9 квітня о 14:00 Укроборонпром та Український союз промисловців і підприємців (УСПП) проведуть круглий стіл щодо реформи державної оборонки: «Реформування ОПК: інвестиційно-інноваційний розвиток для підвищення обороноспроможності України». У заході візьмуть участь Юрій Гусєв, гендиректор Укроборонпрому Анатолій Кінах, президент УСПП Олександр Завітневич, голова Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Бондар, перший заступник гендиректора Укроборонпрому Мустафа Найєм, заступник гендиректора Укроборонпрому з управління активами До участі також запрошені представники Офісу Президента, Верховної Ради, Мінстратегпрому, Мінекономіки, галузевих асоціацій, керівники провідних підприємств, наукових та експертних установ. З огляду на підготовку до другого читання законопроєкту №3822 про реформу державних оборонних підприємств на круглому столі обговорюватимуть: прогнозовані наслідки структурних змін у сфері державного ОПК; обсяги випуску конкурентоспроможної продукції; збільшення експортного потенціалу українських виробників. Круглий стіл проходитиме у режимі відеоконференції на базі платформи Zoom. Посилання буде надане після акредитації. Для знімальних груп телеканалів є можливість присутності на заході офлайн. Акредитація журналістів за телефоном: 0969507565 (пресслужба УСПП).

5 фактів, чому державна оборонка без ухвалення законопроєкту #3822 приречена. А з нею – і наша перемога над окупантом. Факт 1. З-поміж 24 тисяч різних одиниць озброєння, військової техніки (ОВТ) та комплектуючих, які підприємства Укроборонпрому можуть виготовляти на сьогодні, далеко не все має застосування. Приміром, ми маємо підприємства, які виробляють комплектуючі для радянських підводних човнів. Човнів, яких у нас немає. Факт 2. У той час як успішні оборонно-промислові компанії світу витрачають на розробку нових зразків ОВТ до 25% чистого прибутку, в Україні цей показник становить не більше 2–3%. Саме тому у структурі потреб нашої армії ремонт та модернізація існуючої – здебільшого старої радянської – техніки становлять близько 80% рік у рік. Факт 3. Державні оборонні підприємства позбавлені можливості довгострокового планування. Тобто якщо сьогодні ми вирішимо оснастити нашу армію високоточними «нептунами», бойовими «дозорами» чи «оплотами» без жодного російського гвинтика, – не однією одиницею, а цілою партією новітньої сучасної техніки, – то виготовити ми зможемо не більше, ніж держава у нас замовить. Іншими словами, якщо у державному оборонному замовленні (ДОЗ) «стоїть» один «Оплот», то Завод імені Малишева не зможе виготовити два. При цьому щороку частка державних оборонних підприємств у ДОЗ невпинно зменшується: якщо 2017-го на наші підприємства припадало 67% всіх потреб української армії у виготовленні, модернізації й ремонті ОВТ, то у 2020-му — лише 36%. Факт 4. Лише 28 підприємств з-поміж 118-ти, які входять до складу Укроборонпрому, генерують 98% виручки. Решта – живуть у режимі боргів, у т.ч. із виплати заробітної плати. Більшість наших підприємств фактично виживають, якщо не вмирають. Факт 5. Середній вік інженерів-конструкторів, які працюють на наших підприємствах, – 65 років. Відтік молодих кадрів із державної оборонки теж прирікає галузь на вимирання. Реформа Укроборонпрому шляхом ухвалення законопроєкту №3822 – це єдина можливість не лише захистити свої кордони, суверенітет та цілісність, а і виграти війну з окупантом. ====================================================================================================================================== [gallery size=«medium» columns=«4» ids=«11738,11739,11740,11741»] Один з найголовніших міфів навколо реформи Укроборонпрому – мовляв, законопроєкт №3822 передбачає «приховану» або «відкриту» приватизацію підприємств оборонки. Наголошуємо: №3822 визначає законодавчу рамку реорганізації підприємств Концерну у товариства, 100% акцій яких належатиме державі Україна. Простими словами: 100% акцій майбутнього сучасного оборонно-промислового холдингу, який замінить Концерн, належатимуть державі в особі українського уряду. Крапка. ====================================================================================================================================== Найчутливіший міф-маніпуляція про трансформацію Укроборонпрому – нібито реформа зупинить роботу всього державного ОПК, що, звісно, неприпустимо під час війни. Насправді законопроєкт № 3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” забезпечує безперервне здійснення виробничої діяльності на підприємствах під час реорганізації. Іншими словами: реформа не зупинить роботу нашої оборонки. ====================================================================================================================================== Навіщо державну оборонку корпоратизувати, іншими словами, перетворювати державні та казенні підприємства на господарські товариства? Та тому що в управлінні державними підприємствами їх нерідко “безпечніше” занапастити, аніж розвинути їхній науково-виробничий потенціал. Це багатошарова система суцільних заборон та обмежень. В управлінні Укроборонпрому – 99 державних унітарних комерційних та 7 казенних підприємств. Це і заводи, і конструкторські бюро, і компанії-спецекспортери. Також Концерн