Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод», яке входить до складу Державного концерну «Укроборонпром», передало ЗСУ чергову партію капітально відремонтованих БМП-2.  Фахівці ЖБТЗ під контролем представників служби управління якістю підприємства та військової прийомки виконали завдання якісно та вчасно, згідно з усіма чинними нормативними документами та відповідно до технологічного процесу капітального ремонту.   БМП-2 призначена для транспортування особового складу, вогньової підтримки та спільних дій з танками під час бою. 

Державне підприємство «45 експериментальний механічний завод», яке входить до складу Укроборонпрому, виготовило партію осучаснених паливозаправників АПЗ-7 і АПЗ-11 цивільного призначення. Техніка оснащена системою запобігання втратам пального та має спеціальні екологічні короби. Імпортне у заправників лише шасі, а інші комплектувальні матеріали вироблено в Україні. Цистерни, призначені для світлих нафтопродуктів, мають місткість сім та одинадцять кубометрів залежно від моделі техніки. «Паливозаправники оснащено окремими вузлами видачі пального. Завдяки цим агрегатам сільськогосподарську техніку можна заправляти просто в полі», – зазначає головний конструктор підприємства Олексій Цвігун. За безпеку, зокрема довкілля, відповідають донний клапан та екологічні короби. Клапан запобігає витіканню пального на землю внаслідок перекидання автівки та пошкодження заправного механізму. У коробі зберігаються залишки нафтопродуктів, які утворюються під час наповнення цистерни, а також забруднена вода. Наразі на заводі монтують аналогічні заправники з цистернами місткіістю десять кубометрів. Техніка призначена для гірничовидобувних підприємств. Ці автівки здатні заправляти важкі вантажівки, зокрема «БєлАЗи», безпосередньо у кар'єрі. Від початку 2021 року фахівці 45-го заводу виготовили близько десятка подібних заправників з цистернами різної місткості. Варто зазначити, що підприємство виготовляє спеціалізовані паливозаправники для потреб Міністерства оборони України з місткістю цистерн від 5,5 до 12 кубометрів і для Національної гвардії України з місткістю цистерн від 5 до 27 кубометрів.

Сьогодні, 30 липня, на Миколаївському суднобудівному заводі (МСЗ), який входить до складу Укроборонпрому, спустили на воду після докового ремонту рейдовий тральник «Генічеськ» і ракетний катер «Прилуки» Військово-морських сил ЗС України. За три місяці фахівці підприємства відновлювали зовнішню обшивку, гвинто-рульовий комплекс, силові установки, механізми тощо. Ремонт військових кораблів відбувся в рамках контракту з Міністерством оборони України, всі роботи завершено в обумовлені терміни. «Завдяки високій професійності та злагодженості дій працівників нашого підприємства завдання виконано якісно та своєчасно. Миколаївський завод й надалі працюватиме для зміцнення обороноздатності України», – зазначив начальник управління суднобудування та морської техніки Укроборонпрому Вадим Чабан. Нагадаємо, що «Генічеськ» і «Прилуки» зайшли в акваторію МСЗ 1 квітня поточного року. Для того, щоб рейдовий тральник і ракетний катер потрапили туди, у Миколаєві тимчасово розвели три мости.

