Президент України призначив Юрія Гусєва генеральним директором Державного концерну “Укроборонпром”. Відповідний Указ №532/2020 був оприлюднений на сайті Президента України 3 грудня. У 2014-2016 роках Юрій Гусєв був заступником Міністра оборони України. З липня 2019 року очолював Херсонську обласну державну адміністрацію. Кандидат економічних наук.

Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод», що входить до державного концерну «Укроборонпром», успішно закінчило доковий ремонт середнього десантного корабля Військово-Морських Сил ЗСУ L401 «Юрій Олефіренко». В ході ремонтних робіт, які розпочалися у червні 2020 року, фахівці підприємства відновили корпус корабля, валопроводи гвинто-стернової та дейдвудної систем, протектори, донно-заборну апаратуру тощо. «Корабель успішно пройшов ходові випробування та залишив акваторію підприємства – його передано державному Замовнику», - повідомив директор Миколаївського суднобудівного заводу Валерій Калашніков. L401 «Юрій Олефіренко» – середній десантний корабель проекту 773 спущений на воду у 1970 році на Гданській Північній верфі у Польщі. Це найбільший корабель у своєму класі у складі ВМС України, здатний проводити десантування понад 150 бійців, або до 10 одиниць бронетехніки чи перевезення до 250 тон вантажів. Нагадаємо, від початку року на підприємстві вже відремонтували та передали державним замовникам малі броньовані артилерійські катери «Вишгород», «Нікополь», «Аккерман» та «Бердянськ», десантний катер «Сватове» та протидиверсійний катер «Гола Пристань». Також фахівці МСЗ успішно здійснили виїзні докові роботи у м. Маріуполь з ремонту МБАКів «Лубни» та «Кременчук» ВМС ЗСУ. У жовтні з метою фінансового оздоровлення на підприємстві було введено процедуру розпорядження майном згідно з вимогами Кодексу України з процедур банкрутств. Фото - Дмитро Удовицький [gallery columns=«4» ids=«9326,9324,9327,9325»]  

Державне підприємство «Київський бронетанковий завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», успішно завершило свої контрактні зобов’язання та передало державному замовнику партію з чотирьох відновлених БТР-80, які пройшли на підприємстві капітальний ремонт та часткову модернізацію. «Наші фахівці провели капітальний ремонт машин з суттєвим відновленням корпусів, відновили роботу всіх агрегатів та вузлів, а також виконали часткову модернізацію. На бронетранспортерах, зокрема, встановлено нові сучасні засоби зв’язку, навігаційне обладнання, прилади радіаційної розвідки, нові колеса – все українського виробництва. Нехай справно служать нашим військовим», - повідомив директор КБТЗ Володимир Синявський. Крім того, в рамках іншого договору фахівці Київського бронетанкового заводу здійснили ремонт за технічним станом бронетранспортера БТР-3ДА – після успішного проходження випробувань бронетранспортер також передано державному Замовнику. Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» спеціалізується на виробництві легкого бронетанкового озброєння, капітальному ремонті та модернізації бронетанкової, інженерної та бойової техніки, ракетно-артилерійського озброєння, а також виготовленні запасних частин до бронетанкового озброєння та техніки.

