Проектна команда експертів на чолі з доктором Андрієм Бойцуном проаналізували поточну практику корпоративного управління Концерном та підготували другий звіт за результатами дослідження. Звіт містить рекомендації щодо заповадження нової цільової моделі корпоративного управління в Концерні та дорожню карту імплементації необхідних змін на законодавчому рівні. Експерти провели ґрунтовний аналіз національного законодавства, що регулює діяльність та роль держави як розробника політики, власника та регулятора «Укроборонпрому». У підсумку вони пропонують суттєво удосконалити правове поле, що регулює діяльність оборонних підприємств державної форми власності, яке наразі унеможливлює запровадження в Концерні міжнародних стандартів корпоративного управління та гальмують розвиток всієї галузі. Зокрема, експерти рекомендують скасувати щонайменше 11 нормативно-правових актів, які впливають на чиннний спосіб управління підприємствами Концерну, та внести зміни у щонайменше 15 законів, Кодексів, постанов Кабінету міністрів, низки стратегічних документів Міністерства оборони, а також – гармонізувати їх з політикою власності, яка визначає Концерн єдиним стратегічним виробником озброєння. Експерти також запропонували детальну структуру корпоративного управління Концерном після корпоратизації – перетворення його на державне акціонерне товариство («цільова компанія» у звіті), описали систему відносин між Кабінетом міністрів, міністерствами, Наглядовою радою та Генеральним директором, визначили показники ефективності роботи членів Наглядової ради, описали трьохлінійну систему комплаєнс-контролю, принципи прозорості та розкриття інформації, а також перелік основних внутрішніх документів, які необхідно розробити та впровадити для належного корпоративного управління майбутньою компанією. Звіт також містить рекомендації щодо структури корпоративного управління секторальних корпорацій, що можуть бути створені за підсумками трансформації «Укроборонпрому». При створенні рекомендацій за основу були взяті практики аналогічних міжнародних компаній в оборонно-промисловому комплексі Норвегії та Фіналяндії, Kongsberg Gruppen та Patria відповідно.  Світові практики свідчать, що державні компанії, навіть у такій специфічній сфері як оборонна промисловість, не потребують особливого правового регулювання. Такі компанії дотримуються однакових із акціонерними товариствами норм, а саме щодо корпоративного управління, незалежності членів наглядових рад, систем контролю, прозорості та розкриття інформації.  Звіт підготовлений проектною командою у складі доктора філософії Андрія Бойцуна (керівник команди), Олени Кучинської (юридична фірма Кінстеллар), незалежних консультантів Марії Сухан, Дмитра Яблоновського та Олександра Лисенка. Даний звіт є другим етапом проекту «Підтримка реформи корпоративного управління Укроборонпрому», який реалізується за технічної підтримки Міністерства Великої Британії з закордонних справ та справ Співдружності. Мета проекту – підтримка реформи корпоративного управління Концерну шляхом перегляду його поточної моделі корпоративного управління; визначення передової практики та напрямків для вдосконалення; визначення цільової моделі корпоративного управління; та розробки плану дій щодо реформи корпоративного управління. Документ:  Аналіз корпоративного управління та рекомендації щодо запровадження цільової моделі корпоративного управління.pdf

Уряд Франції засвідчив свою підтримку інституційної реформи Укроборонпрому, виділивши значну фінансову підтримку на консультаційні послуги міжнародних експертів, які братимуть участь у розробці  цільової  моделі корпоративного управління Концерну. Про це під час спільного брифінгу із французькою стороною заявив генеральний директор Концерну Айварас Абромавичус. У свою чергу Посол Франції в Україні пан Етьєн де Понсен наголосив, що «модернізація державних підприємств – це основний пункт реформи публічного сектору в Україні». «Керівництво Укроборонпрому було уповноважене українською владою провести глибинну трансформацію цієї стратегічно важливої компанії. Ми розглядаємо посилення та оптимізацію корпоративного управління Укроборонпрому  як відправну точку для підвищення його виробничої та економічної ефективності.  І саме на цьому Франція вирішила сконцентрувати свою технічну допомогу, фінансування якої здійснюється через спеціальний грант Французького казначейства», – розповів деталі пан Посол.   Зокрема, технічну допомогу Франції буде спрямовано на діагностику поточної системи корпоративного управління Концерну та розробку документів, необхідних для запровадження корпоративного управління за міжнародними стандартами на усіх підприємствах, якими управляє Концерн. «Наша кінцева мета – створення потужних, політично-незалежних секторальних холдингів на базі провідних підприємств-учасників Укроборонпрому з прозорою та ефективною системою управління. Саме тому ми потребували незалежного аналізу поточного стану справ та високо цінуємо співпрацю із Урядом Франції. Близько 900 000 євро, які передбачені на оплату послуг провідних міжнародних консультантів, – це дійсно суттєва допомога, яка дозволить залучити додатковий інтелектуальний капітал до реформи Концерну», – зазначив генеральний директор Айварас Абромавичус.   За словами Абромавичуса, в Укроборонпромі вже завершено багатофакторну тріаж-оцінку підприємств-учасників Концерну, яка визначила роль кожного активу в обороні країни, наявні проблеми,  їх експортний та інтелектуальний потенціал. За результатами цієї оцінки в Концерні переконані, що в майбутній моделі корпоративного  управління Концерном мають бути відокремлені функції  розвитку потужних підприємств та оздоровленням решти активів.

