Шановні колеги, у зв’язку з численними запитами ЗМІ щодо ситуації з реформою ОПК,  20 листопада 2020 року у приміщенні ДК «Укроборонпром»  відбудеться прес-брифінг.   Державний Концерн «Укроборонпром» запрошує представників ЗМІ на брифінг, присвячений ризикам згортання реформи державного Концерну. Під час брифінгу будуть оприлюднені факти блокування трансформаційних процесів та втручання у господарську діяльність Концерну. Також команда Концерну представить дорожню карту з розблокування реформи оборонно-промислового комплексу України, яка опинилася під загрозою згортання. Під час брифінгу позицію Концерну представлять: Ігор Фоменко, в.о. генерального директора, Роман Бондар, перший заступник генерального директора, голова Офісу трансформації, Михайло Морозов, заступник генерального директора з маркетингу та збуту,  Костянтин Бушуєв, заступник генерального директора з безпеки, Мустафа Найєм, директор з питань активів, корпоративних прав та ДОЗ. Брифінг відбудеться 20 листопада об 11:00 у приміщенні ДК «Укроборонпром» (вул. Дегтярівська, 36). Захід відбудеться із дотриманням протиепідеміологічних вимог, кількість місць обмежена. Акредитація: Для участі у події до 19:00 19 листопада необхідно зареєструватися за адресою pr@ukroboronprom.com та надати інформацію у форматі: ПІБ усієї знімальної групи, назва ЗМІ, номер редакційного посвідчення, найменування фото-відео техніки (за наявності), номер та марка авто, контактний номер телефону. Для участі у прес-брифінгу знімальна група обов’язково має мати захисні засоби: маски та рукавички. За додатковою інформацією звертайтеся до Прес-служби ДК «Укроборонпром»:  pr@ukroboronprom.com, +380 (44) 586-24-72, +380 (50) 038 87 54.

Мустафа Найєм, директор з питань активів, корпоративних прав та ДОЗ ДК «Укроборонпром» в ефірі телеканалу «Украина 24» прокоментував ситуацію, що склалася з реформою державного оборонного Концерну. Найєм заявив про те, що наразі не бачить бажання з боку Міністерства продовжити реформу Укроборонпрому і за чотири місяці роботи відомства жодного кроку вперед на шляху реформування Укроборонпрому або обороно-промислового комплексу зроблено не було. Водночас, посадовець висловив сподівання на продовження спільної роботи над законопроектом про перетворення Укроборонпрому (№3822) і запевнив, що подібне міністерство має існувати і формувати політику галузі.   «4 місяці тому ми підтримали створення Міністерства як єдиного органу, який формуватиме політику. З того часу наша позиція не змінилася. Але за останні чотири місяці відбулися події, які у нас викликають сумніви, що Міністерство дійсно хоче робити цю реформу. Перше – що стосується законопроекту (про реформу ДК «Укроборонпром» - ред.»), який був зареєстрований в парламенті ще в червні цього року. Міністерство обіцяло надати всі свої пропозиції і зупинило повністю розгляд цього законопроекту. Ми зараз вже знаходимося на 77 ітерації цього законопроекту, тобто, 77 версій. Уявіть, скільки роботи було пророблено. І на жаль ми не отримали ані альтернативного бачення міністерства, ані їхніх зауважень, і процес повністю зупинений. Друге питання – це політика власності, яка була розроблена ще в лютому цього року, подана Уряду в червні і в липні розглядалася. На Урядовому комітеті Міністерство сказало, що це – їхня зона відповідальності і забрали цей документ. Досі він не внесений на розгляд Уряду, а це зупиняє повністю всі процеси (трансформації – ред.). І паралельно відбулося дещо, що стосуються стратегічних речей. Керівництво Міністерства сказало про те, що воно не будуть втручатися в діяльність компанії і не будуть напряму керувати державними підприємствами. Наразі ми маємо публічну комунікацію з боку Міністерства, що вони не просто будуть керувати, а вони хочуть зараз виводити підприємства з Укроборонпрому. До того ж, є вже публічна позиція, що компанії-експортери мають взагалі напряму підпорядковуватися”. Це, на думку посадовця, є прямим шляхом до виникнення конфлікту інтересів і причинами для корупційних ризиків, які можуть виникнути. «За чотири місяці роботи відомства жодного кроку вперед на шляху реформування Укроборонпрому або обороно-промислового комплексу зроблено не було. Це стосується і розробки стратегічних документів. Ми хотіли допомогти, надавали людей і я сподіваюся, що ми все ж таки продовжимо цю конструктивну роботу. І ця перерва і наша публічна дискусія не призведе до зриву цього процесу і закон буде прийнятий і ухвалений Верховною Радою. Мустафа Найєм також підтвердив про наявність кадрових рекомендацій та наполягання з боку різних представників Міністерства звільняти певних людей і пропозиції щодо призначення на державні компанії конкретних кандидатів. «Це є та традиція, яка була закладена ще за часів Радянського Союзу, коли державні інституції намагалися управляти державними компаніями. На жаль, за 5 років ця традиції збереглися і вона призвела до великої кризи в оборонній галузі, що сталася у 2019 році. Ми попереджали, що так не можна робити. І ми впевнені, що нас чують, але, можливо, не всі чиновники міністерства». Як відомо, 18 листопада Державний Концерн «Укроборонпром» оприлюднив заяву про те, що реформа оборонно-промислового комплексу опинилася під загрозою через спроби Міністерства втручатися у господарську діяльність державних компаній.  