Казенне підприємства «НВК «Іскра», що входить до складу ДК «Укроборонпром», передало військовим нову радіолокаційну станцію 35Д6М, виготовлену в рамках державного замовлення 2020 року. Сімейство радарів 35Д6 вже значний період часу використовується в Збройних Силах України та має позитивний досвід експлуатації. РЛС 35Д6М – це сучасна радіолокаційна станція зі збільшеною дальністю дії, покращеними параметрами траєкторної обробки, розширеними функціональними можливостями за рахунок сучасних програмних рішень. Також ця РЛС може похизуватись здатністю працювати майже у будь-яких кліматичних умовах та у гірській місцевості. Радар може додатково комплектуватись виносними робочими місцями - це дозволяє управляти станцією у повному обсязі на відстані до 300 метрів. РЛС може також опціонально комплектуватись обладнанням для взаємодії безпосередньо із зенітно-ракетними комплексами. «Іскра має багаторічний досвід у виготовленні та модернізації виробів типу 35Д6, 36Д6. Фахівці нашого підприємства забезпечують технічний супровід роботи РЛС протягом всього циклу експлуатації станцій, як на території України так і далеко за її межами. Це вкрай важливо для військової техніки, яка повинна цілодобово та безперервно виконувати бойове чергування та забезпечувати контроль за повітряним простором країни», - підкреслив директор КП «НВК Іскра» Юрій Пащенко. Продукція запорізького підприємства КП «НВК «Іскра» добре знана закордоном. Зокрема, експортний варіант радару – 36Д6М представники інозамовника цінують за його надійність та невибагливість у експлуатації. За словами Юрія Пащенка, здатність підприємства забезпечити технічний супровід, виконати роботи з модернізації та оновлення програмного забезпечення виробів, що стоять на озброєнні закордоном, дуже високо цінується іноземними партнерами при виборі партнера. Казенне підприємство «Науково-Виробничий Комплекс «Іскра» - провідний розробник і виробник наземної радіолокаційної техніки оборонного комплексу України. Сьогодні КП «НВК «Іскра» - це конструкторське бюро і електромашинобудівний завод, об'єднані єдиною маркою «Іскра». В результаті трансформації ДК Укроборонпром» навколо КП «НВК «Іскра» буде створено галузевий холдинг «Радарні системи», до якого увійдуть 10 профільних підприємств Концерну. [gallery columns=«4» ids=«9310,9311,9312,9313»]

Реформа Укроборонпрому не дорівнює реформі оборонно-промислового комплексу України. У результаті трансформації в Укроборонпромі повинні залишитися 65 підприємств, — про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив в.о. генерального директора ДК «Укроборонпром» Ігор Фоменко. «Трансформація Укроборонпрому повинна привести до того, що це будуть корпоратизовані підприємства державної форми власності. Вони зможуть на рівних з іншими постачальниками брати участь у тендерах для потреб армії через Prozorro. Наше завдання – зробити цей державний бізнес конкурентоспроможним», – наголосив Фоменко. Концепція трансформації оборонного Концерну, яку навесні 2020 року розробила команда Укроборонпрому, передбачає створення 6 холдингів та об'єднання в них підприємств-учасників Концерну за галузевою ознакою: бронетанкові, радарні системи, морські системи, високоточне озброєння, боєприпаси і спецхімія, авіаремонтні підприємства. «Так ці підприємства зможуть самостійно виконувати свої завдання і бути самодостатніми гравцями на зовнішньому ринку. Над ними буде керуюча компанія з умовною назвою «Оборонні системи України», – пояснює очільник Концерну. Втім, протягом останніх кількох місяців створення законодавчої рамки для трансформації Концерну виявилося фактично заблокованим новоствореним Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості. «Ми розробили своє бачення реформи і з квітня місяця проводили консультації з Офісом