Експерти Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розробили проект політики власності державного концерну «Укроборонпром» – основоположний документ, який визначає мету існування концерну у державній власності, ключові завдання, фінансові та нефінансові показники діяльності. Проект має бути затверджений Кабінетом міністрів України. Запропонована редакція політики власності визначає, що у Концерна з’являється ключовий клієнт та мета існування – створювати сучасні та високоякісні озброєння та військову техніку для сил оборони та безпеки України, зокрема, двох міністерств – оборони та внутрішніх справ. Окрім мети, політика власності також визначає цілі, підходи до управління та принципи діяльності Концерну, напрямки його роботи, основні показники ефективності. «Політика власності – це перша спроба держави дати відповідь на питання, навіщо їй Концерн та понад сотня оборонних підприємств, якими вона володіє. З ухваленням цього документу буде нарешті визначено мету існування Укроборонпрому та задано стратегічну рамку нашої подальшої трансформації. Також політика уповноважить нас, команду управлінців, провести системну реформу концерну – оптимізувати існуючу структуру активів, підвищити їх рентабельність та інвестиційну привабливість, аби успішно конкурувати на українському та іноземних ринках. Ми готові до цієї роботи і чекаємо на якнайскоріше затвердження документу Кабінетом міністрів України», – наголосив заступник генерального директора з питань трансформації Укроборонпрому Роман Бондар. Так, у політиці власності пропонується закріпити за Концерном ключову роль «у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів, через формування довгострокового державного оборонного замовлення на товари учасників Концерну та акціонерних товариств, повноваження з управління корпоративними правами держави щодо яких здійснює Концерн». Основними напрямками діяльності, згідно з проектом, пропонується визначити управління учасниками Концерну та корпоративними правами держави у статутному капіталі акціонерних товариств, які передано в управління Укроборонпрому. Також у проекті документу перелічено галузі економіки, в яких працюють підприємства, якими управляє Концерн. Це: авіабудування та авіаремонт; авіадвигунобудування; турбінобудування та енергогенеруючі системи; артилерійські системи; радіоелектронні системи та засоби зв’язку; системи радіоелектронної боротьби; системи протиповітряної оборони; суднобудування; ракетобудування; боєприпаси; бронетехніка; цифрові та кібернетичні рішення у сфері безпеки; інші види озброєння, військової і спеціальної техніки. Концерн має, згідно проекту політики, забезпечувати своєчасне та якісне постачання товарів військового призначення та подвійного використання в рамках державного оборонного замовлення; забезпечувати операційну ефективність, рентабельність активів, максимізувати продажі продукції на зовнішніх ринках та сворити умови для виробництва нових видів високотехнологічної продукції. Перелік завдань, які пропонується закріпити політикою власності, свідчить, що Укроборонпром має стати для держави не просто виробником озброєння, а інноваційної корпорацією, здатною виробляти високотехнологічну продукцію та ефективно управляти підприємствами, від яких залежить безпека та обороноздатність країни. Політика власності також закріплює ряд фінансових та нефінансових цілей для Укроборонпрому. Зокрема, показниками ефективної роботи Концерну має бути прибутковість підприємств, якими управляє Укроборонпром, та рентабельність активів на рівні не менше 5%. Також результат оцінюватиметься показниками виконання контрактів в рамках ДОЗ; обсягами вироблених та поставлених товарів військового, подвійного та цивільного призначення іншим замовникам, окрім покупців з держави-агресора; збільшенням експорту. Важливим показником ефективності також є підвищення соціальних стандартів, покращення умов праці та забезпечення привабливості Компанії як відповідального роботодавця. Окрім того, Політика власності закріпила єдиний вектор трансформації Концерну: з державної компанії у акціонерне товариство, та визначила основні зони цих перетворень: впровадження системи корпоративного управління згідно з міжнародними стандартами, збільшення ефективності операційної діяльності Укроборонпрому; передбачуваність та гнучкість дивідендної політики тощо. Згідно проекту документу, функцію з управління самим Концерном та контроль за його діяльністю виконуватиме Кабінет Міністрів України, а Мінекономіки – координуватиме реалізацію державного оборонного замовлення. За міністерством оборони та міністерством внутрішніх справ закріплена роль основних стратегічних замовників Укроборонпрому. Політику власності ДК «Укроборонпром» розроблено експертами Міністерства економічного розвитку України та торгівлі з урахуванням кращих світових практик політики власності державних підприємств, зокрема OECD Guidelines on Corporate Governance of SOEs (Рекомендації щодо корпоративного управління державними підприємствами Організації економічного співробітництва та розвитку). Раніше проектна команда експертів на чолі з доктором Андрієм Бойцуном проаналізували поточну практику корпоративного управління Концерном та підготували звіт за результатами. Документ містить порівняльний аналіз практик корпоративного управління Укроборонпромом та п’ятьма аналогічними підприємствами ОПК, що перебувають у державній власності Польщі, Португалії, Норвегії, Фінляндії та Туреччини. Додатково:    Політика власності Државного концерну «Укроборонпром» – презентація проекту документу. pdf  

Проектна команда експертів на чолі з доктором Андрієм Бойцуном проаналізували поточну практику корпоративного управління Концерном та підготували звіт за результатами.

На базі Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки утворили міжвідомчу робочу групу щодо реформування Державного концерну «Укроборонпром». До групи увійшли представники Офісу Президента та Верховної Ради, трьох міністерств (Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерств розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), Ради національної безпеки і оборони, Державної податкової служби, Державного космічного агентства, посольств країн Великої Сімки, офісу НАТО та інших міжнародних організацій, науковці, профільні й антикорупційні експерти з числа громадського суспільства. Від Концерну в групі працюватимуть заступники Генерального директора Укроборонпрому – Роман Бондар (відповідає за трансформацію концерну), Мустафа Найєм (опікується стосунками з органами державної влади), а також Даніїл Федорчук (юридичні питання). Завдання робочої групи – напрацювати низку законодавчих актів, які необхідні для трансформації «Укроборонпрому» та фінансового оздоровлення Концерну. Йдеться, в першу чергу, про проект Закону України «Про корпоратизацію», який дозволить перетворити Концерн та його підприємства-учасники в акціонерні товариства, а також законопроекти про реструктуризацію податкових боргів та щодо перегляду функцій з експортного контролю, яким наділений Концерн. Група планує розробити відповідні документи вже протягом двох місяців. Перше установче засідання групи відбулося 11 лютого за ініціативи та під головуванням народного депутата Ігора Копитіна. Наступні засідання проходитимуть у відкритому режимі на базі підкомітету оборонної промисловості та технічного розвитку Комітету Верховної Ради. Було домовлено про створення додаткових підпгруп, які будуть займатись більш вузькими питаннями, розділивши питання реформування підприємств від системи експортного контролю. Наразі планується, що наступна зустріч групи відбудеться вже наступного тижня.

