16 серпня, до України прибув літак Ан-74 Національної гвардії Казахстану, який пройде технічне обслуговування на Державному підприємстві «Завод 410 цивільної авіації», що входить до складу Укроборонпрому. Згідно з укладеним контрактом фахівці заводу проведуть, відповідно до керівних документів, огляд двигунів, електронних систем, планера тощо з метою виявлення проблем та їх усунення. Якщо виникне необхідність у додаткових роботах, то буде укладено відповідну додаткову угоду. Термін виконання замовлення – два місяці. «Наразі ми займаємо гідне місце на ринку авіаремонту для вітчизняних та іноземних замовників завдяки ефективності виконання завдань, швидкості оформлення необхідної документації та вартості послуг, яка є привабливою для наших партнерів. Завод вже здатен ефективно конкурувати з приватними підприємствами, які мають відповідні сертифікати для технічного обслуговування цих повітряних суден», – розповідає директор ДП «Завод 410 цивільної авіації» Олександр Пащенко. Водночас підприємство Концерну працює над виконанням контрактів для Комітету національної безпеки Казахстану, Військово-повітряних сил Болгарії та наших армійців. Зокрема, йдеться про капітальний ремонт і модернізацію літаків для ВМС і ВПС Збройних сил України. «Завод цілком спроможний протягом року провести капітальний ремонт 10 транспортних літаків різних моделей та виконувати технічне обслуговування іноземних повітряних суден. Наразі ми маємо завантаження наших виробничих потужностей до 2023 року та працюємо над забезпеченням підприємства новими замовленнями», – зазначає Олександр Пащенко.

За перші 7 місяців 2021 року обсяги виробленої продукції підприємствами Укроборонпрому зросли на 23,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. Таким чином, обсяги виробництва у зазначений період склали 19,7 млрд грн, або на 3,8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період торік.

24 серпня під час військового параду до 30-ої річниці незалежності України Хрещатиком проїдуть перші машини зі складу першого дивізіону протикорабельного ракетного комплексу РК-360МЦ “Нептун”. Їх виготовляє Державне київське конструкторське бюро “Луч”, що входить до Укроборонпрому, на замовлення Військово-морських сил ЗСУ. До складу комплексу входять: рухомий командний пункт, уніфікована самохідна пускова установка, ракета в транспортно-пусковому контейнері, транспортно-заряджальна машина, транспортна машина, комплект наземного обладнання. РК-360МЦ “Нептун” призначений для ураження бойових кораблів класів “крейсер”, “есмінець”, “фрегат”, “корвет”, десантних, танкодесантних кораблів та транспортів, що діють як самостійно, так і в складі корабельних груп і десантних загонів, а також берегових радіоконтрастних цілей у простих і складних метеорологічних умовах, у будь-який час доби і року, за активної вогневої та радіоелектронної протидії противника. Крилата ракета Р-360 з масою бойової частини у 150 кг здатна знищувати цілі на відстані до 300 км лише одним влучанням. Ракета має дозвукову швидкість (900 км/год) і здійснює політ та маневрування на надмалих висотах — кілька метрів над рівнем моря. “В ракеті “Нептун” дуже багато ключових високотехнологічних відмінностей: це і головка самонаведення, і двигун, і система управління. Нам за цю роботу не соромно. Однак українські конструктори здатні виробляти зброю для ураження й на відстані близько 2500 км,” – відзначив Генеральний конструктор – Генеральний директор ДержККБ “Луч” Олег Коростельов.