управляє державними пакетами акцій 12 акціонерних товариств. А якщо ти – Ілон Маск, тобто прогресивний керівник компанії, який мислить категоріями квантових стрибків у розвитку свого бізнесу, чекай повістки на допит. Щонайменше, коли мова йде про Україну. У чому полягають ці заборони та обмеження? Державні підприємства позбавлені можливості залучати будь-які інвестиції. Погодьтеся, якщо такої змоги немає, підприємство не буде працювати над своєю інвестиційною привабливістю в очах інвесторів, в тому числі міжнародних. Прозорість, відкритість, підзвітність та належне врядування – ніколи не стануть пріоритетами для топ-менеджменту цих підприємств. Державним підприємствам дуже важко взяти банківський кредит на, приміром, дослідно-конструкторську розробку новітніх зразків озброєння та військової техніки (ОВТ). Державні підприємства (за винятком підприємств авіабудування) не можуть створювати спільні підприємства з іноземними компаніями. Якщо ж такі підприємства постають, іноземний партнер за будь-яких обставин, незалежно від обсягів інвестицій, матиме меншу частку. Державним підприємствам важко об’єднувати своє майно, ресурси, технології. Ви лише уявіть: оборонні підприємства, які входять до складу одного Концерну – Укроборонпрому, – позбавлені можливості досягати синергії та кращих результатів у виробництві ОВТ шляхом обміну, приміром, своїми технологіями. При цьому ці підприємства працюють на обороноздатність однієї країни – України. І це далеко не вичерпний список. Взагалі такі організаційно-правові форми не притаманні успішним оборонно-промисловим компаніям світу. Шлях корпоратизації вони пройшли ще 20-30 років тому. Так, італійська компанія Leonardo, яка торік очолила рейтинг прозорості оборонних компаній світу, запровадила корпоративну модель управління ще у 2003 році. Корпоратизація на сьогодні – це можливість оздоровити підприємства і фінансово, і економічно; зробити виробництво технологічнішим; залучити інвестиції; підвищити конкурентоспроможність; і, насамкінець, впровадити ефективну модель управління в державній оборонці. Усе це передбачає законопроєкт №3822, який чекає на друге читання. ====================================================================================================================================== [gallery size=«medium» link=«file» ids=«11776,11777,11778»] Понад 10 років діяльність Укроборонпрому регулюється окремим спеціальним законодавством. На сьогодні Концерн є таким собі «міні-Фондом держмайна» чи «квазі-міністерством», виконуючи функції з управління державним майном, делеговані державою. Приміром, Укроборонпром дає згоду на відчуження та списання майна, передачу його в оренду, затверджує фінансові плани державних підприємств-учасників, призначає та звільняє їх директорів тощо. Проте система, яка дозволяє контролювати збереження державного майна, з іншого боку стримує можливості для залучення інвестицій та міжнародного співробітництва. Законопроєкт №3822 дозволить запровадити прозору та ефективну модель корпоративного управління шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром» та усіх його державних підприємств на господарські товариства. Одночасно впроваджується механізм запобігання корупційним ризикам та убезпечення від прямого політичного впливу шляхом створення політично незаангажованих наглядових рад. Чи це працює? Італійська оборонна компанія Leonardo має наглядову раду, яка складається із 12 членів, 10 з яких є незалежними. У 2020 році Leonardo визнано найпрозорішою оборонною компанією світу. Можливість залучати іноземні інвестиції, яку відкриває №3822, змушуватиме оборонні підприємства працювати над своєю інвестиційною привабливістю. А отже, прозорість, відкритість, підзвітність та належне врядування – стануть пріоритетами для топ-менеджменту цих підприємств. Щороку на розробку нових зразків озброєння та військової техніки українські оборонні підприємства витрачають не більше 2-3% чистого прибутку. Натомість успішні оборонно-промислові компанії світу – до 25%. Разюча відмінність, чи не так? Інвестувати у нові розробки можуть собі дозволити практично дві категорії підприємств: Фінансово успішні підприємства державного ОПК, як-от Київське конструкторське бюро “Луч”, що за власні обігові кошти розробляє розвідувально-ударний безпілотний літальний апарат “Сокіл-300”. Підприємства, потенціал яких відроджують учасники бойових дій і де нові зразки зброї “народжувались” буквально на фронті. Так з'явилась нова піхотна гармата “Нічний Хижак” від заводу «Маяк» – під час боїв за Донецький аеропорт та Маріуполь. Решту відомих вам нових розробок – наприклад, береговий ракетний комплекс “Нептун”, танки “Краб” та “Бастіон” (дослідно-конструкторські розробки, які наразі в роботі) – держава замовила у наших підприємств та фінансує. А тим часом у структурі потреб нашої армії рік у рік переважає ремонт та модернізація існуючої – здебільшого старої радянської – техніки. А це близько 80% усіх замовлень. Щоб завтра можна було перейти з рейок ремонту на масове виробництво нових сучасних високотехнологічних, а головне, надійних зразків озброєння та військової техніки, починати креслення потрібно було ще позавчора. Виходить замкнене коло. Українська оборонка без “дешевих” кредитів