Генеральному директору ДП «Заводу ім. Малишева», що входить до складу ДК «Укроборонпром», Олександру Чурсіну та його родині погрожують розправою. Одразу після призначення Олександр Чурсін зіткнувся з жорстким спротивом вже колишнього директора заводу Олександра Хланя, який був звільнений з посади у зв’язку із завершенням дії контракту. За останній тиждень біля прохідної заводу був організований малочисельний «мітинг на підтримку Хланя», а ним самим подано позов до Комінтернівського районного суду Харкова. Станом на сьогодні суд визнав правомірність звільнення Хланя. Проте Олександр Чурсін та члени його сім‘ї зіткнулись із погрозами, які надходять по телефону. Невідомі обіцяють розправитись з Чурсіним та його родиною, якщо він не відмовиться від займаної посади. У Концерні переконані, що таке свавілля, погрози та намагання залякати нового керівника стратегічного для українського оборонно-промислового комплексу підприємства – є неприпустимими. Така ситуація потребує негайного втручання правоохоронців, які зобов’язані виявити зловмисників. У свою чергу суд має надати правову оцінку їхнім діям та призначити відповідне покарання. Зазначимо, що відповідну заяву вже передано до правоохоронних органів. Крім того, Концерн вимагає від правоохоронців гарантувати безпеку Олександра Чурсіна та його сім’ї. Натомість, закликаємо колишнього керівника заводу Олександра Хланя не ставити свої особисті амбіції вище за інтереси підприємства та бронетанкової галузі. Укроборонпром також застерігає, що будь-які дії спрямовані на дестабілізацію ситуації ДП «Завод ім. Малишева» отримають негайну правову оцінку й рішуче реагування з боку правоохоронної системи.

БТР-4 продовжують залишатись без натівської броні через рішення військової прийомки Міністерства оборони України, яке спричинено існуючою в Україні архаїчною системою стандартизації в «оборонці». На ці проблеми «Укроборонпром» неодноразово звертав увагу. БТР-4 - це одна з найновіших серійних бойових машин, яка успішно використовується українськими військовими на Донбасі з 2014 року. БТР-4 об‘єднав у собі потужний захист, німецький двигун, швидкострільну автоматичну 30-мм гармату, високоточну ракетну зброю, цифрові системи управління, наведення, навігації та зв‘язку. Але через рішення військової прийомки, українське військо може залишитись без цієї бойової машини, а у подальшому, якщо ситуацію не виправити, і без інших видів нового озброєння та техніки. Для розуміння ситуації, що склалася, прес-служба Концерну підготувала детальне роз‘яснення проблеми та наводить офіційну причину, через яку військова прийомка відмовилась визнавати броню виробництва ЄС та НАТО для української бронетехніки. Чому військова прийомка відмовилась від натівської бронесталі? «ХКБМ ім. Морозова» виготовив чергову партію БТР-4 з фінської сталі MiiLux Protection. Всі корпуси БТР-4 з неї успішно пройшли повний цикл випробувань, зокрема і відстрілом, який довів високу якість броні та всієї машини. Випробування броні з ЄС для БТР-4 «ХКБМ ім. Морозова» виготовив чергову партію БТР-4 з фінської сталі MiiLux Protection. Всі корпуси БТР-4 з неї успішно пройшли повний цикл випробувань, зокрема і відстрілом, який довів високу якість броні та всієї машини. Але військова прийомка (представники Міноборони, які контролюють якість робіт на «ХКБМ ім. Морозова») відмовилась приймати виготовлену продукцію, до того, як підприємство не підтвердить хімічний склад фінської броні на її відповідність діючим в українському ОПК стандартам. Вони, як відомо, - застарілі радянські ГОСТи, які затверджені ще 30-40 років тому. Детальніше: /uk/media/prosti-vidpovidi-na-pytannya-pro-standartyzatsiyu-vijskovu-pryjomku-ta-chomu-btr-4-zalyshyvsya-bez-broni-nato.html Опубликовано Державний концерн «Укроборонпром» Понедельник, 3 июня 2019 г. Але військова прийомка (представники Міноборони, які контролюють якість робіт на «ХКБМ ім. Морозова») відмовилась приймати виготовлену продукцію, до того, як підприємство не