На Міжнародному оборонному інвестиційному форумі учні 9–11 класів зі всієї України презентували проєкти, які покликані зміцнити обороноздатність України. Зокрема, були представлені макети квадрокоптера-міношукача та робототехнічного комплексу для знешкодження мін і збирання осколків, стенд з новітнім захистом бронетехніки, а також вебсервіс для кіберрозвідки та боротьби з кіберзлочинністю.  Учень 11-го класу Політехнічного ліцею НТУУ «Київський політехнічний інститут» Володимир Пліта упродовж року працював над створенням економічної автоматизованої системи для розмінування й очищення від осколків територій, що перебувають в активному людському ужитку.   «Робототехнічний комплекс створений для розмінування великих площ землі, полів та сільськогосподарських угідь, на яких вирощують їжу. Комплекс оснащено тралом, що знешкоджує протипіхотні міни, після чого збирає їхні осколки потужним електромагнітом. Осколки мін дуже важливо зібрати, адже вони несуть загрозу не лише життю людини, але й можуть потрапити до сільськогосподарської техніки та вивести її з ладу», – розповів Володимир Пліта, метою якого було створити щось корисне для держави.         Учень 10-го класу Політехнічного ліцею НТУУ «Київський політехнічний інститут» Ігор Клименко представив квадрокоптер-міношукач.  «Дрон знаходить міну – і через GPS-сигнал позначає на мапі її точні координати. Крім того, дрон позначає міну і на самій території шляхом розпилення фарби. Таким чином, квадрокоптер переміщується за допомогою інфрачервоного передавача по запланованій траєкторії, знаходить металеві об'єкти, передає сигнал на комп'ютер, програма розраховує їхні точні координати – і передає саперу. Завдяки цьому винаходу сапери не ризикують своїм життям при розмінуванні території», – поділився Ігор Клименко та зазначив, що розвиватиме проєкт і надалі: дрон буде не лише знаходити, але й детонувати міни.        Інший учень 10-го класу Політехнічного ліцею НТУУ «Київський політехнічний інститут» Павло Шехет працював над пошуком нових можливостей для захисту бронетехніки.    «Моя розробка полягає в тому, щоб захистити бронетехніку від лазерного наведення за допомогою скла. Якщо ми наклеїмо на броню скло і наведемо на неї лазер, то через повне внутрішнє відбивання та інші оптичні заломлення світло буде розсіяним. А відтак з'явиться дуже багато місць для наведення ракети. І якщо ракета влучить у хибну ціль, це допоможе захистити бронетехніку, – описав алгоритм роботи винаходу Павло Шехет. – Якщо скло частково розбивається, то воно все одно виконує свою функцію. Якщо повністю – між боями можна замінювати модулі. Додана маса не буде дуже критичною, хоча й може зменшити мобільність бронетехніки. Втім, це дуже непоганий захист».        Учень 11-го класу Глинського навчально-виховного комплексу «ЗОШ І-ІІІ ступенів» Здолбунівської міської ради Рівненської області Юрій Петровський розробив вебплатформу для виявлення кіберзлочинів з надійним захистом від кібератак.   «За допомогою цього інструменту можна боротися з ворожим контентом на просторах інтернету. Його вже тестував Відділ протидії кіберзлочинності у Вінницькій області та має намір використовувати й надалі. Створено зручне середовище для роботи правоохоронців, а також зручний сервіс для їхньої комунікації з користувачами Інтернету. Як вебплатформа працює? Якщо користувачі запідозрюють в Інтернеті якусь загрозу, вони надсилають її через форму працівникам кіберполіції, які, своєю чергою, інформацію обробляють», – розповів Юрій Петровський.           Старшокласники мають намір пов'язати своє життя з інженерією і наразі перебувають у пошуках інвесторів для своїх проєктів.   12 серпня у Національному технічному університеті України «КПІ» імені Ігоря Сікорського відбувся Міжнародний оборонний інвестиційний форум,  співорганізатором і одним з ключових учасників якого став Державний концерн «Укроборонпром». Головна тема цьогорічного заходу – перспективи розвитку оборонної промисловості в Україні на період до 2030 року. 

