Державний концерн «Укроборонпром» представляє передові розробки оборонно-промислового комплексу України на 26-ій міжнародній виставці Eurosatory-2018, яка стартувала сьогодні, 11 червня, у Парижі. Підприємства Концерну демонструють протитанкові ракетні комплекси, бронетехніку, високоточне артилерійське озброєння, безпілотні літальні апарати та інше озброєння. Так, на виставці показані легкий переносний ракетний комплекс «Корсар» від ДП «ДККБ »Луч«, високоточний керований артилерійський снаряд »Квітник-К« від ДП НВК »Прогрес«, БПЛА »Спектейтор«. Окрім того, представники підприємств »Укроборонпрому" зацікавлені у розгортанні військово-технічного співробітництва з провідними іноземними виробниками комплектуючих до військової техніки та озброєння. В першу чергу йдеться про налагодження постачання сучасних розробок для систем прицілювання, наведення, розвідки та спостереження. Eurosatory– найбільша міжнародна виставка, присвячена питанням безпеки і оборони та пов’язаних з цією сферою передових технологій. Виставка проводиться раз на 2 роки під патронажем Міністерства оборони Франції з 1967 року. Цьогоріч у Парижі свою продукцію представляють компанії з 57 країн. Експонати розташовуються на площі понад 167 тисяч квадратних метрів. Передбачено участь понад 200 офіційних делегацій та очікується 57 тисяч відвідувачів. Виставка триватиме до 15 червня.

ДП «Завод ім. В.О. Малишева», що входить до складу Державного концерну «Укроборонпром», запускає новий напрямок виробництва. На підприємстві завершується підготовка необхідного обладнання для виготовлення корпусів БТР-4Е. Як повідомив комерційний директор ДП «Завод ім. В.О. Малишева» Дмитро Колесніков, на сьогоднішній день підприємство завершує роботу з підготовки виробництва корпусів бронетранспортерів і перейшло безпосередньо до організації виконання заходів з виготовлення першого експериментального корпусу БТР-4Е. «Ми уклали договір з ДП ХКБМ та проводим заходи з підготовки виробництва. Для виготовлення корпусів БТР-4Е: ми отримали сировину, доставлено з миколаївського підприємства та розміщено на нашому підприємстві відповідне обладнання. На даний момент фахівці заводу вже приступили до підготовчих робіт з виготовлення першого експериментального корпусу для БТР-4Е. Після успішного виготовлення виробу та проходження тестових випробувань ДП »Завод ім. В.О. Малишева« отримає дозвіл (кваліфікацію) на виробництво. За результатами проходження всіх цих етапів узгодження ми матимемо змогу приступити до серійного випуску корпусів», - зазначив комерційний директор заводу. Крім того, підприємство готується й до виготовлення корпусів для БТР-3Е – для них вже закуплено відповідні стенди та кантувач. Його реалізація буде діяти паралельно з виробництвом важкої бронетехніки. Серійне виготовлення корпусів дасть підприємству значну додаткову завантаженість за рахунок замовлень від ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова»та ДП «Київський бронетанковий завод».

ДП «Миколаївський авіаремонтний завод »НАРП«, що входить до складу ДК »Укроборонпром«, достроково передав черговий відремонтований літак-розвідник Су-24МР до Повітряних сил України. Фахівцями підприємства був здійснений середній ремонт літака, під час якого була проведена повна перевірка всіх його вузлів та агрегатів, виконаний їх ремонт чи повна заміна. Після цього відремонтований Су-24МР пройшов успішні льотні випробування у присутності представників Повітряних сил ЗСУ та був прийнятий українськими льотчиками. Наразі Су-24МР виконав переліт до основного місця базування та вже посилив обороноздатність Збройних Сил України. Су-24МР - надзвуковий літак-розвідник, який може проводити глибоку розвідку на глибину до 400 км від лінії фронту. Для цього він оснащений РЛС бокового огляду, яка дозволяє фіксувати наземні об‘єкти, в тому числі фортифікаційні споруди та техніку противника, чутливими камерами з високою роздільною здатністю, системами фіксації опромінення РЛС та ІЧ-датчиками для виявлення замаскованих об‘єктів. Окрім того, »Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», у співпраці з іншими підприємствами «Укроборонпрому», зараз проводить роботу з розробки модернізації Су-24МР, з метою його оснащення новою авіонікою, системами зв‘язку та розвідувальною апаратурою.

Українські військовослужбовці на основних бойових танках Т-84, відремонтованих і модернізованих силами ДП «Завод ім. Малишева» та «ХКМБ ім. Морозова», що входять до складу ДК «Укроборонпром», візьмуть участь у танкових міжнародних танкових змаганнях «Сильна Європа 2018». Т-84 та екіпажі вже прибули до німецького Графенферу, а відкриття Tank Challenge 2018 відбудеться 3 червня. За звання кращого танкового взводу боротимуться представники 8 країн. Українські танки змагатимуться із «Abrams», «Leclerc» та «Leopard» у різних модифікаціях. Основний бойовий танк Т-84 - більш досконалий, у порівняні з Т-64БВ, на якому українські танкісти виступали на міжнародних змаганнях 2017 року. При модернізації цього танку були використані останні розробки українського військово-промислового комплексу. Він на ступінь вище за танки, які були до нього. Т-84 є сучасною машиною, розробленою Харківським конструкторським бюро з машинобудування імені Морозова. На Т-84 встановлено новітній приціл навідника ТПН-4, який виявляє ціль типу «танк» на відстані до 3500 метрів, а ціль типу «піхотинець» – до 2200 метрів. З урахуванням 125-мм гармати з автоматом заряджання, яка дозволяє вести вогонь зі скорострільністю у 8 снарядів за хвилину, це гарантує ефективне знищення цілей за мінімальний час. Т-84 оснащений двигуном потужністю 1200 кінських сил, який забезпечує майже 50-тонному танку питому потужність 24,7 кінських сил на тонну, що на третину більше ніж у Т-64БВ та відповідає таким іноземним танкам як «Abrams» та «Lepard-2». Т-84 може розвивати швидкість до 70 км/год при русі уперед, та завдяки 4 реверсними передачами, з максимальною швидкістю до 35 км/год при русі заднім ходом. Це дозволяє здійснювати швидкі маневри на полі бою, постійно змінюючи позиції не підставляючи ворогу уразливі зони бойової машини. Крім того бойова машина має допоміжний силовий агрегат, який живить бортові системи в той час, коли танк стоїть нерухомо. Окрім того, Т-84 оснащений комплексом оптико-електронної протидії «Варта», який засікає опромінення танку лазером, та системою постановки оптичних перешкод «Штора», яка здатна збити з цілі ворожі протитанкові ракети. Танк обладнаний високочутливими оптичними протипожежними датчиками, замість термодатчиків. Вони пришвидшують реакцію автоматизованої системи пожежогасіння у випадку загоряння всередині танку. Це допомагає зберегти життя екіпажу та підвищує живучість бойової машини на полі бою. Нагадаємо, танки Т-84 вже довели свою ефективність під час практичної фази міжнародних навчань Combined Resolve X, які пройшли на початку травня цього року на військовому полігоні поблизу міста Хохенфельс (Німеччина). Під час виконання маршу танковий взвод 14 окремої механізованої бригади на Т-84, спільно з ротою десантників з 79 десантно-штурмової бригади, декілька разів вступали в бій з умовним противником, який вів вогонь із засідок. В ході зіткнень було підбито декілька ворожих танків «Abrams». Без значних втрат зведеному підрозділу ЗС України вдалося дістатися точки призначення. Довідково: Танкові змагання «Сильна Європа» (англ. - Strong Europe Tank Challenge) — міжнародні змагання бронетанкових підрозділів армій країн-членів НАТО організовані спільними зусиллями Командування ЗС США в Європі та Командування Сухопутних військ ЗС ФРН.

