Міжнародна аудиторська компанія «Baker Tilly Ukraine» стала переможцем аукціону на проведення аудиту консолідованої звітності Державного Концерну “Укроборонпром”. Про це стало відомо з електронної платформи публічних закупівель Прозорро. До аукціону були допущені два учасники, що входять до шести найбільших аудиторських компаній світового рівня, а саме «Ernst & Young» та «Baker Tilly Ukraine». Обидві провідні міжнародні консалтингові компанії мають ефективний досвід проведення аудитів підприємств у сфері оборонної промисловості. Це стане першим консолідованим аудитом Концерну за всю історію його існування. До цього міжнародні аудити проводилися лише в окремих підприємствах-учасниках Концерну. Зокрема, компанія «Baker Tilly Ukraine» уже проводила незалежний фінансовий аудит державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт», яка є найбільшим українським спецекспортером та входить до складу ДК «Укроборонпром». Процес пошуку аудитора для “Укроборонпрому” триває з 2017 року і був розблокований влітку 2019-го, коли Президент України Володимир Зеленський оновив склад Наглядової Ради Концерну. Тендерну комісію з відбору аудитора очолював особисто Айварас Абромавичус, на той час голова Наглядової Ради Укроборонпрому. У підготовці тендеру також брали участь у якості консультантів фахівці з Незалежного антикорупційного комітету оборони Transparency International Defence and Security. “Це важлива перемога для Концерну. Темою аудиту Укроборонпрому дуже сильно спекулювала попередня влада, в реальності ж закупівля послуг аудиту саботувався минулим керівництвом. Щоб зрушити все з мертвої точки і відновити довіру потенційних учасників до Концерну, мені особисто довелося увійти в тендерний комітет. Це було необхідно в тому числі аби дати сигнал міжнародним аудиторським компаніям виходити на торги, що аудит точно відбудеться і ніхто не буде вставляти палки в колеса. Виявилося, що за місяць можливо і підготувати необхідний пакет документів, і провести торги на ProZorro, і розпочати підготовку внутрішньої команди, яка супроводжуватиме аудиторів та організовуватиме весь процес. Моє бачення - аудитори мають почати працювати в Концерні до кінця поточного року. Зараз створюємо для них ці мови”, - прокоментував результати аукціону генеральний директор Айварас Абромавичус. Проведення міжнародного аудиту фінансової діяльності Концерну із залученням міжнародних експертів він назвав головним завданням на найближчу перспективу. Аукціон з відбору компанії, що здійснюватиме комплексний фінансовий аудит Концерну “Укроборонпром” та підприємств, відбувся 5 вересня 2019 року на електронній платформі ProZorro.  

Підприємства-учасники Державного концерну «Укроборонпром» представляють сучасні розробки та досягнення оборонно-промислового комплексу на Міжнародній виставці MSPO-2019, яка розпочала свою роботу 3 вересня 2019 року у м. Кельце (Польща). Так на об’єднаному стенді концерну свою продукцію презентують ДП «Державне Київське конструкторське бюро «Луч», ДП «Ізюмський приладобудівний завод», ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка», ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова», ДП «Завод імені В. О. Малишева» і також приватні компанії. Україну також представляють держкомпанії-спецекспортери: ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес», ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», ДП «Промоборонекспорт», ДК «Укрспецекспорт». Серед експонатів – макети ракетних комплексів та ракет «Вільха» та «Нептун», макети радіолокаційних станцій 36Д6М1, 80К6КТ, 90К6Е, мобільного радіолокаційного комплексу охорони периметру «Харза». На стенді також натурні зразки ракетних комплексів «Скіф» та «Корсар» тощо. У ході міжнародного форуму заплановано провести низку важливих зустрічей та переговорів щодо посилення співробітництва та розвитку перспективних напрямків співпраці українських та польських зброярів. MSPO – щорічна найбільша виставка досягнень оборонної промисловості у Польщі та Центральній Європі. Вона організовується та поводиться під патронатом президента Республіки Польща. Україна бере участь у заході з 2014 року. Цьогорічна виставка у Кельце триватиме до 6 вересня.  

Інтерв’ю Айвараса Абромавичуса на посаді голови Наглядової Ради Концерну від 20 серпня 2019 року виданню “Цензор.нет”. В начале июня Президент Владимир Зеленский назначил Айвараса Абромавичуса членом наблюдательного совета госконцерна «Укроборонпром». А в ходе первого заседания обновленного состава 10 июля было принято решение об избрании Абромавичуса главой набсовета. Он сразу же анонсировал проведение широкомасштабного аудита и серьезную смену кадров, вплоть до топ-менеджмента. В первом интервью на посту главы набсовета УОП Абромавичус поделился амбициозными планами и своим видением стратегии развития оборонно-промышленного комплекса Украины. - Кто получит в свои руки политическую ответственность за «Укроборонпром», каков объем ваших полномочий? - Общее руководство и политический контур реформ в «Укроборонпроме» буду обеспечивать я. Поэтому будет один центр для принятия кадровых решений, разработки стратегии, контроля. - Есть ли стратегия реформы «Укроборонпрома»? - Главная цель остается - своевременно поставлять качественное вооружение ВСУ. Одновременно надо наращивать экспорт и менять УОП на современную компанию. Я смотрю на трансформацию других государственных предприятий, в том числе, которую инициировал я сам, будучи министром экономики, и каждый раз вижу, что трансформация в этих компаниях возможна только после того, как происходит замена руководящего персонала. Во-первых, генерального директора «Укроборонпрома» Павла Букина нужно менять, потому что он недостаточно эффективный. И, как практика показывает, связан какими-то старыми обязанностями. Потерян контроль над предприятиям, отсутствует кооперация среди них, очень низкая продуктивность, огромная проблема с долгами, плохое взаимодействие с остальными важными стейкхолдерами, полное отсутствие новых, прорывных проектов. Нужно двигаться вперед и дать людям надежду, что компания «Укроборонпром» может управляться другими методами. Во-вторых, как и в каждой успешной государственной компании, возьмем «Укрпочту», легче всего трансформация происходит, когда в качестве топ-менеджеров привлекаются профессиональные люди, не связанные с отраслью. Сам себя из болота может вытащить только барон Мюнхгаузен. Нужен взгляд