ДК «Укроборонпром» у відповідності до Програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, яка була затверджена Кабінетом Міністрів України, проводить реформування Концерну з метою передачі на приватизацію непрофільних підприємств, які не випускають оборонну продукцію, до Фонду державного майна України. Передача таких непрофільних активів дозволить завершити реформування «Укроборонпрому», як найбільшого оборонно-промислового об‘єднання України. Враховуючи важливість цієї теми, Держконцерн відповідає на п‘ять головних питань щодо приватизації своїх непрофільних активів. Навіщо проводити приватизацію непрофільних підприємств Із 131 підприємства, що входять до складу Концерну, 20 знаходиться на тимчасово окупованій російським агресором території України. Ще декілька десятків - з 90-х років не випускають оборонну продукцію, тобто не мають стратегічного значення для оборони України та не можуть інтегруватися до оборонного комплексу України. «Ми дійсно ставимо на порядок денний приватизацію підприємств. Для чого? Держава - поганий власник і поганий менеджер - управління державними підприємствами завжди було джерелом корупції. І тут нам треба було рішуче і прозоро за участі іноземних радників організувати приватизацію державних підприємств. Але це не стосується підприємств оборонного комплексу… Це було би безвідповідально, коли йде війна, приватизувати підприємства, які забезпечують оборону держави», - наголосив Президент України Петро Порошенко під час відвідування ДП НВКГ «Зоря-Машпроект». Підприємства, які з 2014 року оновлювали виробничі потужності, залучали високопрофесійні кадри, постачають свою продукцію до Збройних Сил України та інших силових відомств, мають чіткий план подальшого розвитку, як оборонні підприємства, не будуть приватизовані. Тобто більше 80 заводів, конструкторських бюро та науково-виробничих комплексів, які займаються випуском, модернізацією, ремонтом озброєння та випуском комплектуючих до неї, залишаться у власності держави та складі ДК «Укроборонпром» . У свою чергу, виведення зі складу Концерну непрофільних активів дозволить акумулювати всі сили саме для розвитку дійсно важливих для обороноздатності України підприємств, від оновлення виробничих потужностей та завантаження яких залежить обороноздатність країни. Які підприємства будуть приватизовані Вже зараз сформовано перелік із підприємств, які будуть передаватися до Фонду державного майна України. Це виключно непрофільні підприємства, які зараз займаються випуском продукції цивільного призначення чи ще у 90-х припинили будь-яке виробництво. На першому етапі планується передати близько 10 підприємств, на яких сумарно у штаті знаходиться близько 300 працівників. Мова йде саме про знаходження в штаті, бо більшість з них вже багато років фактично працює на інших приватних підприємствах. Наприклад, до Фонду державного майна України вже передано пропозицію щодо приватизації ДП «171 Чернігівський ремонтний завод», який більше 10 років не мав замовлення і тільки після 2014 року виконав поодинокий ремонт автомобільної техніки військового призначення, у подальшому розпочавши співпрацю із цивільними структурами, сконцентрувавшись на роботі із автонавантажувачами. Для запуску цього підприємства «Укроборонпром», у тісній співпраці із правоохоронними органами, добився заборони відчуження будь-якого майна заводу та провів інші заходи з максимально можливого «оздоровлення» підприємства. Ще одним, вже запропонованим для приватизації підприємством, є ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», що виробляє котли, колектори, резервуари, насосні установки та газові балони для автомобілів. З 2014 року підприємство знаходиться у стані санації. Як відбувається приватизація У відповідності до чинного законодавства Концерн передає Фонду державного майна України пропозиції щодо підприємств, які будуть йому передані з метою приватизації. Фонд держмайна проводить повну оцінку підприємства та приймає рішення щодо його приватизації. У випадку прийняття рішення щодо приватизації, за допомогою прозорих електронних майданчиків, обирається новий ефективний приватний власник, який має скоригувати виробничий профіль підприємства у відповідності до умов ринкової економіки та погасити всі борги підприємства. Що буде з робітниками Обов‘язком нового власника стане повне покриття заборгованості перед співробітниками по зарплатні, у випадку її наявності. Після проведення всіх заходів із перепрофілювання виробничої діяльності, очікується, що приватизоване підприємство не тільки збереже штатну чисельність, а і створить нові робочі місця. Куди підуть гроші Після проведення прозорої приватизації кошти від неї напряму будуть направлені Фондом державного майна України до Державного бюджету України. Це ті кошти, які, у випадку прийняття відповідних рішень керівництвом країни, можливо направити на оновлення виробничих потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу, або на які Збройні Сили України зможуть закупити нове озброєння, або які будуть направлені по іншим статтям Державного бюджету. Таким чином приватизація непрофільних активів дозволяє вирішити одразу декілька питань. По-перше - відокремити від оборонної промисловості підприємства, які вже багато років не працюють над обороноздатністю держави, але мають великий потенціал у цивільній сфері. По-друге - направити до Державного бюджету кошти від приватизації. По-трете - дозволити підприємству працювати на приватному ринку цивільної продукції, як приватне. Це дасть можливість створити нові робочі місця, опановувати нові технології та виробляти нову продукцію, сплачуючи податки до бюджетів всіх рівнів.      

Новий генеральний директор держконцерну «Укроборонпром» Павло БУКІН в інтерв'ю журналу Defense Expressрозповів про те, що він має зробити для оборонної промисловості, Збройних Сил та країни. «З позиції «Укроборонпрому» можна реформувати оборонну галузь. При професійному та сумлінному ставленні до справи» Павло БУКІН, генеральний директор держконцерну «Укроборонпром»:   Краще менше, але краще? - Держконцерн «Укроборонпром» має змінитися. Порад, рекомендацій по цій темі достатньо. У вашому розумінні «Укроборонпром» - це експортно-орієнтована організація або структура, яка «заточена» під трансформацію «оборонки»? - Ці завдання не є взаємовиключними, вони доповнюють одне одного. Можу стверджувати, що «Укроборонпром» створювався для вирішення завдань оборонної промисловості. Оскільки український збройовий експорт цілком успішно функціонував і до створення Концерну. Основне завдання «Укроборонпрому» - це забезпечення виробництва якісної, сучасної, конкурентної продукції на підприємствах, які входять до складу Концерну. - Ви вже заявили про необхідність оптимізації структури «Укроборонпрому». Яка мета змін? - У мене є розуміння стратегії розвитку Концерну і план пріоритетних рішень. Я хочу, щоб підприємства відчули реальне сприяння і допомогу з боку Концерну. Акцент буде зроблений на технологічному розвитку оборонних потужностей. На акумулюванні коштів для реалізації проектів, які дійсно забезпечать віддачу, з урахуванням потреб завтрашнього дня. Довгий час Концерн жив на технічних рішеннях, створених у попередні роки. Так, наша зброя отримала ту додану вартість, якої немає у багатьох інших виробників. Наша техніка доведена до розуму, з урахуванням реального досвіду бойового застосування. Але ми повинні створювати нові продукти. Хочу, щоб і професійне середовище, і суспільство про це знали. - Концерн «Укроборонпром» - прибутковий. Ця прибутковість - за рахунок виконання держоборонзамовлення? - Якщо ми говоримо про обсяги, то 85% надходжень забезпечується за рахунок виконання підприємствами «Укроборонпрому» експортних контрактів. 