8 жовтня Наглядова рада Укроборонпрому під час свого чергового засідання доручила керівництву Концерну з-поміж іншого провести глибокий аналіз ще трьох підприємств-учасників на предмет їхнього значення для обороноздатності країни. Йдеться про ДП “Київський державний завод “Буревісник”, ДП “Київський автомобільний ремонтний завод” та ДП “Дослідно-конструкторське бюро авіації загального призначення”. Укроборонпром розпочав масштабне перетворення державного сектору ОПК, законодавчий старт якому поклав підписаний Президентом Закон України №1630-ІX “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". Останній набув чинності 6 жовтня цього року. Наразі ДК “Укроборонпром” об’єднує 118 оборонних підприємств (з них 21 – на тимчасово окупованих територіях), на яких працює близько 67 000 співробітників. Процес трансформації Концерну передбачає реструктуризацію активів, в тому числі передачу до Фонду державного майна України ряду підприємств, які вже фактично не здійснюють господарську діяльність та втратили свій потенціал для оборонної промисловості. Втім, ця група підприємств у першу чергу підлягає аудиту – проведенню незалежного оцінювання інженерно-технологічного, фінансово-економічного і кадрового стану для оцінки науково-технічного, виробничого та кадрового потенціалу підприємств, – про що і йдеться у протоколі засідання Наглядової ради Концерну від 8 жовтня. Крім того, Наглядова рада на своєму засіданні затвердила звіт ДК “Укроборонпром” за результатами діяльності у першому півріччі 2021 року, а також річний корпоративний звіт ДК “Укроборонпром” за 2020 рік. Останній, зокрема, підготовлено вперше за 10 років існування Концерну та є втіленням антикорупційної та комплаєнс-політик. Також Наглядова рада затвердила ключові показники ефективності (КРІ) для генерального директора Концерну на IV квартал цього року. Вони передбачають досягнення прогресу за 4-ма напрямками: реформа Укроборонпрому, фінанси, експорт та виробництво.

Київський бронетанковий завод провів випробування відновлених БТР-80. Бронетранспортери зазнали бойових пошкоджень у зоні ООС в ході російсько-української війни. Завод є єдиним в Україні підприємством, яке “ставить на колеса” бойові машини після підривів. Окрім ремонту корпусу, вузлів та агрегатів, БТРи також отримали новітні прибори спостереження, навігації та зв’язку українського виробництва. Прибори цифрового зв’язку БТР-80 відповідають стандартам НАТО та мають вищий рівень захищеності від радіоперехоплення.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Про це йдеться на сайті Верховної Ради України у картці законопроєкту. Із набуттям чинності Закон дає можливість посилити обороноздатність України, структурно перезавантаживши 118 розрізнених підприємств Укроборонпрому (21 – знаходиться на тимчасово окупованих Росією територіях). Державні та казенні підприємства-учасники Концерну будуть перетворені на господарські товариства, які своєю чергою об'єднають за галузевою ознакою: бронетехніка, радарні системи, високоточне озброєння та боєприпаси, морські системи, авіаремонт і спецекспортери. При цьому єдиним власником (акціонером) таких галузевих науково-виробничих об'єднань буде держава в особі Кабінету Міністрів України. Крім того, Укроборонпром, який до сьогодні виконував роль квазі-міністерства, припинить своє існування. На його зміну прийде акціонерне товариство, яке відповідатиме за організаційні перетворення державних та казенних оборонних підприємств, а також за залучення інвестицій. Єдиним власником цього акціонерного товариства теж буде держава. Реформовані підприємства отримають можливість залучати інвестиції, які спрямують на власний розвиток, розробку та виробництво сучасних озброєнь і військової техніки для потреб українського війська. Стануть доступними трансфер новітніх технологій та створення спільних підприємств з провідними іноземними компаніями. Кошти від реалізації надлишкового та непрофільного майна будуть спрямовані винятково на модернізацію виробництва, фінансування науково-технічної роботи, впровадження інновацій, поліпшення соціального захисту працівників тощо. Закон забороняє виводити їх з галузі. Усе це дасть змогу оздоровити підприємства на всіх рівнях: фінансовому, соціальному та виробничо-технологічному. Насамкінець впровадження сучасної моделі корпоративного управління на підприємствах Концерну убезпечить їх від корупційних ризиків, конфлікту інтересів та прямого політичного впливу. “Завдяки реформі українська оборонка отримає друге життя, зможе впроваджувати найсучасніші технології. Врешті-решт це вплине не лише на обороноздатність, а й на всю економіку України, оскільки бюджети всіх рівнів отримуватимуть додаткові кошти, створюватимуться нові робочі місця як в ОПК, так і в суміжних галузях. Надважливо, що цих якісних змін можна досягнути без зупинки виробництва на підприємствах”, – відзначив Голова Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич. “Хочу привітати та подякувати усім, хто пройшов цей шлях – від напрацювання законопроєкту №3822 до його підписання Президентом – разом із нашою командою. Але, передусім, дякую за потужну підтримку та довіру Президенту України Володимиру Зеленському. Ця подія є крапкою у довгому та непростому процесі формування нового законодавчого фундаменту для розвитку українського державного ОПК. Та водночас ця подія –  нова точка відліку для української оборонки”, – наголосив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв.