извне. В-третьих, необходимо определить приоритеты – как в любом правильном бизнесе на самое перспективное направление ты должен кидать самые лучшие свои ресурсы: человеческие, временные и материальные. У нас есть хороший потенциал в бронетанковом дивизионе и на «Зоре», но для «Укроборонпрома», на данном этапе, по моему мнению, самыми перспективными являются авиастроение и ракетостроение. В-четвертых, необходимо провести аудит и корпоратизацию госпредприятий оборонной промышленности для того, чтобы появилась юридическая возможность создавать совместные предприятия, привлекать частных инвесторов. Государство не сможет профинансировать сектор ВПК в достаточном объеме, поэтому фокусироваться надо на привлечении партнеров на проекты из частного сектора, как отечественного, так и зарубежного. Обязательно должна быть проведена полная инвентаризация имущества с последующим избавлением от того, что является обузой и поглощает средства на содержание. В-пятых, сохранение научных кадров инженеров-конструкторов и технологов, привлечение молодежи для обучения. Теряем лучших людей. Уходят в Boeing (через дорогу от Антонова в Киеве), кто-то уехал в Россию, многие просто находят лучше условия в частном секторе. Наша цель - сделать из УОП привлекательного работодателя. В-шестых, нацеленность на выпуск конечной продукции, конкурентоспособной на внешних рынках, усиление экспорта. В-седьмых, развитие выпуска гражданской продукции на оборонных предприятиях для обеспечения полной загрузки. с Уильямом Тейлором и Куртом Волкером - Кто станет генеральным директором и какая команда будет работать в «Укроборонпроме»? - Из длинного списка претендентов рекрутеры отобрали шорт-лист из 7 кандидатов, трое из которых готовы работать в новой команде. Имен этих людей называть не буду, они проходят спецпроверку после собеседования в Офисе Президента, но это команда профессионалов, с большими достижениями. Новая команда - это группа известных топ-менеджеров с разносторонним опытом в машиностроении, авиации, финансах, управлении персоналом. Все участвовали в успешных трансформациях нереформированных структур - в частном бизнесе, или Прозорро, МЭРТ, УГВ. Эти руководители отбирались по принципу, чтобы у них не было конфликта интересов, чтобы не было бизнеса в секторе обороны и безопасности, чтобы не были задействованы родственники в этом секторе. Они должны быть лояльны к трансформации компании, быть специалистами своего дела. На дивизионы ищем только экспертов этой сферы - ракетостроение, авиастроение, бронетанковое направление. Все прошли полиграф, на проверку сотрудничества со спецслужбами других стран, чтобы эти люди не работали на третьих лиц и не заходили под влиянием промышленно-финансовых групп. Такая команда агентов изменений, которая в сложнейший момент для этого предприятия готова зайти и поработать. Президенту мы говорим, что к концу его первого срока президентства эта компания будет выглядеть совсем иначе - современная, мощная, и финансово и производственно, и имиджево. При этом мы просим каждый год делать серьезное ревью - идем ли мы в правильном направлении. Что касается кадровой политики - я считаю, что внутри «Укроборонпрома» есть достаточное количество достойных людей, специалистов в своей отрасли. Поэтому никто не собирается менять технологов на финансистов. В компании не хватает менеджерских компетенций, финансовых компетенций. У нас нет подписанных совместных договоров (СП), не используется экспортный потенциал, очень много финансовых вопросов, когда платежи опаздывают внутри компании и в расчетах с Министерством обороны, и это тоже можно было бы решить более современными финансовыми подходами. Должна быть улучшена функция коммуникации с государственными органами. У нас цель сделать «Укроборонпром» и его ведущие предприятия привлекательным работодателем. Когда задерживаются зарплаты, когда несовременные условия работы, регулярное падение заказов - это очень сильно влияет на психологию и на людей, не приходит молодежь, нет мотивации. -Где брать ресурсы для модернизации и развития? Живых предприятий в «Укроборонпроме» - не больше 20, а на балансе сотня. - Иностранные инвесторы и совместные предприятия. Бюджетные деньги точно не будут выделяться для развития «Укроборонпрома». Работать будут те, кто сохранил компетенции и технологии. Компании внутри «Укроборонпрома» еще не проаудитированы, и на внешних рынках поднимать деньги на мощные проекты через финансовые инструменты, еврооблигациии можно, только когда идешь и договариваешься с иностранными партнерами, у кого есть деньги и потенциальные рынки сбыта. Государственный оборонный заказ растет, но не сильно. В прошлом году УОП поставил оборонным ведомствам Украины вооружения на 400 миллионов долларов США. Большого увеличения этой цифры ждать не стоит. А вот в экспорте мы ставим амбициозную цель - вырасти в 5 раз к 2025 году. Мировой рынок вооружения - почти 2 триллиона долларов США в год. Мы хотим экспортировать на 2 миллиарда долларов США в год. Самое перспективное направление – это авиастроение, которого у нас не было фактически последние несколько лет, в том числе по причинам саботажа со стороны лиц, ответственных за это направление. А также ракетостроение, где в последнее время подписано несколько очень удачных контрактов, где мы знаем, что у нас есть на мировых рынках конкурентное преимущество, туда надо кинуть лучшие ресурсы. Но всего в «Укроборонпроме» 70 тысяч сотрудников, пять основных кластеров производства, и будем загружать всех, кто способен работать. Компании, задействованные в производстве вооружения, будут, в том числе, развивать производство и товаров двойного назначения, и товаров гражданского назначения. Не секрет, что к нам обращается много компаний, которые как раз готовы дать заказы на предприятия гражданского назначения – вышки для ветряных электростанций, продукция на газотранспортную систему, бытовые газовые счетчики и так далее. Нужно людей занимать работой, поднимать серьезно зарплату. Нужно возить, водить инвесторов за ручку, показывать, что на наших предприятиях мы можем тоже изготовлять продукты и военного и гражданского назначения, что мы можем работать по-современному и нам, наконец, можно доверять. Ожидаю создания совместных предприятий, как военного, так и гражданского назначения, в том числе с лидирующими мировыми компаниями. - Говорят, что вы сторонник продажи земли и недвижимости обанкротившихся оборонных