15% - це виробництво і ремонт техніки та озброєнь, поставка комплектуючих по лінії держоборонзамовлення, держзакупівель. З урахуванням всіх витрат, пов'язаних з вирішенням завдань імпортозаміщення, випуск продукції для Міністерства оборони в рамках держоборонзамовлення - це робота практично на рівні собівартості. - Тобто, «УОП» де-факто є експортно-орієнтованою структурою? - На жаль, з урахуванням можливостей нашого держбюджету, і потреб наших Збройних Сил, у нас не залишається іншого вибору, як збільшувати експортні поставки. - ДОЗ в нинішніх умовах не забезпечує розвиток виробництва? - Не забезпечує. Обмежені можливості держбюджету диктують жорсткі правила, через які ми видавлюємо з оборонних потужностей максимум, а вкладали для розвитку - мінімум. Ці правила потрібно міняти. При цьому оцінити ситуацію потрібно з різних точок зору. Наскільки я розумію, Збройні Сили України це близько 250 тисяч, плюс ще інші силові структури. З нашою чисельністю населення 46 мільйонів. Для прикладу - Німеччина. Населення 82 мільйони, а армія близько 170 тисяч. ВВП навіть боюся порівнювати. Ми прекрасно розуміємо, наскільки важко Міністерству оборони та Генеральному штабу ЗС України забезпечувати щоденні потреби такої великої армії. - Тобто, при слабкій економіці та великій армії левова частина коштів йде на її утримання, а не переозброєння? - Так, мова про це. Візьмемо, наприклад, комплект літньої та зимової форми для одного військового. Припустимо, близько 19 тисяч гривень. Якщо помножити чисельність особового складу армії на вартість одного комплекту літньої та зимової форми, то виходить 4,7 млрд. Простий калькулятор змушує задуматися. Тому, звичайно ж, єдиний вихід для України - це колективні інструменти забезпечення безпеки. Це НАТО. І цей вибір не тільки політичний, він - економічний. - Тоді одразу питання про відповідність нашої продукції стандартам НАТО. Вірніше, про сертифікацію нашої оборонної продукції. Без створення національної системи сертифікованих лабораторій «чужа» сертифікація вб'є нашу «оборонку», стверджують керівники ряду наших оборонних компаній. - Якщо ми говоримо про розумне господарювання, то ми повинні знайти гроші, напружитися, і перейти на стандарти НАТО, забезпечивши всі можливі захисні механізми для нашого наукового, технологічного та промислового потенціалу. Інакше планувати забезпечення армії з кожним роком буде все складніше. Самий елементарний приклад - патрони 9х18 під пістолет Макарова, який стоїть на озброєнні Міністерства оборони. Патрони під нього сьогодні випускаються тільки в Росії, в Барнаулі. І потрібно сильно попросити західних виробників, які виробляють патрон 9х19, щоб вони знайшли у себе вікно в замовленнях і переорієнтували лінію на 9х18. І скільки так буде тривати? Але це не впливає на позицію Міністерства оборони, щоб відмовитися від Макарова. Тому що він хороший, їх там майже мільйон. Що ж, ми їх викинемо, чи що? І це тільки елементарне питання - пістолет. Про боєприпаси, держпрограми та дружбу з Міноборони - Оскільки вже зайшла мова про боєприпаси, хотів би уточнити місце і роль «Укроборонпрому» в реалізації двох державних цільових програм - розвитку оборонної промисловості та боєприпасної галузі. Особливо з урахуванням того, що в 2018 р. буде виділено значний фінансовий ресурс під їх виконання. Ефективність використання коштів буде залежати, в тому числі, і від того, наскільки «Укроборонпром» разом з Мінекономрозвитку зможуть забезпечити і координацію, і контроль за виконанням цих державних завдань ... - «Укрспецекспорт» у складі «Укрборонпрому» завершив детальні маркетингові, я підкреслюю, маркетингові дослідження по малих калібрах аж по 12,7 мм. Я вважаю, що така робота проведена вперше. Ці матеріали передані і в РНБО України, і в силові структури. Їм приймати рішення, чи потрібен нам, грубо кажучи, патронний завод чи не потрібен. Сьогодні маса стрілецьких боєприпасів, яка знаходиться на зберіганні, ймовірно, тисне на прийняття рішення. Бо рахують, скільки років ще можна стріляти тим, що є на складах, і скільки грошей потрібно для того, щоб створити щось нове. Що стосується боєприпасів великих калібрів, то раніше в Україні вони не вироблялися. І тут потрібні компетенції, і нове обладнання, і нові комплектуючі. Ми розуміємо, що процес запуску виробництва - це завжди дорого. Що через якийсь час отримаємо перші зразки, які будуть коштувати в рази дорожче, ніж можна купити по імпорту. Але імпорт летального озброєння для України, на жаль, обмежений. Тому питання зі створенням виробництва артилерійських боєприпасів є пріоритетним. - Але гроші в бюджеті вже заплановані. І з розвитку виробництва, і по боєприпасній галузі. Це 3 і 1,4 млрд. - Три мільярди на підготовку виробництва дійсно є. І є попередня розбивка по напрямках. У мене є доручення провести ревізію цієї розбивки. По-перше, вона повинна відповідати потребам Міноборони, щоб не виробляти вироби, які військове відомство не буде купувати. І, по-друге, саме економічне обґрунтування має бути обґрунтованим. Оскільки у нас з холодним економічним розрахунком завжди були проблеми. - Але всі висновки і рішення повинні бути прийняті, як я розумію, в досить короткі терміни. Бо інакше буде складно очікувати раціонального використання запланованих коштів ... - У нас, на жаль, був великий період відстрочених рішень. А вони мають властивість здорожувати підсумкове рішення. Тому чим швидше ми його приймемо, тим дешевше нам це все обійдеться. - Але такі ж «відтерміновані» рішення є і за іншими напрямами. Чи буде «Укроборонпром» братися за реструктуризацію заводу ім.Малишева? Будучи директором «Укрспецекспорту», ви досконально вивчили всі особливості цього підприємства в рамках виконання контракту на поставку танків «Оплот» для Таїланду. Виконання цього контракту я б не назвав простим. Тепер безліч гучних заяв, що ось-ось і наша армія почне отримувати нові танки «Оплот». Перша партія - близько десяти машин. Але усі особливості виробництва, скажімо так, залишилися… - Завод ім. Малишева є нашим ключовим серійним заводом з виробництва танків. Він був спроектований за радянських часів для випуску 600 танків на рік. У радянські часи підприємство мало норму рентабельності в 25%. Все працювало, як годинник. Сьогодні цей самий завод має завантаження фактично під штучний товар, а не під серійне виробництво. А норма рентабельності для виробника встановлена в розмірі 20%. Це дуже ресурсно-витратна машина. Тому потрібно або цю «піч» постійно закидати дровами, або оптимізувати режим горіння. - Тоді це скоріше величезна домна, з якої ще належить зробити раціональну грубку. З чого починати? - Все, що ми просимо від уряду - це отримати показники потреб. Знову повертаємося до чисельності та структури Збройних Сил та розуміємо, що відповіді повинно сформулювати Міністерство оборони та Генеральний штаб. Важливо, щоб кількість необхідних виробів була забезпечена фінансовим ресурсом. Без цього складно будувати будь-які плани щодо реформування галузі та підприємств. Якщо говорити лише про танк «Оплот», то це ефективний зразок, з дійсно унікальними для України інноваціями. Я про ефективну систему управління вогнем, виготовлену заводом «Фотоприлад». Вона забезпечить десять влучень з десяти пострілів в танк супротивника. Але коли говоримо про конкурентність продукції, то мова повинна йти не тільки про тактико-технічні можливості того чи іншого зразка. Ціна також повинна бути конкурентною, щоб забезпечувати підприємству