Президента, Кабінетом Міністрів, РНБО, усіма зацікавленими сторонам. У липні повний пакет документів, кілограмів десять, ми передали до Кабінету міністрів. Також з липня законопроект №3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності”, розроблений у співпраці з депутатами, перебуває у профільному комітеті Верховної Ради. Зараз, здається, це вже 77 його версія, але, на жаль, він досі не поданий на розгляд парламенту. Законопроект забрав Мінстратегпром на доопрацювання кілька місяців тому, назад їх версія досі не повернулася. Це серйозно стримує прийняття закону і подальші процеси трансформації. В цілому у нас співпадає бачення кінцевої мети, але є нюанси. Зараз кожен день затримки ускладнює трансформаційні процеси в майбутньому. Ми розраховували, що в лютому цей законопроект буде прийнятий і через рік-півтора ми вже зможемо говорити про створення холдингів, і підприємства почнуть розвиватися за зовсім іншими правилами гри», - пояснив Ігор Фоменко. Прийняття законопроекту №3822 дозволить запустити процес корпоратизації оборонних підприємств – переведення державних підприємств у форму акціонерних товариств або товариств з обмеженою відповідальністю. На визначення того, які саме підприємства залишаться у контурі майбутніх оборонних галузевих холдингів повинна вплинути низка стратегічних документів, які має розробити та ухвалити держава: “Повинна з'явитися Стратегія розвитку ОПК – правила гри, куди взагалі Україна рухається з цієї точки зору. Другий момент – повинні прийняти політику власності, де буде чітко написано, для чого потрібен »Укроборонпром«, яке його основне завдання. Якщо це забезпечення потреб сил безпеки і оборони, тоді в цьому периметрі не повинно бути підприємств, які не виконують ДОЗ. Наприклад, той же »Антонов« до останнього часу не був задіяний у виконанні ДОЗ. Хоча зараз повинен бути укладений контракт на три літака для Міноборони. Але якщо підприємство не працює для цих цілей на постійній основі, його потрібно вивести з периметра »Укроборонпрому«, - пояснив Ігор Фоменко. За рішенням Наглядової Ради ДК “Укроборонпром”, 17 підприємств, які фактично не ведуть економічних діяльності та давно втратили свій оборонних потенціал, буде передано з Концерну до Фонду державного майна України. Крім того, наразі в Укроборонпромі обговорюють можливе виведення ще кількох підприємств, системно не задіяних у ДОЗ: “Є ряд підприємств, які потрібно вивести за рамки майбутньої компанії »Оборонні системи України«. Зараз йде обговорення шести: »Антонов«, »Івченко-Прогрес«, Харківський машинобудівний завод »ФЕД«, Харківське агрегатне конструкторське бюро, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство і Завод 410 цивільної авіації. Все це навколо »Антонова", вони пов'язані своїм циклом і повинні розвиватися в окремому напрямку авіабудування”, - пояснює в.о. генерального директора “Укроборонпрому”. Друга хвиля передачі оборонних підприємств до Фонду державного майна України відбудеться після ухвалення відповідного рішення Наглядовою радою Укроборонпрому. “Мова йде про підприємства, які задіяні в державному оборонному замовленні, але не в значному обсязі. они могли б розвиватися з залученням приватного капіталу. Ми б хотіли, щоб гроші, які за них виручить Фонд держмайна, пішли на розвиток тих 65 підприємств, які залишаються в сфері ОПК”, - зазначив Фоменко. Нагадаємо, у листопаді команда Укроборонпрому повідомила про факти блокування реформи Концерну та втручання у господарську діяльність оборонних підприємств з боку Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Для виходу з “глухого куту ”команда Концерну запропонувала міністерству відкриту дискусію щодо умов реформи, найскоріше ухвалення законопроекту 3822, а також недопущення втручання у свою господарську діяльність.

