Фахівці ВАТ «Меридіан» ім. С.П Корольова«, що входить до складу кластеру радіолокації, радіозв‘язку та спеціального приладобудування ДК »Укроборонпром«, отримали нагороди від Міністерства оборони України за вагомий внесок у посилення обороноздатності України та розробку нових видів озброєння та військової техніки. Завдяки київському »Меридіану« українська армія отримала на озброєння безпілотний авіаційний комплекс Spectator, який активно та ефективно використовується під час війни на Донбасі та призначений для ведення повітряної розвідки, як в день, так і в ночі. До війська з 2016 року було передано десятки комплексів, які складаються зі станції управління та декількох безпілотників. Загалом до Збройних Сил та Державної Прикордонної Служби було передано понад 60 дронів Spectator різних модифікацій. Відео з випробувань БПЛА Spectator-М1, які проходили взимку 2019 року:  Під час вручення нагород Заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Ігор Павловський заявив, що Міноборони забезпечить ВАТ »Меридіан« ім. С.П Корольова» серійним замовленням на безпілотники. Це дозволить завантажити виробничі потужності підприємства, а фахівцям «Меридіану» отримувати гідну заробітну плату. Нагадаємо, що наразі підприємство постачає до українського війська БПЛА Spectator-М1, який був прийнятий на озброєння Збройних Сил України у червні цього року за результатами успішних державних випробувань. Spectator-М1 оснащується новим тепловізором, має досконалішу станцію управління та програмне забезпечення. Окрім того, була зменшена вага дрона, що дозволяє йому знаходитись у повітрі понад дві години. Spectator-М1 здатний підніматися на висоту понад 3 км та має максимальну швидкість у 120 км/год. В повітрі безпілотник може знаходитися понад дві години. Комплекс здатен передавати відеоінформацію у цифровому кодованому вигляді, а дальність польоту Spectator-М1 становить до 150 км. Наразі ВАТ «Меридіан» ім. С.П Корольова", якому на днях виповнилось 66 років, продовжує працювати над серійним випуском Spectator, його подальшою модернізацією та розробкою нових безпілотників в інтересах українського війська.

Ударний безпілотний літальний апарат нового покоління Akıncı (тур. - вид легкої кавалерії) стане одним із перших проектів спільного підприємства, створеного Держкомпанією «Укрспецекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому», та турецького підприємства Baykar Defence. «Ударний БПЛА нового покоління Akıncı розробляється відповідно до вимог збройних конфліктів XXI століття і призначений, насамперед, для озброєння як турецьких, так і українських Збройних сил. Одна з головних його переваг – змога завдавати високоточні удари таким самим озброєнням, яке використовується на звичайних літаках. Йдеться про надпотужні боєприпаси вагою у сотні кілограм. Це стало можливим завдяки використанню українських двигунів, які забезпечують велику вантажопідйомність, швидкість і висоту польоту, економічність і простоту експлуатації. Варто наголосити, що цей проект реалізовується завдяки об’єднанню найпотужніших секторів оборонних комплексів України та Туреччини», - підкреслив Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Павло Букін. Akıncı відноситься до нового «важкого» класу безпілотників. Він оснащений двома двигунами українського виробництва, які забезпечують політ на висоті понад 12 км. Дрон має розмах крил у 20 метрів, здатний підняти у повітря понад 1000 кг озброєння та перебувати у польоті добу. Безпілотник обладнується надсучасними системами спостереження: від тепловізорів та потужних камер до радарів з активною фазованою антенною решіткою та численними сенсорами. Все це дозволяє виявляти на значній відстані навіть добре замасковані цілі, передавати їх координати для знищення, або самостійно завдавати високоточні удари. Серед номенклатури озброєння Akıncı - керовані ракети, різноманітні звичайні та високоточні бомби. Таке потужне озброєння дозволяє безпілотнику знищувати живу силу та техніку ворога, а також завдавати ударів по важливих об‘єктах противника - фортифікаційних спорудах, центрах управління та зв‘язку, мостах, складах тощо. Нагадаємо, що Держкомпанія «Укрспецекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому», та турецька компанія Baykar Defence, яка є одним із провідних виробників безпілотників, створили спільне підприємство, яке спеціалізується на високоточній зброї та аерокосмічних технологіях. «Головне завдання спільного підприємства - об‘єднати потужності оборонних комплексів обох країн для серійного виробництва нових зразків сучасного озброєння для власних армій. Це дозволить відійти від класичних контрактів з купівлі-продажу озброєнь, до принципово нового рівня співпраці - синергії оборонних технологій та поєднання передових розробок Туреччини та України», - йдеться у повідомленні прес-служби РНБО. Турецькі оборонні підприємства співпрацюють з Україною у сфері цифрових систем зв‘язку, ударних дронів, авіаційного високоточного озброєння тощо. Підприємства «Укроборонпрому» спільно із турецькими компаніями реалізують спільні проекти зі створення військово-транспортного літака, систем активного захисту для бронетехніки та радіолокаційних систем. Варто наголосити, що за останні роки налагоджено стабільну взаємовигідну роботу. Тож створення спільного підприємства Baykar Defence, з паритетною участю української та турецької сторін, є черговим важливим кроком у процесі посилення обороноздатність двох країн. «Логіка такої співпраці наступна: якщо в загальному, без розголошення деталей, у нас є якийсь вид озброєння, у турецької сторони є багато напрацювань в електроніці. Ми беремо наш зразок, турецька сторона надає сучасні системи електронні. Ми створюємо новий продукт. У нас в роботі вже є чотири такі проекти... Це підприємство створюється саме для спільної розробки нових видів озброєння та військової техніки, постачання їх, в першу чергу, Збройним силам України та Туреччини, та на експорт», - розповів в інтерв'ю інформагентству «Укрінформ» Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Павло Букін. Водночас, він зазначив, що спільне українсько-турецьке підприємство стало першим від початку створення «Укроборонпрому».  