Державний концерн “Укроборонпром” та Національний технічний університет України «КПІ» імені Ігоря Сікорського дослідили різні сценарії майбутнього ОПК. Про це розповів генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв на Міжнародному оборонному інвестиційному форумі сьогодні, 12 серпня. На переконання очільника Концерну, без екосистеми, яка би об’єднала науку, освіту, виробництво та просування українських озброєння та військової техніки на зовнішніх ринках, оборонка буде й надалі втрачати. “Ми сподіваємося, що невдовзі Президент України Володимир Зеленський підпише законопроєкт №3822 – і це буде потужним імпульсом до відродження ОПК, який зазнав важких втрат у попередні роки. Недофінансування, відсутність належної уваги з боку держави, вплив світових криз призводили до втрат окремих підприємств і цілих секторів галузі, – наголосив Юрій Гусєв. – Сьогодні відкривається нове вікно можливостей для розвитку української оборонки: ухвалено законопроєкт про реформування ОПК, є стратегія розвитку ОПК, яку підтримала РНБО. Всі ці можливості ми маємо використати для посилення армії, зробивши роботу над помилками минулих років”. Проведені дослідження довели, що потрібно зосередитися на розробці нової ракетної програми, високоточного озброєння, протикорабельних ракетних комплексів, засобів ППО та РЕБ, безпілотних повітряних, наземних і морських систем тощо. І що загалом майбутнє – за безпілотними системами. “На тлі світових подій та військової агресії з боку Російської Федерації ми маємо сильні позиції, на які потрібно спиратися. Це готовність більшості громадян захищати незалежність і суверенітет країни, велика кількість армійців, які мають досвід реальних бойових дій та спільних навчань з військами НАТО, великий експортний потенціал ОПК. Наразі Україна входить до ТОП-20 найбільших світових експортерів зброї та має усе для того, щоб увійти у ТОП-10. Крім того, Укроборонпром цьогоріч повернувся до ТОП-100 зброярських компаній світу”, – проаналізував перспективи розвитку вітчизняного ОПК генеральний директор Концерну. Зі слів Юрія Гусєва, підприємства Укроборонпрому мають величезний потенціал за напрямками ракетних програм, БПЛА, кібербезпеки та кіберзахисту, РЕБ, бронетехніки та робототехніки. “Нашим ключовим завданням є розвиток українського ОПК, створення інноваційних кластерів на кшталт кластера “Антонов”, який об’єднав Національну академію наук, низку вишів та оборонних підприємств, прискорення появи нових видів зброї для асиметричної протидії агресії, інтеграція України в міжнародну систему колективної безпеки, а також зменшення розриву між потребами нашого війська та можливостями вітчизняної науки, – підсумував очільник Укроборонпрому. – Для цього ми разом з КПІ створили Інститут передових оборонних технологій. Крім того, цьогоріч стартує магістерська програма на базі КПІ для потреб ОПК”. Юрій Гусєв підкреслив: “ОПК є і завжди буде фундаментом для нашої армії, а армія – фундаментом для нашої держави. ОПК України може і має стати драйвером розвитку економіки України, а ми повинні цьому сприяти. На цьому наполягає Президент України Володимир Зеленський”. Сьогодні, 12 серпня, у Національному технічному університеті України «КПІ» імені Ігоря Сікорського стартував Міжнародний оборонний інвестиційний форум,  співорганізатором і одним з ключових учасників якого став Державний концерн «Укроборонпром». Головна тема цьогорічного заходу – перспективи розвитку оборонної промисловості в Україні на період до 2030 року.

Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева», яке входить до складу Укроборонпрому, вчасно виготовило бойову машину, яку замовила компанія «Укрспецекспорт».  Новий танк демонструватиме свої бойові можливості потенційним замовникам, зокрема іноземним. Уперше новий «Оплот» можна буде побачити наживо під час військового параду до 30-річчя незалежності України, що відбудеться 24 серпня у Києві.  «Попри деякі упереджені заяви у засобах масової інформації, працівники заводу ім. Малишева вкотре довели, що здатні якісно та вчасно виконувати контракти для вітчизняних та українських замовників: від окремих деталей та вузлів до повноцінних сучасних бойових машин, – зазначає генеральний директор підприємства Василь Крилас. – Участь нового «Оплоту» в параді до Дня Незалежності – велика гордість для нашого колективу, який самовіддано працював на реалізацію поставленого завдання. Ми пишаємося нашими працівниками, любимо Україну та готові до виконання нових замовлень».   

