Від початку 2021 року державне підприємство «Харківський бронетанковий завод», яке входить до складу Укроборонпрому, передало Збройним силам України дев’ять танків Т-64БВ, які пройшли капітальний ремонт і модернізацію. Із цим замовленням харків’яни почали працювати наприкінці минулого року та виконали його не лише якісно, але й із суттєвим випередженням строків. Машини отримали розширені бойові можливості, а надійність їхніх вузлів, агрегатів і зброї збільшилася. Важливо наголосити, що контракт виконується за обмеженого фінансування. Замовлення виконане із випередженням строків та за обмеженого фінансування через відсутність державного оборонного замовлення на 2021 рік. Нагадаємо, що Т-64БВ разом з Т-64Б є основними танками сухопутних військ України. У 2017 році в Україні розпочалася масштабна модернізація цієї моделі бойової техніки. Т-64БВ отримав оновлений приціл нічного бачення, сучасну радіостанцію, модернізований двигун тощо. Український танковий взвод, оснащений цими машинами, яким командував капітан Роман Багаєв, брав участь у міжнародних змаганнях бронетанкових підрозділів армій країн – членів НАТО The Strong Europe Tank Challenge 2017.

Перемовини про крупновузлову збірку вертольотів між Одеським авіаційним заводом, що входить до складу Укроборонпрому, та американською компанією тривають вже декілька років. Ще у 2017 році між Укроборонпромом та американською стороною було підписано меморандум, предметом якого визначено співробітництво з метою організації виробництва вертольотів на території України – в кооперації з партнерськими підприємствами. Пізніше Одеський авіаційний завод уклав відповідну генеральну угоду з американськими партнерами. «Впевнений, що з новою командою Концерну ми нарешті зможемо реалізувати цей проєкт. Дорожню карту буде презентовано керівництву Концерну найближчим часом», – заявляє директор Одеського авіаційного заводу Віталій Юхачов. Йдеться про національний український продукт, транспортно-пасажирський вертоліт середнього класу, екіпаж якого складається із 2 осіб, а борт здатний вмістити до 13 пасажирів. Його зможуть використовувати як транспортний, пожежний, рятувальний, санітарний тощо. Цей проєкт є інвестиційним, а отже, залучення коштів з державного бюджету на цьому етапі не передбачається. Крім того, збірку вертольотів планується у майбутньому локалізувати, тобто використовувати комплектуючі українського виробництва. Директор заводу Віталій Юхачов стверджує, що підприємство спроможне виготовити гелікоптер-демонстратор вже до Дня Незалежності України. Разом з тим угода про нерозголошення інформації не дозволяє жодній зі сторін повідомляти деталі існуючих домовленостей.

Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» (ДП «КБТЗ»), що входить до складу Державного концерну «Укроборонпром», передало українським військовим п’ять відремонтованих танків Т-72. Капітальний ремонт першої партії танків виконаний у рамках державного оборонного замовлення та містить доробки, покликані покращити бойові й технічні характеристики машин. На Т-72 встановлено більш потужний двигун у 840 кінських сил, удосконалено ходову частину гусеницями від танка Т-80, покращено прилади нічного бачення сучасними електронно-оптичними перетворювачами третього покоління. Крім того, танки оснащені комплексом динамічного захисту та оновленою системою протипожежного обладнання. Однією з головних особливостей Т-72 є можливість ведення вогню високоточними керованими ракетами «Комбат» виробництва КБ «Луч» із прицільною дальністю 4 км. При цьому «Комбат» пробиває броню завтовшки у 750 мм та повністю ігнорує динамічний захист противника. Крім того, танки оснащені комплектом сучасної цифрової радіостанції і супутникової навігаційної системи. Це дає змогу підтримувати зв’язок із піхотними підрозділами для посилення взаємодії на полі бою. [gallery columns=«5» link=«file» size=«medium» ids=«10388,10390,10389,10391,10392»] Таким чином, покращення технічних характеристик дало можливість збільшити захищеність, мобільність, вогневі спроможності та управління бойовими машинами. За словами директора ДП «КБТЗ» Володимира Синявського, «танки Т-72 є результатом переосмислення досвіду ведення війни на сході України. Ми комплексно підійшли до ремонту та суттєво поліпшили тактико-технічні характеристики машин, аби вони краще могли виконувати бойові задачі українських захисників». Київський бронетанковий завод здійснив капітальний ремонт Т-72 у тісній співпраці з Центральним бронетанковим управлінням Збройних сил України. “У цьому році ми маємо чітке завдання – збільшити частку підприємств Укроборонпрому в державному оборонному замовленні. Адже головною задачею Концерну є забезпечення армії якісною військовою технікою та озброєнням. Тим більше, зброярська виставка IDEX–2021, з якої я нещодавно повернувся, вчергове продемонструвала високий інтерес іноземних компаній і країн-партнерів до продукції підприємств оборонно-промислового комплексу України”, – розповів про перспективи державного ОПК генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Нагадаємо, на базі Київського бронетанкового заводу Укроборонпром планує створити оборонно-промисловий індустріальний парк.