чи інвестицій – приречена. Натомість законопроєкт №3822 про корпоратизацію Укроборонпрому відкриває доступ до капіталу. Після перетворення архаїчної структури нашого ОПК на сучасний бізнес, ми зможемо залучати прямі іноземні інвестиції, створювати додаткову вартість нашій продукції. Українська оборонка стане привабливим та надійним партнером на внутрішньому і зовнішньому ринках. ====================================================================================================================================== Сьогодні оборонні підприємства не можуть об’єднувати своє майно, ресурси чи технології заради перемоги над окупантом – Росією. Вдумайтесь: 7 з 30 років незалежності України ми перебуваємо у стані війни і увесь цей час оборонні підприємства посилювали обороноздатність нашої країни кожне поодинці. Так виписане чинне законодавство, яке регулює роботу підприємств Укроборонпрому. Законопроєкт № 3822 про трансформацію Концерну дасть змогу підприємствам досягати синергії та кращих результатів у виробництві озброєння та військової техніки шляхом об'єднання майна, ресурсів та технологій. На практиці це означає спрощення та здешевлення виробничих процесів. Ефект від такої можливості легко пояснити на прикладі централізованих закупівель, які команда Укроборонпрому запровадила на початку 2020 року. 211 мільйонів гривень нам вдалось заощадити, об’єднавши закупівлі одного й того ж самого товару або послуг підприємств Концерну в один тендер. Посилюймо обороноздатність країни разом! ====================================================================================================================================== [gallery size=«medium» link=«file» ids=«12371,12372»] Об’єднати оборонні підприємства за галузевою ознакою та налагодити повний цикл виробництва радарів, високоточного озброєння, бронетанкової техніки, боєприпасів та спецхімії, а також послуг з авіа- та судноремонтів. Такі перспективи відкриває законопроєкт #3822 для вітчизняної оборонки. Так, підприємствам, які працюють, приміром, над створенням надточних радіолокаційних станцій, буде простіше долати виклики та максимізувати прибутки не поодинці, а будучи галузевим об’єднанням. Які ще додаткові переваги це дає? Можливість залучити найкращих фахівців у галузь задля створення сучасних зразків озброєння та військової техніки (ОВТ) — партнерство між державними підприємствами галузі вийде на кардинально новий рівень; Максимальну кооперацію у виробничій діяльності — обмін ресурсами, майном, технологіями, в тому числі заради створення замкнутих циклів виробництва; Повністю витіснити російський імпорт та ефективніше реалізовувати програми імпортозаміщення у виробництві ОВТ; Централізувати закупівлі на рівні галузевого об’єднання — це зекономить час, людські ресурси, гроші; Займатися довгостроковим плануванням, задовольняючи передусім потреби української армії у сучасних надійних високотехнологічних зразках ОВТ; Брати дешеві кредити та залучати інвестиції, в тому числі іноземні, працюючи над розробками нової зброї та військової техніки; Отримати експортні ліцензії для завоювання міжнародних ринків своєї продукції; Та найголовніше — підтягувати слабші підприємства галузі до рівня сильних, ефективно впроваджуючи корпоративну модель управління: прозору, відкриту, підзвітну, з належним врядуванням. Ту, яку впровадили успішні демократії світу ще 20–30 років тому. ====================================================================================================================================== Зібрати конструктор із 1000 деталей без інструкції – все одно, що змусити державні оборонні підприємства самотужки трансформуватись без будь-якої методологічної допомоги. Навіщо його взагалі збирати, той конструктор? Яка кінцева мета трансформації державних оборонних підприємств? Щоб захистити українську армію з тилу, допоки вона захищає нас на фронті. І у який спосіб ми будемо захищати нашу армію з тилу? Шляхом оздоровлення підприємств Укроборонпрому на фінансовому, соціальному та виробничо- технологічному рівнях. Це своєю чергою і дасть поштовх до появи нових сучасних високотехнологічних зразків озброєння та військової техніки (ОВТ), необхідних Збройним силам України. Щоб «звести на ноги» оборонні підприємства та конструкторські бюро України, потрібні інвестиції. Власне, їхнім залученням і займатиметься оборонна компанія, яка постане замість нинішнього Укроборонпрому. Таку можливість відкриває законопроєкт No 3822 – залучення прямих, у тому числі іноземних, інвестицій у державну оборонку. Допоки наші підприємства безперервно виготовлятимуть, модернізовуватимуть та ремонтуватимуть ОВТ для потреб нашої армії як основного внутрішнього замовника, згадана оборонна компанія виконуватиме роль корпоративного центру, або стратегічного архітектора, усієї реформи. Тобто допомагатиме стати «на рейки» корпоративної моделі управління без відриву від виробництва. Таким чином, вона візьме на себе лідерство в усіх трансформаційних перетвореннях, здійснюватиме контроль та нестиме відповідальність за реалізацію стратегії, бізнес-планів, виконання встановлених правил та політик. Але передусім допоможе державним оборонним підприємствам зробити квантовий стрибок у майбутнє, яке вже настало.