ДК «Укроборонпром» стурбований згортанням реформи оборонно-промислового комплексу країни та втручанням у свою господарську діяльність з боку Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України. Рік тому нова команда отримала мандат довіри від Президента Володимира Зеленського щодо стабілізації роботи ДК «Укроборонпром» та підготовки стратегії реформування Концерну. За цей рік, попри усі ускладнення, пов'язані з пандемією, ми виконали всі зобов'язання за чинними контрактами, втримали фінансові показники Концерну на докризовому рівні, не допустили жодного непрозорого кадрового призначення, а правоохоронні органи не порушили жодного кримінального провадження щодо членів нової команди. Команда підготувала стратегію реформування Укроборонпрому, яка отримала всебічну підтримку з боку Президента України, Верховної Ради України, Прем'єр-Міністра України, Ради нацбезпеки та оборони та міжнародних партнерів. У червні цього року ми зареєстрували проєкт відповідного закону, який мав би розпочати історичну для країни реформу. У липні цього року на виконання Указу Президента України №59/2020 створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, яке має відповідати за формування та забезпечення реалізації державної військово-промислової політики. Керівництво новоствореного Міністерства публічно – перед Верховною Радою України, Президентом України, Радою національної безпеки та оборони України, а також перед представниками країн “Великої Сімки” (G7) – взяло на себе зобов’язання не втручатися у господарську діяльність державних компаній. Міністерство публічно підтримало концепцію реформування, запропоновану Концерном, та детально ознайомилося з усіма стратегічними документами щодо реформи Укроборонпрому. Попри публічні обіцянки рішучих дій, вже третій місяць Міністерство системно блокує реформування Державного концерну “Укроборонпром” та оборонно-промислового комплексу в цілому. Зокрема: не розпочато підготовку Стратегії оборонно-промислового комплексу; не затверджено Політику власності Концерну, яка на момент заснування нового Міністерства була розроблена та узгоджена відповідними органами державної влади; за наполяганням Міністерства зупинено розгляд законопроєктів, необхідних для початку реформування державного сектору оборонно-промислового комплексу, при цьому протягом чотирьох місяців Міністерство не надало жодних альтернативних пропозицій або системних зауважень до законопроєктів, запропонованих народними депутатами України; не розпочато роботу щодо підготовки ключових нормативно-правових актів, необхідних для імплементації нового Закону “Про оборонні закупівлі”, який має вступити у силу з 1 січня 2021 року, що може загрожувати зупинкою усього процесу підписання контрактів з виробниками озброєння та військової техніки для потреб Збройних Сил України та інших замовників; нерозглянутими залишаються неодноразові звернення Концерну щодо вирішення ключових проблем виробників у питанні ціноутворення, державних гарантій, казначейських рахунків тощо; не вирішується критична ситуація із виконанням Державної цільової програми створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії тощо. Окрім того, всупереч нормам чинного законодавства та з порушенням стандартів управління державною власністю, з першого дня роботи Міністерство втручається у діяльність Державного концерну “Укроборонпром” у вигляді усних доручень та численних наполягань. Зокрема, систематично надходять вимоги та рекомендації щодо призначення сторонніх осіб директорами підприємств-учасників Концерну, а саме компаній “Укрспецекспорт”, “Спецтехноекспорт”, “Укробронсервіс”, ДП “Київський бронетанковий завод”, ПАТ “Київський завод Радар”, Івано-Франківського котельно-зварювального заводу та підприємств у Львівській області тощо. Окремо висловлюються наполегливі вимоги щодо звільнення співробітників “Укроборонпрому”, відповідальних за безпеку, експорт, зв’язки з державними органами влади та трансформацію. Такі методи напряму суперечать принципам управління державними компаніями Організації економічного співробітництва та розвитку, курс на впровадження яких офіційно проголосила Україна (зокрема, закріпивши їх на рівні Стратегії підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки), та можуть містити ознаки зловживання впливом, конфлікту інтересів, що призводять до корупційних ризиків. Важливо підкреслити, що згідно з чинним законодавством та Статутом Укроборонпрому, функцію власника по відношенню до Концерну може здійснювати лише Кабінет Міністрів України через відповідний нагляд та контроль з боку Наглядової ради. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, згідно зі своїм положенням, виконує лише функцію формування державної політики та відповідного регулювання в оборонно-промисловій галузі. Міністерство не має повноважень з управління державними підприємствами, які не належать до сфери його управління. Ми вважаємо такі дії неприпустимими та такими, що підривають довіру до задекларованих намірів, цілей та задач, які поставлені перед Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України, згідно з Програмою дій Кабінету Міністрів України. Звертаємось до Президента України Володимира Зеленського, Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, Секретаря Ради національної безпеки та оборони Олексія Данілова, а також Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича із проханням звернути увагу на ситуацію, яка склалась навколо реформи обороно-промислового комплексу. Сподіваємося на зважену та активну позицію керівництва держави у питанні забезпечення обороноздатності воюючої країни.

Публікуємо ключові тези з інтерв’ю виконуючого обов'язки генерального директора ДК «Укроборонпром» Ігоря Фоменка. Повний текст розмови із журналістом видання «Оборонно-промисловий Кур’єр» Валентином Бадраком розміщено за посиланням.   Орієнтири розвитку На сьогодні ДК «Укроборонпром» визначив три ключові завдання, які сформовані у контексті трансформації оборонної промисловості. Перше та беззаперечне: максимальне забезпечення сил безпеки і оборони держави озброєнням та військовою технікою: у визначені терміни, із відповідною якістю та в межах бюджету. Друге завдання – це реалізація запланованих заходів щодо трансформації самого Державного концерну «Укроборонпром». Важливо, щоб державний сектор ОПК став більш гнучким та здатним до сучасних форм взаємодії зі світовими оборонно-промисловими брендами. Сьогодні без трансформації ми практично не можемо утворити спільні підприємства з іноземними партнерами – законодавство забороняє це робити в разі, якщо українська сторона матиме менше 50%. Для нас трансформація Концерну – це вирішення конкретних проблемних питань підприємств, які гальмують їх розвиток та осучаснення. Нарешті, третє завдання – це створити у процесі трансформації Концерну привабливий імідж для підприємств як роботодавців, які здатні попіклуватися про соціальний захист своїх працівників.   