Президент України Володимир Зеленський підписав закони №5557 «Про основи національного спротиву» та №5558 щодо збільшення чисельності Збройних Сил України, ухвалені народними депутатами 16 липня 2021 року. Прийняття Законів №5557 та  №5558 є важливим кроком для переходу до концепції всеохоплюючої оборони, яку було закріплено у схваленій наприкінці березня 2021 року Стратегії воєнної безпеки на виконання Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392, та відповідних положень Закону України «Про національну безпеку України». Таким чином Україна стає на шлях докорінної зміни підходу до питання національної безпеки. Сьогоднішнє підписання законів надає можливість передбачити у Державному бюджеті України на 2022 рік необхідні фінансові ресурси для розбудови системи національного спротиву, а також врахувати положення цих законів у процесі розробки Стратегічного оборонного бюлетеня і Плану оборони держави. Ці Закони України суттєво посилюють обороноздатність держави, оскільки забезпечують нормативно-правову основу для широкого залучення населення України до протидії агресору. В умовах продовження Російською Федерацією своїх мілітаристських планів такий крок з об’єднання українського суспільства довкола спільної справи із захисту країни є критично важливим. Для цього і запроваджується система національного спротиву – залучення усього населення до протидії агресору, а також підготовка до такої протидії. Вона передбачає впровадження системи загальновійськового навчання населення, розвиток територіальної оборони та руху опору. Національний спротив має стати всенародною справою і його заходи здійснюватимуться як на підконтрольній, так і на окупованій територіях нашої держави. При цьому територіальна оборона вестиметься по всій території України поза межами бойових дій, а рух опору – на тимчасово окупованій території. Крім того, складова підготовки громадян України стане вагомим вкладом у національно-патріотичне виховання українців. На сьогодні закон про основи національного спротиву є найкращою платформою для майбутніх підзаконних актів та втілення системи національного спротиву як складової всеохоплюючої оборони. Ця концепція передбачає діяльність усіх сил оборони та сил безпеки із захисту України за єдиним планом та під єдиним командуванням. Наприклад, підпорядкування бойових частин і підрозділів Національної гвардії Головнокомандувачу Збройних Сил України в особливий період за окремим рішенням Верховного Головнокомандувача дозволить забезпечити їх ефективне використання для оборони держави. Досягається необхідний рівень координації між складовими сектору безпеки та оборони. Найважливішим є те, що громадяни України, які мають досвід військової служби, воювали проти російського агресора, отримують можливість стати резервістами та бути приписаними до військових частин і підрозділів територіальної оборони в тому регіоні, де вони проживають. Їх досвід є надзвичайно важливим і може бути використаний для захисту України. Люди без військового досвіду також зможуть стати на захист своєї Батьківщини, оскільки матимуть змогу стати бійцями добровольчих загонів територіальних громад після проходження медичного, професійного та психологічного відбору і підписання контракту добровольця територіальної оборони. Також всім членам територіальної оборони та руху опору надається повноцінний соціально-правовий захист, передбачений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Закони №5557 та №5558 дозволять не допустити таких ганебних випадків як у 2014 році, коли велика когорта захисників України опинилася поза правовим полем.

Концерн став учасником заходу, присвяченого нагальним питанням впровадження корпоративного управління, який відбувся 28 липня в Українському кризовому медіацентрі.   Під час обговорення були розглянуті питання критичного ставлення до роботи наглядових рад і незалежних керівників великих держпідприємств, досвід впровадження у нашій країні корпоративного управління, життєстійкості реформи з огляду на політичні реалії сьогодення тощо.   У заході взяли участь менеджер проєктів з комплаєнсу ДК «Укроборонпром» Микола Роєнко, ексголова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, радниця міністра економіки Наталія Косянчук, голова Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, народний депутат Ярослав Юрчишин, представник держави у Наглядовій раді публічного акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України» Віктор Пинзеник та інші.    Для Укроборонпрому тема обговорення є надзвичайно актуальною, оскільки вона нерозривно пов'язана з реформуванням і трансформацією державного сектору ОПК.   Нещодавно ухвалений Верховною Радою України законопроєкт № 3822 запроваджує на перетворених підприємствах – учасниках Концерну сучасну модель корпоративного управління. Це спрямовано на убезпечення оборонки від корупційних ризиків, конфлікту інтересів і прямого політичного впливу.   «Укроборонпром на порозі великих змін. Впровадження моделі корпоративного управління згідно з принципами ОЕСР має забезпечити розмежування  функції держави-регулятора від функції держави-власника, стати драйвером для залучення інвестицій, економічного зростання та боротьби з корупцією. Відповідно до  найкращих практик Укроборонпром застосовуватиме концепцію «трьох ліній захисту», яка передбачає впровадження функцій внутрішнього аудиту, ризик-менеджменту та комплаєнсу», – зазначив Микола Роєнко.   Нагадаємо, що реформа Укроборонпрому передбачає трансформацію державних і казенних оборонних підприємств, які входять до складу Концерну, в господарські товариства, єдиним власником яких залишається держава в особі Кабміну. Підприємства згрупують у науково-виробничі об'єднання за галузевою ознакою, а у державного сектору ОПК з'явиться можливість залучати інвестиції, зокрема іноземні, утворювати спільні підприємства з закордонними партнерами тощо.   Сам Укроборонпром також буде перетворено на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатимуть державі. Це буде корпоративний центр, який відповідатиме за організаційні зміни, а у перспективі – за залучення інвестицій.  