підтвердить хімічний склад фінської броні на її відповідність діючим в українському ОПК стандартам. Вони, як відомо, - застарілі радянські ГОСТи, які затверджені ще 30-40 років тому. Тобто, наявність сертифікатів якості Європейського союзу та Фінляндії, підтвердження відповідності стандартам ISO, STANAG тощо для військової прийомки - нічого не варті, адже вони не відповідають ГОСТу часів СРСР. Яка ситуація зараз з виробництвом БТР-4? Без рішення військової прийомки виготовлена техніка не передається українському війську, завод не отримує гроші за виконану роботу і на нього нараховуються штрафні санкції, оскільки до передачі вважається, що підприємство замовлення не виконало. У результаті - бійці залишаються без нової зброї, завод обкладається штрафами, а отримані збитки у подальшому, серед іншого, можуть спричинити проблеми із виплатою зарплати працівникам. Така ситуація є абсолютним абсурдом і серйозним прецедентом, який може мати критичні негативні наслідки для всього оборонно-промислового комплексу України. Адже вся нова зброя, яку розробляють оборонні підприємства, і йдеться не тільки про «Укроборонпром», а і про приватних виробників, конструюється у відповідності до загальносвітових сучасних стандартів, а не радянських ГОСТів. І ситуація, що склалася довкола корпусів БТР-4, може трапитись і з іншими зразками озброєння та військової техніки. Яка бронесталь може використовуватись для виробництва корпусів БТР-4? Для виготовлення корпусів БТР-4, у відповідності до конструкторської документації, може використовуватись броня українського виробництва марки «71», а також фінська, бельгійська та польська броньована сталь. Марки натівських сталей було обрано після всебічних хімічних досліджень та фізичних випробувань, відстрілу з різних дистанцій та зброї різного калібру. Окрім того, ці сталі використовуються для виробництва бронетехніки по всьому світу, мають численні сертифікати якості країн ЄС та відповідають стандартам НАТО. Навіщо така кількість сталей? Можливість використання різних типів броні пов‘язана із тим, що до початку російської агресії єдиним виробником «71» сталі в Україні був «Алчевський металургійний комбінат», який з літа 2014 знаходиться під окупацією. Поки випуск «71» сталі опановували на іншому металургійному комбінаті на підконтрольній Україні території, питання з чого робити українську бронетехніку під час війни вимагало термінового вирішення. Окрім того, в рамках програми імпортозаміщення БТР-4 почали оснащувати новими німецькими двигунами, американськими трансмісіями, загалом зробивши декілька десятків інших важливих замін та нововведень, враховуючи побажання бійців та реальний бойовий досвід. Яка сталь краще захищає? З точки зору захисних властивостей, як українська «71» сталь, так і сталі з ЄС - однакові. Тобто для бійця немає різниці, з якої броні зроблений корпус БТР-4, він однаково якісно захистить його від ворожого вогню. Перша партія БТР-4, корпуси яких виготовлені з натівської броні, відповідно до спільного рішення з Міноборони, була допущена до підконтрольної експлуатації у військах. І за цей час жодних нарікань з боку військових на натівську броню БТР-4 не було. В чому ж між ними різниця? «71» сталь виробляється лише на одному українському металургійному комбінаті та постачається у незагартованому вигляді. Загартувати «71» сталь в Україні, станом на сьогодні, може лише приватне ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» на якому знаходяться потужні термопреси з зусиллям у декілька сотень тон. З цим пов‘язано і ще один «мінус» використання «71» сталі - на «ЛКМЗ» не можуть гартувати великі за розмірами деталі корпусу БТР-4. Через це борт бойової машини з української сталі зварюється з декількох окремих листів, що неможливо назвати технологічним рішенням. З моменту надходження листів до «Лозовського ковальсько-механічного заводу» до виготовлення корпусу проходить від трьох місяців, але на практиці траплялись затримки і до півроку. Тобто