Укроборонпром завершив інвентаризацію земельних ділянок, якими користуються підприємства Концерну, – майже на 80% площі наявні правовстановлюючі документи. Це найвищий показник з-поміж усіх силових відомств України. Загальна площа земель, які перебувають у постійному користуванні підприємств Концерну, складає близько 7,5 тис. га, з яких 1,9 тис. га – на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей, АР Крим. Згідно з результатами інвентаризації, яку нещодавно завершив Концерн, на понад 6,2 тис. га землі є правовстановлюючі документи, ще на 1,3 тис. га – немає. «Інвентаризація земель під державними оборонними підприємствами, які входять до складу Укроборонпрому, – це важливий крок в рамках трансформації Концерну, необхідний для подальшої корпоратизації підприємств», – наголосив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. “Упродовж 2019–2021 років завдяки ефективним управлінським рішенням Концерну не втрачено жодного квадратного метра землі, як і не змінено її цільове призначення у незаконний спосіб. Крім того, практика укладання девелоперських угод, які передбачають забудову житловими або нежитловими об’єктами земельних ділянок підприємств, також призупинена", – підсумував заступник генерального директора з управління активами Мустафа Найєм. Відсутність правовстановлюючої документації на землю зумовлена бездіяльністю виконавчих органів місцевого самоврядування та спричиняє ризики недоброчесних дій щодо державних оборонних підприємств. Це своєю чергою обмежує Концерн у праві ефективно розпоряджатися земельними ділянками. На сьогодні Укроборонпромом розроблено план дій щодо отримання – у тісній взаємодії з органами місцевого самоврядування – правовстановлюючих документів на землю загальною площею у 1,3 тис. га.

Швейцарія всебічно підтримує реформу державного концерну «Укроборонпром» і трансформацію українського державного оборонно-промислового комплексу. Про це стало відомо під час зустрічі керівництва Укроборонпрому з послом Швейцарської Конфедерації Клодом Вільдом в п'ятницю, 5 березня. «Ми визначили основні напрямки співпраці, де досвід швейцарських колег стане корисним для нас. Мова йде, зокрема, про партнерство в науково-технічній та освітній сферах для розробки спільних проєктів і програм», – зазначив гендиректор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Також під час заходу обговорювалося питання розвитку двостороннього співробітництва і реалізації спільного проєкту виробництва неінвазивних мобільних апаратів ШВЛ, які вже виготовляють за швейцарською технологією на державному підприємстві «Новатор», що входить до складу Укроборонпрому. [gallery link=«file» size=«medium» ids=«10435,10436,10437»]

Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв здійснив робочий візит до Харкова, де відвідав ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», який входить до складу Концерну, і Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «ХАІ». «ФЕД» спеціалізується на виготовленні та ремонті агрегатів гідравлічних авіаційних систем, насосів-регуляторів, привод-генераторів, ремонтно-групових комплектів, насосних станцій тощо. Сьогодні основними вітчизняними споживачами продукції підприємства є ДП «Антонов», «Івченко-Прогрес», авіаційні заводи, а також підприємства з випуску бронетехніки. «Наразі тут працює близько півтори тисячі осіб, середня зарплата – 12–15 тисяч гривень. Гарні перспективи. Та підприємство конкурує із ПрАТ «ФЕД». І це сьогодні доволі типова ситуація – державним заводам важко витримувати конкуренцію із приватними виробниками», – зазначив Юрій Гусєв. На думку гендиректора Концерну, виправити цю ситуацію зможе комплексна реформа Укроборонпрому, яку запустить ухвалення законопроєкту № 3822. «Створення спільних проєктів та програм, державно-приватне партнерство, залучення інвестицій та міжнародний трансфер технологій забезпечать оздоровлення підприємств оборонки на фінансовому і технологічному рівнях», – заявив він. Юрій Гусєв також зауважив, що реформа вплине на притік молодих кваліфікованих кадрів, підготовку яких, зокрема, може здійснювати Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «ХАІ», випускники якого працевлаштовані в понад 600 вітчизняних і світових аерокосмічних підприємствах. Наразі керівництво Концерну та навчального закладу обмірковує можливості розробки спільних освітніх програм, за якими навчатимуться працівники Концерну та підприємств – учасників Укроборонпрому. «Ми прагнемо осучаснити компетенції нашої команди – від цього залежить успіх реформи та якість озброєння і військової техніки, яку отримують Збройні сили України», – наголосив Юрій Гусєв. [gallery columns=«6» link=«file» size=«medium» ids=«10340,10338,10345,10341,10342,10344»]

