Чистий прибуток ДК “Укроборонпром” за 2020 рік збільшився на 108,36% у порівнянні з 2019 роком і становить 2,5 млрд грн (1,2 млрд грн у 2019 році). Зазначимо, що виконання фінансового плану за 2020 рік склало 121,9% (запланований чистий прибуток становив 2,096 млрд грн). У 2020 році також покращились майже всі основні показники: дохід зріс на 5%, операційний прибуток в 2,5 раза, а операційна маржа досягла 13% (зростання в 2,3 раза). Чистий дохід ДК “Укроборонпром” за 2020 рік збільшився на 1,7 млрд грн порівняно з минулим роком і склав 37,4 млрд грн. Операційний прибуток ДК “Укроборонпром” у 2020 році склав 4,9 млрд грн (1,4 млрд грн у 2019 році). Портфель замовлень підприємств Концерну збільшився на 21% в 2020 році. Зокрема, спостерігалося збільшення кількості нових замовлень у прямому продажу та державному оборонному замовленні (73% та 79% відповідно). «Нашими завданнями на 2021 рік є: збільшення виробництва і забезпечення вчасного та якісного виконання контрактів у рамках державного оборонного замовлення, яке вже пройшло погодження Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки; зростання показників експорту товарів та послуг, результатом чого має стати повернення України до першої десятки країн – лідерів глобального ринку зброї. І, звичайно, успішне проведення комплексної реформи державного ОПК», – заявив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Крім того, на тлі падіння виробництва у всіх галузях вітчизняної промисловості, попри затримку у фінансуванні державного оборонного замовлення (ДОЗ) на понад 3 місяці, пізню контрактацію підприємств, яка розпочалася лише у ІІ кварталі поточного року, а також обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу й карантинними заходами, підприємства ДК “Укроборонпром” змогли виконати контракти за державним оборонним замовленням (ДОЗ) на 100%.

Сьогодні Туреччина відзначає День національного суверенітету і День захисту дітей. 23 квітня 1920 року Мустафа Кемаль Ататюрк виступив на Великому національному зібранні з промовою, в якій закликав впровадити засади нової, незалежної, світської та сучасної республіки, яка мусить прийти на зміну Османській імперії. Український і турецький народи мають давню історію взаємин. Зокрема, Туреччина стала однією з перших країн, які визнали Українську Народну Республіку, а потім нашу незалежність 30 років тому. Дякуємо Анкарі за незмінну послідовну позицію щодо суверенітету та територіальної цілісності України. Щиро вітаємо суспільство Турецької Республіки із Днем національного суверенітету і Днем захисту дітей. Туреччина є стратегічним партнером України. Розвиток співпраці між оборонно-промисловими комплексами є послідовною політикою обох країн, і Укроборонпром всіляко сприяє зміцненню ділових стосунків. Тож щиро вітаємо весь турецький народ зі святом. Бажаємо миру, злагоди, процвітання та розвитку!

Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» (ЖБТЗ), яке входить до складу Укроборонпрому, передало українським військовим чергову партію БМП-2. Роботи виконані з випередженням графіка та за умов обмеженого фінансування. Техніку передано відповідно до умов державного контракту, повністю готовою до бойового застосування. Це вже друга передача військової техніки від ЖБТЗ до Збройних сил України у поточному році. «Колектив заводу завжди відповідально ставився, ставиться і буде ставитися до свого безпосереднього обов’язку щодо зміцнення обороноздатності України. Особливо у цей непростий час», – зауважив керівник підприємства Геннадій Гращенков. Нагадаємо, що 19 квітня Геннадія Гращенкова було призначено новим керівником державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод». [gallery size=«medium» columns=«5» ids=«12552,12547,12548,12551,12550»] ДП «Житомирський бронетанковий завод» займається глибокою модернізацією та капітальним ремонтом бойової і спеціальної техніки різних модифікацій: БМП, БРЕМ, БМД, а також машин на їх базі.