Трансформація Концерну У нас немає жодних розбіжностей з керівництвом профільного міністерства щодо бачення цільової моделі реформи. Разом з тим, ніхто не просунувся так глибоко та детально у напрямку професійного обґрунтування суті трансформації Укроборонпрому, як це зробила група фахівців під керівництвом Романа Бондаря протягом останнього року. Після остаточного визначення цільової моделі трансформації Концерну вона буде винесена на затвердження Наглядовою радою Укроборонпрому, далі – Мінстратегпромом, далі – РНБОУ й, нарешті, на затвердження Указом Президента. Для нас головне, щоб у процесі реформи оборонної промисловості підприємства Укроборонпрому не втратили ключові компетенції та унікальні технологічні можливості із виробництва озброєння та військової техніки, а також документацію та кадри, які володіють важливими знаннями.   Спецекспортери Насправді для нас, керівництва Укроборонпрому, головне – це зберегти вибудовану впродовж десятків років систему збуту спеціальної продукції на світовому ринку озброєнь, зберегти репутацію та довірливі відносини на ринках окремих країн. Тому кому будуть підпорядковані спецекспортери – другорядне. Вкрай важливо, щоб налагоджена система продовжувала працювати. Щодо можливостей галузевих холдингів самостійно реалізовувати свою продукцію, передусім варто оцінити ризики таких кроків, а вже потім випускати їх на ринок. Але, врешті-решт, керівники галузевих холдингів самі вирішуватимуть: чи торгувати їм на світовому ринку озброєнь самостійно, чи зі спецекспортером.   Галузеві холдинги В моделі віце-прем’єра ми бачимо чітку систему, в яку намагатимемося вписати те, що стосується перетворень в Укроборонпромі. Ми будемо готуватися до виділення із Укроборонпрому авіаційних підприємств – для формування Мінстратегпромом холдингу «Аерокосмічні системи України». Створення оборонного кластеру «Оборонні системи України» теж проходитиме у декілька фаз. Думаю, для повного досягнення презентованої Мінстратегпромом цільової моделі перетворень знадобиться декілька років. При цьому роль корпоративного керуючого центра буде змінюватися в залежності від того, у якій точці трансформації знаходитиметься оборонна промисловість. Під час реалізації першої фази – корпоратизації – «Оборонні системи України» відповідатимуть за юридичну трансформацію та перетворення компаній, їх інтеграцію у самостійні науково-виробничі об’єднання. На наступному етапі «Оборонні системи України» стануть центром методології: близько 60 підприємств будуть залучені у ці трансформаційні процеси, які на сьогодні мають різні підходи до організації в т.ч. виробництва. У підсумку ми маємо скласти єдину уніфіковану систему. З часом роль керуючого центру буде знижуватися, повноваження передаватимуться галузевим холдингам. Наразі ми розробили модель корпоративного управління, яку має затвердити Наглядова рада Концерну. Політика власності тут є ключовим елементом. Нині ми активно відпрацьовуємо дієву модель холдингів – на прикладі фактично створеного холдингу «Радарні системи». Щоправда, в ньому є очевидний лідер – НВК «Іскра» із 2500 осіб персоналу. Приблизно така ж ситуація у галузі створення високоточної зброї – там очевидне лідерство за ДержККБ «Луч». Та й морських систем, де найбільш потужні позиції посідає «Зоря-Машпроєкт». А от у бронетанковій та авіаремонтній галузях лідерство неочевидне. Однак, крім суто організаційних речей та утворення Ради директорів й Ради конструкторів новоутвореного холдингу, нам вдалося визначити компетенції – з тим, щоб у окремих сегментах замість колишньої конкуренції була співпраця зацікавлених партнерів. А в цілому модель дозволяє суттєво поліпшити питання координації робіт підприємств.   Державне оборонне замовлення та взаємодія із Міністерством оборони України Хотілося б поліпшити взаємодію з Міноборони та Генштабом ЗСУ у частині подолання бюрократичних перешкод. На жаль, завершується жовтень, а ми досі не маємо змін до держоборонзамовлення. Це нас надзвичайно турбує, адже тут є проблема й щодо отримання держгарантій. З листопада певна кількість підприємств може опинитися під загрозою виживання. Ми би також хотіли брати участь у підготовці ДОЗу, оскільки є багато нюансів організації виробництв, які військове відомство може не взяти до уваги. Ситуація із замовленням для ЗСУ ракетних комплексів РК-360 МЦ «Нептун» є показовою. На даний час контракту немає, хоча ми чули бажання замовити один дивізіон «Нептунів», а сам ракетний комплекс прийнятий на озброєння. Є й інший блок питань – розробки й створення нової військової техніки, відкриття НДДКР. Без чітких позицій Генштабу та Міноборони, без наміру замовити таку техніку, без інвестицій військового відомства ми не можемо реалізовувати такі роботи.   Експорт зброї Дві третини виробництва Укроборонпрому – це ніщо інше як експорт. Спецекспортери та підприємства, які мають право самостійної торгівлі, за здійснений експорт оборонної продукції та надані послуги спецпризначення вже отримали у 2020 році 313,5 млн дол. Водночас портфель замовлень Концерну складає майже 400 млн дол. Тож, є усі підстави говорити, що у поточному році ми досягнемо запланованих показників по експорту.   Імпортозаміщення У поточному році зроблено чимало: імпортозаміщення та удосконалення ракет «повітря-повітря» Р-27, завершено повне імпортозаміщення високоточного артилерійського боєприпасу, який ми знали під назвою «Квітник». Тепер цілком український – без російських комплектуючих – «Барвінок» готується до прийняття на озброєння, як і високоточне РСЗВ «Вільха-М». Ми нарешті прийняли на озброєння БМ «Дозор». Працюємо над імпортозаміщенням та вдосконаленням танку «Оплот». Завод імені Малишева започаткував виробництво гусениць.

Нова команда Укроборонпрому завершила перший – підготовчий – етап трансформації Концерну, підготувавши усі необхідні стратегічні документи, в тому числі Корпоративну стратегію, та готова розпочинати їх втілення. “Протягом року трансформації, щомісяця, ми розробляли декілька нових аналітичних продуктів, моделей чи концепцій майбутніх галузевих холдингів. Усі ці документи лягли в основу стратегії корпоратизації підприємств Укроборонпрому”, – розповів перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Роман Бондар. “Фактично ми створили в Укроборонпромі невелику бібліотеку з корпоратизації та трансформації. Ми не лише підготували ґрунтовну теоретичну основу, але й розпочали пілот із розгортання першого галузевого холдингу – “Радарні системи”, – підсумував Бондар. Як проходив перший – підготовчий – етап трансформації Концерну зображено на інфокарті. Коротко про його основні рубежі: ЛИСТОПАД 2019 Аналіз практик корпоративного управління ОПК країн-бенчмарків, які вже пройшли процес реформування, та правовий аналіз регуляторного поля ОПК України. Дослідження виконано за підтримки уряду Великобританії. Проект Політики власності з цілями володіння та План із розвитку корпоративного управління УОП. ГРУДЕНЬ 2019 FactBook – оглядове дослідження 137 підприємств УОП: фінансово-економічний стан, активи, людський потенціал, продуктовий портфель. Аналіз фінансового стану підприємств: визначено розмір простроченої фінансової заборгованості та створений план з фінансового оздоровлення. Законопроект про фінансове оздоровлення підприємств УОП – при повній підтримці плану фінансового оздоровлення Урядом запущена розробка закону. ЛЮТИЙ 2020 Завершено організаційно-функціональне моделювання по централізації бізнес-функцій, яке лягло в основу створення моделі управління оборонними холдингами після трансформації. Визначена перспективна потреба ділянок ДОЗ до 2030 року. Виявлено вплив національних стратегічних документів на стратегію трансформації УОП під час зустрічей з Міноборони та Мінекономіки. БЕРЕЗЕНЬ 