ДК «Укроборонпром» змінив процедуру придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг, аби забезпечити прозорість і відсікти від тендерів недобросовісних постачальників. Згідно наказу генерального директора Концерну Павла Букіна, постачальник, у разі перемоги в тендері, має надати гарантії виконання зобов‘язань в обсязі 5% від суми договору. Забезпечення може бути надано у вигляді поруки, гарантії, застави, завдатку, неустойки, депозиту, тощо. Українська банківська система спроможна запропонувати необхідні механізми. Таким чином Концерн запроваджує ринковий механізм забезпечення виконання постачальниками зобов‘язань перед підприємствами-учасниками Концерну. Рішення прийнято для уникнення ситуацій, коли в результаті відкритих тендерів переможцем ставала компанія, яка пропонувала найменшу ціну, але не мала можливості виконати зобов’язання. «Вважаю неприпустимою ситуацію, коли компанія виграє тендер, виставляючи найнижчу ціну, після чого зникає. Це перешкоджає виробничим процесам, гальмує модернізацію і ремонт військової техніки та озброєння і загалом шкодить обороноздатності держави. Зміна порядку закупівель не вплине на добропорядних партнерів Концерну, які постачають продукцію вчасно і в повному обсязі. Водночас, очистимо відкриті тендери від несумлінних постачальників», - наголосив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Павло Букін.  

У ДАХК «Артем», що входить до складу ДК «Укроборонпром», успішно провели вогневі випробування артилерійських боєприпасів калібру 152 мм власного виробництва. Таким чином Україна отримала власне виробництво артилерійських боєприпасів великих калібрів. Про це заявив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Павло Букін, коментуючи результати випробувань. За його словами, новий осколково-фугасний снаряд розраховано для знищення живої сили, артилерії та вогневих засобів противника, а також – руйнування фортифікаційних споруд і об‘єктів. Він призначений для стрільби з однієї із найбільш далекобійних артилерійських систем – «Гіацинт». Павло Букін наголосив, що у виробництві снаряду, окрім ДАХК «Артем», задіяні інші підприємства «Укроборонпрому», відповідальні за створення ініціюючих засобів, вибухової речовини та порохів. «Кооперація підприємств Концерну дозволила в найкоротші терміни опанувати виробництво артилерійських боєприпасів для забезпечення потреб ЗСУ. Це – важливий крок, що підвищує боєздатність українського війська», - зауважив Павло Букін. Він повідомив, що виготовлені на ДАХК «Артем» артилерійські снаряди очікує серія випробувань під контролем представників Міноборони. За їхніми результатами буде розпочато серійне виробництво. Випробування відбулися на військовому полігоні на Чернігівщині, під час яких було підтверджено задані характеристики боєприпасів. Роботи з виготовлення боєприпасів відбуваються у рамках цільової програми, затвердженої Президентом України Петром Порошенком.  

ДП «Завод ім. Малишева» та ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. Морозова» готують чергову партію основних бойових танків Т-84 для передачі до Збройних Сил України. Роботи, які проводять харківські підприємства, направлені на ремонт та модернізацію бойових машин. Для цього ДП «Завод ім. Малишева» провів ремонт чергової партії Т-84. Бойові машини пройшли процедури перевірки, відновлення або повної заміни всіх основних вузлів та агрегатів. Після цього танки були направлені на «ХКМБ ім. Морозова», де зараз проходять модернізацію. На Т-84 проводиться заміна електронних систем, в тому числі, встановлюються цифрові захищенні радіостанції. Також значну модернізацію проходить прицільний комплекс Т-84. Завдяки цим заходам буде значно підвищено бойову ефективність Т-84 за будь-яких умов погоди та часу доби, використання противником активних або пасивних перешкод на полі бою у радіо-, інфрачервоному та оптичному діапазоні. Після проведення всіх робіт партія Т-84 буде направлена на випробування, які будуть проходити у присутності представників Міноборони. Основний бойовий танк Т-84 знаходиться на озброєнні Збройних Сил України. Він оснащений 125-мм гарматою з автоматом заряджання, яка, в тому числі, здатна вести вогонь керованими високоточними протитанковими ракетами із дальністю знищення цілей біля 5 км. Завдяки 1200-сильному двигуну майже 50-тоний Т-84 може розвивати швидкість до 70 км/год. За захист танку відповідає найсучасніший український динамічний захист та комплекс електроно-оптичної протидії від керованого озброєння.  