Укроборонсервіс організував навчання зі зменшення оперативних загроз від вибухонебезпечних предметів для 32 представників Дипломатичної поліції Лівії. Українське державне підприємство має глобальну передкваліфікацію ООН з усіх видів протимінної діяльності.  Учасники проєкту відвідають заняття з виявлення вибухонебезпечних загроз і пошуку та протидії саморобним вибуховим пристроям, організації роботи контрольно-пропускного пункту та планування мобільних операцій, а також курс  підготовки інструкторів за цими темами.  Під час практичних вправ будуть відпрацьовані організація пропускного режиму, виявлення вибухонебезпечних предметів, обшук людини, місцевості, будівлі, дороги, дії під час руху конвоїв, оцінка ризиків, робота з дистанційно керованою технікою, застосування роботів і дронів тощо.  До проведення курсів Укроборонсервіс залучатиме найкращих фахівців з Великобританії, Лівії, України та інших країн.  Теоретичні знання та практичні навички лівійці отримуватимуть у навчальному центрі державного підприємства, який має всю необхідну матеріально-технічну базу.  Крім цього, проєкт передбачає навчання в Лівії 440 представників Дипломатичної поліції. Вони вчитимуться надавати первинну самодопомогу, проводити детальну оцінку пацієнтів та оперативно реагувати. Також у межах проєкту заплановано продовження внутрішнього навчання з кожної дисципліни по завершеннюпрограми. Після навчання Дипломатичній поліції Лівії буде передано комплект обладнання для забезпечення щоденної роботи.  Фінансування проєкту відбувається за підтримки Уряду США, а замовником і координатором є Служба протимінної діяльності ООН. 

ДП «Антонов» та уряд Квебеку готові сприяти підписанню угоди між Міністерством стратегічних галузей промисловості України, Державним концерном «Укроборонпром» та його підприємствами про виробництво літаків Ан-74ТК-200 у Квебеку для міжнародних ринків, у тому числі і північноамериканських. Про це на своєму офіційному сайті повідомила канадська компанія Capital Hill Group (CHG), яка вже понад 25 років є лідером у сфері взаємодії з органами державної влади в Канаді. Зазначений проєкт стане ключовим не лише для аерокосмічної галузі України та Канади, а й загалом для економік обох країн. У майбутній моделі літака максимально використовуватимуться новітні перспективні авіаційні технології, такі як «скляна кабіна» та інші. Планується розробити низку модифікацій базової моделі літаків цивільного та спеціального призначення, що можливо завдяки багаторічному досвіду фахівців ДП ​​«Антонов», які продукують сміливі й ефективні інженерні рішення. Українські авіабудівники вже довели свою здатність серійно виготовляти цю модель літака на Харківському авіазаводі. Остаточне складання моделі буде організовано на виробничих потужностях в Україні та Канаді. На етапі проєктування модифікацій, який вже триває, акцент зроблено на відповідності проєкту критеріям сертифікації Канадського авіаційного управління, що може значно пришвидшити майбутній процес сертифікації. Успішна сертифікація моделі літака та її виробництво дадуть змогу українській авіаційній галузі вийти з тривалої кризи. Компанію «Антонов–Канада» було створено для просування на міжнародний ринок літаків, розроблених і виготовлених на ДП «Антонов». Першочерговим завданням компаній ДП «Антонов» та «Антонов–Канада» є організація співпраці та налагодження роботи конструкторського бюро з досліджень та розробок, попередніх опрацювань та випробувань, на основі яких виготовляється модель літака для  льотних випробувань. Найбільш перспективною для реалізації цієї амбітної мети є модель літака Ан-74ТК-200, розроблена КБ «Антонов», що масово випускалася Харківським державним авіаційним виробничим підприємством. Літак Ан-74ТК-200 призначений для перевезення 52 пасажирів, вантажів вагою до 10 тонн, а також змішаних пасажирських