2020 Тріаж-аналіз – комплексне дослідження підприємств УОП за 19 критеріям: дало можливість розподілити підприємства на групи – розвитку, передачі і оздоровлення, – враховуючи їх фінансову стійкість, життєздатність, технологічну перспективу, потреби ЗСУ та експортний потенціал продукції. Випущені рекомендації до моделі корпоративного управління майбутнього оборонного холдингу на підставі раніше проведеного аналізу, виконаний за підтримки уряду Британії. КВІТЕНЬ 2020 Перший проект Концепції реформування УОП – об'єднане бачення організаційної та структурної трансформації, включаючи контур корпоративного управління. Бачення реформи Укроборонпрому презентоване першим особам держави. Це дозволило почати розробку корпоративної стратегії. Сформовано Стратегічний комітет, до якого увійшли керівники Концерну та ключових підприємств в галузевих дивізіонах. Розпочаті стратегічні сесії та дослідження. Перша хвиля стратегування галузевих холдингів “радарні системи”, “наземні системи”, “воєнний авіаремонт”, “морські системи”. ТРАВЕНЬ 2020 Створена Модель управління нового оборонного холдингу з окресленою “другою лінії захисту” і набором антикорупційних практик (спільно з Ernst & Young Ukraine, за підтримки уряду Франції) з функціональною декомпозицією ролей, відповідальності та повноважень Корпоративного центру, галузевих холдингів й підприємств. Завершена розробка Кодексу корпоративної етики спільно з NAKO. ЧЕРВЕНЬ 2020 Розроблено Кодекс корпоративного управління, який затвердив бачення моделі корпоративного управління, і вплинув на технічне завдання із розробки статуту та інших регуляторний документів в майбутньому оборонному холдингу. Друга хвиля стратегування субхолдингу “високоточне озброєння”. ЛИПЕНЬ 2020 Створена Коопераційна карта, яка зафіксувала господарські зв'язки по кожному ключовому продукту: структуру та обсяг кооперації, учасники всередині УОП та ззовні, критичність для виробництва та наявність альтернатив. За підтримки Комітету ВРУ з оборони та нацбезпеки завершено підготовку законопроекту № 3822, який робить реформу УОП можливою, прибирає структурні та регуляторні обмеження роботи оборонних підприємств. Третя хвиля стратегування субхолдингів “авіабудування” та “спецекспорт”. СЕРПЕНЬ 2020 Створено бізнес-плани шести галузевих холдингів, які дозволяють оцінити фінансову динаміку в перспективі до 2025, а також сценарії розвитку до 2030. Створено спільно з EY Статут для нового оборонного холдингу з положеннями, що регулюють роботу Наглядової ради згідно зі стандартами ОЕСР. Четверта хвиля стратегування субхолдингу “боєприпаси й спецхімія”. ВЕРЕСЕНЬ 2020 Пілот – розпочато розгортання субхолдингу “радарні системи”. Створено Раду директорів із гендиректорів субхолдингу “радарні системи”. Створено стратегічний продуктовий портфель субхолдингу “радарні системи” з продуктових платформ, які будуть драйверами в секторальних холдингах та формуватимуть основу експорту.     “До кінця року команда Укроборонпрому планує розпочати роботу над функціональними стратегіями для реалізації Корпоративної стратегії; Дорожньою картою трансформацій з поетапним планом реалізації згаданої стратегії, корпоратизації підприємств та створення галузевих холдингів; виробничо-інвестиційним аналізом для формування плану з капітальних інвестицій; адаптацією Моделі корпоративного управління для кожної галузевої бізнес-одиниці з RACI матрицею процесів та планом із розгортання систем управління; Картою реорганізації та перенесення виробництва в рамках плану з фінансового оздоровлення та з урахуванням галузевих стратегій”, – поділився планами до кінця року перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Роман Бондар. “Усе це потрібно для того, щоб своєчасно задовольняти потреби наших Збройних Сил (та інших учасників ДОЗ) у якісному озброєнні та військовій техніці, а також випереджати їхні потреби згідно з викликами та завданнями, що перед ними стоять”, – підсумував Бондар.

Команда ДК “Укроборонпром” підготувала стратегію трансформації Концерну до винесення на затвердження Наглядовою радою Укроборонпрому. Про це повідомив перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Роман Бондар. Документ описує процес трансформації державного концерну, а також цільову модель нової оборонної холдингової компанії з функціями фінансового та корпоративного центру з управління галузевими об’єднаннями. Після презентації министерству його фіналізували для затвердження Наглядовою радою Укроборонпрому. Згідно зі стратегією, фінальним етапом трансформації стане ліквідація Концерну. Замість нього буде створено два холдинги: оборонних технологій та аерокосмічний. Ці холдинги будуть виконувати роль корпоративних центрів та реалізовувати політику власності для галузевих науково-виробничих об’єднань, що будуть створені після корпоратизації. Підприємства-учасники Укроборонпрому, які виготовляють озброєння та військову техніку для сил безпеки та оборони, увійдуть до оборонного холдингу, низка авіабудівних підприємств відійдуть до аерокосмічного. Крім того, у складі оборонного холдингу будуть створені шість галузевих субхолдингів та увійдуть спецекспортери. «З боку міністерства з питань стратегічних галузей промисловості є питання, щодо ролі спецекспортерів – чи повинні вони увійти в оборонний холдинг? Ми вважаємо, що так, тому що спецекспортери невід’ємно пов’язані в існуючій бізнес моделі з підприємствами. Вони часто діють, як »казначейські центри«. Тому на перехідний період мають залишитись та виконувати ці функції до створення торгових домів на галузевих холдингах. Для захисту цієї позиції ми підготували аргументи. Будемо додатково презентувати Віце-Прем’єр Міністру», – розповів перший заступник гендиректора Укроборонпрому Роман Бондар. Стратегія трансформації повністю орієнтована на потреби Міноборони та Збройних сил України з урахуванням викликів війни та потенційних загроз національній безпеці країни, і направлена на посилення кооперації з приватним сектором та залучення інвестицій в галузь. «Наша візія майбутнього Укроборонпрому – у співпраці та кооперації з приватними компаніями, як з України, так і з закордонними партнерами. Оборонний холдинг, що з’явиться, стане платформою для розвитку державно-приватного співробітництва, со-інвестування у розробку та створення нових продуктів, екосистемою для стимулювання розвитку оборонного сегменту економіки», – пояснив Роман Бондар. Над документом працювали спеціалісти декількох міністерств та незалежні експерти спільно з директорами підприємств і командою Офісу трансформацій Концерну. У концепції перезавантаження Укроборонпрому враховано дуже багато чинників та документів: від національних стратегічних документів галузі до міжнародних зобов’язань України у сфері оборони та реформи корпоративного управління. Нагадаємо, що реформа оборонних підприємств, розпочата новою командою Укроборонпрому, передбачає їх корпоратизацію та об’єднання у державні холдингові компанії за галузевим принципом, а також поступове запровадження міжнародних стандартів корпоративного управління. Мета цих перетворень – залучення іноземних інвестицій в оборонну галузь. Для реалізації зазначених перетворень необхідно докорінно змінити законодавче поле, яке регулює роботу Концерну та державних підприємств оборонної галузі, а також провести їх фінансове оздоровлення, розповів Бондар. Для цього в Парламенті зареєстрований законопроект №3822, який визначає процедуру перетворення державних оборонних підприємств на акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю; запроваджує нову модель корпоративного управління на основі міжнародних стандартів та конкретні механізми покращення роботи оборонних підприємств-учасників Концерну.