предприятий, чтобы получить ресурс для развития «Укроборонпрома». Вы не боитесь, что можно погрязнуть в этой торговле недвижимостью, отягощенной судами, спорами, и это будут большие коррупционные риски? - Здесь опасения преувеличены. Я считаю, что надо использовать все возможности для эффективного использования существующих ресурсов. Но мы, конечно, не собираемся уходить в риал эстейт бизнес. Приоритет у компании один – производство вооружений. Необходим аудит, необходима объективная оценка состояния предприятий и их активов, и должны приниматься профессиональные решения. Гарантирую, что все эти решения будут обоснованы, и максимально прозрачны. Но финансировать за свой счет пустые цеха, территории, социальную инфраструктуру мы не должны. Украина была всего 2.7% территории СССР, но на нашей территории было сконцентрировано 30-40% союзного ВПК. Завод им. Малышева мог производить до 900 танков в год. За последние 15 лет они произвели не больше 24 танков в год (2017). Многие имеющиеся производственные мощности не соответствуют нашим нуждам и уже никогда не будут востребованы в таком масштабе. Из этого, в том числе, и очень низкая продуктивность компании. Выручка на сотрудника всего 16000 долларов США в год, когда средняя по сектору в мире, вдумайтесь (!) 365000 долларов США. Нельзя продолжать оплачивать убытки, нельзя превращать оборонные предприятия в риелторские конторы, которые сдают помещения в аренду за копейки. Или когда самые привлекательные участки растаскивают бывшие депутаты Верховной Рады. В ходе реформы в «Укроборонпроме» останутся только работающие предприятия, мы должны очиститься от накопленных за десятки лет нерешенных проблем и бесхозяйственности, которые оплачивает «Укроборонпром», а в конечном счете, оплачивает государство. Это поможет и финансово, и кадрово, и организационно сосредоточиться на производстве современного вооружения и разработок новых продуктов. - Ваше отношение к приватизации предприятий «Укроборонпрома»? - У меня позиция простая. Если бы мы еще в 90-х, во время приватизации, как можно больше своих промышленных предприятий продали бы не нашим олигархам, а скандинавским компаниям, немецким, французским, американским, может быть, у нас и не было бы войны! Потому что больше интересов у разных стран было бы в Украине, были бы сильные лоббисты, которых нам сейчас остро не хватает. Это раз. Во-вторых, эти компании уже давно технологически перевооружились бы. А из-за отсутствия инвестиций они работают все эти 28 лет на узкое количество каких-то устаревших рынков, а могли бы работать на весь мир на новых рынках с новой продукцией. Этика и культура ведения бизнеса и производства в целом у нас в стране в случае приватизации и захода крупных иностранных компаний была бы более продвинута, было бы больше топ-менеджеров, конструкторов, технологов с мировыми знаниями, подходами. Президент сказал, что он ожидает в ближайшем будущем начала широкомасштабной приватизации. У нас уже есть в принципе, что продавать, политической воли и прошлого лидерства не хватало это делать, поэтому такие гражданские предприятия, известные мне по Минэкономики, например, как Центрэнерго, Одесский припортовый завод, Государственная зерновая компания, не были приватизированы несмотря на многочисленные попытки. Украина очень многое потеряла от этого. Возможно, тот же самый Электротяжмаш заинтересует таких мировых гигантов как Siemens или Alstom. И когда увидим успешные примеры приватизации компании необоронного сектора, успешные примеры инвестиций в Украину, тогда уже, конечно, можно говорить о снятии с отдельно взятых предприятий внутри Укроборонпрома статуса «не подлежащие приватизации стратегические объекты». Верю, что и наш отечественный бизнес мог бы успешнее работать, чем государство в оборонном секторе. Есть реальные примеры. В Харькове, на одной территории работает две кампании с одинаковым названием - ФЭД. Одно ПАТ, другое ДП. Я их посетил на прошлой неделе. Они занимаются агрегатостроением для авиации и ЖД. Одно уже давно в ХХI веке, другое затерялось в прошлом тысячелетии. Частный ФЭД, это как фармацевтическая лаборатория, суперсовременное оборудование, чистота (можно в носках ходить), работают молодые специалисты, средняя зарплата 21000 грн. Государственный ФЭД сильно отстал, и технологически, и кадрово. Средняя зарплата всего 9600 грн в месяц. Я бы очень хотел из всего УОП сделать большую копию вот этого частного ФЭДа. - Будет ли что-то меняться в системе продаж, проговаривался ли этот вопрос с президентом? - Да, у нас большие планы делать изменения и в этой ключевой сфере. Во-первых, я хотел бы поблагодарить украинские спецслужбы за взаимодействие. Я уже встречался и с министром внутренних дел, и с главой Службы внешней разведки - есть четкое понимание и будет поддержка по работе спецэкспортеров. В обществе, а также среди журналистов, среди правоохранительных органов часто есть неправильное понимание, как работает мировой рынок экспорта вооружения. Моя миссия, в том числе, и публичное разъяснение этого важного момента. В этой сфере, как и в торговле ценными бумагами, или покупке-продаже звездных спортсменов есть посредники, агенты. С ними работают все страны, которые закупают вооружение, с ними работают все, кто продают этим странам вооружение. Они имеют опыт, связи, доступ к тем, кто принимают решения. А мы, такие же участники этого рынка, размером в 2 триллиона долларов США, как и все остальные. И работает по установленным правилам. Наши спецэкспортеры часто демонизируются, а хотелось бы больше поддержки, кооперации, координации. - Я так понял, речь идет о деле государственного спецэкспортера «Спецтехноэкспорт», который заключил контракт по продаже ракет в Индию через индийского посредника, и в результате директору Бельбасу и другим сотрудникам было предъявлено подозрение в коррупции от НАБУ. Какова ваша позиция в данном деле? - У меня нет полномочий давать оценки действиям НАБУ, это их служба, их ответственность, мы должны относиться к антикоррупционным расследованиям с уважением. Поэтому я не хотел бы давать оценку конкретно этому делу, но детально познакомился с работой «Спецтехноэкспорта», со всем коллективом, увидел результаты, контракты на продажу нашего оружия, которые приносят нам работу, налоги, прибыль, увидел много молодых лиц с большой амбицией продавать еще больше на экспорт. Поэтому буду помогать таким компаниям, в том числе своими