та вантажних перевезень на міжнародних повітряних маршрутах короткої та середньої дальності. Максимальна злітна маса літака — 36,5 тонни, максимальна висота польоту — 10100 м, крейсерська швидкість — 600–700 км/год, дальність польоту з вантажем 10 тонн — 950 км, при навантаженні 1,8 тонни вона становить 4250 км. Екіпаж складається з двох осіб. Літак можна використовувати в особливо суворих умовах експлуатації, таких як  арктичні або високогірні, тимчасові, природні, обмежені злітно-посадкові смуги з мінімальною або відсутньою інфраструктурою технічної підтримки, що, безумовно, є ринковою перевагою даної  моделі літака. Окрім переваг основна модель AN-74TK-200 має і низку недоліків, які обмежують або унеможливлюють задоволення попиту на ринку. Насамперед це стосується критичної залежності від використання значної кількості компонентів, вироблених на території Російської Федерації, які, до того ж, не відповідають сучасним вимогам, що, в свою чергу, не дає змоги отримати обов’язкову сертифікацію літаків на європейських та американських ринках. Нагадаємо, що 1 червня Канадська комерційна корпорація (ККК) та Державний концерн «Укроборонпром»  підписали Меморандум про порозуміння між ККК і ДК «Укроборонпром»  щодо співробітництва у сфері стратегічної безпеки, оборони, аерокосмічної діяльності та виробництва боєприпасів. Крім того, в рамках Меморандуму Державний концерн «Укроборонпром», Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» та канадська компанія GL Munitions Inc. підписали Угоду щодо співпраці у питаннях виробництва боєприпасів до стрілецької зброї.

В Укроборонпромі кількість прибуткових підприємств зросла у першому півріччі 2021 року. Сьогодні, 23 липня, директори підприємств – учасників Концерну зібралися у Запоріжжі для підбиття виробничих, комерційних та фінансових результатів роботи за перше півріччя 2021 року. Так, кількість прибуткових підприємств Укроборонпрому зросла у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року: 48 підприємств проти 40 у першому півріччі 2020 року. “Укроборонпром збільшив тогорічні показники виробництва на 19,5%: 16,6 млрд гривень за 6 місяців 2021 року проти 13,9 млрд гривень за 6 місяців 2020-го. Обсяги виробництва, модернізації та ремонту озброєння й військової техніки зросли за всіма напрямками, окрім суднобудівного. Втім, я переконаний, що інвестиції в державний ОПК завдяки ухваленому 13 липня законопроєкту про трансформацію Укроборонпрому допоможуть нам досягти ще кращих результатів”, – зазначив генеральний директор Концерну Юрій Гусєв. Своєю чергою, заступник генерального директора з виробництва Ігор Фоменко навів ключові здобутки першого півріччя 2021 року за всіма напрямками виробництва. Зокрема, ДП “Антонов” збудувало планер першого з трьох Ан-178 для Міноборони України; ДП “ДККБ “Луч” виготовило дослідні зразки та успішно пройшло перший етап державних випробувань виробів “Вільха-М” з дальністю ураження цілей до 120 км; КП “НВК “Іскра” успішно пройшло державні випробування нової РЛС 80К6КС1 (ДКР, шифр “Фенікс”), яку рекомендовано прийняти на озброєння ЗСУ та організувати її серійне виробництво; ДП “Харківське конструкторське бюро ім. Морозова” провело кваліфікаційні випробування зразка броньованої машини “Дозор-Б”; ДП “Дослідно-проектний центр кораблебудування” достроково виконало ДКР з розроблення документації технічного проєкту переобладнання патрульних катерів типу Island. Директор Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства «Спецтехноекспорт» Євген Ларін поділився результатами роботи спецекспортерів за 6 місяців поточного року: “З 2014 року надходження коштів від виконання спецекспортерами зовнішньоекономічних контрактів є рекордним за звітний період: 317,5 млн дол. проти 153,1 млн дол. у 2015-му чи 171,4 млн дол. у 2018-му, чи 181,8 млн дол. у 2020-му. Досягнутий результат