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Відповідний документ за номером 3822 був опублікований на сайті Ради 9 липня 2020 року. Ініціаторами законопроєкту №3822 стали члени Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, де напередодні відбувся розгляд проєкту закону. Цей комітет визначено головним з розгляду законопроекту №3822. Документ визначає нормативно-правову рамку для реорганізації державних підприємств-учасників “Укроборонпрому” у товариства, 100% акцій яких належить державі. За словами Мустафи Найєма, заступника генерального директора Концерну з питань взаємодії з органами державної влади, законопроєкт дає законодавчий старт для реалізації комплексної стратегії з трансформації Державного концерну «Укроборонпром», яку нова команда Концерну презентувала навесні цього року. Перезавантаження Укроборонпрому, розповів Найєм, передбачає корпоратизацію державних підприємств - перетворення їх на державні акціонерні товариства, що дасть можливість створювати спільні підприємства з іноземними партнерами та залучати прямі інвестиції в галузь. Також проєкт передбачає спеціальні процедури та механізми оздоровлення держпідприємств і створення необхідної матеріально-технічної бази для подальшої зміни їх юридичної форми власності та запровадження корпоративного управління. Зокрема, проєкт спрощує процедуру передачі між держпідприємствами та господарськими товариствами майна, продукції, контрактів та фінансових зобов'язань. З метою одержання додаткових коштів підприємства отримують можливість самостійно розпоряджатися нерухомим майном, яке не забезпечує основні види діяльності або не використовується понад 3 років у виробництві і подальше його використання не планується. При цьому, усі кошти від реалізації надлишкового та непрофільного майна державних підприємств Концерну будуть направлені виключно на потреби цих підприємств і не будуть виведені з галузі. Також нові норми надають можливість передачі контрактів за Державного оборонного замовлення, програм підвищення обороноздатності і безпеки держави, інших договорів, а також обслуговування пов’язаних з цим кредитів, гарантій та отримання інших фінансових послуг між самими підприємствам та між новоствореними господарськими товариствам. Таким чином, наслідки від юридичного перетворення у акціонерні товариства будуть мінімізовані, а фінансові, контрактні та соціальні зобов'язання держпідприємств - збережені, пояснює Найєм. Законопроєкт запроваджує нову систему корпоративного управління на підприємствах після їх корпоратизації - за міжнародними стандартами. На цих товариствах з'являться наглядові ради та інститути незалежних генеральних директорів, функції управління ризиками, сучасні моделі планування промислового виробництва та контролю якості. За словами Мустафи Найєма, фахівці Державного концерну «Укроборонпром» брали активну участь у підготовці законопроєкту, який, у підсумку, покликаний вирішити більшість проблемних моментів щоденної роботи підприємств УОП, готує їх до контрольованої трансформації та ефективної роботи після перетворення. Нагадаємо, стратегія трансформації “Укроборонпрому” передбачає корпоратизацію державних та казенних підприємств-учасників Концерну у відповідності до нової законодавчої бази і поступове запровадження міжнародних стандартів корпоративного управління державними компаніями. Після цього відбудеться консолідація підприємств Концерну у галузеві державні холдингові компанії. Наразі планується створення щонайменше 6 державних холдингових компаній: авіаційної, авіаремонтної, ракетобудівної, бронетанкової груп компаній (холдингів або корпорацій), а також радарних та морських систем. Метою реформи «Укроборонпрому» є якісне посилення оборонного сектору, збільшення обсягів виробництва сучасної техніки, а також інтенсивне створення інноваційних розробок та розвиток важкої промисловості.

1 липня 2020 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, під час якого народним депутатам представили проєкт закону про «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Про це за підсумками засідання повідомив заступник генерального директора Концерну з питань взаємодії з органами державної влади Мустафа Найєм. Він розповів, що законопроєкт визначає законодавчу рамку для трансформації Концерну та підприємств-учасників, спеціальні механізми перетворення державних підприємств у акціонерні товариства, 100% акцій яких належать державі, та запроваджує засади корпоративного управління ними за міжнародними стандартами. «Це - необхідний юридичний інструмент, без якого ми не можемо розпочати системну та глибоку трансформацію підприємств та самого Концерну. У нас все готово для реформи - потрібен був закон, який дозволить все це реалізувати і рухатися за планом. І ось він є і днями буде зареєстрований», - повідомив Мустафа Найєм після презентації проєкту в Комітеті. Він зазначив, що запропоновані у законопроекті механізми дозволять створити нові галузеві бізнес-одиниці - прозорі, конкурентоздатні та прогнозовані господарські товариства, здатні виробляти якісну техніку, створювати спільні підприємства з іноземними партнерами та залучати інвестиції. «Укроборонпрому потрібна нова »прошивка«. Саме це пропонує законопроект - нову »операційну систему« - спосіб управління підприємствами та взаємодії між ними під час та після трансформації», - додав він. «Норми проекту створюють для підприємств умови швидкої, але продуманої та контрольованої трансформації - те, без чого ми не здатні залучати в сектор інвестиції та стратегічних партнерів. Та головне - це дуже практичний законопроект. Ми збирали проблеми від директорів наших заводів і підприємств, аналізували їх і шукали рішення, які втілені у нормах законопроекту. Документ вирішує багато проблем, з якими наші підприємства стикаються щодня, і які неможливо вирішити в інший спосіб». Заступник генерального директора Концерну подякував усім розробникам законопроекту і відзначив, що документ має поставити крапку у «десятиріччі неефективного, корумпованого та нездатного виготовляти сучасне озброєння та військову техніку Концерну», а також висловив сподівання, що проєкт закону буде підтриманий усіма парламентськими фракціями та групами, незалежно від того, у більшості вони, чи в опозиції. Нагадаємо, законопроект про перезавантаження Укроборонпрому розроблено учасниками міжвідомчої робочої групи, створеної у лютому 2020 року на базі Комітету спеціально для напрацювань нового правового поля для реформування Державного концерну. До групи увійшли представники Концерну “Укроборонпром”, Офісу Президента та Верховної Ради, трьох міністерств (Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерств розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), Ради національної безпеки і оборони, Державної податкової служби, Державного космічного агентства, посольств країн Великої Сімки, офісу НАТО та інших міжнародних організацій, науковці, профільні й антикорупційні експерти з числа громадянського суспільства.