На Державному підприємстві «Одеський авіаційний завод», яке входить до складу Концерну, планується запуск ліцензованого виробництва вертольотів класу Bell UH-1 Iroquois. Про це під час робочого візиту на підприємство повідомив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Він розповів, що організація виробництва сьогодні перебуває на завершальній стадії. Перший борт повинен бути виготовлений вже до 30-річчя Незалежності України, тобто влітку 2021 року. Проєкт фінансується за рахунок інвестиційних коштів. “Зазначу, що пріоритетом для Одеського авіаційного залишається забезпечення потреб в озброєнні та військовій техніці головного замовника – Міністерства оборони України. Щоб збільшити обсяги виробництва на підприємстві, ми плануємо створити спеціалізовану школу для навчання нових авіаконструкторів. Подібна філія може з'явитися на базі Одеського політехнічного університету”, – заявив Юрій Гусєв. Bell UH-1 Iroquois – американський багатоцільовий вертоліт фірми Bell Helicopter Textron, також відомий як «Г'юі» (Huey). Одна з найвідоміших і масових машин в історії вертольотобудування. Серійно виробляється з 1960 року. Відтоді було випущено значну кількість військових і цивільних модифікацій вертольота. Державне підприємство «Одеський авіаційний завод» – одне з найстаріших авіаційних підприємств України та Європи, створене у 1911 році. Спеціалізується на ремонті літаків МіГ-21, МіГ-23, МіГ-27, Л-39; модернізації літаків МіГ-21 і Л-39; ремонті агрегатів літаків МіГ-29, Ан-12, Ан-24, Ан-26 і Як-40; ремонті авіаційних двигунів різних марок та їх агрегатів; сервісному обслуговуванні; виготовленні запасних частин і навчанні персоналу. [gallery link=«file» columns=«5» size=«medium» ids=«10358,10357,10355,10356,10353»]

Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв розповів про поточний стан авіабудування на підприємствах Концерну та окреслив перспективи розвитку зазначеного напряму. Це відбулося 25 лютого у Харкові під час галузевої наради за участю очільника Мінстратегпрому Олега Уруського, народного депутата України Ігоря Копитіна та керівників провідних вітчизняних авіапідприємств. Захід організувала Асоціація «Укравіапром». Наразі фахівці ДП «Антонов» активно працюють над виконанням контракту, підписаного з Міноборони наприкінці 2020 року за участю Президента України Володимира Зеленського. Це перше за роки незалежності державне замовлення у «Антонова» нових українських літаків. Виготовити фюзеляж одного з трьох військово-транспортних суден Ан-178 для ЗСУ мають намір до кінця травня поточного року, а планер – у грудні. У цілому Концерн має декілька стратегічних завдань за напрямом авіабудування: ефективно пройти процес корпоратизації та створення галузевих субхолдингів, відновити серійне виробництво літаків, вжити заходів для реанімації Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП) тощо. «Питання повернення ХДАВП до життя залишається непростим. Проте разом із Урядом і Верховною Радою України ми маємо амбітну мету – відновити стале серійне виробництво українських літаків як для державного замовлення, так і на експорт», – зазначив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Нагадаємо, що Харківське державне авіаційне виробниче підприємство опинилося в скрутному економічному становищі ще у 2000-х роках, а загальна сума боргу із заробітної плати становить 269 млн грн. Концерн вживає заходів щодо фінансового оздоровлення ХДАВП і розробляє дорожню карту відновлення його виробничої спроможності. Крім того, команда Укроборонпрому створила та направила на розгляд Кабміну проєкт закону про фінансове оздоровлення підприємства, а за підтримки ДП «Антонов» з’явився механізм добудови двох літаків Ан-140 для потреб держзамовників. [gallery columns=«6» link=«file» size=«medium» ids=«10331,10330,10329,10334,10333,10332»]