связями за границей, своим опытом ведения переговоров с международными партнерами и считаю, что нужно поддерживать успешных продавцов. Вот одна функция, где я увидел, что в «Укроборонпроме» есть высокие компетенции - это спецэкспортеры. Есть знания языков, есть уже наработанные контакты, иногда не хватает координации, иногда не хватает совместной работы производителей и спецэкспортеров. И вот над такой командной игрой всех государственных органов мы и будем работать. Среди успешных продавцов вооружения я увидел и бывших коллег из МЭРТ, и экс-банкиров, автодилеров, и бывших сотрудников спецслужб. Главные качества - любовь к своему делу, хорошее понимание продукции, навыки переговоров, интерес к культуре, традициям стран региона, с которым работаешь. - Будет ли сокращено число спецэкспортеров? - Здесь не будет никакой политики, только прагматизм. Есть враждующие страны, где есть спрос на разные виды нашего вооружения, с ними должны работать разные спецэкспортеры, так что это все обосновано должно быть конкретными достижениями, выгодой. Это мы должны иметь в виду, оптимизируя свою структуру. - По ракетостроению – ракетным кластером будет руководить директор КБ «Луч» Коростелев или есть другие кандидаты? - Я был в КБ «Луч» - у них есть экспортные контракты, у них средняя зарплата 47 тысяч гривен по предприятию, и там много молодежи до 35 лет. Это уникально, потому что средний возраст на многих других оборонных предприятиях – далеко за 60 лет. Но я считаю, что говорить о конкретном руководителе еще рано. Мы знаем, кто является передовыми технологами и кто самые уважаемые люди в отдельно взятых направлениях, глубоко ценим эту экспертизу, которую восстановить очень трудно. Надеемся, что такие руководители делятся своими наработками, своим опытом, своим менторством с более молодыми сотрудниками, и что эти сотрудники благодаря лидерству таких людей остаются в компаниях. В том числе благодаря созданию условий как привлекательного работодателя в отдельно взятой компании высокой заработной платы. Но говорить о назначениях конкретных специалистов в кластеры мы будем на другом этапе. К сожалению, меня беспокоят другие большие предприятия, где не удерживается молодежь, уходят лучшие инженеры. Отток ценных кадров мы обязаны остановить. - Да, ситуация с КБ «Антонова» и «Боингом» красноречива, «Боинг» открыл предприятие в Киеве, и по сути переманивает себе (на лучшие условия, все по-честному) лучших авиационных специалистов в Украине. По сути, они создают такую систему продвижения своего авиапарка здесь, лучший сервис с лучшими специалистами, локализация, которая стимулирует закупать новые «Боинги». Отток с «Антонова» произошел огромный. Как спасать компанию? На бумаге 10 тыс.человек числится, а фактически это авиатранспортное предприятие, а само производство самолетов – ноль. Что делать с этим? - Если с «Антоновым» ничего не делать, история с перевозками закончится быстрее, чем можем об этом подумать. Один из величайших брендов в Украине, которым надо гордиться, перестанет существовать. Поэтому, конечно же, нужно развивать компанию только путем совместных проектов с теми международными партнерами, у которых есть финансовые ресурсы. У нас есть интеллектуальная собственность, у нас есть наработки, у нас есть дизайн, у нас есть история, у нас есть сотрудники. А у них есть деньги. И рынки сбыта. - Много озвучивалось, что Саудовская Аравия вела переговоры и проявляла интерес, Россия была крайне обеспокоена этими планами. Но в результате совместное предприятие так и не создано. Это потерянный контракт? - Смотрите, есть дискуссии с индийской стороной, с израильской стороной, с саудовской стороной, с американской стороной. Но вот здесь как раз и должна быть цель нового менеджмента, исходя из их опыта как раз в международных переговорах, в структуризировании таких сложнейших сделок. Потому что о чем здесь идет речь? Речь идет о развитии, сертификации самолетов новой модификации, и только через несколько лет из серийного производства. Речь идет об инвестициях свыше 2 млрд долларов еще до начала серийного производства. Я считаю, что это приоритетное направление, это будет настоящий вызов для новой команды «Укроборонпрома», если мы дожмем такие контракты до конца, не дадим предприятию умирать. У разных интересующихся сторон разные интересы. Во многих странах бурно развивается экономика, деньги есть, инфраструктура развивается, аэропорты тоже развиваются. Нужны, в том числе, и пассажирские самолеты среднего размера и средней дальности, нужны военно-транспортные для своих нужд. Просто считаю, что не было политической воли, и это не ставилось приоритетом в работе «Укроборонпрома», все текло, как течет. Иногда и не было достаточной компетенции, чтобы вселить жизнь в перспективные проекты. На прошлой неделе было подписано первое соглашение о совместном предприятии в истории «Укроборонпрома» в Турции. К сожалению, это произошло только впервые. - Будут ли комплексные системные решения по николаевскому заводу «61 коммунара», который недавно посетил президент? К сожалению, вместо системного решения старой проблемы, президент просто приказал профинансировать за счет «Укроборонпрома» задолженность, но без принципиального решения проблемы. Печально видеть такой поверхностный подход, пора продавать крейсер и реформировать предприятие, там уже нет инженеров, там огромные долги, надо возрождать жизнь почти с нуля. - Таких предприятий у нас, к сожалению, далеко не одно. Огромные долги со старых времён, это как петля на шее, не дает шанс на развитие. Такая же ситуация на Харьковском Авиационном Заводе. Могут производить, но из-за процедуры банкротства, старых долгов, пока это невозможно. Буду предлагать кардинальное оздоровление сектора ВПК. Самые лучшие ресурсы нужно бросить на самые перспективные беспроблемные очевидные направления - ракетостроение и авиастроение. А что касается судостроения, то нужно оценить новую реальность, потерю российского рынка, например, посмотреть, где наше конкурентное преимущество и посмотреть, как нам выйти из сложнейшего положения без государственного вмешательства, возможно, в том числе финансового. Это будет трудно решить, проблемы слишком глубокие. - Поступали ли Вам сигналы о коррупции в системе «Укроборонпрома»? Помогаете ли в расследовании этих дел? - Открыто около 500 уголовных дел в отношении «Укроборонпрома» разными структурами и правоохранительными