Генеральний директор Концерну Юрій Гусєв звернувся до українських банків щодо підготовки контрактів для забезпечення потреб Збройних сил України під державні гарантії. Це відбулося під час міжвідомчої наради за участю голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича, представників Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Мінстратегпрому та банківських установ. Для Укроборонпрому контракти під державні гарантії залишаються одним із механізмів забезпечення реалізації виробничих програм підприємств – учасників Концерну, які виготовляють, модернізують чи ремонтують озброєння та військову техніку на замовлення Міністерства оборони нашої держави. «Ми презентували українським банкам пропозиції щодо контрактів під державні гарантії у 2021 році, а також розповіли про досвід виконання підприємствами Концерну зобов'язань у рамках реалізації проєктів і програм під держгарантії. Упродовж попередніх років Укроборонпром уклав і повністю виконав 17 контрактів під державні гарантії, довівши свою готовність і спроможність виконувати важливу для сектору оборони роботу, – зазначив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. – Ми домовились про подальші спільні кроки для підготовки та реалізації рішень Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України». [gallery size=«medium» link=«file» ids=«11786,11787,11788»]    

Сьогодні відбулася онлайн-зустріч генерального директора Укроборонпрому Юрія Гусєва з послами країн G7, під час якої обговорено реформування Концерну та розвиток військово-технічного партнерства. Представники «Великої сімки» висловили підтримку процесу трансформації та сподівання на те, що вона надасть імпульс для подальшого розвитку оборонно-промислового комплексу й позитивно вплине на стан національної безпеки України. «Хочу подякувати послам країн G7 за увагу до української оборонної промисловості та за підтримку трансформації Укроборонпрому», – зазначив Юрій Гусєв. [gallery size=«medium» link=«file» ids=«11756,11754»]

Упродовж 2014–2020 років Державне підприємство «Шепетівський ремонтний завод», яке входить до складу Укроборонпрому, освоїло виготовлення близько 10 тис. видів запасних частин для військової техніки, якими замінили імпортні вироби. Дефіциту цієї продукції підприємство зазнало ще на початку російсько-української війни, коли однією з найболючіших проблем став ремонт військової техніки. «На першому етапі ми виходили з ситуації завдяки ремонтному фонду та підбитим машинам, а згодом залучили близько 20 підприємств до спільного з нами виготовлення запасних частин. Таким чином відбулося імпортозаміщення», – розповідає заступник директора з виробництва Шепетівського ремонтного заводу Сергій Погорєлов. Також за шість років шепетівські виїзні бригади 138 разів відвідали бойові частини, зокрема на лінії фронту, де проводили ремонт, монтаж і демонтаж вузлів та агрегатів, а також навчали військовослужбовців правильно експлуатувати та обслуговувати техніку. Загалом упродовж 2014–2020 років підприємство виробило для ЗСУ та інших силових структур України продукції та надало послуг на понад 2 млрд грн, що є найкращим показником в історії заводу. За цей час шепетівські фахівці відремонтували більше ніж 1500 одиниць техніки та озброєння. [gallery columns=«2» link=«file» size=«medium» ids=«11736,11735»]

Державне підприємство “Львівський державний авіаційно-ремонтний завод”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”, передало Повітряним силам ЗСУ відремонтований навчально-бойовий винищувач МіГ-29УБ. Літак успішно пройшов випробувальні польоти та відбув в один із бойових підрозділів Збройних сил України. МіГ-29УБ є навчально-бойовою модифікацією винищувача, що призначений для вишколу курсантів і вдосконалення бойових навичок досвідчених пілотів. “Попри те, що наше підприємство потрапило у зону економічної турбулентності через відсутність державного оборонного замовлення та вимушені зупинки, пов’язані із пандемією Covid-19, своєчасне виконання зобов’язань перед замовниками та партнерами залишається незмінним пріоритетом для колективу”, – зазначив директор Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу Дмитро Матрунчик. ДП “ЛДАРЗ” – єдине підприємство в Україні, яке відновлює МіГ-29 для наших захисників. Винищувач МіГ-29 є основним бойовим літаком Повітряних сил ЗСУ. Багатофункціональність МіГ-29 дає змогу використовувати його для виконання завдань протиповітряної оборони і для нанесення ударів по наземних цілях.   [gallery columns=«4» size=«medium» link=«file» ids=«11748,11747,11749,11750»]

Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» (ЖБТЗ), що входить до складу Укроборонпрому, передало військовим 5 одиниць БМП-2 після капітального ремонту. Це перша для ЖБТЗ передача техніки в рамках державного оборонного замовлення на 2021 рік. Роботи виконані згідно з графіком, однак за обмеженого фінансування. Окрім сучасних навігаційних систем, оптичних приладів та прицілів, фар інфрачервоного випромінювання з використанням діодних ламп БМП-2 також було оснащено гусеничними стрічками вітчизняного виробництва. Частина з них – власного виробництва підприємства, інша – харківського заводу ім. В.О. Малишева. «Ми не вперше використовуємо гусеничні стрічки власного виробництва. Це дає змогу нашому підприємству у майбутньому повністю відійти від закупівель гусениць у приватних або іноземних компаній», – зазначив директор Житомирського бронетанкового заводу Олексій Жуковець. Загалом від початку 2021 року фахівці ЖБТЗ здійснили 8 виїздів для виконання технічних робіт: чотири – у зону проведення Операції об’єднаних сил, ще чотири – у пункти постійної дислокації військових частин або навчальні центри. Загалом було відремонтовано понад 30 машин. ДП «Житомирський бронетанковий завод» займається глибокою модернізацією та капітальним ремонтом бойової і спеціальної техніки різних модифікацій: БМП, БРЕМ, БМД, а також машин на їх базі. [gallery size=«medium» link=«file» columns=«4» ids=«11688,11689,11690,11691»]

У вівторок, 30 березня, відбулася робоча зустріч генерального директора Укроборонпрому Юрія Гусєва з Надзвичайним і Повноважним Послом Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Нгуєном Хонг Тхакхом. Керівництво Концерну обговорило з дипломатом актуальні питання співпраці між країнами в оборонній сфері. Зокрема, було досягнуто домовленостей про подальші кроки щодо реалізації спільних проєктів і розвитку взаємовигідного партнерства. «Ринок В'єтнаму є перспективним для нас з огляду на велику кількість озброєння та військової техніки радянського зразка, які досі використовує армія цієї країни. Нам є що запропонувати нашим азійським партнерам», – зазначив Юрій Гусєв.   [gallery link=«file» size=«medium» ids=«11698,11693,11695»]

Фахівці КП «НВК «Іскра», яке входить до складу Укроборонпрому, виготовили та передали Збройним силам України нову трикоординатну радіолокаційну станцію 35Д6М, здатну працювати майже у будь-яких кліматичних умовах та у гірській місцевості. Військові отримали сучасну техніку з поліпшеними тактико-технічними характеристиками: збільшеною дальністю дії, покращеними параметрами траєкторної обробки та розширеними функціональними можливостями завдяки сучасним програмним рішенням. Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» оснастило радар додатковими виносними робочими місцями, що дає змогу повноцінно управляти станцією на відстані до 300 метрів. РЛС може також – за потреби – комплектуватись обладнанням для безпосередньої взаємодії із зенітними ракетними комплексами. Та найважливіше – це спроможність 35Д6М працювати майже у будь-яких кліматичних умовах та у гірській місцевості. «Ми маємо багаторічний досвід виготовлення та модернізації станцій типу 35Д6, 36Д6, – розповідає головний конструктор оглядових радарів підприємства Дмитро Семенов. – Висококваліфіковані фахівці «Іскри» забезпечують постійний технічний супровід роботи РЛС протягом усього циклу експлуатації станцій як на території України, так і за її межами. Це вкрай важливо для військової техніки, що цілодобово та безперервно перебуває на бойовому чергуванні та допомагає захищати повітряний простір держави. Конструктори нашого підприємства готові виконати роботи з додаткового оснащення або розробки унікальної версії радара з огляду на потреби замовника». Продукція «Іскри», зокрема експортний варіант радара 36Д6М, – добре відома за кордоном. За словами директора підприємства Юрія Пащенка, здатність забезпечити технічний супровід, проводити модернізацію та оновлення програмного забезпечення дуже високо цінується іноземними партнерами під час вибору постачальника. [gallery size=«medium» link=«file» ids=«11606,11608,11607»] Фахівці КП «НВК «Іскра», яке входить до складу Укроборонпрому, виготовили та передали Збройним силам України нову трикоординатну радіолокаційну станцію 35Д6М, здатну працювати майже у будь-яких кліматичних умовах та у гірській місцевості. Військові отримали сучасну техніку з поліпшеними тактико-технічними характеристиками: збільшеною дальністю дії, покращеними параметрами траєкторної обробки та розширеними функціональними можливостями завдяки сучасним програмним рішенням. Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» оснастило радар додатковими виносними робочими місцями, що дає змогу повноцінно управляти станцією на відстані до 300 метрів. РЛС може також – за потреби – комплектуватись обладнанням для безпосередньої взаємодії із зенітними ракетними комплексами. Та найважливіше – це спроможність 35Д6М працювати майже у будь-яких кліматичних умовах та у гірській місцевості. «Ми маємо багаторічний досвід виготовлення та модернізації станцій типу 35Д6, 36Д6, – розповідає головний конструктор оглядових радарів підприємства Дмитро Семенов. – Висококваліфіковані фахівці «Іскри» забезпечують постійний технічний супровід роботи РЛС протягом усього циклу експлуатації станцій як на території України, так і за її межами. Це вкрай важливо для військової техніки, що цілодобово та безперервно перебуває на бойовому чергуванні та допомагає захищати повітряний простір держави. Конструктори нашого підприємства готові виконати роботи з додаткового оснащення або розробки унікальної версії радара з огляду на потреби замовника». Продукція «Іскри», зокрема експортний варіант радара 36Д6М, – добре відома за кордоном. За словами директора підприємства Юрія Пащенка, здатність забезпечити технічний супровід, проводити модернізацію та оновлення програмного забезпечення дуже високо цінується іноземними партнерами під час вибору постачальника. [gallery size=«medium» link=«file» ids=«11606,11608,11607»]  

Завод «Генератор»,щовходить до складу Укроборонпрому, ставпершим таєдиниму нашій країніпідприємством, яке освоїло поглиблений ремонт надвисокочастотнихприладівКИУ-43 для зенітних ракетних комплексів типу С-300ПТ(ПС). Фахівці«Генератора»ретельно дослідили технології та матеріали, провели низку інженерних розрахунків, осучасниливиробництво.Буловідновленоелектролізер та отриманонизку новітніх верстатів. Сучасне устаткування, вдосконалені технології та висока професійність працівниківпідприємствадали результат – відтепер завод може ремонтувати надвисокочастотніприладинавіть знайскладнішимипошкодженнями.Для Українице ексклюзивні послуги. Першу партію відновлених КИУ-43підприємство відвантажило Збройним силам України у лютому–березніпоточного року. Фото з сайту Радіо Свобода

Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод», що входить до складу ДК “Укроборонпром”, відновило та підготувало до передачі Збройним силам України 26 БМП-1АК, які раніше за рішенням суду були примусово вилучені у польського постачальника. Згідно з контрактом, укладеним ще у 2017 році, польська компанія «WTORPLAST S.A.» мала поставити понад 90 одиниць техніки для українських військових три роки тому. Однак українська сторона отримала тоді лише 20 машин. «Ми зіткнулися з такою ситуацією, що закордонний партнер системно не виконував свої зобов’язання. Тому цю техніку «Укрспецекспорту» довелося “добувати” шляхом судових і виконавчих проваджень”, – наголошує заступник генерального директора Укроборонпрому з виробництва Ігор Фоменко. У липні 2020 року польський суд задовольнив позов української Державної компанії «Укрспецекспорт» до «WTORPLAST S.A.» та зобов’язав останню поставити 26 одиниць техніки Україні, а також повернути авансові платежі за контрактами та компенсувати судові витрати – загалом понад 3 млн доларів США. «Успіху було досягнуто завдяки об’єднанню зусиль Укроборонпрому, Укрспецекспорту, Міністерства закордонних справ України та нашого посольства у Польщі. Тож, хочу висловити подяку всім причетним до отриманого результату, – зазначив генеральний директор Укрспецекспорту Вадим Ноздря. – Відповідно до рішень судів (зокрема, суду Республіки Польща) матеріальні збитки мають бути відшкодовані державі Україна. Ці справи передано ДБР і НАБУ, розпочато кримінальні провадження. Наше ж завдання – домогтися повного відшкодування раніше авансованих коштів та завданих польською компанією збитків”. У жовтні минулого року бойові машини піхоти було доставлено на Житомирський бронетанковий завод. Техніка надійшла в незадовільному технічному стані та без документації. Тому фахівці підприємства одразу розпочали приводити машини до ладу. «Довелось усувати наслідки тривалого зберігання техніки. Було перевірено шасі, двигуни, підготовлено необхідну документацію тощо. Наразі машини повністю відповідають технічним вимогам замовника та пройшли всі необхідні випробування. Військове представництво їх прийняло. БМП готові до відвантаження замовнику – Міністерству оборони України», – розповідає керівник заводу Олексій Жуковець. Більше фото на нашому телеграм-каналі https://t.me/UOP_Official/34?single [gallery columns=«4» size=«medium» ids=«11582,11590,11586,11587»]