Задля припинення дискусій, що з’явилися останнім часом в інформаційному просторі стосовно начебто «таємного відбирання» Концерном нерухомості у підприємств ОПК, Укроборонпром вважає за необхідне наголосити на наступному. Державна реєстрація майна, що входить до сфери управління Концерну, здійснювалась та здійснюється й надалі виключно у відповідності до вимог чинного законодавства. З метою запобігання рейдерським атакам та незаконному відчуженню державного майна, яке не зареєстровано, Концерн як визначений державою орган управління в ОПК, зобов’язаний забезпечити реєстрацію держмайна, що є об’єктами управління Концерну. У зв’язку з чим, процес реєстрації майна підприємств ОПК, що розпочався ще з дня передачі їх до управління Концерну, продовжується по цей час і буде продовжуватися надалі до повної державної реєстрації всього майна. Це відбувається у повній відповідності до законодавства. Зокрема, реєстрація майна здійснюється у відповідності до листа-роз’яснення Міністерства юстиції України від 11.01.2007 № 19-32/2 «Роз’яснення Порядку реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна залежно від форм власності» з урахуванням вимог Господарського кодексу (ст.22, 73-77, 136, 137), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» (ст.2), рішення колегії Державної реєстраційної служби України від 11.12.12 та ін. Процес реєстрації має наступні етапи. Спочатку здійснюється реєстрація права власності на майно - зазначається власник «держава Україна в особі ДК «Укроборонпром» і тільки після цього суб’єкт іншого речового права - державне/казенне підприємство, що входить до сфери управління Концерну. Оскільки, відповідно до законодавства, право господарського відання та право оперативного управління є похідними правами і реєструються як такі тільки після проведення державної реєстрації права власності на відповідний об'єкт нерухомого майна. Саме тому, у всіх витягах права власності на майно Підприємств Концерну зазначено як власник – держава Україна в особі ДК «Укроборонпром», а суб’єкт іншого речового права – Підприємство. Саме за таким алгоритмом, визначеним законодавством, проводиться реєстрація майна, що перебуває в управлінні інших державних органів. І це дуже легко звірити, оскільки дані про право власності та інше речове право на це ж майно, на сьогоднішній день, є у вільному доступі в Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно. Саме тому, будь-яка інформація у ЗМІ щодо начебто «незаконної» реєстрації держмайна є безпідставною та необґрунтованою, а такі публікації – показником необізнаності в законодавстві з цього питання або відвертого маніпулювання з метою дискредитації Концерну.

Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод», що входить до складу державного концерну «Укроборонпром», успішно завершило виконання контракту та передало державному замовнику партію відновлених БТР-80 з покращеними тактико-технічними характеристиками. Фахівці підприємства провели капітальний ремонт бронетранспортерів, відновили роботу всіх вузлів та агрегатів, а також встановили новітні прибори спостереження, навігації та зв’язку українського виробництва. «Після покращення тактико-технічних характеристик, бронетранспортери стали більш зручними у керуванні у темний час доби, адже вони оснащені новітніми тепловізорами. Обзорність та розпізнавання цілі також суттєво поліпшені. А нові прибори цифрового зв’язку БТР-80 відповідають стандартам НАТО та мають вищий рівень захищеності від радіоперехоплення. Оновлені бронетранспортери вже передано нашим військовим», - пояснив директор Миколаївського бронетанкового заводу Юрій Кравченко. Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» – одне із основних підприємств «Укроборонпрому», що спеціалізується на ремонті та модернізації броньованої колісної техніки для Збройних Сил України. Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 6 листопада 2019 року №913, підприємство внесено до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. [gallery ids=«9273,9274,9275»]

Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», представило військовим оновлений броньований тягач середній БТС-4 з покращеними тактико-технічними характеристиками. БТС-4 успішно пройшов типові випробування та вже переданий Замовнику для експлуатації у Збройних Силах України. Основне призначення БТС-4 - евакуація та буксирування несправної, пошкодженої гусеничної та колісної військової техніки в умовах бойових дій. «Після проведення капітального ремонту та низки доопрацювань БТС-4 став «бойовим побратимом» ремонтно-евакуаційної машини БРЕМ «Лев», яку виготовляє наше підприємство. Сьогодні на зберіганні у Збройних Силах України є у достатній кількості тягачі БТС-4, які потребують відновлення. Дуже важливо використати цей ресурс, відремонтувати та модернізувати цю техніку та у результаті отримати сучасну спеціальну бронемашину, яка служитиме військовим ще не один рік. Окрім ремонту та модернізації, ЛБТЗ має можливість виготовляти і нові ремонтно-евакуаційні машини. Зокрема, у 2019 році ми успішно виготовили та поставили близько півтора десятка подібної комплектації броньованих тягачів (БРЕМ «Зубр») для потреб інозамовника з однієї з країн Азії. Тоді інтерес до бронемашин висловили і наші військові. Під час модернізації і комплектації даної машини для Збройних