Щиро вітаємо наших ділових партнерів і добрих друзів із компаній «Практика» та «Радіонікс» із отриманням права експортувати власну продукцію військового призначення. Набуття статусу спецекспортера є визнанням заслуг цих компаній перед країною. Це засвідчує європейський технологічний рівень і високу якість вашої продукції. Конкуренція змушує усіх нас рухатися уперед і ставати сильнішими. Пишаємося нашими спільними проектами. Впевнені, що і надалі будемо разом створювати сучасні інноваційні проекти. Аби захищати нашу країну і гартувати її національну безпеку.  

ДК «Укроборонпром» наголошує, що ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» вводить в оману суспільство і верховного головнокомандувача ЗСУ у питанні виготовлення корпусів для БТР-4. Інформація, розповсюджена цим підприємством, про те, що використання фінської бронесталі, з якої виготовляють бронетехніку країн НАТО, начебто призводить до підвищення ціни на 1 млн грн за один корпус, не відповідає дійсності і є виявом несумлінної конкуренції. У відповідь на дезінформацію наводимо калькуляцію вартості корпусів для БТР-4, які виготовляє «ЛКМЗ» у порівнянні із вартістю корпусу, виготовленого із імпортної сталі на ДП «ХКБМ ім. Морозова». Насправді економія лише на одному корпусі, який виготовляється із фінської бронесталі, становить майже 0,4 млн грн. Відтак, при серійному виробництві БТР-4 ідеться про мільйони зекономлених бюджетних гривень. Водночас наголошуємо, що через позицію 85-го військового представництва Міноборони наразі заблоковано використання імпортної броні, а відтак - і виробництво БТР-4. Тому, що реальні потужності «ЛКМЗ» - 1,5 корпуси на місяць, що було засвідченосамими військовими. Виглядає, що у процесі замовлення і виготовлення БТР-4 відбувається змова військової прийомки №85 Міноборони та приватного виробника, де військове відомство готове переплачувати бюджетні кошти, аби забезпечити кооперацію із визначеним приватним виробником. Наголошуємо, що лише цього року «ЛКЗМ» підвищило ціни на виготовлені корпуси у 1,5 рази. Це відчутно збільшує вартість одного БТР-4, виготовленого підприємствами концерну для потреб ЗСУ. А в умовах, коли Міноборони відмовляється врахувати ці фактори у відповідних документах, подальша діяльність ДП «ХКБМ» постає перед суттєвими ризиками. Заяви «ЛКМЗ» про те, що фінська броня MiiluxProtection 500, призначена для сейфів виглядає як невдалий жарт чи недоречний тролінг. Адже військові відомства 40 країн світу, зокрема і країн-членів НАТО, використовують бронемашини із цієї марки сталі. Але найцікавіше полягає у тому, що Міноборони України також активно експлуатує машини «Козак» та «Варта», виготовлені саме із цієї броні. Тобто в одному випадку військове відомство закуповує вироби з певної марки сталі і цілком задоволене її характеристиками. А в іншому - розповідають вустами голови військового представництва №85 Плющакова про метал для сейфів. Водночас свідоме нагнітання негативу проти сталі фінського виробника має ознаки недобросовісної конкуренції. Адже в Міноборони знають про «хворобу» сталі 71 - мікротріщини, які утворюються під час експлуатації бойових машин. Фахівці «ХКБМ» вимушені регулярно лагодити корпуси у рамках поточних ремонтів, виправляючи наслідки непрофесіоналізму приватних виробників. В «Укроборонпромі» готові надати відповідні світлини корпусів БТР-4, які підтверджують ці дефекти. Наголошуємо, що «ЛКМЗ» неспроможний виготовляти необхідну кількість корпусів. Це підтверджено офіційним повідомленням 85-го військового представництва Міноборони на адресу Концерну. Яке, власне, і заблокувало використання іноземної броні. А відтак застерігаємо шановних колег з «ЛКМЗ» від подальшого поширення недостовірної інформації.