ДК «Укроборонпром» звернувся до Служби безпеки України із заявою про загрозу втратити державний контроль за діяльністю одного зі своїх підприємств, а саме ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова. Умисні дестабілізація та блокування роботи стратегічного підприємства ОПК одним із приватних акціонерів можуть завдати шкоди обороноздатності країни. З 2011 року Укроборонпром здійснює управління корпоративними правами ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки України. Підприємство спеціалізується на розробці та серійному виробництві безпілотників та пересувних лабораторій вимірювальної техніки. Концерн управляє 50,0001% акцій Товариства, що належать державі; ще 40% належать ТОВ «Меридіан Союз», яке контролюється Вадимом Грибом та його сином Романом. Упродовж останніх років ТОВ «Меридіан Союз», користуючись своїми правами акціонера, свідомо та системно перешкоджає спробам Концерну привести статут та органи управління ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова у відповідність із вимогами чинного законодавства України. Через це товариство досі продовжує здійснювати діяльність в організаційно-правовій формі «відкрите акціонерне товариство», яку було скасовано Законом України «Про акціонерні товариства» ще 2009 року. Таким чином, органи управління товариства сформовані та здійснюють діяльність згідно зі статутом, що не відповідає зміненому законодавству. Крім іншого, ТОВ «Меридіан Союз» систематично зриває та саботує роботу наглядової ради стратегічного підприємства. Це відбувається шляхом шантажу, погроз, судового оскарження кожної дії і рішення наглядової ради, а також, віднедавна, звинувачень на адресу представників Концерну у нібито вимаганні неправомірної вигоди. Таким чином, держава в особі Укроборонпрому вже декілька років не може повноцінно реалізовувати свої функції з управління оборонним підприємством. А це безпосередньо впливає на ефективність господарської діяльності ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова та обсяги продукції, яка виробляється для потреб Збройних сил України в умовах війни. Востаннє безпідставні та голослівні звинувачення у вимаганні неправомірної вигоди було озвучено щодо заступника генерального директора Укроборонпрому з управління активами Мустафи Найєма. Концерн вважає це спробою чинення тиску з метою отримання бажаного для приватного акціонера результату. Із відповідною заявою Державний концерн «Укроборонпром» звернувся до Служби безпеки України.

5 фактів, чому державна оборонка без ухвалення законопроєкту #3822 приречена. А з нею – і наша перемога над окупантом. Факт 1. З-поміж 24 тисяч різних одиниць озброєння, військової техніки (ОВТ) та комплектуючих, які підприємства Укроборонпрому можуть виготовляти на сьогодні, далеко не все має застосування. Приміром, ми маємо підприємства, які виробляють комплектуючі для радянських підводних човнів. Човнів, яких у нас немає. Факт 2. У той час як успішні оборонно-промислові компанії світу витрачають на розробку нових зразків ОВТ до 25% чистого прибутку, в Україні цей показник становить не більше 2–3%. Саме тому у структурі потреб нашої армії ремонт та модернізація існуючої – здебільшого старої радянської – техніки становлять близько 80% рік у рік. Факт 3. Державні оборонні підприємства позбавлені можливості довгострокового планування. Тобто якщо сьогодні ми вирішимо оснастити нашу армію високоточними «нептунами», бойовими «дозорами» чи «оплотами» без жодного російського гвинтика, – не однією одиницею, а цілою партією новітньої сучасної техніки, – то виготовити ми зможемо не більше, ніж держава у нас замовить. Іншими словами, якщо у державному оборонному замовленні (ДОЗ) «стоїть» один «Оплот», то Завод імені Малишева не зможе виготовити два. При цьому щороку частка державних оборонних підприємств у ДОЗ невпинно зменшується: якщо 2017-го на наші підприємства припадало 67% всіх потреб української армії у виготовленні, модернізації й ремонті ОВТ, то у 2020-му — лише 36%. Факт 4. Лише 28 підприємств з-поміж 118-ти, які входять до складу Укроборонпрому, генерують 98% виручки. Решта – живуть у режимі боргів, у т.