У Державному концерні “Укроборонпром” запрацював комплаєнс-офіс. Його очолив Артем Хаванов, який займався впровадженням стандартів ділової етики та доброчесності на аналогічних посадах у Нафтогазі та “Укрсіббанку” (BNP Paribas Group).  Комплаєнс-офіс Укроборонпрому займається розробкою та впровадженням політики доброчесності працівників та контрагентів відповідно до міжнародних стандартів корпоративного управління, внутрішніх документів і процедур запобігання фінансовому шахрайству та врегулювання конфлікту інтересів.  В Концерні вже розроблено та незабаром будуть затверджені Кодекс корпоративної етики, політика управління ризиками та політика щодо конфлікту інтересів. Також у планах офісу запуск на підприємствах УОП спеціального сервісу для анонімного повідомлення про випадки корупції або недоброчесної поведінки.  “Існує класична модель “трьох ліній захисту”, яка дозволяє виключити конфлікти інтересів і шкідливі дії менеджменту. Першою лінією є операційні та корпоративні функції компанії; друга складається з комплаєнсу, внутрішніх контролів та управління ризиками; третю представляє внутрішній аудит. Впровадження трьох ліній захисту не дає миттєвого результату. Однак крок за кроком очищує компанію від порочних практик, дозволяє стежити за дотриманням встановлених правил гри і жорстко карає за порушення червоних ліній. Уже сьогодні в Концерні запроваджено комплаєнс функцію і розпочато форензік аудит, різні перевірки за дотриманням визначених правил та моніторинг конфліктів інтересів”, – заступник генерального директора з трансформації Роман Бондар прокоментував ключові кроки реформи корпоративного управління Концерну.  За словами Бондара, функція комплаєнс дозволяє системно, крок за кроком знищувати ризиковані практики та унеможливлювати поведінку, яка завдає шкоди інтересам компанії.  Робота над запуском офісу розпочалася в рамках реформи корпоративного управління Концерну, яку команда з трансформацій Укроборонпрому впроваджує у співпраці з іноземними консультантами за підтримки урядів Франції та Великобританії.  Пошук керівника офісу та підготовка до його запуску розпочалися в Концерні задовго до національного карантину і тривала 2,5 місяці. У підсумку очолити та запустити роботу офісу запросили Артема Хаванова. Понад 10 років він працює у сфері юридичного комплаєнсу, будував цю функцію у державній компанії “Нафтогаз Україна” та її дочірніх підприємствах, де запустив лінію довіри для викривачів, розробляв антикорупційні політики і процедури. В українському банку міжнародної групи Артем впроваджував світові стандарти перевірки доброчесності клієнтів, політики і процедури виявлення публічних діячів та підсанкційних фізичних і юридичних осіб. Нагадаємо, у червні міжнародна компанія EY завершила перший етап проекту підтримки корпоративної реформи Державного Концерну «Укроборонпром» і представила нову цільову модель управління в Концерні та на підприємствах, розроблену спільно з офісом трансформації УОП. Зокрема, експерти рекомендували впровадити трирівневу цільову модель корпоративного управління, у якій, під час трансформації, Концерн відіграє роль корпоративного центру.

Міжнародна компанія EY завершила перший етап проекту підтримки корпоративної реформи Державного Концерну «Укроборонпром» і представила нову цільову модель управління в Концерні та на підприємствах, розроблену спільно з офісом трансформації УОП. Зокрема, консультанти здійснили огляд поточних практик корпоративного управління в Концерні та на підприємствах, а також огляд законодавчої та нормативної бази, що її регулює. Огляд охоплює поточну структуру управління в УОП та його взаємодію з підприємствами-учасниками. На підставі порівняння існуючих практик корпоративного управління з провідними практиками (керівні принципи та стандарти, референтні компанії) експерти запропонували для Концерну нову роль під час трансформації – корпоративного центру, та рекомендували впровадити трирівневу цільову модель корпоративного управління. Така модель дозволяє чітко розподілити ролі та повноваження на рівнях володіння, нагляду й моніторингу між вищим виконавчим керівництвом та ефективно організувати управління всією групою компаній. Враховуючи специфіку діяльності УОП в оборонній промисловості, а також спираючись на український і світовий досвід організації управління диверсифікованими групами підприємств, у EY вважають за доцільне впровадити у Концерні три рівні управління: Корпоративний центр Галузеві бізнес-одиниці та Підприємства. У такій моделі “додана вартість” кожного рівня управління розподіляється наступним чином: Корпоративний центр відіграватиме роль лідера трансформаційного процесу, корпоративних та організаційних перетворень. У ньому створюватимуться центри експертизи з метою впровадження провідного досвіду та досягнення єдиного рівня розвитку (maturity level) функцій у всій групі компаній УОП. Також центр впроваджуватиме механізми контролю та відповідальності за реалізацією стратегії, бізнес-планів, виконанням встановлених правил та політик Галузеві бізнес-одиниці - на цьому рівні відбуватиметься координація та узгодження операційних планів для мінімізації потреб в обіговому капіталі та створюватимуться корпоративні сервіси (Shared services). На рівні підприємств відбуватиметься виконання виробничих та операційних планів з підвищенням ефективності виробничих процесів та оптимізацією витрат на виробництво продукції. Експерти EY вважають, що на час трансформації ключових функцій та вдосконалення бізнес-процесів Укроборонпром має відігравати роль «Стратегічного архітектора»«. Водночас, після закінчення трансформації, впровадження процесів стратегічного управління, підвищення рівня зрілості ключових функцій, впровадження механізмів контролю та звітності, Корпоративному центру Групи УОП доцільно поступово перейти до ролі »Фінансовий холдинг«. Крім того, в рамках проекту реформи корпоративного управління консультанти EY визначили ролі верхньорівневої моделі управління Групи УОП та розподіл ролей в ключових процесах операційної діяльності на рівнях Корпоративного Центру, Галузевих бізнес-одиниць та підприємств. Для побудови ефективної системи корпоративного управління,пропонується аби Корпоративний центр та галузеві бізнес-одиниці функціонували у формі Акціонерних товариств, а підприємства - у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Нагадаємо, співпраця з фахівцями міжнародної компанії EY відбувається в рамках проекту підтримки корпоративної реформи Державного Концерну »Укроборонпром" за технічної допомоги Уряду Франції. Зокрема, допомогу Франції було спрямовано на форензік аудит та діагностику поточної системи корпоративного управління Концерну, розробку документів, необхідних для запровадження корпоративного управління за міжнародними стандартами на всіх підприємствах, якими управляє Концерн. Сприяння у визначенні стратегії корпоративного управління.pdf                               Page 6 / 15 Zoom 100%