ДП «Конструкторське бюро »Артилерійське озброєння«, що входить до складу ДК »Укоборонпром«, успішно завершило всі необхідні випробування для постачання до українського війська 23-мм стволів КБА 40 для зенітної установки ЗУ-23-2. Київське підприємство за власні обігові кошти розробило робочу конструкторську документацію та за власною технологією виготовило перші стволи, які витримали жорсткі умови визначально-відомчих випробувань в повному обсязі. За їх результатами було прийнято рішення щодо допуску стволів до експлуатації у Збройних Силах України. Під час випробувань були перевірені точність, дальність, кучність стволів, їх живучість та здатність витримати швикострільність зенітної установки у 2000 пострілів за хвилину, тобто 33 постріли за одну секунду. Окрім того, новий ствол витримав і різке охолодження після такого темпу стрільби. Загалом випробування засвідчили перевищення характеристик КБА 40 у порівнянні зі застарілим стволом радянського виробництва. КБА 40 дозволить замінити аналогічні радянські стволи, які сьогодні використовуються у зенітних установках ЗУ-23-2, що зарекомендувала себе як ефективний засіб знищення як повітряних, так і наземних цілей завдяки високому темпу та дальності стрільби. Окрім того, на підприємствах Концерну йдуть розробки бойових модулів з використанням стволів КБА 40 для оснащення ними української бронетехніки. Наразі КБ »Артилерійське озброєння" готове до серійного виробництва стволів КБА 40 у випадку замовлення з боку Міноборони, а також інших силових відомств.

ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. Морозова» вимушено переводить майже тисячний колектив підприємства на дводенний робочий тиждень. Причина цього - низка рішень Міноборони України, які створюють умови для знищення одного з провідних оборонних підприємств України. Міністерством оборони припинено фінансування виробництва БТР-4 через нездатність приватної компанії ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод», яка є монополістом у виготовленні корпусів зі сталі марки «71», виробляти необхідну кількість корпусів. 85-те військове представництво Міноборони заблокувало можливість виробляти корпуси БТР-4 із бронесталі виробництва Євросоюзу на потужностях ХКБМ та інших підприємств Концерну. Таким чином були штучно створені всі передумови для унеможливлення виконання ХКБМ державного оборонного замовлення з виготовлення БТР-4 для українського війська. Водночас, Міноборони висунуло до ХКБМ претензії на сплату штрафних санкцій у розмірі 82,3 млн грн за невиконання замовлення. Також Міністерство оборони, без пояснення причин, припинило фінансування розробок нових видів бронетехніки. Зокрема, глибокої модернізації одного з основних танків українського війська, яка мала докорінно підвищити ефективність бойової машини. Фактично ХКБМ залишився без замовлення на виготовлення нової техніки, без грошей для розробки перспективних зразків та загрозу отримати багатомільйонний штраф, який остаточно заблокує роботу підприємства. Зазначимо, що ХКБМ є легендарним розробником бронетехніки, саме його фахівцями було створено Т-34 та Т-64, крім того саме ХКБМ розробило «Оплот», БТР-3, БТР-4 та іншу сучасну бронетехніку. Водночас ХКБМ є єдиним в Україні виробником БТР-4, які з перших днів війни застосовуються на передовій та отримали численні позитивні відгуки від бійців. Нагадаємо, що через позицію військового представництва щодо БТР-4, у квітні цього року на ДП «Житомирський бронетанковий завод» було призупинено роботу цеху з виробництва корпусів для цієї машини. Концерн неодноразово попереджав, що відмова від використання броні з країн ЄС та застосування архаїчних норм стандартизації часів СРСР ставить під загрозу переозброєння українського війська та нормальне функціонування підприємств бронетанкової галузі України, а у подальшому – всього оборонно-промислового комплексу України.  

ДК «Укроборонпром» став переможцем тендеру, оголошеного МВС Перу, на покупку певної кількості військово-транспортних літаків. За його результатами український транспортник Ан-178 замінить в цій латиноамериканській країні наші ж Ан-32Б. Про це повідомив Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Павло Букін. За його словами, в перуанському тендері український Ан-178 виграв у C-27 Spartan (США-Італія) і C-295 (Airbus). «Перу може стати першим експортним полігоном для нового літака, створеного на ДП «Антонов». На нашу користь у цьому випадку зіграли як професіоналізм і наполегливість контрактників «Укроборонпрому», так і легендарна надійність торгової марки «Антонов», - підкреслив Букін. За його словами, в тендері брало участь ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», що входить до складу держконцерну. У конкурсі, де оцінювалися експлуатаційні характеристики, терміни поставки, розширені гарантії, навчання персоналу, соціальні і виробничі преференції, Ан-178 випередив усіх конкурентів. Для інформації: Багатоцільовий транспортний літак Ан-178 розроблений на ДП «Антонов», яке входить до складу ДК «Укроборонпром». У виробничій кооперації за програмою Ан-178 задіяно близько 200 компаній з 15 країн. Ан-178 є подальшим розвитком сімейства регіональних реактивних літаків Ан-148/Ан-158. Його висота польоту - 12 км, дальність - 5500 км, максимальна швидкість - 825 км/год. Літак має змінену форму фюзеляжу, рампу для навантаження і вивантаження габаритних вантажів і здатний перевозити до 18 тонн вантажу, в тому числі великовантажні морські контейнери. Літак може сідати і злітати з будь-яких аеродромів, зокрема й ґрунтових. Ан-178 виконав перший політ 7 травня 2015 року та знаходиться в процесі сертифікації. У липні 2018 року ДК «Укроборонпром» представив Ан-178 на міжнародному авіакосмічному салоні Farnborough Airshow, де літак виконав демонстраційний політ.

Українські та польські фахівці та експерти вивчають можливості вдосконалення літаків типу Міг-29. Про проблемні питання підтримання льотного стану, експлуатації та модернізації цих винищувачів йшлося на міжнародній конференції, яка нещодавно відбулася на базі ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», що входить до ДК «Укроборонпром». Від польської сторони учать у заході взяли представники низки профільних компаній авіаційної галузі. З української – представники «Укроборонпрому», керівники державних авіаремонтних підприємств, Повітряних сил ЗСУ. У ході конференції учасники обговорили широкий спектр виробничих питань, із якими стикаються представники двох сусідніх держав у процесі експлуатації, ремонту та модернізації МіГ-29. Варто зауважити, досвід польських партнерів у цьому питанні становить понад 20 років, українські ж авіаремонтники працюють із літаками МіГ-29 понад 25 років. Тож під час заходу сторони поділилися власним багаторічним досвідом організації експлуатації та забезпечення справності парку винищувачів. У підсумку конференції напрацьовано модель обміну спеціалізованою інформацією та робочими рекомендаціями між представниками країн-учасників. Також досягнуто домовленостей щодо проведення таких зустрічей на регулярній основі та розширення переліку країн-учасників.