Сьогодні, 29 січня, Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». За перетворення державних оборонних підприємств у “100% нові” сучасні оборонно-промислові компанії, підзвітні державі, відкриті для інвесторів та прогнозовані для партнерів проголосували 227 народних депутатів. Законопроєкт дає можливість посилити обороноздатність України, структурно перезавантаживши 137 розрізнених підприємств Укроборонпрому, 21 з яких – знаходиться на тимчасово окупованих Росією територіях. Згідно з проєктом закону, запроваджується сучасна модель корпоративного управління на підприємствах Концерну, яка убезпечить їх від корупційних ризиків, конфлікту інтересів та прямого політичного впливу. Крім того, відбудеться оздоровлення підприємств Укроборонпрому на всіх рівнях: фінансовому, соціальному та виробничо-технологічному. Як результат, у державних оборонних підприємств з’явиться можливість залучати прямі (зокрема, іноземні) інвестиції з метою виготовлення сучасних зразків озброєння та військової техніки передусім для потреб Збройних Сил України. "Законопроєкт передбачає суттєве реформування дуже важливого сектору економіки – оборонно-промислового комплексу. Зокрема, ним передбачено трансформацію Державного концерну “Укроборонпром” на акціонерне товариство; перетворення підприємств, що входять до складу Концерну, на господарські товариства; запровадження корпоративної моделі управління об’єктами державної власності в ОПК за міжнародними стандартами; створення нових галузевих бізнес-одиниць – прозорих, конкурентоздатних, прогнозованих та здатних виробляти якісну сучасну техніку”, – відзначив один із авторів законопроєкту Ігор Копитін. “Зроблено ще один важливий крок із запуску глобальної оборонної реформи, яка дозволить своєчасно та у повному обсязі забезпечувати нашу армію високотехнологічними зразками озброєння та військової техніки. Сьогодні у нас є шанс посилити обороноздатність нашої країни, яка вже 7 років протистоїть агресору – Російській Федерації. І захистити українського воїна з тилу, допоки він захищає нас на передовій. Ми не маємо жодного морального права не скористатися цим шансом”, – наголосив на важливості реформування державних оборонних підприємств генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Законопроєкт №3822 передбачає, що усі кошти від реалізації надлишкового та непрофільного майна державних підприємств ОПК в результаті реформи будуть направлені виключно на потреби цих підприємств і ці кошти не зможуть бути виведені з галузі. Після ухвалення законопроєкту у першому читанні депутатам відводиться два тижні на внесення правок, які розглядає Комітет ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки та повторно вносить проєкт закону до сесійної зали на голосування в цілому.

Президент України Володимир Зеленський доручив секретарю Ради національної безпеки і оборони Олексію Данілову підготувати та винести на розгляд РНБО питання реформування Укроборонпрому вже у лютому. Про це йшлося на робочій нараді в Офісі Президента за участі генерального директора Концерну Юрія Гусєва. Юрій Гусєв презентував дорожню карту реформування та доповів про перші результати підготовки до трансформації Укроборонпрому в сучасні холдинги з ефективною системою корпоративного управління. Володимир Зеленський також підтримав пропозицію про збільшення частки підприємств Концерну в державному оборонному замовленні під час погодження та затвердження цього документа на 2021 рік. Президент доручив віце-прем’єр-міністру – міністру з питань стратегічних галузей промисловості Олегу Уруському прискорити підготовку підзаконних нормативно-правових актів для імплементації Закону України «Про оборонні закупівлі». «Маємо структурно перебудувати державний оборонно-промисловий комплекс. Необхідно запровадити сучасну модель корпоративного управління на підприємствах «Укроборонпрому», – наголосив глава держави.  