Представник США у НАТО позитивно оцінив реформування сектору безпеки та оборони України під час засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО щодо військового реформування, яке відбулося 5 та 6 березня у штаб-квартирі Альянсу у Брюсселі. За словами Генерального директора ДК «Укроборонпром» Павла Букіна, під час засідання Спільної групи розглянуто здійснені заходи з трансформації ДК «Укроборонром», а також найближчі кроки Концерну. Зокрема йшлося про створення прозорих вертикально інтегрованих виробничих кластерів, до складу яких мають увійти як державні підприємства, в тому числі, «Укроборонпрому», так і приватні фірми. Окрему увагу було зосереджено на здійсненні корпоратизації підприємств «Укроборонпрому», із трансформацією на акціонерні товариства, 100% акцій яких належатиме державі. Ці заходи передбачають створення прозорих структур управління, залучення приватних інвесторів з метою інтегрування української оборонної промисловості у загальносвітову систему виробництва. Також було досягнуто домовленість щодо проведення в Україні семінару на тему «Досвід країни НАТО з організації закупівель озброєння та військової техніки, ціноутворення та контроль цін». «Однією з окреслених задач »Укроборонпрому« є досягнення щонайменшої собівартості озброєння та військової техніки. Для цього чинна в Україні процедура ціноутворення має бути приведена до стандартів, діючих у країнах НАТО. Це дозволить прискорити розвиток підприємств та направити кошти в оновлення виробничих потужностей оборонних заводів», - акцентував увагу Павло Букін під час засідання Спільної групи.

Фахівці ДК «Укроборонпром» та ДП «Антонов» увійдуть до новоствореної спільної робочої групи, яка упродовж місяця має розробити програму розвитку підприємства. Таке рішення стало результатом робочої наради на ДП «Антонов», який входить до складу ДК «Укроборонпром», проведення якої ініціював Генеральний директор Концерну Павло Букін. «Ключовим механізмом розвитку підприємства має бути чіткий план розвитку »Антонова«. »Антонов« є лідером авіаційного кластеру »Укроборонпрому«, як провідний інноваційний центр авіабудування світового рівня. Цей план має бути розроблений робочою групою, до складу якої увійдуть фахівці »Антонова« та »Укроборонпрому«. І одним із завдань Концерну є забезпечення можливості опанування »Антоновим« нових компетенцій у співпраці із міжнародними партнерами. »Антонов« здатний стати ланкою у міжнародному ланцюгу авіабудування», - заявив під час наради Павло Букін. Генеральний директор «Укроборонпрому» акцентував увагу на необхідності випуску літаків в інтересах Міноборони України. Це дозволить створити принципово нові зразки літаків, які значно розширить можливості Збройних Сил України. Необхідно зазначити, що це був перший візит Генерального директора «Укроборонпрому» Павла Букіна на підприємство, яке входить до складу Концерну.

Новий генеральний директор держконцерну «Укроборонпром» Павло БУКІН в інтерв'ю журналу Defense Expressрозповів про те, що він має зробити для оборонної промисловості, Збройних Сил та країни. «З позиції «Укроборонпрому» можна реформувати оборонну галузь. При професійному та сумлінному ставленні до справи» Павло БУКІН, генеральний директор держконцерну «Укроборонпром»:   Краще менше, але краще? - Держконцерн «Укроборонпром» має змінитися. Порад, рекомендацій по цій темі достатньо. У вашому розумінні «Укроборонпром» - це експортно-орієнтована організація або структура, яка «заточена» під трансформацію «оборонки»? - Ці завдання не є взаємовиключними, вони доповнюють одне одного. Можу стверджувати, що «Укроборонпром» створювався для вирішення завдань оборонної промисловості. Оскільки український збройовий експорт цілком успішно функціонував і до створення Концерну. Основне завдання «Укроборонпрому» - це забезпечення виробництва якісної, сучасної, конкурентної продукції на підприємствах, які входять до складу Концерну. - Ви вже заявили про необхідність оптимізації структури «Укроборонпрому». Яка мета змін? - У мене є розуміння стратегії розвитку Концерну і план пріоритетних рішень. Я хочу, щоб підприємства відчули реальне сприяння і допомогу з боку Концерну. Акцент буде зроблений на технологічному розвитку оборонних потужностей. На акумулюванні коштів для реалізації проектів, які дійсно забезпечать віддачу, з урахуванням потреб завтрашнього дня. Довгий час Концерн жив на технічних рішеннях, створених у попередні роки. Так, наша зброя отримала ту додану вартість, якої немає у багатьох інших виробників. Наша техніка доведена до розуму, з урахуванням реального досвіду бойового застосування. Але ми повинні створювати нові продукти. Хочу, щоб і професійне середовище, і суспільство про це знали. - Концерн «Укроборонпром» - прибутковий. Ця прибутковість - за рахунок виконання держоборонзамовлення? - Якщо ми говоримо про обсяги, то 85% надходжень забезпечується за рахунок виконання підприємствами «Укроборонпрому» експортних контрактів. 