У четвер, 22 квітня, за участю генерального директора ДК “Укроборонпром” Юрія Гусєва відбулася пресконференція на тему “Приватизація недіючих оборонних підприємств: скидання баласту чи інвестиція у їхній розвиток?”. Експертна організація StateWatch, що виступила організатором заходу, провела аналіз фінансово-господарського стану 17 недіючих оборонних підприємств, які за рішенням Уряду були передані Укроборонпромом на приватизацію. Так, StateWatch перепідтвердила, що жодне з відчужених підприємств упродовж багатьох років не виконувало роботи в рамках державного оборонного замовлення для армії. Навіть більше: 16 з 17-ти підприємств не мали прав на жодну інтелектуальну власність. «На 15 підприємствах в різні періоди взагалі було зупинено виробництво. Зокрема, до 2010 року припинили діяльність 4 підприємства, протягом 2010–2013 років – ще 8, упродовж 2014–2015 років зупинилася робота ще на трьох підприємствах”, – зазначив голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський. Своєю чергою, генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв поінформував, що декілька місяців тому звернувся до правоохоронних органів із проханням провести перевірку можливого порушення законодавства у попередні періоди, що призвело до банкрутства підприємств ОПК. »Підприємства, які ми передали на приватизацію, не тільки не забезпечують Збройні сили України необхідним озброєнням та військовою технікою, але й обтяжують ОПК своєю неефективністю та боргами. Фактично вони не є підприємствами ОПК. Це залишки майна – розграбованого, пошматованого, – яке може стати об'єктами для інвестицій або створення промислових чи непромислових майданчиків”, – розповів Юрій Гусєв. Крім того, на думку генерального директора Концерну, питання оптимізації структури Укроборонпрому розглядатиметься ним разом з Урядом і надалі, аби зробити її максимально потужною та ефективною. “Приватизація недіючих оборонних підприємств – це частина великої реформи державного ОПК. Законопроєкт №3822, що проголосований у першому читанні та чекає на друге, – це фундамент для трансформації й глибокої всеосяжної реформи Укроборонпрому. Головним завданням ОПК України на сьогодні є якісне та своєчасне забезпечення ЗСУ озброєнням і військовою технікою”, – підсумував очільник Концерну. Голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко наголосив: “Фонд державного майна готовий взяти на себе зобов'язання знайти ефективного інвестора для цих об'єктів. Держава отримає від приватизації поповнення бюджету, нову базу для оподаткування, інвестор – можливість налагодити успішний бізнес, місцева громада – розвиток території та нові робочі місця”. Онлайн-аукціон з приватизації першого об’єкта із переліку переданих Укроборонпромом – ПАТ “Херсонський завод “Судмаш” – відбудеться вже 30 квітня.

У четвер, 22 квітня, в рамках виконання доручення Президента України Володимира Зеленського про розвиток експорту та розширення військово-технічного співробітництва відбулася зустріч генерального директора Укроборонпрому Юрія Гусєва з військовою делегацією Шрі-Ланки на чолі з Командувачем Військово-повітряних сил цієї країни, маршалом авіації Сударшаною Патираною. Під час заходу були обговорені перспективи співпраці в авіаційній галузі. Укроборонпром зацікавлений у розвитку партнерства зі Шрі-Ланкою та отриманні нових замовлень на послуги з авіаремонту та постачання продукції до цієї країни. Прагнення до зміцнення відносин у військово-технічній сфері є й у іноземної сторони. «Наші авіаційні підприємства мають потужну виробничу базу та висококваліфікованих працівників, – зазначив Юрій Гусєв. – Ми пропонуємо не лише якісний ремонт техніки, а й високотехнологічні повітряні судна: універсальні сучасні транспортні літаки Ан-178, які можуть використовувати військові та цивільні структури. Я впевнений, що співпраця Укроборонпрому та Шрі-Ланки буде розвиватися і в нас попереду чимало великих спільних проєктів». Також під час візиту в Україну делегація Шрі-Ланки відвідає три підприємства Концерну: ДП «Завод 410 ЦА», ДП «Антонов» і ДП «Авіакон», де ознайомиться з виробництвом і технологіями капремонту, модернізації та будівництва авіаційної техніки. [gallery size=«medium» link=«file» ids=«12531,12528,12529,12530,12532,12537»]