Про затримку з виробництвом танків «Оплот» для ЗСУ, запровадження громадського контролю в «оборонці», конкуренцію з Росією на ринках зброї і багато іншого - читайте в інтерв'ю Obozrevatel з главою найбільшого оборонного концерну «Укроборонпром» Павлом Букіним. - 21 травня (розмова відбулася 17 травня - Ред.) має відбутися аукціон з продажу землі та нерухомості Миколаївського суднобудівного заводу. Чи означає це, що підприємству настав кінець? Що за компанії братимуть участь в аукціоні? - Виконавча служба збиралася провести аукціон через електронну платформу СЕТАМ. Але згоди концерну в описі майна заводу не було. Відповідно, ми подали заяву до прокуратури про порушення процедури. На сьогодні у нас є всі відповідні документи, тому думаю, що в підсумку цей захід не відбудеться. - Зовсім чи тільки 21 травня? - Навіть якщо якимось чином відбудеться, то результатів не буде. - Якщо не помиляюся, робітникам Миколаївського винні близько 30 мільйонів гривень. З яких коштів їм буде виплачена зарплата? - На сьогодні борг більший за 30 млн гривень. Концерн надасть допомогу в погашенні частини заробітної плати. Це довгий процес, зараз готуються відповідні акти щодо наповнення статутного капіталу. На жаль, це не можна назвати якимось процесом економічного зростання. Але держава, в особі «Укроборонпрому», виконуватиме свої зобов'язання. - Частину гасите ви, а решту? - Є плани щодо відновлення виробничої діяльності підприємства. На заводі проходитимуть ремонтні роботи. Зараз новим керівником призначено Валерія Калашникова. Уже є перші контракти. Є, звичайно, проблеми з тим, що на підприємстві заарештовані рахунки, але на місцевому рівні ці питання вирішуються. - У червні має закінчитися перший етап відбору серед міжнародних компаній, які проводитимуть аудиторську перевірку «Укроборонпрому». Чи є вже розуміння, коли цей відбір закінчиться, і коли почнеться власне аудит? - 11 червня закінчується термін подачі заявок до PROZORO. До цього були переговори про перекваліфікацію, уточнення технічних завдань. Всі компанії-учасники представляють «велику п'ятірку», тому немає сенсу їх перераховувати. Концерн вирішує питання фінансування аудиту. Щойно закінчимо процедуру, будемо просуватися далі за планом. Ми розуміємо, що аудит - один з інструментів із залучення інвестицій. - Є думка, що в «Укроборонпромі» насправді не зацікавлені у проведенні міжнародного аудиту. Тому ви будете спеціально затягувати його проведення на невизначений термін. - Яким чином ми затягуємо? - Всього чотири етапи відбору. Кожен з них може тягнутися місяцями. Вибирати можна дуже довго. - Думка буденна і професійна - два абсолютно різних рівні. Давайте говорити про необхідні нам рівні аудиту - фінансовий, юридичний і технічний. В результаті я хочу отримати відповіді на питання, які мене дійсно цікавлять, а не ті, які мені і так відомі. Уже були спроби замовити певний аудит, де ми отримували в результаті відповідь, що у нас недосконале законодавство з оборонних замовлень. Ми і так про це знаємо. Важливо отримати відповідь на питання, де у нас застаріла технологія, де ми йдемо не тим шляхом. Це найскладніша частина аудиту, і взагалі це тривалий процес. Якщо говорити про «Укроборонпром», то, на жаль, у багатьох галузях ми зупинилися в технологічному розвитку. Причина - тривала відсутність оборонного замовлення. І сьогодні, коли треба робити одномоментний ривок, я б хотів, щоб ці дії проводилися відповідно до правильно визначеного технічного завдання. Щоб ми отримували дійсно корисні результати. Знову ж, терміни аудиту пов'язані з фінансуванням. Там є певні питання, але, я гадаю, ми вирішимо їх найближчим часом. - В «Укроборонпромі» більше 130 підприємств. Чи володієте ви ситуацією щодо кожного з них? І чи є у пасиві концерну підприємства, де справи настільки ж плачевні, як на Миколаївському? - Моя мета - перевести дискусію в Концерні від гасел на професійний рівень. «Плачевні» - не економічна категорія. Скажу вам чесно, є підприємства з боргами по зарплаті, є - неактивні, є - банкрути. - Скільки їх? - Складно назвати абсолютну цифру. Існують показники валового доходу, є кумулятивні показники чистого прибутку. Але ці показники не завжди коректно відображають ситуацію. Середня температура по лікарні не є ілюстративною. У нас є підприємства-флагмани, є ті, що відстають, є неактивні. Для того, щоб із цим всім розібратися, в Концерні сформована наглядова рада. В процесі формування кластерна структура. Буде створено адміністративний орган управління, дивізіон з кожного напрямку. У кожен з дивізіонів підбираємо кваліфікованих фахівців, які керуватимуть групою підприємств за галуззю. Буде створено п'ять виробничих кластерів і один комерційний дивізіон. - Нещодавно «Обозреватель» робив інтерв'ю з Полтораком. Той казав, що в Міноборони готові підписувати контракт з танків «Оплот», але от «Укроборонпром» до цього ще не готовий. Нібито у вас якась проблема з оснащенням підприємств, що відповідають за виробництво. Що за проблема? - Як такої проблеми немає. Але контракт із Таїландом на поставку «Оплотів» підписували у 2011-му. Сьогодні - 2018 й. За цей час змінилися технологічні вимоги до техніки. Тому Міністерство оборони висуває свої технічні умови, яким ми маємо відповідати. Там призначили певні науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи. Триває дискусія, бо хочеться купити побільше і подешевше. Це робочі процеси, вони найближчим часом врегулюються. Ми обов'язково знайдемо середнє арифметичне. Уже почали приводити детальний опис проекту у відповідність до вимог Міноборони. - «Укроборонпром» задоволений контрактом з «Оплотів» із