ДП «Львівський бронетанковий завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», налагодило серійну модернізацію танків Т-64 зразка 2017 року, які обладнанні тепловізорами, цифровими радіостанціями, засобами супутникової навігації та новим динамічним захистом. Завдяки цьому вдалось значно розширити бойові можливості Т-64, який є основною бойовою машиною бронетанкових підрозділів українського війська та відмінно показав себе у протистояннях з агресором на Сході України. До того ж, саме цей танк у 2017 році проявив себе у танкових змаганнях НАТО The Strong Europe Tank Challenge та був продемонстрований під час минулорічного параду з нагоди Дня Незалежності України. Під час модернізації у бойову машину встановлюється новий прицільний комплекс навідника з тепловізором, який забезпечує виявлення, розпізнавання та знищення противника вогнем 125-мм гармати у будь-який час доби та за будь-яких погодних умов. Водночас інші члени екіпажу отримають нові прилади нічного бачення з електронно-оптичним перетворювачем третього покоління. Ці прилади мають високу стійкість до світлових завад, вони не чутливі до засвічення навіть під час використання противником спеціальних завад у інфрачервоному діапазоні. Окрім того, вони встановлюються на штатні кріплення та підключаються до електричної мережі танку без її зміни, що дозволяє значно зменшити час та витрати для інтеграції приладів у системи бойової машини. Також Т-64 зразка 2017 року отримав новий динамічний захист, який значно посилює рівень захищеності бойової машини і ефективно протидіє всім сучасним протитанковим засобам ураження: кумулятивним та бронебійним, а також ударно-кумулятивним боєприпасам типу «ударне ядро». Ще однією особливістю Т-64 зразка 2017 року є система супутникової навігації від Держпідприємства «Орізон-Навігація», що входить до складу ДК «Укроборонпром». Цей навігаційний комплекс працює у автоматизованій цифровій системі, що дозволяє у режимі «онлайн» обмінюватись надійно зашифрованими даними. Данні про місцезнаходження кожної машини можуть надходити до командувачів всіх рівнів, від командиру взводу до керівництва всією бойовою операцією. Танки також оснащуються новими цифровими радіостанціями «Либідь К-2РБ», які забезпечують надійний захищений від перешкод та перехоплення зв‘язок на дистанції до 70 кілометрів. Зазначимо, що раніше модернізацію танків Т-64 до цього рівня проводив лише «Харківський бронетанковий завод» «Укроборонпрому», який вже направив до українського війська понад півтори сотні Т-64 зразка 2017 року. А завдяки потужностям «Львівського бронетанкового заводу» процес переозброєння українського війська модернізованими машинами проходитиме значно швидше. Потужності цих двох танкових підприємств дозволяють, за наявності стабільного замовлення та фінансування з боку замовника, провести модернізацію всіх Т-64 у найближчій перспективі.     

ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування», що входить до складу ДК «Укроборонпром», за власною ініціативою розпочало розробку варіанту модернізації патрульних катерів Island, які у вересні минулого року були передані США Військово-морським силам України. Модернізація катерів буде направлена на максимальне підвищення бойової ефективності. Наразі фахівцями підприємства вже отримано необхідну технічну документацію щодо катерів, яка дозволяє здійснити модернізацію із використаням всіх можливостей Island. «Ми готуємо пропозиції, і у найближчий час вони будуть надані командуванню Військово-Морських Сил. На нашу думку, проект має передбачати, що модернізація катерів Island має здійснюватися на Миколаївському суднобудівному заводі», - заявив директор-генеральний конструктор ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування» Вадим Борисов. За його словами, остаточний варіант модернізації патрульних катерів буде прийнято після того, як ВМС України отримає широкий практичний досвід застосування Island. Зазначимо, що катери типу Island - швидкохідні патрульних катерів Берегової охорони США, призначені для патрулювання та пошуково-рятувальних операцій в прибережних водах. У вересні 2018 року два такі катери були передані США Військово-морським силам України.  