Сьогодні, 21 квітня 2021 року, детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури проводили слідчі дії у службових приміщеннях одного із спецекспортерів Укроборонпрому. Органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження від 17 квітня 2018 року перевіряється причетність колишніх та чинних службових осіб спецекспортера до незаконного заволодіння протягом 2014–2015 років грошовими коштами на суму понад 140 тис. євро (3,49 млн грн за курсом НБУ) шляхом укладання фіктивного договору про надання послуг та актів виконаних робіт, які фактично не надавались. Наразі Укроборонпром та спецекспортер працюють у штатному режимі, забезпечують усебічне сприяння працівникам НАБУ і надають необхідну інформацію та документи у межах, визначених чинним законодавством.

Кабінет Міністрів України додав до переліку компаній, які можуть самостійно експортувати власні товари (в т.ч. послуги) військового призначення, підприємство – учасника Укроборонпрому – Одеський авіаційний завод. Відповідні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 1999 року № 1228 «Про надання суб’єктам господарювання повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю» було ухвалено на засіданні Уряду сьогодні, 21 квітня. ДП «Одеський авіаційний завод» також отримало дозвіл на імпорт товарів (у т.ч. послуг) військового призначення для потреб власного виробництва. Повноваження на експортно-імпортні операції діє до 1 липня 2025 року з автоматичним продовженням ще на 5 років за відсутності застережень у Державної служби експортного контролю. Раніше Одеський авіаційний завод здійснював зовнішньоекономічну діяльність через спецекспортерів. Нині підприємство має змогу вести маркетингову роботу самостійно, завойовуючи нові ринки збуту для своєї продукції. Станом на сьогодні експорт та імпорт товарів військового призначення мають право здійснювати 22 підприємства Укроборонпрому. Державне підприємство «Одеський авіаційний завод» – одне з найстаріших авіаційних підприємств України та Європи, створене у 1911 році. Спеціалізується на ремонті літаків МіГ-21, МіГ-23, МіГ-27, Л-39; модернізації літаків МіГ-21 і Л-39; ремонті агрегатів літаків МіГ-29, Ан-12, Ан-24, Ан-26 і Як-40; ремонті авіаційних двигунів різних марок та їхніх агрегатів; сервісному обслуговуванні; виготовленні запасних частин і навчанні персоналу.

Державне підприємство «Антонов», яке входить до складу Укроборонпрому, передасть свою будівлю в управління Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з метою реструктуризації своєї заборгованості перед державним бюджетом України. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України сьогодні, 21 квітня. Наразі заборгованість «Антонова» перед державою становить близько 424 мільйонів гривень. Вона виникла внаслідок випуску у 2009 році ДП «Київський авіаційний завод «Авіант», правонаступником якого є ДП «Антонов», облігацій на суму 858 млн грн під державні гарантії. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України ДП «Антонов» передасть свою будівлю площею 4 285,70 кв. м, що знаходиться на проспекті Перемоги, 41, в управління ВАКС. Це дасть можливість зменшити заборгованість авіапідприємства майже вдвічі: згідно з незалежною оцінкою, ринкова вартість згаданої нежитлової будівлі становить майже 213 млн грн (з ПДВ). «Ця будівля ніколи не використовувалася у виробничих цілях і фактично була непрофільним активом для ДП «Антонов», що потребувало чималих коштів на її утримання. Завдяки рішенню Уряду Вищий антикорупційний суд отримає необхідні приміщення, а авіапідприємство зменшить свої борги», – зазначив заступник генерального директора Укроборонпрому з управління активами Мустафа Найєм. Нагадаємо, 18 червня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості Державного підприємства «Антонов» щодо уточнення питань реструктуризації заборгованості з метою створення передумов для забезпечення ВАКС приміщенням» (3350).