Таїландом? Адже ми затримали поставки років на три. Чи були штрафні санкції і чи отримав концерн прибуток? - Ми довго не «світили ці цифри», але якщо говорити про чистий прибуток заводу «Малишева», то за перше півріччя 2017 року він склав 500 млн гривень. Тобто завдяки експортними контрактами підприємство жило без великого оборонного замовлення. Це і Таїланд, і Пакистан, вони становили більшу частину завантаження. Затримка сталася через завантаження підприємства під час АТО. Ми пояснили це тайським партнерам, вони поставилися з розумінням. На сьогодні крайня партія «Оплотів» вже відвантажена. - Які шанси, що ми продовжимо співпрацю з Таїландом? Чи цей ринок для нас втрачено? - У червні буде візит міністра оборони Таїланду. Будуть переговори у Харкові, де ми обговорюватимемо і це питання. До деталей я б не хотів вдаватися. Це завжди складні питання. Зокрема і конкурентної боротьби. - Чи є нові закордонні ринки, які «Укроборонпром» може освоїти найближчим часом? - Ми плануємо укладати договори із заміщення продукції РФ. Є ринки, де Росія мала велику перевагу, але через санкції робота з нею ускладнена. І ці процеси грають нам на руку. - Можете навести приклад такого заміщення? - Якщо говорити про яскраві приклади, то наш «Скіф» цілком може замінити російський «Корнет». Є й інші розробки. - Розкажіть, як це працює. Ось є країна, яка купувала у Росії «Корнет». Як ви переконуєте їх у тому, що тепер працювати треба з Україною? - Ми проводимо відповідний маркетинговий аналіз. На основі маркетингової сітки, яка є в уповноважених спецекспортерів, робимо пропозицію і ведемо переговори. Інтеграція нашої продукції в оборонний іноземний комплекс - це завжди діалог. Треба показати не лише цінові переваги, але і тактико-технічні, проводити живі демонстрації. Ми про це не говорили, але на Близькому Сході вже проведено кілька таких презентацій. Зокрема і продукції КБ «Луч». - А для кого конкретно? - Для Саудівської Аравії і для ОАЕ. Знову ж, позначається підтримка на державному рівні. Зараз це помітно за динамікою міжнародних візитів глави держави і міністра оборони. Нещодавно були візити до Катару, Еміратів, Кувейту. - Близький Схід - наше найперспективніший напрямок? Чи є інші? - Країни Близького Сходу, наприклад, Саудівська Аравія, зараз створюють свій оборонний комплекс. Поступово там переходять до стратегії локалізації. Досвід України у гібридній війні свідчить про те, що у важких ситуаціях не можна залежати від одного постачальника. А взагалі бажано, щоб потрібна збройним силам продукція була під рукою. Найкращий спосіб домогтися цього - виробляти її самому або ж локалізувати більшу частину імпортного виробництва. Повинні створюватися коопераційні ланцюжки, які забезпечать стабільність поставок у бойовій ситуації. Країни Близького Сходу надають цьому велику увагу. У силу логіки розташування, міжнародної політики, звісно ж, вони є одними з наших найближчих партнерів. Це можна побачити і за рейтингом країн, які є покупцями озброєння і військової техніки. Знову ж таки, у нас є стратегічні партнери у Південно-Східній Азії, той же Таїланд, який ми згадували. 50 танків - це великий контракт на сьогодні, реально великий. Туди ж поставлено близько 200 БТР. На експортних ринках ми працювали і будемо працювати, це один з механізмів розвитку нашої промисловості. - А що з роботою на внутрішньому ринку? У січні «Укроборонпром» повідомив, що державі передано понад 3 тисячі одиниць техніки. Скільки буде цього року? - Це комплексне питання. Збільшення держзамовлення - одна зі складових насичення внутрішнього українського ринку, зростання ВВП країни. У 2017 році - близько 15% у нас було внутрішнє замовлення і 85% - зовнішнє по усіх підприємствах концерну. Насичення внутрішнього ринку - спільне завдання, не лише концерну, а й загальнодержавне. - Як відбуватиметься це насичення? - Ми пов'язуємо це зі зміною закону про Держоборонзамовлення. Упевнений, що Держоборонзамовлення має передбачати ринкові елементи. Є система, за якою контролюється собівартість продукції, встановлюється маржа рентабельності, при цьому у нас же державне підприємство - тому розмір зарплати основних працівників регулюється різними галузевими нормами. Така система не є ринковою, вона не сприяє збільшенню пропозиції, розвитку, збільшення обсягу продукції, що випускається. Є, звісно, робоча ізраїльська модель, коли внутрішнє оборонне замовлення менше, ніж вони поставляють на експорт. Але я б назвав це винятком. У більшості країн оборонне замовлення є локомотивом оборонної промисловості, формує тренди «оборонки». - Тобто ви виступаєте за те, щоб держзамовлення було більше, ніж продукції, яка йде на імпорт. У цьому питанні є зміни? Можете навести приклади? - Так, це зміщення потихеньку відбувається. Держзамовлення у нас є, незалежно від економічної складової, пріоритетним. Ми розмовляли з підприємствами спецприладобудування з кластера РЛС і ППО. Держава приділяє більше уваги цим питанням. І по темі ППО спостерігаємо збільшення внутрішнього замовлення, що, звичайно ж, є позитивним. Коли маєш справу із внутрішнім замовленням, то бачиш споживача. Я навіть не згадую про фактор державної безпеки. Але якщо говорити економічними категоріями, то ти бачиш замовника. Ти розумієш, що це замовлення стабільне, фінансування буде. Якщо говорити про експорт, то... Є такий вираз - «вовка ноги годують». Такі замовлення можна назвати системними. Експорт не забезпечує постійне завантаження підприємства. Складно при цьому планувати виробничі цикли. Відповідно, виникає плинність кадрів, інші моменти, які ускладнюють виробничий цикл. Тому ми зацікавлені у збільшенні