Сьогодні, 20 січня, Комітет ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки розглянув законопроєкт № 3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно- промислового комплексу державної форми власності» та одноголосно його підтримав. Законопроєкт дає можливість структурно перебудувати державний ОПК, представлений 137 розрізненими підприємствами Укроборонпрому, для зміцнення обороноздатності України. Згідно з проєктом закону, запроваджується сучасна модель корпоративного управління на підприємствах Концерну, яка убезпечить їх від корупційних ризиків, конфлікту інтересів та прямого політичного впливу. Крім того, відбудеться оздоровлення підприємств Укроборонпрому на всіх рівнях: фінансовому, соціальному та виробничо-технологічному. Як результат, у державних оборонних підприємств з'явиться можливість залучати прямі (зокрема, іноземні) інвестиції з метою виготовлення сучасних зразків озброєння та військової техніки передусім для потреб Збройних Сил України. “На сьогодні реформа Укроборонпрому є надзвичайно важливою. Тим паче, корпоратизація Концерну передбачена низкою стратегічних документів, зокрема, Стратегією нацбезпеки, чинною Стратегією реформування ОПК, а також низкою постанов Уряду”, – зазначив Голова Комітету Олександр Завітневич. “Наше головне завдання – своєчасно та у повному обсязі забезпечувати українську армію сучасною високотехнологічною зброєю та військовою технікою. Без корпоратизації Укроборонпрому робити це буде дедалі важче”, – наголосив на важливості реформування державних оборонних підприємств генеральний директор Концерну Юрій Гусєв. Крім того, на засіданні Комітету розробники законопроєкту надали депутатам максимально вичерпні роз'яснення щодо зауважень Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) апарату ВРУ навколо проєкту закону №3822. “Корпоратизація Укроборонпрому не передбачає передачі державних оборонних підприємств у приватні руки. Держава була, є і залишиться 100%-вим акціонерним власником цих підприємств”, – підкреслив Юрій Гусєв. Таким чином, Комітет ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки підтримав законопроєкт та ухвалив рішення про його внесення до порядку денного Верховної Ради та розгляд у першому читанні.

Генеральний директор Укробронпрому Юрій Гусєв підписав наказ про початок корпоратизації концерну. Документ було підписано 21 грудня під час підсумкової прес-конференції «Укроборонпром: підсумки 2020 та плани на 2021 рік”. »Сьогодні я хочу підписати історичний для нашого Концерну наказ про початок його корпоратизації – перетворення на холдинги. Ці ефективні системи відкриють можливість для залучення фінансів, нових технологій та впровадження прозорої ефективної системи корпоративного управління, якого дуже чекають прості робітники на заводах, топ-менеджент і, звичайно, оборонно-промисловий комплекс в цілому«, – заявив він. Очільник Укроборонпрому зазначив, що наказ розпочинає підготовку, яка триватиме кілька місяців, протягом яких Верховна Рада має ухвалити необхідний для здійснення трансформації Концерну законопроект №3822. »Отже, оборонно-промисловий комплекс в особі Укроборонпрому отримає довгоочікувану реформу, а люди - впевненість у завтрашньому дні«, – наголосив Юрій Гусєв. [gallery link=»file« size=»medium« ids=»9510,9508,9512"] Нагадаємо, реформа Укроборонпрому передбачає, що 65 найперспективніших підприємств концерну об’єднають у новий державний оборонний холдинг. Будуть створені галузеві бізнес-одиниці (ГБО) у формі акціонерних товариств, які будуть об’єднані за напрямами: авіаремонтний, бронетехніки, радарних систем, морських систем, високоточного озброєння, боєприпасів і спецхімії. Створення холдингової компанії та ГБО має бути завершене у 2021 році. Буде запроваджено нову модель корпоративного управління відповідно до принципів і рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (прозорість, підзвітність, незалежне врядування, контроль). Діяльність керівного холдингу та ГБО контролюватимуть Наглядові Ради. Упродовж року має бути проведена інвентаризація усього майна та інтелектуальної власності. До 30 квітня 2021 року – очікується ухвалення ВРУ законопроєкту №3822, який стане офіційним початком трансформації Укроборонпрому. До кінця червня 2021 року – ліквідація ДК «Укроборонпром» та створення нового оборонного холдингу у формі акціонерного товариства.

Державний концерн «Укроборонпром» і міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України спільно працюють над реалізацією реформи Концерну та оборонно-промислового комплексу України загалом. Про це під час прес-конференції в понеділок, 14 грудня, заявив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. «Хочу наголосити на тому, що ми єдина команда, яка реалізує завдання президента України з трансформації ОПК і Укроборонпрому. З цього питання у нас повністю спільні думки щодо подальшої трансформації та корпоратизації підприємств, які входять до Укробронпрому», – заявив він. «На сьогодні після зміни керівництва концерну »Укроборонпром« у нас немає ніяких розбіжностей в баченні реформування і концерну, і оборонної промисловості в цілому. У нас є повне взаєморозуміння з генеральним директором Юрієм Гусєвим», – сказав у свою чергу Віце-прем'єр - міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський. Юрій Гусєв також зазначив, що процес реформи вже розпочато та очікується, що найближчим часом Верховна Рада ухвалить законопроект про особливості реформування підприємств ОПК державної форми власності (№3822), який прискорить корпоратизацію і дасть змогу завершити її якомога швидше. «Реформа стартувала – частину підприємств Укроборонпрому уряд передав до Фонду державного майна. Це частина тієї концепції, яку ми розробляли. Але на нас чекає ще багато роботи з корпоратизації підприємств. Вона надасть доступ до нових фінансових ресурсів, до трансферу технологій, до корпоративного управління, яке мінімізує корупційні ризики. Це все можна буде реалізувати в рамках законопроекту №3822, який розглядається профільним комітетом Верховної Ради», – заявив гендиректор Укроборонпрому. За словами голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича, внесення законопроекту №3822 на розгляд Верховною Радою очікується у січні. Він пояснив, що комітет вже ознайомився з усіма узгодженими змінами до документу. Крім цього, Юрій Гусєв озвучив низку кроків, які до кінця поточного року планує здійснити команда Укроборонпрому. «Зокрема, це впровадження нової організаційної структури концерну, яка буде спрямована на реалізацію реформи та створення двох холдингів. Також ми плануємо перезавантажити Науково-технічну раду, тому що Концерн, окрім поточної діяльності, має концентрувати свою активність на новітніх розробках», – зазначив він. Крім того, гендиректор Концерну повідомив, що до кінця поточного року буде створено проектний офіс, який буде опікуватися окремими проектами, які планується запустити вже в році наступному.

Генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв здійснив робочий візит до Харкова та відвідав ряд підприємств Концерну: Завод імені В.О. Малишева (ЗІМ), Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. Морозова (ХКБМ), Харківський бронетанковий завод (ХБТЗ) і Харківське державне авіаційне виробниче підприємство(ХДАВП). Юрій Гусєв також зустрівся з представниками ЗМІ та розповів про хід реформування «Укроборонпрому» тапро стан вирішення актуальних проблем харківських підприємств-учасників Концерну, які визначив Президент України. Юрій Гусев зазначив, що після його призначення на посаду Генерального директора Концерну вже були проведені наради у Прем'єр-міністра, секретаря Ради Національної Безпеки і Оборони та з Віце-прем'єром з питань стратегічних галузей промисловості. Між усіма учасниками є повне порозуміння щодо розробки конкретного плану заходів з реформування Укроборонпрому. “Також погоджено, що цей план заходів буде винесено і на розгляд Уряду, і на розгляд РНБО. Окрім того ми очікуємо, що на наступному тижні буде перереєстровано законопроект щодо реформування Укроборонпрому, який надасть можливість та всі інструменти для корпоратизації підприємств Концерну” - зазначив Юрій Гусєв. [gallery link=«file» size=«medium» ids=«9414,9415,9413»] Юрій Гусєв додав, що реформа Укроборонпрому передбачена стратегічними документами, які ухвалено державою протягом багатьох років. Насамперед, це передбачає Стратегія національної безпеки, чинна стратегія реформування оборонно-промислового комплексу та низка постанов уряду, починаючи з 2016 року. У них чітко зазначається, що Укроборонпром необхідно корпоратизувати, мають бути створені секторальні холдинги, а управління повинно відбуватися відповідно до стандартів ОЄСР. Щодо виконання доручень президента по харківських бронетанкових підприємствах, то з моменту останнього візиту очільника держави до Харкова відбулися позитивні зміни. Вирішено питання щодо заборгованості з виплати заробітної платні на ЗІМ і ХКБМ. В попередні роки вона становила чотири роки на ЗІМ, та шість місяців на ХКБМ. Заборгованості з заробітної платні по ХБТЗ немає. ХКБМ виконав великий контракт з Міністерством оборони України (на 45 БТР-4). та Нацгвардією (виконає у 2020, 8 з 10 БТР поставлено) За прогнозом, у 2020 році ЗІМ збільшить майже вдвічі збільшить обсяг виробництва і реалізації продукції.ХКБМ має добру завантаженість за контрактами на 2021 рік. (оформлені договори з МОУ щодо постачання БТР-4Е – 75 одиниць, БТР-4К – 1 одиниця, БРЕМ-4РМ – 1 одиниця. Спільно з Віцепрем’єром зі стратегічних галузей промисловості Олегом Уруським Генеральний директор “Укроборонпрому” відвідав ДП «Харківський бронетанковий завод» (ХБТЗ)”. Підприємство виконує капітальний ремонт низки одиниць військової техніки для Збройних сил України. Довідково. Концепція реформування Укроборонпрому (УОП) передбачає, що у 2021 році «Укроборонпром» припинить своє існування. Залишиться 65 підприємств, які буде поділено на два холдинги - Оборонні системи та Аерокосмічний холдинг. Підприємства УОП мають функціонувати за принципами корпоративного управління та прозорості. Холдинги матимуть наглядові ради. Впровадження ефективної системи корпоративного управління дасть змогу уникнути будь-яких корупційних ризиків. Ключовим питанням для здійснення реформи УОП є ухвалення нового законодавства, яке дасть змогу корпоратизувати підприємства-учасники концерну, досягти їхнього фінансового оздоровлення та позбавити від боргів, які накопичувались десятиліттями.