У ДК «Укрспецекспорт», що входить до складу Укроборонпрому, відкрилася фотовиставка, присвячена 25-річчю компанії. На ній презентовано близько 200 світлин, на яких можна побачити перші закордонні випробування озброєнь і військової техніки, яку виробляють підприємства Концерну, яскраві моменти перемовин з іноземними делегаціями, монархів та урядовців з понад 40 держав. У експозиції є фото зі стрільб БТР-3 у Брунеї, випробувань переносного протитанкового ракетного комплексу «Скіф» в Об’єднаних Арабських Еміратах, з перших міжнародних зброярських виставок ІDEX, коли учасники представляли свою продукцію ще не в стаціонарних павільйонах, а в тимчасових шатрах тощо. У всіх світлин єдиний автор – Юрій Щоков, незмінний фотограф Укрспецекспорту протягом багатьох років. «Часто доводилося працювати в умовах фантастичної спеки в арабських країнах або за найсуворіших обмежень, які впроваджувалися службами охорони політичних лідерів різних країн. Попри всі перешкоди вдавалося отримувати справжні ексклюзивні кадри, яких більше не було у жодного фотографа. Так, наприклад, з’явилося унікальне фото, на якому є нинішній король Йорданії Абдалла ІІ. Тоді, на момент візиту в Україну, він був принцом Йорданії, командувачем королівської гвардії країни. Є також кадр, на якому нинішній Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган відкриває виставку в Анкарі IDEF-2003, у той час він був ще прем’єр-міністром Турецької Республіки», – розповідає пан Юрій. ДК «Укрспецекспорт» виповниться 25 років 9 жовтня. Наразі державна компанія ефективно працює на ринках кількох близько 90 країн Америки, Європи, Азії та Африки, куди експортує озброєння та військову техніку виробництва підприємств Укроборонпрому та низки інших компаній.

На ДП «Антонов», яке входить до складу Укроборонпрому, триває складання планера для першого з трьох літаків Ан-178 на замовлення Міністерства оборони України. Фахівці оцінюють його готовність у 80%. Працівники «Антонова» продовжують будівництво повітряних суден для вітчизняних військових. Складання планеру першого літака перебуває на вирішальному етапі. Так завершено стикування крила з його механізацією, зокрема передкрилками та закрилками, а також встановлено кіль. Наступного тижня планують монтаж стабілізатора. Всередині літака триває установка елементів електромонтажу та бортового радіоелектронного обладнання. Водночас у цехах «Антонова» працюють над складанням рампи та стулок вантажного люка, виготовляють деталі та агрегати системи штурвального керування, гідросистеми, шасі тощо. Авіабудівники працюють у щільному графіку, щоб завершити побудову в І кварталі 2022 року. Триває робота і з фюзеляжем для другого Ан-178 з цього замовлення. У стапелі остаточного складання вже розміщено хвостовий відсік і відсік силової підлоги. Також відбувається монтаж панелей середнього відсіку, виготовлення центроплану та носової частини. «Сьогодні відвідав підприємство, аби переконатися: роботи з будівництва наших літаків для Збройних сил України тривають за графіком. Фюзеляж другого транспортного Ан-178 за контрактом з Міністерством оборони України буде готовий вже до кінця цього року», – зазначає генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Нагадаємо, що ці літаки не матимуть жодного агрегату, виготовленого у Російській Федерації, та є прикладом ефективного імпортозаміщення. На фото — дослідний зразок АН-178, на якому проводитимуться випробування.