держоборонзамовлення. В першу чергу я пов'язую це з покращеннями показників бюджету країни, а вже в другу - зі зміною системи держоборонзамовлення. Концерн прийняв рішення організувати робочу групу з вироблення нової редакції закону «Про Держоборонзамовлення». До роботи будуть залучені наші замовники, експерти, галузеві громадські організації. - Тобто ви готові співпрацювати з тими ж громадськими активістами? Наприклад, зараз намагаються створити громадський контроль над ЗСУ. Цього вимагає НАТО, хочуть деякі громадські активісти. Але в Міноборони пручаються щосили. Якщо завтра зберуться встановлювати громадський контроль за виробництвом зброї - як ви на це відреагуєте? - Громадський контроль - це демократичний механізм, але якщо він здійснюється у формі візиту «домкому до професора Преображенського», то це неприйнятно. Можна разом співати пісні «суворі роки настали», але це нічого не змінить. Я - за громадський контроль, але є аспекти, особливо в системі державного оборонного замовлення, які не можуть бути публічними. - Наприклад? - Міністерство оборони купує у нас продукцію за собівартістю. Якщо я покажу, за якою ціною продаю, то, м'яко кажучи, зменшу маржу в експортному замовленні. Є економічні речі, які не можна відкривати. Тобто я за громадський контроль, але треба встановити загальні правила і за ними діяти, щоб це не переростало у хаос. - Давайте поговоримо про ваше призначення на посаду. 13 лютого Романова (колишній директор ГК «Укроборонпром». - Ред.) звільнили і того ж дня прес-служба повідомила, що відбір кандидатів практично завершено. Ну, а через тиждень Порошенко підписав наказ. Могло скластися враження, що насправді конкурсу не було. А вашу кандидатуру просто схвалили нагорі. Розкажіть, як відбувалося ваше призначення? Від кого ви дізналися, що можете обійняти посаду? - Процес тривав ще з минулого року. У мене було кілька співбесід з прем'єр-міністром, були зустрічі з президентом. Результатом стало рішення президента, за яким я перебуваю тут і даю вам інтерв'ю. - Які у вас відносини з президентом? Наприклад, Порошенко пообіцяв, що «Вільха» буде запущена в серійне виробництво в цьому році. Припустимо, ви не встигаєте. Що випливає з цього? Вас можуть викликати на килим, оштрафувати або він вам подзвонить? - Чому ми не вкладаємося в терміни щодо «Вільхи»? - Це приклад. Може бути будь-який інший. - Якщо все ж ви поставили конкретне питання щодо «Вільхи», то він на контролі РНБО. Періодично проходять робочі наради, на яких доповідається суть. Така зустріч була тиждень тому (розмова відбулася 17 травня, - Ред.). там доповідався хід виконання поставлених завдань. Якщо ти їх не виконуєш, то тебе в певний момент просять залишити кабінет, який ти займаєш, і не турбувати людей своєю некомпетентністю. Що стосується «Вільхи», то ви бачили, що випробування вже проведені. В цьому році є держзамовлення на цю продукцію і підприємства для виробництва повністю готові. Звісно, є дрібні моменти, але в цілому готовність повна. «Вільха» - це засіб, який здатен забезпечити великі втрати агресора. Там розумітимуть, що напасти вони можуть, але отримають потужний удар у відповідь. - Є ще крута зброя, про яку ви нікому не розповідали, але зараз можете? - Є. Зараз проводяться випробування крилатої ракети. Ви бачили результати застосування крилатих ракет Ізраїлю по об'єктах у Сирії. Це ракета, яка важко фіксується об'єктами ППО, тому що не йде по балістичній траєкторії. Вона може змінювати напрямок у повітрі і при цьому нести велику силу ураження. Ми намагаємося приділити увагу напрямам, які завдають противнику максимальних втрат за короткий термін. Нерозумно розраховувати, що ми задавимо Росію кількістю солдатів. Тому будемо давити якістю озброєнь. - Як будуються ваші відносини із західними партнерами? Наскільки вагома думка того ж Ентоні Тетера (член Наглядової ради «Укроборонпрому», колишній чиновник Міноборони США, - Ред.) при ухваленні ключових рішень? - Якщо говорити про державні механізми, то Україна давно взяла курс на членство в ЄС і НАТО. Вже є певні відпрацьовані механізми взаємодії. Це робиться для того, щоб у потрібний момент ми вже були готові технічно. І нам залишалося тільки юридично все оформити. Звісно, процес цей непростий, але якщо ми обрали такий пріоритет, то повинні враховувати думку партнерів, що ми і робимо. І він реалізується через наглядову раду та міжнародні механізми. - Ви уявляєте, скільки мільярдів гривень Україні коштуватиме перехід на стандарти НАТО? - Це величезна сума. Тому важливо визначити етапність. Я тільки-но повернувся з Франції, де ми обговорювали певні питання. Наведу один приклад, щоб ви розуміли, як формується бюджет. У сухопутних військах Франції запровадили систему «розумний солдат». Приблизно з 80 тисяч піхотинців 25 тисяч перейшло на неї. - Що це за система? - Наприклад, є відділення, яке складається з 10 людей. У кожного з них на грудях знаходиться персональний комп'ютер, який отримує і віддає команди. У нього виведений мікрофон, знаходяться запасні батареї. Коли боєць сідає в БМП, то ставить їх на підзарядку. Вартість такого комплекту - плюс-мінус 25 тисяч євро на одного солдата. Нам розповідали, що навіть у французькій армії були випадки, коли командування підрозділів казало: «Поверніть на склад. Будете користуватися, коли я на пенсію піду. Бо загубите все». А це ж навіть не перша необхідність. Тому грошей потрібно дуже багато. Відповідно, діалог про перехід на стандарти НАТО має бути і економічним. А Міноборони відіграє у ньому провідну роль. Якщо там кажуть, що їм щось потрібно, то ми це робимо. Не завжди це підкріплюється грошима. Багато зразків ОВТ створені на ентузіазмі спецекспортерів, коли у нас ще не було ДОЗ. Ті самі БТР-3, БТР-4, ракети «Нептун»... Якщо брати у відсотковому відношенні, то 70% продукції робилося під потреби зовнішніх ринків. У нас, звісно ж, є експертиза, і ми розуміємо, як переходити на стандарти НАТО, але робити це треба поетапно і згідно з технічним завданням, яке визначить Міноборони. - У вас є можливість вести дискусію? Ось ви приїжджаєте на нараду, де вам кажуть, що армії потрібно одне, друге і третє. Ви можете сказати: «Хлопці, якщо ми це зробимо, то підемо в жахливі мінуси. Нам це не потрібно». - Якщо в Міноборони нам дадуть завдання, ми будемо його виконувати. Згоден, можливі нюанси, пов'язані з держсистемою управління підприємствами. Виконане завдання може призвести до негативного фінансового результату. Приватному бізнесу складно таке зрозуміти. Але якщо є завдання держави, його треба виконати. І зробити все, щоб забезпечити гідний економічний результат. Давати завдання бізнесу складно. Тому в усьому світі частина оборонної промисловості перебуває у держвласності. Щоб, коли настане час «Ч», за короткий термін випустити необхідну кількість озброєнь і військової техніки. Без аналізу рентабельності. - І все ж. Яке завдання для вас пріоритет - зробити «Укроборонпром» крутою корпорацією, яка приноситиме мільярди, чи виконати всі держзамовлення? - В першу чергу ми повинні забезпечити працездатність корпорації. Якщо ми її не забезпечимо, то аналізувати рентабельність не буде кому. Рентабельність йде у другу чергу, хоча ці речі взаємопов'язані. - Який стан справ з корупцією в «Укроборонпромі?» Час від часу ваша прес-служба рапортує, що когось зловили, але складається враження, що це не вся картина. - Хочу сказати, що ловити корупціонерів - не моя робота. Завдання «Укроборонпрому» - виробляти якісну продукцію, забезпечувати робочі місця і гідну оплату праці. Що стосується нашого сприяння правоохоронним органам, то ми до цього завжди готові. Був нещодавно випадок у Харкові. Були й інші, коли ми інформували правоохоронні органи, але я не роблю з цього піару. Такі дії мають відбуватися в робочому режимі. Якщо хтось порушив закон, його повинні притягти до відповідальності. І не треба істерики з усіх боків. - У вас є своя служба безпеки. Як вона ловить хабарників? - Звичайно, в концерні є департамент безпеки. Існують механізми контролю контрагентів, які працюють з підприємствами, контролю дії керівників. Є процеси кваліфікації постачальників, контролю фінансово-господарської діяльності підприємств, постконтролю, ревізії, перевірки - це все здійснюється. Я ці речі контролюю, але намагаюся не допускати перегинів. Подібні заходи мають бути об'єктивними і призводити до чіткої констатації фактів: є порушення чи нема. Без нальоту особистих відносин або якихось інших розкладів. - Якщо завтра хтось із заступників, які прийшли разом із вами до «Укроборонпрому», попадеться на хабарі, чи передасте ви його правоохоронцям? - Ми так робили і будемо робити. - До речі, після вступу на посаду ви сказали, що збираєтеся скоротити кількість керівних кадрів. При цьому у вас з'явилися нові заступники, а старих не поменшало. Що зараз із кадровою ротацією? - Вона проводиться. У нас є законодавчо встановлені терміни скорочення персоналу. Згідно із законом термін - два місяці, а в концерні за колективним договором - три. Ось і можете порахувати. - Тобто влітку слід чекати відставок. - Виходить, на початку липня. Рада встановила обмеження за чисельністю персоналу - 180 осіб. Сьогодні у нас 326 осіб. Тобто 40% скорочення. - Проводилася атестація чи вибираєте з економічних міркувань? - Була створена кваліфікаційна комісія. Керівники дивізіонів відразу пройшли через неї. Є ряд вимог, яким вони обов'язково повинні відповідати. На жаль, немає великого вибору фахівців. Особливо в тих областях, де у нас не було компетенції навіть за Союзу. Шукаємо людей, але в першу чергу керуємося наявним кадровим складом. Намагаємося вибрати кращих, а потім - добирати ззовні. - Це в концерні. А що з кадрами на самих підприємствах? - Якщо говорити про дефіцит кадрів, то це традиційно дефіцитні професії для машинобудування. Кваліфікований оператор верстата ЧПУ, токар, фрезерувальник - завжди дефіцит. Є проблема в тому, що підприємства часто працюють на застарілому обладнанні. Під нього складно знайти фахівців. Вас, напевно, на Sinclair зараз не змусиш працювати. Ви пам'ятаєте такий комп'ютер? - Ні, я починав з комп'ютерів на другому Pentium. - Бачите. Є певні складнощі, які пов'язані з тимчасовим розривом. Радянський Союз свої виробничі потужності постійно оновлював, оновлював інфраструктуру. А потім гроші на це перестали виділяти. І ось зараз ми бачимо результат. - Скільки треба грошей, щоб модернізувати підприємства концерну? - Модернізація - це не самоціль. Можна побудувати прекрасне підприємство, а потім думати, що ми будемо з цим робити. Модернізація проводиться, якщо ми бачимо, що коефіцієнт завантаження підприємства понад 80%, а ми не вкладаємося в терміни замовлень. Тоді і проводимо модернізацію, щоб збільшити обсяг. Буває, що даються державні завдання. Тобто нам кажуть, що потрібна певна продукція в такій-то кількості. Ми розуміємо, що можемо не забезпечити повне завантаження підприємства, але це треба зробити. До речі, зараз цей процес рухається. Є відповідні програми, укладаються договори. Але знову ж таки, масова модернізація - це не самоціль. - Поклавши руку на серце, ви можете назвати ситуацію всередині концерну здоровою? - Ми знову повертаємося до Булгакова. У нас все добре, і ми повинні думати позитивно. Інакше будемо сидіти всі разом і плакати.