Авторський матеріал Романа Бондара, заступника Генерального директора «Укроборонпрому» з трансформації. Вперше опубліковано і Інтернет-видання Liga.net 11 червня 2020 року, публікується мовою оригіналу. Государство задумало поменять управление оборонной отраслью. Что необходимо сделать, чтобы не навредить оборонным предприятиям при создании нового супероргана? Государственной части оборонного комплекса не везет с момента создания. Мало того, что Укроборонпром был создан злой волей, с дулей в кармане и с камнем за пазухой, так еще и на протяжении всей истории своего существования концерн упрямо и настойчиво уводили от международных практик управления госкомпаниями и прятали в тень. Последствия мы помним. От многочисленных коррупционных скандалов и практически мертвой доброй трети госпредприятий до пятого президента, выбитого громким расследованием в оборонке из предвыборной гонки. В погоне за личной наживой и выстраиванием механизмов взимания коррупционной ренты в концерне была умножена на ноль система подотчетности, прозрачности и контроля. Вернее так. Ее никогда не существовало. Советская система, выцветшая до дыр, утратила актуальность, а новые практики не появились. Более того, когда настала пора изменений, то Укроборонпром умело вывели из-под действия корпоративной реформы, которая началась в 2015 году. Зацементировали неэффективность и заблокировали любые изменения специальным законом. Зря. Именно корпоративное управление для Укроборонпрома является отправной точкой в решительных изменениях, которое общество почувствует не только в качественной военной технике и вооружении, выпускаемой предприятиями концерна, но и в росте ежегодных налоговых платежей и поступлений в бюджет. С чего начинается реформа? С правильного определения роли государства, как собственника, и полного отделения функций владения от функций разработки политики, регулятора и закупщика. В советской модели государственного мышления централизация этих ролей в рамках одного органа давала ответственность и полномочия для достижения результата. В государстве, где существует плановая экономика и напрочь ответствует частный сектор, наверное, этот подход как-то работает. Но развитый мир для стимулирования технологического развития, притока инвестиций и конкурентоспособности давно отбросил такой подход, как змея – старую шкуру. Современный мир требует современный способ организации взаимоотношений государства и государственных предприятий. Любая система для того, чтобы стать устойчивой в долгосрочном плане, обязана быть пронизана сдерживающими факторами и противовесами. Взаимным контролем и подотчетностью. Ясными целями и четко описанной ответственностью. Должен соблюдаться базовый принцип – каждый должен делать свою работу, дополнять друг друга и не пересекаться. Таким образом роли владения, регулирования, распределения бюджета (закупок) и создания политик распределяются по разным органам управления, обеспечивая реализацию воли государства и исключая конфликт интересов. Кто и как управляет Укроборонпромом сейчас и что может поменяться? В текущей корпоративной архитектуре функции управления переданы в ограниченной степени Наблюдательно совету Укроборонпрома, ответственность владения Концерном закреплена за Кабинетом Министров, а функции политики и регулирования - за Министерством экономики. И это правильно, хоть и нуждается в усовершенствовании. Но что будет, если слить все это вместе в некий суперорган – единое министерство? Радикальное снижение качество управления. Бизнес, хоть и государственный, должен жить по законам бизнеса. Бизнесом должны управлять люди с бизнес компетенциями. В текущих условиях, когда зарплата государственного служащего среднего звена едва достигает 20 000 грн, найти профессионалов на такой уровень дохода будет невозможно. Придут либо непрофессионалы, либо заинтересованные лица с конфликтом интересов. Качество и скорость принимаемых решений радикально упадет. Массово возникнут коррупционные соблазны, когда утвержденный финплан, согласованную организационную структуру или за назначение генерального директора будет браться мзда и процветать взяточничество.Такие повреждения отбросят государственные предприятия на десятилетия назад, остановят в развитии и поставят многих на грань смерти. Потеря роли справедливого арбитра. Объединив функции собственника государственных предприятий и регулятора, государство не сможет выполнять роль независимого арбитра между частным сектором и госпредприятиями. Превращаясь в, фактически, главного участника рынка, оно будет иметь большой соблазн предоставлять преимущества «своим» компаниям, а не равные условия для всех. Такой подход искривит и дисбалансирует конкуренцию и ограничит развитие рынка в целом. Отсутствие равных правил игры. Владея предприятиями и одновременно определяя политику для всего рынка, государство получит искушение делать подмену целей и приоритетов нужных стране, целями отдельных предприятий, которыми владеет. Таким образом вместо равных правил для всех, появятся те, кто будут немного «равнее», которые будут иметь преимущества в распределении государственного финансирования, льгот, инвестиций. Суперминистерство станет заинтересовано кормить родные рты, а частный сектор будет ущемлен и страдать. Особенно, если такое Суперминистерство получит функции по управлению закупками. Конфликт социальных целей и эффективности управления. Владея и управляя предприятиями, государство потеряет логику рационального владения. Мертвые и неконкурентоспособные предприятия будут тянуть за уши, перераспределяя ограниченный ресурс в целях спасения и реанимации, вместо принятия жестких решений о ликвидации и реорганизации. Государственные предприятия будут требовать к себе особых отношений, взывать к увеличению госзаказа и преференций, которые они будут успешно осваивать. Долги будут накапливаться и расти, а запутанность и размытая ответственность будет рождать операционную неэффективность и коррупцию. И это только некоторые патологии из многих. Описанная печальная картина не является плодом воображения. Это практически полное описание положения вещей, которое происходило в управлении государственной собственностью до 2015 года. Начатая тогда корпоративная реформа создала условия для трансформации и перестройки госкомпаний на рыночные рельсы. И реформа Укроборонпрома должна происходить в фарватере уже принятых ранее решений о модели управления государственными компаниями. Без исключения и особого статуса. Реформа оборонного комплекса, разрабатываемая на высших правительственных уровнях, должна учитывать красные линии, которые проведены международными стандартами корпоративного управления, для того чтобы избежать патологий и негативных эффектов, описанных выше.