Виконуючим обов’язки директора Херсонського державного заводу «Палада» призначено Сергія Тарасова, який раніше обіймав посаду заступника директора цього підприємства з економіки та планування. Пан Сергій працює на заводі з 2013 року. Він розробив і впровадив на підприємстві систему оперативного обліку товарно-матеріальних цінностей та систему обліку трудомісткості на основних замовленнях. Також на заводі Сергій Тарасов здійснював контроль за ціноутворенням, курував відділ праці та заробітної плати та бюро планування виробництва. «Я докладатиму всіх зусиль задля подальшого розвитку підприємства та підвищення конкурентоспроможності нашої продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках», – зазначає Сергій Тарасов. У керівника багатий досвід створення та реалізації стратегічних проєктів, зокрема фінансових, і проведення переговорів з іноземними замовниками. Сергій Тарасов має дві вищі освіти: він закінчив Херсонський державний технічний університет і Міжнародний університет бізнесу і права.

Сьогодні, 20 квітня, відбувся запуск Школи професійного розвитку інженерів-конструкторів – спільного проєкту Державного концерну «Укроборонпром» і Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Реалізація навчальної програми в рамках виконання доручення Президента України Володимира Зеленського є частиною договору про співробітництво між Концерном та КПІ, укладеного в лютому цього року. «Сьогодні оборонно-промислова галузь має відчутний брак кадрів. Середній вік конструкторів на наших підприємствах становить близько 60 років. Це означає, що зараз саме час виховувати нове покоління українських інженерів-конструкторів», – заявив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Він також наголосив, що Концерн активно працює над перезавантаженням змісту своєї роботи, спрямуванням її до науково-технічного розвитку, приділяючи увагу інноваціям, новітнім оборонним технологіям, а також освіті. У свою чергу, ректор КПІ імені Сікорського Михайло Згуровський зауважив, що певні знання багатьох талановитих українських конструкторів потребують оновлення, особливо в частині інструментів і їх роботи в сучасних умовах. «Саме тому КПІ спільно з Укроборонпромом і Міністерством освіти і науки України на постійній основі працюватиме в цьому напрямі, розуміючи, наскільки це важливо для держави», – додав він. Навчальний курс Школи буде побудовано на трьох основних модулях: системна інженерія, сучасні інформаційні технології у проєктуванні та виробництві наукоємної продукції, а також інноваційний розвиток підприємства й управління інноваційними проєктами і програмами. Нагадаємо, що окрім запуску Школи професійного розвитку інженерів-конструкторів співробітництво між Укроборонпромом та КПІ передбачає створення програми підготовки інженерів-конструкторів імені Олега Антонова. [gallery columns=«4» size=«medium» ids=«12455,12454,12452,12453»]

Новим директором Державного підприємства “Житомирський бронетанковий завод” призначено Геннадія Гращенкова, якого було представлено трудовому колективу у понеділок, 19 квітня. Нинішній керівник заводу є випускником Харківського політехнічного інституту. З 1997 року він працював на Державному підприємстві «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова» (ДП «ХКБМ»), яке теж входить до складу Державного концерну «Укроборонпром». В ДП «ХКБМ» Геннадій Гращенков пройшов шлях від інженера-конструктора до головного конструктора з серійних виробів. Він є автором низки винаходів і патентів, а також статей у науково-технічних виданнях. «Моє першочергове завдання – своєчасне та якісне виконання державного оборонного замовлення. Також серед пріоритетів збереження і розвиток наявного людського та технічного потенціалу підприємства, який є досить значним. Я впевнений, що з нашим колективом ми спроможні підвищити обороноздатність країни в цей непростий час», – заявив він, коментуючи своє призначення. На Житомирський бронетанковий завод Геннадій Гращенков прийшов на заміну Олексію Жуковцю, якого нині призначено гендиректором ДП «НВК Газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект». На сьогодні ДП «Житомирський бронетанковий завод» переважно здійснює капітальний ремонт та модернізацію бойової і спеціальної техніки, а саме: БМП, БМД, а також машин на їх базі. [gallery columns=«2» link=«file» size=«medium» ids=«12427,12426»]