25 травня 2018 року відбувся візит Київської асоціації військових аташе (КАВА) на ДП «Одеський авіаційний завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром». Одеське підприємство відвідали представники 18 країн та організацій-членів КАВА, повідомляє Defense Express. Гостей зустрічали та супроводжували представники керівництва підприємства: директор технічний Савчик Михайло Миколайович, заступник генерального директора Москаленко Юрій Олексійович, головний конструктор Гостищев Валентин Валентинович, заступник генерального директора з виробництва Кудін Віталій Володимирович та виконуючий обов’язки заступника генерального директора з логістики Тищенко Володимир Юрійович. В ході візиту військові дипломати відвідали заводський музей та ознайомились з історією найстарішого авіаційного підприємства в Україні. Також військові аташе відвідали цехи заводу, де на власні очі могли побачити процес ремонту та модернізації літаків Л-39, дізнатись тонкощі технологічних процесів та оцінити якість робіт, що виконуються на підприємстві, а також рівень розвитку виробництва. Зокрема, гості могли знайомитись з технологічним процесом ремонту учбово-бойових літаків Л-39, який на ДП «Одеський авіаційний завод» здатні здійснювати в обсягах капітального ремонту. Для військових аташе іноземних країн, що брали участь у візиті було цікаво дізнатись, що ДП «Одеський авіаційний завод» - це єдине в Україні підприємство, що виконує капітальний ремонт планера та двигунів літаків МіГ-21 та Л-39 без залучення субпідрядників. Крім того, при здійсненні модернізації учбово-бойового літака Л-39 на підприємстві обладнують літак таким чином, щоб забезпечувати повноцінну підготовку льотчиків на конкретні типи бойових літаків. Це досягається шляхом адаптації кабіни та програмного імітування поведінки літака при виконанні бойових завдань. Зокрема, наявні версії модернізації літаків дозволяють готувати льотчиків на МіГ-29, та Су-27. При модернізації учбово-бойових Л-39 на підприємстві використовують комплектуючі виключно українського виробництва, але такі, що відповідають стандартам НАТО. Раніше ДП «Одеський авіаційний завод» також представляло версію модернізації Л-39 для підготовки льотчиків на іноземні типи літаків, зокрема на винищувачі F-16 та Dassault Mirage 2000. На вимогу замовника на підприємстві можуть адаптувати Л-39 для підготовки льотчиків на будь-який тип бойових реактивних літаків. Крім того, члени КАВА мали змогу ознайомитись з широкою номенклатурою запасних частин та комплектуючих, виробництво яких було організовано на потужностях підприємства, зокрема і в рамках програми імпортозаміщення, що було започатковано ДК «Укроборонпром» в зв’язку з припиненням Україною військово-технічного співробітництва з РФ через анексію Криму та агресію на Сході України.   На цей час на ДП «Одеський авіаційний завод» здатні здійснювати: - ремонт літаків МіГ-21 (всіх модифікацій), МіГ-23, МіГ-27, Л-39; - модернізацію літаків МіГ-21 та Л-39; - ремонт авіаційних двигунів різних марок та їх агрегатів; - обладнання літаючих госпіталів і салонів підвищеної комфортності для літаків транспортної авіації та вертольотів; - ремонт агрегатів літаків МіГ-29, Ан-12, Ан-24, Ан-26 та Як-40; - виготовлення всіх видів гумотехнічних виробів, що працюють в середовищі авіаційного палива та мастил для будь-яких видів авіатехніки. В тому числі на підприємстві освоїли виробництво м’яких паливних баків для багатьох типів авіаційної техніки; - виготовлення будь-яких елементів засклення з органічного орієнтованого і неорієнтованого скла на будь-які типи авіаційної техніки. Головний конструктор ДП «Одеський авіаційний завод» Гостищев Валентин Валентинович ознайомив членів делегації з усім спектром послуг та продуктовою лінійкою підприємства, а також відповів на запитання, які цікавили військових дипломатів. Крім того, представників КАВА було ознайомлено з новими напрямками діяльності, що наразі освоюються на підприємстві, зокрема і в частині, що стосується освоєння ремонту та модернізації літака розвідника Су-24МР. На ДП «Одеський авіаційний завод» розробили два варіанти модернізації літака-розвідника, що передбачають: - збільшення дальності виявлення наземних цілей; - забезпечення відповідності засобів навігації, зв'язку, посадки вимогам ІКАО/НАТО; - збільшення якості об'єктивного контролю бортових систем; - оперативне отримання розвідувальної інформації. В подальшому директор департаменту ДП ДГЗІФ «УКРІНМАШ» Юрій Кирилич та керівник апарату директора ДП ДГЗП «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» Святослав Посмітний представили військовим дипломатам продукцію та послуги, що пропонуються на експорт українськими підприємствами, які входять до складу ДК «Укроборонпром». У своїй промові по завершенню візиту аташе з питань оборони Федеративної Республіки Німеччина, президент Київської Асоціації військових аташе полковник Норберт ГЕС подякував організаторів візиту за високу організацію візиту та можливість ознайомитись з діяльністю ДП «Одеський авіаційний завод». «Особисто я та члени делегації Київської асоціації військових аташе були вражені можливостями Одеського авіаремонтного заводу з комплексного ремонту та модернізації авіаційної техніки. Особливо це стосується варіанту модернізації учбово-тренувального літака Л-39, що було розроблено на підприємстві, та що дозволяє готувати льотчиків для різних типів бойових літаків. Крім того, заслуговує на повагу проведена на підприємстві робота з підготовки варіантів модернізації інших типів бойових літаків». Своєю чергою, виступаючи перед членами делегації, головний конструктор ДП «Одеський авіаційний завод» Валентин Валентинович Гостищев підкреслив, що всі варіанти модернізації бойових та учбово-бойових літаків передбачають їх адаптацію у відповідності до стандартів НАТО, що підвищує можливості українського війська в питанні взаємодії з підрозділами партнерів з числа країн-членів Альянсу, а також сприяє зростанню конкурентоздатності продукції ДП «Одеський авіаційний завод» на міжнародному ринку товарів та послуг оборонного призначення.    