15% - це виробництво і ремонт техніки та озброєнь, поставка комплектуючих по лінії держоборонзамовлення, держзакупівель. З урахуванням всіх витрат, пов'язаних з вирішенням завдань імпортозаміщення, випуск продукції для Міністерства оборони в рамках держоборонзамовлення - це робота практично на рівні собівартості. - Тобто, «УОП» де-факто є експортно-орієнтованою структурою? - На жаль, з урахуванням можливостей нашого держбюджету, і потреб наших Збройних Сил, у нас не залишається іншого вибору, як збільшувати експортні поставки. - ДОЗ в нинішніх умовах не забезпечує розвиток виробництва? - Не забезпечує. Обмежені можливості держбюджету диктують жорсткі правила, через які ми видавлюємо з оборонних потужностей максимум, а вкладали для розвитку - мінімум. Ці правила потрібно міняти. При цьому оцінити ситуацію потрібно з різних точок зору. Наскільки я розумію, Збройні Сили України це близько 250 тисяч, плюс ще інші силові структури. З нашою чисельністю населення 46 мільйонів. Для прикладу - Німеччина. Населення 82 мільйони, а армія близько 170 тисяч. ВВП навіть боюся порівнювати. Ми прекрасно розуміємо, наскільки важко Міністерству оборони та Генеральному штабу ЗС України забезпечувати щоденні потреби такої великої армії. - Тобто, при слабкій економіці та великій армії левова частина коштів йде на її утримання, а не переозброєння? - Так, мова про це. Візьмемо, наприклад, комплект літньої та зимової форми для одного військового. Припустимо, близько 19 тисяч гривень. Якщо помножити чисельність особового складу армії на вартість одного комплекту літньої та зимової форми, то виходить 4,7 млрд. Простий калькулятор змушує задуматися. Тому, звичайно ж, єдиний вихід для України - це колективні інструменти забезпечення безпеки. Це НАТО. І цей вибір не тільки політичний, він - економічний. - Тоді одразу питання про відповідність нашої продукції стандартам НАТО. Вірніше, про сертифікацію нашої оборонної продукції. Без створення національної системи сертифікованих лабораторій «чужа» сертифікація вб'є нашу «оборонку», стверджують керівники ряду наших оборонних компаній. - Якщо ми говоримо про розумне господарювання, то ми повинні знайти гроші, напружитися, і перейти на стандарти НАТО, забезпечивши всі можливі захисні механізми для нашого наукового, технологічного та промислового потенціалу. Інакше планувати забезпечення армії з кожним роком буде все складніше. Самий елементарний приклад - патрони 9х18 під пістолет Макарова, який стоїть на озброєнні Міністерства оборони. Патрони під нього сьогодні випускаються тільки в Росії, в Барнаулі. І потрібно сильно попросити західних виробників, які виробляють патрон 9х19, щоб вони знайшли у себе вікно в замовленнях і переорієнтували лінію на 9х18. І скільки так буде тривати? Але це не впливає на позицію Міністерства оборони, щоб відмовитися від Макарова. Тому що він хороший, їх там майже мільйон. Що ж, ми їх викинемо, чи що? І це тільки елементарне питання - пістолет. Про боєприпаси, держпрограми та дружбу з Міноборони - Оскільки вже зайшла мова про боєприпаси, хотів би уточнити місце і роль «Укроборонпрому» в реалізації двох державних цільових програм - розвитку оборонної промисловості та боєприпасної галузі. Особливо з урахуванням того, що в 2018 р. буде виділено значний фінансовий ресурс під їх виконання. Ефективність використання коштів буде залежати, в тому числі, і від того, наскільки «Укроборонпром» разом з Мінекономрозвитку зможуть забезпечити і координацію, і контроль за виконанням цих державних завдань ... - «Укрспецекспорт» у складі «Укрборонпрому» завершив детальні маркетингові, я підкреслюю, маркетингові дослідження по малих калібрах аж по 12,7 мм. Я вважаю, що така робота проведена вперше. Ці матеріали передані і в РНБО України, і в силові структури. Їм приймати рішення, чи потрібен нам, грубо кажучи, патронний завод чи не потрібен. Сьогодні маса стрілецьких боєприпасів, яка знаходиться на зберіганні, ймовірно, тисне на прийняття рішення. Бо рахують, скільки років ще можна стріляти тим, що є на складах, і скільки грошей потрібно для того, щоб створити щось нове. Що стосується боєприпасів великих калібрів, то раніше в Україні вони не вироблялися. І тут потрібні компетенції, і нове обладнання, і нові комплектуючі. Ми розуміємо, що процес запуску виробництва - це завжди дорого. Що через якийсь час отримаємо перші зразки, які будуть коштувати в рази дорожче, ніж можна купити по імпорту. Але імпорт летального озброєння для України, на жаль, обмежений. Тому питання зі створенням виробництва артилерійських боєприпасів є пріоритетним. - Але гроші в бюджеті вже заплановані. І з розвитку виробництва, і по боєприпасній галузі. Це 3 і 1,4 млрд. - Три мільярди на підготовку виробництва дійсно є. І є попередня розбивка по напрямках. У мене є доручення провести ревізію цієї розбивки. По-перше, вона повинна відповідати потребам Міноборони, щоб не виробляти вироби, які військове відомство не буде купувати. І, по-друге, саме економічне обґрунтування має бути обґрунтованим. Оскільки у нас з холодним економічним розрахунком завжди були проблеми. - Але всі висновки і рішення повинні бути прийняті, як я розумію, в досить короткі терміни. Бо інакше буде складно очікувати раціонального використання запланованих коштів ... - У нас, на жаль, був великий період відстрочених рішень. А вони мають властивість здорожувати підсумкове рішення. Тому чим швидше ми його приймемо, тим дешевше нам це все обійдеться. - Але такі ж «відтерміновані» рішення є і за іншими напрямами. Чи буде «Укроборонпром» братися за реструктуризацію заводу ім.