Дата публікації: 05.06.2019
85-е військове представництво, яке працює на ДП "ХКБМ ім. Морозова", робить все для того, щоб БТР-4 не потрапили до українського війська. Про це говорять численні факти навмисного затягування ними приймання виготовленої бронетехніки, яка без їх рішення не може потрапити до діючих бойових частин Збройних Сил України.
Так, військова прийомка витребувала проведення випробувань за ГОСТом німецького двигуна Deutz, що встановлюється на БТР-4. Йдеться про перевірку роботи його патрубків та інших гумово-технічних виробів при екстремально низькій температурі у -45 С. І це враховуючи те, що найнижча температура в Україні за весь час проведення метеорологічних досліджень становила -42 С і була зафіксована у 30-х роках минулого сторіччя.
Норма ж у -45 С є умовою ГОСТ і встановлювалась з урахуванням можливості ведення бойових дій СРСР в умовах арктичного клімату. Сучасний німецький двигун Deutz витримав ці випробування, але на проведення такого тестування було витрачено декілька тижнів.
Крім того, військова прийомка витребувала проведення чергового відстрілу броні виробництва Євросоюзу попри те, що такі випробування проводились на постійній основі з 2016 року десятки разів та щоразу були успішними. Нещодавно було проведено черговий відстріл бронеплит - жодного пробиття броні не зафіксовано. Проте представники військової прийомки відмовились визнавати ці випробування та демонстративно залишили полігон.
Випробування броні з ЄС для БТР-4"ХКБМ ім. Морозова" виготовив чергову партію БТР-4 з фінської сталі MiiLux Protection. Всі корпуси БТР-4 з неї успішно пройшли повний цикл випробувань, зокрема і відстрілом, який довів високу якість броні та всієї машини. Але військова прийомка (представники Міноборони, які контролюють якість робіт на "ХКБМ ім. Морозова") відмовилась приймати виготовлену продукцію, до того, як підприємство не підтвердить хімічний склад фінської броні на її відповідність діючим в українському ОПК стандартам. Вони, як відомо, - застарілі радянські ГОСТи, які затверджені ще 30-40 років тому. Тобто, наявність сертифікатів якості Європейського союзу та Фінляндії, підтвердження відповідності стандартам ISO, STANAG тощо для військової прийомки – нічого не варті, адже вони не відповідають ГОСТу часів СРСР. Детальніше: /uk/media/prosti-vidpovidi-na-pytannya-pro-standartyzatsiyu-vijskovu-pryjomku-ta-chomu-btr-4-zalyshyvsya-bez-broni-nato.html
Опубликовано Державний концерн "Укроборонпром" Понедельник, 3 июня 2019 г.
Офіційна причина: через високу температуру (+35 С), швидкість польоту кулі була більша за встановлену і мала більше бронепробиття, ніж у діючих зараз архаїчних нормах ГОСТ, якими керується військова прийомка. Тобто, обстріл боєприпасом, який має більшу потужність, однак не пробиває броню, не визнається, тому що це не прописано у нормах 30-40 річної давнини.
Загалом БТР-4 пройшли вже понад півсотні різноманітних випробувань. Але кожного разу 85-е військове представництво знаходить нові причини, аби техніка не потрапила у бойові підрозділи української армії.
Таке затягування процесу прийому бойових машин може тривати роками. Адже БТР-4 на 40% складається з деталей виробництва країн НАТО та ЄС, а сертифікати якості Євросоюзу чи будь-якої іншої країни, військовою прийомкою не визнаються. При формалістичному відношенні до справи, військова прийомка може витребувати перевірку понад 8 000 деталей, вузлів і агрегатів, які імпортуються з Євросоюзу та країн НАТО на їх відповідність ГОСТам.
Вкрай формалізований та бюрократичний підхід 85-го військового представництва до своїх обов'язків дає привід звернутися до військової прокуратури, яка має встановити можливі корупційні або інші ризики пов‘язані із діяльністю військової прийомки на оборонному заводі.
Прості відповіді на питання про стандартизацію, військову прийомку та чому БТР-4 залишився без броні НАТО.