є спільною заслугою спецекспортерів, Концерну та його підприємств-учасників”. Перший заступник генерального директора Укроборонпрому Роман Бондар розповів про перебіг трансформації Концерну та подальші кроки: “Процес перетворення Укроборонпрому передбачає реструктуризацію активів, у тому числі ліквідацію та передачу до Фонду державного майна України ряду підприємств, які вже фактично не здійснюють господарської діяльності та втратили свій потенціал для оборонної промисловості. За результатами глибинного аналізу життєстійкості підприємств – учасників Концерну, до групи реструктуризації включено 32 підприємства із сукупним чистим доходом 1,9 млрд грн. Ці підприємства пройдуть реструктуризацію активів для фінансового оздоровлення та оновлення виробничого потенціалу”.

20 липня ДК “Укроборонпром” та Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України уклали меморандум про співпрацю у сфері кіберзахисту. Документ підписали заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Роман Бондар і заступник голови Держспецзв’язку Олександр Потій. Меморандум про співробітництво Державного концерну “Укроборонпром” та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації є одним із кроків до встановлення  ефективної взаємодії з основними суб’єктами державного управління, які опікуються питаннями кіберзахисту. Так, у меморандумі передбачено, зокрема, координацію зусиль для підвищення рівня кіберзахисту інформаційних ресурсів; удосконалення нормативно-правової бази у сфері кібербезпеки; створення умов для поліпшення системи підготовки кадрів; впровадження нових освітніх програм у цій сфері; сприяння створенню умов для імплементації стандартів Європейського Союзу у сфері кібербезпеки. З огляду на необхідність розробки та впровадження організаційних заходів, а також програмно-апаратних засобів захисту інформації та з метою підвищення рівня захисту інформаційних систем ДК “Укроборонпром” планує побудову центру реагування SOC (Security Operations Center) для своїх оборонних підприємств. Ще раніше Концерн виграв грант на закупівлю комплекту обладнання та SIEM-системи для майбутнього SOC. “Ми вважаємо тісну співпрацю з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України запорукою успіху. Підписанням цього меморандуму ми б хотіли започаткувати потужну щоденну взаємодію в напрямку того, як вибудовувати кіберзахист оборонної промисловості, зважаючи на стратегічні завдання, які ставлять перед нами Президент, і Прем’єр-міністр, і РНБО. Тому досвід Служби спецзв’язку для нас буде дуже корисним, особливо для виконання завдання, яке полягає в побудові центру реагування SOC (Security Operations Center) для наших оборонних підприємств”, – заявив під час церемонії підписання меморандуму Роман Бондар, заступник генерального директора ДК “Укроборонпром”. У свою чергу, Олександр Потій, заступник голови служби Держспецзв’язку, запросив команду Укроборонпрому на кіберполігон для проходження навчання та відпрацювання завдань з реагування на кіберінциденти. “Ми також вітаємо цю ініціативу. Ми в Службі спеціального зв’язку розвиваємо сервісну модель, тож ми готові надати ці сервіси, а також проводити консультації для створення ваших власних команд реагування на кіберінциденти, підвищити технічно-організаційну спроможність цих команд,” – зазначив Олександр Потій. Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України є державним органом, що призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв’язку, національної системи конфіденційного зв’язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, а також інших завдань відповідно до закону. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України спрямовує свою діяльність на забезпечення національної безпеки України, її охорону від зовнішніх і внутрішніх загроз та є складовою сектору безпеки і оборони України.