Малишева? Будучи директором «Укрспецекспорту», ви досконально вивчили всі особливості цього підприємства в рамках виконання контракту на поставку танків «Оплот» для Таїланду. Виконання цього контракту я б не назвав простим. Тепер безліч гучних заяв, що ось-ось і наша армія почне отримувати нові танки «Оплот». Перша партія - близько десяти машин. Але усі особливості виробництва, скажімо так, залишилися… - Завод ім. Малишева є нашим ключовим серійним заводом з виробництва танків. Він був спроектований за радянських часів для випуску 600 танків на рік. У радянські часи підприємство мало норму рентабельності в 25%. Все працювало, як годинник. Сьогодні цей самий завод має завантаження фактично під штучний товар, а не під серійне виробництво. А норма рентабельності для виробника встановлена в розмірі 20%. Це дуже ресурсно-витратна машина. Тому потрібно або цю «піч» постійно закидати дровами, або оптимізувати режим горіння. - Тоді це скоріше величезна домна, з якої ще належить зробити раціональну грубку. З чого починати? - Все, що ми просимо від уряду - це отримати показники потреб. Знову повертаємося до чисельності та структури Збройних Сил та розуміємо, що відповіді повинно сформулювати Міністерство оборони та Генеральний штаб. Важливо, щоб кількість необхідних виробів була забезпечена фінансовим ресурсом. Без цього складно будувати будь-які плани щодо реформування галузі та підприємств. Якщо говорити лише про танк «Оплот», то це ефективний зразок, з дійсно унікальними для України інноваціями. Я про ефективну систему управління вогнем, виготовлену заводом «Фотоприлад». Вона забезпечить десять влучень з десяти пострілів в танк супротивника. Але коли говоримо про конкурентність продукції, то мова повинна йти не тільки про тактико-технічні можливості того чи іншого зразка. Ціна також повинна бути конкурентною, щоб забезпечувати підприємству можливості технологічного розвитку. - Чи немає ризику, що, чекаючи на відповіді від Міноборони, ви потрапите в те саме зачароване коло: чим пізніше прийнято рішення - тим дорожче все обійдеться? - Єдина паличка-виручалочка - це експортні поставки. Ми співпрацюємо з іноземними замовниками. І ми працюємо над продовженням програм по поставках. Рішення будуть прийняті з урахуванням інтересів держави та прогнозованого розвитку економічного та військового «поля». - Чи будете Ви прикладати зусилля для вирівнювання взаємин «Укроборонпрому» з Міністерством оборони? - У нас налагоджені добрі робочі відносини з Міністерством оборони. - Міноборони та інші силовики ось-ось отримають самостійне право на здійснення імпорту зброї та техніки зарубіжного виробництва. Це те, чим раніше займалися спецекспортери. На вашу думку, чи військові впораються з новим для себе завданням? - Ми будемо їм допомагати. Міністерство оборони при здійсненні самостійних закупівель по імпорту дійсно зіткнеться з певними проблемами. І проблеми ці стосуватимуться формування ефективних органів закупівлі, залучення людей зі знанням мов. І, що ще більш складно, зі знанням всіх плюсів та мінусів зарубіжної техніки, включаючи нюанси її застосування в наших умовах. З досвіду, напрацьованого за три останні роки компанією «Укрспецекспорт», можу сказати – у нас на базі науково-технічного управління створено якісний інструментарій, бази даних по імпортних закупівлях. Напевно, перейти на нову систему швидко не вийде, але на перших етапах становлення надамо допомогу Міністерству оборони. Але я хочу підкреслити – будемо допомагати там, де нас попросять. Для забезпечення чистоти процесу і найбільшої його ефективності. - Але є й інший ризик - це дуалізм в прийнятті рішень у військовому відомстві ... - Отримання повноважень на самостійний імпорт, я сподіваюся, підштовхне Міністерство оборони до реформування системи управління в області замовлень і закупівель. Оскільки часом ці закупівлі нагадують ситуацію, коли чоловік і дружина приходять в магазин купувати спальню. А все може закінчитися покупкою телевізора. Де два українці – там три гетьмани, у нас таке дійсно є. У пошуках союзників і технологій - Як ви оцінюєте роль Наглядової ради у виробленні стратегії розвитку «Укроборонпрому»? - Для мене вона дуже важлива. І я дуже ціную, що у нас сформувався якісний склад Наглядової ради. Я – двома руками за кандидатуру її голови, Михайла Згуровського, яку підтримав і Президент, і Кабмін. Я говорив Михайлу Захаровичу, що ми будемо його часто турбувати. Це стосується модернізації виробництв, нових технологій, матеріалів і так далі. КПІ – один з провідних українських ВНЗ, який зможе допомогти в цьому напрямку. Саме там будуть готувати управлінські кадри для ОПК. Управління цією стратегічною галуззю – це вміння приймати правильні рішення в умовах обмеженості ресурсів і термінів виготовлення і поставок якісного продукту. Але потрібні не тільки управлінці. Необхідно формування та оновлення кадрового складу на заводах, здатного та мотивованого робочого персоналу. Нам потрібно перейти від режиму «один верстат – одна операція – один робочий», до формату сучасних процесингових центрів. - А наскільки ускладнено сьогодні виробництво нових зразків вітчизняної техніки без російських матеріалів і комплектуючих? - Для вирішення галузевих завдань будемо залучати нашу науку. Заділ для цього вже створено. Концерн почав роботу в цьому напрямку. Будемо працювати з Академією наук, галузевими інститутами Міністерства економічного розвитку, іншими державними і приватними організаціями. Наприклад, по металах і спецсплавах колосальна робота проведена