Сьогодні, 12 серпня, у Національному технічному університеті України «КПІ» імені Ігоря Сікорського стартував Міжнародний оборонний інвестиційний форум,  співорганізатором і одним з ключових учасників якого став Державний концерн «Укроборонпром». Головна тема цьогорічного заходу – перспективи розвитку оборонної промисловості в Україні на період до 2030 року. У роботі форуму беруть участь представники української влади, керівники державних і приватних підприємств ОПК, дипломати, провідні експерти та науковці,  інвестори. «Українська оборонка може та має стати драйвером для інновацій, розробок нової зброї для захисту нашої держави, – наголосив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. – Форум, який відбувається у стінах КПІ, може і має привернути увагу молоді до оборонки, аби створювати технології. Технології, що дадуть змогу українській армії завжди перемагати заради нашої незалежності». Під час стратегічної сесії, на якій обговорювалися можливі напрямки подальшого розвитку вітчизняної оборонки, очільник Концерну проаналізував слабкі та сильні сторони вітчизняного ОПК, і визначив ключові можливості та завдання: осучаснення галузі, прискорення створення нових видів озброєння та військової техніки, інтеграція України в міжнародну систему колективної безпеки, залучення інвестицій та використання інновацій у сфері професійної підготовки фахівців. Директори підприємств Укроборонпрому беруть участь у панельних дискусіях і презентують на форумі власні перспективні інвестиційні проєкти: розвідувально-ударний безпілотник «Сокіл-300» (ДККБ «Луч»), створення вітчизняної лінії виробництва боєприпасів різних типів (ДАХК «АРТЕМ») і високоточний артилерійський боєприпас «Квітник» (Науково-виробничий комплекс «Прогрес»). Крім цього, учасники та гості заходу мають можливість ознайомитися з виставкою інноваційних проєктів, яка відбувається в рамках Х Фестивалю «Sikorsky Challenge 2021: Україна і світ», і зразками продукції оборонних підприємств.  

Команда Державного концерну «Укроборонпром» відвідала США, де провела низку робочих зустрічей та двосторонніх переговорів із провідними американськими оборонними компаніями. Поїздка відбулася в рамках підготовки візиту Президента України Володимира Зеленського до Сполучених Штатів Америки та за підтримки Посольства України в США спільно з U.S.-Ukraine Business Council (USUBC). «Ухвалення законопроєкту № 3822 та реформа державного ОПК відкривають нові можливості для військово-технічної співпраці з нашими стратегічними партнерами. Залучення інвестицій, трансфер технологій та спільні підприємства для зміцнення української оборонки, а також посилення спільних позицій на глобальному ринку озброєння – це ті кроки, які ми пропонуємо нашим колегам у США», – зазначає генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. У Концерні переконані, що візит Президента України до Вашингтону, який заплановано на 30 серпня поточного року, відкриє нові можливості та дасть змогу перейти на більш високий рівень співпраці наших країн, зокрема в оборонній сфері.

У Державному концерні «Укроборонпром» і на його підприємствах-учасниках триває централізоване щеплення від коронавірусу препаратами CoronaVac, Pfizer, Astra Zeneca та Moderna. На сьогодні вже імунізовано майже 30% працівників.  Один з найкращих прикладів серед підприємств Концерну – Львівський радіоремонтний завод. Тут станом на кінець липня першу дозу вакцини Moderna отримали 75% персоналу. Решта, переважно особи поважного віку, вже пройшли повний курс щеплення.  Частина працівників підприємств – учасників Укроборонпрому вакцинувались самостійно, оскільки в регіонах певний час не підтверджували заявки на колективну вакцинацію й люди реєструвались і вакцинувались особисто.  «Ми пропонуємо добровільну вакцинацію усім, хто працює на наших підприємствах, і членам їхніх сімей, безумовно, з огляду на стан їхнього здоров’я, обмеження і рекомендації лікарів. Концерн створює всі належні умови, щоб імунізація відбувалася за всіма рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я України», – зазначає директор з управління персоналом Укроборонпрому Іван Афонін. 