ДП «Миколаївський суднобудівний завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», розпочинає плановий ремонт десантного корабля «Юрій Олефіренко», який 7 серпня прибув до Миколаєва. Під час ремонтних робіт буде проведено перевірку, ремонт чи повну заміну всіх вузлів та механізмів, оглянуті та, у випадку необхідності, полагоджені трубопроводи та електромережі корабля, його корпус та відсіки. Це завдання дозволить завантажити роботою колектив, налагодить роботу підприємства, забезпечить стабільну виплату зарплат, податків та зборів.   Цей корабель, який є найбільшим кораблем у своєму класі у складі ВМС України, здатний проводити десантування понад 150 бійців, або до 10 одиниць бронетехніки, або перевезення до 250 т. вантажів. Для вогневої підтримки морської піхоти він озброєний реактивними системами залпового вогню та 30-мм автоматичними гарматами зі скорострільністю у 1000 пострілів за хвилину.  «Юрій Олефіренко» активно використовується Морською піхотою України та на постійній основі бере участь у навчаннях. Зокрема саме цей корабель традиційно взяв участь у українсько-американських навчаннях «Сі Бриз-2019» під час яких висадив на берег морських піхотинців, які за підтримки бойових машин піхоти і бронетранспортерів зайняли плацдарм, організували оборону і утримували його до підходу основних сил. Аналогічне завдання «Юрій Олефіренко» успішно виконав і у 2016 році, коли спільно з американським десантним кораблем USS Whidbey Island (LSD 41) висадив спільний українсько-молдовсько-грузинський підрозділ та підрозділ Корпусу морської піхоти США. Зазначимо, що плановий ремонт десантного корабля стане першим для «Миколаївського суднобудівного заводу» після повної виплати заборгованості по зарплаті. На заводі очікують, що після виконання ремонту десантного корабля, підприємство отримає нові замовлення з посилення українського війська.

Державний концерн «Укроборонпром» торік отримав 37,6 млрд гривень чистого доходу від реалізації продукції, виробленої на своїх підприємствах. Цей показник у середньому на 32% (9,2 млрд) перевищує досягнення 2017 року. В окремих дивізіонах зростання відбулось більше, аніж на 100%. Приміром, виробництво високоточної зброї і боєприпасів підвищилося з 2,7 млрд гривень до 5,8 млрд за показником чистої виручки. Чистий дохід підприємств РЛС, радіозв’язку та спеціального приладобудування зріс із 2,3 млрд до 3,4 млрд, а бронетанкової галузі -з 5 млрд до 6,44 млрд гривень. Водночас витрати на собівартість продукції зросли у середньому за рік на 44%, порівняно із попереднім роком. Причини цього очевидні. Адже найбільший відсоток у собівартості мають дві складові - витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі й напівфабрикати (31,5% в 2018 році), а також - поточний ремонт, утримання устаткування і загальновиробничі витрати (49% у 2018 році). Аби усвідомити природу і амплітуду цінових стрибків впродовж року, приміром на сировину, наведемо дві позиції. У грудні 2018 маріупольський виробник сталі марки «71», яку споживають бронетанкові підприємства «Укроборонпром», підняв ціну на 77%. А на заводі із Лозової (ЛКМЗ) із квітня 2017 до квітня 2018 збільшили вартість одного звареного корпусу БТР на 56%. Загальновиробничі витрати щороку зростають, з огляду на фізичний знос підприємств. Цьому сприяє також недостатня завантаженість заводів у рамках державного оборонного замовлення. Візьмемо іншу статтю видатків - зарплату персоналу та оплату енергоносіїв. За даними Держстату, середня заробітна плата у 2018 році зросла на 20,5%. На підприємствах «Укроборонпрому» платити фахівцям стали більше, аніж у середньому по країні, - на 25%, порівняно із попереднім роком. А тарифи на послуги з електропостачання та постачання газу у 2018 році в Україні зросли відповідно на 14% та 43,6%. Ці та інші витрати напряму вплинули на зростання у 2018 році собівартості продукції «Укроборонпрому». Сплата податків і зборів усіх рівнів підприємствами Концерну в 2018-му склала 6,8 млрд гривень.