Державне підприємство “Антонов”, яке входить до складу Укроборонпрому, розпочало роботи з виробництва трьох військово-транспортних літаків Ан-178 для Збройних Сил України. Сьогодні, 12 лютого, генеральний директор ДК “Укроборонпром” Юрій Гусєв разом з Віце-прем’єр-міністром – Міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олегом Уруським відвідали ДП “Антонов” та ознайомилися з ходом робіт в рамках укладеного наприкінці 2020 року контракту з Міноборони України під держгарантії. На сьогодні проводиться підготовка стапеля для складання фюзеляжу літака, будуються його агрегати, закінчено підготовку виробництва для виготовлення крила. До 31 травня “Антонов” планує завершити складання фюзеляжу першого з трьох Ан-178, а потім – провести стикування крила, хвостового оперення та інших елементів планера. З метою забезпечення потреб Збройних Сил України підприємство розпочало виконувати контракт за власні кошти, однак сподівається на якнайшвидше фінансування від АТ “Укрексімбанк”. Як відомо, відповідну угоду з “Антонов” під держгарантії на замовлення трьох Ан-178 було укладено 29 грудня 2020 року. Сума контракту – майже 3 млрд гривень, термін виконання робіт – чотири роки. “Наприкінці минулого року, в присутності та за підтримки Президента Володимира Зеленського, вперше за історію України держава замовила у ДП “Антонов” військово-транспортні літаки для потреб нашого війська. І це лише перший крок, спрямований на відродження авіаційної галузі України”, – відзначив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. “Виконання цього контракту – справа честі для нашого підприємства. Тому колектив ДП “Антонов” зробить все, щоб виконати свої зобов’язання якісно та вчасно”, – наголосив в.о. генерального директора підприємства Сергій Бичков. На сьогодні триває трансформація Концерну, учасником якого є “Антонов”. Як результат, підприємство увійде до складу «Аерокосмічного холдингу» та отримає можливість самостійно вирішувати більшість важливих питань щодо виробництва, інновацій, кадрової політики, експорту тощо. Адже ключова ідея трансформації та корпоратизації – надання максимально широких повноважень галузевим холдингам, які об’єднають підприємства Концерну за напрямками діяльності. [gallery link=«file» columns=«6» size=«medium» ids=«10170,10175,10172,10176,10173,10174»]

Завод “Маяк”, що входить до складу Укроборонпрому, презентував Міністерству оборони України оновлений міномет калібру 120 мм “Молот”. Модель міномету М120-15 “Молот” вже пройшла основні етапи прийняття на озброєння української армії. Наразі очікується перевірка документації та дослідного зразку Міжвідомчою комісією. Прийняття міномету на озброєння ЗСУ дозволить модернізувати та успішно використовувати партію з 280-ти “Молотів”, передану Збройним Силам ще у 2015 році. “Зараз ми маємо довести, що всі недоліки міномета у новій моделі усунуті. Ми вже доповіли Міноборони про свою готовність, наразі рішення за військовим представництвом та Міжвідомчою комісією”, – розповів заступник генерального директора з виробництва, головний конструктор АТ “Заводу “Маяк” Олександр Гордєєв. Олександр Гордєєв також зазначив, що провина виробника в інцидентах, коли “Молот” вибухав під час пострілу, не доведена, а точні причини трагедій досі не встановлені. “Ми проводимо власне розслідування. Ми симулювали розрив однієї та двох мін в стволі міномета, зібрали всю необхідну інформацію, яка може бути використана слідством в рамках відповідних кримінальних справ”, – пояснив головний конструктор “Маяка”. “Молот” пройшов випробування, виконавши 5000 пострілів. Без жодних нарікань. Наразі слово за Міноборони. Ми чекаємо на їх зауваження”, – заявив директор з питань активів, корпоративних прав та ДОЗ ДК “Укроборонпром” Мустафа Найєм. Міномет М120-15 призначений для знищення вогнем живої сили та вогневих засобів супротивника, а також руйнування його польових оборонних споруд. На сьогодні Збройні Сили України мають потребу у декількох тисячах 120 мм мінометів як основі вогняної підтримки військ. [gallery link=«file» columns=«4» size=«medium» ids=«9917,9916,9915,9913»]