“Проти ручного управління і за чесні правила гри” - команда ДК “Укроборонпром” пояснила, чого очікує від Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. У Державному концерні «Укроборонпром» вкотре підтримали існування Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, але застерегли від втручання у власну діяльність та упередженість в оцінках. Про це йшлося під час брифінгу ТОП-менеджменту Концерну, який відбувся у п'ятницю. “Ми хочемо чесно, відкрито та публічно обговорювати поточну ситуацію. Ми нікого не звинувачуємо, ми говоримо тільки фактами. Таким чином ми виводимо дискусію про ту ситуацію, що склалася в трансформаційних процесах, на новий рівень”, - сказав в. о. генерального директора Ігор Фоменко. “Останні 2 тижні ми спостерігаємо вал чорного піару замовного характеру. Ми бачимо інформаційні матеріали, які повторюють один одного цілими абзацами. Вони переходять певні червоні лінії. Нас звинувачують в порушенні законів, в непрофесійності, переходячи на особистості. Я вважаю це неприпустимим - ми нікому не дозволимо ображати та принижувати нас. Ніхто краще за нас не знається на тих процесах, які відбуваються на підприємствах Укроборонпрому. І заявляти в публічній площині, що ми “не знаємо, що відбувається”, що ми “втратили зв’язок” - суцільна брехня”, - додав він. Фоменко також наголосив, що команда концерну допомогла міністерству на початку його створення і готова продовжити надавати підтримку у майбутньому. “Ми за Міністратегпром. Ми розуміємо, наскільки для України є важливим цей ЦОВВ. Він має визначати політику не тільки для УОП, а й для інших стратегічних підприємств. Для всіх мають бути однакові правила, які мають бути визначені. Ми за те, щоб існував орган, який визначає політику в галузі ОПУ. Ми повністю підтримуємо будь-які дії в цьому напрямку, але ми проти втручання в нашу поточну діяльність”. За його словами, команда Концерну готова професійно та чесно виконувати свою роботу та звітувати за результатами. “Поточні результати говорять нам про те, що ті планові завдання, які ми ставили перед собою, будуть виконані. Ми хочемо вийти на інший рівень як комунікацій, так і довіри наших замовників. Але ми хочемо чесних, відкритих, публічних правил гри. Ми за те, щоб нас розуміли і сприймали як надійного, гідного партнера, який відповідає за кожне своє слово”. “Ми за системний підхід, ми проти ручного управління. Ми хочемо сказати, що в зв’язку з тим що ми займаємо в загальному обсязі державного оборонного замовлення 36%, реформа «Укроборонпрому» не дорівнює реформі всього оборонно-промислового комплексу. Ми її частина. Та реформа, яку ми розробляли, вона стосується лише тих підприємств, які входять до складу “Укроборонпрому”. Фоменко також зазначив, що на початку своєї роботи на посаді виконуючого обов'язки генерального директора “Укроборонпрому” спільно з командю визначив принципи співпраці та взаємодії. “Чесність, відкритість, командність, результативність, нульова толерантність до корупції, ефективність, робота на державу, об’єктивність при прийнятті рішень. Для нас це не порожні слова, це те, чого ми дотримуємося щодня. Ми не збираємося займатися договорняками та підкилимною боротьбою. Ми хочемо побудувати сильну та незалежну Україну, яка живе згідно законів та справедливості.” В. о. гендиректора Ігор Фоменко також озвучив умови, які необхідні для відновлення процесу реформи державного Концерну. “Ми хочемо, щоб той процес реформ, який був призупинений, знову відновився. Ми хочемо відновлення дискусії щодо законопроекту 3822, щоб він був ухвалений якнайшвидше. Для цього потрібно, щоб комітет та ВР на повну включилися в процес обговорення та внесення змін”. Фоменко наголосив на тому, що в Концерні не вважають, що ситуація зайшла в глухий кут, а для виходу з неї потрібно мати відкриту дискусію щодо процесів та умов реформи, ухвалення законопроекту №3822 про трансформацію “Укроборонпрому” та невтручання у діяльність Укроборонпрому з боку міністерства. “Ми хочемо, щоб органи управління держави взяли під особливий контроль процеси трансформації оборонної промисловості країни. Ми готові звітувати про те, що ми робимо. Ми хочемо чути об’єктивну критику, але ми не хочемо, щоб нам заважали виконувати нашу роботу. Якщо мене призначили в.о гендиректора - я несу особисту відповідальність за все що відбувається в ДП “Укроборонпром”. Я буду сам приймати рішення, в тому числі, і кадрові, спираючись на базові принципи: професійність, закон, робота на підприємство, робота на державу”, - підсумував Ігор Фоменко.