запорізьким інститутом «Укрспецсталь». Ряд ключових для нас виробів проектувався ще в Радянському Союзі, на металах і сплавах за відповідними ГОСТами. Їх виготовляли на тій ресурсній базі і сьогодні по багатьох позиціях треба шукати альтернативи. - А як виглядає ситуація з отриманням технологій з боку США і країн Європи? Чи немає відчуття, сформулюю так, вибіркового ставлення до України в питаннях оборонно-промислової та військово-технічної політики? - Україна знаходиться в типовій ситуації. Коли країна бере участь у бойових діях, завжди складно забезпечувати поставки летального озброєння. Оскільки існують обмеження, прийняті в міжнародних організаціях. Як би хто кого не підтримував, але до поставок озброєння починають ставитися обережно з точки зору забезпечення балансу сил, недопущення превалювання однієї сторони над іншою. Це реалії вже більше пов'язані з політикою та конфліктологією. - А зворотний процес? Є спроби обмежити наші дії в роботі з іншими країнами за напрямками спільних оборонних проектів? - Ми будемо виконувати рішення, прийняті державою. Але, звичайно ж, хочемо, щоб рішення приймалися на підставі не тільки політичних, а й економічних чинників. Є історії, які потрібно пам'ятати. Наприклад, відмова України від Бушерського контракту. Тому потрібно відстоювати інтереси країни. - Чи потрібен аудит, який має проводити зарубіжна консалтингова компанія, для оцінки стану нашої оборонної промисловості? - Я одинадцять років працюю в цій сфері. Те, що відбувається на наших підприємствах, знаю і розумію. Зарубіжний аудит, про який говорять, - юридичний і фінансовий. І потім десь там маячить аудит технологічний. Він найбільш складний, і виконавців на нього знайти непросто, якщо взагалі можливо. Оскільки створення технологічного процесу, особливо в галузі озброєння – питання делікатне. Навряд чи ми зможемо залучити фахівця, який будував процеси для виробництва танка «Леопард», під вирішення завдань на заводі Малишева. Дуже багато нюансів в будь-який технологічній карті. Також буде зовсім інша вартість різних технічних рішень. - Тобто, в область технологічного аудиту чужих людей пускати безглуздо, а з іншого боку – навіть небезпечно? - Скоріше безглуздо. На момент залучення фахівців у нас повинні бути чітко сформульовані не загальні, а вузькі завдання, які вимагають рішень. Складний рік - Створення вертикально-інтегрованих структур в оборонній промисловості. «Укроборонпром» буде цим займатися? - Так, це абсолютно правильне рішення, яке я підтримую. Я маю завдання від РНБО і керівництва країни провести «кластеризацію» Концерну, або його розподіл на дивізіони. Це буде зроблено найближчим часом. У дивізіони, за галузевим принципом, увійдуть підприємства з різним рівнем розвитку та ефективності. Головною компанією у дивізіоні буде одне з провідних підприємств галузі. Головні підприємства будуть безпосередньо здійснювати як управління, так і оптимізацію складу самих об'єднань. Майже у всіх кластерах – чи то бронетехніка, кораблебудування, високоточна зброя, радіолокація і далі за списком – на початковому етапі будуть і підприємства, користь від яких - під питанням. Тому процес відсіювання за технічними та економічними критеріями є неминучим. Фахівці галузі менше витратять часу на вироблення правильних технічних і економічних рішень. - Що буде основою для «чистки» кластерів? - Вона буде проходити, звичайно ж, на основі реалізованих проектів, для того, щоб: а) підвищити якість, б) зменшити собівартість і збільшити дохідну частину. Зменшити витрати, збільшити доходи. «Укроборонпром» матиме структуру, розділену на здорові кластери. Але для цього, звичайно ж, потрібні час і зусилля. І, вже в третю чергу, мова піде про кошти. Але вони не настільки значні, як часто декларується. - Чи будуть приватні компанії включатися до складу кластерів? - Резон у цьому є. Залучення приватного сектору до кластерів буде відбуватися на підставі техніко-економічної необхідності. Але перед тим, як підбирати та запрошувати «приватників», ми повинні створити адміністративний скелет цього кластера. І розуміти, для якої задачі шукаємо нових учасників. - Скільки часу відводиться на вирішення завдання «кластеризації»? Тим більше, що вона буде нерозривно пов'язана і з корпоратизацією, і з приватизацією ... - Я розумію підтекст цього питання. Звичайно ж, цей період триватиме більше року. Концерн зацікавлений в скороченні списку підприємств, заборонених до приватизації. Є окремі моменти, де цього робити не можна, враховуючи стратегічні інтереси держави. Такі підприємства, які не підлягають приватизації, є і в Сполучених Штатах Америки. У Штатах навіть приватні підприємства, якщо це пов'язано з критичними технологіями, щільно контролюються державою. Але в цілому ринок - це найкращий регулятор. - З урахуванням Вашого минулого досвіду і знань, які чинники – політичні, організаційні, фінансові – будуть найбільш помітно впливати на виконання «Укроборонпромом» заявлених завдань? Вибори парламенту і Президента приймаєте до уваги? - Вибори чергуються і у нас, і в Сполучених Штатах, і всюди. Але для мене завдання на цей складний рік зрозуміле. На підставі знань і навичок, які я маю, потрібно забезпечити розвиток галузі. Якщо зараз якісно не реформуємо ОПК, то втратимо знання і напрацьовані переваги. Один з ризиків – можливість колосального відтоку фахівців. - Ви говорите