у технологічному ланцюгу виробництва бойової машини створюється «вузьке місце», яке зав‘язане на виробничих потужностях одного підприємства, яке до того ж, отримує права монополіста. Водночас, сталь з ЄС одразу постачається у загартованому вигляді. Це дозволяє розмістити нові технологічні лінії на бронетанкових заводах, скоротити виробничі витрати, а головне - ліквідувати залежність від єдиного постачальника та отримати можливість розгорнути дійсно масштабне серійне виробництво БТР-4. З якої сталі робити дешевше? Попри те, що «71» на металургійному комбінати коштує дешевше, за сталь з ЄС, те що потім українську сталь необхідно загартувати, робить ціни на них приблизно однаковими. На практиці ж, виготовлення «71» сталі для бронетанкових заводів не становить значного прибутку для металургів і у обсягах роботи комбінату складає лічені відсотки. Це призводить до значної затримки у її постачанні - з моменту предоплати до поставки української сталі проходить 70-90 днів та потребує замовлення одразу великої партії сталі. В цей же час, сталь з ЄС можливо замовляти будь-якими, навіть мінімальними, партіями. А строк її поставки складає 14-45 днів. Завдяки цьому, у реальному виробництві, БТР-4 із натівської сталі коштує, як мінімум, однаково, а зазвичай і дешевше. Який вихід з ситуації? Як неодноразово наголошував «Укроборонпром», ситуація у сфері стандартизації вимагає швидкого, але, водночас, глибокого і систематичного вирішення. Врегулювання наявної проблеми потребує, насамперед, скоординованих дій Верховної Ради України та низки державних органів. Крім того, вимагає реформування інститут військової прийомки, який є радянським рудиментом, але водночас залишається ключовою ланкою у існуючій системі виконання Державного оборонного замовлення. Фактично, від волі однієї людини - керівника військової прийомки на оборонному підприємстві, залежить робота заводу та обороноздатність українського війська. Розмови про це тривають уже декілька років, і не тільки на підприємствах ОПК, а і у всіх органах влади. Однак, на сьогодні, питання прозорості ДОЗу, необхідності заміни радянських підходів на ринкові при його формуванні, а також проблема диктату з боку замовника так і залишаються відкритими.  

31 травня 2019 року інтернет-виданням «Економічна правда», з посиланням на проект «Марлін», опубліковано повідомлення під назвою «Аудит «Укроборонпрому»: мільйонні втрати та корозія металу». У матеріалі, зокрема, йдеться, що через неврегульовані питання перебування на територіях оборонно-промислових підприємств військового майна Міністерства оборони України, учасники Концерну зазнають фінансових збитків. У зв’язку з цим Концерн має повідомити, що станом на сьогодні на територіях підприємств-учасників дійсно перебуває військове майно, що є власністю Міноборони України. ДК «Укроборонпром», починаючи з моменту свого створення, неодноразово порушував питання щодо проведення інвентаризації озброєння та військової техніки (майна), що перебуває на обліку Міноборони, а також про необхідність укладання договорів відповідального зберігання між підприємствами Концерну та суб’єктами господарювання, що належать до МОУ. Проте, лише після створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, у Міністерстві оборони були утворені інвентаризаційні комісії, які відповідальні за проведення позапланової інвентаризації військового майна. Вищезазначені комісії розпочали роботу з 1 квітня 2019 року, яка наразі триває. З боку керівництва Концерну та підприємств надається всебічна допомога та сприяння діяльності цих комісій. Результати роботи комісій дозволять привести облік озброєння та військової техніки (майна) у відповідність до чинного законодавства. За підсумками інвентаризації комісії мають підготувати пропозиції щодо подальшого використання військового майна. Зокрема, того, що перебуває на обліку Міноборони понад установлені норми забезпечення, або ж із відпрацьованим ресурсом чи з перевищеним терміном зберігання.