Сьогодні Укроборонпром і вітчизняна Асоціація суднобудівників «Укрсудпром» презентували проєкт Стратегії розвитку суднобудівної промисловості нашої країни на період до 2030 року. Впровадження комплексу заходів, про які йдеться в документі, дасть змогу не лише зберегти галузь, але й надати можливість для її подальшої розбудови. Попри наявний потенціал вітчизняна суднобудівна промисловість і суміжні сфери наразі перебувають у важкому стані через сукупність певних чинників: застарілість кораблів і технологій, згортання науково-дослідної діяльності, чималу залежність виробництва від імпорту, старіння персоналу тощо. Допомогти змінити ситуацію на краще має допомогти реалізація Стратегії, проєкт якої створили фахівці Концерну спільно з представниками Укрсудпрому. «Наша морська індустрія є однією з найважливіших базових конкурентних переваг України, – зазначив президент Асоціації Віктор Лисицький, – Вкрай важливо що команда Укроборонпрому прагне поліпшити стан галузі, що дасть змогу радикально зміцнити економічну потужність нашої країни». Ключовим викликом військового напрямку є забезпечення виконання рішення РНБОУ від 20.08.2021 року «Щодо розвитку ВМСУ ЗСУ до 2031 року». Для зміцнення обороноздатності України на морі пропонується визначити центральний орган виконавчої влади, відповідальний за розвиток військового суднобудування, досягти максимальної локалізації виробництва для проєктів, які реалізуються спільно з іноземними партнерами, оновити науково-технічну базу з одночасною модернізацією виробництва, а також забезпечити дешеве кредитування розробок та створення кораблів і суден для потреб ВМС ЗСУ. Завдяки посиленню військово-морського флоту до 2031 року Україна може отримати 28 кораблів замість наявних 18, зокрема 8 ракетних катерів, вироблених спільно з Великою Британією, 4 корвети спільного виробництва з Туреччиною та інші судна. Запропоновано комплекс заходів і в цивільному суднобудуванні, реалізація яких дасть можливість створити нові робочі місця, збільшити надходження до бюджетів різних рівнів і залучати додаткові інвестиції. Необхідне як посилення взаємодії між приватними та державними підприємствами, так і системний підхід з боку держави для створення належної фінансової та законодавчої підтримки галузі. “Викликів чимало. Проте розроблений нами проєкт Стратегії, який ми надіслали на розгляд до Ради національної безпеки і оборони України, їх передбачає, а тому містить комплекс законодавчих пропозицій та заходів, спрямованих, зокрема, на залучення інвестицій. Стратегія  забезпечить стимулювання внутрішнього попиту на продукцію суднобудування України, підвищення конкурентоспроможності суднобудівників, зростання частки вантажних перевезень внутрішніми водними шляхами, збільшення морського судноплавства, зростання тоннажу флоту під Державним Прапором України та формування додаткових фінансових джерел на рівні підприємств. Це захист інтересів національної безпеки держави, який ми спільними зусиллями здатні забезпечити в рамках Стратегії», – розповів генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Також ви можете ознайомитися з презентацією проєкту Стратегії розвитку суднобудівної промисловості нашої країни на період до 2030 року  

Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу, затверджена Указом Президента України від 20 серпня 2021 року, передбачає повну ліквідацію залежності від постачання матеріалів, комплектувальних виробів, елементної бази, критичних технологій з Російської Федерації. На виконання цього напрямку державної військово-промислової політики Укроборонпром підготував перелік товарів, що підлягає імпортозаміщенню. Про це стало відомо на спільному круглому столі ДК «Укроборонпром» та Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) «Імпортозаміщення: потенціал розвитку внутрішнього виробництва та зміцнення незалежності держави», який відбувся сьогодні, 27 вересня. “Станом на 2014 рік залежність підприємств Концерну від комплектуючих російського виробництва складала понад 12 тисяч номенклатур різних видів продукції, – розповів директор із закупівель Укроборонпрому Роман Аврамов. – Однак упродовж 2014-2019 років завдяки активному залученню підприємствами Концерну українських виробників, країн-партнерів та власних виробничих потужностей проведено заміну близько 4,5 тис. позицій номенклатур товарів, а у 2020-му – ще 1,5 тисячі”. На сьогодні оприлюднений на сайті Концерну перелік товарів, що підлягає імпортозаміщенню, складається із понад 3000 одиниць і постійно оновлюється: Продукція, яка потребує заміщення. В основному йдеться про потребу в заміні таких груп товарів: мікро- та радіоелектроніка, спецсплави та спеціальні матеріали, підшипники, електроприлади, контрольно-вимірювальні прилади та інші компоненти. На підприємствах Укроборонпрому є відповідальні за напрямок імпортозаміщення. Водночас потенційні постачальники комплектуючих можуть подати заявку-пропозицію продукції, яка є аналогом російської, заповнивши анкету на сайті Концерну. Після розгляду заявки приймається рішення про можливість застосування аналогу. Так, завдяки відкритості інформації та проактивному підходу Концерну, протягом 2021 року до Укроборонпрому звернулась низка вітчизняних та закордонних компаній зі Сполучених Штатів Америки, Китаю, Австрії.    