13 липня Верховна Рада України проголосувала у другому читанні та в цілому законопроєкт № 3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Після того, як документ буде підписаний Президентом України Володимиром Зеленським, він набере чинності. Перший заступник генерального директора Укроборонпрому Роман Бондар розповів, чому галузь потребує змін, які інструменти дає законопроєкт № 3822 і чого чекати в результаті реформи державної оборонки: «Державна оборонна промисловість сьогодні має потребу в оновленні. Є невелика кількість потужних підприємств, які дійсно створюють додану вартість, мають сильний конкурентоздатний продукт та ім’я на міжнародних ринках,  можуть самостійно експортувати товари й послуги. Але у відсотковому співвідношенні їх близько 10% від загальної кількості підприємств Укроборонпрому. Натомість решта підприємств знаходиться в надважкому стані: по-перше, роками в них ніхто не інвестував, по-друге, частка підприємств Концерну у державному оборонному замовленні з 2015-го року невпинно падала. Закон про корпоратизацію підприємств Укроборонпрому, ухвалений парламентом у липні цього року, не є панацеєю. Це хірургічний інструмент, завдяки якому ми зможемо провести операцію та врятувати пацієнта: зробити так, щоб він не просто вижив, а через декілька років зміг виступати на олімпіаді та займати перші місця в рейтингу. Корпоратизація вирішує по суті три проблеми: Оборонні підприємства державної форми власності стають підзвітними. Ми беремо за основу стандарти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – і на їх основі вибудовуємо корпоративну структуру таким чином, щоб всі наші партнери (як власник в особі держави, так і наші клієнти) були впевнені: всі процеси відбуваються прозоро та у підзвітний спосіб, існує чітка ієрархія відповідальності. Ми перетворюємо державні та казенні оборонні підприємства, що входять до складу Укроборонпрому, на господарські товариства, які є гнучкішими за своєю організаційно-правовою формою. При цьому єдиним власником (акціонером) перетворених підприємств державного ОПК буде держава в особі Кабінету Міністрів України. Наявні організаційно-правові форми власності, які дістались нам у спадок від Радянського Союзу, майже унеможливлюють будь-яку конструктивну взаємодію з іншими гравцями ринку, особливо на довгострокову перспективу. Державний ОПК зможе залучати інвестиції. Те, що зараз намагається зробити Укроборонпром, – посилити довіру до себе. Десять років ми знищували цю довіру, зокрема й через корупційні скандали. Як ми виглядаємо в очах міжнародних партнерів? Я пам’ятаю зустріч з військовим аташе однієї з країн НАТО, щойно мене призначили на займану посаду. Ми прийшли і кажемо: «Давайте швидше щось робити». А у відповідь ми почули: «Давайте ви спочатку з комплаєнсом розберетесь та ризик-менеджмент впровадите. Спершу ми маємо пересвідчитись, що ви здатні виконувати свої обіцянки: що кошти, активи чи технології майбутніх інвесторів не будуть вкрадені чи кудись передані, а будуть використані за призначенням». Ухвалення законопроєкту № 3822 – це ще не перемога. Запровадження корпоративного управління на підприємствах державного ОПК – це маленька частина дуже великого і надскладного шляху. Насправді з набранням чинності № 3822 ми будемо робити дуже примітивні речі, які за старого законодавства були неможливими. Приміром, вибудовувати бізнес-процеси та створювати повноцінні системи управління. Адже перш ніж шукати зовнішні інвестиції, ми повинні використати внутрішні ресурси, об’єднати навколо себе українські підприємства і попрацювати над кооперацією, над створенням спільних продуктів. І тільки після цього йти до міжнародних партнерів. Інакше вони запитають: «Що ви можете зробити для нас такого, чого не зроблять інші?» Як відбуватиметься корпоратизація Укроборонпрому? Спершу сам Концерн буде перетворено на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатиме державі. Він виконуватиме роль корпоративного центру, а отже, візьме на себе лідерство в усіх подальших перетвореннях підприємств-учасників. Концерн буде вибудовувати модель управління з максимальною передачею стратегічних і операційних компетенцій на нижчі рівні корпоративної структури. Бо ті, хто виробляє продукцію, краще знають, як її виробляти, краще розуміють, у що інвестувати. І, зважаючи на те, що Укроборонпром має конгломераційну природу, тобто сфокусований на різних видах діяльності, які між собою майже не пов’язані, чіткий розподіл повноважень між корпоративним центром, галузевими науково-виробничими об'єднаннями та підприємствами має дуже велике значення для майбутньої ефективності. Це все ми робимо для того, щоб, знову ж таки, завдяки прозорості відвоювати довіру. Навіщо нам довіра? Якщо за зовнішнього інвестора нам ще треба битися, то кошти на зовнішніх ринках, приміром, банків чи фінансових організацій, ми можемо отримати вже сьогодні. Втім, банки кажуть: «Покажіть нам вашу звітність за три роки. Покажіть, як ви обираєте об’єкти для інвестування, як виглядає ваша корпоративна структура». Вони ставлять правильні запитання, до яких ми, на жаль, ще не готові. Сьогодні, щоб вмовити закордонного інвестора вкласти сюди хоч копійку, ми повинні відповідати міжнародним стандартам комплаєнсу та ведення бізнесу. Звісно, ми розуміємо, що міжнародні компанії насамперед тут шукають ринок збуту. Саме тому потенційну кооперацію ми вбачаємо передусім у спільному інвестуванні в нові продукти. Продукти, які зможуть завоювати нові ринки збуту, доступу до яких раніше не було. Таким чином, ми маємо створювати додану вартість продуктам разом з приватними виробниками. Це і є виклик на наступні два роки”.