На ДП «Житомирський бронетанковий завод» призупинено роботу цеху з виробництва корпусів БТР-4. Це вимушене рішення прийнято керівництвом підприємства через відмову військової прийомки Міністерства оборони України допустити до експлуатації у військах БТР-4, корпуси яких виготовлені з бронесталі виробництва країн ЄС та НАТО. Ситуація пов'язана із проблемою у сфері стандартизації в ОПК. Її розв’язання вимагає скоординованих дій Верховної Ради України та низки державних органів. Укроборонпром неодноразово наголошував на критичності цього питання для усіх підприємств галузі, як державної, так і приватної форми власності. Наголошуємо, що внаслідок позиції військової прийомки Міноборони та через досі чинні архаїчні норми стандартизації призупинено спеціально створену виробничу лінію на житомирському заводі. Ситуація виглядає абсурдною, адже бронесталі, з яких виробляються бойові машини у США, Німеччині, Франції, Великобританії, Нідерландах, Бельгії, Польщі та інших країнах світу, визнано непридатними для української бронетехніки. «Укроборонпром» підкреслює, що недопущення у виробництво європейських бронесталей спричинить критичні проблеми і на інших заводах бронетанкового кластеру Концерну, а також - у приватних компаніях. На підприємствах «Укроборонпрому», зокрема, на ДП «Завод ім. В.Малишева», ДП «ХКБМ ім. Морозова» та ДП «Київський бронетанковий завод» також створено лінії з виробництва бронетранспортерів. Це пов‘язано із запланованим розширенням серійного виробництва для українського війська. БТР-4 та БТР-3 мали замінити наявні зараз в ЗСУ бронетранспортери радянського виробництва.  Серійне виробництво нових бойових машин залежить від поставок броньованої сталі і розраховане на її імпорт з країн ЄС. Адже єдине в Україні підприємство із зварювання корпусів з української бронесталі – приватне ТОВ «Лозовський ковальско-механічний завод» - не спроможне задовольнити потреби українського війська. Наголошуємо, на необхідності якнайшвидшого вирішення проблеми стандартизації, зокрема щодо допуску у внутрішнє виробництво імпортних бронесталей. Водночас, з огляду на звернення працівників ДП «ЖБТЗ», для вивчення дій керівництва підприємства щодо призупинки лінії буде здійснено позачергову перевірку фахівцями Концерну. На час роботи комісії, з метою забезпечення її об'єктивності, директора «ЖБТЗ» Ігоря Пшеничного тимчасово відсторонено від обов‘язків.

Генеральним директором ДП «Завод ім. В.О. Малишева» призначено Олександра Чурсіна. Відповідне рішення ухвалено керівництвом ДК «Укроборонпром». Новому гендиректору заводу, який приступить до обов’язків 30 травня 2019 року, поставлено завдання продовжити оновлення та модернізацію виробництва, забезпечити завантаження потужностей. Серед пріоритетів - забезпечити вчасну виплату заробітної плати та гарантувати дотримання належних соціальних стандартів для трудового колективу. Олександр Чурсін – має значний досвід роботи у бронетанковій галузі. До призначення генеральним директором «Заводу ім. Малишева», займав посаду директора Дивізіону бронетанкової техніки ДК «Укроборонпром», де координував діяльність майже двох десятків галузевих підприємств. Окрім цього, Олександр Чурсін має досвід роботи інженером-конструктором та головним інженером низки машинобудівних та науково-виробничих підприємств. У Концерні переконані, що призначення О. Чурсіна дозволить більш ефективно використати науково-технічний та виробничий потенціал заводу. Попереднього керівника підприємства Олександра Хланя, який виконував свої обов’язки із 30 травня 2016 року, звільнено з посади у зв’язку із завершенням дії контракту. Зазначимо, що ДП «Завод ім. Малишева» є одним із провідних підприємств бронетанкового кластеру «Укроборонпром» та спеціалізується на випуску та модернізації важкої і легкої бронетехніки.