Сил України ми максимально врахували їхні побажання. На сьогоднішній день модернізований БТС-4 успішно пройшов типові випробування і відправлений у війська. Хочу зазначити, що нами проведено переддоговірну роботу з Міноборони на відновлення партії броньованих тягачів БТС-4 наступного року, виробничі потужності підприємства вже підготовлені», - додав керівник ДП «Львівський бронетанковий завод» Віктор Андрощук. Фахівці Львівського бронетанкового заводу не лише освоїли капітальний ремонт броньованого тягача, але й успішно впоралися із завданням модернізації бронемашини, аби за своїми тактико-технічними характеристиками вона значно випереджала БТС-4 радянського зразка. Тому конструкторами та технологами підприємства було здійснено чимало оновлень. [gallery columns=«4» size=«medium» ids=«9266,9265,9263,9262»]    Відтак сучасна бронемашина отримала нову кранову установку з гідравлічним приводом, що дало БТС-4 можливість піднімати вантажі до 12 тон для проведення у польових умовах монтажу-демонтажу вузлів та агрегатів, зокрема, танкових башт, двигунів, коробок передач, опорних катків тощо. Встановлено електрозварювальне обладнання, яке живиться від генератора бронемашини та дозволяє проводити електрозварювальні роботи. Така комплектація машини дає екіпажу можливість виконувати повний перелік робіт з поточного та середнього ремонту бронетехніки в польових умовах. Машину комплектували тяговою лебідкою із тросом робочою довжиною 200 м, для евакуації техніки масою до 100 тон. Щоб полегшити роботу екіпажу фахівці встановили додаткову лебідку, яка в основному служить для видачі тросу основної лебідки на відстань до 200 м. Для розчистки шляхів і обладнання позицій тягач отримав сучасне бульдозерне обладнання. Збільшився і запас ходу за рахунок додаткових паливних баків. Крім того, заводчани встановили двигун потужністю 580 к/с, що надає можливість 38-тонній машині розвивати максимальну швидкість руху не менше 40 км/год. Екіпаж машини складається з 3 осіб.

ДК “Укроборонпром”, який здійснює управління державними оборонними підприємствами, змінює систему корпоративного управління ДП “Антонов”, що входить до складу Концерну. Зокрема, на авіа-гіганті створюється Наглядова Рада як вищий керівний орган з функцією незалежного контролю. Рішення про утворення Наглядової Ради ухвалило керівництво ДК “Укроборонпром” за результатами форензік-аудиту ДП “Антонов”, який протягом вересня-жовтня проводила міжнародна компанія Ernst&Young за підтримки уряду Франції. Форензік-аудит - це різновид поглибленої фінансової перевірки або розслідування, яке проводять з метою виявлення прихованих зловживань: шахрайства, корупції, конфлікту інтересів, розкрадання, порушення законодавства, внутрішніх політик і процедур тощо. Проведення форензік-аудиту на ДП “Антонов” стало послідовним кроком ДК “Укроборонпром” з очищення та стабілізації роботи підприємства після зміни його керівництва у червні цього року. Нагадаємо, навесні ДК “Укроборонпром” за дорученням Прем’єр-міністра України та за матеріалами Служби безпеки України провів на ДП “Антонов” перевірку, яка супроводжувалася внутрішнім саботажем керівництва. Перевірка виявила численні факти, що можуть свідчити про неефективне управління державним підприємством; нецільове використання об’єктів державної власності; зловживання та порушення з боку керівництва, що могли призвести до значних збитків державі та нанести істотну шкоду репутації найбільшого авіаційного підприємства України. За результатами перевірки ДК “Укроборонпром” змінив президента ДП “Антонов”, а матеріали, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передав у правоохоронні органи. Також у ДК “Укроборонпром” ухвалили рішення про більш глибоке вивчення процесів, що відбуваються на ДП “Антонов” та його дочірніх компаніях. Для цього і був проведений форензік-аудит. Для його проведення посольство Франції провело внутрішній тендер та самостійно визначило переможця. Ним стала компанія Ernst&Young. Експерти компанії Ernst&Young за підсумками форензік-аудиту рекомендували Укроборонпрому запровадити на ДП “Антонов” нову модель корпоративного управління, в рамках якої створити Наглядову Раду, та розгорнути нову систему управління ризиками. Також були враховані керівні принципи Організації економічного співробітництва та розвитку щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності, зокрема Розділ 7 “Обов’язки Наглядових Рад підприємств державної форми власності”. Наглядова Рада ДП “Антонов” слідкуватиме за тим, аби менеджмент підприємства у прийнятті рішень діяв в інтересах компанії та дотримувався внутрішніх політик. Завдання Наглядової Ради полягатиме у контролі за запровадженням нової системи управління ризиками; розгортанні функції комплаєнсу та здійсненні антикорупційних заходів на всіх рівнях держпідприємства; створенні незалежного підрозділу внутрішнього аудиту, який зараз підпорядковується президенту ДП “Антонов”, що суперечить кращим міжнародним практикам корпоративного управління. Також Наглядова Рада має сприяти появі системи моніторингу прийняття стратегічних рішень та значних правочинів, зокрема, ключових зовнішньоекономічних контрактів ДП “Антонов” та програм міжнародного співробітництва. Результати форензік-аудиту будуть надані для подальшого розслідування правоохоронним органам – СБУ та НАБУ.