органами. Эффективность не высокая - только 2% доходят до суда. За июль, по-моему, 23 обыска в компаниях «Укроборонпрома». Я считаю, что компания должна работать над превенцией коррупции, в том числе, пересматривая процессы по закупкам и так дальше. Централизация таких процессов выстраивания единых принципов поможет. Нужно больше публичных коммуникаций. Идет демонизация, иногда несправедливая, некоторых направлений нашей работы – и прежде всего спецэкспортеров. Мы знаем, что некоторые продают на сотни миллионов долларов товара, но при этом из-за недостатка коммуникаций, понимания создается публично негативное впечатление, что каждый там делает что-то не совсем правильно. Поэтому одна из моих функций, как человека из бизнеса, правильно прокоммуницировать и защитить тех сотрудников, которые работают на благо страны, на благо компании. Дела уголовные есть, но они крайне редко доходят до приговора. Нужно работать на превенцию и всячески помогать правоохранительным органам, делая регулярную разъяснительную работу, что все-таки большинство людей в «Укроборонпроме» работают на страну, на Вооруженные силы и делают правильные вещи. - Еще одно крупное предприятие – «Зоря»- «Машпроект» , еще недавно один из лидеров мирового рынка производства корабельных турбин, после начала войны прекратил сотрудничество по российским военным проектам и нуждается в срочных решениях, чтобы спасти предприятие, пока оно привлекательно для инвесторов. Есть какое-то видение по его будущему? - Я считаю, что были в истории «Зоря»- «Машпроект» возможности, когда она могла стать частью производственной цепочки самых больших индустриальных производственных гигантов мира –General Electric, например, но эти возможности были упущены. Но это не значит, что все пропало. Предприятие абсолютно уникальное. Конечно, часть продуктовой линии, которую они делают, шла на Россию и этот рынок потерян навсегда, но есть рынки Индии, Китая, нужно с этим работать, и здесь есть огромная перспектива. Нашему флоту эти турбины не нужны, но в целом спрос большой. На «Зоря»- «Машпроект» нужен системный зарубежный инвестор, и будем активно работать в этом направлении. Хотим принимать быстрые решения, чтобы «Зоря»- «Машпроект» обрела новую жизнь. Компания способна производить продукцию гражданского назначения, имеет большой контракт с Укртрансгазом. Это направление также надо развивать. - Нужен ли нам вообще «Укроборонпром»? Ведь это в принципе не нужная прокладка на финансовых потоках, которую создал Янукович не для развития промышленности, а наоборот, для ее ограбления. Будет ли ликвидирован «Укроборонпром» - это была логичная реформа? - В итоге реформы мы должны прийти к более либеральной модели, это факт. На американском примере видно, что вообще нет государственных компаний производителей вооружения, все в частных руках, включая самую большую компанию в мире в этом секторе «Локхид-Мартин». Я считаю, что частный производитель любого продукта в мире всегда будет более эффективен. У него нет старых долгов, старых обязательств, он более гибкий в принятии решений, он заинтересован в развитии новых технологий, в опережении конкурентов. Поэтому, целью реформы ОПК и «Укроборонпрома» должна быть ситуация, где частный сектор будет главным игроком. Но я сейчас не буду говорить, что государство должно что-то ликвидировать – это вопрос стратегии, которую мы подготовим, и где свое решающее слово скажет Президент Украины. Мое видение простое - первые несколько лет возвращаем контроль над ключевыми предприятиями, ужесточаем централизацию, создаем сильный корпоративный центр для поддержки производителей, создаем сильные дивизионы. Через несколько лет, после успешной трансформации, очищения, после того как твердо финансово стоим на ногах, можно и отдать разные направления в самостоятельное плавание. - Какие главные риски вы видите перед собой? - Надо бороться за доверие людей, надо пробуждать в них стремление к переменам, мотивировать. Я уже объехал около 30 компаний УОП. Был на одном заводе недавно, там истекли полномочия генерального директора, и коллектив переживает, что его не переназначат. Я спрашиваю - а сколько ему лет? Говорят - да какая разница, 80 лет человеку, но мы боимся, что без него придет кто-то другой, и здесь вообще все развалится. Это все от недоверия, люди не ждут от кадровых перемен ничего хорошего, даже если у них и так ситуация не очень хорошая и перспективы трудные. Для авторитетных пожилых руководителей нужно обязательно находить должности - почетный генеральный конструктор, советник, например, чтобы относиться к ним с уважением, чтобы получать их опыт и знания. Я тоже часто опираюсь на мнение людей, имеющих большой жизненный опыт. Нужно сохранять костяк, технологически поддерживать инженерные кадры, надо быть гибким, индивидуально подходить в каждом случае. Но нам нужны перемены, нужны люди, способные их производить. - Будут ли изменены принципы формирования Гособоронзаказа? - У нас есть эксперты внутри новой команды, которые стояли у истоков законопроекта в 15-м году, который сделал гособоронзаказ - это Руслан Корж. Поэтому, я считаю, что мы можем помочь в этом вопросе. Я считаю такие вещи, это должно относиться не к интересам отдельных госпредприятий, а это должно быть государственной политикой. То планирование оборонзаказа, что сейчас есть, - оно не работает. Объехав все эти предприятия, я увидел, что предприятия стараются изо всех сил производить качественную продукцию для вооруженных сил. Иногда или часто все это базируется на честном слове, на каком-то рукопожатии, но без контракта наперед. В условиях нехватки капитала, это очень болезненная тема, потому что у нас деньги стоят дорого, кредиты это 20% годовых. Поэтому без предоплаты, без четкого понимания, когда эта оплата произойдет, компании практически замораживают достаточно серьезные средства в «незавершенку». В нормальных странах этого не происходит. Поэтому должно быть четкое понимание для каждого конкретного предприятия наперед, как будет осуществляться оплата, чтоб они планировали свои человеческие ресурсы. Просто нет прозрачности видимости, предсказуемости, и это должно меняться. Иногда ситуация доходит до абсурда. Минфин не перечислил деньги МО, тот не перевел деньги предприятию. В итоге не выплатили зарплату, и налоговая выписала штраф. То есть Минфин выписал штраф за то, что сам своевременно не перевел деньги. А страдают люди, армия, предприятия.  