Ракетний комплекс РК-360МЦ «Нептун» пройшов вогневі випробування на одному з військових полігонів на Одещині. Під час стрільб перевірялась робота цілої низки нововведень у конструкцію крилатої ракети Р-360. Конструктори «ДККБ »ЛУЧ«, що входить до складу Концерну, внесли важливі зміни, які направлені на значне підвищення ефективності крилатої ракети. Насамперед Р-360 отримала нову головку самонаведення, яка дозволяє захоплювати ціль в умовах складного маневрування. Крилата ракета отримала і новий стартовий двигун, що забезпечує більш активне виведення на маршову ділянку польоту, а також крила та рулі більшої площі, які мають підвищити керованість та маневреність Р-360. Окрім того, у крилатій ракеті було замінено частину електронних та цифрових систем, які мають забезпечити її роботу у складних умовах. Серед цих нововведень – новий радіовисотомір, завдяки якому вдалось зменшити висоту польоту Р-360. Саме цей параметр є одним із найважливіших, бо чим менша висота польоту, тим складніше противнику побачити та перехопити крилату ракету. І тепер Р-360 може летіти у лічених метрах над поверхнею. Це значно зменшує час для її виявлення, ідентифікації та перехоплення. Водночас були замінені складові частини системи навігації, які тепер забезпечують роботу навіть в умовах потужного використанням противником засобів радіоелектронної боротьби. Загалом, враховуючи всі зміни у крилатій ракеті Р-360, а також її можливості маневрувати на маршруті польоту до цілі, стає можливим обійти зони протиповітряної оборони противника та знищити ціль у тилу ворога несподіваним ударом. Нагадаємо, що створення »Нептуна« у максимально стислі строки стало можливим завдяки високому професіоналізму фахівців багатьох підприємств »Укроборонпрому«, які входять до кластеру високоточного озброєння та боєприпасів, зокрема, ДККБ »ЛУЧ«, ДАХК »АРТЕМ« та ДП »Жулянський машинобудівний завод «ВІЗАР». Зазначимо, що вогневі випробування ракетного комплексу «Нептуна», до складу якого входять універсальна самохідна пускова установка, транспортна машина для перевезення ракет, транспортно-заряджаюча машина та командно-штабний модуль, проходили у рамках випробувань, під час яких пройшли пуски модернізованої реактивної системи «Вільха».  

Реактивні системи «Вільха-М» та «Вільха-Р», які розроблені у тісній співпраці кластеру високоточної зброї та боєприпасів «Укроборонпрому», успішно пройшли випробування на одному з військових полігонів Одещини. Під час серії запусків були перевірені тактико-технічні характеристики ракет, систем наведення та можливості модернізованої «Вільхи» знищувати цілі за мінімальний час після отримання завдання на ураження. «Підприємства »Укроборонпрому« вже завершують основні етапи випробувань реактивних систем »Вільха-М« та »Вільха-Р«. Ці системи є модернізацією »Вільхи«, яка вже знаходиться у серійному виробництві. Модернізації направлені на збільшення дальності польоту, підвищення точності, використання нових  конструкторських рішень та матеріалів, що підвищує загальну ефективність цієї високоточної зброї», – заявив Генеральний директор Концерну Павло Букін під час випробувань. «Випробування пройшли успішно, і ми готуємося до того, щоб з серпня по жовтень провести державне випробовування і поставити їх на озброєння Збройних Сил України.  Це ефективна зброя, яка сьогодні для нас дуже потрібна», – повідомив Міністр оборони України Степан Полторак за результатами стрільб. Таким чином, українська армія вже найближчим часом може отримати модернізовані версії нової високоточної зброї, яка забезпечує знищення противника на дальності у 130 км першим пострілом. Окрім того, у рамках цих випробувань планується провести вогневі випробування  ракетного комплексу «Нептун» з крилатою ракетою Р-360, яка здатна знищувати цілі на відстані у 300 км. Під час пуску буде завершено випробування головки самонаведення крилатої ракети в умовах складного маневрування при наведенні ракети на ціль. Створення «Вільхи» та «Нептуна» у максимально стислі строки стало можливим завдяки високому професіоналізму фахівців багатьох підприємств «Укроборонпрому», зокрема ДККБ «ЛУЧ», ДАХК «АРТЕМ» та ДП «Жулянський машинобудівний завод »ВІЗАР".