можливості технологічного розвитку. - Чи немає ризику, що, чекаючи на відповіді від Міноборони, ви потрапите в те саме зачароване коло: чим пізніше прийнято рішення - тим дорожче все обійдеться? - Єдина паличка-виручалочка - це експортні поставки. Ми співпрацюємо з іноземними замовниками. І ми працюємо над продовженням програм по поставках. Рішення будуть прийняті з урахуванням інтересів держави та прогнозованого розвитку економічного та військового «поля». - Чи будете Ви прикладати зусилля для вирівнювання взаємин «Укроборонпрому» з Міністерством оборони? - У нас налагоджені добрі робочі відносини з Міністерством оборони. - Міноборони та інші силовики ось-ось отримають самостійне право на здійснення імпорту зброї та техніки зарубіжного виробництва. Це те, чим раніше займалися спецекспортери. На вашу думку, чи військові впораються з новим для себе завданням? - Ми будемо їм допомагати. Міністерство оборони при здійсненні самостійних закупівель по імпорту дійсно зіткнеться з певними проблемами. І проблеми ці стосуватимуться формування ефективних органів закупівлі, залучення людей зі знанням мов. І, що ще більш складно, зі знанням всіх плюсів та мінусів зарубіжної техніки, включаючи нюанси її застосування в наших умовах. З досвіду, напрацьованого за три останні роки компанією «Укрспецекспорт», можу сказати – у нас на базі науково-технічного управління створено якісний інструментарій, бази даних по імпортних закупівлях. Напевно, перейти на нову систему швидко не вийде, але на перших етапах становлення надамо допомогу Міністерству оборони. Але я хочу підкреслити – будемо допомагати там, де нас попросять. Для забезпечення чистоти процесу і найбільшої його ефективності. - Але є й інший ризик - це дуалізм в прийнятті рішень у військовому відомстві ... - Отримання повноважень на самостійний імпорт, я сподіваюся, підштовхне Міністерство оборони до реформування системи управління в області замовлень і закупівель. Оскільки часом ці закупівлі нагадують ситуацію, коли чоловік і дружина приходять в магазин купувати спальню. А все може закінчитися покупкою телевізора. Де два українці – там три гетьмани, у нас таке дійсно є. У пошуках союзників і технологій - Як ви оцінюєте роль Наглядової ради у виробленні стратегії розвитку «Укроборонпрому»? - Для мене вона дуже важлива. І я дуже ціную, що у нас сформувався якісний склад Наглядової ради. Я – двома руками за кандидатуру її голови, Михайла Згуровського, яку підтримав і Президент, і Кабмін. Я говорив Михайлу Захаровичу, що ми будемо його часто турбувати. Це стосується модернізації виробництв, нових технологій, матеріалів і так далі. КПІ – один з провідних українських ВНЗ, який зможе допомогти в цьому напрямку. Саме там будуть готувати управлінські кадри для ОПК. Управління цією стратегічною галуззю – це вміння приймати правильні рішення в умовах обмеженості ресурсів і термінів виготовлення і поставок якісного продукту. Але потрібні не тільки управлінці. Необхідно формування та оновлення кадрового складу на заводах, здатного та мотивованого робочого персоналу. Нам потрібно перейти від режиму «один верстат – одна операція – один робочий», до формату сучасних процесингових центрів. - А наскільки ускладнено сьогодні виробництво нових зразків вітчизняної техніки без російських матеріалів і комплектуючих? - Для вирішення галузевих завдань будемо залучати нашу науку. Заділ для цього вже створено. Концерн почав роботу в цьому напрямку. Будемо працювати з Академією наук, галузевими інститутами Міністерства економічного розвитку, іншими державними і приватними організаціями. Наприклад, по металах і спецсплавах колосальна робота проведена запорізьким інститутом «Укрспецсталь». Ряд ключових для нас виробів проектувався ще в Радянському Союзі, на металах і сплавах за відповідними ГОСТами. Їх виготовляли на тій ресурсній базі і сьогодні по багатьох позиціях треба шукати альтернативи. - А як виглядає ситуація з отриманням технологій з боку США і країн Європи? Чи немає відчуття, сформулюю так, вибіркового ставлення до України в питаннях оборонно-промислової та військово-технічної політики? - Україна знаходиться в типовій ситуації. Коли країна бере участь у бойових діях, завжди складно забезпечувати поставки летального озброєння. Оскільки існують обмеження, прийняті в міжнародних організаціях. Як би хто кого не підтримував, але до поставок озброєння починають ставитися обережно з точки зору забезпечення балансу сил, недопущення превалювання однієї сторони над іншою. Це реалії вже більше пов'язані з політикою та конфліктологією. - А зворотний процес? Є спроби обмежити наші дії в роботі з іншими країнами за напрямками спільних оборонних проектів? - Ми будемо виконувати рішення, прийняті державою. Але, звичайно ж, хочемо, щоб рішення приймалися на підставі не тільки політичних, а й економічних чинників. Є історії, які потрібно пам'ятати. Наприклад, відмова України від Бушерського контракту. Тому потрібно відстоювати інтереси країни. - Чи потрібен аудит, який має проводити зарубіжна консалтингова компанія, для оцінки стану нашої оборонної промисловості? - Я одинадцять років працюю в цій сфері. Те, що відбувається на наших підприємствах, знаю і розумію. Зарубіжний аудит, про який говорять, - юридичний і фінансовий. І потім десь там маячить аудит технологічний. Він найбільш складний, і виконавців на нього знайти непросто, якщо взагалі можливо. Оскільки створення технологічного процесу, особливо в галузі озброєння – питання делікатне. Навряд чи ми зможемо залучити фахівця, який будував процеси для виробництва танка «Леопард», під вирішення завдань на заводі Малишева. Дуже багато нюансів в будь-який технологічній карті. Також буде зовсім інша вартість різних технічних рішень. - Тобто, в область технологічного аудиту чужих людей пускати безглуздо, а з іншого боку – навіть небезпечно? - Скоріше безглуздо. На момент залучення фахівців у нас повинні бути чітко сформульовані не загальні, а вузькі завдання, які вимагають рішень. Складний рік - Створення вертикально-інтегрованих структур в оборонній промисловості. «Укроборонпром» буде цим займатися? - Так, це абсолютно правильне рішення, яке я підтримую. Я маю завдання від РНБО і керівництва країни провести «кластеризацію» Концерну, або його розподіл на дивізіони. Це буде зроблено найближчим часом. У дивізіони, за галузевим принципом, увійдуть підприємства з різним рівнем розвитку та ефективності. Головною компанією у дивізіоні буде одне з провідних підприємств галузі. Головні підприємства будуть безпосередньо здійснювати як управління, так і оптимізацію складу самих об'єднань. Майже у всіх кластерах – чи то бронетехніка, кораблебудування, високоточна зброя, радіолокація і далі за списком – на початковому етапі будуть і підприємства, користь від яких - під питанням. Тому процес відсіювання за технічними та економічними критеріями є неминучим. Фахівці галузі менше витратять часу на вироблення правильних технічних і економічних рішень. - Що буде основою для «чистки» кластерів? - Вона буде проходити, звичайно ж, на основі реалізованих проектів, для того, щоб: а) підвищити якість, б) зменшити собівартість і збільшити дохідну частину. Зменшити витрати, збільшити доходи. «Укроборонпром» матиме структуру, розділену на здорові кластери. Але для цього, звичайно ж, потрібні час і зусилля. І, вже в третю чергу, мова піде про кошти. Але вони не настільки значні, як часто декларується. - Чи будуть приватні компанії включатися до складу кластерів? - Резон у цьому є. Залучення приватного сектору до кластерів буде відбуватися на підставі техніко-економічної необхідності. Але