«Приємно спостерігати прискорення реформ, ініційованих Укроборонпромом, та пов’язані із цим ваші досягнення. Відтак зрозуміло, чому необхідно прийняти цей законопроєкт щодо корпоратизації. Ми вважаємо, що це правильний шлях для Укроборонпрому, бо допоможе у консолідації, у модернізації бізнес-процесів, у розробці стратегії», – зазначив Гордон Дейвіс, заступник помічника Генерального секретаря НАТО з питань оборонних інвестицій, про реформу Укроборонпрому. «Реформа оборонної галузі зробить Україну сильнішою», – наголосив він на конференції «Ефективна промисловість для обороноздатності», організованій Державним концерном «Укроборонпром» та Львівський безпековый форум. «Ключовими у цьому процесі, – зазначив Гордон Дейвіс, – є модернізація, приватизація та фінансова стабільність, а також вихід на глобальний ринок. Для досягнення окреслених цілей Укроборонпром може застосувати досвід інших країн. Це надасть Концерну комерційної привабливості і авторитетності на міжнародних ринках. Другим етапом буде залучення до співпраці приватного сектору». Заступник помічника Генерального секретаря НАТО зауважив, що він рекомендував би Уряду України, політичним силам та Укроборонпрому розглянути позитивні наслідки прийняття цього законопроєкту, зокрема стосовно комерції та безпеки. «Успішне реформування потребує стратегічного мислення, терпіння і бажання пройти всі ці етапи змін», – додав Гордон Дейвіс.

За січень–червень поточного року Концерн отримає понад 21 млн грн надходжень від оренди проти 8,7 млн за аналогічний період минулого року.   У першому півріччі Концерн погодив передачу в оренду 26 тис. 115 м2 надлишкового майна підприємств-учасників, яке не використовувалось у виробничій діяльності. Середня вартість квадратного метра зросла у 2,5 раза.  Наразі чинними є 398 договорів оренди, а загальна площа майна, переданого в оренду, перевищує 153 тис. 700  м2. Щорічно Концерн отримує за них понад 83 млн 153 тис. грн.   Крім цього, за січень–червень 2021 року втричі збільшено надходження від списання непридатного майна: 1,7 млн грн проти 0,5 млн грн за перше півріччя 2020 року. Погоджено продаж 30 одиниць майна, що дасть змогу додатково отримати 7,2 млн грн.   Загалом завдяки роботі комісії Укроборонпрому з розпорядження майном за перші 6 місяців поточного року до Концерну надійде понад 34 млн грн від використання надлишкового майна.  «Ефективне розпорядження майном, яке не використовують у виробничих процесах, – це додаткове джерело коштів, що можуть бути спрямовані на розв’язання нагальних потреб підприємств та їхній розвиток, – зазначає Ольга Абрамова, начальник управління активами та корпоративними правами Укроборонпрому. – Ми й надалі працюватимемо у цьому напрямку, щоб допомагати фінансовому оздоровленню підприємств». 