У ДК “Укроборонпром” триває друга перевірка топ-менеджменту Концерну та директорату на поліграфі. Цю практику розпочали в Укроборонпромі зі зміною команди Концерну рік тому. Дослідження з використанням поліграфу – один із елементів програми доброчесності та антикорупційної політики, які запровадила в Укроборонпромі нова команда. Очікується, що всього перевірку пройдуть 52 співробітники Концерну, які представляють керівний склад. Йдеться про виконуючого обов'язки генерального директора, його заступників, керівників структурних підрозділів та менеджерів проєктів. Сьогодні перевірку на поліграфі вже успішно пройшли топ-менеджери Укроборонпрому: в. о. генерального директора Ігор Фоменко, перший заступник гендиректора Роман Бондар, заступник гендиректора з фінансово-економічних питань Сергій Іванюта та заступник гендиректора з безпеки Костянтин Бушуєв. На черзі – заступник гендиректора з маркетингу та збуту Михайло Морозов та директор з питань активів, корпоративних прав та ДОЗ Мустафа Найєм. Вперше команда Укроборонпрому проходила поліграф перед призначенням на посади. Психофізіологічне дослідження вдруге підтвердило, що жоден із перелічених представників топ-керівництва Укроборонпрому, які вже побували на поліграфі, не зловживав службовим становищем, не отримував особистої або неправомірної вигоди, не працював в інтересах третіх сторін, в тому числі на спецслужби іноземних держав. Проходження досліджень із застосуванням поліграфа для усього керівного складу Концерну, а також кандидатів на посади керівників підприємств-учасників, є обов'язковим і проводиться на регулярній основі. Це дозволяє мінімізувати корупційни ризики і запобігти зловживанням та конфлікту інтересів, підвищити рівень прозорості та доброчесності працівників Концерну. У разі виявлення інформації чи фактів недоброчесності за результатами поліграфу в ДК “Укроборонпром” проводять службове розслідування. Відповідно до Наказу ДК “Укроборонпром” №319 від 25 листопада 2019, перед прийняттям на роботу в Концерн чи на підприємства-учасники претенденти на керівні посади також проходять поліграф. Окрім того, дослідження можуть здійснюватися і при проведенні службових перевірок та заходів контролю. “Впроваджена нашою командою практика проведення психофізіологічних досліджень персоналу виявилась надзвичайно ефективною. Вона допомагає запобігти корупційним ризикам та витоку інформації, що є надзвичайно чутливим питанням як для оборонно-промислового сектору”, – заявив в.о. генерального директора Ігор Фоменко.