Підприємство має цікаву історію, що є важливою складовою становлення всієї української авіації. Саме тут випускалися перші в Європі літаки, шасі яких прибиралися у польоті, перший у світі пасажирський літак з турбовентиляторним двигуном і перший серійний пасажирський літак незалежної України Ан-140. Протягом багатьох років підприємство перебуває у непростому стані, проте Укроборонпром прагне, щоб ХДАВП повернув собі колишні кондиції та відновив сталу виробничу діяльність відповідно до потреб ринку. Тому Концерн затвердив антикризовий план, в якому передбачено низку заходів для стабілізації фінансово-економічного стану підприємства. «Ми цінуємо вашу працю й те, що чимало фахівців залишилися відданими ХДАВПу. Ви постійно шукаєте нові замовлення як в Україні, так і за її межами. Укроборонпром і надалі робитиме все можливе для підтримки підприємства, оскільки прагне до всебічного розвитку вітчизняного авіабудування», – зазначає заступник генерального директора Концерну з виробництва Ігор Фоменко. Бажаємо працівникам ХДАВПу наснаги, міцного здоров’я та успіхів у нашій спільній справі з відродження підприємства!

Державний концерн «Укроборонпром» та Гарвардський клуб України мають намір об’єднати зусилля для розвитку державного сектору оборонно-промислового комплексу нашої держави. Про це йшлося на зустрічі генерального директора Концерну з представниками Клубу. Очільник Укроборонпрому розповів про поточний стан українського ОПК та його реформування. Зокрема, підписання Президентом України законопроєкту № 3822 відкриває шлях трансферу технологій, розбудові приватно-державного партнерства, створенню спільних підприємств із закордонними компаніями, залученню інвестицій та отриманню кредитів за вигідними відсотками тощо. Все це поліпшить оснащення Збройних сил України сучасним озброєнням і військовою технікою, а також сприятиме зростанню попиту на продукцію вітчизняного оборонно-промислового комплексу з боку іноземних партнерів. «Для якісної трансформації Концерну та його підприємств потрібні доброчесні люди з найкращою освітою. Тому ми запрошуємо Гарвардський клуб долучитися до нашої команди й разом зміцнювати обороноздатність держави та робити Україну сильною», – розповів Юрій Гусєв. Згідно з попередніми домовленостями невдовзі може бути створена робоча група з представників Укроборонпрому та Клубу, яка розпочне роботу над спільними програмами та проєктами. Планується, що випускники Гарварду залучатимуться як позаштатні радники. «Ми бачимо що останнім часом державний сектор економіки стає більш відкритим, і вдячні Концерну за запрошення до співпраці», – зазначив Генеральний секретар, член Ради директорів Гарвардського клубу України Костянтин Лісничий. Зустріч відбулася у ДАХК «Артем», яке входить до складу Укроборонпрому. Під час заходу представники Клубу ознайомилися з виробничими процесами та продукцією цього підприємства, яка має попит у нашій країні та за кордоном.