перед тим, як підбирати та запрошувати «приватників», ми повинні створити адміністративний скелет цього кластера. І розуміти, для якої задачі шукаємо нових учасників. - Скільки часу відводиться на вирішення завдання «кластеризації»? Тим більше, що вона буде нерозривно пов'язана і з корпоратизацією, і з приватизацією ... - Я розумію підтекст цього питання. Звичайно ж, цей період триватиме більше року. Концерн зацікавлений в скороченні списку підприємств, заборонених до приватизації. Є окремі моменти, де цього робити не можна, враховуючи стратегічні інтереси держави. Такі підприємства, які не підлягають приватизації, є і в Сполучених Штатах Америки. У Штатах навіть приватні підприємства, якщо це пов'язано з критичними технологіями, щільно контролюються державою. Але в цілому ринок - це найкращий регулятор. - З урахуванням Вашого минулого досвіду і знань, які чинники – політичні, організаційні, фінансові – будуть найбільш помітно впливати на виконання «Укроборонпромом» заявлених завдань? Вибори парламенту і Президента приймаєте до уваги? - Вибори чергуються і у нас, і в Сполучених Штатах, і всюди. Але для мене завдання на цей складний рік зрозуміле. На підставі знань і навичок, які я маю, потрібно забезпечити розвиток галузі. Якщо зараз якісно не реформуємо ОПК, то втратимо знання і напрацьовані переваги. Один з ризиків – можливість колосального відтоку фахівців. - Ви говорите про відтік наших фахівців до США, країн Європи, Китай, Саудівську Аравію? - Так. Кількість збройних конфліктів збільшується, попит на фахівців такого профілю зростає. Багато країн створюють власні «Оборонпроми». Наприклад, в тій самій Саудівській Аравії сформовано «Саудіан Арабіан Мілітарі Індастрі». Це - державна структура, яка повинна дати поштовх розвитку оборонної промисловості. Якщо ми не створимо умов тут, то економічні фактори гратимуть не на нашу користь. Звичайно ж, є питання національної безпеки, ми можемо обмежити імміграцію фахівців, але цей захід є штучним. Все має бути природно. Люди повинні отримувати гідну зарплату, працювати в гідних умовах. - Тобто, за великим рахунком, Ви говорите про те, що в «оборонці» потрібно повернутися обличчям до людей, що раніше абсолютно ігнорувалося? - Я не готовий давати оцінку, як було раніше. У мене вперше волею долі з'явилася можливість реалізувати те, що потрібно було зробити давно. І я налаштований це робити. А ревізія – річ малопродуктивна. Є, звичайно, речі критичні, їх необхідно розслідувати і робити висновки. Але якщо говорити про щоденне життя, я не хочу витрачати час на аналіз того, що було. «Укроборонпром» сьогодні – це реальний сектор економіки зі своїми проблемами. Так, можуть бути питання щодо правового статусу, що Концерн створений як гібрид органу виконавчої влади, і господарюючої структури – і так далі. Але моя точка зору така. У нас немає часу пересідати з місця на місце, створюючи нові структури. Я повторюю – з позиції «Укроборонпрому» можна реформувати оборонну галузь. При професійному і сумлінному ставленні до справи.

«Укроборонпром» за останні 3,5 роки пережив докорінні зміни, які стали фундаментом подальшого розвитку найбільшого об‘єднання державних підприємств оборонно-промислового комплексу України. Протягом 3,5 останніх років «Укроборонпром», під час війни, неухильно змінювався, тримаючись вектору прозорості, впровадження стандартів НАТО, використання сучасних бізнес-моделей управління, залучення приватних підприємств та переходу від ремонту старої радянської техніки до високотехнологічних наукоємних розробок. Про це розповів Роман Романов на засідання Наглядової Ради, до якої, за ініціативи Концерну увійшов Ентоні Тетер, екс-керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA). Озброєна армія Підприємства «Укроборонпрому» на 100% виконали всі Державні оборонні замовлення, направивши у війська бронетехніку, літаки, вертольоти, системи ППО, артилерійські системи, ракетне озброєння та іншу зброю. Від «Укроборонпрому» з 2014 року українське військо отримало 18 615 одиниць військової техніки та озброєння, з яких 6 025 - абсолютно нові та модернізовані зразки. Варто нагадати, що у найскладніші часи напружених боїв, фахівці «Укроборонпрому» працювали безпосередньо у зоні АТО у складі виїзних ремонтних бригад, повертаючи понівечену у боях техніку до ладу. Силами цих бригад у польових умовах відремонтовано більше двох тисяч одиниць техніки. І попри обмежені ресурси та війну, за роки «Укроборонпром» перейшов від ремонту радянської техніки до створення нових передових зразків техніки та озброєння. Саме за останні роки свої перші польоти виконали Ан-132D та ударний безпілотник «Горлиця», були здійсненні випробування високоточної ракетної зброї - «Вільхи» та крилатої ракети за проектом «Нептун», а також десятки інших найменувань озброєння, призначених, в першу чергу, для армії України. Українська армія почала отримувати високоточні протитанкові ракети «Стугна» та «Корсар», найбільш захищені БТР-4, модернізовані ударні вертольоти та літаки. І якщо у 2014 році армія отримувала озброєння, якого ледве вистачало на один взвод, то тепер «Укроборонпром» передає техніку батальйонними комплектами. Коштом «Укроборонпрому» Частка «Укроборонпрому» у Державних оборонних замовленнях, за весь час - 59,6%, за якими підприємства Концерну отримали від Міноборони, Нацгвардії та інших силових структур 15,8 млрд грн. В цей же час, самі заводи «Укроборонпрому» з 2014 року сплатили до бюджетів 17,2 млрд грн у вигляді податків та зборів. Тобто «Укроборонпром» сам, завдяки своїй господарський діяльності, оплатив кожну одиницю озброєння, яка була ним виготовлена для українських військ за Держоборонзамовленням. При цьому сплативши за всі необхідні матеріали, за воду та світло, виплативши працюючим робітникам зарплатні та ще додатково перерахувавши 1,4 млрд грн до бюджетів. Від збитків до мільярдних прибутків Простою мовою цифр. У 2014 році підприємства «Укроборонпрому» показали 0,92 млрд грн збитків, а, за оперативним даними 2017 року, чистий прибуток підприємств Концерну у 2017 році становив 1,5 млрд грн. В цей же час, якщо у 2014 році чистий дохід від реалізації продукції та послуг становив 16 млрд грн, то у 2017 цей показник зріс майже у два рази, до 28 млрд грн. А середня зарплатня по всім підприємствам Концерну зросла майже у три рази і зараз становить 9 018 грн, що на 36% більше ніж в середньому по Україні. Драйвер економіки Перетворившись із збиткових підприємств на промислові флагмани областей та бюджетоутворюючі підприємства для міст, підприємства «Укроборонпрому» стали справжнім драйвером економіки. В той час, коли у витратній частині бюджету України немає жодного рядка зі словом «Укроборонпром», сам Концерн сплатив з 2014 по 2017 роки більше 17,2 млрд податків та зборів до бюджетів всіх рівнів. Лише 7 підприємств «Укроборонпрому» Миколаївської області за цей час сплатили більше 2,5 млрд податків, 5 підприємств Харківщини - 1,8 млрд. Навіть лише нещодавно запущене нове підприємство ДП «Електричні системи», яке випустило першу продукцію у жовтні 2017 року, вже збагатило бюджети на 12,6 млн грн. Залучення приватних підприємств у справу імпортозаміщення 2014 рік став роком розірвання потужних ланцюгів, які з‘єднували українських обороно-промисловий комплекс з Росією. Розпочата «Укроборонпромом» програма імпортозаміщення, в першу чергу, спиралась на потужності сотень українських підприємств, що не входять до Концерну, але які взяли на себе постачання цілої низки комплектуючих. Зараз 447 підприємств по всій Україні, з яких 65-70% відносяться до малого та середнього бізнесу, постачають