Державний концерн «Укроборонпром» та Національне антикорупційне бюро України співпрацюватимуть у сфері запобігання та протидії корупції, а також іншим злочинам, підслідним НАБУ, у сфері управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Відповідний Меморандум про співпрацю та обмін інформацією між інституціями підписали виконуючий обов’язки генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» Ігор Фоменко та Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник. «Ми прагнемо зробити прозорою та підзвітною оборонну сферу, яка історично вважалася однією з найбільш корумпованих в Україні. Для нас підписання Меморандуму з НАБУ є логічним кроком з реалізації політики корпоративної безпеки Укроборонпрому, спрямованої на формування нульової толерантності до правопорушень. За рік роботи нової команди ми чимало зробили у цьому напрямку: в Концерні втілено Порядок протидії корупційним проявам; ми проактивно перевели закупівлі, а також продаж та передачу в оренду надлишкового майна Концерну на майданчик Прозорро. Керівництво Концерну добровільно раз на рік проходить поліграф, ми також зацікавлені у залученні працівників НАБУ до проведення добору кандидатів на керівні посади в оборонних підприємствах із застосуванням поліграфа. Крім того, нещодавно було завершено перший пілотний криміналістичний аудит Державного підприємства «Антонов», його результати передано до НАБУ та СБУ. Ми щодня ламаємо «схеми» в оборонці, а у відповідь отримаємо шквал замовних публікацій проти нас. Така реакція – найкраща оцінка нашої роботи», - заявив в.о. генерального директора ДК «Укроборонпром» Ігор Фоменко. Артем Ситник наголосив, що НАБУ та Укроборонпром мають спільне завдання – запобігання та протидію корупції у сфері ОПК: «Це не початок, а логічне продовження нашої співпраці, ми сподіваємося, що вона буде системною, адже роботі антикорупційних органів усе ще чиниться спротив. Ми готові визначити найбільш проблемні точки в роботі Укроборонпрому, де необхідна негайна реакція правоохоронних органів, та надаватимемо усю можливу підтримку», - наголосив директор НАБУ. Завдяки втіленим в Укроборонпромі антикорупційним заходам за рік кількість правопорушень у Концерні суттєво зменшилася, про що свідчить статистика відкритих кримінальних проваджень. Так, у 2019 році було відкрито 27 кримінальних проваджень за зловживаннями при закупівлях, у 2020 році – лише 5. У сфері зовнішньоекономічної діяльності в 2019 році відкрито 39 кримінальних проваджень, у 2020 році – 29. Загалом у 2019 році всіма правоохоронними органами було зареєстровано 248 проваджень, а у 2020 році – 149. «Ми вважаємо своїм обов’язком надання посильної допомоги НАБУ у здійсненні досудових розслідувань. Ми розраховуємо, що досягнуті сьогодні домовленості стануть важливим кроком для удосконалення механізму притягнення до відповідальності винних осіб, які заподіяли збитки оборонним підприємствам», - додав Ігор Фоменко. Нагадаємо, за останній рік керівництво Укроборонпрому перезавантажило відносини з правохоронними органами, зробивши їх більш прозорими та ефективними. Так у листопаді 2019 року Укроборонпром ініціював зустріч з представниками правоохоронних органів України (НАБУ, ДБР, НПУ, СБУ, ДФСУ) задля посилення співпраці та сприянні у розслідуванні кримінальних та корупційних правопорушень за попередні роки роботи Концерну. Відтоді Концерн співпрацює з правоохоронними органами та проактивно надає їм інформацію про виявлені правопорушення. [gallery ids=«9233,9234,9232»]