Зведений чистий прибуток підприємств – учасників Укроборонпрому за січень – червень поточного року становить 517,6 млн грн, що у 2,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас загальна сума доходу сягнула понад 18,9 млрд грн, що майже на 2,4 млрд грн перевищує показник шести місяців 2020 року. Про це йдеться у звіті про виконання показників фінплану Концерну, який містить фінансові показники 78 підприємств. Варто додати, що за 6 місяців 2021 року підприємства Укроборонпрому сплатили 4,2 млрд грн податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що на 1,2 млрд грн перевищує показник аналогічного періоду 2020 року. Нагадаємо, що за 6 місяців 2021 року у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року обсяги виробництва, модернізації та ремонту на авіапідприємствах Концерну зросли на 44,6%, у сфері високоточної зброї та боєприпасів – на 33,6%, за напрямком радіолокації, радіозв'язку та спеціального приладобудування – на 23,8%, а бронетанкової техніки – на 0,7%. Водночас підприємства військово-морської сфери перевиконали план першого півріччя на 18,6%, хоча обсяги виробництва проти перших 6 місяців 2020 року становили 62%. Спецекспортери за цей час збільшили обсяги надходження коштів від виконання зовнішньоекономічних контрактів на 75%, або на 136 млн дол. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Було укладено контрактів на 393 млн дол. (на 155% більше, ніж торік) і відвантажено продукції (послуг) – на 252 млн дол. (+ 36% до результату минулого року).

ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, яке входить до складу Укроборонпрому, долучилося до вітчизняної частини космічної місії на Місяць, яку реалізує британська компанія Spacebit у партнерстві з підприємствами з різних країн світу. Старт заплановано на весну 2022 року. Цей політ є першою місією на супутник Землі за участю України. За словами директорки з розвитку «Меридіану» Ольги Руденко, у випробувальній лабораторії підприємства перевірятимуть обладнання, яке використають на Місяці, на кліматичні та механічні стреси. А завдяки унікальній «гарячій камері» з джерелами іонізуючого випромінювання потужністю до 13 ступеня ці прилади та устаткування випробують на радіаційну стійкість і радіаційне старіння. «Також ми приступаємо до виготовлення надлегких і надміцних механічних конструкцій для обладнання місяцеходу, який вже за рік почне обстеження поверхні супутника Землі. Ми отримаємо можливість доторкнутись до майбутнього та спостерігати, як продукція нашого підприємства допомагає підкорювати космос», – розповідає пані Ольга. Насамперед на Місяць відправлять обладнання для дослідження ґрунту, випробування технології відбору зразків, збирання інформації про теплові властивості та магнітне поле тощо. Спочатку вантаж потрапить до великого кратера Lacus Mortis на ближній стороні Місяця, а згодом – до цікавої для науковців темної плями Oceanus Procellarum  на поверхні небесного тіла. Датчики, вироблені на українських підприємствах, збиратимуть інформацію про радіаційний фон, а спеціальна камера транслюватиме відеострім з поверхні. Всі отримані дані будуть доступні вітчизняним науковцям для розвитку космічних програм. Символічною стане доставка прапора нашої держави, надрукованого на 3D-принтері з українського титану. Під час його виготовлення було використано спеціальну технологію «зеленого», або безвідходного, виробництва. Про це повідомив засновник і виконавчий директор Spacebit Павло Танасюк. «Для нас велика честь бути тією командою, завдяки якій прапор України вперше в історії опиниться на поверхні Місяця та яка здійснить першу  українську місію на супутник Землі. Водночас у цій сфері важлива синергія з державним сектором. Ми високо цінуємо нашу співпрацю з Укроборонпромом, зокрема з ВАТ «Меридіан», а також з КБ «Південне» і відкриті до нового партнерства, щоб разом відновити імідж України як провідної держави на світовій космічній арені», – наголошує пан Танасюк. Місія є частиною програми NASA CLPS (Commercial Lunar Payload Services) – комерційної програми обслуговування вантажів на місяці.

Команда Укроборонпрому відсьогодні розпочинає навчання з цифрової грамотності та кібербезпеки. Курс «Основи кібергігієни» запропонований Міністерством цифрової трансформації України. Спочатку працівники Концерну зможуть визначити свій рівень цифрової грамотності за допомогою національного тесту Цифрограм 2.0. А далі пропонується до перегляду освітній серіал. У ньому – реальні приклади того, як запобігти інформаційним атакам зловмисників та як діяти в умовах кіберзагроз, аби захистити інформацію. Безпека та кіберзахист є окремим і важливим напрямком у роботі Укроборонпрому. Адже щогодини на Концерн здійснюється в середньому три атаки. Тож засвоєння базових принципів кібергігієни є необхідним для кожного, хто працює в команді. Навчання триватиме місяць. Після складання фінального тестування учасники отримають сертифікати про проходження базового курсу обсягом 0,33 кредиту ЄКТС. Нагадаємо, нещодавно Укроборонпром та Мінцифри підписали Меморандум про наміри задля розвитку цифрової економіки та цифрових інновацій.