16-17 липня в Одесі проходить форум «Ефективна промисловість для обороноздатності», організований Державним концерном «Укроборонпром» та Львівським безпековим форумом. Упродовж двох днів військові, керівники оборонних підприємств — як державних, так і приватних, — представники НАТО та іноземні експерти обговорюють перспективи виробництва зенітно-ракетного комплексу та розвитку високоточного озброєння в Україні, яким буде український танк 21 століття, майбутнє авіабудування та авіаремонту, а також роль безпілотної техніки під час військових операцій на суші, морі та в повітрі. Відкриваючи Форум, генеральний дериктор Укроборонпрому Юрій Гусєв зачитав звернення Президента України Володимира Зеленського до учасників. Крім того, відзначив, що у війнах майбутнього перемагатимуть країни з високим технологічним рівнем розвитку ОПК. «Зміна парадигми ведення збройних конфліктів та війн у світі відбувається надзвичайно швидко: безпілотні системи замінюють танки та літаки, кіберзлочинність стає ефективнішою. Таким чином, інвестиції в інновації та технології, в співпрацю з нашими стратегічними партнерами, зокрема НАТО, є фундаментом для майбутніх перемог», — відзначив очільник Концерну Юрій Гусєв. Своєю чергою представник Балтійського безпекового форуму (Латвія/Великобританія) Глен Грант також наголосив на зміні стратегії та тактики ведення воєн: «Якщо хочете домінувати на землі, треба перш за все домінувати у повітрі. Якщо колись армія брала масою, то сьогодні цього ніхто не може собі дозволити. Оборонна індустрія має думати не лише про озброєння, але й про найефективніші методи ураження противника». Про перспективні напрямки розвитку оборонної промисловості говорили й українські військові та профільні експерти. Засновник Українського мілітарного порталу Тарас Чмут: «В першу чергу виробляти потрібно те, що потребує замовник. Друге — те, що затребуване на міжнародних ринках. Є успішні кейси, коли Україна витіснила Росію та інші країни з міжнародних ринків». Командувач підготовки Командування Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Павлюк: «Зміни у технологіях дають можливість уражати звичайними боєприпасами об’єкти на значних відстанях. Зростає важливість розвідки, спостереження та управління, об’єднання їх в єдиний інформаційний простір. Це дає змогу домінувати над противником у сфері виявлення та ураження. Також зростає роль високоточних боєприпасів та частка їхнього використання у військових конфліктах». «Перемога Азербайджану у Нагірному Карабасі – це перемога технологій та підготовки особового складу. Азербайджан готувався до цієї війни протягом 10 років — насамперед шляхом патріотичного виховання та модернізації озброєння. Наприклад, Су-25 оновили так, що винущувач міг діяти за будь-яких погодних умов, у будь-який час доби й вражати супротивника 250-кг керованими бомбами з висоти 5000 м. Це не давало змогу використовувати ЗРК ближньої дії. Крім того, азербайджанці модернізували й гвинтокрили Мі-8. Їх оснастили протитанковими керованими засобами, які вражали бронетехніку на відстані 25 км. І, насамкінець, в рамках підготовки особового складу було закуплено тренувальні літальні апарати та створено школу для підготовки льотчиків. Таким чином Азербайджан отримав повне панування у повітрі. І, звісно, дуже велика роль була відведена БПЛА та баражуючим боєприпасам, завдяки яким вдалося знищити всі засоби ППО, левову частку бронетехніки та в цілому успішно виконати завдання», — розповів про природу перемоги Азербайджану у збройовому конфлікті за Нагірний Карабах Олександр Павлюк. Голова правління Української асоціації виробників озброєння та військової техніки України Руслан Джалилов: «Україні потрібно створити єдину систему автоматизації управління військом — від тактичного до стратегічного. Це перший напрямок. Другий — створення потужної системи протиповітряної оборони на кшталт ізраїльського «Залізного купола». Третій — розвиток високоточного озброєння, бо тільки тоді ми