Військово-повітряні Сили Республіки Перу зацікавлені використати потенціал і досвід України для ремонту та модернізації власних транспортних і бойових літаків, що знаходяться на озброєнні країни. Про це було наголошено під час переговорів представників ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», що входить до складу ДК «Укроборонпром», із вищим командуванням ВПС Перу. Зустріч відбулася на українському стенді у рамках VII Міжнародної виставки оборонних технологій, озброєння та запобігання стихійним лихам «SITDEF 2019», що відбулася 16-19 травня 2019 року у столиці Республіки Перу – Лімі. Під час переговорів перуанська сторона висловила готовність до стратегічної співпраці з українськими компаніями. Було зауважено, що українські підприємства історично залучені у процеси розробки, модернізації та експлуатації авіаційної техніки Республіки Перу. Перуанська сторона зазначила, що розглядає Україну одним із правонаступників розробок, інтелектуальних прав і технологій, створених в авіаційній сфері у часи СРСР. А відтак, Україна має повне право здійснювати ремонт та модернізацію авіатехніки, що знаходиться на озброєнні ВПС Республіки Перу. Особливий інтерес у представників ВПС Перу викликає досвід українського авіабудування, здобутий у боротьбі із російською агресією, зокрема щодо модернізації бойових і транспортних літаків. З огляду на близькість технічних і бойових характеристик техніки, яка знаходиться на озброєнні Перу і України, сторони визначили, що залучення Укроборонпрому до удосконалення парку перуанських літаків є економічно і технічно обґрунтованою пропозицією. Мова ішла також про залучення України до процесу забезпечення оперативної придатності парку гелікоптерів Перу. Окремо представники Перу відзначили досягнення України у розробці, виробництві та застосуванні в умовах бойових дій безпілотних літальних апаратів. Командування ВПС країни наголосило, що за 30 років використання літаків сімейства «Ан» доведено їхню максимальну пристосованість до умов високогір’я, а також тропічного й пустельного клімату. Було висловлено бажання і надалі експлуатувати їх, а відтак озвучено зацікавленість подовжити їхній ресурс та здійснити модернізацію за участі підприємств Концерну, зокрема ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», ДП «Антонов» і ДП «Завод 410 ЦА».

У рамках VII Міжнародної виставки оборонних технологій, озброєння та запобігання стихійним лихам «SITDEF 2019», яка відбулася у Лімі (Республіка Перу) 16-19 травня 2019 року, пройшла зустріч представників ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», що входить до складу Укроборонпрому, із керівництвом офіційної делегації Міністерства оборони Колумбії. Директор із технологій, науки та інновацій Міноборони цієї країни Хільда Лопес Гомес та почесний консул України в Колумбії Луїс Бранд висловили зацікавленість у вивченні і застосуванні українського досвіду з розробок систем кібербезпеки та протидії кібератакам. Мова ішла також про спільні проекти зі створення двосторонніх освітніх програм з питань дослідження кібербезпеки, розробки систем захисту і зняття інформації, обміну спеціалістами. Колумбійська сторона високо оцінила досвід України з протидії агресії РФ, спрямованої на ураження об’єктів критичної інфрастурктури. Було обговорено можливості здійснення наукових досліджень у сфері кібербезпеки у рамках інноваційних проектів НТУУ «КПІ» імені І.Сікорського. Нагадаємо, Міжнародна виставка оборонних технологій, озброєння та запобігання стихійним лихам «SITDEF» відбувається раз у два роки. Організатор виставки – Міністерство оборони Перу. Тематика заходу – автомобільна та бронетанкова техніка, артилерійське озброєння, авіація і системи авіоніки, системи ППО, засоби зв’язку, інженерне і санітарне обладнання, засоби розмінування, засоби попередження та протидії стихійним лихам і природним катаклізмам.