понад 4,5 тисячі одиниць критичних для всієї обороноздатності України виробів та складових частин. Фактично, своєю програмою імпортозаміщення, «Укроборонпром» не тільки знищів залежність української «оборонки» від РФ, а і залучив український приватний бізнес до роботи над обороноздатністю України. Докорінна прозорість За два роки до того, як Prozzoro стала обов‘язковою, у 2014 році «Укроборонпром» запровадив систему прозорих електронних торгів на своїх підприємствах. Фактично, ця система і стала основою для Prozzoro. І саме «Укроборонпром» став першим серед промислових об'єднань хто зробив систему закупівель прозорою та відкритою. Завдяки цьому рішенню «Укроборонпромом» було зекономлено більше 1,4 млрд грн, зареєстровано понад 40 тисяч постачальників та проведено понад 96 тисяч тендерів. І за весь цей час «Укроборонпром» не засекретив жодної закупівлі. Власна антикорупційна програма У 2014 році однією з головним задач для центрального офісу «Укроборонрому» стала боротьба із корупцією на підприємствах Концерну. Окрім запровадження прозорих тендерів, було прийнято рішення створити спеціальну внутрішню службу, задачею якою стала проведення антикорупційних заходів зі збирання матеріалів щодо порушень та інформування правоохоронних органів. Завдяки роботі цієї внутрішньої служби з 2014 року було зібрано 185 матеріалів щодо порушень на підприємствах «Укроборонпрому» на загальну суму у 950 млн грн. Всі ці матеріали були передані до СБУ, прокуратури, МВС ті інших правоохоронних органів, ставши основою для 42 кримінальних впроваджень. В цей же час 28 керівників підприємств було відсторонено від посад, а ще 70 службових осіб було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Перший в історії міжнародний аудит «Укроборонпром» стане першим в історії України державним промисловим об‘єднанням, яке пройде міжнародний аудит, що є однією з головних умов масштабної трансформації Концерну. Досі ще ніхто не залучав на умовах відкритих прозорих тендерів провідні консалтингові компанії світового рівня. Завдяки цим заходам буде розроблено найбільш дієві засоби задля розвитку всієї оборонної промисловості та подальшої євроатлантичної інтеграції всього оборонно-промислового комплексу України. Це дозволить прозоро та раціонально оцінити активи всього «Укроборонпрому», розробити чіткий план корпоратизації підприємств з подальшою можливістю створення ефективних виробничих кластерів. Це дозволить Концерну створити прозорі структури управління, залучити приватних інвесторів та інтегрувати українську оборонну промисловість у загальносвітову систему та ринок. Вектор на стандарти НАТО З 2014 року єдиним вектором розвитку всіх підприємств «Укроборонпрому» став перехід на стандарти НАТО. Завдяки цьому в Україні вже створюється озброєння, яке максимально адаптоване до прийнятих у Альянсі критеріїв, в першу чергу, мова йде про авіацію та бронетехніку. «Укроборонпрому» бере постійну участь у програмах НАТО, починаючи від досліджень у рамках NIAG та приєднання до бази постачальників NSPA, до отримання сертифікатів НАТО з модернізації бойових літаків та гелікоптерів. А окрему позицію у цілому ряді спільних програм займе реалізація авіатранспортних перевезеннях за програмою SALIS. Саме у останні роки «Укроборонпром» став на постійній основі брати участь у спільних розробках с країнами-членами НАТО, серед яких створення нових основних бойових танків, військово-транспортних літаків, артилерійських систем, засобів спостереження та розвідки, стрілецької зброї та інших видів озброєння. Те, що ще десять років назад здавалось фантастикою - сьогодні стало реальністю втіленою у металі. Нове виробництво та освіта Вперше за довгі роки незалежності України «Укроборонпром» почав розвивати виробничі потужності. За останні 4 роки були відкриті нові технологічні лінії, цехи, стапеля, чи не вперше за весь час незалежності України. Більш того, в цьому році «Укроборонпром» вперше відкрив нове підприємство - ДП «Електричні системи», яке забезпечить роботою 2,5 тисячі фахівців і наповнить бюджет України мільйонами податкових відрахувань. В цей же час, «Укроборонпром» та провідні виші України почали розширену співпрацю, за якою студенти та викладачі долучились до розробок та виробництва озброєння. Більше 9 тисяч студентів пройшли практику на підприємствах Концерну, з яких понад 750 були працевлаштовані. Всі ці зміни стали результатом роботи 80-тисячного колективу «Укроборонпрому», який працює на понад 130 підприємствах Концерну. І це було зроблено у найстрашніший час боротьби України проти країни-агресора за свою територіальну цілісність та своє існування взагалі. Наглядова Рада «Укроборонпрому» схвалила звіт Романа Романова, відмітивши колосальну роботу, яка була проведена екс-очільником Концерну та його командою. «Зміни разючі, ми вдячні Роману Романову та його команді за роботу», - заявив Голова Наглядової ради Михайло Згуровський. У свою чергу Ентоні Тетер також відмітив величезний прогрес, який був зроблений за 3,5 «Укроборонпромом».

У 2017 році Державний концерн «Укроборонпром» розпочав практичний етап свого реформування - комплексну трансформацію, яка включає стратегічне планування, міжнародний аудит та реструктуризацію. Вперше в історії України буде здійснюватися така масштабна трансформація державного промислового об’єднання і для виконання такого завдання буде залучена провідна консалтингова компанія, або навіть консорціум компаній світового рівня, які мають потужний ефективний досвід роботи в сфері оборонної промисловості. Для вибору такої компанії в «Укроборонпромі» вже працює Тендерний комітет, який проведе всі необхідні заходи за процедурою «конкурентного діалогу». Завдяки цим заходам буде розроблено найбільш дієві засоби задля розвитку всієї оборонної промисловості України. Трансформація «Укроборонпрому» буде відповідати вимогам євроатлантичної інтеграції України. Вона передбачатиме відкритість такого промислового гіганта, як «Укроборонпром», посилить міжнародну кооперацію та інноваційність процесів. У свою чергу, залучення стратегічних консультантів дозволить прозоро та раціонально оцінити активи всього «Укроборонпрому», розробити чіткий план корпоратизації підприємств з подальшою можливістю створення ефективних виробничих кластерів. Корпоратизація підприємств Концерну дозволить створити прозорі структури управління, Наглядові ради, встановити єдині загальноприйняті правила, в тому числі - для міжнародних інвесторів. У 2017 році також були зроблені перші кроки у корпоратизації підприємств «Укроборонпрому» - розпочалась процедура з підготовки до корпоратизації двох провідних підприємств: ДП «Антонов» та ДП «Завод 410 Цивільної авіації». Саме корпоратизація дозволяє здійснити перехід до сучасних західних систем управління підприємствами, шляхом їх реорганізації в публічні акціонерні товариства, 100% акцій яких належить державі. Ця реорганізація відкриває дорогу українським та іноземним партнерам, які отримають чіткі загальновизнані у світі правила інвестування. Це дозволить наростити виробництво, модернізувати устаткування, масштабувати наукову діяльність, розпочати нові перспективні проекти. Необхідно зазначити, що такі світові гіганти авіабудування, як Boeing, Airbus та Lockheed Martin, є саме акціонерними товариствами. У відповідності до планів реформи, ДП «Антонов» та ДП «Завод 410 Цивільної авіації», що входять до складу Концерну, пройдуть складну процедуру інвентаризації та оцінки майна, яку мають здійснити обрані на відкритому тендері авторитетні компанії. Після чого, будуть випущені і передані державі всі 100% акцій підприємств.