про відтік наших фахівців до США, країн Європи, Китай, Саудівську Аравію? - Так. Кількість збройних конфліктів збільшується, попит на фахівців такого профілю зростає. Багато країн створюють власні «Оборонпроми». Наприклад, в тій самій Саудівській Аравії сформовано «Саудіан Арабіан Мілітарі Індастрі». Це - державна структура, яка повинна дати поштовх розвитку оборонної промисловості. Якщо ми не створимо умов тут, то економічні фактори гратимуть не на нашу користь. Звичайно ж, є питання національної безпеки, ми можемо обмежити імміграцію фахівців, але цей захід є штучним. Все має бути природно. Люди повинні отримувати гідну зарплату, працювати в гідних умовах. - Тобто, за великим рахунком, Ви говорите про те, що в «оборонці» потрібно повернутися обличчям до людей, що раніше абсолютно ігнорувалося? - Я не готовий давати оцінку, як було раніше. У мене вперше волею долі з'явилася можливість реалізувати те, що потрібно було зробити давно. І я налаштований це робити. А ревізія – річ малопродуктивна. Є, звичайно, речі критичні, їх необхідно розслідувати і робити висновки. Але якщо говорити про щоденне життя, я не хочу витрачати час на аналіз того, що було. «Укроборонпром» сьогодні – це реальний сектор економіки зі своїми проблемами. Так, можуть бути питання щодо правового статусу, що Концерн створений як гібрид органу виконавчої влади, і господарюючої структури – і так далі. Але моя точка зору така. У нас немає часу пересідати з місця на місце, створюючи нові структури. Я повторюю – з позиції «Укроборонпрому» можна реформувати оборонну галузь. При професійному і сумлінному ставленні до справи.

Павло Букін, який призначений Президентом України Петром Порошенко Генеральним директором ДК «Укроборонпром», наголосив на перших кроках, які будуть реалізовані у Держконцерні. А саме: якісне та вчасне виконання Державного оборонного замовлення, створення виробничого циклу критично важливих технологій та підвищення економічної ефективності підприємств Концерну. «Понад усе хочу підкреслити, що я повністю усвідомлюю завдання, які стоять на сьогодні перед Концерном і я готовий до їх виконання. Найголовніше - Концерн має стати надійним та ефективним інструментом забезпечення обороноздатності нашої Держави. І я зроблю все від мене залежне задля досягнення цієї мети. Нагальні потреби Збройних Сил України мають бути забезпечені. Концерн не має права підвести сподівання громадян України, які мають бути захищеними від зовнішньої загрози. Більш того, діяльність Концерну має відповідати сподіванням українського суспільства, яке зазнало значних втрат під час війни. Загинули найкращі, найбільш патріотичні та рішучі. Я, як Генеральний директор Оборонного концерну, не маю права скривдити пам’ять загиблих. Щодо перших кроків. Планую зосередитись на наступному: Якісне та вчасне виконання Державного оборонного замовлення. Українські військові мають отримувати техніку точно у встановлений договором час та у стані повної готовності до бою. Окрім іншого, досягнення цієї мети потребує модернізації внутрішньої структури Концерну як об’єднання підприємств. Утворення сучасних прозорих вертикально інтегрованих виробничих кластерів. Створення виробничого циклу критично важливих для забезпечення безпеки України елементів. На цьому також наголошує українське суспільство. Незалежність Держави напряму залежить від наявності у військових боєприпасів усіх калібрів, високоточної зброї, надійних засобів зв’язку, сучасних захищених систем управління тощо. Концерн зробить тут усе від нього залежне. Сподіваємося і на відповідну підтримку Уряду. Підвищення економічної ефективності підприємств Концерну. Ми маємо досягти щонайменшої собівартості озброєння та військової техніки, що виробляються на підприємствах Концерну за умови забезпечення конкурентоспроможності нашої продукції на світовому ринку. Перейти від проїдання до розвитку. І важливе місце тут займає створення умов нетерпимості до корупції, щонайменших крадіжок різного рівня та розміру. Чесність має матеріально заохочуватись, а нечистість на руку – суворо каратись. Сподіваюсь, що залучення міжнародних аудиторів до аналізу економічного та технологічного стану підприємств значно допоможе у цьому. Хочу зазначити, що Концерн утворювався для забезпечення розвитку оборонної промисловості України. Тому внески підприємств мають витрачатися на технологічний розвиток. Впевнений, що підприємства-виробники відчують вже найближчим часом, що »Укроборонпром« створює додану вартість. Безпосередньо з цим пов’язую значне скорочення управлінського апарату Концерну. Наявний зараз штат у 286 осіб є завеликим та має бути скороченим без втрати ефективності. Залишитись повинні найкращі та найбільш підготовлені. Такі люди отримають за свою роботу конкурентну заробітну плату. Кошти, зекономлені на зменшенні витрат на утримання апарату - підуть на розвиток. Наприкінці хотів би подякувати моєму попереднику на посаді, Роману Романову, за мужність очолювати Концерн у такий складний для держави час. Він починав майже з нуля в умовах дисбалансу всієї системи та військової агресії. Під його керівництвом за останні 4 роки »Укроборонпромом« до Українського війська було передано 18 615 одиниць озброєння та військової техніки, утворено декілька успішних спільних підприємств, проведено кропітку роботу з імпортозаміщення, яка буде активно продовжена».  