Ракетний комплекс «Нептун» та модернізована реактивна система «Вільха», які були створені у тісній кооперації підприємств кластеру високоточного озброєння та боєприпасів ДК «Укроборонпром», пройдуть черговий етап випробувань. Завдяки роботі підприємств він відбудеться вже до кінця травня на одному з полігонів на Одещині, тобто лише через півтора місяці після останніх випробувань. Під час пусків буде перевірена відповідність новітнього високоточного озброєння заявленим тактико-технічним характеристикам, зокрема дальності польоту та точності знищення цілей. У вогневих випробуваннях візьме участь ракетний комплекс «Нептун» з крилатою ракетою Р-360, яка здатна знищувати цілі на відстані у 300 км. Під час пуску буде завершено випробування головки самонаведення крилатої ракети в умовах складного маневрування при наведенні ракети на ціль. Нагадаємо, що ракетний комплекс «Нептун», до складу якого входить універсальна самохідна пускова установка, транспортна машина для перевезення ракет, транспортно-заряджаюча машина та командно-штабний модуль, має стати основою мобільної системи берегової оборони України. Також під час випробувань буде протестована робота «Вільхи-М» - модернізованого варіанту «Вільхи», який має більш високу дальність польоту у 130 км та підвищену точність. «Вільха-М» оснащена новою системою керування, навігаційним обладнанням, та системою управління пусками. Все це дозволяє значно підвищити бойову ефективність цієї високоточної зброї. Створення «Вільхи» та «Нептуна» у максимально стислі строки стало можливим завдяки високому професіоналізму фахівців багатьох підприємств «Укроборонпрому», зокрема ДККБ «ЛУЧ», ДАХК «АРТЕМ» та ДП «Жулянський машинобудівний завод »ВІЗАР".

Перший конкурс оборонних технологій «Sikorsky Challenge», який проходив у «Київському політехнічному інституті ім. І. Сікорського», завершився. Зі 132 проектів було відібрано 32, які виявились найбільш корисними та інноваційними у оборонній сфері. Для розвитку представлених розробок було підписано 42 протоколи, які передбачають надання всебічної підтримки у реалізації інновацій з боку підприємств «Укроборонпрому», Збройних Сил України, Держслужбою спецзв'язку та захисту інформації та «Науково-технічного центру »НІГРІ«. »Кількість конкурсантів та проектів, які отримали реальну підтримку, демонструє, що наша спільна ініціатива створити таку платформу була абсолютно правильною. У подальшому конкурс оборонних технологій «Sikorsky Challenge» буде проходити, як мінімум, один раз на рік. Водночас зараз розглядається можливість проводити аналогічні конкурси частіше та тематично за сферами оборонно-промислового комплексу. Це дозволить створити ще ефективнішу синергетичну систему науки, промисловості та українського війська«, - заявив Михайло Згуровський, ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського. Найпотужнішу підтримку, одразу від декількох організацій та установ, отримав проект створення вітчизняного cупутникового угрупування дистанційного зондування Землі, який був розроблений Сергієм Пухою з КПІ. Він був підтриманий Держслужбою спецзв'язку та захисту інформації України, ДК »Укроборонпром« та ТОВ »Науково-технічний центр «НІГРІ». За цим проектом планується створити супутник з потужною оптикою. Він буде мати масу до 100 кг, що дозволить значно зекономити кошти на його виведенні у космос. За проектом передбачається поступово довести кількість супутників на 600-км орбіті, мінімум, до 6 одиниць. Таку ж потужну зацікавленість викликала і розробка безпілотного авіаційного комплексу квадрокоптерного типу для спеціального застосування від Олександра Мариношенка з КПІ. Цей проект отримав підтримку від Військово-наукового управління Генерального штабу ЗСУ, Центрального НДІ озброєння та військової техніки ЗСУ, ВАТ «Меридіан» та ТОВ «Науково-технічний центр »НІГРІ«. »Загалом Держконцерн «Укроборонпром» підтримав 32 проекти. Всі вони отримають всебічну підтримку, як фінансову, так і технічну, для впровадження у житія. Для цього будуть задіяні кошти спеціального фонду, що створюється в Концерні, а також можливість використовувати експериментальні, випробувальні та виробничі дільниці на підприємствах «Укроборонпрому». Ми максимально зацікавлені у перетворенні представлених