У рамках міжнародної виставки озброєнь «КАDEX-2018», яка триває в м. Астана (Республіка Казахстан) відбулася зустріч першого заступника ДК «Укроборонпром» Сергія Омельченка з Міністром оборони Республіки Казахстан Сакеном Жасузаковим. Обговорювалися питання розвитку двостороннього ВТС щодо бронетехніки, авіації, високоточних озброєнь, кораблебудування. Сторони визначили два пріоритетні напрямки співпраці. Міністр оборони Республіки Казахстан озвучив відповідні доручення про більш глибоке опрацювання озвучених напрямків. Сергій Омельченко зазначив, що для України є цікавим спільне виробництво певних видів техніки. «Казахстан – промислова країна, що динамічно розвивається. Технічні можливості, які є в Казахстані, і українські технологічні знання і напрацювання дозволяють створювати ефективні, сучасні виробничі проекти, як на території РК, так і на території України», - підкреслив він. «Казахстан був і є для України стратегічним партнером в галузі ВТС. За результатами зустрічі з Міністром оборони Казахстану маємо серйозні розробки. Ми перейшли до практичної реалізації двох перспективних проектів. Конкретизувати цю інформацію наразі зарано, але вважаю, що ближчим часом і Казахстан, і Україна відчують в цій сфері серйозну комунікацію», - підкреслив Омельченко. Довідково: KADEX-2018 - одна з найбільших міжнародних виставок озброєнь в регіоні. Форум триватиме з 23 по 26 травня 2018 року. Планується, що виставку відвідають офіційні делегації 48 країн. Свої експозиції на виставці представляють 318 компаній з 28 країн світу.

У рамках міжнародної виставки КАDEX-2018, що відбувається в Астані (Казахстан), на стенді ДК «Укроборонпром» представникам Міноборони Республіки Казахстан презентовано проект модернізації корабля «Барс». Також представлено інші напрацювання українського кораблебудування. Впродовж кількох років підприємства, що входять до складу Концерну, забезпечили будівництво чотирьох кораблів проекту 250 «Барс» для ВМС МО Казахстан. Для зазначеного проекту розроблена, виготовлена та поставлена замовнику система керування зброєю «Каскад» із 2-х координатною РЛС «Дельта» – виробництва НДІ «Квант-Радіолокація», оптико-електронна система контролю за використанням озброєння та спостереження – «Sens-2» – виробництва НДІ «Квант», система корабельного ракетного комплексу «Бар’єр» з відстанню ураження до 5 км, та ЗРК «Арбалет» - розроблено та виготовлено ДК КБ «Луч». Корабельна артилерійська установка АК-306 – виготовлена ВАТ «Кузня на Рибальському». Документацію на дообладнання кораблів розробили у ДПЦК, м. Миколаїв. Вищезазначене обладнання поставлено на 4 кораблі, загальна вартість - понад $25 млн.

«Харківське конструкторське бюро ім. О. Морозова», що входить до складу ДК «Укроборонпром», проводить роботи зі створення бойових машин нового покоління, які мають надійти на озброєння української армії у 2020-х роках. Конструктори та інженери «ХКБМ» зараз зосереджені на створенні БМП-У, нової бойової машини піхоти, яка має замінити БМП-1 та БМП-2. «ХКБМ» вже розроблено конструкторську документацію, а виготовлення дослідного зразка та початковий комплекс випробувань буде проходити у 2019 році. БМП-У призначена для транспортування та вогневої підтримки сухопутних підрозділів. Вона забезпечує надійних захист екіпажу у складі 3 членів та 7 десантників. За розрахунками, рівень захисту БМП-У на 10-12% вищий за БТР-4. Окрім того, моторно-трансмісійний відсік розташований у передній частині корпусу, що гарантує більший рівень захисту екіпажу. Для забезпечення високої маневреності та швидкості на полі бою БМП-У буде оснащуватись дизельним двигуном потужністю 735 к.с. та автоматичною трансмісією. Враховуючи масу нової бойової машини піхоти у 25-27 тон, питома потужність БМП-У знаходиться на рівні 27-29 к.с./т. Цей показник значно перевищує питому потужність БМП-1 (21-23 к.с./т.) та навіть сучасних основних бойових танків. Окрім того, на БМП-У реалзіовано подолання водних перешкод вплав. Для озброєння БМП-У обрано новий бойовий модуль БМ-8 з поліпшеними характеристиками. Він оснащений 30-мм автоматичною гарматою, автоматичним гранатометом, кулеметом, а також керованими протитанковими ракетами «Бар‘єр». БМП-У створюється за модульним принципом, з можливістю використання базової платформи для цілого сімейства гусеничних машин. Завдяки цьому, на базі БМП-У будуть створені командирська, командно-штабна, розвідувальна, медична, ремонтно-евакуаційна та інші машини. Також «ХКБМ» веде роботи зі створення перспективного танка нового покоління. Комплексна робота, яка передбачає проектування абсолютно нової машини, розділена на окремі етапи. Ними передбачено створення моторно-трансмісійного відділення, розробку нових систем озброєння, боєприпасів, захисту та системи управління вогнем, а також автоматизацію більшості процесів для скорочення кількості членів екіпажу з трьох осіб, до двох. Проведення цих робіт розраховано на декілька років, які передбачають поетапне виконання всіх ключових пунктів програми. Наразі колективом «ХКБМ» проведено попередню розробку побудови моторно-трансмісійного відділення та розрахунки основних параметрів двигуна, а також йдуть роботи з виготовлення дослідних зразків трансмісії. Новий двигун має отримати потужність на рівні 1500 к.с., можливість працювати на різних видах палива та їх сумішах та здатність працювати при кричних температурах та кліматичних умовах. Він повинен мати компактні розміри, модульність конструкції та можливість застосування, як у задньопривідному, так і у передньопривідному компонуванні. Завдяки цьому, двигун може бути використаний і при створенні нових зразків важкої гусеничної техніки.

