар. “Після цього оздоровлені та стабілізовані підприємства будуть приєднані до новостворених галузевих бізнес-одиниць з “групи розвитку” - додав він. ГРУПА ПЕРЕПІДПОРЯДКУВАННЯ. У групу включені 28 підприємств із сукупним чистим доходом 29 млн. грн, на яких працюють всього 253 працівника. Підприємства цієї групи втратили своє значення для обороноздатності країни, не ведуть економічної активності, давно не виконують державного оборонного замовлення, нічого не виробляють і тим більше, не експортують. Вони будуть передані до Фонду державного майна України чи інших державних органів. “Зокрема, ми вже передали пакети документів 21 “мертвого” підприємства до Фонду держмайна, де вони мають отримати “друге життя”. Два підприємства будуть передані до Державного космічного агентства, 5 - на ліквідацію. У Концерні є іще група підприємств - 21 - що залишилися на окупованих територіях. На нашу думку, вони можуть бути підпорядковані профільному міністерству, однак, для цього потрібна певна законодавча рамка, якої наразі немає”, - розповів про деталі програми реструктуризації оборонних підприємств Концерну Роман Бондар. “Кожне з підприємств має унікальну ситуацію та потребує особливого ставлення. Узагальнюючи управлінські рішення – протипоказані в такій ситуації. Тому ми зробили тріаж-аналіз, результати якого є потужною базою для розробки галузевих стратегій. Одночасно з цим ми чекаємо на випуск національних стратегічних документів, зокрема Стратегії національної безпеки, та готуємося імплементувати сформовані засади до корпоративної стратегії Укроборонпрому”, - пояснив Бондар. Довідково: Тріаж – це медичний термін, що означає сортування на підставі чітких, різнобічних критеріїв. Такий спосіб аналізу дозволяє значно полегшити прийняття операційних рішень та підвищити їх якість. Тріаж - це неупереджений та всебічний аналіз підприємств-учасників Концерну, що дозволив: визначити фінансово-економічний, технічний та управлінський стан підприємств; взаємозв'язки, залежності та наявність надлишкових активів; класифікувати підприємства за важливістю для забезпечення потреб ДОЗ та виконання експортних поставок; оцінити стратегічні перспективи розвитку підприємств та обґрунтованість їх подальшого перебування в майбутній структурі Концерну після запланованої трансформації та корпоратизації тощо. Критерії, за якими в Укроборонпромі здійснювали тріаж-аналіз: Спеціалізація та стан виробничої діяльності. Аналіз виробничої спеціалізації підприємств, портфелю продукції та рівня виробничої активності в динаміці за останні 4 роки. Розмір та динаміка чистого доходу. Аналіз показників чистого доходу за 2016-2019, що підкреслюють рівень економічної активності та загальний вектор розвитку. Участь у виконанні ДОЗ. Аналіз показників та динаміки реалізованої продукції підприємств в рамках державного оборонного замовлення. Експортна діяльність. Аналіз обсягу реалізованої продукції підприємств Концерну на експорт 2016-2019 з оцінкою динаміки, а також частки експортних постачань у загальному доході підприємств та об’єму експортних поставок в цілому. Економічна життєздатність. Аналіз рівня прибутковості/збитковості в період 2016-2019 років, рівня простроченої заборгованості підприємства з податків та по заробітній платі та оцінка фінансової стабільності підприємств. Зайнятість та продуктивність персоналу. Аналіз кількості працівників підприємств в період 2016-2019 років, ваги ФОТ у структурі собівартості та розміру чистого доходу на 1 працівника за відповідний період. Стан виробничої та науково-техніної бази та потреби в модернізації. Аналіз ступні зносу та коефіцієнту зносу основних фондів підприємств, наявність НДДКР, участь у ДКР за договорами ДОЗ, кількість персоналу, задіяного у ДКР та оцінка потреб в залученні коштів для модернізації підприємств. Стан соціальної сфери та непрофільних активів. Аналіз кількості об’єктів соціальної інфраструктури, іх види та стан, у якому вони знаходяться, з оцінкою інвестицій для модернізації. Потенціал розвитку. Аналіз наявності сукупної позитивної динаміки та невикористаних можливостей через інтегрований аналіз у експортному, виробничому, продуктовому та науково-технічному плані. Інфокарти: [gallery size=«medium» ids=«8398,8399,8400»]