ДП «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство» (ХДАВП), що входить до складу Укроборонпрому, отримало нового керівника. Ним став ексочільник ДП «Антонов» та ексочільник самого ХДАВПу Олександр Кривоконь. Про це стало відомо під час пресбрифінгу та зустрічі керівництва Концерну з трудовим колективом підприємства сьогодні, 19 квітня. Олександр Кривоконь заступив на посаду відсьогодні, відповідний наказ про його призначення генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв підписав напередодні. «Підставою для такого кадрового рішення стала успішна робота Олександра Кривоконя на посаді директора ХДАВП у минулому. Тоді за півроку своєї діяльності на підприємстві він успішно реалізував план антикризових заходів, які дали поштовх до реанімації колись провідного авіапідприємства та забезпечили його першими за довгі роки замовленнями», – зазначив заступник генерального директора Укроборонпрому з виробництва Ігор Фоменко. Крім того, Ігор Фоменко наголосив, що на сьогодні розроблено проєкт плану антикризових дій для ХДАВПу, який упродовж наступних двох тижнів буде доопрацьований спільно з новопризначеним директором і профспілкою підприємства та затверджений Радою директорів Концерну. Проєкт плану антикризових дій передбачає три основні напрямки роботи: із внутрішнім замовником, із зовнішнім замовником та продаж/передача в оренду надлишкових активів, які не задіяні у виробництві. «На сьогодні ХДАВП не має продукту, який можна продавати. Аби він з’явився, підприємству потрібно переробити конструкторсько-технологічну документацію на ті літаки, які воно здатне випускати – Ан-140 і Ан-74. Так, ХДАВП зможе отримати внутрішнє замовлення на, приміром, Ан-74, які потрібні Нацгвардії чи Міністерству оборони. Однак спершу – на виконання рішення РНБО – підприємство має пройти програму імпортозаміщення та позбутися усіх російських комплектуючих», – розповів Ігор Фоменко детальніше про один із напрямків роботи в рамках плану. Укроборонпром опрацьовує можливість надходження інвестицій від української групи компаній в оновлення конструкторсько-технологічної документації на Ан-74, а також отримання замовлення на ці літаки під державні гарантії. Крім того, Концерн розробив окремий законопроєкт про фінансове оздоровлення ХДАВПу та клопоче перед Мінфіном про списання понад 2 млрд грн, які підприємство заборгувало державному бюджету. І, насамкінець, проєкт антикризового плану передбачає ефективну реалізацію надлишкового майна, не задіяного у виробничій діяльності, виручені кошти від якого можна спрямувати на погашення боргів. Раніше Олександр Кривоконь обіймав керівні посади на вітчизняних підприємствах – гігантах промисловості, зокрема на ДП ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», ДП «Завод ім. В.О. Малишева» та ДП «Антонов». Своїм першочерговим завданням на посаді директора ХДАВПу Олександр Кривоконь визначив виплату зарплатні працівникам, які не отримують її вже понад рік. [gallery size=«medium» ids=«12416,12417,12418,12420,12419,12422»] Довідка: Харківське державне авіаційне виробниче підприємство увійшло до складу Укроборонпрому – за рішенням Уряду – у червні 2015 року у стані банкрутства. Кредиторська заборгованість ХДАВПу на момент входження до складу Концерну складала понад 3,2 млрд грн. Заборгованість за заробітною платою – понад 52 млн грн. Станом на сьогодні заборгованість становить близько 3,7 млрд грн, у частині зарплати – понад 253 млн грн. Основна частина заборгованості ХДАВП (понад 2 млрд грн) – це заборгованість перед державним бюджетом, пов’язана з випуском підприємством у 2009 році облігацій на суму 1,6 млрд грн під державні гарантії. ХДАВП не учасник державного оборонного замовлення. Втім, є співвиконавцем робіт з модернізації вертольотів типу «Мі» в рамках ДОЗ з «Мотор Січчю». На сьогодні ХДАВП включений до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та перебуває у процедурі розпорядження майном. ХДАВП є одним із двох серійних літакобудівних підприємств, яке до 1991 року разом з іншим серійним підприємством – ДП «Київський авіаційний завод «Авіант» (зараз це ДП «Антонов») – щороку виробляли від 150 до 200 літаків Ан-24, Ан-26, Ан-32, Ан-74, Ту-13 та їхні модифікації.