ч. із виплати заробітної плати. Більшість наших підприємств фактично виживають, якщо не вмирають. Факт 5. Середній вік інженерів-конструкторів, які працюють на наших підприємствах, – 65 років. Відтік молодих кадрів із державної оборонки теж прирікає галузь на вимирання. Реформа Укроборонпрому шляхом ухвалення законопроєкту №3822 – це єдина можливість не лише захистити свої кордони, суверенітет та цілісність, а і виграти війну з окупантом. ====================================================================================================================================== [gallery size=«medium» columns=«4» ids=«11738,11739,11740,11741»] Один з найголовніших міфів навколо реформи Укроборонпрому – мовляв, законопроєкт №3822 передбачає «приховану» або «відкриту» приватизацію підприємств оборонки. Наголошуємо: №3822 визначає законодавчу рамку реорганізації підприємств Концерну у товариства, 100% акцій яких належатиме державі Україна. Простими словами: 100% акцій майбутнього сучасного оборонно-промислового холдингу, який замінить Концерн, належатимуть державі в особі українського уряду. Крапка. ====================================================================================================================================== Найчутливіший міф-маніпуляція про трансформацію Укроборонпрому – нібито реформа зупинить роботу всього державного ОПК, що, звісно, неприпустимо під час війни. Насправді законопроєкт № 3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” забезпечує безперервне здійснення виробничої діяльності на підприємствах під час реорганізації. Іншими словами: реформа не зупинить роботу нашої оборонки. ====================================================================================================================================== Навіщо державну оборонку корпоратизувати, іншими словами, перетворювати державні та казенні підприємства на господарські товариства? Та тому що в управлінні державними підприємствами їх нерідко “безпечніше” занапастити, аніж розвинути їхній науково-виробничий потенціал. Це багатошарова система суцільних заборон та обмежень. В управлінні Укроборонпрому – 99 державних унітарних комерційних та 7 казенних підприємств. Це і заводи, і конструкторські бюро, і компанії-спецекспортери. Також Концерн управляє державними пакетами акцій 12 акціонерних товариств. А якщо ти – Ілон Маск, тобто прогресивний керівник компанії, який мислить категоріями квантових стрибків у розвитку свого бізнесу, чекай повістки на допит. Щонайменше, коли мова йде про Україну. У чому полягають ці заборони та обмеження? Державні підприємства позбавлені можливості залучати будь-які інвестиції. Погодьтеся, якщо такої змоги немає, підприємство не буде працювати над своєю інвестиційною привабливістю в очах інвесторів, в тому числі міжнародних. Прозорість, відкритість, підзвітність та належне врядування – ніколи не стануть пріоритетами для топ-менеджменту цих підприємств. Державним підприємствам дуже важко взяти банківський кредит на, приміром, дослідно-конструкторську розробку новітніх зразків озброєння та військової техніки (ОВТ). Державні підприємства (за винятком підприємств авіабудування) не можуть створювати спільні підприємства з іноземними компаніями. Якщо ж такі підприємства постають, іноземний партнер за будь-яких обставин, незалежно від обсягів інвестицій, матиме меншу частку. Державним підприємствам важко об’єднувати своє майно, ресурси, технології. Ви лише уявіть: оборонні підприємства, які входять до складу одного Концерну – Укроборонпрому, – позбавлені можливості досягати синергії та кращих результатів у виробництві ОВТ шляхом обміну, приміром, своїми технологіями. При цьому ці підприємства працюють на обороноздатність однієї країни – України. І це далеко не вичерпний список. Взагалі такі організаційно-правові форми не притаманні успішним оборонно-промисловим компаніям світу. Шлях корпоратизації вони пройшли ще 20-30 років тому. Так, італійська компанія Leonardo, яка торік очолила рейтинг прозорості оборонних компаній світу, запровадила корпоративну модель управління ще у 2003 році. Корпоратизація на сьогодні – це можливість оздоровити підприємства і фінансово, і економічно; зробити виробництво технологічнішим; залучити інвестиції; підвищити конкурентоспроможність; і, насамкінець, впровадити ефективну модель управління в державній оборонці. Усе це передбачає законопроєкт №3822, який чекає на друге читання. ====================================================================================================================================== [gallery size=«medium» link=«file» ids=«11776,11777,11778»] Понад 10 років