інноваційних розробок у реальні вироби за мінімальний час«, - підкреслив Сергій Омельченко, Перший заступник гендиректора Концерну. Серед обраних підприємствами Концерну проектів - робота Володимира Калюжного з КПІ, який розробив технологію з підвищення продуктивності та зниження собівартості виготовлення складових частин артилерійських боєприпасів. Підтримку цього проекту буде здійснювати ДАХК »Артем«. »Луцький ремонтний завод «Мотор», буде співпрацювати по декільком проектам, які направлені на підвищенні міцності сплавів та інших матеріалів, що використовуються у авіаційній галузі. Зокрема буде реалізовано проект із лазерного зміцнення поверхневих шарів лопаток газотурбінних двигунів, розроблений у Запорізькому національному університеті Василем Гіржоном та Олександром Смоляковим. У свою чергу, ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова«, що входить до складу »Укроборонпрому«, яке вже має позитивний досвід аналогічної співпраці за програмою створення БПЛА »Spectator", зацікавилось новітніми технологіями у сфері систем охорони периметрів, безпілотної авіаційної техніки та спеціальних матеріалів. Зокрема, цим підприємством було підтримано проект зі створення скануючого лазерно-телескопічного силового модулю для оптичних локаційних систем виявлення та протидії БПЛА, від Інституту фізики НАН України (автор - Дердипольська Л.А.). А також проект В'ячеслава Барсукова (Київський національний університет технологій та дизайну) зі створення фарб і екранів для захисту від електромагнітного випромінювання. Із всіма проектами, які отримали підтримку в рамках І-го Конкурсу інноваційних проектів в оборонній сфері можливо ознайомитись за цим посиланням.

Україна має унікальний шанс закріпитися на ринку озброєнь і військових технологій Південної Америки. Запровадження санкцій США проти РФ за втручання у конфлікт у Венесуелі змушує країни регіону шукати альтернативу російським виробникам. Адже наразі санкції ускладнили можливості оплати рахунків за продукцію і послуги російського ОПК. На цьому наголосив Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Павло Букін, коментуючи участь підприємств Концерну у VII Міжнародній виставці оборонних технологій, озброєння та запобігання стихійним лихам «SITDEF 2019», що відкрилася у столиці Республіки Перу – Лімі 16 травня 2019 року. Він підкреслив, що Україна здатна запропонувати техніку і оборонні технології в авіаційній, бронетанковій та артилерійській сферах. Букін зауважив, що наша країна, зокрема, готова забезпечити комплексну модернізацію транспортних літаків Ан-32, які перебувають на озброєнні ВПС Республіки Перу, парку гелікоптерів сімейства «Мі», артилерійських систем та інших озброєнь. На думку Букіна, українські озброєння і послуги з ремонту й модернізації максимально адаптовані до потреб країн регіону, зокрема Колумбії, Бразилії, Мексики та інших країн, традиційно орієнтованих на продукцію ОПК, що виготовляється підприємствами на території колишнього СРСР. Довідково: ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», яке входить до складу ДК «Укроборонпром», представляє розробки та досягнення ОПК України на VII Міжнародній виставці оборонних технологій, озброєння та запобігання стихійним лихам «SITDEF 2019». Форум відбувається раз у два роки. Організатор виставки – Міністерство оборони Перу. Тематика заходу – автомобільна та бронетанкова техніка, артилерійське озброєння, авіація і системи авіоніки, системи ППО, засоби зв'язку, інженерне і санітарне обладнання, засоби розмінування, засоби попередження та протидії стихійним лихам і природним катаклізмам. У складі української делегації беруть участь представники ДП «Спецтехноекспорт», ДП «Спецоборонмаш», ДП «Завод імені В.О. Малишева», ПАТ «Київський завод «Радар», ДП «Завод 410 ЦА», ТОВ «НВП СПАЙТЕК». Під час виставки, яка триватиме до 19 травня 2019 року, заплановані зустрічі з партнерами щодо поточних контрактів та переговори із потенційними іноземними партнерами щодо перспективних проектів. Ринок Перу є привабливим для підприємств українського ОПК, з огляду на наявність великої кількості озброєння та військової техніки радянського зразка, які знаходяться на озброєнні Сухопутних військ та Військово-повітряних Сил Республіки Перу.