Президент України Володимир Зеленський хоче заслухати звіт керівників правоохоронних органів про виконання його доручень з розслідування справ топ-корупціонерів. Про це Президент заявив 2 вересня на зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету міністрів та правоохоронних органів, йдеться на офіційному сайті Офісу Президента. «Три місяці тому я, як пам’ятаєте, зустрічався з керівниками НАБУ та САП. Хотів би почути від них про результати спільної роботи у переслідуванні топ-корупціонерів», – сказав Голава держави під час зустрічі. Володимир Зеленський акцентував увагу правоохоронців на розслідуванні злочинів у системі Державного концерну «Укроборонпром» та на підприємствах АПК. За словами Президента, ці зловживання завдають великих збитків українській економіці та шкодять національній безпеці. «Прошу керівників ДБР та НАБУ доповісти про перебіг розслідування цих фактів», – зазначив він. Раніше Айварас Абромавичус повідомляв, що щодо концерну «Укроборонпром» та його компаній-учасників відкрито близько півтисячі кримінальних проваджень. «На даному етапі близько 500 кримінальних справ відкрито щодо концерну Укроборонпром і його компаній-учасників. Тільки за липень місяць було проведено 23 обшуки в компаніях-учасниках Укроборонпрому. На жаль (або не на жаль), тільки 2% від цих всіх кримінальних справ доходять до суду, тобто дуже низька ефективність», — розповів тоді ще голова Наглядової ради Концерну в інтерв'ю Радіо НВ. Абромавичус висловив надію, що ситуація з ефективністю розслідувань корупції в оборонці зміниться після перепризначення ключових керівників правоохоронних органів.  

Сьогодні зранку призначений Президентом на посаду Генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус офіційно приступив до виконання своїх обов’язків. Указ №641/2019 про призначення Айвараса Абромавичуса був оприлюднений на сайті Президента України 30 серпня 2019 року. У той же день голова держави підписав Указ про звільнення з цієї посади Павла Букіна. Протягом останніх двох місяців Айварас Абромавичус очолював Наглядову раду Концерну, куди був введений указом президента Володимира Зеленського від 12 червня 2019 року. “Одразу після інавгурації Президент України Володимир Зеленський звернувся до мене із проханням очолити наглядову раду концерну “Укроборонпром” та розпочати глибинну трансформацію компанії.За три неповних місяці роботи я відвідав понад 30 заводів і підприємств, що входять до складу “Укроборонпрому” у Львові, Харкові, Миколаєві, Одесі. Мені вдалося поспілкувався з десятками директорів, в тому числі - колишніх, і особисто зустрітися з колективами підприємств-учасників концерну. Це дало змогу глибше вивчити та зрозуміти діяльність Укроборонпрому та на власні очі побачити проблеми галузі”, - пояснив своє призначення Абромавичус. За словами Айвараса Абромавичуса, за цей час Наглядова рада встигла сформувати номінаційну комісію, за участі міжнародних консультантів провести десятки співбесід і відібрати декількох претендентів на посаду Генерального директора Концерну. “Вперше в історії директор “Укроборонпрому” мав бути обраний на конкурсній основі, а не шляхом політичних домовленостей. Але поки тривала процедура спецперевірки кандидатів, у Концерні почали відбуватися речі, що могли мати негативні наслідки для національної безпеки країни”, - пояснює новообраний генеральний директор. Зокрема, без погодження з Наглядовою радою переписувалися статути підприємств-учасників Концерну, у ЗМІ почали з'являтися витоки таємних контрактів, до яких не мали доступ навіть члени Наглядової ради, а на самих підприємствах колишнім керівництвом була створена атмосфера нездорової конкуренції та боротьби за посади. “Нам почали надходити негативні сигнали від наших контрагентів та міжнародних партнерів. Все це загрожувало суттєвими репутаційними втратами як самого Концерну, так і держави, чого ми допустити не могли”, - пояснює своє призначення на посаду генерального директора Айварас Абромавичус. “Зрештою спільно з Президентом ми дійшли однакового висновку про необхідність очолити Концерн та увійти в його операційну роботу”. “Утім і Президент, і я, і всі члени Наглядової ради Концерну залишаємося прихильниками конкурсного відбору Генерального директора “Укроборонпрому”. Це наша амбіція і вона буде втілена в життя. Конкурс буде оголошено до кінця року”, - додає Абромавичус. Першочергово у ролі генерального директора Айварас Абромавичус вважає необхідним стабілізувати щоденну роботу концерну, запустити процес фінансового аудиту та здійснити кадровий ротації серед ТОП-менеджменту концерну та підприємств, що входять до “Укроборонпрому”.