ДК «Укроборонпром» та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», відкрили магістерську програму «Управління у сфері оборонно-промислового комплексу». Нова магістерська програма передбачає інтенсивну 1,5 річну підготовку спеціалізованих кадрів для оборонної промисловості України, що є одним із етапів широкої співпраці «Укроборонпрому» з «КПІ ім. Ігоря Сікорського». «Управлінець оборонного комплексу, це такий фахівець, який має давати результат в умовах стислого бюджету та часу. І завдяки цій магістерській програмі ми вже через 1,5 роки отримаємо півтори сотні висококласних фахівців, які об‘єднають свій досвід з сучасними знаннями», - наголосив Генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром» Павло Букін. «КПІ та »Укроборонпром« наполегливо співпрацюють над впровадженням перспективних розробок та запуском у виробництво готової продукції. Завдяки цій співпраці українські військові вже оперують сучасними безпілотниками »Спектейтор«, які допомагають їм боронити Україну. Наша спільна мета – поглибити таку співпрацю, ставши взірцем синергії наукової думки, підготовки фахівців та реального виробництва сучасного передового озброєння», - підкресливректор «КПІ ім. Ігоря Сікорського», академік НАН України, Голова Наглядової ради ДК «Укроборонпром», Михайло Згуровський. Необхідно зазначити, що запуск цієї магістерської програми є лише одним з етапів плідного співробітництва «Укроборонпрому» з КПІ. На наступному етапі розпочнеться створення програми підготовки спеціалістів, яка охоплює всі три рівня вищої освіти: бакалавр-магістр-PhD. А в подальшому - створення спільного Центру для розробки та впровадження у виробництво інноваційних проектів у сфері високих технологій. «Завдяки 49 домовленостям, які були підписані з вишами по всій України, на підприємствах »Укроборонпрому« пройшли практику 9 260 студентів, 752 з них було працевлаштовано. І я запрошую інші вищі навчальні заклади України, а в нас їх більше 650 по всій країни, долучатися до співпраці з »Укроборонпромом«. Разом ми об‘єднаємо науку, виробництво та передові технології, які посилять обороноздатність України», - зазначив Павло Букін.

ДК «Укроборонпром», разом із іншими провідними науковими та виробничими об‘єднаннями та підприємствами приєднався до ініціативи Міністерства інфраструктури України із розвитку новітніх транспортних технологій в Україні, в першу чергу, швидкісної транспортної системи Hyperloop. Окрім «Укроборонпрому» в цьому проекті візьмуть участь Національна академія наук України, Octagonal Corporation, ДП «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (ВО Південмаш), ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування», ТОВ «Інтерпайп Україна», Unit.City, Агентство розвитку Дніпра, Український інститут майбутнього та Платформа розвитку інновацій. «Україна ще не втратила свій науковий та кадровий потенціал, ми ще є кузнею кадрів та технологій. Ми маємо зробити ставку на ревіталізацію наших технологій та входження до передових країн світу, які розглядають будівництво в себе інноваційних видів транспорту, зокрема, hyperloop» , - наголосив Володимир Омелян. Разом з тим буде запущено проект транспортних інновацій HypeUA, в рамках якого буде підготовлено підґрунтя для розвитку інноваційних транспортних систем в Україні. В рамках проекту буде розглянуто можливість будівництва тестової труби на базі аерокосмічного кластеру в Дніпрі, навколо якої буде створено інноваційне середовище для розвитку транспортних стартапів. «Укроборонпром із задоволенням бере участь в цій ініціативі Міністерства інфраструктури. І Концерну є що запропонувати. У наших фахівців є відповідний досвід, який допоможе реалізувати цей проект», - заявив Генеральний директор Концерну Павло Букін. Проект розділений на три окремі стадії втілення. На першій стадії, яка лежить на плечах НАН України та залучених експертів, буде отримано наукову оцінку, прораховані всі ризики і весь потенціал та технології, які необхідно застосовувати, також буде оцінений вплив на регуляторне середовище. На другій стадії буде розпочате будівництво та ввід в експлуатацію тестового майданчику в місті Дніпро, для чого планується залучити, в першу чергу, венчурні інвестиції. На завершальній третій стадії, після пройденого тестового етапу, буде здійснений перехід до промислового виробництва. «Укроборонпром» готовий здійснювати роботи над проектом на кожній із стадій. В Концерні нараховується більше 30 наукових центрів, частина з них володіє технологіями та науковим досвідом, який необхідний для реалізації цього проекту. В цей же час, десятки інших виробничих підприємств Концерну, в рамках дозавантаження виробничих потужностей після виконання робіт за Держоборонзамовленням, можуть приєднатися до виробництва, як кінцевого продукту, так і окремих вузлів чи агрегатів«, - зазначив Генеральний директор ДК »Укроборонпром" Павло Букін. Джерело фото:Міністерство інфраструктури України