діяльність Укроборонпрому регулюється окремим спеціальним законодавством. На сьогодні Концерн є таким собі «міні-Фондом держмайна» чи «квазі-міністерством», виконуючи функції з управління державним майном, делеговані державою. Приміром, Укроборонпром дає згоду на відчуження та списання майна, передачу його в оренду, затверджує фінансові плани державних підприємств-учасників, призначає та звільняє їх директорів тощо. Проте система, яка дозволяє контролювати збереження державного майна, з іншого боку стримує можливості для залучення інвестицій та міжнародного співробітництва. Законопроєкт №3822 дозволить запровадити прозору та ефективну модель корпоративного управління шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром» та усіх його державних підприємств на господарські товариства. Одночасно впроваджується механізм запобігання корупційним ризикам та убезпечення від прямого політичного впливу шляхом створення політично незаангажованих наглядових рад. Чи це працює? Італійська оборонна компанія Leonardo має наглядову раду, яка складається із 12 членів, 10 з яких є незалежними. У 2020 році Leonardo визнано найпрозорішою оборонною компанією світу. Можливість залучати іноземні інвестиції, яку відкриває №3822, змушуватиме оборонні підприємства працювати над своєю інвестиційною привабливістю. А отже, прозорість, відкритість, підзвітність та належне врядування – стануть пріоритетами для топ-менеджменту цих підприємств. Щороку на розробку нових зразків озброєння та військової техніки українські оборонні підприємства витрачають не більше 2-3% чистого прибутку. Натомість успішні оборонно-промислові компанії світу – до 25%. Разюча відмінність, чи не так? Інвестувати у нові розробки можуть собі дозволити практично дві категорії підприємств: Фінансово успішні підприємства державного ОПК, як-от Київське конструкторське бюро “Луч”, що за власні обігові кошти розробляє розвідувально-ударний безпілотний літальний апарат “Сокіл-300”. Підприємства, потенціал яких відроджують учасники бойових дій і де нові зразки зброї “народжувались” буквально на фронті. Так з'явилась нова піхотна гармата “Нічний Хижак” від заводу «Маяк» – під час боїв за Донецький аеропорт та Маріуполь. Решту відомих вам нових розробок – наприклад, береговий ракетний комплекс “Нептун”, танки “Краб” та “Бастіон” (дослідно-конструкторські розробки, які наразі в роботі) – держава замовила у наших підприємств та фінансує. А тим часом у структурі потреб нашої армії рік у рік переважає ремонт та модернізація існуючої – здебільшого старої радянської – техніки. А це близько 80% усіх замовлень. Щоб завтра можна було перейти з рейок ремонту на масове виробництво нових сучасних високотехнологічних, а головне, надійних зразків озброєння та військової техніки, починати креслення потрібно було ще позавчора. Виходить замкнене коло. Українська оборонка без “дешевих” кредитів чи інвестицій – приречена. Натомість законопроєкт №3822 про корпоратизацію Укроборонпрому відкриває доступ до капіталу. Після перетворення архаїчної структури нашого ОПК на сучасний бізнес, ми зможемо залучати прямі іноземні інвестиції, створювати додаткову вартість нашій продукції. Українська оборонка стане привабливим та надійним партнером на внутрішньому і зовнішньому ринках. ====================================================================================================================================== Сьогодні оборонні підприємства не можуть об’єднувати своє майно, ресурси чи технології заради перемоги над окупантом – Росією. Вдумайтесь: 7 з 30 років незалежності України ми перебуваємо у стані війни і увесь цей час оборонні підприємства посилювали обороноздатність нашої країни кожне поодинці. Так виписане чинне законодавство, яке регулює роботу підприємств Укроборонпрому. Законопроєкт № 3822 про трансформацію Концерну дасть змогу підприємствам досягати синергії та кращих результатів у виробництві озброєння та військової техніки шляхом об'єднання майна, ресурсів та технологій. На практиці це означає спрощення та здешевлення виробничих процесів. Ефект від такої можливості легко пояснити на прикладі централізованих закупівель, які команда Укроборонпрому запровадила на початку 2020 року. 211 мільйонів гривень нам вдалось заощадити, об’єднавши закупівлі одного й того ж самого товару або послуг підприємств Концерну в один тендер. Посилюймо обороноздатність країни разом! ====================================================================================================================================== [gallery