Их несколько. Красная линия №1– разделение функций между органами, которые будут выполнять роль собственника по отношению к Укроборонпрому и органов, которые будут разрабатывать политику и регулировать оборонно-промышленный комплекс. Для этого в конструкции будущей системы власти нужно заложить разделение компетенций владения и политикотворчества в разных министерствах. Красная линия №2– обязательная корпоратизация государственных оборонных предприятий для того, чтобы перейти от устаревших архаичных организационно-правовых форм (государственных и казённых предприятий) в современные и конкурентоспособные формы (АО и ООО). Для этого нужно как можно быстрее принять закон о реформировании Укроборонпрома, разработанный комитетом Верховной Рады, совместно с Минэкономики, в котором содержаться правовые механизмы ускоренной корпоратизации и современного корпоративного управления. Красная линия №3– принятие политики собственности Укроборонпрома Кабинетом министров, которая даст возможность зафиксировать цели владения, завершить калибровку уже разработанной стратегии развития концерна и определить показатели эффективности для менеджмента и Наблюдательного совета концерна. Красная линия №4 – внедрение современных стандартов корпоративного управления на базе рекомендаций ОЭСР. Включая формирование наблюдательного совета с независимыми директорами, рыночной оплаты членов НС, а также утверждение согласованного со стандартами ОЭСР устава Укроборонпрома в части распределения полномочий и ответственности между государством, как собственником, Набсоветом концерна и менеджментом. Как видите, красных линий немного. Реформа Укроборонпрома набрала быстрый темп, и мы прошли большой путь за последние десять месяцев. Во-первых, разработана долгосрочная концепция реформирования концерна. Во-вторых, проведен триаж-анализ с оценкой жизнеспособности государственных оборонных предприятий. В-третьи, сформирована детализированная модель управления Укроборонпромом на переходной период и в целевом состоянии. В-четвертых, завершено создание модели корпоративного управления, включая утвержденный Набсоветом кодекс корпоративного управления. В-пятых, завершается разработка отраслевых стратегий, определяющих развитие предприятий исходя из перспективных продуктов и ожиданий клиентов. Шестое достижение - разработан законопроект, который ускоряет трансформационные процессы в оборонных предприятиях с помощью корпоратизации и внедрения современной модели управления. Мы готовы к корпоративной трансформации и нас сдерживает только принятие законопроекта, который должен снять зашитые в законодательное поле ограничения. У нас единственная просьба к нашему акционеру, вне зависимости от конструкции власти на верху: не смешивать владение с регуляцией и не ограничивать искусственными барьерами набранный нами темп. В таком случае государственная оборонная отрасль вздохнет полной грудью, расправит крылья и вернет сторицей вложенные усилия качеством продукции и уплаченными в бюджет налогами.

Керівництво ДК “Укроборонпром” презентувало у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розроблений міжнародними експертами проект цільової моделі корпоративного управління компанією під час та після трансформації. Зустріч за участі генерального директора ДК “Укроборонпром”, Надзвичайного та Повноважного Посла Франції в Україні пана Етьєна де Понсена, заступниці Міністра розвитку економіки Світлани Панаіотіді, представників інших міністерств та експертів відбулася 9 червня. Цільову модель корпоративного управління Концерном розробив офіс трансформації Укроборонпрому у співпраці з експертами міжнародної компанії EY за підтримки Уряду Франції. Запропонована модель передбачає запровадження універсальних внутрішніх політик та кодексів, необхідних для побудови нової архітектури операційного управління та контролю, а також бізнес-процесів першого рівня, покликаних підвищити ефективність діяльності Концерну та підприємств-учасників. “Цільова модель корпоративного управління дає детальну відповідь на запитання, як ми будемо керувати державною оборонною промисловістю під час та після трансформації Укроборонпрому. Розроблена модель має універсальний характер, це дозволить нам адаптувати її під усі організаційні та виробничі особливості підприємств при створенні галузевих бізнес-одиниць. Розробка моделі відбувалася на основі затверджених стратегічних документів держави у сфері національної безпеки та оборони, а також засад реформування та розвитку ОПК, затверджених Кабінетом міністрів України. Але ключовим для реформи Укроборонпрому є ухвалення закону про корпоратизацію державних підприємств ОПК. Наразі цей законопроект проходить останні стадії погодження у Кабміні ”, - повідомив генеральний директор Укроборонпрому Айварас Абромавичус. Розробка цільової моделі управління відбулася в рамках проекту підтримки корпоративної реформи ДК “Укроборонпром” з боку Уряду Франції. “Франція прагне спрямовувати свою двосторонню підтримку на ключові потреби і напрямки реформ, визначені українською владою. Фінансування великих проектів, які є ключовими для українського суверенітету, а також підтримка відродження Східної України є одними з основних напрямків нашої діяльності. У відповідь на запит України ми вирішили розширити нашу двосторонню допомогу на сферу реформи корпоративного управління. У цьому контексті я радий, що Франція фінансує незалежну експертизу, щоб допомогти Укроборонпрому підняти стандарти управління до міжнародного рівня. Удосконалення управління - це тільки початок шляху, це фундамент, який дозволить підвищити економічну та промислову ефективність як Концерну, так і галузі в цілому”, - зазначив під час зустрічі Надзвичайний та Повноважний Посол Франції в Україні пан Етьєн де Понсен. У нараді, присвяченій реформуванню оборонно-промислового комплексу, взяли участь представники Міністерства економічного розвитку, Міністерства фінансів, Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ України, а також РНБО України та парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Крім того, до обговорення долучилися представники Посольства Франції в Україні, експерти аудиторсько-консалтингової компанії EY, Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) та Організації економічного співробітництва та розвитку. На зустрічі Концерн представляли: Айварас Абромавичус, Роман Бондар, Олег Яковенко та Тарас Іванишин. Як відомо, раніше команда Укроборонпрому представила стратегію трансформації Концерну та дорожню карту реформи РНБО, Директорату з питань національної безпеки і оборони в Офісі Президента, Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, міністру фінансів України Сергію Марченко та міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорю Петрашко, голові Служби безпеки України Івану Баканову, а також голові Виконавчого комітету Національної ради реформи при Президентові України Михеїлу Саакашвілі. [gallery ids=«8566,8567,8568»]