У п'ятницю, 30 серпня, Президент України Володимир Зеленський звільнив генерального директора «Укроборонпрому» Павла Букіна та призначив на його місце колишнього міністра економіки Айвараса Абромавичуса. До того Айвараса Абромавичус очолював Наглядову раду Концерну, куди був призначений Президентом 12 червня. Загалом на сайті Офісу президента опубліковано три укази, які стосуються зміни керівництва державного концерну. про “Призначення Абромавичуса Айвараса генеральним директором Державного концерну “Укроборонпром”, — ідеться в указі №641/2019. №640/2019 про звільнення Павла Букіна із посади очільника Укроборонпрому. №639/2019 про припиненення повноважень Абромавичуса як члена наглядової ради Укроборонпром

У ДК «Укроборонпром» на всіх етапах діловодства запроваджено електронний документообіг, який інтегровано до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади. Таким чином Концерн став першою державною структурою в оборонній сфері та загалом однією з перших державних інституцій в Україні, де відмовилися від паперового діловодства. «Починаючи з серпня цього року в “Укроборонпромі” повноцінно діє електронний документообіг. Тобто все діловодство Концерну, а також листування з державними органами, організаціями та підприємствами всіх форм власності, завдяки використанню провідних сучасних цифрових технологій, переведено в електронну форму, яка має повну юридичну силу. Це унеможливлює будь-які бюрократичні затримки та дозволяє за лічені секунди отримувати всю необхідну інформацію, дозволяє контролювати виконання завдань з точністю до секунди та ефективно приймати управлінські рішення. »Укроборонпром«, як і у випадку із запровадженням електронних майданчиків ProZorro, став одним із перших в Україні, хто запровадив електронну систему на всіх рівнях документообігу - отримання вхідної кореспонденції, вчинення резолюцій, спільна розробка та погодження документів, підпис документів кваліфікованим цифровим підписом та їх відправка кореспондентам, все відбувається в цифровому юридично вагомому вигляді. Від моменту впровадження електронного документообігу час доставки листів від Концерну до адресатів скоротився від 2-5 діб до 1-2 годин, погодження документів прискорилось до 2-3 годин. А це означає, що немає більше затримки проміж прийняттям рішення та його доведенням до виконавців. Водночас, найбільшою перевагою та викликом впровадження електронного документообігу є безпрецедентна прозорість та контрольованість руху кожного документу, що абсолютно унеможливлює маніпуляції з документами будь-кого з учасників процесу! Але ми не зупиняємося на досягненому, наступним шляхом буде інтеграція machine learning в інформаційний простір Концерну, що дозволить вийти на новий рівень управління Концерном та його підприємствами на підставі достовірної всебічної аналітики.», - повідомив Генеральний директор Концерну Павло Букін. Зазначимо, що систему електронного документообігу створено на базі програмного забезпечення ІТ-Enterprise. Саме її автори розробили smarttender.biz та були піонерами серед учасників системи електронних торгів ProZorro, яка з 2014 року, задовго до того, як використання електронних торгових майданчиків стало обов‘язковим для всіх державних підприємств, на постійній основі застосовується в «Укроборонпромі». Окрім того, з 2019 року на підприємствах Концерну почали користуватися електронною системою «Prozorro.Sale» для проведення відкритих електронних тендерів з реалізації майна. Також із початку цього року весь внутрішній документообіг у Концерні було переведено виключно в електронну форму, за винятком випадків, які передбачені законодавством. Таким чином, наразі у ДК «Укроборонпром» в повній мірі задіяно сучасні цифрові технології, які дозволяють максимально відкрито та ефективно здійснювати управління у державному секторі оборонно-промислового комплексу України. У зв’язку із цим, закликаємо надсилати до Концерну документи тимчасового зберігання винятково в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. До системи можуть підключитися всі зацікавлені організації та установи всіх форм власності.

На ДП «Завод ім. Малишева», що входить до складу ДК «Укроборонпром», проведено чергові випробування модернізованого БТР-50. Оновлена бойова машина успішно форсувала водну перешкоду вплав. Удосконалений БТР-50 оснащений новим українським двигуном ЗТД-2 потужністю у 400 к.с., який замінив застарілий В-6 потужністю 240 к.с. Машина також отримала п’ятиступеневу коробку передач з планетарними механізмами повороту, та доопрацьовані вузли ходової частини. Модернізований БТР-50 вже успішно пройшов ходові тестування на пересіченій місцевості та вогневі випробування. Тож БТР-50 з новим харківським двигуном став більш швидким та мобільним, як на суші, так і на воді. Крім того, значно зросла надійність машини та її експлуатаційні характеристики. «З метою дозавантаження виробничих потужостей заводу була розроблена модернізація БТР-50. В Україні цей бронетранспортер не перебуває на озброєнні, але у багатьох арміях світу, особливо в азійських та африканських регіонах, він успішно експлуатується. І »Завод ім. Малишева« наразі може запропонувати модернізацію цих бойових машин більш потужними двигунами. Виконання Держоборонзамовлення та робота з іноземними партнерами дозволить на повну використати виробничі потужності заводу, створити додаткові робочі місця та поглибити позиції України у сфері міжнародного військово-технічного співробітництва», - повідомив генеральний директор «Заводу ім. Малишева» Олександр Чурсін. БТР-50 - гусеничний бронетранспортер, який був розроблений у 50-х роках XX сторіччя. Він призначений для транспортування до 20 бійців та військових вантажів масою до 2000 кг.

На КП «Шосткинський казенний завод »Імпульс«, який є одним із ключових підприємств кластеру високоточного озброєння та боєприпасів »Укроборонпрому«, створюється новітній виробничий центр, який замикає повний цикл виробництва артилерійських боєприпасів та ракетного озброєння. Наразі завершено встановлення десятків комп'ютеризованих високотехнологічних верстатів. Про це заявив Генеральний директор Концерну Павло Букін. »Це - новий цех із новітніми верстатами, призначеними для високоточної обробки. Його створено у рекордні терміни завдяки координації основних державних стейкхолдерів - Кабміну, МЕРТ, Концерну та заводу «Імпульс». Вже найближчим часом розпочнеться виробництво комплектуючих, вкрай необхідних для завершення створення замкнутого циклу виробництва артилерійських боєприпасів та ракетного озброєння. Фактично, вперше з історії України ми створюємо підприємство, яке здатне у необхідній кількості виробляти всю номенклатуру засобів ініціювання до всіх артилерійських снарядів та ракетного озброєння«, - повідомив Генеральний директор Павло Букін.  Як додав очільник »Укроборонпрому«, аналогічні центри наразі створюються у кожному кластері Концерну. Йдеться про харківський »Завод ім. Малишева«, запорізьку »Іскру«, луцький »Мотор« і ще з десяток підприємств »Укроборонпрому«. »Наразі Концерн реалізує наймасштабніше оновлення виробничих потужностей оборонних підприємств за 30 років«, - підкреслив Павло Букін. Для організації виробництва на шосткинському заводі здійснено масштабні роботи з підготовки цеху, який відповідає міжнародним нормам високоточного виробництва. Підлогу залито спеціальним полімерним покриттям високою міцності, здатним витримати верстати вагою понад 5 тонн. Для забезпечення стабільного режиму вологи та температури налагоджено систему кондиціонування та фільтрації повітря. Крім того, оновлено система електроживлення, освітлення та застосовано енергозберігаючі технології. “Вже завершено 90% робіт із запуску високоточного виробничого майданчика. Впродовж наступних 30-50 днів триватиме налагодження усіх верстатів. На новому обладнанні ми вироблятимемо деталі із точністю, яка вимірюється у мікронах. Окрім того, завдяки цим верстатам ми значно знизимо собівартість продукції. Для розуміння: востаннє таке масштабне оновлення обладнання відбувалося десятки років тому. Тобто, ці новітні верстати сформують виробничі потужності »Імпульсу« на наступні десятиріччя», - заявив директор КП «Шосткинський казенний завод »Імпульс« Євген Чернов. »Шосткинський казенний завод «Імпульс» є унікальним підприємством та одним з небагатьох у світі, яке у замкнутому циклі виготовляє детонатори, капсулі та інші елементи для різних видів боєприпасів. Саме продукція «Імпульсу» є однією з головних складових у програмі створення повного циклу українського виробництва боєприпасів різних видів, від снарядів та високоточних протитанкових ракет, до далекобійних систем «Вільха» та «Нептун». Тому завдяки роботі цього підприємства забезпечується серійне виготовлення зброї, яка є стратегічно важливою для безпеки України та боєздатності війська.