Державний концерн «Укроборонпром» пропонує підприємствам, що входять до його складу, і нафтотрейдерам перейти до формульної системи ціноутворення при укладенні середньо- та довгострокових контрактів. Про це йшлося під час наради «Удосконалення закупівель палива підприємствами ДК «Укроборонпром», у якій взяли участь і представники компаній-постачальників. У Концерні переконані, що об’єктивні правила корегування ціни, за умов постійних змін на нафтовому ринку, вкрай необхідні. Формульне ціноутворення дозволить оперативно реагувати на котирування вартості нафтопродуктів, а відтак, виконання договору буде рентабельним як для постачальників, так і для підприємств. Водночас, це суттєво знижує ризик невиконання договору. До того ж, застосування формульного підходу робить механізм коригування ціни прозорим. Так, за словами директора дивізіону спецекспортерів, постачання, інформації та аналітики Віталія Цвігуна, формульне ціноутворення полягає у наступному: ціна самого палива, за якою у виробника його купує постачальник, може коливатися відповідно до ситуації на ринку. А ось маржа, яку отримує нафтотрейдер при укладанні середньо- та довгострокових контрактів, має залишатися сталою. Крім того, у Концерні виступають за посилення відповідальності як підприємств, так і нафтотрейдерів. Перші – не повинні зволікати із підписанням договорів (пропонується обмежити час на їх укладення двома тижнями). Інші – мають дотримуватися та виконувати власні зобов’язання, що були взяті під час участі у тендері. Виконання усіх зазначених умов дозволить гарантувати безперебійне постачання пального підприємствам оборонно-промислового комплексу. В «Укроборонпромі» вже готові надавати підприємствам-учасникам Концерну огляди ситуації на нафтовому ринку, аби вони могли формувати об’єктивні початкові ставки на тендерних торгах. Пілотний проект з оголошення тендерів із формульним визначенням ціни палива стартує вже найближчим часом на одному з найбільших підприємств Концерну – ДП «Антонов».

Спільна робоча група Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва сьогодні, 23 травня, провела 26-те засідання, яке пройшло в Національному університеті «Одеська морська академія». Під час заходу було обговорено низку питань, зокрема щодо політики оборонно-технічного співробітництва, а також реформування оборонно-промислового комплексу України. «Спільна робота »Укроборонпрому« з НАТО є одним з ключових завдань забезпечення обороноздатності України. Це глобальна задача, яка складається з окремих етапів, виконання яких дозволяє Україні в потрібний момент вже бути технічно готовою до вступу до Альянсу, щоб нам залишалося тільки юридично все оформити. Сьогодні до Дорожньої карти Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва були внесені зміни, які значно розширюють нашу спільну роботу. Вони направлені, в тому числі, на реформування Концерну, реалізації ключових програм, зокрема тих, які проходять у рамках Промислово-дорадчої групи НАТО (NIAG)», - повідомив Генеральний директор Концерну Павло Букін. Нагадаємо, що зараз підприємства-учасники «Укроборонпрому» активно переводять виробничі потужності на натівські стандарти. Така співпраця є однією з головних умов розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу. На сьогодні велика кількість підприємств «Укроборонпрому» також наполегливо працює у напрямку сертифікації підприємств за стандартом AQAP (Allied Quality Assurance Publications)2000серії. Розвивається і пряма участь підприємств «Укроборонпрому» у програмах НАТО, починаючи від досліджень у рамках NIAG та приєднання до бази постачальників NSPA, до отримання сертифікатів НАТО з модернізації бойових літаків та гелікоптерів.

Державний концерн «Укроборонпром» представляє найкращі сучасні розробки підприємств оборонно-промислового комплексу України на V Міжнародній виставці озброєння та військово-технічного майна «KADEX-2018», яка розпочала свою роботу сьогодні, 23 травня, у столиці Казахстану – Астані. Свою продукцію та послуги на виставці представляють ДК «Укрспецекспорт», ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування», ДП «Луцький ремонтний завод «МОТОР», ДП «Завод 410 цивільної авіації», ДП «Машинобудівна фірма «Артем», ДП «Антонов», ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», ДП «Одеський авіаційний завод» та приватні українські виробники військової техніки: ПрАТ «АвтоКрАЗ» і ТОВ НВП «Аеротехніка-МЛТ». На українському стенді встановлено макети гусеничної пожежної машини «ГПМ-72», бронетранспортера «БТР-3Е1» з бойовим модулем «Штурм», ракетного артилерійського корабля «Каракал», корвета «Гайдук-К», десантно-штурмового катера «Кентавр» та бронекатера «Гюрза-М». Крім того, у Астані українські компанії презентують перспективні проекти катерів та кораблів для потреб ВМС Казахстану, будівництво яких можливе на виробничих потужностях АТ «Уральський завод «Зеніт». До уваги гостей та відвідувачів виставки також представлено розробки ДП «Антонов»: макети транспортного літака Ан-178 та пасажирського - Ан-148. Протягом чотирьох днів українські делегати проведуть низку важливих зустрічей з керівництвом Міноборони і Збройних сил Республіки Казахстан та інших країн щодо перспектив співпраці у віськово-технічній сфері. Як відомо, оборонна виставка «KADEX»проходить раз у два роки, починаючи з2010-го. На ній передові виробники європейських та азійських країн презентують свої напрацювання у авіатехніці, космічних та IT-технологіях, системах та засобах протиповітряної оборони, бронетехніці тощо.