“Проти ручного управління і за чесні правила гри” - команда ДК “Укроборонпром” пояснила, чого очікує від Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. У Державному концерні «Укроборонпром» вкотре підтримали існування Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, але застерегли від втручання у власну діяльність та упередженість в оцінках. Про це йшлося під час брифінгу ТОП-менеджменту Концерну, який відбувся у п'ятницю. “Ми хочемо чесно, відкрито та публічно обговорювати поточну ситуацію. Ми нікого не звинувачуємо, ми говоримо тільки фактами. Таким чином ми виводимо дискусію про ту ситуацію, що склалася в трансформаційних процесах, на новий рівень”, - сказав в. о. генерального директора Ігор Фоменко. “Останні 2 тижні ми спостерігаємо вал чорного піару замовного характеру. Ми бачимо інформаційні матеріали, які повторюють один одного цілими абзацами. Вони переходять певні червоні лінії. Нас звинувачують в порушенні законів, в непрофесійності, переходячи на особистості. Я вважаю це неприпустимим - ми нікому не дозволимо ображати та принижувати нас. Ніхто краще за нас не знається на тих процесах, які відбуваються на підприємствах Укроборонпрому. І заявляти в публічній площині, що ми “не знаємо, що відбувається”, що ми “втратили зв’язок” - суцільна брехня”, - додав він. Фоменко також наголосив, що команда концерну допомогла міністерству на початку його створення і готова продовжити надавати підтримку у майбутньому. “Ми за Міністратегпром. Ми розуміємо, наскільки для України є важливим цей ЦОВВ. Він має визначати політику не тільки для УОП, а й для інших стратегічних підприємств. Для всіх мають бути однакові правила, які мають бути визначені. Ми за те, щоб існував орган, який визначає політику в галузі ОПУ. Ми повністю підтримуємо будь-які дії в цьому напрямку, але ми проти втручання в нашу поточну діяльність”. За його словами, команда Концерну готова професійно та чесно виконувати свою роботу та звітувати за результатами. “Поточні результати говорять нам про те, що ті планові завдання, які ми ставили перед собою, будуть виконані. Ми хочемо вийти на інший рівень як комунікацій, так і довіри наших замовників. Але ми хочемо чесних, відкритих, публічних правил гри. Ми за те, щоб нас розуміли і сприймали як надійного, гідного партнера, який відповідає за кожне своє слово”. “Ми за системний підхід, ми проти ручного управління. Ми хочемо сказати, що в зв’язку з тим що ми займаємо в загальному обсязі державного оборонного замовлення 36%, реформа «Укроборонпрому» не дорівнює реформі всього оборонно-промислового комплексу. Ми її частина. Та реформа, яку ми розробляли, вона стосується лише тих підприємств, які входять до складу “Укроборонпрому”. Фоменко також зазначив, що на початку своєї роботи на посаді виконуючого обов'язки генерального директора “Укроборонпрому” спільно з командю визначив принципи співпраці та взаємодії. “Чесність, відкритість, командність, результативність, нульова толерантність до корупції, ефективність, робота на державу, об’єктивність при прийнятті рішень. Для нас це не порожні слова, це те, чого ми дотримуємося щодня. Ми не збираємося займатися договорняками та підкилимною боротьбою. Ми хочемо побудувати сильну та незалежну Україну, яка живе згідно законів та справедливості.” В. о. гендиректора Ігор Фоменко також озвучив умови, які необхідні для відновлення процесу реформи державного Концерну. “Ми хочемо, щоб той процес реформ, який був призупинений, знову відновився. Ми хочемо відновлення дискусії щодо законопроекту 3822, щоб він був ухвалений якнайшвидше. Для цього потрібно, щоб комітет та ВР на повну включилися в процес обговорення та внесення змін”. Фоменко наголосив на тому, що в Концерні не вважають, що ситуація зайшла в глухий кут, а для виходу з неї потрібно мати відкриту дискусію щодо процесів та умов реформи, ухвалення законопроекту №3822 про трансформацію “Укроборонпрому” та невтручання у діяльність Укроборонпрому з боку міністерства. “Ми хочемо, щоб органи управління держави взяли під особливий контроль процеси трансформації оборонної промисловості країни. Ми готові звітувати про те, що ми робимо. Ми хочемо чути об’єктивну критику, але ми не хочемо, щоб нам заважали виконувати нашу роботу. Якщо мене призначили в.о гендиректора - я несу особисту відповідальність за все що відбувається в ДП “Укроборонпром”. Я буду сам приймати рішення, в тому числі, і кадрові, спираючись на базові принципи: професійність, закон, робота на підприємство, робота на державу”, - підсумував Ігор Фоменко.