Державний концерн «Укроборонпром» розпочав практичний етап свого реформування – комплексну трансформацію, яка включає стратегічне планування, міжнародний аудит та реструктуризацію. Про це повідомило керівництво «Укроборонпрому» на прес-конференції, присвяченій стану свого реформування та подальших планів. Вперше в історії України буде здійснюватися така масштабна трансформація державного промислового об'єднання і для виконання такого завдання буде залучена провідна консалтингова компанія, або навіть консорціум компаній світового рівня, які мають потужний ефективний досвід роботи в сфері оборонної промисловості. Для вибору такої компанії в «Укроборонпромі» вже створено Тендерний комітет, який проведе всі необхідні заходи за процедурою «конкурентного діалогу». «Ми маємо лише одну спробу задля реалізації проекту такого масштабу, саме тому ми прагнемо залучити найкращих фахівців аби здійснити це найефективніше», – зазначив Заступник генерального директора «Укроборонпрому» Володимир Кострицький. Він додав, що завдяки цим заходам буде розроблено найбільш дієві засоби задля розвитку всієї оборонної промисловості України. «Трансформація »Укроборонпрому« буде відповідати вимогам євроатлантичної інтеграції України. Вона передбачатиме відкритість такого промислового гіганта як »Укроборонпром«, посилить міжнародну кооперацію та інноваційність процесів», – заявив Заступник генерального директора із зовнішньоекономічної діяльності Денис Гурак. Спікери пояснили, що залучення стратегічних консультантів дозволить прозоро та раціонально оцінити активи всього «Укроборонпрому», розробити чіткий план корпоратизації підприємств з подальшою можливістю створення ефективних виробничих кластерів. Володимир Кострицький зауважив, що корпоратизація підприємств Концерну дозволить створити прозорі структури управління, Наглядові ради, встановити єдині загальноприйняті правила, в тому числі - для міжнародних інвесторів. «Корпоратизація – єдиний швидкий і ефективний шлях залучення іноземних інвестицій», – сказав заступник. Співголова Незалежного антикорупційного комітету оборони TI-Ukraine Олег Рибачук зазначив, що «Укроборонпром» став першим партнером Transparency International в Україні. «Наш комітет працює вже рік і разом з Концерном прагне наблизити ОПК до міжнародних стандартів його діяльності. Сьогодні ми вітаємо цей важливий та послідовний крок реформування «Укроьоронпрому», - додав він. Важливо зазначити, що представники Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони, який був створений «Transparency International-Великобританія» та «Transparency International-Україна», приєднались до процесу трансформації оборонно-промислового комплексу України. Наприклад, у складі вищезазначеного Тендерного комітету працює експерт Transparency International.  

Фахівці Державного концерну «Укроборонпром» та Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) спільно визначать кваліфікаційні вимоги для подальшого проведення тендеру аби залучити міжнародну консалтингову компанію в рамках стратегії реформування.
 Залучення провідної міжнародної компанії з глобальним досвідом до трансформації та оптимізації діяльності – важливий етап процесу реформування «Укроборонпрому» відповідно до найкращих міжнародних практик. Сформований Transparency International Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони, після ряду робочих зустрічей із керівництвом «Укроборонпрому», підтвердив свою готовність взяти участь у створенні спеціальних кваліфікаційних вимог для міжнародної аудиторської компанії, яка буде обрана під час тендеру для роботи з аналізу фінансовоїта господарсько-економічної діяльності Концерну. 
 «В рамках реалізації реформи оборонно-промислового сектору, актуальним напрямком є трансформація підприємств-учасників Державного Концерну »Укроборонпром« та корпоратизація підприємств Концерну відповідно до стандартів корпоративного управління, які затверджені Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку», – зауважив Заступник генерального директора з зовнішньоекономічної діяльності Концерну Денис Гурак.
 В свою чергу, НАКО буде оцінювати прозорість процесу відбору консультанта та відповідність кращим міжнародним практикам та світовим стандартам. Попередні консультації триватимуть до кінця березня. Після того «Укроборонпром,» спільно з НАКО, розробить технічне завдання і проведе тендер на закупівлю зазначених послуг.
Окрім того, Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони взяв на себе завдання з організації роботи консультантів з продовження впровадження міжнародних стандартів корпоративного управління, а також залучення фінансування.
«НАКО буде сприяти прозорій співпраці з консультантами та забезпечить експертів для впровадження принципів ОЕСР в сфері управління Державного концерну »Укроборонпром", – наголосив співголова антикорупційної організації Олег Рибачук.

Держконцерн «Укроборонпром» запропонував міжнародній громадській організації з боротьби з корупцією Transparency International взяти участь у реформуванні Концерну. Така пропозиція пролунала під час зустрічі керівництва «Укроборонпрому» та Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони, який був створений «Transparency International-Великобританія» та «Transparency International-Україна». «Ми знаходимо сектор та досліджуємо його, знаходимо проблематику та даємо свої рекомендації, наполягаючи на тому, щоб вони були втілені у життя. »Укроборонпром« є основним фактором обороноздатності України та зараз знаходиться у стані реформування. Ми впевненні, що знайдемо спільну мову та розпочнемо співробітництво», - заявив під час зустрічі співголова комітету Драго Кос, колишній голова органу Ради Європи з антикорупційного моніторингу GRECO та діючий голова робочої групи Організації економічного співробітництва та розвитку з питань хабарництва. Слід зазначити, що Комітет співочолює Олег Рибачук, голова Правління Centre UA, співініціатор руху «Чесно», колишній Віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції та Голова Адміністрації Президента. До складу Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони також входить Севгіль Мусаєва-Боровик, головний редактор інтернет-видання «Українська правда», Володимир Огризко, колишній Міністр закордонних справ, перший заступник Секретаря РНБО України, генерал-лейтенант Британської армії Тімоті Еванс, колишній командир Союзного корпусу швидкого реагування НАТО та інші особи. «Укроборонпром» розширює співробітництво з НАТО та розвивається у напрямі інтеграції у євроатлантичні інститути. Саме така співпраця є запорукою вдалого реформування оборонно-промислового комплексу, що є одним із головних завдань Концерну«, - підкреслив під час зустрічі Генеральний директор »Укроборонпрому« Роман Романов. Нагадаємо, що виконання державного оборонного замовлення 2016 року станом на 19 грудня знаходиться на рівні 99%. Про це повідомив Заступник Міністра оборони України, генерал-лейтенант Ігор Павловський під час підсумкової наради за результатами 2016 року, яка пройшла у Державному концерні »Укроборонпром".