Херсонський державний завод «Палада», який входить до складу Укроборонпрому, може отримати від Хорватії замовлення на будівництво плавучих готелів та госпіталю. Про це йшлося під час зустрічі керівництва підприємства із Почесним консулом Республіки Хорватія в Україні Сергієм Фаткулліним. Госпіталь буде призначений для лікування населення в умовах пандемії чи землетрусів. Також заплановано спільне будівництво плавучих готелів для Адріатики на базі залізобетонних понтонів виробництва ХДЗ «Палада». Крім того, дипломат ознайомився з новими розробками підприємства, які можуть бути використані на ринку судноремонту Хорватії. Сторони обговорили налагодження прямих контактів між суднобудівними підприємствами країн, а також можливість залучення інвестицій для розвитку заводу. «Завод »Палада« має по-справжньому унікальні потужності для того, щоб будувати не лише доки. В минулому році ми збільшили його завантаження у 2,5 рази завдяки внутрішньому державному замовленню, тепер продукція підприємства зацікавила хорватську сторону. Переконаний, що іноземні інвестиції стануть тим поштовхом, який забезпечить новий виток розвитку заводу”, – заявив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Основною продукцією ХДЗ «Палада» є плавучі доки для ремонту і будівництва кораблів. При будівництві доків підприємство використовує оригінальну технологію: понтон доку виготовляється з морського залізобетону, а башти – з суднобудівної сталі. Таке поєднання матеріалів дозволяє знизити витрати на експлуатацію конструкції в кілька разів у порівнянні з традиційним сталевим доком і забезпечити її довговічність терміном до 50 років. Продукція «Палади» вже більше 40 років успішно експлуатується в Хорватії. Переорієнтація хорватського суднобудування на ремонт і обслуговування вітрильних і моторних яхт вимагає створення нових плавучих доків з підвищеними екологічними і технологічними вимогами. Нагадаємо, у 2020 році Херсонський державний завод »Палада" завершив будівництво двох понтонів для Державної прикордонної служби України, а також передав плавучий причал для потреб Військово-Морських Сил ЗСУ, який було побудовано на виконання доручення Президента України Володимира Зеленського в рамках державного оборонного замовлення.

Генеральний директор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв відвідав з робочим візитом Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» (м. Черкаси), яке входить до складу Концерну. Юрій Гусєв разом з першим заступником генерального директора Укроборонпрому Романом Бондарем оглянули роботу складального, оптичного та механічного виробництва, випробувальної станції та центрального конструкторського бюро (ЦКБ) «Сокіл». «Ми розглянули виробничу стратегію та ознайомилися з продукцією заводу. Без сумнівів, підприємство має великий потенціал для подальшого розвитку. З керівництвом заводу обговорено поточні виклики та проблеми. У найкоротші терміни ми сфокусуємося на співпраці з Міністерством оборони України та посилимо координацію зі спецекспортерами», – зазначив очільник Концерну. «Ми пишаємося тим, що комплекс «Оболонь-КПСВ» (комбінований прилад спостереження та вимірювання), розроблений ЦКБ «Сокіл», отримав Диплом І-го ступеня на загальноукраїнському конкурсі «Кращий винахід 2020 року» в номінації «Бронетанкова техніка та озброєння», який проводив Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України», – розповів директор заводу Григорій Корево. [gallery link=«file» size=«medium» ids=«9818,9817,9819»] «Фотоприлад» – провідне високотехнологічне підприємство, яке працює для потреб Збройних Сил України, системи охорони здоров'я, державних установ та організацій тощо. Основний напрямок діяльності – розробка, конструювання, виробництво оптико-електронних приладів і спецтехніки.

Оновлений міномет калібру 120 мм, розроблений фахівцями заводу «Маяк», що входить до складу Укроборонпрому, невдовзі буде прийнято на озброєння нашої армії. Про це стало відомо під час візиту на підприємство генерального директора Концерну Юрія Гусєва. Фахівці «Маяка» продемонстрували модернізований міномет М-120-16, який виконано з урахуванням усіх зауважень замовника. «Незважаючи на арешт своїх поточних рахунків, завод »Маяк« продовжує успішно розробляти та випускати продукцію для українських військових, залишаючись одним з небагатьох в Україні виробників мінометів для ЗСУ», – заявив Юрій Гусєв. Також очільник Концерну ознайомився з новою розробкою – мінометом калібру 60 мм М-60-16. «60-ти міліметрові міномети — це новий вид озброєння для нашого війська, який стане потужною підтримкою сил піхотних підрозділів. Це дуже мобільна зброя, яка на сьогодні вдало експлуатується провідними підрозділами НАТО», – розповів головний конструктор заводу Олександр Гордєєв. Крім того, Юрій Гусєв ознайомився з дослідним зразком крупнокаліберного кулемету КТ-12,7 (модернізований аналог НСВТ), виробничими потужностями підприємства та сучасними високоточними верстатами серії Mayak Weapons, які для власних виробничих потреб розробили фахівці заводу. [gallery columns=«4» link=«file» size=«medium» ids=«9786,9789,9788,9787»] АТ «Завод »Маяк« – підприємство, що спеціалізується на розробці та виготовленні стрілецької зброї та її складових компонентів, артилерійської зброї, ремонту та модернізації військової техніки, а також виробництві апаратури мовного оповіщення при аварійних ситуаціях військових, цивільних літаків та гелікоптерів. У 2012 році ПАТ »Завод «Маяк» перейшов в управління ДК «Укроборонпром». Нагадаємо, у 2020 році Укроборонпром стабілізував роботу Заводу «Маяк» після низки спроб рейдерського захоплення підприємства та судових тяганин, активно відновлює виробництво для виконання контрактів в рамках ДОЗ та продовжує повертати у власність активи підприємства.