Ентоні Тетер, призначений за ініціативою «Укроборонпрому» членом Наглядової ради ДК «Укроборонпром», буде сприяти прозорості роботи Концерну. Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час призначення нового Генерального директора Концерну - Павла Букіна. «Це символ ефективної співпраці між українськими і американськими партнерами», - підкреслив Петро Порошенко. Варто зазначити, що Ентоні Тетер до цього вже півтора роки обіймав посаду радника Романа Романова з питань довгострокового розвитку «Укроборонпрому». Він допомагає у реалізації стратегії розвитку Концерну, впровадженні реформ, корпоратизації, міжнародного аудиту. Екс-голова DARPA сприяв посиленню експортного потенціалу та інвестиційному розвитку «Укроборонпрому». Під його головуванням було створено Державну агенцію передових досліджень і розробок (ГАРДА- прототип американської DARPA). «Якщо би хто-небудь 5 років тому уявив собі в складі спостережної ради американця - в святая-святих таємниці, до якої нікого не допускали - страшний сон першого відділу КГБ. Сьогодні ми якраз робимо дуже рішучі зміни», - зауважив Президент України. Ентоні Тетер, в свою чергу, подякував за високу довіру та можливість працювати разом із українськими партнерами та висловив впевненість в успішному розвитку багатьох проектів військово-оборонного комплексу України.

Президент Петро Порошенко представив новопризначеного Генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» Павла Букіна. До призначення Павло Букін займав посаду Генерального директора ДК «Укрспецекспорт». Глава держави подякував колишньому керівнику «Укроборонпрому» Роману Романову за роботу. Він нагадав, що було сформовано наглядову раду концерну, яку очолив науковець Михайло Згуровський. І саме наглядова рада запропонувала кандидатуру Павла Букіна на посаду Генерального директора ДК «Укроборонпром».Цю пропозицію також підтримав і Кабінет Міністрів. «Підтримую пропозицію спостережної ради та Уряду», - зазначив Глава держави, підписуючи Указ про призначення. Президент висловив сподівання, що новим керівництвом будуть реалізовані поставлені завдання, які є надзвичайно відповідальними і є питаннями національної безпеки, виконано державне оборонне замовлення, розроблено та втілено стратегію розвитку оборонного комплексу, вирішені питання корпоратизації. «Не бійтесь ставити питання про залучення інвестицій, в тому числі іноземних, про залучення технологій. Треба вийти з пострадянського прокрустового ложа», - додав Глава держави. Президент також подякував РНБО за ефективну координацію роботи, підготовку державного оборонного замовлення, визначення пріоритетів, напрямків роботи. «Так будуть зміни, так може бути певне скорочення управлінського персоналу, так будуть нові вимоги із підвищення ефективності і з підвищення прозорості роботи. Перші кроки в цьому напрямі вже зроблено за рахунок змін у складі спостережної ради, нове керівництво (»Укроборонпрому« - ред.), думаю, виправдає ті надії, які покладає спостережна рада, Уряд, Президент. Впевнений в тому, що все у нас буде добре», - резюмував Глава держави.

Сформована Наглядова рада ДК «Укроборонпром» схвалила початок проведення незалежного аудиту, технічне завдання та процедури закупівлі консалтингових послуг. Це відбулось під час засідання Наглядової ради, на якому були присутні представники провідних консалтингових компаній, а саме Baker McKenzie, Grant Thornton LLC, DLA Piper Ukraine LLC, The Boston Consulting Group, LLC «Dentons Europe», Ernst & Young Audit Services LLC, PJSC «Deloitte & Touche USC» та Roland Berger. Саме ці компанії приймають участьв оголошеному «Укроборонпромом» прозорому тендері на проведення міжнародного аудиту, що є однією з головних умов масштабної трансформації Концерну. Проведення такого аудиту серед державних промислових об'єднань стане першим в історії України. Завдяки цим заходам буде розроблено найбільш дієві засоби для розвитку всієї оборонної промисловості та подальшої євроатлантичної інтеграції всього оборонно-промислового комплексу України. Представники провідних консалтингових компаній ознайомились з роботою «Укроборонпрому» за останні 3,5 роки, відмітили величезний прогрес, який був здійснений Романом Романовим та його командою. В тому числіроботу, яка була проведена за останній рік Денисом Гураком із формування технічного завдання та організації проведення прозорого тендеру. У результаті якої 13 листопада 2017 року була сформована відповідна позиція на закупівлю послуг та оголошений тендер в системі публічних закупівель ProZorro.