Державне Південне виробничо-технічне підприємство, що входить до кластеру радіолокації, радіозв‘язку та спеціального приладобудування «Укроборонпрому», свого часу мало спеціальний секретний статус, так званої, «поштової скриньки», про існування та спеціалізацію яких було відомо лише обмеженому колу осіб. Саме це підприємство брало участь у налагоджені та технічному обслуговуванні радіоелектронних комплексів ракетно-космічної оборони, систем протиракетної оборони та попередження ракетного нападу, а також унікальної станції контролю за космічним простором «Окно». Окрім того, вже 28 років підприємство виконує ремонті роботи складових частин різноманітних радіоелектронних комплексів протиповітряної оборони, автоматизованих систем управління, систем зв‘язку та управління вогнем для українського війська. Зокрема мова йде про відновлення найбільш потужних в Україні зенітних ракетних комплексів С-300, яке виконується «Укроборонсервісом», залучившим з півдесятка інших підприємств Концерну, зокрема і Державне Південне виробничо-технічне підприємство. Відновлення цих ЗРК має величезне значення для оборони України, бо саме С-300 використовується для захисту найбільш важливих об‘єктів. «По проекту відновлення С-300 Державне Південне виробничо-технічне підприємство відновлює та ремонтує окремі вузли та елементи ЗРК С-300. До складу цього ЗРК входить з десяток окремих бойових машин, які працюють у єдиній системі виявлення та знищення цілей. Наша задача, зокрема, забезпечити роботу тих складових, які відповідають за передачу інформації, автоматичну обробку сигналів, управління вогнем тощо. Всі ці системи побудовані на максимально надійних елементах, які здатні роками працювати у екстремальних умовах. Водночас вони, все ж таки, є застарілими. І ми, спільно з іншими підприємствами »Укроборонпрому« напрацьовуємо пропозиції щодо їх заміни на сучасні зразки, які відповідають всім вимогам до військової продукції. Це дозволить продовжити строки експлуатації С-300, зекономити кошти на ремонті та загалом підвищити бойові та експлуатаційні характеристики комплексу», - заявив директор Державного Південного виробничо-технічного підприємства Віталій Насіковський. Ще одним напрямом роботи Південного виробничо-технічного підприємства є відновлення радіотехнічного оснащення бойових кораблів Військово-морських сил ЗСУ та Прикордонної служби України. В цьому напрямі миколаївське підприємство має значних досвід робіт, які були виконані на багатьох кораблях різних класів, від фрегата «Гетьман Сагайдачний» та десантного корабля «Юрій Олефіренко» до ракетного катеру «Прилуки». На них підприємством було проведено ремонт засобів радіолокації, зв‘язку, навігаційного обладнання та систем управління вогнем. Джерело фото: МОУ Фахівці підприємства також відновили електронне обладнання та систему управління вогнем прикордонного сторожового корабля Морської охорони «Донбас». Саме цей корабель восени 2014 року перебазувався з анексованого Кримського півострову до Маріуполя, ставши найбільшим кораблем, який охороняє українську акваторію Азовського моря. Джерело фото: ДПСУ Також Державне Південне виробничо-технічне підприємство виконало роботи з модернізації системи спостереження за надводною обстановкою для ВМС України, модернізувавши пости технічного спостереження шляхом встановлення новітніх радіолокаційних станцій «Дельта» від ДП НДІ радіолокаційних систем «Квант-Радіолокація», що також входить до складу Концерну. У свою чергу ДК «Укроборонпром», для підвищення ефективної роботи Державного Південного виробничо-технічного підприємства, розробив спеціальну програму з об‘єднання виробничих та наукових потужностей певних підприємств кластеру радіолокації, радіозв‘язку та спеціального приладобудування, які працюють над спільними проектами.    

Українські офіцери і курсанти, що перебувають у Турецькій Республіці, де навчаються керувати ударними БПЛА, передають вітання з Днем Незалежності України. Із центру підготовки турецької компанії Baykar Makina наші військові побажали рідній країні успіху і зростання. «Кожен із нас робить Україну сильнішою. Разом ми наближаємо нашу перемогу», - ідеться у зверненні. Нагадаємо, що Державна компанія «Укрспецекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому», підписала угоду з турецькою компанією Baykar Makina щодо закупівлі ударних оперативно-тактичних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2. Згідно з угодою, українське військо отримало партію ударних дронів Bayraktar TB2, значний запас високоточного та звичайного озброєння до них, послуги з навчання операторів та технічного персоналу, а також гарантійне обслуговування протягом декількох років.

Все буде Україна!   З Днем нашої Незалежності!