зможемо зупинити такого супротивника, як Російська Федерація. Четвертий — розробка безпілотних роботизованих платформ: майбутнє за москітним флотом. Пятий  — розвиток систем радіоелектронної боротьби». Директор неурядової аналітичної організації «Центр досліджень армії, конверсії та розброєння» Валентин Бадрак: «Сьогодні Україна може виготовляти ракети без допомоги партнерів. Ракети — це саме те, чого бояться в Росії. Якби ми мали 10 дивізіонів ракетних комплексів «Нептун» (розробки КБ «Луч» - ред.) у Військово-морських силах України, російські кораблі так нахабно б себе не поводили». Дискутуючи про перспективи розвитку високоточного озброєння в Україні воєнний експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу ЗСУ Віктор Кевлюк зазначив: «У світі — приблизно 15 країн-виробників високоточної зброї. Це своєрідний клуб і дуже приємно, що Україна є його членом. Адже країна, яка може нанести потужний та влучний удар неядерною високоточною зброєю, здатна впоратися з ядерною країною. Крім того, змінюється роль ударної авіації – вона трансформується у транспортний засіб для доставки високоточної зброї до точки пуску». Генеральний директор КП НВК «Іскра» Юрій Пащенко: «Оборонна промисловість України без експорту розвиватись не зможе, адже основний прибуток йде звідти. Державні контракти дають рентабельність максимум у 5-7%, а іноді й збитки. Натомість дослідно-конструкторські роботи — взагалі неприбуткові. Найкраще розробляти інновації з експорту. Це має бути покладено в основу промислової політики, яка стосується ОПК». Розмірковуючи над тим, яким буде український танк 21 століття, підполковник запасу ЗСУ, представник Науково-виробничого підприємства «Енергія 2000» Микола Саламаха відзначив, чого саме потребують вітчизняні танки сьогодні: «Це і багатоканальні засоби прицілювання з оптичним, тепловізійним і телевізійним каналами, канал керування ракетним озброєнням і лазерний вказівник цілей; комп’ютерна система керування вогнем з відкритою архітектурою, яка забезпечить стрільбу снарядами та ракетами; обладнання для ведення бою з закритих вогневих позицій та відповідна підготовка екіпажів; системи керування вогнем танка і БМП мають передавати дані в автоматизовану систему керування тактичного рівня; наявність автоматизованої системи діагностики стану бойової машини, що здатна передавати інформацію у систему керування тактичного рівня; забезпечення ремонтопридатності бойових машин у польових умовах; оптимізація процесу заміни акумуляторних батарей, оснащення кондиціонером допоміжного енергоагрегата, наявність камери заднього огляду для механіка-водія тощо». Старший науковий співробітник Центру вивчення європейської політики (Польща) Рей Вуйсік: «Україні потрібно далі розвивати основний бойовий танк. Проте потрібно розуміти потреби, які неможливо оцінити без розуміння загроз. Для цього потрібна стратегія, яка ляже в основу доктрини. Україна дійсно потребує танки з огляду на російську агресію. США в 2013 році вивели всі свої танки з Європи. Але в 2014 році повернули через події в Україні». Президент фонду «Потомак» Філіп Карбер, який приєднався до обговорення в онлайн-режимі, акцентував, що ж означає набутий досвід війни для обороноздатності країни: «Я спостерігав за трансформацією Збройних сил України і можу стверджувати, що ніде більше не має прикладів такого прогресу. Країна активно втілює стандарти Альянсу, в деяких напрямках навіть випереджає інші держави-партнери». Форум відбувається за підтримки НАТО, Трасту Чорного моря Німецького фонду Маршала та Фонду Ганса Зайделя в Україні, НАКО, а також за сприяння Одеської облдержадміністрації та Державного університету «Одеська Політехніка». Форум є першою публічною дискусією про виклики і спроможності оборонної промисловості України, зокрема про те, як має відбуватися запланована реформа оборонно-промислового комплексу, виходячи з потреб української армії, декларованого наближення до вимог НАТО та жорстких умов міжнародної конкуренції.