Вирішенню низки проблемних питань Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (Харківського авіаційного заводу), а також шляхам розвитку Концерну була присвячена нарада, яка відбулась 15 січня за ініціативи генерального директора Укроборонпрому Юрія Гусєва та під головуванням Віце-прем‘єр-міністра - міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олега Уруського. «Нашою командою за результатами наради під головуванням Прем‘єр-міністра України Дениса Шмигаля, яка відбулась у грудні минулого року, розроблено законопроєкт щодо фінансового оздоровлення підприємства. Учора ми розглянули питання погашення заборгованості перед працівниками заводу, а також завантаження підприємства в рамках формування державного оборонного замовлення на 2021 рік», – розповів Юрій Гусєв. Крім того, очільник Укроборонпрому наголосив, що вирішення проблем державних оборонних підприємств є спільним завданням команд Уряду та Концерну. Юрій Гусєв подякував Олегу Уруському за підтримку пропозицій Укроборонпрому, проведення наради та прийняті рішення, які сприятимуть розвитку усього ОПК. Як відомо, борги по зарплатні на деяких підприємствах Укроборонпрому накопичувались з 2012 року. Переважну частку займає борг перед співробітниками ХДАВП (ХАЗ), яке було загнане в скрутний стан ще у 2000-х роках. Загальна сума боргу по зарплаті на ХДАВП (ХАЗ) складає 239 млн грн.

ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» (РАРЗ), який рішенням Кабінету Міністрів був виключений зі складу концерну «Укроборонпром», очікує інвентаризація та передача Фонду державного майна. Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв відвідав підприємство в рамках робочої поїздки до Рівненської та Львівської областей та поспілкувався із колективом щодо шляхів прискорення приватизації. Очільник Концерну нагадав, що концепція трансформації Укроборонпрому, в результаті якої буде створено сучасні холдинги з ефективною системою корпоративного управління, передбачає передачу частини таких підприємств як РАРЗ до ФМДУ. «Спілкуючись з представниками трудового колективу, я почув думку про те, що свої виробничі потужності завод вже не відновить і виконувати важливі для ОПК замовлення неспроможний», - зазначив гендиректор Укроборонпрому. [gallery columns=«5» link=«file» size=«medium» ids=«9668,9669,9672,9671,9670»] На сьогодні Рівненський автомобільний ремонтний завод фактично втратив своє значення для обороноздатності країни. На території заводу десятки років зберігається близько сотні одиниць автомобільної техніки, понад 5,5 тисяч агрегатів. Підприємство працює збитково, виробнича база застаріла, а державні замовлення на виконання профільних робіт відсутні з 2005 року. Все це призвело до росту боргів підприємства перед бюджетом, Пенсійним фондом, із виплати заробітної плати працівникам. Юрій Гусєв також наголосив на тому, що процедура приватизації заводу обов’язково має передбачити погашення боргів із зарплати. «Наразі наше першочергове завдання - забезпечити проведення інвентаризації та виконання рішення Уряду про передачу підприємства до ФДМУ. За результатами мого візиту я дав низку доручень», - заявив він. Зокрема, вирішено створити спільну комісію із представників Укроборонпрому, Рівненської ОДА, Міноборони та колективу для проведення інвентаризації майна. Як розповів заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко, на сьогодні можливості ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» практично не використовуються. Тому і адміністрація, і колектив підприємства зацікавлені у прозорій приватизації, адже люди зможуть отримати свої зароблені гроші, а майно при залученні інвестицій буде корисним для громади. Нагадаємо, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1229 ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» разом з 16 іншими підприємствами виключено зі складу Концерну - 15 з них також будуть передані до Фонду державного майна з метою їх подальшої приватизації; ще одне перейде до сфери управління Міністерства оборони України.