Повернутись
Бронесталь з ЄС для БТР-4: військова прийомка продовжує блокувати виробництво бойових машин

Дата публікації: 06.06.2019

85-е військове представництво, яке працює на ДП "ХКБМ ім. Морозова", в черговий раз заблокувало виробництво БТР-4 з броні Європейського союзу.

На цей раз причиною стало те, що у Фінляндії на сучасному металургійному підприємстві не використовують радянські ГОСТи. У бронесталі Miilux Protection 500 виявлено більше сірки та фосфору, ніж визначено у нормах часів СРСР і тому, на думку чиновників Міноборони, її неможливо використовувати для БТР-4.

Про всяк випадок, Концерн звернувся до фінського виробника сталі та поцікавився, чи зможуть вони змінити склад броні на такий, який задовольнить військову прийомку. У Miilux лиш розвели руками: там не розуміють, чому броня, яка постачається у 40 країн світу та відповідає всім нормам ЄС та США, виявилась непридатною для 85-го військового представництва і чому в Україні не визнають сертифікати якості Євросоюзу та стандартів НАТО STANAG.

Більше того, Miilux Protection 500 виявилась непридатною лише для БТР-4 і лише у 2019 році. Офіційний лист від Miilux підтверджує, що було закуплено саме ту броню, яка використовується у всьому світі та навіть саме та, яка була використана декілька років тому в Україні для виробництва точно таких же БТР-4.

Бо у 2016 в Україні була виготовлена партія БТР-4 з Miilux Protection 500. Однак тоді корпуси були вироблені приватним ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод", а не "ХКБМ". Всі ці машини успішно пройшли всі випробування та наразі знаходяться у війську.

Зрештою, саме з фінської броні приватні зброярі виробляють бронемашини "Козак" та "Варта". І, як неодноразово наголошували самі військові, жодних претензій до броні цих машин, у них немає. Цю ж фінську бронесталь застосовують для бронювання машин новітнього ракетного комплексу "Нептун".

Таким чином, станом на 2019 рік склалась наступна ситуація: "ХКБМ ім. Морозова" створив виробничу лінію для зварювання корпусів, але дозволу на виготовлення БТР-4 зі сталі країн НАТО та ЄС отримати не може - через бюрократичне затягування з боку 85-го військового представництва Міноборони України.

Знайти хоча б один логічний аргумент з боку представників замовника досить складно. Європейська броня активно та на постійній основі використовується в українських бронемашинах інших виробників, з неї можна швидше виробляти бойові машини та постачати їх до війська.

І вона не дорожча за українську. Більше того, БТР-4 з європейської броні для українського війська коштує дешевше за виготовлену з української броні, принаймні при існуючому зараз оподаткуванні та додаткових витратах на підрядників.

Вартість європейської броні зараз становить близько 150 грн за кілограм, включаючи всі додаткові витрати (транспортування, розмитнення і т.п.). Вона постачається одразу у загартованому вигляді, у будь-якій кількості та у всіх необхідних товщинах. До того ж, вона постачається без сплати ПДВ та у строк від 14 до 45 днів.

Водночас, виготовлення корпусу зі сталі українського виробництва марки "71", потребує 100% передоплати та сплати ПДВ. Виплавляють її великими партіями у 240 т. і з моменту замовлення до поставки проходить декілька місяців.

Потім "71" сталь необхідно загартувати, що може зробити тільки приватне ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" і це займає декілька місяців. А всі потужності лозівського заводу дозволяють виробляти максимум декілька корпусів за місяць. Таким чином, вартість одного кілограму української "71" сталі у деталях корпусу БТР-4, як мінімум, виходить на тому ж рівні, що і європейська сталь.

У результаті, через такі складнощі виробництва корпусу з "71" сталі БТР-4 коштує значно дорожче. Загалом корпус зі сталі виробництва ЄС, виготовлений на "ХКБМ" або "Заводі ім. Малишева", коштує на 770-870 тисяч гривень дешевше (в залежності від курсу валют). Тобто, українська армія може отримати більше бойових машин за менші кошти.

Водночас, над питанням здешевлення "71" сталі та розширення можливості виробництва БТР-4 з неї зараз активно працюють на металургійному комбінаті. Зокрема освоюється випуск вже загартованої сталі, але наразі її мінімальна товщина складає 10 мм, а для виробництва БТР-4 необхідні сталі і меншої товщини. Але все ж таки, оподаткування оборонної продукції залишається досить великим чинником, який впливає на вартість.

Нагадаємо, що БТР-4 - це одна з найновіших серійних бойових машин, яка успішно використовується українськими військовими на Донбасі з 2014 року. БТР-4 об‘єднав у собі потужний захист, німецький двигун, швидкострільну автоматичну 30-мм гармату, високоточну ракетну зброю, цифрові системи управління, наведення, навігації та зв‘язку.