На цьому тижні виконуючим обов’язки генерального директора Одеського авіаційного заводу призначено Володимира Шацкова, який раніше обіймав посаду головного інженера цього підприємства. Протягом двадцяти семи років – з 1993 по 2020 рік – пан Володимир працював на Львівському державному авіаційно-ремонтному заводі. Отримав чималий досвід впровадження у виробництво нових технологічних процесів та освоїв ремонт нових типів авіатехніки. Окрім організації та безпосередньої участі у процесах ремонту та модернізації, Володимир Шацков також у різні роки супроводжував державні контракти в інтересах ОПК України, здійснював перемовини з іноземними замовниками, також має досвід організації фінансово-економічної діяльності підприємств. Пан Володимир отримав три вищих освіти.

За перше півріччя 2021 року Державна компанія «Укрспецекспорт», що входить до складу Державного концерну «Укроборонпром», сплатила податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів на суму 213,4 млн грн, що на 23,1 млн грн більше, ніж за аналогічний період торік. Про це йшлося на зборах трудового колективу Укрспецекспорту, присвячених підбиттю підсумків роботи компанії за перші шість місяців поточного року. Крім того, у січні–червні 2021 року ДК «Укрспецекспорт» уклала у 4,5 раза більше контрактів, ніж за аналогічний період минулого року, – на суму 209,28 млн дол. «Цьогоріч у нас значно амбітніші плани, ніж торік: ДК «Укрспецекспорт» має забезпечити 307 млн дол загальних надходжень та укласти зовнішньоекономічних контрактів на суму 400 млн дол. Враховуючи успішні результати першого півріччя, цей план є цілком досяжним», – наголосив Вадим Ноздря, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт». «У цьому році ДК «Укрспецекспорт» розраховує підписати низку масштабних угод, які матимуть важливий вплив на подальший розвиток декількох галузей військово-промислового комплексу України, а також на поглиблення військово-технічної співпраці з рядом країн – стратегічних партнерів», – додав Вадим Ноздря.