size=«medium» link=«file» ids=«12371,12372»] Об’єднати оборонні підприємства за галузевою ознакою та налагодити повний цикл виробництва радарів, високоточного озброєння, бронетанкової техніки, боєприпасів та спецхімії, а також послуг з авіа- та судноремонтів. Такі перспективи відкриває законопроєкт #3822 для вітчизняної оборонки. Так, підприємствам, які працюють, приміром, над створенням надточних радіолокаційних станцій, буде простіше долати виклики та максимізувати прибутки не поодинці, а будучи галузевим об’єднанням. Які ще додаткові переваги це дає? Можливість залучити найкращих фахівців у галузь задля створення сучасних зразків озброєння та військової техніки (ОВТ) — партнерство між державними підприємствами галузі вийде на кардинально новий рівень; Максимальну кооперацію у виробничій діяльності — обмін ресурсами, майном, технологіями, в тому числі заради створення замкнутих циклів виробництва; Повністю витіснити російський імпорт та ефективніше реалізовувати програми імпортозаміщення у виробництві ОВТ; Централізувати закупівлі на рівні галузевого об’єднання — це зекономить час, людські ресурси, гроші; Займатися довгостроковим плануванням, задовольняючи передусім потреби української армії у сучасних надійних високотехнологічних зразках ОВТ; Брати дешеві кредити та залучати інвестиції, в тому числі іноземні, працюючи над розробками нової зброї та військової техніки; Отримати експортні ліцензії для завоювання міжнародних ринків своєї продукції; Та найголовніше — підтягувати слабші підприємства галузі до рівня сильних, ефективно впроваджуючи корпоративну модель управління: прозору, відкриту, підзвітну, з належним врядуванням. Ту, яку впровадили успішні демократії світу ще 20–30 років тому. ====================================================================================================================================== Зібрати конструктор із 1000 деталей без інструкції – все одно, що змусити державні оборонні підприємства самотужки трансформуватись без будь-якої методологічної допомоги. Навіщо його взагалі збирати, той конструктор? Яка кінцева мета трансформації державних оборонних підприємств? Щоб захистити українську армію з тилу, допоки вона захищає нас на фронті. І у який спосіб ми будемо захищати нашу армію з тилу? Шляхом оздоровлення підприємств Укроборонпрому на фінансовому, соціальному та виробничо- технологічному рівнях. Це своєю чергою і дасть поштовх до появи нових сучасних високотехнологічних зразків озброєння та військової техніки (ОВТ), необхідних Збройним силам України. Щоб «звести на ноги» оборонні підприємства та конструкторські бюро України, потрібні інвестиції. Власне, їхнім залученням і займатиметься оборонна компанія, яка постане замість нинішнього Укроборонпрому. Таку можливість відкриває законопроєкт No 3822 – залучення прямих, у тому числі іноземних, інвестицій у державну оборонку. Допоки наші підприємства безперервно виготовлятимуть, модернізовуватимуть та ремонтуватимуть ОВТ для потреб нашої армії як основного внутрішнього замовника, згадана оборонна компанія виконуватиме роль корпоративного центру, або стратегічного архітектора, усієї реформи. Тобто допомагатиме стати «на рейки» корпоративної моделі управління без відриву від виробництва. Таким чином, вона візьме на себе лідерство в усіх трансформаційних перетвореннях, здійснюватиме контроль та нестиме відповідальність за реалізацію стратегії, бізнес-планів, виконання встановлених правил та політик. Але передусім допоможе державним оборонним підприємствам зробити квантовий стрибок у майбутнє, яке вже настало.

Служба безпеки України повідомляє, що Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення про накладення арешту на цілісний майновий комплекс та 100% акцій АТ «Мотор Січ». За результатами судового розгляду майно передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), з обов’язковим визначенням управлінської компанії, що має державну форму власності. «Збереження української «Мотор Січі» я вважаю питанням національної безпеки. Укроборонпром уже направив листа АРМА щодо готовності виступити суб’єктом управління активами Акціонерного товариства «Мотор Січ» з метою збереження його потенціалу. Для нас як для державного оборонного концерну важливо, щоб «Мотор Січ» продовжувало свою роботу: зі збереженням робочих місць, з виконанням зобов‘язань у рамках виробничих замовлень. І наша команда готова підтримати підприємство», – зазначає генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв.